Постанова від 24.06.2025 по справі 711/1805/23

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22ц/821/767/25 Номер провадження 22-ц/821/1025/25Головуючий по 1 інстанціїСправа №711/1805/23 Категорія: 305010900 Троян Т.Є. Доповідач в апеляційній інстанції Гончар Н. І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 червня 2025 рокум. Черкаси

Черкаський апеляційний суд у складі колегії суддів:

Гончар Н.І.,Сіренка Ю.В., Фетісової Т.Л.

секретар Широкова Г.К.

учасники справи:

позивач ОСОБА_1 ;

представник ОСОБА_1 адвокат Тарасенко Андрій Юрійович;

відповідачі ОСОБА_2 , Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармасел»;

представник Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасел» - адвокат Ульянов Сергій Миколайович;

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія АСКА»;

особа,яка подалаапеляційні скарги Товариство з обмеженою відповідальністю «Фармасел» ;

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасел» на рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2025 року та на додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасел», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: приватне акціонерне товариство «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди,

в с т а н о в и в:

28.03.2023 року ОСОБА_1 через свого представника адвоката Тарасенка А.Ю. звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 , ТОВ «Фармасел», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: ПАТ «Українська акціонерна страхова компанія АСКА» про відшкодування шкоди, завданої внаслідок дорожньо-транспортної пригоди (т.1,а.с.1-5).

Позовні вимоги мотивовані тим, що 28.04.2022 року близько 14 год. ОСОБА_1 , рухаючись на своєму автомобілі Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 потрапив у дорожньо-транспортну пригоду. ДТП сталася за участю автомобіля марки ЗАЗ моделі Vida д.н.з. НОМЕР_2 , за кермом якого перебувала ОСОБА_2 . Зазначений транспортний засіб належить ТОВ «Фармасел».

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2022 року ОСОБА_2 було визнано винною у вчиненні адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП.

Відповідно до страхового полісу № АР/5805978 цивільно-правова відповідальність автомобіля марки ЗАЗ моделі Vida д.н.з. НОМЕР_2 була застрахована на суму 130000,00 грн.

Згідно Звіту № А07-17 від 05.08.2022 року розмір матеріальних збитків, спричинених позивачу як власнику автомобіля в результаті ДТП складає 291 726,00 грн., вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складає 529502,27 грн. Проведення оцінки коштувало позивачу 5000 грн.

На момент подачі позову ПрАТ «УКСК АСКА» виплатила за вказаним вище страховим полісом 130000,00 грн.

Зазначає, що якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним. У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ (п. 7.17 та п. 7.19 Методики).

Утилізаційна вартість пошкодженого автомобіля Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 складає 38 000 грн. Проте, враховуючи, що покупець за зобов`язуючою пропозицією не виконав свого обов`язку з придбання автомобіля Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 , а до позивача звернулася ОСОБА_3 з бажанням придбати вказаний транспортний засіб за вищу суму, а саме 60 000 грн., було укладено Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7954/22/002167 від 04.08.2022 року та Договір комісії № 7954/22/002167 від 03.08.2022 року, за якими автомобіль марки Ford Focus д.н.з. НОМЕР_1 було придбано ОСОБА_3 за 60 000 грн.

Відповідно до наведеного, позивач вказує, що розмір шкоди, який не покриває страхове відшкодування становить: 101 726,00 грн. (291 726,00 130 000,00 60 000,00 = 101 726,00 грн.).

Крім того, позивач внаслідок ДТП вимушений був скористатися послугою евакуатора, що потягло за собою додаткові витрати у розмірі 1400,00 грн.

Отже, загальна сума розміру понесених матеріальних збитків внаслідок ДТП складає: 101 726,00 + 1400,00 =103 126,00 грн.

Вказав, що на момент ДТП в автомобілі позивача знаходилось ще два пасажири: ОСОБА_4 (матір позивача) та ОСОБА_5 (брат позивача), які в результаті ДТП отримали численні забої та струси головного мозку, внаслідок чого змушені були проходити довготривале лікування. Позивач вважає, що йому спричинена моральна шкода, яку він оцінює в 10000 грн. Моральна шкода включає в себе не тільки спричинені ДТП травми та подальше лікування, а і суттєве ускладнення життя у зв`язку з відсутністю єдиного транспортного засобу в родині, втрату роботи, адже працював у компанії ТОВ «Укрінстал» торговим представником з реалізації сантехніки у Черкаській області. У позивача виникла ціла низка проблем, а саме: пошук місця для стоянки та збереження пошкодженого автомобіля, евакуація його з місця пригоди, обстеження, встановлення рівня пошкодження та можливості відновлення цього автомобіля, пошук покупців та спроби вирішити питання з винуватцем ДТП та власником автомобіля в позасудовому порядку, що забрало у позивача чимало часу, енергії, сил та нервів. Неправомірні дії відповідачів фактично позбавили позивача та членів його родини засобу пересування, що де-факто суттєво ускладнить або ж взагалі унеможливить спасіння (евакуацію) членів його родини в разі необхідності в умовах воєнного стану.

