Постанова від 18.06.2025 по справі 911/2696/24

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116 (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"18" червня 2025 р. Справа №911/2696/24

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Сітайло Л.Г.

суддів: Буравльова С.І.

Шапрана В.В.

секретар судового засідання Ярітенко О.В.

представники сторін:

від позивача: Рабченюк Л.П.

від відповідача: Гаврин Д.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД"

на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 (повний текст складено 04.03.2025)

у справі №911/2696/24 (суддя Заєць Д.Г.)

за позовом Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД"

про стягнення штрафу та зобов`язання вчинити дії

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Державне підприємство "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" (далі ДП "МА "Бориспіль") звернулося до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (далі ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД") про стягнення штрафу в розмірі 629 700,00 грн, а також зобов`язання відповідача виконати зобов`язання, встановлені у підпункті 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014 №80.1-14/1-28, а саме надати ДП "МА "Бориспіль" довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2022 року вересень 2023 року.

Обґрунтовуючи позовні вимоги, позивач посилається на те, що відповідач в порушення умов договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014 №80.1-14/1-28, не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, за період з лютого 2022 року до вересня 2023 року включно, що у свою чергу також стало підставою для нарахування штрафу в розмірі 629 700,00 грн.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24 позов задоволено частково.

Стягнуто з ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на користь ДП "МА Бориспіль" 233 250,00 грн штрафу та 8 020,40 грн витрат зі сплати судового збору.

Зобов`язано ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" виконати зобов`язання, встановлені у підпункті 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю від 09.09.2014 №80.1-14/1-28, а саме надати ДП "МА "Бориспіль" довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за березень 2022 року вересень 2023 року. У задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Ухвалюючи вказане рішення, місцевий господарський суд дійшов висновку, що відповідач не виконав належним чином умови підпункту 2.2.2 пункту 2.2 вищенаведеного договору та в період березень 2022 року вересень 2023 року, щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, не надав в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні (з зазначенням конкретної суми), у зв`язку з чим, вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати передбачений договором обов`язок в натурі подати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому за договором оренди від 11.06.2014 №1577 приміщенні за березень 2022 року вересень 2023 року є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню. При цьому, здійснивши власний розрахунок штрафу, суд першої інстанції дійшов висновку, що загальний розмір штрафу за порушення строків надання кожної окремої довідки за кожен окремий місяць в спірний період становить 466 500,00 грн, є арифметично вірним, обґрунтованим, а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача. У той же час, суд першої інстанції скористався правом, наданим статтею 551 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) та статтею 233 Господарського кодексу України (далі ГК України), виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, зменшив розмір штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%, що складає 233 250,00 грн.

Короткий зміст вимог апеляційних скарг та узагальнення їх доводів

Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, ДП "МА "Бориспіль" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24, в частині відмови у стягненні 396 450,00 грн штрафу, та ухвалити нове рішення, яким позов в цій частині задовольнити.

В обґрунтування вимог та доводів апеляційної скарги ДП "МА "Бориспіль" посилається на те, що оскаржуване рішення, в частині відмови у задоволенні позову, ухвалено судом першої інстанції з неправильним застосування норм матеріального права, а також порушенням норм процесуального права, у зв`язку з чим, рішення підлягає скасуванню в оскаржуваній частині.

Так, скаржник стверджує, що ухвалюючи оскаржуване рішення в частині застосування дискреційних повноважень, передбачених статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, місцевий господарський суд дійшов помилкового висновку про відсутність у діях відповідача умисного порушення умов спірного договору, спрямованого на завдання шкоди позивачу, оскільки судом не враховано наступні обставини:

- відповідачем не було вжито жодних заходів для належного виконання встановленого підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 договору зобов`язання, негайного добровільного усунення порушення та його наслідків;

- тривалий термін порушення відповідачем зобов`язання щодо надання позивачу довідок за період березень 2022 року вересень 2023 року підтверджує той факт, що таке порушення допущено відповідачем свідомо;

- відповідачем не наданого жодного належного, допустимого і достовірного доказу на підтвердження існування виняткових обставин, наявність яких спричинила порушення відповідачем взятого на себе, на умовах підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору, зобов`язання;

- систематичність порушення відповідачем зобов`язання, починаючи з 2020 року, про що свідчить ряд наявних судових справ: №911/1511/21, №911/143/22, №911/2240/22, рішення в яких вже набрали законної сили та про які позивач зазначав в позовній заяві;

- строк нарахування штрафу, передбаченого пунктом 4.3 договору, який визначено, як "за кожний календарний день прострочення";

- майновий стан та соціальну значущість ДП "МА "Бориспіль".

