Постанова від 19.06.2025 по справі 160/28401/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

19 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/28401/24

Головуючий суддя І інстанції Юрков Е.О.

Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Іванова С.М. (доповідач),

суддів: Чередниченка В.Є., Чепурнова Д.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в м. Дніпрі апеляційні скарги ОСОБА_1 , 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року в адміністративній справі №160/28401/24 за позовом ОСОБА_1 до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області про визнання протиправними дій та зобов`язання вчинити певні дії, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, в якому просив:

- визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не застосування січня 2008 року як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця) при нарахуванні та виплаті індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 в період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату індексації грошового забезпечення ОСОБА_1 за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із застосуванням січня 2008 року, як місяця за яким здійснюється обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації грошового забезпечення (базового місяця);

- визнати протиправними дії 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо порушення вимог абзаців 3, 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078 та невиплати ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4 442,87 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу;

- зобов`язати 1 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 442,87 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- визнати протиправними дії 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів щодо невиплати ОСОБА_1 за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року індексації-різниці грошового забезпечення у розмірі 4 442,87 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року №1078;

- зобов`язати 2 державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів нарахувати та виплатити ОСОБА_1 за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 442,87 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року адміністративний позов ОСОБА_1 було задоволено частково.

Визнано протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Зобов`язано 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Визнано протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року з врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Визнано протиправною бездіяльність 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року без врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано 1 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року з врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Визнано протиправною бездіяльність 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо не нарахування та невиплати ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року без врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

Зобов`язано 2 Державний пожежно-рятувальний загін Головного управління Державної служби з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області здійснити перерахунок та доплату ОСОБА_1 індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року з врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078, з урахуванням раніше виплачених сум.

В решті позову було відмовлено.

1 Державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 2 Державний пожежно-рятувального загін Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області не погодившись з рішенням суду першої інстанції звернулись з апеляційними скаргами, в яких просили скасувати вищезазначене рішення та прийняти нову постанову, якою в задоволенні позовних вимог відмовити повнівстю.

В обґрунтування апеляційних скарг відповідачі зазначили, що грошове забезпечення позивача виплачувалось у відповідності з приписами законодавства, що свідчить про безпідставність заявлених позовних вимог. Заявлено про пропуск позивачем строку звернення до суду.

ОСОБА_1 , також не погодившись з рішенням суду першої інстанції, звернувся з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати вищезазначене рішення в частині позовних вимог, в задоволенні яких було відмовлено та в цій частині прийняти нову постанову про задоволення позову в повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги позивач зазначив, що всупереч абзацам 3, 4, 5, 6 пункту 5 Порядку №1078 позивачу не було нараховано відповідачами та виплачено «індексацію різницю грошового забезпечення саме у розмірі 4 442.87 грн.

Розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження на підставі приписів ст. 311 КАС України.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши доводи апеляційних скарг та правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права в межах доводів останніх, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Як було встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_1 у період з 01.11.2006 року по 19.08.2021 року проходив службу у підрозділах Державної служби України з надзвичайних ситуацій, а саме:

- у період з 01.12.2015 року по 31.07.2019 року проходив службу у 54 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області, яка на даний час ввійшла до складу 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області;

- у період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року, переміщений та проходив службу у 38 державній пожежно-рятувальній частині 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів;

- у період з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року, переміщений та проходив службу у 52 державній пожежно-рятувальній частині 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області.

Наказом начальника Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області від 19.08.2021 року № 318 ОСОБА_1 звільнено зі служби цивільного захисту у запас.

Позивач зазначає, що індексація грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року із врахуванням базового місяця для обчислення індексу споживчих цін - січень 2008 року, яка є однією з основних державних гарантій щодо оплати праці, позивачу виплачена не у повному обсязі, а також з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року та з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року включно не було застосовано суми-різниці індексації грошового забезпечення в розмірі 4 442,87 грн.

