Рішення від 16.06.2025 по справі 920/450/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

16.06.2025м. СумиСправа № 920/450/25

Господарський суд Сумської області у складі судді Котельницької В.Л., розглянувши матеріали справи №920/450/25 у порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін

за позовомПриватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080; код за ЄДРПОУ 20602681),

до відповідачаТовариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат-Трейд» (вул. Троїцька, буд. 1, м. Суми, 40022; код за ЄДРПОУ 37053099),

про стягнення 20277,62 грн

установив:

25.03.2025 позивач звернувся з позовом, відповідно до якого просить стягнути з відповідача 20277,62 грн (двадцять тисяч двісті сімдесят сім грн 62 коп.) страхового відшкодування у порядку суброгації та судові витрати, зокрема, але не обмежуючись: 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.

25.03.2025 відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу №920/450/25 призначено судді Котельницькій В.Л.

26.03.2025 за електронним запитом суду сформований витяг з ЄДРПОУ, за яким відповідач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Фрегат-Трейд», зареєстрований як юридична особа з місцезнаходженням: вул. Троїцька, буд. 1, м. Суми, 40022.

Ухвалою від 27.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі № 920/450/25 в порядку спрощеного позовного провадження без виклику сторін за наявними у справі матеріалами; установлено сторонам строки для подання заяв по суті справи.

Відповідно до інформації з комп`ютерної програми «Діловодство спеціалізованого суду» та із системи «Електронний суд» позивач та відповідач мають зареєстровані електронні кабінети в системі «Електронний суд».

На виконання абз. 1 ч. 7 ст. 6 ГПК України копія ухвали від 27.03.2025 про відкриття провадження у справі №920/450/25 надіслана сторонам відповідно до вимог ч. 6-7 ст. 6 ГПК України до їх електронних кабінетів.

Відповідно до довідок Господарського суду Сумської області копію зазначеної ухвали доставлено до електронних кабінетів позивача та відповідача 27.03.2025, 19:11.

16.04.2025 відповідач надіслав відзив на позовну заяву (вх №1776), за яким відповідач не погоджується з розміром збитків, а також фактом пред`явлення позову до ТОВ «Фрегат-Трейд»; відповідач вважає, що відповідачем у справі має бути ТДВ «СК «Гардіан». Таким чином, відповідач просить відмовити у задоволенні позову.

22.04.2025 позивач подав відповідь на відзив (вх №1857), відповідно до якої позивач позовні вимоги підтримав та просить позов задовольнити.

07.05.2025 відповідач надіслав заперечення (вх №2133), в яких заперечує проти задоволення позову, вважаючи позовні вимоги безпідставними, неаргументованими та не доведеними.

Подані сторонами заяви по суті справи прийняті судом до розгляду та долучені до матеріалів справи.

Згідно з ч.1 ст. 252 Господарського процесуального кодексу України розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження здійснюється судом за правилами, встановленими цим Кодексом для розгляду справи в порядку загального позовного провадження, з особливостями, визначеними у цій главі, крім випадків, передбачених статтею 252-1 цього Кодексу.

Ураховуючи достатність часу, наданого учасникам справи для підготовки та подання витребуваних судом документів, приймаючи до уваги принципи змагальності та диспозитивної господарського процесу, закріплені пунктом 4 частини третьої статті 129 Конституції України, статтями 13, 14, 74 Господарського процесуального кодексу України, суд вважає, що господарським судом, в межах наданих йому повноважень, сторонам були створені усі належні умови для надання доказів у справі та є підстави для розгляду справи по суті за наявними у ній матеріалами.

Судовий процес на виконання ч. 3 ст. 222 ГПК України не фіксувався за допомогою звукозаписувального технічного засобу.

Згідно з ч. 4 ст. 240 Господарського процесуального кодексу України у разі неявки всіх учасників справи у судове засідання, яким завершується розгляд справи, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи суд підписує рішення (повне або скорочене) без його проголошення.

Відповідно до статті 233 ГПК України за результатами оцінки доказів, поданих сторонами судом ухвалене рішення у даній справі.

Розглянувши подані документи та матеріали, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд установив наступне.

07.02.2024 між позивачем (страховик) та ОСОБА_1 (страхувальник) було укладено договір добровільного страхування наземного транспорту №177//078/005881 (далі договір страхування), за яким було застраховано автомобіль «AUDI Q3», р.н. НОМЕР_1 (п. 5 та п. 7 договору страхування).

Транспортний засіб «AUDI Q3», р.н. НОМЕР_1 належить страхувальнику на підставі Свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_2 .

Відповідно до п. 5.1 договору страхування автомобіль застраховано за програмою «Класична +», яка, відповідно до п. 9 договору страхування, передбачає страхування і від такого ризику, як ДТП (дорожньо-транспортна пригода).