Також, не погоджуючись з вказаним рішенням, ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" звернулось до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24 повністю та ухвалити нове рішення, яким відмовити в задоволені позовних вимог.

Так відповідач вважає, що судом першої інстанції, в порушення вимог частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України), не надано належної оцінки доводам та доказам, наданим ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на підтвердження фактичних обстави справи, у зв`язку з чим, висновки суду, викладені в оскаржуваному рішенні, не відповідають обставинам справи.

Також, відповідач зазначає, що відсутність виручки у магазині безмитної торгівлі свідчить про безпредметність довідки про чистий дохід, адже позивачу достеменно відомо, що жодного доходу відповідач в орендованому приміщенні з лютого 2022 року не отримує та оскільки саме позивач здійснює операційну та управлінську діяльність в аеропорту про зазначені обставини не може не знати, а знаючи про них, заявляє завідомо безпідставні позовні вимоги про стягнення штрафу за невиконання безпредметного зобов`язання, використовуючи неустойку, як спосіб отримання доходу. Таким чином, позовна вимога щодо надання довідок про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні, є безпідставною.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційних скарг по суті

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 апеляційну скаргу ДП "МА "Бориспіль" у справі №911/2696/24 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ДП "МА "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2025. Витребувано з Господарського суду Київської області матеріали справи №911/2696/24. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 14.04.2025.

Згідно з витягом з протоколу передачі судової справи (апеляційної скарги, заяви, картки додаткових матеріалів) раніше визначеному головуючому судді (судді-доповідачу)(склад суду) від 24.03.2025 апеляційну скаргу у справі №911/2696/24 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Сітайло Л.Г., судді: Буравльов С.І., Шапран В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24. Об`єднано апеляційні скарги ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" та ДП "МА "Бориспіль" на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24 в одне апеляційне провадження. Розгляд апеляційної скарги призначено на 23.04.2025. Сторонам встановлено строк на подання відзиву, заяв, пояснень, клопотань, заперечень до 16.04.2025.

09.04.2025 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/2696/24.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 23.04.2025 розгляд апеляційних скарг відкладено до 28.05.2025.

У судовому засіданні 28.05.2025 оголошено перерву до 18.06.2025.

Узагальнені доводи відзивів на апеляційні скарги

02.04.2025, через систему "Електронний суд", ДП "МА "Бориспіль" подано відзив на апеляційну скаргу ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" в якому просить суд апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції без змін.

Так, позивач зауважує, що аргументація відповідача, наведена ним в апеляційній скарзі, побудована на безпідставних звинуваченнях позивача, маніпулятивних трактуваннях положень спірного договору і чинного законодавства та на припущеннях.

Також, позивач зазначає, що саме порушення зі сторони відповідача умов договору, в частині обов`язку щодо надання довідок, спричиняє те, що ДП "МА "Бориспіль" протягом тривалого терміну змушене нараховувати штрафи та звертатись до суду за захистом своїх прав та інтересів.

Таким чином, ДП "МА "Бориспіль" вважає, що при ухваленні оскаржуваного відповідачем рішення, в частині задоволених позовних вимог, місцевим господарським судом належним чином досліджено всі викладені вище фактичні обставини, підтверджені поданими позивачем і наявними в матеріалах справи №911/2696/24 письмовими доказами.

11.04.2025, через систему "Електронний суд", ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" подано відзив на апеляційну скаргу ДП "МА "Бориспіль", в якому просить суд апеляційну скаргу позивача залишити без задоволення.

Так, відповідач вважає, що зменшивши розмір штрафу, суд першої інстанції дотримався балансу інтересів сторін та принципів розумності, справедливості та пропорційності, оскільки не позбавив позивача можливості захистити власні інтереси шляхом стягнення суми штрафу у тому розмірі, який відповідно до обставин справи виконує компенсаційну функцію для останнього. Зменшення судом першої інстанції заявленого позивачем розміру штрафу є адекватною мірою відповідальності, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки, як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів. Внаслідок чого, спростовуються доводи позивача про неврахування місцевим господарським судом інтересів останнього.

Заяви та клопотання учасників справи з процесуальних питань, результати їх вирішення

10.06.2025, через систему "Електронний суд", відповідачем подано клопотання про приєднання доказів до матеріалів справи, а саме копії довідок про чистий дохід за березень 2022 року лютий 2025 року від 01.04.2025 №№117, 125, 133, 141, 149, 157, 165, 173, 181, 189, 197, 205, 213, 221, 229, 237, 245, 253, 261, 269, 277, 285, 293, 301, 309, 317, 325, 333, 341, 349, 357, 365, 373, 381, 389, 397.

