Рішення від 24.06.2025 по справі 910/917/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

24.06.2025Справа № 910/917/25

Господарський суд міста Києва у складі судді Ягічевої Н.І., за участю секретаря судового засідання Петькун Д.О., розглянувши матеріали справи

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "П`ЯТИЙ ГІДРОТЕХНІЧНИЙ ПІДВОДНИЙ ЗАГІН" (04071, вул. Електриків, буд.4, м. Київ, код ЄДРПОУ 39145889)

до 1)Міністерства розвитку громад, територій та інфраструктури України (01135, просп. Берестейський, буд. 14,м. Київ, код ЄДРПОУ 37472062)

2)Державного підприємства "Адміністрація річкових портів" (04071,вул. Електриків, буд. 14,м. Київ, код ЄДРПОУ 33404067)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача: Приватне акціонерне товариство П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт (04071, м.Київ, вул. Електриків, буд.4, код ЄДРПОУ 14287672)

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні відповідача: Фонд державного майна України (01133, м.Київ, вул. Генерала Алмазова, буд.18/9, код ЄДРПОУ 00032945)

про витребування майна з чужого незаконного володіння

Представники учасників справи: згідно протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Товариство з обмеженою відповідальністю "П`ЯТИЙ ГІДРОТЕХНІЧНИЙ ПІДВОДНИЙ ЗАГІН" (далі - позивач) звернулось до Господарського суду міста Києва з позовом до 1) Міністерства розвитку громад та територій України (далі відповідач 1) та 2) Державного підприємства Адміністрація річкових портів (далі відповідач 2) про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ФДМУ від 17.11.1992 ухвалено рішення про приватизацію Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт». Відповідно до протоколу наради по визначенню статутного фонду ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» від 16.03.1993 затверджено статутний фонд ВАТ в сумі 58749,00 тис. крб., причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000, перейшов до переліку нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт. На виконання плану санації у справі № 910/4278/13 Відкритим акціонерним товариством П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт (протокол №1 від 14.01.2014 р.), як засновником, було створено Товариство з обмеженою відповідальністю П`ятий гідротехнічний підводний загін. Статутний капітал Товариства сформовано за рахунок майна засновника - Відкритого акціонерного товариства П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт, до складу якого увійшов, зокрема, причал на р. Дніпро. Майно для формування статутного капіталу було передано розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю П`ятий гідротехнічний підводний загін за актом приймання-передачі майна від 02.04.2014 року. При цьому, 20.12.2023 року нотаріусом було зареєстровано право господарського відання на вказаний спірний об`єкт за Державним підприємством "Адміністрація річкових портів.

Виходячи з вказаного вище, позивач просить визнати право власності на споруду, а саме: причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 10.02.2025 суддя Ягічева Н.І. відкрила провадження по справі та призначила підготовче засідання на 04.03.2025.

26.02.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 2 сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що акціонерне товариство, створене у процесі приватизації шляхом перетворення державного підприємства, набуло у власність лише та державне майно, яке передане йому у власність як вклад у статутний фонд. Викладені позивачем обставини, які б начеб то були встановлені рішеннями у справі №40/94 не відповідають змісту вказаних рішень. Акт оцінки цілісного майнового комплексу станом на 18.09.1992 не був затверджений ФДМУ (гриф «ЗАТВЕРДЖУЮ» не містить підпису керівника органу приватизації), на підтвердження чого є копія вказаного акту наявна у розпорядженні Відповідача-2 отримана від ФДМУ у складі копії приватизаційної справи. Також, згідно копії переліку майна, вказаний перелік містить виключно підписи голови правління та бухгалтером Третьої особи загін №5, аналогічно акту, немає відомостей щодо затвердження чи будь-якого відношення до Фонду державного майна України. В жодному із наданих Позивачем документів немає відомостей про те, що Засновником Позивача або уповноваженим органом управління державним майном, зокрема, Фондом державного майна України Позивачу було передано у власність державне майно, причал на р. Дніпро за адресою: м. Київ вулиця Електриків будинок 4. АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» не набувало у власність спірний причал, отже не могло передати права на вказаний об`єкт будь-якій іншій особі, зокрема Позивачу.

27.02.2025 в системі "Електронний суд" відповідачем 1 сформовано відзив на позовну заяву, мотивований тим, що ФДМУ був органом приватизації та засновником ВАТ «П`ятий ЕЗПГР». Спірний причал, є об`єктом державної власності, який згідно із законодавством не міг бути приватизований, не передавався до статутного капіталу ВАТ, АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» і, відповідно, не може бути у власності позивача. Також у справі №40/94 судом було встановлено, що Причал не підлягав приватизації, адже є гідротехнічною спорудою, портовою спорудою, яка не може вибути із власністю держави, не може бути передана у приватну власність та станом на сьогодні є державним майном.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.03.2025 відкладено розгляд справи на 01.04.2025.