Зокрема, за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року не нараховано та не виплачено індексації грошового забезпечення у сумі 84 777,83 грн., а за період з 01.03.2018 року по 19.08.2021 року у сумі 58 497,83 грн.

Вирішуючи спір між сторонами та частково задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 до 19.08.2021 неправильно встановлено базовий місяць, то у цей період розрахунок індексації грошового забезпечення проведено не вірно, що зумовило не нарахування і невиплату позивачу в належному розмірі індексації грошового забезпечення. Вказано, що бездіяльність відповідачів щодо не нарахування та невиплати позивачу індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року та з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року з врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078, є протиправною.

Суд апеляційної інстанції погоджується з вказаними висновками суду першої інстанції, з огляду на наступне.

Частиною другою статті 19 Конституції України визначено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 9 Закону України від 20.12.1991 № 2011-XII Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей держава гарантує військовослужбовцям достатнє матеріальне, грошове та інші види забезпечення в обсязі, що відповідає умовам військової служби, стимулює закріплення кваліфікованих військових кадрів. Центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері праці та соціальної політики, інші центральні органи виконавчої влади відповідно до їх компетенції розробляють та вносять у встановленому порядку пропозиції щодо грошового забезпечення військовослужбовців.

Частиною другою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» передбачено, що до складу грошового забезпечення входять: посадовий оклад, оклад за військовим званням; щомісячні додаткові види грошового забезпечення (підвищення посадового окладу, надбавки, доплати, винагороди, які мають постійний характер, премія); одноразові додаткові види грошового забезпечення.

Згідно з частиною третьою статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» грошове забезпечення визначається залежно від посади, військового звання, тривалості, інтенсивності та умов військової служби, кваліфікації, наукового ступеня і вченого звання військовослужбовця. Грошове забезпечення підлягає індексації відповідно до закону.

Відповідно до статті 18 Закону України від 05.10.2000 № 2017-III «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» Законами України з метою надання соціальної підтримки населенню України в цілому та окремим категоріям громадян встановлюються державні гарантії щодо, зокрема, індексації доходів населення з метою підтримання достатнього життєвого рівня громадян та купівельної спроможності їх грошових доходів в умовах зростання цін.

Частинами першою, другою статті 19 Закону України «Про державні соціальні стандарти та державні соціальні гарантії» передбачено, що виключно законами України визначаються: мінімальний розмір заробітної плати; мінімальний розмір пенсії за віком; неоподатковуваний мінімум доходів громадян; величина порогу індексації грошових доходів громадян; пільги щодо оплати житлово-комунальних, транспортних послуг і послуг зв`язку та критерії їх надання. Державні соціальні гарантії є обов`язковими для всіх державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності.

Правові, економічні та організаційні основи підтримання купівельної спроможності населення України в умовах зростання цін з метою дотримання встановлених Конституцією України гарантій щодо забезпечення достатнього життєвого рівня населення України визначає Закон України від 03.07.1991 № 1282-XII «Про індексацію грошових доходів населення».

Приписами статті 1 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» визначено, що індексація грошових доходів населення встановлений законами та іншими нормативно-правовими актами України механізм підвищення грошових доходів населення, що дає можливість частково або повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг.

Статтею 2 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані ними в гривнях на території України і які не мають разового характеру, зокрема, оплата праці (грошове забезпечення). Індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення.

Відповідно до статей 4, 6 Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» (у редакції Закону № 911-VIII від 24.12.2015) індексація грошових доходів населення проводиться в разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який установлюється в розмірі 103 відсотка. Обчислення індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення провадиться наростаючим підсумком, починаючи з місяця введення в дію цього Закону. Для проведення подальшої індексації грошових доходів населення обчислення індексу споживчих цін починається за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, зазначений у частині першій цієї статті. Підвищення грошових доходів населення у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, у якому опубліковано індекс споживчих цін. У разі якщо грошові доходи населення підвищено з урахуванням прогнозного рівня інфляції випереджаючим шляхом, при визначенні обсягу підвищення грошових доходів у зв`язку із індексацією враховується рівень такого підвищення у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України. У разі виникнення обставин, передбачених статтею 4 цього Закону грошові доходи населення визначаються як результат добутку розміру доходу, що підлягає індексації в межах прожиткового мінімуму для відповідних соціальних і демографічних груп населення, та величини індексу споживчих цін. Порядок проведення індексації грошових доходів населення визначається Кабінетом Міністрів України.

