Ухвала від 26.06.2025 по справі 420/35470/24

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

26 червня 2025 р.м. ОдесаСправа № 420/35470/24

Перша інстанція: суддя Танцюра К.О.,

повний текст судового рішення

складено 20.01.2025, м. Одеса

П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:

головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,

розглянувши можливість відкриття апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року по справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «КОНТРЕЙД ЛОГІСТІК» до Головного управління ДПС в Одеській області, Державної податкової служби України про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И В:

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 20.01.2025 року позовні вимоги задоволено повністю.

Не погоджуючись з вищевказаним рішенням ГУ ДПС в Одеській області подало апеляційну скаргу.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 24.02.2025 року апеляційну скаргу залишено без руху на підставі ч.2 ст.298 КАС України, у зв`язку з несплатою судового збору та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

07.03.2025 року до апеляційного суду надійшло клопотання ГУ ДПС про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яке обґрунтовано тим, що контролюючий орган на даний час обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.. На даний період, контролюючому органу потрібен додатковий час для надання доказів щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі №420/35470/24.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 12.03.2025 року клопотання ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги задоволено, строк встановлений ухвалою від 25.02.2025 року продовжено, надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для усунення недоліків поданої апеляційної скарги.

24.03.2025 року до апеляційного суду надійшло повторна заява ГУ ДПС в Одеській області про продовження строку на усунення недоліків апеляційної скарги, яка обґрунтована тим, що згідно рахунку 2800, апелянт на даний час обмежений можливістю сплатити судовий збір, оскільки станом на даний час залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становить 0,00 грн.. На даний період, контролюючому органу потрібен додатковий час для надання доказів щодо сплати судового збору за подання апеляційної скарги по справі №420/35470/24. Зарахування коштів та фінансування по даній справі відбудеться в найскоріший термін.

Розглянувши вказану вище заяву, колегія суддів дійшла висновку, що наведені вище доводи апелянта є аналогічними доводам зазначеним в попередньому клопотанні, а ситуація з фінансуванням податкового органу з дати подання апеляційної скарги 17.02.2025 року не змінилась.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 25.03.2025 року в задоволенні заяви про продовження строку відмовлено, апеляційну скаргу ГУ ДПС в Одеській області повернуто апелянтові, у зв`язку з невиконанням вимог ухвали суду від 24.02.2025 року.

28.05.2025 року (зареєстровано 28.05.2025 року) ГУ ДПС в Одеській області повторно подала апеляційну скаргу, до якої було додано платіжну інструкцію №1204 від 01.05.2025 року на суму 29068,80 грн..

Згідно вказаної інструкції, оплата судового збору відбулась 02.05.2025 року.

Перевіривши апеляційну скаргу подану 28.05.2025 року на відповідність її вимогам КАС України, було встановлено що апеляційна скарга була подана за межами строку, визначеного ч.1 ст.295 КАС України.

Оскаржуване рішення було ухвалено 20.01.2025 року за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін та згідно довідки Одеського окружного адміністративного суду від 21.01.2025 року було надіслано ГУ ДПС в Одеській області в його електронний кабінет, документ доставлено до електронного кабінету: 20.01.2025 року о 19:06.

Тобто, останнім днем для звернення до суду з апеляційною скаргою є 20.02.2025 року.

С первісною апеляційною скаргою, апелянт звернувся 17.02.2025 року, а з повторною вже 28.05.2025 року.

В апеляційній скарзі апелянт просить поновити строк на апеляційне оскарження, обґрунтовуючи клопотання тим, що залишок коштів на реєстраційному рахунку по КЕКВ 2800 становив 0,00 грн., про що неодноразово було повідомлено суд. Головним управлінням ДПС в Одеській області надавались відповідні докази та пояснення, зокрема виписки з рахунку 2800 щодо наявності коштів для сплати судового збору, однак, жодним чином позиція не була взята до уваги. Вдруге з апеляційною скаргою апелянт звернувся 28.05.2025 року, тобто в межах строків, встановлених КАС України, а також, в найскоріший термін з урахуванням отримання бюджетних асигнувань по сплаті судового збору по справі №420/35470/24.

