Ухвала від 26.06.2025 по справі 20/20/10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

УХВАЛА

26.06.2025 Справа № 20/20/10

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Федько О.А.,

за участю секретаря судового засідання Краснікової С.І.,

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Запоріжжя заяву КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині у справі №20/20/10

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-7» (69001, м.Запоріжжя, вул. Перемоги, буд. 30, кв. 1)

до відповідача: КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7»

про стягнення грошових коштів,

за участю представників:

від Позивача: не з`явився;

від Відповідача (заявника): не з`явився,

УСТАНОВИВ:

До Господарського суду Запорізької області 18.06.2025 від КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7» (відповідач у справі) надійшла заява вх. №12486/08-08/25 (документ сформований в системі «Електронний суд» 18.06.2025) про визнання наказу №20/20/10, виданого 15.10.2010 Господарським судом Запорізької області в частині стягнення з КП «ВРЕЖО №7» на користь ТОВ «ПІК-7» основного боргу розмірі 39000,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

Ураховуючи звільнення судді Гандюкової Л.П. з посади, за Розпорядженням керівника апарату суду від 18.06.2025 №П-228/25, відповідно до пунктів 2.3.3, 2.3.47, 2.3.50 Положення про автоматизовану систему документообігу суду призначено повторний автоматизований розподіл судової справи №20/20/10.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 18.06.2025 заяву КП «ВРЕЖО №7» про визнання виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню в частині у справі №20/20/10 передано на розгляд судді Федько О.А.

Ухвалою суду від 19.06.2025 вищезазначену заяву прийнято судом до розгляду, судове засідання з її розгляду призначено на 26.06.2025 о 09 год. 30 хв.

Особі, яка зареєструвала електронний кабінет в Єдиній судовій інформаційно-комунікаційній системі або її окремій підсистемі (модулі), що забезпечує обмін документами, суд вручає будь-які документи у справах, в яких така особа бере участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення до електронного кабінету такої особи, що не позбавляє її права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.(ч. 7 ст. 6 ГПК України).

Ухвала суду про прийняття заяви КП «ВРЕЖО №7» до розгляду направлена учасникам справи до їх електронних кабінетів, про що свідчать довідки про доставку електронного листа.

У заяві заявник, зокрема, зазначає, що боржником у період з 29.07.2020 по 24.12.2020 сплачено на користь стягувача заборгованість у загальній сумі 39 000,00 грн. Заява обґрунтована ст. 328 ГПК України.

18.06.2025 до суду від КП «ВРЕЖО №7» надійшли додаткові пояснення, в яких заявник, з урахуванням допущеної описки, просить визнати наказ №20/20/10 від 15.10.2010 в частині стягнення суми 390 000,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

Судом розглядається заява КП «ВРЕЖО №7» про визнання наказу №20/20/10 від 15.10.2010 в частині стягнення суми 390 000,00 грн таким, що не підлягає виконанню.

У судове засідання 26.06.2025 позивач (стягувач) та заявник (відповідач) не з`явились, про причини неявки суд не повідомили.

За приписами ст. 328 ГПК України суд розглядає заяву в десятиденний строк з дня її надходження у судовому засіданні з повідомленням стягувача та боржника і постановляє ухвалу. Неявка стягувача і боржника не є перешкодою для розгляду заяви.

З огляду на викладене, суд дійшов до висновку про розгляд заяви за відсутності представника стягувача та заявника. У зв`язку з неявкою в судове засідання представників сторін, фіксування судового процесу за допомогою технічних засобів відповідно до ч. 3 ст. 222 ГПК України не проводилось.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, проаналізувавши норми чинного законодавства України, суд дійшов висновку, що заява КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7» про визнання наказу у справі № 20/20/10, виданого 15.10.2010 Господарським судом Запорізької області в частині стягнення з КП «ВРЕЖО №7» на користь ТОВ «ПІК-7» 390 000,00 грн таким, що не підлягає виконанню, з підстав, зазначених в ній, не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Підстави для визнання наказу таким, що не підлягає виконанню зазначені в частині 2 ст. 328 ГПК України, згідно якої суд визнає виконавчий документ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково, якщо його було видано помилково або якщо обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин..