Пунктом 1-1 Порядку проведення індексації грошових доходів населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 № 1078 (далі Порядок № 1078; у редакції, чинній 15.12.2015) передбачено, що підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 101 відсотка. Індекс споживчих цін обчислюється Держстатом і не пізніше 10 числа місяця, що настає за звітним, публікується в офіційних періодичних виданнях.

Згідно з пунктом 1-1 Порядку № 1078 (із змінами, внесеними згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 11.02.2016 № 77, застосовується з 01.01.2016) підвищення грошових доходів громадян у зв`язку з індексацією здійснюється з першого числа місяця, що настає за місяцем, в якому офіційно опубліковано індекс споживчих цін. Індексація грошових доходів населення проводиться у разі, коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації, який встановлюється в розмірі 103 відсотка.

Пунктом 2 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи громадян, одержані в гривнях на території України, які не мають разового характеру, зокрема, грошове забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу, посадових осіб митної служби.

Відповідно до пункту 4 Порядку № 1078 передбачено, що індексації підлягають грошові доходи населення у межах прожиткового мінімуму, встановленого для відповідних соціальних і демографічних груп населення. У разі несвоєчасної виплати сум індексації грошових доходів громадян проводиться їх компенсація відповідно до законодавства.

Згідно з пунктом 5 Порядку № 1078 (в редакції, яка діяла до 15.12.2015) у разі підвищення розмірів мінімальної заробітної плати, пенсії, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, стипендій, а також у разі зростання грошових доходів населення без перегляду їх мінімальних розмірів місяць, в якому відбулося підвищення, вважається базовим при обчисленні індексу споживчих цін для індексації грошових доходів населення. У базовому місяці значення індексу споживчих цін приймається за 1 або 100 відсотків. Індексація грошових доходів, отриманих громадянами за цей місяць, не провадиться. З наступного місяця здійснюється обчислення наростаючим підсумком індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації.

Відповідно до пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 09.12.2015 № 1013, який застосовується з 01.12.2015) у разі підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків. Обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення. Сума індексації у місяці підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру. До чергового підвищення тарифних ставок (окладів), пенсій або щомісячного довічного грошового утримання, стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, до визначеної суми індексації додається сума індексації, яка складається внаслідок перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, зазначеного у пункті 1-1 цього Порядку.

З аналізу положень Закону України «Про індексацію грошових доходів населення» встановлено, що індексація грошового забезпечення є однією із основних державних гарантій щодо оплати праці. Через вимоги законодавства проведення індексації у зв`язку зі зростанням споживчих цін (інфляцією) є обов`язком для всіх юридичних осіб-роботодавців, незалежно від форми власності та виду юридичної особи.

Враховуючи, що індексації підлягають всі грошові доходи населення, які не мають разового характеру, механізм індексації має універсальний характер. У свою чергу, правове регулювання виплати індексації визначає умови (коли величина індексу споживчих цін перевищила поріг індексації), з настанням яких виникає право на щомісячне отримання суми індексації у структурі заробітної плати (грошового забезпечення) до настання обставин (підвищення тарифних ставок, окладів), за яких виплата розрахованої суми індексації припиняється до повторного настання обставин, які обумовлюють наступне виникнення права на отримання індексації (пункти 43-44 постанови Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20).

Верховний Суд у своїй практиці вказував на те, що повноваження державних органів стосовно визначення базового місяця індексації грошового забезпечення не є дискреційними, оскільки законодавцем установлено один правомірний та законно обґрунтований варіант поведінки суб`єкта владних повноважень проведення індексації грошових доходів у разі перевищення величини індексу споживчих цін порогу індексації, встановленого в розмірі 103 відсотки.