Ухвалою П`ятого апеляційного адміністративного суду від 04.06.2025 року в задоволенні клопотання про поновлення строку відмовлено, апеляційну скаргу подану 28.05.2025 року залишено без руху на підставі ч.2, ч.3 ст.298 КАС України, у зв`язку з пропуском строку на апеляційне оскарження, ненадання доказів направлення апеляційної скарги з додатками іншим учасникам справи, та надано апелянту строк протягом 10 днів з моменту отримання вказаної ухвали суду для подання клопотання про поновлення строку апеляційного оскарження з зазначенням підстав пропуску цього строку та усунення інших недоліків апеляційної скарги.

Залишаючи апеляційну скаргу подану 28.05.2025 року без руху, колегія суддів зазначила, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з неможливістю сплати судового збору вчасно, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.

Також судом було встановлено, що судовий збір було сплачено 02.05.2024 року, однак з апеляційною скаргою апелянт повторно звернувся лише 28.05.2025 року. Тобто, між сплатою судового збору та звернення до суду з повторною апеляційною скаргою минуло майже 26 днів, однак апелянт не пояснив апеляційному суду, що заважало йому звернутися до суду з повторною апеляційною скаргою одразу після сплати судового збору.

17.06.2025 року до суду від апелянта надійшло клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження, яке обґрунтовано тим, що Головне управління ДПС в Одеській області здійснило всі можливі дії задля оскарження рішення суду від 20.01.2025 року, а саме подавши першочергову апеляційну скаргу в межах визначених КАС України, засвідчивши своє бажання здійснити належне апеляційне оскарження рішення суду першої інстанції. Апелянт звертає увагу на те, що на супроводженні відділу супроводження судових спорів з питань застосування системи моніторингу критеріїв оцінки ризиків управління правового забезпечення Головного управління ДПС в Одеській області знаходиться близько 1900 справ, а тому, виникає неспівмірна завантаженість кожного працівника Головного управління ДПС в Одеській області та великий об`єм роботи щодо кількості відпрацювання та направлення процесуальних документів до суду, у зв`язку з цим, на жаль, строк з повторним зверненням був пропущений.

Як зазначено вище, згідно платіжній інструкції від 01.05.2025 року, оплата судового збору відбулась 02.05.2025 року.

Тобто, з наведених вище обставин та з аналізу заяви про поновлення строку на апеляційне оскарження, можна встановити, що апелянт обґрунтовуючи пропуск строку на апеляційне оскарження, повторно посилається на неможливість своєчасної сплати судового збору та на велике навантаження.

З цього приводу колегія суддів зазначає, що органи ДПС є державними органами, тобто суб`єктом, що реалізує свою владну компетенцію, а відсутність чи недостатність фінансування їх діяльності не може свідчити про наявність підстав для звільнення від сплати судового збору, або, як в даному випадку, для поновлення строку на апеляційне оскарження.

Органи ДПС є державними органами, які утримуються за рахунок Державного бюджету України, та мають право в межах бюджетних асигнувань здійснити розподіл коштів, якими можна було б забезпечити сплату судового збору.

Крім того, ст.44 КАС України передбачено обов`язок учасників справи добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами і неухильно виконувати процесуальні обов`язки, зокрема, виконувати процесуальні дії у встановлені законом або судом строки, а також виконувати інші процесуальні обов`язки, визначені законом або судом (пункти 6, 7 частини п`ятої цієї статті).

Наведеними положеннями КАС України чітко окреслено характер процесуальної поведінки учасника справи, який зобов`язує останнього діяти сумлінно, тобто проявляти добросовісне ставлення до наявних у нього прав і здійснювати їх реалізацію таким чином, щоб забезпечити неухильне виконання своїх обов`язків, встановлених законом або судом.

Таким чином, апелянт, маючи намір добросовісної реалізації належного йому права на апеляційне оскарження судового рішення повинен забезпечити неухильне і своєчасне виконання вимог процесуального закону і суду, зокрема, стосовно належного оформлення апеляційної скарги, в тому числі щодо надання документу про сплату судового збору, для чого, як особа зацікавлена у її поданні, повинен вчиняти усі можливі та залежні від нього дії, використовувати усі наявні засоби та можливості, передбачені законодавством.

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини від 19.06.2001 року у справі Креуз проти Польщі право на суд не є абсолютним, воно може обмежуватися державою різноманітними засобами, в тому числі фінансовими.

При цьому, у рішенні Європейського Суду з прав людини від 08.11.2005 року по справі Смірнова проти України зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції.