Відмітив, що станом на дату подання позовної заяви до суду ані спричинена матеріальна, ані моральна шкода не відшкодовані позивачу. З урахуванням цього вказує, що наявні підстави для нарахування та стягнення в порядку, визначеному ст.ст. 549, 623, 625 ЦК України інфляційних втрат у розмірі 2254,39 грн., пені у розмірі 17697,54 грн., а також три проценти річних від простроченої суми, що складає 1061,85 грн., а разом 21013,78 грн.

У зв`язку з небажанням відповідачів компенсувати спричинені ними матеріальну та моральну шкоду, позивач був змушений звернутися за правовою допомогою. Вказує, що орієнтовна сума понесених витрат на правничу допомогу складає 14 100,00 грн.

05.08.2024 року адвокат позивача Тарасенко А.Ю. скерував до суду позовну заяву у новій редакції в якій просить суд стягнути з ОСОБА_2 , ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкоди заподіяної внаслідок ДТП в розмірі 103126 грн.; інфляційні втрати у розмірі 2254,39 грн., пеню у розмірі 17697,54 грн., 3% річних від простроченої суми, що складає 1061,85 грн., а разом 21013,78 грн. Стягнути з ОСОБА_2 , ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 відшкодування моральної шкоди у розмірі 10000 грн., відшкодування судових витрат на проведення експертизи у розмірі 5000 грн., сплату судового збору у розмірі 1341 грн. 40 коп. та витрати на правничу допомогу. (т.2, а .с.66-70).

В подальшому позивач зменшив позовні вимоги та в судовому засіданні представник позивача адвокат Тарасенко А.Ю. зменшені позовні вимоги підтримав та просив їх задовольнити в повному обсязі, а саме просив суд стягнути з ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 відшкодування матеріальної шкодив сумі 102 789 гривень, витрати на послуги евакуатора в розмірі 1400 гривень, 10 000 гривень моральної шкоди, витрати пов`язані з оплатою експертизи в розмірі 7000,00 гривень, судовий збір в розмірі 1341,00 гривень.

Рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 18лютого 2025року позовні вимоги ОСОБА_1 - задоволено.

Стягнуто з ТОВ «Фармасел» розмір матеріальної шкоди в сумі 102 789 грн., витрати на послуги евакуатора в розмірі 1400 грн., 10 000 грн. моральної шкоди, витрати пов`язані з оплатою експертизи в розмірі 7000,00 грн., судовий збір в розмірі 1341,00 грн., а всього стягнуто 122 530 грн.

Додатковим рішенням Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року стягнуто із ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 судові витрати та витрати на професійну правничу допомогу в розмірі 28 000 грн.

Ухвалюючи рішення про задоволення позовних вимог, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості та доведеності заявлених вимог, прийнявши до уваги висновок експерта від 14.12.2024 року № 49 та те, що позивач отримав від страхової компанії відшкодування у розмірі 130000 грн., врахував продаж пошкодженого автомобіля за 60000 грн., у зв`язку з чим дійшов до висновку про стягнення з ТОВ «Фармасел» 102789 грн.

Стягуючи моральну шкоду на користь позивача у розмірі 10000 грн., суд врахував негативні наслідки для позивача, що настали в результаті дій відповідача, та зазначив, що розмір моральної шкоди, який просить стягнути позивач є розумним та справедливим.

Не погоджуючись з рішенням суду від 18.02.2025 року ТОВ «Фармасел» подало апеляційну скаргу в якій просить рішення скасувати та винести нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі. Апеляційна скарга мотивована тим, що відповідач ТОВ «Фармасел» не погоджується з оскаржуваним рішенням суду, оскільки при його прийнятті судом порушено норми матеріального права ( ст. 30 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» № 1961-IV від 01 липня 2004 року та норми процесуального права (ст.ст. 71,77,81,89,113, 141 ЦПК України).