Колегія суддів, розглянувши вищенаведене клопотання відповідача, дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на таке.

Відповідно до статті 80 ГПК України" учасники справи подають докази у справі безпосередньо до суду. Позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви. Відповідач, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, повинні подати суду докази разом з поданням відзиву або письмових пояснень третьої особи. Якщо доказ не може бути поданий у встановлений законом строк з об`єктивних причин, учасник справи повинен про це письмово повідомити суд та зазначити: доказ, який не може бути подано; причини, з яких доказ не може бути подано у зазначений строк; докази, які підтверджують, що особа здійснила всі залежні від неї дії, спрямовані на отримання вказаного доказу. У випадку визнання поважними причин неподання учасником справи доказів у встановлений законом строк суд може встановити додатковий строк для подання вказаних доказів. Докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї.

У силу статті 13 ГПК України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За змістом частини 3 статті 269 ГПК України докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом апеляційної інстанції лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Отже, з метою забезпечення своєчасного розгляду справ і правової визначеності, унеможливлення зловживання процесуальними правами та підвищення ефективності судочинства в цілому, чинним ГПК України встановлено точний порядок та присічні строки вчинення процесуальних дій, визначено стадії судового процесу, запроваджено розумні обмеження, у тому числі щодо подання доказів.

Так, з аналізу наведених вище норм слідує, що суд апеляційної інстанції може прийняти до розгляду докази, які не були подані стороною до суду першої інстанції, лише у виняткових випадках за умови, якщо учасник справи доведе, що з об`єктивних, незалежних від нього причин не мав можливості подати їх до суду першої інстанції.

З наданих відповідачем копій довідок про чистий дохід за березень 2022 року лютий 2025 року вбачається, що вони датовані 01.04.2025, тобто вже після постановлення судом першої інстанції 18.02.2025 оскаржуваного рішення у даній справі.

Наведене свідчить, що вказані докази, надані відповідачем до суду апеляційної інстанції, взагалі не існували на момент ухвалення оскаржуваного рішення місцевим господарським судом.

На переконання колегії суддів, така обставина, як відсутність існування доказів на момент ухвалення оскаржуваного рішення суду першої інстанції, взагалі виключає можливість їх прийняття судом апеляційної інстанції як додаткових доказів, у порядку статті 269 ГПК України.

Навпаки, допущення такої можливості судом апеляційної інстанції матиме своїм наслідком порушення вищенаведених норм процесуального права, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність правозастосування, а отже системність та послідовність у діяльності відповідних органів, насамперед судів.

Враховуючи викладене та виходячи з положень статей 80, 269 ГПК України, у колегії суддів відсутні підстави приймати до розгляду подані відповідачем до суду апеляційної інстанції додаткові докази.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

У судове засідання 18.06.2025 з`явилися представники сторін.

Представник позивача у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги відповідача відмовити.

Представник відповідача у судовому засіданні вимоги своєї апеляційної скарги підтримав, з викладених у ній підстав та просив її задовольнити. У задоволенні апеляційної скарги позивача відмовити.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

11.06.2014 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (орендодавець) та ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого) майна №1577, що належить до державної власності (далі договір оренди), відповідно до умов пункту 1.1 якого, орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування державне окреме індивідуально визначене нерухоме майно, а саме: приміщення №3.4.19 на третьому поверсі термінала "D", загальною площею 82,0 кв.м (далі майно), розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль", на 3-му поверсі пасажирського терміналу "D" (термінальний комплекс "D", загальною площею 107850,5 кв.м, реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 170023532208, реєстраційний номер в єдиному реєстрі об`єктів державної власності 20572069.1435.НЛТНПД1884), що перебуває на балансі ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач), вартість якого визначена, згідно з висновком про вартість станом на 30.04.2014 і становить 4 185 899,00 грн, без ПДВ

Згідно з пунктом 5.10 договору оренди (пункт 2 редакції додаткового договору від 05.04.2021 до договору оренди) орендар зобов`язаний своєчасно здійснювати витрати, пов`язані з утриманням орендованого майна, шляхом компенсації комунальних послуг та податку на землю або укладення цивільно-правових угод з постачальниками послуг. Орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі компенсувати витрати на утримання майна за переліком всіх видів послуг та згідно з діючими тарифами, в тому числі податку на землю. При цьому, витрати на утримання майна компенсуються залежно від наявності, кількості, потужності, часу роботи електроприладів, систем тепло- і водопостачання, каналізації за спеціальними рахунками, а в неподільній частині пропорційно розміру займаної орендарем площі до загальної площі нерухомого майна, зданого в оренду одночасно кільком орендарям.