Зазначені висновки Суд виклав у постановах від 29.11.2021 у справі № 120/313/20-а, від 26.01.2022 у справі № 400/1118/21, від 20.04.2022 у справі № 420/3593/20, від 09.06.2022 у справі № 600/524/21-а.

Так, розтлумачивши пункти 2, 5 Порядку № 1078, у згаданих справах № 400/1118/21 і № 420/3593/20 Верховний Суд вказав, що для визначення базового місяця для проведення індексації доходів необхідно обрати місяць, у якому заробітна плата працівника зросла за рахунок її постійних складових.

Одночасно з цим, суд зазначив, що підставою для встановлення базового місяця індексації є підвищення посадових окладів особи. Тобто, початок відліку для обчислення індексу споживчих цін є місяць підвищення посадового окладу. З цього місяця значення індексу споживчих цін приймають за 1 або 100 відсотків, а приріст індексу розраховується з наступного місяця. Водночас нарахування індексації проводиться в місяці, наступному за місяцем, у якому був офіційно опублікований індекс інфляції.

Зрештою на основі аналізу наведених норм суд дійшов висновку, що місяць, у якому відбулося підвищення оплати праці (суми її постійних складових), є базовим при проведенні індексації.

Правовідносини у наведених справах і у цій справі є подібними, а відтак указаний висновок є релевантним до цієї справи.

У цьому контексті, колегія суддів звертає увагу на те, що постановою Кабінету Міністрів України від 07.11.2007 № 1294 «Про упорядкування структури та умов грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу та деяких інших осіб» затверджено схеми посадових окладів військовослужбовців.

Вказана постанова була чинна з 01.01.2008 до 01.03.2018.

З наданих відповідачем довідок про доходи позивача за період праці з 01.12.2015 року по 31.07.2019 року видно, що позивач проходив службу у 54 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та при нарахування індексації було здійснено:

- із застосуванням базового місяця індексації лютий 2014 року: в грудні 2025 в сумі 1014,21 грн., в червні 2016 сумі 970 грн., в серпні 2016 в сумі 200 грн., в вересні 2016 в сумі 400 грн., в грудні 2016 в сумі 150 грн.;

- із застосуванням базового місяця індексації березень 2018 року: в січні-лютому 2019 в сумі 71,08 грн., в березні-червні 2019 в сумі 134,47 грн., в липні 2019 в сумі 206,72 грн.;

- із застосуванням базового місяця індексації березень 2018 року: в липні 2021 в сумі 540,03 грн., в серпні 2021 в сумі 330,98 грн.

З наданої відповідачем-2 довідки про доходи позивача за період праці з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року проходив службу у 38 державній пожежно-рятувальній частині 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області з охорони об`єктів вбачається, що нарахування індексації було здійснено:

- із застосуванням базового місяця індексації березень 2018 року: в серпні-листопаді 2019 в сумі 206,72 грн., в грудні 2019-червні 2020 в сумі 216,51 грн., липні-листопаді 2020 в сумі 226,29 грн., в грудні 2020 в сумі 233,81 грн., в січні-квітні 2021 в сумі 331,42 грн., в травні-червні 2021 в сумі 415,41 грн.

З огляду на викладене, колегія суддів приходить до висновку, що оскільки при нарахуванні індексації грошового забезпечення позивача у період з 01.12.2015 до 19.08.2021 неправильно встановлено базовий місяць, то у цей період розрахунок індексації грошового забезпечення проведено не вірно, що зумовило не нарахування і невиплату позивачу в належному розмірі індексації грошового забезпечення.

Таким чином, колегія суддів апеляційного суду погоджується з висновками суду першої інстанції щодо протиправності бездіяльності 1 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.12.2015 року по 28.02.2018 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - січень 2008 року та з 01.03.2018 року по 31.07.2019 року та з 01.07.2021 року по 19.08.2021 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року та протиправності бездіяльності 2 державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області щодо виплати ОСОБА_1 суми індексації грошового забезпечення за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року без врахуванням базового місяця для розрахунку індексу споживчих цін - березень 2018 року.