Скаржник не погоджується з тим, що транспортний засіб вважається фізично знищеним так як відповідно до відкритих баз даних з КТЗ відбулися операції по продажу автомобіля 16.11.2022 року та 17.10.2023 року за договором купівлі-продажу. Вказує, що автомобіль був проданий за ціною 8200 дол. США.

Зазначає, що судом першої інстанції в порушенні норми ст. 81 ЦПК України був прийнятий за основу висновок судового експерта Старинця М.В. № 49 від 14.12.2024 року, оскільки на думку скаржника даний висновок зроблений на припущеннях про що заявлялося в суді першої інстанції.

Вважає, що в якості базового показника вартості аналогічного ТЗ у формулі при розрахунку ринкової вартості непошкодженого автомобіля FORD FOCUS д/н НОМЕР_3 , слід використовувати вартість розміру 324140 грн. В порушення вимог ст. 77 ЦПК України суд прийняв до уваги необґрунтований висновок, а в порушення вимог ст. 89 ЦПК України не надано належної правової оцінки доказам відповідача стосовно його необґрунтованості.

Вказує що у висновку експерта № 49 від 14.12.2024 року вказано вартість нового КТЗ -627200 грн., яка відрізняється від вартості нового КТЗ у минулому висновку № А07-17 від 05.08.2022 року де вартість була вказана 508630 грн., хоча підстава визначення вартості в обох випадках здійснювалася відповідно до одного і того ж документа.

Зазначає, що вказані обставини об`єктивно свідчать про необгрунтованість висновку експерта № 49 від 14.12.2024 року (арифметичні та методологічні помилки), а сам висновок ґрунтується на припущеннях.

Не погоджуючись з додатковим рішенням суду від 24.03.2025 року ТОВ «Фармасел» також подало апеляційну скаргу в якій просить додаткове рішення суду скасувати повністю та ухвалити нове рішення, яким зменшити розмір витрат на правничу допомогу.

Апеляційна скарга мотивована тим, що додаткове рішення суду є незаконним, так як суд ухвалив його з порушенням норм процесуального права, а саме: п. 4 ст. 137 ЦПК України, п.п.2,3 ч. 3, 4 ст. 141 ЦПК України, що призвело до неправильного вирішення справи. Вважає, що стягнення з нього витрат на правничу допомогу в розмірі 28000 грн. є неспівмірним зі складністю справи та виконаними адвокатом роботами (наданими послугами), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт.

Зазначає, що категорія справи є нескладною, у зв`язку з цим, ставиться під сумнів вартість участі в одному засіданні. Вважає, що вартість одного засідання (тривалістю 30 хв.) має дорівнювати 800 грн., а тому вартість за 6 засідань складає не 9000 грн., а 4800 грн. Таким чином розмір витрат на правничу допомогу підлягає зменшенню на суму 21000 грн.

29 квітня 2025 року на адресу Черкаського апеляційного суду від представника ОСОБА_1 адвоката Тарасенка А.Ю. надійшов відзив на апеляційні скарги в якому просить апеляційні скарги ТОВ «Фармасел» на рішення Соснівського районного суду від 18.02.2025 року та додаткове рішення Соснівського районного суду від 24.03.2025 року залишити без задоволення, а вказані рішення без змін.

Відзив мотивований тим, що оскаржувані рішення суду є законними, належним чином обґрунтованими, прийнятими з дотриманням норм процесуального права та правильним застосуванням норм матеріального права, при повному, об`єктивному та детальному дослідженні, врахуванні всіх обставин справи, в тому числі, наведених стороною відповідача.

Вказує, що апеляційні скарги на вищевказані рішення суду першої інстанції в повному обсязі дублюють зміст поданих ТОВ «Фармасел» заяв та заперечень під час розгляду справи судом першої інстанції та зводяться у своєму змісті виключно до незгоди з ухваленими рішеннями в частині відшкодування спричинених ДТП витрат та витрат на правову допомогу.

Зазначає, що посилання на відомості щодо продажу пошкодженого транспортного засобу (залишків транспортного засобу) не має жодного відношення до розміру спричинених збитків та необхідності відшкодовувати спричинені збитки. Вказує, що відсутні підстави сумніватися у достовірності висновку судового експерта Старинця М.В. як і в кваліфікації та спроможності такого експерта провести довірену йому експертизу.