12.03.2025 через канцелярію суду від третьої особи на стороні відповідача надійшли пояснення щодо позовної заяви.

17.03.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано відповідь на відзив відповідача 1 та відповідача 2.

18.03.2025 в системі "Електронний суд" позивачем сформовано клопотання з прохання залишити пояснення 3 особи на стороні відповідача без розгляду.

31.03.2025 в системі електронний суд, відповідачем 2 сформовано заперечення на відповідь на відзив.

01.04.2025 в системі електронний суд, відповідачем 1 сформовано заперечення на відповідь на відзив.

Ухвалою від 01.04.2025 продовжено строк підготовчого засідання та відкладено розгляд справи на 15.04.2025.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 15.04.2025 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 13.05.2025.

В судовому засіданні 13.05.2025 повідомено про відкладення розгляду справи на 03.06.2025.

В системі «Електронний суд» 02.06.2025 позивачем сформовано заяву про відкладення розгляду справи.

Ухвалою від 03.06.2025 відкладено розгляд справи на 24.06.2025.

В системі «Електронний суд» 23.06.2025 позивачем сформовано клопотання про відкладення розгляду справи.

В системі «Електронний суд» 24.06.2025 ДП «Адміністрація річкових портів» сформувала додаткові пояснення у справі.

Розглянувши у судовому засіданні 24.06.2025 клопотання позивача про відкладення розгляду справи, суд відмовив в його задоволенні так як відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною умовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

В судовому засіданні 24.06.2025 представники відповідачів проти задоволення позовних вимог заперечили, представники позивача та третіх осіб в засідання суду не з`явилися про розгляд справи повідомлені належним чином.

У судовому засіданні 24.06.2025 судом було закінчено розгляд справи по суті та оголошено вступну та резолютивну частини рішення суду.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд

ВСТАНОВИВ:

Відкрите акціонерне товариство «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» створено шляхом перетворення підприємств та організацій Українського міжгалузевого державного об`єднання річкового флоту «Укррічфлот» в акціонерні товариства згідно наказу Фонду державного майна України від 10.11.1992 № 477.

Пунктом 4 наказу Фонду державного майна України від 10.11.1992 № 477 було зобов`язано визначити статутні фонди АСК «Укррічфлот» та інших акціонерних товариств станом на 01.09.1992 року.

На підставі вищевказаного наказу Фонду державного майна України Українським міжгалузевим державним об`єднанням річкового флоту «Укррічфлот» було видано наказ № 149 від 17.11.1992, яким затверджено План організаційних заходів щодо перетворення підприємств, які входили до його складу у акціонерні товариства (надалі План). Даним Планом було зобов`язано керівників підприємств, що перетворюються, створити комісію по реорганізації підприємства та покласти на неї зобов`язання відобразити у документах розмір майна та грошових коштів станом на 01.09.1992 року, які підлягають передачі новоствореному підприємству.

На виконання наказу №149 від 17.11.1992 року під час здійснення процедури приватизації на Відкритому акціонерному товаристві «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» було створено відповідну комісію. Даною комісією було проведено опис та оцінку вартості цілісного майнового комплексу, який на той час знаходився на балансі ВАТ, та складено відповідний Акт, на підставі якого в подальшому Фондом державного майна України було визначено статутний фонд відповідно до балансу підприємства станом на 01.09.1992 рік.

Протоколом наради по визначенню статутного фонду Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» від 16.03.1993 року був затверджений статутний фонд в сумі 58749,00 тис. крб.

Позивач стверджує, спірний причал також увійшов до переліку нерухомого майна, що передається у власність Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», який було підписано Головою Правління та головним бухгалтером ВАТ.

25.05.1993 року Головою Фонду державного майна України було затверджено протокол рішення про випуск акцій складений ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», та прийнято рішення випустити прості іменні акції у кількості 58749 штук номінальною вартістю 1000 крб. кожна.

Факт випуску акцій підтверджувався свідоцтвом про реєстрацію випуску цінних паперів № 98/І/93, виданим 22.07.1993 року Міністерством фінансів України.

Наказом Фонду державного майна України від 12.07.1995 №872 процес приватизації Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» було завершено.

Відповідно до свідоцтва від 21.07.1995 року (реєстраційний №ПО-447), виданого Фондом державного майна України ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» є правонаступником прав і обов`язків орендного підприємства "П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт". Даним свідоцтвом також засвідчено, що майно відповідача є колективною власністю акціонерів товариства, які придбали акції відповідно до Закону України "Про приватизацію майна державних підприємств".