Строк страхування: 1 рік з 08.02.2024 до 07.02.2025 (п. 12.).

Страхова сума за договором страхування склала 1300000грн. (п. 10.1 та 10.3 договору страхування)

Франшиза (безумовна) склала 5,0% від страхової суми за ризиком «викрадення» та при «конструктивній загибелі» та 0,0% від страхової суми за іншими страховими випадками (п. 13)

Місце дії договору страхування Україна (п. 14).

Знос при виплаті страхового відшкодування не враховується (п. 15 договору страхування).

Вартість матеріального збитку встановлюється згідно з актом автотоварознавчого дослідження або калькуляції ТОВ «Аудатекс Україна» (на вибір страховика) чи рахунку СТО, погодженого із страховиком (п. 16 договору страхування).

21.03.2024 у м.Київ по вул. Дорогожицька, 17Д, сталася дорожньо-транспортна пригода (далі ДТП) за участю транспортних засобів:

1. «AUDI Q3», р.н. НОМЕР_1 , під керуванням власника ОСОБА_1 ;

2. «RENAULT SANDERO», р.н. НОМЕР_3 , під керуванням водія ТОВ «ФРЕГАТ- ТРЕЙД» ОСОБА_2 .

Внаслідок ДТП автомобіль «AUDI Q3», р.н. НОМЕР_1 зазнав механічних ушкоджень.

ОСОБА_1 22.03.2024 звернувся до позивача із заявою-повідомленням (Автокаско) про ДТП, а згодом (29.04.2024) і з заявою на виплату страхового відшкодування.

27.03.2024 року був складений Протокол технічного огляду КТЗ (колісного транспортного засобу), в якому зафіксовані його пошкодження внаслідок ДТП, у т.ч. і з допомогою фотофіксації.

Відповідно до рахунку ФОП Жукова М.Ю. від 09.04.2024 вартість відновлювального ремонту склала 67635,00 грн, з яких: 57330,00грн запасні частини та 10305,00грн виконані роботи.

14.05.2024 позивач затвердив страховий акт, згідно з яким сума страхового відшкодування 67635,00грн мала бути сплачена таким чином: 24375,00грн мали бути зараховані в рахунок не сплачених страхових платежів за договором страхування; 43260,00грн мали бути перераховані безпосередньо на рахунок ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до наказу позивача №177/214/027490/24/1/1 від 14.05.2024 24375,00грн були зараховані в рахунок не сплачених страхових платежів по Договору страхування, 43260,00грн відповідно до платіжної інструкції №162226399 від 14.05.2024 були сплачені безпосередньо на рахунок ФОП ОСОБА_3 .

Відповідно до ст. 993 Цивільного кодексу України до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, в межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник, або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.

Згідно зі ст.108 Закону України «Про страхування» страховик, який здійснив страхову виплату за договором страхування майна, має право вимоги до особи, відповідальної за заподіяні збитки, у розмірі здійсненої страхової виплати та інших пов`язаних із нею фактичних витрат. Якщо договором страхування майна не передбачено інше, до страховика, який здійснив страхову виплату, в межах такої виплати переходить право вимоги (суброгація), яке страхувальник або інша особа, визначена договором страхування або законом, що одержала страхову виплату, має до особи, відповідальної за заподіяні збитки.

Відповідно до протоколу про адміністративне правопорушення серії ААД №702014 від 21.03.2024, схеми місця ДТП, відповіді від Національної поліції України №3024089441203680, постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 10.05.2024 у справі №761/12669/24 винною у зазначеному ДТП особою є ОСОБА_2 , на якого було накладене адміністративне стягнення у вигляді штрафу.

Копія відповіді від НПУ №3024089441203680, отримана через базу даних МТСБУ, засвідчує, що саме на ОСОБА_2 за наслідками зазначеного ДТП було складено протокол про адміністративне правопорушення ААД №702014. В копії Протоколу про адміністративне правопорушення ААД №702014 зазначено місце роботи ОСОБА_2 ТОВ «ФРЕГАТ-ТРЕЙД». Постановою Шевченківського районного суду міста Києва dsl 10.05.2024 у справі №761/12669/24, провадження №3/761/3233/2024 зазначено, що саме особа, яка притягається до адміністративної відповідальності ( ОСОБА_2 ) вчинила правопорушення 21.03.2024 в м.Києві, по вул. Дорогожицька, 17Д, керуючи т.з. марки RENAULT SANDERO та допустивши зіткнення з транспортним засобом «AUDI Q3», внаслідок чого транспортні засоби отримали механічні пошкодження.

Відповідно до ч.1 ст.1187 ЦК України транспортні засоби відносяться до джерел підвищеної небезпеки.

Відповідно до ч.2 ст.1187 ЦК України шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом.