Під помилковістю видання наказу розуміється видача виконавчого документу внаслідок помилки суду. Під відсутністю обов`язку слід розуміти, що обов`язок боржника відсутній повністю чи частково у зв`язку з його припиненням, добровільним виконанням боржником чи іншою особою. Під іншими причинами слід розуміти відсутність правових підстав у стягувача на здійснення будь-яких дій стосовно боржника (стягнення, зобов`язання вчинити ті чи інші дії або утриматися від вчинення тощо), наприклад, у разі скасування чи зміни в апеляційному або в касаційному порядку чи за результатами перегляду за нововиявленими обставинами рішення, на підставі якого наказ було видано, якщо на момент таких скасування чи зміни наказ ще не було виконано повністю або частково.

Верховний Суд у постановах від 16.01.2018 у справі №55/15479/15-ц, від 11.07.2019 у справі №910/8665/17 зазначив, що підстави для визнання виконавчого листа (наказу) таким, що не підлягає виконанню, поділяються на дві групи: матеріально-правові (зобов`язання можуть припинятися внаслідок добровільного виконання обов`язку боржником поза межами виконавчого провадження, припинення зобов`язань переданням відступного, зарахуванням, за домовленістю сторін, прощенням боргу, неможливістю виконання); процесуально-правові, до яких відносяться обставини, що свідчать про помилкову видачу судом виконавчого листа (наказу), зокрема: видача виконавчого листа (наказу) за рішенням, яке не набрало законної сили (крім тих, що підлягають негайному виконанню); коли виконавчий лист (наказ) виданий помилково за рішенням, яке взагалі не підлягає примусовому виконанню; видача виконавчого листа (наказу) на підставі ухвали суду про затвердження мирової угоди, яка не передбачала вжиття будь-яких примусових заходів або можливості її примусового виконання і, як наслідок, видачі за нею виконавчого листа (наказу); помилкової видачі виконавчого листа ( наказу), якщо вже після видачі виконавчого листа ( наказу) у справі рішення суду було скасоване; видачі виконавчого листа (наказу) двічі з одного й того ж питання; пред`явлення виконавчого листа (наказу) до виконання вже після закінчення строку на пред`явлення цього листа (наказу) до виконання.

На суд покладено обов`язок встановити, з яких підстав може бути визнано виконавчий лист (наказ) таким, що не підлягає виконанню, з урахуванням права стягувача на повне виконання рішення суду та права боржника на захист від подвійного стягнення. Суд повинен вирішувати ці питання з урахуванням певних обставин справи, дотримуючись балансу інтересів обох сторін виконавчого провадження.

Виконання судового рішення є невід`ємною складовою права кожного на судовий захист і охоплює, зокрема, законодавчо визначений комплекс дій, спрямованих на захист і відновлення порушених прав, свобод, законних інтересів фізичних та юридичних осіб, суспільства, держави (пункт 2 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 13.12.2012 № 18-рп/2012). Невиконання судового рішення загрожує сутності права на справедливий розгляд судом (пункт 3 мотивувальної частини рішення Конституційного Суду України від 25.04.2012 № 11-рп/2012).

Відповідно до усталеної практики Європейського Суду з прав людини право на суд, захищене статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, було б ілюзорним, якби національна правова система Високої Договірної Сторони дозволяла, щоб остаточне, обов`язкове для виконання судове рішення залишалося невиконаним на шкоду будь-якій зі сторін.

Як установлено судом з матеріалів справи, рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2010 (суддя Гандюкова Л.П.) стягнуто з КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-7» 567916,51 грн основного боргу, 5679,17 грн витрат на державне мито та 236,00 грн витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.

15.10.2010 на виконання рішення Господарського суду Запорізької області від 01.10.2010 у справі №20/20/10 видано наказ.

З огляду на зазначене, враховуючи положення ст. 129-1 Конституції України, ст.13 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», ст. ст. 115, 116 (чинні станом на момент видачі наказу; на даний час ст. 327) ГПК України, набрання рішенням Господарського суду Запорізької області від 01.10.2010 у справі №20/20/10 законної сили, у суду були наявні правові підстави для видачі судового наказу від 15.10.2010 на виконання вказаного судового рішення.

Також судом установлено, що ухвалою Господарського суду Запорізької області від 16.05.2011 задоволено заяву КП «ВРЕЖО №7» про розстрочення виконання рішення господарського суду Запорізької області від 01.10.2010 у справі №20/20/10 частково. Суд ухвалив розстрочити виконання рішення суду від 01.10.2010 р. у справі № 20/20/10 про стягнення з Комунального підприємства «Виробниче ремонтно-експлуатаційне житлове об`єднання № 7» на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ПІК-7» загальної суми 474267,24 грн на шість місяців, шляхом погашення рівними частками, а саме: сплати до 30 (31) числа кожного місяця, починаючи з травня 2011 р. по жовтень 2011 р. включно сум у розмірі 79044,54 грн щомісячно.