Відповідно до п. 1.2. Статуту (в редакції 1993 року, погодженого 30.12.1992 року президентом Державної акціонерної судноплавної компанії "Укррічфлот" та затвердженого наказом Фонду державного майна України №15 від 15.01.1993 року) ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», з моменту його реєстрації, є правонаступником державного підприємства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» з переходом до нього усіх майнових прав і зобов`язань останнього.

В п. 1.5. Статуту 1993 року було зазначено, що ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» засновано на базі державного майна «П`ятого експедиційного загону підводних та гідротехнічних робіт» шляхом випуску акцій на повну вартість майна. Вид товариства - відкрите.

Згідно з п. 5.3 Статуту 1993 року ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» є власником: майна перетвореного державного підприємства; майна, одержаного в результаті його фінансово-господарської діяльності; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законодавством. Товариство здійснює володіння, користування і розпоряджається належним йому майном відповідне до цілей своєї діяльності.

Розмір статутного фонду складає в сумі 58 749 000 карбованців. Він сформований за рахунок вартості майна ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» відповідно до діючого законодавства та поділений на 58 749 простих іменних акцій номінальною вартістю одна тисяча карбованців (п. 8.1. Статуту 1993 року).

Товариство має право випуску цінних паперів відповідно до законодавства України (п. 8.2. Статуту 1993 року).

Доля держави в майні ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», що напрацьована на період з 01.09.1992 року до моменту державної реєстрації і не включена в статутний фонд, передається останньому в користування. Розпорядження цією часткою в процесі приватизації здійснює орган приватизації самостійно (п. 8.4. Статуту 1993 року).

Наказом Фонду державного майна №57 від 26.01.1994 внесені зміни до статуту ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», згідно з якими розмір статутного фонду товариства складає 2 056 215.30 тис. крб., який було сформовано за рахунок вартості майна товариства та поділений на 58 749 простих іменних акцій номінальною вартістю 30 000,00 крб.

Відповідно до п. 1.5. Статуту 1995 року (в редакції 1995 року, затвердженій загальними зборами акціонерів ВАТ, протокол №1 від 01.08.1995 року) ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» засновано на баз акціонерного товариства "П`ятого експедиційного загону підводних та гідротехнічних робіт" шляхом випуску акцій на повну вартість майна. Вид товариства - відкрите.

Згідно із п. 6.1. Статуту 1995 року засновником ВАТ є Фонд державного майна України.

Розмір статутного фонду складає в сумі 2 056 215 000 карбованців. Він сформований за рахунок вартості майна ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» відповідно до діючого законодавства та поділений на 58 749 простих іменних акцій номінальною вартістю 35 000 карбованців кожна (п. 8.1 Статуту 1995 року).

Товариство має право випуску цінних паперів відповідно до законодавства України (п. 8.2 Статуту 1995 року).

Також Позивач вказує, підтвердженням передачі Причалу у власність Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» є знаходження причалу (станом на 22.09.2005 року) на балансі Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» та факт реєстрації 07.10.2005 року останнім даного причалу в реєстрі гідротехнічних споруд за номером ГТС-1025, про що регістром судноплавства України Міністерства транспорту України видано відповідне свідоцтво.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що наказом ФДМУ від 17.11.1992 ухвалено рішення про приватизацію Відкритого акціонерного товариства «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт». Відповідно до протоколу наради по визначенню статутного фонду ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» від 16.03.1993 затверджено статутний фонд ВАТ в сумі 58749,00 тис. крб., причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000, перейшов до переліку нерухомого майна у власність Відкритого акціонерного товариства П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт. На виконання плану санації у справі № 910/4278/13 Відкритим акціонерним товариством П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт (протокол №1 від 14.01.2014 р.), як засновником, було створено Товариство з обмеженою відповідальністю П`ятий гідротехнічний підводний загін. Статутний капітал Товариства сформовано за рахунок майна засновника - Відкритого акціонерного товариства П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт, до складу якого увійшов, зокрема, причал на р. Дніпро. Майно для формування статутного капіталу було передано розпорядником майна Відкритого акціонерного товариства П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт Товариству з обмеженою відповідальністю П`ятий гідротехнічний підводний загін за актом приймання-передачі майна від 02.04.2014 року. При цьому, 20.12.2023 року нотаріусом було зареєстровано право господарського відання на вказаний спірний об`єкт за Державним підприємством "Адміністрація річкових портів.

Виходячи з вказаного вище, позивач просить визнати право власності на споруду, а саме: причал на річці Дніпро, площа забудови: 1557,2 за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000.