Згідно зі ст. 1188 ЦК України шкода, завдана внаслідок взаємодії кількох джерел підвищеної небезпеки, відшкодовується на загальних підставах, а саме:

1)шкода, завдана одній особі з вини іншої особи, відшкодовується винною особою;

2)за наявності вини лише особи, якій завдано шкоди, вона їй не відшкодовується;

3)за наявності вини всіх осіб, діяльністю яких було завдано шкоди, розмір відшкодування визначається у відповідній частці залежно від обставин, що мають істотне значення.

Згідно зі статтею 1172 ЦК України юридична або фізична особа відшкодовує шкоду, завдану їхнім працівником під час виконання ним своїх трудових (службових) обов`язків. Замовник відшкодовує шкоду, завдану іншій особі підрядником, якщо він діяв за завданням замовника.

Відповідно до ст. 1192 ЦК України розмір збитків, що підлягають відшкодуванню потерпілому, визначається відповідно до реальної вартості втраченого майна на момент розгляду справи або виконання робіт, необхідних для відновлення пошкодженої речі.

Згідно з частиною першою, пунктом 1 частини другої, частини третьої статті 22 ЦК України, особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування. Збитками є втрати, яких особа зазнала у зв`язку зі знищенням або пошкодженням речі, а також витрати, які особа зробила або мусить зробити для відновлення свого порушеного права (реальні збитки). Збитки відшкодовуються у повному обсязі, якщо договором або законом не передбачено відшкодування у меншому або більшому розмірі.

Стаття 1166 ЦК України передбачає, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала.

Судом в ході розгляду справи встановлено, що транспортний засіб, яким керував ОСОБА_2 та який зареєстрований за ТОВ «ФРЕГАТ-ТРЕЙД», на момент ДТП був забезпечений полісом обов`язкового страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів ЕР/216711068, укладеним з ТДВ «СК «ГАРДІАН.

29.05.2024 позивач звернувся до ТДВ «СК «ГАРДІАН» з претензією (заявою) №1761/03 на суму 67635,00 грн.

Розрахунок страхового відшкодування, яке ТДВ «СК «ГАРДІАН» мало сплатити позивачу, мав бути проведений відповідно до норм Закон України «Про обов`язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів», згідно з якими (ст.29 Закону) у зв`язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов`язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством.

Відповідно до пункту 8.2. Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів (далі Методика) вартість відновлювального ремонту з урахуванням коефіцієнта фізичного зносу транспортного засобу розраховується за формулою:

Сврз = С р + С м + С с Х (1- Е З), де:

С р - вартість ремонтно-відновлювальних робіт, грн;

С м - вартість необхідних для ремонту матеріалів, грн;

С с - вартість нових складників, що підлягають заміні під час ремонту, грн;

Е з - коефіцієнт фізичного зносу.

27.08.2024 від ТДВ «СК «ГАРДІАН» на рахунок позивача надійшло 47357,38 грн.

30.08.2024 за вих. №2817/03 позивач звернувся до ТДВ «СК «ГАРДІАН» із запитом про надання розрахунку проведеної виплати.

Листом від 04.09.2024 ТДВ «СК «ГАРДІАН» повідомило позивача про те, що відповідно до Звіту про величину фізичного зносу ТЗ , «AUDI Q3», р.н. НОМЕР_1 , виконаного на замовлення ТДВ «СК «ГАРДІАН», фізичний знос склав 35,37%. Тобто, коефіцієнт фізичного зносу 0,3537.

До ПрАТ «УПСК» була надана копія зазначеного Звіту №96-R/14/21 від 07.06.2024.

Таким чином, вартість відновлювального ремонту з урахуванням зносу автомобіля «AUDI Q3», р.н. НОМЕР_1 склала 10305,00 грн. (Ср) + 0,00 грн. (См) + 57330,00 грн.

(Сс) х (1 0,0,3537) = 47357,38 грн.

Суд погоджується з позивачем, що ТДВ «СК «ГАРДІАН» виконала свої зобов`язання і перед ПрАТ «УПСК» і перед винною у ДТП особою у повному обсязі.

Відповідно до статті 1194 ЦК України особа, яка застрахувала свою цивільну відповідальність, у разі недостатності страхової виплати (страхового відшкодування) для повного відшкодування завданої нею шкоди зобов`язана сплатити потерпілому різницю між фактичним розміром шкоди і страховою виплатою (страховим відшкодуванням).

Різниця між розміром збитку (67635,00 грн) та страховим відшкодуванням, яке ТДВ «СК «ГАРДІАН» сплатила ПрАТ «УПСК» (47 357,38 грн), складає 20277,62 грн (67635,00 грн 47 357,38 грн).