Щодо правомірності зобов`язання відповідача здійснити нарахування та виплату ОСОБА_1 за період з 01.08.2019 року по 30.06.2021 року індексацію-різницю грошового забезпечення у розмірі 4 442,87 грн. в місяць, що розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу відповідно до вимог абзаців 4, 5, 6 пункту 5 «Порядку проведення індексації грошових доходів населення» затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2003 року - №1078, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

01.03.2018 набрала чинності Постанова № 704, пунктом 4 якої установлено, що розміри посадових окладів, окладів за військовими (спеціальними) званнями військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу визначаються шляхом множення розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб, встановленого законом на 1 січня 2018 року, на відповідний тарифний коефіцієнт згідно з додатками 1, 12, 13 і 14.

Отже, Постановою № 704 визначено інший порядок встановлення та розміру посадового окладу військовослужбовців, осіб рядового та начальницького складу, а також змінено (підвищено) розміри посадових окладів, окладів за військовим (спеціальним) званням відповідних категорій військовослужбовців.

Відповідно до абзацу 1 пункту 5 Порядку № 1078 у разі підвищення тарифних ставок (окладів), стипендій, виплат, що здійснюються відповідно до законодавства про загальнообов`язкове державне соціальне страхування, визначених у пункті 2 цього Порядку, значення індексу споживчих цін у місяці, в якому відбувається підвищення, приймається за 1 або 100 відсотків.

Згідно із абзацом 2 пункту 5 Порядку № 1078 обчислення індексу споживчих цін для проведення подальшої індексації здійснюється з місяця, наступного за місяцем підвищення зазначених грошових доходів населення.

Судом встановлено, що відповідно до офіційних даних, що містяться на веб-сайті Державної служби статистики України, індекс споживчих цін (індекс інфляції) в березні 2018 року становив 101,1%, в квітні 2018 року становив 100,8%, в травні 2018 року 100,0%, в червні 100,0%, в липні 99,3%, в серпні 100,0%, в вересні 101,9%, в жовтні 101,7%. Отже, лише у жовтні 2018 року було перевищено поріг індексації у 103%. Вказані відсоткові показники індексу інфляції за жовтень 2018 року були опубліковані у листопаді 2018 року, а тому суд дійшов висновку, що право на проведення індексації грошових доходів у військовослужбовців з урахуванням базового місяця березень 2018 року виникло лише в грудні 2018 року.

Колегія суддів зазначає, що відповідно до абзаців 3, 4, 5 пункту 5 Порядку № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141) сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому цього пункту, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу. Якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу. У разі зростання заробітної плати за рахунок інших її складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати. У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати, які не мають разового характеру.

Таким чином, для правовідносин, пов`язаних з нарахуванням індексації, визначальним є також факт підвищення саме грошового доходу, а не лише тарифних ставок (окладів).

Подібна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 19.05.2022 у справі № 380/11404/21.

Аналіз наведених вище норм дає підстави для висновку, що обчислення індексу споживчих цін для проведення індексації доходів громадян проводиться наростаючим підсумком, починаючи з 1 числа наступного місяця за місяцем, у якому індекс споживчих цін перевищив поріг індексації, визначений Порядком № 1078.

Сума індексації у місяці підвищення грошових доходів, зазначених у абзаці першому пункту 5 Порядку № 1078, не нараховується, якщо розмір підвищення грошового доходу перевищує суму індексації, що склалася у місяці підвищення доходу.

У разі якщо розмір підвищення грошового доходу не перевищує суму індексації, що склалась у місяці підвищення доходу, сума індексації у цьому місяці визначається з урахуванням розміру підвищення доходу і розраховується як різниця між сумою індексації і розміром підвищення доходу.

При цьому, під підвищення доходу для цілей індексації заробітної плати (грошового забезпечення) слід розуміти підвищення їхніх постійних складових (тарифних ставок, окладів). У разі зростання заробітної плати (грошового забезпечення) за рахунок інших складових без підвищення тарифних ставок (окладів) сума індексації не зменшується на розмір підвищення заробітної плати.