Відповідачі та третя особа 2 проти задоволення позовних вимог заперечують, посилаючись на те, що акціонерне товариство, створене у процесі приватизації шляхом перетворення державного підприємства, набуло у власність лише та державне майно, яке передане йому у власність як вклад у статутний фонд. Викладені позивачем обставини, які б начеб то були встановлені рішеннями у справі №40/94 не відповідають змісту вказаних рішень. Акт оцінки цілісного майнового комплексу станом на 18.09.1992 не був затверджений ФДМУ (гриф «ЗАТВЕРДЖУЮ» не містить підпису керівника органу приватизації), на підтвердження чого є копія вказаного акту наявна у розпорядженні Відповідача-2 отримана від ФДМУ у складі копії приватизаційної справи. Також, згідно копії переліку майна, вказаний перелік містить виключно підписи голови правління та бухгалтером Третьої особи загін №5, аналогічно акту, немає відомостей щодо затвердження чи будь-якого відношення до Фонду державного майна України. В жодному із наданих Позивачем документів немає відомостей про те, що Засновником Позивача або уповноваженим органом управління державним майном, зокрема, Фондом державного майна України Позивачу було передано у власність державне майно, причал на р. Дніпро за адресою: м. Київ вулиця Електриків будинок 4. АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» не набувало у власність спірний причал, отже не могло передати права на вказаний об`єкт будь-якій іншій особі, зокрема Позивачу. ФДМУ був органом приватизації та засновником ВАТ «П`ятий ЕЗПГР». Спірний причал, є об`єктом державної власності, який згідно із законодавством не міг бути приватизований, не передавався до статутного капіталу ВАТ, АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» і, відповідно, не може бути у власності позивача. Також у справі №40/94 судом було встановлено, що Причал не підлягав приватизації, адже є гідротехнічною спорудою, портовою спорудою, яка не може вибути із власністю держави, не може бути передана у приватну власність та станом на сьогодні є державним майном.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, та, враховуючи те, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до Конституції України визначено, що Україна є суверенна і незалежна, демократична, соціальна, правова держава (стаття 1). Органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України (частина 2 статті 6). Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України (частина друга статті 19).

Основним Законом України встановлено, що Кабінет Міністрів України є вищим органом у системі органів виконавчої влади (частина перша статті 113). Кабінет Міністрів України спрямовує і координує роботу міністерств, інших органів виконавчої влади (пункт 9 статті 116). Кабінет Міністрів України в межах своєї компетенції видає постанови і розпорядження, які є обов`язковими до виконання (частина перша статті 117).

Згідно із Законом України «Про Кабінет Міністрів України» від 27 лютого 2014 р. № 794-VII Кабінет Міністрів України здійснює виконавчу владу безпосередньо та через міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Раду міністрів Автономної Республіки Крим та місцеві державні адміністрації, спрямовує, координує та контролює діяльність цих органів (частина друга статті 1). Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади відповідальні перед Кабінетом Міністрів України, підзвітні та підконтрольні йому (частина друга статті 21). Кабінет Міністрів України на основі та на виконання Конституції і законів України, актів Президента України, постанов Верховної Ради України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, видає обов`язкові для виконання акти - постанови і розпорядження. Акти Кабінету Міністрів України нормативного характеру видаються у формі постанов Кабінету Міністрів України (частини перша, друга статті 49).

Законом України «Про центральні органи виконавчої влади» від 17 березня 2011 р. № 3166-VI (далі Закон № 3166) передбачено, що міністерства, інші центральні органи виконавчої влади у своїй діяльності керуються Конституцією України, цим та іншими законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства України (частина перша статті 3). Кабінет Міністрів України спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади через міністра у порядку, визначеному цим Законом та актами Кабінету Міністрів України (частина перша статті 18).

У частині першій статті 1 Закону № 3166 визначено, що систему центральних органів виконавчої влади складають міністерства України (далі - міністерства) та інші центральні органи виконавчої влади. Система центральних органів виконавчої влади є складовою системи органів виконавчої влади, вищим органом якої є Кабінет Міністрів України.

Міністерства забезпечують формування та реалізують державну політику в одній чи декількох сферах, інші центральні органи виконавчої влади виконують окремі функції з реалізації державної політики (частина друга статті 1 Закону № 3166).

Положенням про Міністерство розвитку громад та територій України, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 30 червня 2015 р. № 460 (зі змінами) (далі Положення), визначено, що Мінрозвитку є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику, зокрема, у сфері автомобільного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, надання послуг поштового зв`язку, а також забезпечує формування та реалізацію державної політики у сфері авіаційного транспорту та використання повітряного простору України, туризму та курортів (крім здійснення державного нагляду (контролю) у сфері туризму та курортів), мультимодальних перевезень, захисту критичної інфраструктури у секторах, за які відповідальне, розвитку, будівництва, реконструкції та модернізації інфраструктури авіаційного, залізничного, морського та внутрішнього водного транспорту, дорожнього господарства, навігаційно-гідрографічного забезпечення судноплавства, торговельного мореплавства, з питань безпеки на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті, а також державного нагляду (контролю) за безпекою на авіаційному, автомобільному транспорті загального користування, міському електричному, залізничному, морському та внутрішньому водному транспорті.