Відповідно до пункту 5.18 договору оренди, орендар зобов`язується на наступний робочий день, що слідує за днем підписання договору, звернутися до балансоутримувача для отримання проекту договору про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю.

За умовами пункту 7.1 договору оренди орендодавець зобов`язується передати орендарю, за участю балансоутримувача, в оренду майно згідно з договором за актом приймання-передавання майна.

Договір укладено строком на 10 років, що діє з 11.06.2014 до 10.06.2024 включно (пункт 10.1 договору оренди).

Пунктом 10.4 договору оренди встановлено, що у разі відсутності заяви однієї з сторін про припинення договору або зміну умов після закінчення строку його чинності протягом одного місяця договір вважається продовженим на кожен наступний місяць на тих самих умовах.

Згідно з актом приймання-передавання від 01.07.2014 орендодавець передав, а орендар прийняв в строкове платне користування майно приміщення №3.4.19, на третьому поверсі пасажирського терміналу "D" (інв. 47578), загальною площею 82,0 кв.м, розміщене за адресою: 08307, Київська обл., м. Бориспіль, Міжнародний аеропорт "Бориспіль". Вказаний акт погоджено балансоутримувачем.

09.09.2014 між ДП "МА "Бориспіль" (балансоутримувач) та ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" (орендар) укладено договір про відшкодування витрат балансоутримувача на утримання орендованого нерухомого майна та надання комунальних послуг орендарю №80.1-14/1-28 (далі договір про відшкодування витрат), вказані в таблиці №1 цього договору.

Пунктом 5 таблиці №1 підпункту 1.1.1. пункту 1 договору про відшкодування витрат передбачено, що балансоутримувач надає, а орендар отримує послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування, щомісячна плата за які встановлена в розмірі 18% від чистого доходу, отриманого від діяльності на орендованій площі, за мінусом орендної плати (без ПДВ), де: чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.

Відповідно до підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат, орендар зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Орендар несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці.

Згідно з підпунктом 2.2.3 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат орендар зобов`язується щомісяця, з 12 числа місяця, що слідує за звітним, самостійно одержувати в бухгалтерії балансоутримувача рахунок та акт приймання-здачі виконаних послуг. Сплата рахунку здійснюється орендарем до 20 числа того ж місяця. Підписаний акт приймання-здачі виконаних послуг орендар зобов`язаний повернути в бухгалтерію балансоутримувача протягом 5-ти робочих днів з дати його отримання або надати в цей строк вмотивовану відмову від його підписання. Якщо протягом 5-ти робочих днів акт приймання-здачі виконаних послуг не буде повернутий балансоутримувачу та ненадана в цей строк вмотивована відмова від його підписання, він вважається підписаним сторонами.

Пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат встановлено, що у разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн, без урахування ПДВ, за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Як стверджує позивач, 17.08.2023 до ДП "МА "Бориспіль" від відповідача надійшли листи-довідки від 07.08.2023 №№239-255; 05.09.2023 надійшла довідка від 29.08.2023 №299; 08.09.2023 надійшла довідка від 29.08.2023 №307; 06.10.2023 надійшла довідка від 05.10.2023 №343. Вказані довідки надані за період лютий 2022 року вересень 2023 року, під назвою "Довідка про чистий дохід". У вказаних довідках відповідач повідомляє, що у звітному періоді ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" не здійснювало діяльності в орендованому приміщенні.

Розглянувши наведені вище довідки, 25.01.2024 позивачем направлено відповідачу засобами електронного зв`язку лист від 24.01.2024 №03-22-45, в якому зазначено, що подані відповідачем довідки не можна вважати довідками про чистий дохід та приймати в якості належного виконання умов договору, у зв`язку з тим, що вони не містять вичерпної інформації про чистий дохід, а носять лише інформативний характер та проінформовано відповідача, що можливість виконання обов`язку, передбаченого підпунктом 2.2.2 пункту 2.2 розділу 2 договору, не ставиться в залежність від відсутності чистого доходу та нульового/від`ємного показника його розміру. Тобто, така обставина, як не проведення господарської діяльності в орендованому приміщенні не звільняє орендаря від обов`язку скласти та надати балансоутримувачу довідку з занесенням до неї розміру чистого доходу, в тому числі нульового. Також, в листі запропоновано надати належним чином оформлені довідки про чистий дохід.