Щодо законності додаткового рішення адвокат Тарасенко А.Ю. у відзиві вказує, що недобросовісна процесуальна поведінка ТОВ «Фармасел» у справі суттєво затягнула розгляд справи, тим самим суттєво збільшуючи розмір витрат, які були понесені та плануються понести позивачем, які виражаються у збільшенні кількості процесуальних документів, які була змушена готувати та подавати сторона позивача та кількості судових засідань, у які була змушена з`являтися для належного відновлення свого порушеного права.

При поданні заяви про ухвалення додаткового рішення стороною позивача у повному обсязі було дотримано вимоги ч. 4 ст. 137 ЦПК України, що підтверджується як змістом самої заяви, так і долученими до неї доказами та виступами і процесуальною поведінкою сторони позивача під час розгляду справи.

Вказує, що судом першої інстанції вже було враховано позицію відповідача та розмір судових витрат (витрат на правничу допомогу) було зменшено на одну третину (з 37800 грн. до 28000 грн.), що є досить суттєвим для такої справи, та ще з урахуванням штучного затягування розгляду справи відповідачами.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення учасників процесу, які з`явилися в судове засідання, перевіривши доводи апеляційної скарги та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає наступне.

Частиною третьою статті 3 ЦПК України визначено, що провадження у цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються, як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до частини 1 статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

При розгляді справи судом встановлено, що 28.04.2022 року о 14 год. 00 хв. в м. Черкаси сталася ДТП за участю автомобіля ЗАЗ Vida д.н.з. НОМЕР_2 під керуванням ОСОБА_2 та автомобіля Ford Focus, д.н.з. НОМЕР_3 під керуванням ОСОБА_1 (т.1,а.с.10-11). В результаті ДТП транспортні засоби отримали механічні пошкодження з матеріальними збитками.

Постановою Соснівського районного суду м. Черкаси від 19.05.2022 року (справа № 712/3156/22) ОСОБА_2 визнано винною у вчинені правопорушення, передбаченого ст. 124 КУпАП (т.1,а.с.12).

Згідно вказаної постанови вбачається, що ОСОБА_2 28.04.2022 року о 14:00 год. в м. Черкаси по вул. Чіковані, керуючи автомобілемЗАЗ Vida д.н.з. НОМЕР_2 (власник ТОВ «Фармасел»), при виїзді на нерегульоване перехрестя з вул. Пастерівська, не надала перевагу в русі автомобілю Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3 (власник ОСОБА_1 ) під керуванням водія ОСОБА_1 , який рухався по головній дорозі, внаслідок чого скоїла з ним зіткнення, чим порушила п. 16.11 ПДР України.

Згідно з ч. 6ст. 82 ЦПК Українипостанова суду у справі про адміністративне правопорушення, яка набрала законної сили, є обов`язковою для суду, що розглядає справу про правові наслідки дій чи бездіяльності особи, стосовно якої ухвалена постанова суду, лише в питанні, чи мали місце ці дії (бездіяльність) та чи вчинені вони цією особою.

На момент ДТП ОСОБА_2 знаходилась у трудових відносинах з власником автомобіля ЗАЗ VIDA д.н.з. НОМЕР_2 - ТОВ «Фармасел» та скоєння нею дорожньо-транспортної пригоди відбулось під час виконання службових обов`язків, що не заперечується сторонами по справі.

Відповідно до Полісу обов`язкового страхування № АР-5805978 від 10.08.2021 року цивільно-правова відповідальність власникаЗАЗ Vida д.н.з. НОМЕР_2 ТОВ «Фармасел»на момент дорожньо-транспортної пригоди була застрахована ПрАТ «Українська акціонерна страхова компанія «АСКА».

Полісом № ЕР.212727206 передбачено ліміт відповідальності за шкоду, заподіяну майну, а саме: 130 000,00 грн.

Відповідно до частини першої статті 22 ЦК України особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки) (пункт 1 частини другої зазначеної статті).

У частинах першій, другій статті 1166 ЦК України вказано, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частина друга статті 1187 ЦК України).

Відносини у сфері обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів регулює Закон Українивід 01 липня 2004 року№ 1961-IV «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» (далі Закон № 1961-IV), який спрямований на забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та майну потерпілих при експлуатації наземних транспортних засобів на території України.