Зі змісту підпункту 55 пункту 4 Положення вбачається, що згідно покладених на Мінрозвитку завдань Міністерство здійснює відповідно до законодавства функції з управління об`єктами державної власності.

Правові основи управління об`єктами державної власності врегульовано положеннями Закону України «Про управління об`єктами державної власності» від 21 вересня 2006 р. № 185-V (далі Закон № 185).

Згідно із частиною першою статті 1 Закону № 185 управління об`єктами державної власності - це здійснення Кабінетом Міністрів України та уповноваженими ним органами, іншими суб`єктами, визначеними цим Законом, повноважень щодо реалізації прав держави як власника таких об`єктів, пов`язаних з володінням, користуванням і розпоряджанням ними, у межах, визначених законодавством України, з метою задоволення державних та суспільних потреб.

Кабінет Міністрів України є суб`єктом управління, що визначає об`єкти управління державної власності, стосовно яких виконує функції з управління, а також об`єкти управління державної власності, повноваження з управління якими передаються іншим суб`єктам управління, визначеним цим Законом (частина перша статті 5 Закону № 185).

Статтею 1 Закону України «Про приватизацію майна державних підприємств» від 4 березня 1992 р. № 2163-XII (у редакції від 18.09.1992, чинній на дату приватизації державних підприємств і організацій «Укррічфлоту») (далі Закон про приватизацію), приватизація майна державних підприємств України (надалі приватизація) - це відчуження майна, що перебуває у загальнодержавній, республіканській (Республіки Крим) і комунальній власності, на користь фізичних та недержавних юридичних осіб.

Згідно частин першої, другої статті 18 цього Закону продаж часток (акцій, паїв), що належать державі в майні господарських товариств, здійснюється шляхом перетворення державних підприємств у акціонерні товариства. При перетворенні його засновником виступає відповідний орган приватизації, який діє в межах повноважень, передбачених для засновників акціонерного товариства законодавством.

Частинами першою, другою статті 7 цього Закону визначено, що державну політику в сфері приватизації здійснюють Фонд державного майна України, органи приватизації Республіки Крим та адміністративно-територіальних одиниць. Фонд державного майна України та його регіональні відділення і представництва на місцях діють на підставі цього Закону та Положення про Фонд державного майна України, що затверджується Верховною Радою України.

Фонд державного майна України у процесі приватизації здійснює такі основні повноваження: змінює організаційно-правову форму підприємств, що перебувають у загальнодержавній власності, шляхом перетворення їх у господарські товариства чи виступає орендодавцем майна, що перебуває у загальнодержавній власності; продає майно, що перебуває у загальнодержавній власності, у процесі його приватизації, включаючи майно ліквідованих підприємств і об`єктів незавершеного будівництва; створює комісії по приватизації; затверджує плани приватизації майна, що перебуває у загальнодержавній власності; укладає угоди щодо розробки планів приватизації та оцінки вартості майна об`єктів приватизації; видає ліцензії посередникам; розробляє і подає Кабінету Міністрів України проекти державних програм приватизації, організує та контролює їх виконання; здійснює зв`язок з місцевими органами приватизації.

У відповідності до затвердженої концепції, наказом Фонду державного майна України від 10.11.1992 № «Про перетворення підприємств і організацій Українського міжгалузевого державного об`єднання річкового флоту «Укррічфлот» в акціонерні товариства» на базі державного майна транзитного (магістрального) флоту, головного підприємства, 20 підприємств та структурних одиниць «Укррічфлот» та окремі акціонерні товариства, зокрема акціонерне товариство «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (п. 15 Додатку № 1), а також створено на базі інших підприємств окремі акціонерні товариства.

Згідно зі статтею 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство є власником майна, зокрема, переданого йому засновниками та учасниками у власність.

ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (далі ВАТ «П`ятий ЕЗПГР») створено шляхом перетворення підприємств та організацій Українського міжгалузевого державного об`єднання річкового флоту «Укррічфлот» в акціонерні товариства згідно наказу ФДМУ від 10.11.1992 № 477.

Пунктом 4 наказу ФДМУ від 10.11.1992 № 477 було зобов`язано визначити статутні фонди АСК «Укррічфлот» та інших акціонерних товариств станом на 01.09.1992.