Разом із тим, відповідач в порушення умов договору не надав позивачу довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за період лютий 2022 року - вересень 2023 року, водночас подані відповідачем довідки №№239-255 від 07.08.2023, №299 від 29.08.2023, №307 від 29.08.2023, №343 від 05.10.2023 мають інформативний характер про відсутність діяльності в орендованих приміщеннях.

В результаті таких дій відповідача, позивач не має можливості виставити рахунки за надані послуги, згідно пунктом 5 таблиці №1 договору про відшкодування витрат, внаслідок чого, послуги залишаються неоплаченими.

Позивачем, на підставі підпункту 4.3 пункту 4 договору про відшкодування витрат, виставлено відповідачу рахунки фактури про сплату штрафу за ненадання довідок про чистий дохід за загальну суму 629 700,00 грн за період лютий 2022 року вересень 2023 року, а саме: від 18.08.2023 №897/771 за період лютий 2022 року червень 2023 року (по 16.08.2023) на суму 466 200,00 грн; від 09.11.2023 №897/1241 за період 17.08.2023-09.11.2023 на суму 163 500,00 грн. Рахунок-фактура від 18.08.2023 №897/771 з супровідним листом від 04.09.2023 №03-22-1388 надіслано засобами поштового відправлення та отримані відповідачем, що підтверджуються рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0830107318111; рахунок-фактура від 09.11.2023 №897/1241 доданий до листа від 24.01.2024 №03-22-45 та надісланий засобами поштового відправлення та отримані відповідачем, що підтверджуються рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення №0830107471920, а також, 25.01.2024 надісланий позивачем на електронну адресу відповідача.

Заперечуючи проти задоволення позову відповідач зазначив, що основною передумовою для підготовки та надання відповідачем довідки являється здійснення продажу товарів, тобто, провадження торгово-господарської діяльності шляхом використання орендованого приміщення згідно з цільовим призначенням, відповідно до умов договору оренди. Проте, у зв`язку з введенням воєнного стану в Україні відповідач, починаючи з 24.02.2022, не здійснює господарську діяльність, що обумовлено тим, що Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не функціонує з 24.02.2022 та відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", тимчасово закрито з 00 год. 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску "Бориспіль". Крім того, згідно з підпунктом 4-2) пункту 1 постанови Кабінету Міністрів України "Про особливості оренди державного та комунального майна у період воєнного стану" від 27.05.2022 №634 відповідача, як орендаря державного майна, звільнено від сплати орендної плати. Також, в договорі про відшкодування витрат відсутні положення щодо обов`язку орендаря надавати балансоутримувачу довідку про чистий дохід з показником 0 (нуль) в період не здійснення продажу товарів внаслідок не здійснення господарської/торговельної діяльності та не передбачено затвердженої сторонами форми довідки про чистий дохід відповідача, а також обов`язкових реквізитів, які повинні містити така довідка. Відповідачем також зазначено, що договором про відшкодування витрат не передбачено нарахування неустойки понад встановлений частиною 6 статті 232 ГК України строк, а тому, розрахунок суми штрафу, є невірним.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при ухваленні постанови та оцінка аргументів учасників справи

Статтею 269 ГПК України встановлено, що суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Розглянувши доводи апеляційних скарг, відзивів на апеляційні скарги, дослідивши наявні матеріали справи у повному обсязі, заслухавши пояснення представників сторін, перевіривши повноту встановлення обставин справи та їх юридичну оцінку, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, суд апеляційної інстанції дійшов наступних висновків.

Згідно з пунктом 1 частини 2 статті 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Відповідно до частини 1 статті 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Статтею 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статей 6, 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі статтями 525, 526 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Цивільного Кодексу України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За приписами статті 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Частиною 1 статті 901 ЦК України встановлено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частини 1 статті 903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.

Як вірно встановлено судом першої інстанції, згідно з підпунктом 2.2.2 пункту 2.2, пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат, відповідач зобов`язується щомісячно, до 7-го числа місяця, наступного за звітним, надавати в бухгалтерію позивача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні. Відповідач несе відповідальність за вчасне надання довідки про чистий дохід та достовірність даних в довідці. Відповідальність для відповідача за ненадання довідки про чистий дохід передбачена пунктом 4.4 договору.

Обов`язок відповідача надавати зазначену довідку щомісяця до 7 числа звітного місяця встановлено з метою нарахування позивачем вартості послуг та виставлення до 12 числа місяця, що слідує за звітним, акта приймання-здачі виконаних послуг та рахунку для оплати послуг, які надаються відповідно до пункту 5 таблиці 1 підпункту 1.1.1 пункту 1 договору.