Велика Палата Верховного Суду в постановах від 03 жовтня 2018 року у справі № 760/15471/15-ц (провадження № 14-316цс18), від 14 грудня 2021 року у справі № 147/66/17 (провадження № 14-95цс20) виснувала, що відшкодування шкоди особою, яка її завдала, можливе лише за умови, що згідно із Законом № 1961-IV у страховика не виник обов`язок з виплати страхового відшкодування або розмір завданої шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика. В останньому випадку обсяг відповідальності страхувальника обмежений різницею між фактичним розміром завданої шкоди і сумою страхового відшкодування. Покладання обов`язку з відшкодування шкоди в межах страхового відшкодування на страхувальника, який уклав відповідний договір страхування і сплачує страхові платежі, суперечить меті інституту страхування цивільно-правової відповідальності (стаття 3 Закону № 1961-IV).

Відповідно до ст. 3 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» визначено, що обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності здійснюється з метою забезпечення відшкодування шкоди, заподіяної життю, здоров`ю та/або майну потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди та захисту майнових інтересів страхувальників.

Відповідно до ст. 8 Закону України «Про страхування» страховим випадком є подія, передбачена договором страхування або законодавством, яка відбулася і з настанням якої виникає обов`язок страховика здійснити виплату страхової суми (страхового відшкодування) страхувальнику, застрахованій або іншій третій особі.

Відповідно до п. 22.1. ст. 22 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», при настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров`ю, майну третьої особи.

Відповідно до ст. 28 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», шкода, заподіяна в результаті дорожньо-транспортної пригоди майну потерпілого це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті дорожньо-транспортної пригоди; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця дорожньо-транспортної пригоди.

Відповідно до ст. 33 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», у разі настання дорожньо-транспортної пригоди, яка може бути підставою для здійснення страхового відшкодування (регламентної виплати), водій транспортного засобу, причетний до такої пригоди, зобов`язаний письмово надати страховику повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду встановленого МТСБУ зразка, а також відомості про місцезнаходження свого транспортного засобу та пошкодженого майна, контактний телефон та свою адресу.

Відповідно до ст. 35 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», для отримання страхового відшкодування потерпілий чи інша особа, яка має право на отримання відшкодування, протягом 30 днів з дня подання повідомлення про дорожньо-транспортну пригоду подає страховику заяву про страхове відшкодування.

Згідно Страхового Акту № f-21563/1, ОСОБА_1 проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн. (т.1,а.с.147)

Відповідно до Звіту № А07-17 про оцінку автомобіляFord Focus д.н.з. НОМЕР_3 , складеного 05 серпня 2022 року ФОП ОСОБА_6 , на замовлення позивача, вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіляFord Focus реєстраційний номер НОМЕР_1 ОСОБА_1 унаслідок ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 291726,00 грн. Вартість відновлювального ремонту автомобіля з урахуванням коефіцієнту фізичного зносу складових становить 529502,57 грн. (т.1,а.с.13-16).

Згідно з Методикою товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів, затвердженою наказом Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.11.2003 року № 142/5/2092, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 24.11.2003 року за № 1074/8395 (у редакції наказу Міністерства юстиції України та Фонду державного майна України від 24.07.2009 року № 1335/5/1159),якщо вартість відновлювального ремонту, з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу складників розукомплектованого або аварійно пошкодженого КТЗ, перевищує його ринкову вартість без зазначених пошкоджень, то ринкова вартість такого КТЗ не розраховується. Відновлення такого КТЗ за принципом внеску є економічно недоцільним.У цьому випадку може бути визначена вартість утилізації КТЗ.У разі наявності даних щодо продажу аналогічного КТЗ у такому самому технічному стані за вартість утилізації КТЗ, що оцінюється, може прийматися ціна продажу зазначеного аналогічного КТЗ. (п. 7.17, п. 7.19 Методики)

Відповідно до Звіту № А07-17/1 про оцінку автомобіляFord Focus д.н.з. НОМЕР_3 , складеного 05 серпня 2022 року ФОП ОСОБА_6 , утилізаційна вартість пошкодженого автомобіляFord Focus д.н.з. НОМЕР_3 складає 38000,00 грн. (т.1, а.с.26-27).

Відповідно до висновку судового експерта Старинця М.В. № 49 від 14.12.2024 року, вартість транспортного засобуFord Focus д.н.з. НОМЕР_3 до дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28 квітня 2022 року станом на дату ДТП складає 292789,00 грн.Вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіляFord Focus д.н.з. НОМЕР_3 ОСОБА_1 унаслідок дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28 квітня 2022 року станом на дату ДТП прирівнюється його ринковій вартості на момент ДТП і складає 292789,00 грн.Вартість транспортного засобуFord Focus д.н.з. НОМЕР_3 у пошкодженому стані після дорожньо-транспортної пригоди, що сталася 28 квітня 2022 року станом на дату ДТП може складати 58449,05 грн.