У разі коли відбувається підвищення тарифної ставки (окладу), у місяці підвищення враховуються всі складові заробітної плати (грошового забезпечення), які не мають разового характеру.

Слід також зауважити, що Порядок № 1078 (в редакції постанови Кабінету Міністрів України від 28.02.2018 № 141, яка набула чинності 15.03.2018), не пов`язує проведення нарахування індексації доходів громадян із визначенням базового місяця.

Подібна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 27.04.2021 у справі № 380/1513/20.

У контексті наведеного, для правильного вирішення вимог позивача щодо індексації грошового забезпечення за період з 01.03.2018 необхідно установити чи відбувалося у період з лютого 2018 року зростання розміру постійних складових грошового забезпечення позивача.

У березні 2018 року прожитковий мінімум складав 1762,00 грн., величина приросту індексу споживчих цін 253,30% .

Відповідно до абз. 5 п. 4 Порядку №1078 сума індексації за березень 2018 року розраховується як: прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 01.03.2018 року помножений на величину приросту індексу споживчих цін , поділений на 100, а саме: 1762,00 грн. * 253,30% / 100 = 4463,15 грн.

Відповідно до довідок про доходи позивача за період праці з 01.12.2015 року по 31.07.2019 року де він проходив службу у 54 державній пожежно-рятувальній частині Головного управління державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області вбачається, що грошове забезпечення позивача за лютий 2018 року становить 10286,75 грн., та за березень 2018 року 11049,53 грн. Тобто місячний грошовий дохід позивача з 01 березня 2018 року збільшився на 762,78 грн. (10286,75 грн., - 11049,53 грн. = 762,78 грн.).

Отже, розмір підвищення доходу 762,78 грн. є меншим від суми можливої індексації в березні 2018 року - 4463,15 грн., а різниця між сумою можливої індексації і розміром підвищення доходу дорівнює: 3700,37 грн. (4463,15 грн. - 762,78 грн.).

Таким чином, при здійсненні розрахунку розміру індексації грошового забезпечення позивача з березня 2018 року відповідачем безпідставно не враховано вищевказаних приписів п. 5 постанови КМУ № 1078.

Щодо позовних вимог про зобов`язання відповідачів нарахувати та виплатити індексацію грошового забезпечення з врахуванням суми-різниці індексації грошового забезпечення в розмірі 4463,15 грн. в місяць, то колегія суддів апеляційного суду зазначає, що відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 5 КАС України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до адміністративного суду, якщо вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушені її права, свободи або законні інтереси, і просити про їх захист шляхом визнання бездіяльності суб`єкта владних повноважень протиправною та зобов`язання вчинити певні дії.

Отже, судовому захисту підлягають саме порушені права.

В свою чергу, зобов`язання відповідачів здійснити нарахування індексації у конкретному розмірі є передчасним, оскільки саме нарахування індексації здійснено не було, а отже вказані позовні вимоги є безпідставними.

Що стосується посилань відповідачів на пропуск позивачем строку звернення до суду, то колегія суддів апеляційного суду зазначає наступне.

Частиною першою статті 122 КАС України передбачено, що позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Згідно з частиною третьою статті 122 КАС України для захисту прав, свобод та інтересів особи цим Кодексом та іншими законами можуть встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду, які, якщо не встановлено інше, обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Частиною п`ятою статті 122 КАС України передбачено, що для звернення до суду у справах щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлюється місячний строк.

Зі змісту наведених норм слідує, що для звернення до адміністративного суду з позовом щодо прийняття громадян на публічну службу, її проходження, звільнення з публічної служби встановлено місячний строк і цей строк обчислюються з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

При цьому, законодавець визнав строк в один місяць достатнім для того, щоб у справах цієї категорії особа, яка вважає, що рішенням, дією чи бездіяльністю суб`єкта владних повноважень порушено її права, свободи чи інтереси, визначилася, чи звертатиметься вона до суду з позовом за їх захистом.