Зокрема, у пункті 5 таблиці 1 підпункту 1.1.1 пункту 1 договору про відшкодування витрат визначено, що послуги з підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо-портових доріг та під`їзних шляхів, забезпечення приміщень загального користування оплачуються за наступною формулою: чистий дохід орендаря х 18% - орендна плата (без ПДВ), де чистим доходом орендаря є виручка від продажу товарів у магазині безмитної торгівлі в орендованому приміщенні, відповідно до умов договору оренди від 11.06.2014 №1577. Чистий дохід підтверджується довідкою про доходи за звітний місяць.

З огляду на наведене, відповідач зобов`язаний був надавати позивачу щомісяця довідку про чистий дохід за звітний місяць, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні із зазначенням у даних про чистий дохід.

Так, до матеріалів справи долучено довідки про чистий дохід: від 07.08.2023 №№239-255; від 29.08.2023 №299; від 29.08.2023 №307; від 05.10.2023 №343, в яких зазначено, що відповідач не здійснював діяльності в орендованому приміщенні у звітні періоди.

Водночас, як встановлено місцевим господарським судом, зміст і форма поданих відповідачем довідок не відповідають погодженим сторонами умовам пункту 2.2.2 договору про відшкодування витрат, оскільки, дані довідки не містять інформації про розмір чистого доходу (конкретної суми доходу), отриманого відповідачем від продажу товарів в орендованому майні, а тому, вважаються не наданими.

При цьому, судом першої інстанції враховано, що укладеним між сторонами договором не встановлено форми довідки про чистий дохід. Однак, визначальним у даному випадку є щомісячне надання відповідачем позивачу відомостей про конкретний розмір доходу, отриманого в конкретному місяці від діяльності в орендованому приміщенні.

Крім того, наявні у матеріалах справи довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні за спірний період, надані відповідачем позивачу, за своїм змістом не містять конкретної суми чистого доходу, отриманого від господарської діяльності в орендованому приміщенні, що є визначальним та основою для розрахунку вартості наданих відповідачу послуг, передбачених пунктом 5 таблиці №1 підпункту 1.1.1 пункту 1 договору про відшкодування витрат.

Метою подання відповідачем позивачу цих довідок про чистий дохід є здійснення останнім розрахунку вартості наданих послуг стосовно підтримання в належному стані території, прилеглої до орендованого майна, використання мереж освітлення території аеропорту, обслуговування внутрішньо портових доріг та під`їзних шляхів і забезпечення приміщень загального користування.

За таких обставин, суд не може розцінювати в якості належного виконання договору про відшкодування витрат надані відповідачем довідки про чистий дохід, оскільки, останні у першу чергу, мають відображати інформацію, яка передбачена її змістом та придатна для визначеної договором мети містити достовірну інформацію про суму чистого доходу за відповідний період, засвідчену підписами відповідальних осіб підприємства.

Колегія суддів погоджується з місцевим господарським судом, що відсутність конкретної суми чистого доходу у поданих відповідачем довідках призводить до неможливості розрахувати вартість наданих послуг, передбачених пунктом 5 таблиці №1 підпункту 1.1.1 пункту 1 договору про відшкодування витрат, внаслідок чого відповідач не сплачує вартість наданих позивачем послуг.

Враховуючи вищенаведене колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що відповідач не виконав належним чином умови підпункту 2.2.2 пункту 2.2 договору про відшкодування витрат, у спірний період березень 2022 року вересень 2023 року, щомісячно, до 7 числа місяця, наступного за звітним, не надав в бухгалтерію балансоутримувача довідку про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому приміщенні (з зазначенням конкретної суми), у зв`язку з чим, вимога позивача про зобов`язання відповідача виконати передбачений договором про відшкодування витрат обов`язок в натурі подати довідки про чистий дохід, отриманий від діяльності в орендованому за договором оренди від 11.06.2014 №1577 приміщенні за березень 2022 року вересень 2023 року є обґрунтованою, доведеною та такою, що підлягає задоволенню.

Крім того, матеріалами справи підтверджено, що відповідач, до спірного періоду, належним чином виконував умови договору, надавав позивачу довідки про чистий дохід отриманий від діяльності в орендованих приміщеннях за підписом генерального директора та головного бухгалтера, вказуючи в довідках конкретну суму доходів, номер договору та період.