03.08.2022 був укладений Договір комісії № 7954/22/002167 та 04.08.2022 року Договір купівлі-продажу транспортного засобу № 7954/22/002167 з ОСОБА_3 , яка придбала транспортний засіб Ford Focus д.н.з. НОМЕР_3 за 60000 грн. (т.1, а.с.32-33).

Згідно зі статтею 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Відтак, відшкодування шкоди власником транспортного засобу або винуватцем ДТП, відповідальність яких застрахована за договором обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів, можливе за умови, якщо у страховика не виникло обов`язку з відшкодування шкоди, або розмір шкоди перевищує ліміт відповідальності страховика, а також у разі, коли страховик має право регресу до особи, яка застрахувала свою відповідальність.

Якщо потерпілий звернувся до страховика й одержав страхове відшкодування, але його недостатньо для повного відшкодування шкоди, деліктне зобов`язання зберігається до виконання особою, яка завдала шкоди (в даному випадку власником транспортного засобу), свого обов`язку згідно зі статтею 1194 ЦК України відшкодування потерпілому різниці між фактичним розміром шкоди та страховою виплатою (страховим відшкодуванням), яка ним одержана від страховика.

З урахуванням висновку судового експерта від 14.12.2024 року, того факту, що ОСОБА_1 було проведено виплату страхового відшкодування у розмірі 130 000,00 грн. та те, що автомобіль позивача був проданий за 60000 грн., суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що до стягнення з ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 підлягає сума матеріального збитку завданого в результаті ДТП в розмірі102 789 грн. (292789,00 грн. 130000 грн. 60 000 грн.).

Так, статтями 28, 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» передбачено, що шкода, заподіяна в результаті ДТП майну потерпілого, це шкода, пов`язана: з пошкодженням чи фізичним знищенням транспортного засобу; з пошкодженням чи фізичним знищенням доріг, дорожніх споруд, технічних засобів регулювання руху; з пошкодженням чи фізичним знищенням майна потерпілого; з проведенням робіт, які необхідні для врятування потерпілих у результаті ДТП; з пошкодженням транспортного засобу, використаного для доставки потерпілого до відповідного закладу охорони здоров`я, чи забрудненням салону цього транспортного засобу; з евакуацією транспортних засобів з місця ДТП.

При цьому у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок ДТП, з евакуацією транспортного засобу з місця ДТП до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент ДТП, чи до місця здійснення ремонту на території України.

Щодо рішення суду в частині стягнення з відповідача на користь позивача витрат на евакуацію автомобіля у розмірі 1400 грн. колегія суддів зазначає наступне.

Статтею 29 Закону України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів» встановлено, що у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, зокрема пов`язані з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди.

За змістом п. 1 ч. 2 ст. 22 ЦК України реальними збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права.

З урахуванням підтверджень понесених витрат позивачем на евакуацію автомобіля у розмірі 1400 грн., суд дійшов обґрунтованого висновку про їх стягнення з ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 .

Статтею 23 ЦК України передбачено, що особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Моральна шкода полягає, зокрема, у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв`язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров`я.

Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Під моральною шкодою розуміють втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Моральна шкода може полягати, зокрема: у порушенні психологічного благополуччя, переживаннях, стражданнях у зв`язку з ушкодженням здоров`я, фізичному та психологічному пристосуванні до порушень у стані здоров`я.

Суд повинен з`ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить,а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.

Колегія суддів враховує, що наразі відсутній законодавчо встановлений алгоритм визначення розміру відшкодування моральної шкоди, тому її розмір відшкодування моральної (немайнової) шкоди суд визначає залежно від характеру та обсягу страждань (фізичних, душевних, психічних тощо), яких зазнав позивач, характеру майнових втрат та з урахуванням інших обставин. Зокрема, враховуються тяжкість вимушених змін у його життєвих стосунках; можливість, час та зусилля, необхідні для відновлення автомобіля.

Водночас суд має виходити із засад розумності, пропорційності та справедливості.

Визначаючи розмір моральної шкоди суд першої інстанції врахував обставини справи, оцінивши всі наявні у справі докази, врахувавши обставини ДТП та їх наслідки дійшов до обґрунтованого висновку, що достатнім відшкодуванням моральної шкоди позивачу буде сума в розмірі 10 000 грн.