На підставі вказаного наказу ФДМУ Українським міжгалузевим державним об`єднанням річкового флоту «Укррічфлот» було видано наказ № 149 від 17.11.1992, яким затверджено план організаційних заходів щодо перетворення підприємств у акціонерні товариства. Згідно з даним планом, керівників підприємств, що перетворюються, було зобов`язано створити комісію по реорганізації підприємства, на яку покласти роботу по відображенню у документах за станом на 01.09.1992 розміру майна, грошових коштів для передачі новоствореному підприємству.

На виконання наказу від 17.11.1992 № 149 під час проведення приватизації на ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» було створено відповідну комісію, якою проведено оцінку вартості цілісного майнового комплексу та складено відповідний акт та визначено ФДМУ статутний фонд відповідача відповідно до балансу підприємства станом на 01.09.1992 у розмірі 58749 тис. крб.

Таким чином, ФДМУ був органом приватизації та засновником ВАТ «П`ятий ЕЗПГР».

Перелік нерухомого майна, що передається у власність АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в акціонерне товариство», підписано заступником Голови ФДМУ В. Васильєвим, у якому визначено, що відповідно до наказів ФДМУ від 10.11.1992 № 477 (п.п. 3,4), від 15.01.1993 № ФДМУ передав АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» в акціонерне товариство» від 10.11.1992 № 477 Фонд державного майна України передав АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» об`єкти нерухомості, визначені у вказаному Переліку.

При цьому, судом встановлено, в Переліку спірний об`єкт нерухомості, а саме Причал відсутній, отже не був переданий до статутного капіталу АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

Відповідно до статті 12 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції на дату підписання Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «АСК «Укррічфлот») Товариство є власником майна, переданого йому засновниками і учасниками у власність; іншого майна, набутого на підставах, не заборонених законом.

У статті 13 цього ж Закону зазначено, що вкладами учасників та засновників товариства можуть бути будинки, споруди, обладнання та інші матеріальні цінності, цінні папери, права користування землею, водою та іншими природними ресурсами, будинками, спорудами, обладнанням, а також інші майнові права (в тому числі на інтелектуальну власність), грошові кошти, в тому числі в іноземній валюті. Вклад, оцінений у карбованцях, становить частку учасника та засновника у статутному фонді. Порядок оцінки вкладів визначається в установчих документах товариства, якщо інше не передбачено законодавством України.

Відтак, Позивач набув право власності виключно на те державне майно, яке було передано йому засновником до статутного фонду.

Також, матеріали справи не містять доказів, які б свідчили про оскарження прийнятого органом приватизації рішення щодо Переліку нерухомого майна, що передається у власність ВАТ «Акціонерна судноплавна компанія «Укррічфлот», підписаного заступником Голови ФДМУ В. Васильєвим, та доказів його скасування, визнання його нечинним або внесення змін до нього.

Таким чином, спірне нерухоме майно Причал, не вибувало з державної власності та станом на сьогодні належить державі як гідротехнічна споруда.

Щодо посилання Позивача на рішення Господарського суду міста Києва від 03.06.2010 та постанови Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 у справі № 40/94, слід зазначити наступне.

Предметом розгляду зазначеної справи було визнання недійсним свідоцтва про власність від 21.07.1995 на цілісний майновий комплекс, виданий ФДМУ АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд» із статутного фонду АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» причалу на річці Дніпро по вул. Електриків, 4 у м. Києві та повернення вказаного причалу ФДМУ.

Постановою Київського апеляційного господарського суду від 08.09.2010 було встановлено, вантажно-розвантажувальний причал на річці Дніпро по вул. Електриків, 4 в м. Києві приватизації не підлягав. При цьому, судом вказано, прокурор звернувся до суду не з тим матеріально-правовим способом захисту (вимоги про визнання недійсним свідоцтва та виключення причалу із статутного фонду). Крім того, підставою для відмови у задоволенні позову по справі № 40/94 було те, що прокуратурою було пропущено строк позовної давності для подання такого позову.

Щодо посилання позивача на справу Господарського суду міста Києва № 910/4278/13 про банкрутство ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» варто зауважити.

В 2013 році на підставі ухвали Господарського суду міста Києва по справі № 910/4278/13 було порушено провадження у справі про банкрутство ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт». В результаті процедури санації та плану санації ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (протокол №1 від 14.01.2014) як засновником було створено Товариство з обмеженою відповідальністю «П`ятий гідротехнічний підводний загін».

Статутний капітал ТОВ сформовано за рахунок майна засновника - ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», до складу якого увійшов, зокрема, причал на р. Дніпро, 1975 року введення в експлуатацію, 15 метрів причальної стінки, ринковою вартістю 265 792,00 грн.