Також, керуючись пунктом 4.3 договору про відшкодування витрат, позивач виставив відповідачу рахунки-фактури на сплату штрафу за ненадання довідок про чистий дохід за період прострочення на загальну суму 629 700,00 грн, які надіслано на адресу відповідача.

Відповідно до пункту 4.3 договору про відшкодування витрат, у разі несвоєчасного надання довідки про чистий дохід, орендар зобов`язаний сплатити балансоутримувачу штраф у розмірі 100,00 грн, без урахування ПДВ, за кожний календарний день прострочення. Сплата здійснюється орендарем протягом 5 банківських днів після отримання рахунків.

Частинами 1, 2 статті 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Згідно з частиною 1 статті 550 ЦК України право на неустойку виникає незалежно від наявності у кредитора збитків, завданих невиконанням або неналежним виконанням зобов`язання.

Статтею 551 ЦК України передбачено, що предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме і нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.

За приписами частини 1 статті 230 ГК України штрафними санкціями у ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до частини 4 статті 231 ГК України, у разі якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором. При цьому, розмір санкцій може бути встановлено договором у відсотковому відношенні до суми невиконаної частини зобов`язання або у певній, визначеній грошовій сумі, або у відсотковому відношенні до суми зобов`язання незалежно від ступеня його виконання, або у кратному розмірі до вартості товарів (робіт, послуг).

Враховуючи встановлення факту ненадання відповідачем довідок про чистий дохід за спірний період березень 2022 року вересень 2023 року, у позивача наявне право на нарахування штрафу в розмірі 100,00 грн, без урахування ПДВ, за кожний календарний день прострочення.

За змістом статті 253 ЦК України перебіг строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок. Тому період обчислення штрафу починається з наступного дня після дати, в якій зобов`язання з оплати мало бути виконано.

Частиною 6 статті 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язань припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано, якщо інше не встановлено законом або договором. Інше договором не встановлено.

Водночас, Законом України від 30.03.2020 №540-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)", який набрав чинності 02.04.2020, розділ ІХ "Прикінцеві положення" ГК України доповнено пунктом 7, відповідно до якого під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 232, 269, 322, 324 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину.

Отже, пунктом 7 Прикінцевих положень ГК України передбачена можливість нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання понад шестимісячний строк, встановлений статтею 232 ГК України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211 "Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" встановлено карантин з 12.03.2020 на всій території України.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 27.06.2023 №651 "Про відміну на всій території України карантину, встановленого з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2" з 24 години 00 хвилин 30.06.2023 на всій території України відмінено карантин, встановлений з метою запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2.

Як зауважив місцевий господарський суд, припис пункту 7 "Прикінцеві положення" ГК України, хоч і не зовсім узгоджується з метою Закону, який спрямований на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби, однак є абсолютно визначеним та не передбачає розширеного чи звуженого тлумачення.

Така позиція узгоджується з висновком висловленим Верховним Судом у постанові від 27.02.2024 у справі №911/858/22.

За таких обставин, штраф має розраховуватися з дати, наступної за останнім днем строку виконання зобов`язання з подання довідки про чистий дохід, та до фактичного виконання зобов`язання або відповідної дати через шість місяців після спливу строку на виконання зобов`язання, або до дня закінчення строку дії карантину, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 11.03.2020 №211, тобто до 30.06.2023, в залежності від того, яка з названих подій настала раніше.

Перевіривши розрахунок штрафу, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що загальний розмір штрафу за порушення строків надання кожної окремої довідки за кожен окремий місяць в спірний період становить 466 500,00 грн, є арифметично вірним, обґрунтованим а тому підлягає стягненню з відповідача на користь позивача.

У той же час, відповідачем заявлено клопотання про зменшення розміру штрафу на 90%.

Частиною 3 статті 551 ЦК України встановлено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до частини 2 статті 233 ГК України, якщо порушення зобов`язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин, суд може з урахуванням інтересів боржника зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій.

Аналіз статті 233 ГК України та статті 551 ЦК України, у яких застосовані словосполучення "суд має право" та "може бути зменшений за рішенням суду", вказує на те, що лише суд може прийняти на власний розсуд рішення про зменшення розміру штрафних санкцій (неустойки), а отже, визначення конкретного розміру зменшення штрафних санкцій належить до дискреційних повноважень суду.

Дійсно, зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки, штрафу є правом суду. Господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи у їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе їх зменшення.

Як вірно зазначив місцевий господарський суд, матеріали справи не містять доказів понесення позивачем збитків, пов`язаних з діями чи бездіяльністю відповідача.