Відповідно до ст. 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.

В частині вирішення питання розподілу судових витрат, а саме витрат понесених позивачем на проведення судової експертизи (висновок експерта № 49 від 14.12.2024 року) та сплачений судовий збір у розмірі 1341 грн. 40 коп. рішення суду є правильним та відповідає вимогам ст. 141 ЦПК України.

Що стосується незгоди скаржника із висновком судової автотоварознавчої експертизи № 49 від 14.12.2024 року та суми яка підлягає відшкодуванню позивачу внаслідок пошкодженого автомобіля, колегія суддів зазначає.

При вирішенні даного спору судом першої інстанції взято до уваги висновок за результатами проведення судової автотоварознавчої експертизи № 49 від 14.12.2024 року, проведеного судовим експертом Старинець М.В. на підставі ухвали суду від 14.10.2024 року.

В апеляційній скарзі скаржник зазначає про суперечність вибору експертом вартості аналогічних ТЗ, про те, що даний показник застосовується ним у формулі при розрахунку ринкової вартості автомобіля, а тому виникає сумнів щодо вірного розрахунку ринкової вартості непошкодженого автомобіля.

Статтею 1 Закону України «Про судову експертизу» передбачено, що судово-експертна діяльність здійснюється на принципах законності, незалежності, об`єктивності і повноти дослідження (ст. 3 Закону України «Про судову експертизу»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Дульський проти України» (заява № 61679/00) зазначається, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи, і тому складає невід`ємну частину судової процедури; більше того, суд вирішує питання щодо отримання додаткових доказів та встановлює строк для їх отримання.

Частиною 2 ст. 113 ЦПК України встановлено, якщо висновок експерта буде визнано необґрунтованим або таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або викликає сумніви в його правильності, судом може бути призначена повторна експертиза, яка доручається іншому експертові (експертам).

Відповідачем не надано вмотивованих доказів помилковості чи необгрунтованості висновку експертизи, або доказів, що висновок експертизи суперечить іншим матеріалам справи чи викликає сумніви в його правильності, а тому доводи апеляційної скарги щодо не врахування висновку експертизи судом не підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини вказав, що пункт 1статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги, між іншим, різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи (Проніна проти України, № 63566/00,§ 23, ЄСПЛ, від 18 липня 2006 року).

Колегія суддів зазначає, що висновок проведеної експертизи не викликає сумнівів в його правильності, незаконності чи необґрунтованості, чи є таким, що складений з порушенням норм чинного законодавства.

Не приймаються до уваги колегією суддів доводи скаржника щодо продажу позивачем пошкодженого автомобіля (залишків транспортного засобу), та сумнівів у його фізичному знищенні, оскільки останні спростовуються висновком експерта, а продаж транспортного засобу жодним чином не спростовує вину власника транспортного засобу, на якому рухався винуватець ДТП.

Інші доводи апеляційної скарги відповідача висновків суду також не спростовують.

Щодо оскарження відповідачем додаткового рішення суду від 24 березня 2025 року, колегія суддів враховує наступне.

З матеріалів справи вбачається, що представництво інтересів ОСОБА_1 під час судового розгляду справи судом першої інстанції здійснював адвокат Тарасенко А.Ю., який на підтвердження повноважень представника надав суду ордер на надання правничої (правової) допомоги та договір про надання правової допомоги №б/н від 02.05.2022 року.

Звертаючись із заявою про ухвалення додаткового рішення, а саме про стягнення витрат на правничу допомогу, на підтвердження детального опису виконаних робіт адвокат надав акт наданих послуг від 19.02.2025 року до договору про надання правничої допомоги від 02.05.2022 року, відповідно до якого розмір послуг адвоката склав 37 800,00 грн. (т.2, а.с.280).

Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (п. 12 ч. 3ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до п. 3 ч. 1ст. 270 ЦПК Українисуд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 3ст. 133 ЦПК Українисудові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 59 Конституції Українизакріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

У п. 3.2Рішення Конституційного Суду України від 30 вересня 2009 року № 23-рп/2009зазначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема, в судах та інших державних органах тощо. Вибір форми та суб`єкта надання такої допомоги залежить від волі особи, яка бажає її отримати. Право на правову допомогу - це гарантована державою можливість кожної особи отримати таку допомогу в обсязі та формах, визначених нею, незалежно від характеру правовідносин особи з іншими суб`єктами права.