10.10.2024 за вих. №3325/03 позивач звернувся до ТОВ «ФРЕГАТ-ТРЕЙД» із претензією на суму 20 277,62 грн.

28.11.2024 на адресу позивача від ТОВ «ФРЕГАТ-ТРЕЙД» надійшла відповідь, в якій ТОВ «ФРЕГАТ-ТРЕЙД», по-суті, претензію не визнав, зазначивши, що ставить під сумнів те, що зазначені в рахунку пошкодження були отримані саме внаслідок ДТП, оскільки в протоколі про адміністративне правопорушення з місця ДТП, в протоколі огляду КТЗ, здійсненого представником ПрАТ «УПСК» та в рахунку ФОП Жукова М.Ю. нібито фігурують різні пошкодження, а шільдік переднього крила та емблема (значок) не могли бути пошкодженими від удару по дзеркалу.

Відповідно до розділу IX Інструкції з оформлення поліцейськими матеріалів про адміністративні правопорушення у сфері забезпечення безпеки дорожнього руху, зафіксовані не в автоматичному режимі (Особливості оформлення матеріалів про адміністративне правопорушення, відповідальність за яке передбачена статтею 124 КУпАП), затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 07.11.2015 №1395, на зворотному боці схеми місця ДТП зазначаються перелік видимих (зовнішніх) пошкоджень транспортного засобу, які сталися внаслідок ДТП.

Подальше встановлення всіх наявних пошкоджень, у тому числі і прихованих, зафіксоване в Протоколі огляду КТЗ та фотографіях, які додаються до нього.

Суд зазначає, що зміст протоколу про адміністративне правопорушення та постанови Шевченківського районного суду міста Києва від 10.05.2024 у справі №761/12669/24, де винною у ДТП особою визнано ОСОБА_2 , засвідчує той факт, що водій ОСОБА_2 , не переконавшись у безпеці своєї дії, відкрив двері свого автомобіля у той час, коли мимо нього проїздив інший автомобіль. Відповідно, відкриті двері не тільки збили дзеркало але й завдали пошкоджень і в інших місцях, що і було зафіксовано в Протоколі огляду КТЗ.

На підставі встановлених обставин справи, аналізу вищезазначених норм чинного законодавства суд не погоджується з запереченнями відповідача та доходить висновку про правомірність та обґрунтованість вимог позивача щодо стягнення 20277,62 грн страхового відшкодування у порядку суброгації.

Відповідно до частини першої, третьої статті 13 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до частини першої статті 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставини, які мають значення для вирішення справи.

Згідно частин першої, третьої статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Статтею 76 ГПК України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.

Частиною першою статті 77 ГПК України передбачено, що обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

У відповідності до статті 78 ГПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.

Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання (стаття 79 ГПК України).

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно з ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів).

Судом були досліджені всі документи, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Враховуючи наведене, суд дійшов висновку, що позивачем доведено належними та допустимими доказами ті обставини, на які він посилався, як на підставу позову щодо стягнення з відповідача 20277,62 грн, у зв`язку з чим позовні вимоги задовольняються судом як законні та обґрунтовані.

При ухваленні рішення в справі, суд, у тому числі, вирішує питання щодо розподілу судових витрат між сторонами.

У поданому позові позивач просить стягнути з відповідача судові витрати, які складаються з 2422,40 грн судового збору, який сплачений за платіжною інструкцією від 24.03.2025 №162229209.

Статтею 123 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, - на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Судовий збір, від сплати якого позивач у встановленому порядку звільнений, стягується з відповідача в дохід бюджету пропорційно розміру задоволених вимог, якщо відповідач не звільнений від сплати судового збору. Якщо інше не передбачено законом, у разі залишення позову без задоволення, закриття провадження у справі або залишення без розгляду позову позивача, звільненого від сплати судового збору, судовий збір, сплачений відповідачем, компенсується за рахунок держави в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Згідно з ч. 1 ст. 129 ГПК України, судовий збір в розмірі 2422,40 грн покладається на відповідача.

Керуючись статтями 123, 129, 232, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

вирішив:

1.Позов задовольнити.

2.Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Фрегат-Трейд» (вул. Троїцька, буд. 1, м. Суми, 40022; код за ЄДРПОУ 37053099) на користь Приватного акціонерного товариства «Українська пожежно-страхова компанія» (вул. Кирилівська, буд. 40, м. Київ, 04080; код за ЄДРПОУ 20602681) 20277,62 грн (двадцять тисяч двісті сімдесят сім грн 62 коп.) страхового відшкодування у порядку суброгації, а також 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві грн 40 коп.) судового збору.

3.Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду (ч.ч. 1, 2 ст. 241 ГПК України). Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення (ч.1 ст. 256, ст. 257 ГПК України).

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини 7 статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення складено та підписано 25.06.2025.

СуддяВ.Л. Котельницька