Судом першої інстанції також враховано, що обставини введення в Україні воєнного стану та припинення роботи аеропорту призвели до неможливості вчасного виконання обов`язку щодо надання довідок про чистий дохід.

Реалізуючи свої дискреційні повноваження, передбачені статтею 551 ЦК України та статтею 233 ГК України, щодо права зменшити розмір належних до сплати штрафних санкцій, суди повинні забезпечити баланс інтересів сторін справи з урахуванням установлених обстави справи та не допускати фактичного звільнення від їх сплати без належних правових підстав.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 24.09.2020 у справі №915/2095/19, від 26.05.2020 у справі №918/289/19, від 19.02.2020 у справі №910/1199/19, від 04.02.2020 у справі №918/116/19, від 27.02.2024 у справі №911/858/22.

Указом Президента України №64/2022 з 24.02.2022 введено воєнний стан на всій території України. У зв`язку із широкомасштабною військовою агресією російської федерації проти України та введенням воєнного стану в Україні товариство, починаючи з 24.02.2022, не здійснює господарську діяльність.

Неможливість здійснення товариством господарської діяльності викликана також тим, що Міжнародний аеропорт "Бориспіль" не функціонує з 24.02.2022 (за його власним повідомленням, розміщеним на офіційному вебсайті ДП "МА "Бориспіль").

Відповідно до розпорядження Кабінету Міністрів України №188-р "Про тимчасове закриття деяких пунктів пропуску через державний кордон та пунктів контролю", тимчасово закрито з 00 год 00 хв. 28.02.2022 пункт пропуску Бориспіль, категорія пункту пропуску Міжнародний.

Також, 24.02.2022, згідно з оголошенням розміщеного на офіційному вебсайті Державного підприємства обслуговування повітряного руху України Міністерства інфраструктури України, повітряний простір для цивільних користувачів повітряного простору закритий.

Предметом договору оренди від 11.06.2014 №1577 є, зокрема, майно, яке знаходиться на території Міжнародного аеропорту "Бориспіль" передане в оренду з метою розміщення та експлуатації магазину безмитної торгівлі.

Також, судом першої інстанції враховано, що відповідач подав позивачу довідки, у яких хоча й не навів числового значення чистого прибутку, згідно з умовами договору, однак, вказав на факт нездійснення діяльності в орендованому приміщенні, вважаючи таке повідомлення достатнім для встановлення у розрахунку нульового значення чистого прибутку. Зазначене, на думку суду, свідчить про відсутність у діях відповідача умисного порушення умов договору, спрямованого на завдання шкоди позивачу.

Враховуючи, що основною метою неустойки є стимулювання боржника до виконання основного грошового зобов`язання, при цьому остання не повинна перетворюватись на несправедливо непомірний тягар для боржника і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора, виходячи з принципів добросовісності, розумності, справедливості та пропорційності, колегія суддів погоджується з судом першої інстанції про наявність підстав для зменшення розміру штрафу, що підлягає стягненню з відповідача на користь позивача на 50%, що складає 233 250,00 грн.

З огляду на наведене, судова колегія вважає вірними висновки місцевого господарського суду про часткове задоволення позовних вимог.

Інші доводи апеляційних скарг взяті судом до уваги, однак не спростовують вищенаведених висновків суду.

Згідно з частиною 4 статті 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча, пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

При ухваленні даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянтів, з посиланням на норми права, які підлягають застосуванню до спірних правовідносин.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Згідно зі статтями 73, 74 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Відповідно до частини 2 статті 86 ГПК України жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, виходячи із фактичних обставин справи, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком місцевого господарського суду про часткове задоволення позову.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Частиною 1 статті 276 ГПК України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку, що рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24 ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційні скарги ДП "МА "Бориспіль" та ТОВ "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" задоволенню не підлягають.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з відсутністю підстав для задоволення апеляційних скарг витрати за подання апеляційних скарг, відповідно до статті 129 ГПК України, покладаються на скаржників.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

УХВАЛИВ:

1. Апеляційні скарги Державного підприємства "Міжнародний аеропорт "Бориспіль" та Товариства з обмеженою відповідальністю "БФ ЕНД ГХ ТРЕВЕЛ РІТЕЙЛ ЛТД" на рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24 залишити без задоволення.

2. Рішення Господарського суду Київської області від 18.02.2025 у справі №911/2696/24 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційних скарг покласти на скаржників.

4. Матеріали справи №911/2696/24 повернути до Господарського суду Київської області.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений статтями 287-289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено та підписано 26.06.2025.

Головуючий суддяЛ.Г. Сітайло

СуддіС.І. Буравльов

В.В. Шапран