Строк звернення до адміністративного суду - це проміжок часу після виникнення спору у публічно-правових відносинах, протягом якого особа має право звернутися до адміністративного суду із заявою за вирішенням цього спору і захистом своїх прав, свобод чи інтересів.

Верховний Суд у постанові від 25 квітня 2023 року у справі №380/15245/22 сформував висновок щодо строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці військовослужбовців, відповідно до якого, вирішуючи питання про те, якою нормою закону слід керуватися при розгляді цієї справи, Суд, зважаючи на гарантування конституційного права на своєчасне одержання винагороди за працю та рівність усіх працівників у цьому праві, наголошує, що положення статті 233 КЗпП України в частині, що стосуються строку звернення до суду у справах, пов`язаних з недотриманням законодавства про оплату праці, мають перевагу в застосуванні перед частиною п`ятою статті 122 КАС України.

Відповідно до частини другої статті 233 КЗпП України (у редакції, чинній до змін, внесених згідно із Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX) у разі порушення законодавства про оплату праці працівник має право звернутися до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати без обмеження будь-яким строком.

Законом України від 01 липня 2022 року №2352-IX, який набрав чинності з 19 липня 2022 року, частини першу і другу статті 233 КЗпП України викладено в такій редакції:

«Працівник може звернутися із заявою про вирішення трудового спору безпосередньо до суду в тримісячний строк з дня, коли він дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права, крім випадків, передбачених частиною другою цієї статті.

Із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення, а у справах про виплату всіх сум, що належать працівникові при звільненні, - у тримісячний строк з дня одержання ним письмового повідомлення про суми, нараховані та виплачені йому при звільненні (стаття 116)».

Отже, до 19 липня 2022 року КЗпП України не обмежував будь-яким строком право працівника на звернення до суду з позовом про стягнення належної йому заробітної плати. Після цієї дати строк звернення до суду з трудовим спором, у тому числі про стягнення належної працівнику заробітної плати, обмежений трьома місяцями з дня, коли працівник дізнався або повинен був дізнатися про порушення свого права.

При цьому, з огляду на правові позиції Конституційного Суду України щодо незворотності дії в часі законів та інших нормативно-правових актів (рішення від 09 лютого 1999 №1-рп/99, від 13 травня 1997 року №1-зп, від 05 квітня 2001 року №3-рп/2001), Верховний Суд у рішенні від 06 квітня 2023 року у зразковій справі №260/3564/22 (адміністративне провадження №Пз/990/4/22) дійшов висновку про поширення дії частини першої статті 233 КЗпП України (у редакції Закону №2352-IX) тільки на ті відносини, які виникли після набуття цією нормою закону чинності.

З огляду на вказані правові приписи та предмет спірних правовідносин, позивачем не було допущено пропуску строку на подання адміністративного позову, оскільки його право на звернення до суду із цим позовом, відповідно до положень частини другої статті 233 КЗпП України (в редакції, чинній до 19 липня 2022 року) не обмежене будь-яким строком.

Відтак, колегія суддів вважає, що доводи апеляційних скарг не спростовують правильності висновків суду першої інстанції і не дають підстав для висновку про помилкове застосування судом першої інстанції норм матеріального або процесуального права, яке призвело б до неправильного вирішення справи.

Відповідно до ст. 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст. 243, ст. 308, ст. 311, ст. 315, ст. 316 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційні скарги ОСОБА_1 , 1 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області та 2 Державного пожежно-рятувального загону Головного управління Державної служби України з надзвичайних ситуацій у Дніпропетровській області залишити без задоволення.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.12.2024 року в адміністративній справі №160/28401/24 залишити без змін.

Постанова суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення, шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду за наявності підстав, передбачених п. 2 ч. 5 ст. 328 Кодексу адміністративного судочинства України.

Головуючий - суддяС.М. Іванов

суддяВ.Є. Чередниченко

суддяД.В. Чепурнов