Згідно з п. 4 ч. 1ст. 1 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»договір про надання правової допомоги - домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднано) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру з огляду на конкретні обставини справи та фінансовий стан обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі ст. 41 Конвенції. Так, у справі «Схід / Захід Альянс Лімітед» проти України» (заява № 19336/04) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (п. 268).

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року «Лавентс проти Латвії» (Lavents v. Latvia) зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

Відповідно дост. 137 ЦПК Українивитрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаними адвокатом робами (наданими послугами); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Обов`язок доведення не співмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

У ч. 3ст. 141 ЦПК Українипередбачено, що при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялися.

Тобто уЦПК Українипередбачено критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Такий висновок міститься у додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц.

Отже, при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд має враховувати конкретні обставини справи, загальні засади цивільного законодавства та критерії відшкодування витрат на професійну правничу допомогу.

Схожі за змістом висновки викладені у постановах Великої Палати Верховного Суду від 08 червня 2022 року у справі № 357/380/20, від 08 червня 2021 року у справі 550/936/18.

У випадку встановленого договором фіксованого розміру гонорару сторона може доводити не співмірність витрат у тому числі, але не виключно, без зазначення в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги. Зокрема, посилаючись на не співмірність суми фіксованого гонорару зі складністю справи, ціною позову, обсягом матеріалів у справі, кількістю підготовлених процесуальних документів, кількістю засідань, тривалістю розгляду справи судом тощо (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21).

Колегія суддів не приймає до уваги доводи скаржника щодо недотримання судом першої інстанції принципу пропорційності та критеріїв співмірності витрат на правничу допомогу, оскількивраховуючи сукупність обставин даної справи, а саме: категорію справи, обсяги виконаної адвокатом роботи, види наданих адвокатом послуг, затрачений час на надання таких послуг,перевіривши доводи сторін, у тому числі заперечення відповідача щодо розміру заявлених до стягнення вимог, суд першої інстанції належним чином дослідив подані на підтвердження відповідних витрат докази, надав оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідності цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат та дійшов до обґрунтованого висновку про часткове задоволення вимоги щодо стягнення витрат на правничу допомогу у розмірі 28000 грн.

На підтвердження витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції представник позивача адвокат Тарасенко А.Ю. надав суду попередній орієнтовний розрахунок суми витрат у розмірі 8000 грн. до якої входить ознайомлення адвоката зі змістом апеляційних скарг ТОВ «Фармасел» тривалістю 6 год., вартість 6000 грн. та участь у судовому засіданні, призначеному на 24.06.2025 року 1 год., вартістю 2000 грн.

Колегія суддів вважає, що на стадії апеляційного перегляду справи правова позиція сторони є вже сформованою, всі докази, подані сторонами на підтвердження своїх вимог та заперечень, досліджені в суді першої інстанції, відзив на апеляційні скарги ґрунтується на доводах, викладених в суді першої інстанції та зроблених судом першої інстанції висновках, отже стверджувати про істотну складність в його підготовці адвокатом не можна.

Колегія суддів приходить до висновку про зменшення розміру витрат на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції, які підлягають розподілу між сторонами до 5000 грн.

З урахування положень ст.ст. 137, 141 ЦПК України з ТОВ «Фармасел» на користь ОСОБА_1 слід стягнути у відшкодування витрат на правничу допомогу при апеляційному перегляді справи слід стягнути 5 000 грн.

Відповідно до п. 1 ч. 1ст. 374 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно зістаттею 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

За вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку, що рішення Соснівського районногосуду м.Черкаси від18лютого 2025року тадодаткове рішенняСоснівського районногосуду м.Черкаси від24березня 2025року ухвалені з додержанням норм матеріального та процесуального права і підстав для їх скасування в межах доводів апеляційних скарг не вбачається.

Керуючись статтями 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд

у х в а л и в :

Апеляційні скарги Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасел» залишити без задоволення.

Рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 18 лютого 2025 року та додаткове рішення Соснівського районного суду м. Черкаси від 24 березня 2025 року залишити без змін.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фармасел» на користь ОСОБА_1 витрати на правничу допомогу в сумі 5000 грн.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її ухвалення та може бути оскаржена до суду касаційної інстанції з підстав та на умовах, викладених у статті 389 ЦПК України.

Повний текст постанови складений 26 червня 2025 року.

Судді