Положення статті 41 Конституції України визначають, що кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю, результатами своєї інтелектуальної, творчої діяльності. Право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Верховний Суд України у постанові від 06.09.2023 у справі № 906/452/22 зробив наступні висновки, суд апеляційної інстанції відмовляючи в задоволенні позовних вимог, виходив з того, що позивач з 18.12.2018 не мав будь-яких речових прав на земельну ділянку за адресою: м. Коростишів, вул. Шевченка, 40 із асфальто-бетонним покриттям, в тому числі користування та розпорядження, а відповідно й не мав права вимагати звільнення її частини та нараховувати неустойку у розмірі подвійної плати. При цьому суд апеляційної інстанції послався на приписи частини 1 статті 761 Цивільного кодексу України, відповідно до якої право передання майна у найм має власник речі або особа, якій належать майнові права, а згідно з принципом приватного права "nemo plus iuris ad alium transferre potest, quam ipse haberet" ніхто не може передати більше прав, ніж має сам.

Враховуюче вищевикладене, ВАТ, АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» не набувало у власність на причал за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4, отже не могло передати права на вказаний об`єкт будь-якій іншій особі, зокрема Позивачу.

Щодо державної реєстрації права власності Держави в особі Мінрозвитку на спірне майно слід зазначити наступне.

Згідно із пунктом «г» частини другої статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» (в редакції, чинній на момент створення АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт») приватизації не підлягають об`єкти що мають загальнодержавне значення, а також казенні підприємства. До об`єктів, що мають загальнодержавне значення, відносяться майнові комплекси підприємств, їх структурних підрозділів, основним видом діяльності яких є виробництво товарі (робіт, послуг), що мають загальнодержавне значення, зокрема, акваторії портів причали всіх категорій і призначень, причальні у портах і гідрографічні споруди набережні причалів, захисні споруди та системи сигналізації, портові систем інженерної інфраструктури та споруди зв`язку, енерговодопостачання та водовідведення, автомобільні дороги та залізничні колії (до першого розгалуження за межами території порту), навчальний та гідрографічний флот, майнові комплекси судноплавних інспекцій.

На момент створення АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» гідротехнічні споруди належали до об`єктів державної власності, приватизація яких згідно приписам Закону України «Про приватизацію державного майна» заборонена.

Як вбачається з матеріалів справи та зазначається самим позивачем, Причал є гідротехнічною спорудою, що підтверджується копією свідоцтва про реєстрацію ГТС до бази гідротехнічних споруд № СР-22-4-20-05 від 05.10.2005.

Отже, Причал є об`єктом, що має загальнодержавне значення і не міг бути приватизований.

Відповідно до статті 5 Закону України «Про внутрішній водний транспорт», який набув чинності 1 січня 2022 року, центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері внутрішнього водного транспорту, яким є Мінрозвитку, здійснює визначені законодавством повноваження з питань управління об`єктами інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності.

Відповідно до статті 6 Закону № 185 уповноважені органи управління відповідно до покладених на них завдань ведуть облік об`єктів державної власності, що перебувають в їх управлінні, здійснюють контроль за ефективним використанням та збереженням таких об`єктів.

Відповідно до наказу Мінінфраструктури від 21 жовтня 2022 р. № 799 «Про проведення інвентаризації державного майна, оформлення права власності на об`єкти нерухомого майна та права користування земельними ділянками» керівникам державних підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Міністерства інфраструктури України, акціонерних товариств, управління корпоративними правами щодо яких здійснює Міністерство інфраструктури України, доручено забезпечити утворення інвентаризаційних комісій, проведення щорічної інвентаризації державного майна станом на 31 грудня відповідно до законодавства, подання Мінінфраструктури переліків державного майна за її результатами, унесення відомостей до автоматизованої системи «Юридичні особи» Фонду державного майна України на підставі результатів інвентаризації державного майна, оформлення відповідно до законодавства права власності на об`єкти нерухомого майна, на які право власності не зареєстровано.

Як було зазначено, відповідно до Закону України «Про внутрішній водний транспорт» Мінрозвитку здійснює визначені законодавством повноваження з питань управління об`єктами інфраструктури внутрішнього водного транспорту державної форми власності.

Згідно абзацу другого пункту 51 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 жовтня 2013 р. № 868 у разі проведення державної реєстрації права державної власності на об`єкт нерухомого майна заявник, крім документа, що зазначений в абзаці першому цього пункту, подає витяг з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо такого об`єкта.

Згідно витягу з Єдиного реєстру об`єктів державної власності щодо державного майна від 22.12.2023 Причал, площею 1557,2 кв.м. за адресою: м. Київ, вулиця Електриків, будинок 4 реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 2851319280000 є об`єктом державного нерухомого майна, балансоутримувачем якого є ДП «АРП»,суб`єкт управління державним майном Мінінфраструктури (перейменоване на Мінрозвитку).