Разом із тим, повідомлені суду обставини, зокрема про відсутність коштів на розрахунковому рахунку апелянта взагалі не можуть виступати поважними причинами для продовження встановленого судом строку або поновлення строку на апеляційне оскарження, оскільки згідно висновків ЄСПЛ у справах Рисовський проти України та Лелас проти Хорватії, у ситуації з пропуском строків державними органами поважними причинами пропуску строку не може виступати необхідність дотримання внутрішньої процедури виділення та погодження коштів на сплату судового збору державним органом чи відсутність таких коштів. Це пов`язано з тим, що держава має дотримуватись принципу належного урядування та не може отримувати вигоду від порушення правил та обов`язків, встановлених нею ж.

Обґрунтовуючи висновки про обов`язок сторони належним чином використовувати процесуальні права, у рішенні від 07.07.1989 року у справі Union Alimentaria Sanders S.A. v. Spain (заява №11681/85) Європейський суд з прав людини зазначив, що заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються безпосередньо його, утримуватися від використання прийомів, пов`язаних зі зволіканням у розгляді справи, а також максимально використовувати всі засоби внутрішнього законодавства для прискорення процедури слухання.

Також колегія суддів звертає увагу, що апелянт є державним органом, а тому, посилання на відсутність надходження коштів з бюджету не є достатньою підставою як для встановлення суб`єкту владних повноважень додаткового строку на усунення недоліків поданої апеляційної скарги так і для поновлення строку на звернення до суду з апеляційною скаргою, оскільки обставини, пов`язані з фінансуванням установи чи організації з Державного бюджету України та відсутністю у неї коштів, призначених для сплати судового збору, не звільняють державний орган від обов`язку своєчасної сплати судового збору.

Також колегія суддів зазначає, що у випадку пропуску строку апеляційного оскарження підставами для розгляду апеляційної скарги є лише наявність поважних причин (підтверджених належними доказами), тобто обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій.

Дотримання строків оскарження судового рішення є однією із гарантій додержання у суспільних відносинах принципу правової визначеності, як складової принципу верховенства права. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними та після завершення таких строків, якщо ніхто не звернувся із скаргою до суду вищої інстанції, відносини стають стабільними.

З метою виконання процесуального обов`язку дотримання строку на апеляційне оскарження судових рішень особа, яка має намір подати апеляційну скаргу, повинна вчиняти усі можливі та залежні від неї дії. При цьому, особливості організації роботи в установі, що таку апеляційну скаргу подала, жодним чином не впливає на неухильність виконання нею своїх процесуальних обов`язків з урахуванням часу, необхідного для вирішення внутрішніх організаційних питань, в тому числі пов`язаних з процедурою узгодження і проведення платежів (здійсненням видатків бюджету).

Колегія суддів зазначає, що звернення апелянта с первісною апеляційною скаргою в межах 30-денного строку, встановленого ч.1 ст.295 КАС України, не дає апелянту право звертатися до суду у будь який момент з апеляційною скаргою після повернення первісної скарги, а тим більш ніж через 2 місяці з моменту повернення первісної апеляційної скарги через несплату судового збору та більш ніж майже 4 місяці з моменту винесення оскаржуваного рішення та отримання повного тексту такого рішення, навіть якщо судовий збір було сплачено одразу при поданні останньої апеляційної скарги.

Отже, колегія суддів зазначає, що строк на апеляційне оскарження було пропущено у зв`язку з неможливістю сплати судового збору вчасно та через велике навантаження, що не є підставою для поновлення строку, а тому наведені в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження підстави є неповажними.

Відповідно до п.4 ч.1 ст.299 КАС України, суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними.

З огляду на наведене та викладені вимоги закону, повторна апеляційна скарга була подана поза межами законодавчо встановленого тридцятиденного строку апеляційного оскарження, а апелянтом в строк встановлений ухвалою від 04.06.2025 року не наведено суду поважних та обґрунтованих підстав пропуску такого строку.

Отже, враховуючи наведене, колегія суддів на підставі п.4 ч.1 ст.299 КАС України відмовляє у відкритті апеляційного провадження.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.299 КАС України, суд,

У Х В А Л И В:

В задоволенні клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження відмовити.

Відмовити у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою Головного управління ДПС в Одеській області на рішення Одеського окружного адміністративного суду від 20 січня 2025 року.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з моменту вручення судового рішення.

Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія Н.В. Вербицька