У заяві про розстрочення виконання рішення в даній справі КП «ВРЕЖО №7», зокрема посилалось на те, що Ленінським відділом державної виконавчої служби 29.04.2011 року з боржника стягнуто 99564,44 грн. Таким чином, сума боргу станом на 05.05.2011 складає 474267,24 грн.

Заявник в обґрунтування підстав для визнання виконавчого документа у справі №20/20/10 таким, що не підлягає виконанню частково в розмірі 390 000,00 грн надав докази перерахування у період з 29.07.2020 по 24.12.2020 на користь стягувача (ТОВ «ПІК-7») грошові кошти, а саме:

-дублікати квитанцій до прибуткових касових ордерів №65 від 29.07.2020 на суму 10000,00 грн, №66 від 30.07.2020 на суму 10000,00 грн, №67 від 31.07.2020 на суму 10000,00 грн, відповідно до яких ТОВ «ПІК-7» отримало від КП «ВРЕЖО №7» через Шкаран Лілію Анатоліївну грошові кошти на підставі наказу №20/20/10, виданого Господарським судом Запорізької області;

- платіжні інструкції №1395 від 31.08.2020 на суму 30000,00 грн, №1466 від 18.09.2020 на суму 30000,00 грн, №1616 від 23.10.2020 на суму 60000,00 грн, №1754 від 20.11.2020 на суму 90000,00 грн, №1792 від 30.11.2020 на суму 30000,00 грн, №1876 від 18.12.2020 на суму 90000,00 грн, №1892 від 24.12.2020 на суму 30000,00 грн. У графі призначення платежу зазначено: «Погашення кредиторської заборгованості згідно наказу №20/20/10 виданого 15.10.2010 Господарським судом Запорізької області».

Загальна сума перерахованих на користь стягувача (позивача у справі) грошових коштів складає 390 000,00 грн.

Стягувач будь-яких пояснень або заперечень з цього питання суду не надав, факт отримання від боржника за виконавчих документом (наказом) від 15.10.2010 у справі №20/20/10 грошових коштів в загальному розмірі 390 000,00 грн не спростував.

У той же час, аналіз наявних у справі документів свідчить, що на виконанні Ленінського відділу державної виконавчої служби Запорізького міського управління юстиції перебувало зведене виконавче провадження №2005/14, в тому числі з виконання наказу №20/20/10 від 15.10.2010, виданого господарським судом Запорізької області про стягнення з КП «ВРЕЖО №7» на користь ТОВ «ПІК-7» 573 831,68 грн. Відтак, часткова сплата боржником заборгованості у розмірі 390 000,00 грн за рішення суду по справі №20/20/10 відбулась після відкриття виконавчого провадження, а не добровільного виконання відповідачем рішення суду до моменту пред`явлення наказу стягувачем до примусового виконання.

За таких обставин, заявником не надано доказів, які б підтверджували визначені законом підстави: помилковість видачі наказу, відсутність частково обов`язку боржника в зв`язку із припиненням зобов`язання, наявність інших причин для визнання наказу Господарського суду Запорізької області від 15.10.2010 у справі №20/20/10 таким, що не підлягає виконанню частково.

На підставі викладеного, заява боржника про визнання вищезазначеного виконавчого документа таким, що не підлягає виконанню є безпідставною та такою, що не підлягає задоволенню.

Керуючись ст. ст. 234, 235, 255, 328 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні заяви КОМУНАЛЬНОГО ПІДПРИЄМСТВА «ВИРОБНИЧЕ РЕМОНТНО-ЕКСПЛУАТАЦІЙНЕ ЖИТЛОВЕ ОБ`ЄДНАННЯ № 7» про визнання наказу від 15.10.2010, виданого господарським судом Запорізької області у справі №20/20/10 таким, що не підлягає виконанню в частині стягнення з КП «ВРЕЖО №7» на користь ТОВ «ПІК-7» 390 000,00 грн відмовити.

Повний текст ухвали складено та підписано 26.06.2025.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та може бути оскаржена в апеляційному порядку шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду протягом десяти днів з дня підписання повного тексту ухвали.

Суддя О.А Федько