На підставі вказаного витягу 20.12.2023 інформація про Причал, як державне нерухоме майно, була внесена до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна за № 2854659023060, власник Держава в особі Мінрозвитку, правокористувач ДП «АРП».

Таким чином, суд прийшов до висновку, спірне майно Причал, є об`єктом державної власності, який згідно із законодавством не міг бути приватизований, не передавався до статутного капіталу ВАТ, АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» і, відповідно, не може бути у власності позивача.

Посилання позивача на лист ФДМУ від 20.04.2024 №10-26-5492, не приймаються судом до уваги виходячи з наступного.

Водночас, за аналізом змісту зазначеного листа вбачається, що ФДМУ було встановлено порушення вимог законодавства під час проведення відповідно до наказу ФДМУ від 10.11.1992 № 477 приватизації шляхом перетворення державного підприємства МДО «Укррічфлот» - «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних споруд» у відкрите акціонерне товариство. За наказом ФДМУ від 01.04.2004 № 649 «Про перевірку ефективності збереження та використання державного майна», ФДМУ зазначає, що до статутного фонду акціонерного товариства увійшла споруда, яка не підлягає приватизації під інв. № 119 причал на р. Дніпро, у зв`язку із чим АТ «5-й ЕЗГПР» вказано про необхідність привести у відповідність до вимог чинного законодавства право власності з боку держави на Причал. Так, ФДМУ посилаючись на норми законодавства зазначено порушення частини 2 статті 5 Закону України «Про приватизацію державного майна» від 04.03.1992 № 2163-ХІІ (у редакції на момент приватизації) згідно з якою приватизації не підлягають інші об`єкти державної власності, необхідні для виконання державою своїх функцій. Також, ФДМУ вбачало порушення пункту 45 Методики оцінки вартості об`єктів приватизації та оренди, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 02.09.1992 № 522, яким передбачено, що вартість майна цілісного майнового комплексу зменшується на вартість майна, щодо якого особливий режим приватизації (вилучення об`єктів незавершеного будівництва, процентних облігацій, акцій, паїв, споруд і дільниць, що не підлягають приватизації).

Наказом керівника АТ « 5-й ЕЗПГР» Сухоти Й.А. була створена Комісія, питаннями якої було здійснення оціночної вартість майна, яке ввійде в статутний фонд АТ « 5-й ЕЗПГР».

За листом ФДМУ від 26.01.1999 № 15/5 до ВАТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» (далі ВАТ « 5-й ЕЗПГР») надано вичерпний Перелік нерухомого майна, переданого ФДМУ у власність ВАТ « 5-й ЕЗПГР» станом на 01.09.1992, і серед якого зазначений Причал відсутній.

Листом Фонду від 28.04.1999 № 10-21-4338 Відкритому акціонерному ««П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» було надано Перелік нерухомого майна, що передається у власність ВАТ ««П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт», до якого не було включено вищезазначений причал.

Отже, позивач набув право власності виключно на те державне майно, яке було передано йому.

В подальшому, відповідно до наказу від 16.02.2010 № 219 «Про скасування свідоцтв про власність» були скасовані свідоцтва про власність № П-447 від 21.07.1995 на майно АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт».

Згідно із частинами 2-3 статті 13 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Частиною 4 статті 13 Господарського процесуального кодексу України визначено, що кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відповідно до частини 1 статті 73 Господарського процесуального кодексу України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

За приписами частини 1 статті 74 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Статтею 76 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Відповідно до частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

За приписами частини 1 статті 86 Господарського процесуального кодексу України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Таким чином, виходячи з того, що позивачем не доведено та не підтверджено належними доказами, що Причал є власністю позивача, більше того, спірне майно не увійшло, та за правовим статусом не могло увійти до статутного фонду ВАТ, АТ «П`ятий експедиційний загін підводних та гідротехнічних робіт» чи іншої юридичної особи приватного права, оскільки гідротехнічні споруди можуть перебувати виключно у державній власності, та із державної власності спірне майно не вибувало, суд дійшов висновку про те, що позовні вимоги є необгрунтованими та не підлягають задоволенню.

Протилежного позивачем не доведено.

При цьому, суд зазначає, що іншим доводам сторін оцінка судом не надається, адже, вони не спростовують встановлених судом обставин, та не впливають на результат прийнятого рішення.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору та витрати на оплату послуг адвоката залишаються за позивачем.

Керуючись ст.ст. 74, 129, 238-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.В задоволенні позову відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене у строки та порядку, встановленому розділом ІV ГПК України.

Повне судове рішення складено 30.06.2025.

СуддяНаталія ЯГІЧЕВА