Рішення від 17.06.2025 по справі 920/1233/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

17.06.2025м. СумиСправа № 920/1233/24Господарський суд Сумської області у складі судді Джепи Ю.А., за участю секретаря судового засідання Саленко Н.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/1233/24 в порядку загального позовного провадження

за позовом: Першого заступника керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Свободи, 65) в інтересах держави в особі позивача 1: Державної екологічної інспекції у Сумській області (40000, м. Суми, вул. Магістратська, 29, код 37970834); позивача 2: Шосткинської міської ради (41100, Сумська область, м. Шостка, вул. Садовий бульвар, 14, код 36080075)

до відповідача: Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код 44768034)

про стягнення 480 479, 12 грн

за участю (найменування сторін та інших осіб, що беруть участь у справі):

прокурора Авєріна О.М.,

представник позивача 1 не з`явився,

представник позивача 2 не з`явився,

представника відповідача Черненка Д.О.

УСТАНОВИВ:

Перший заступник керівника Шосткинської окружної прокуратури звернувся до суду в інтересах позивачів з позовною заявою до відповідача, в якій просить суд стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» 480479,12 грн (чотириста вісімдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень дванадцять копійок) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища на рахунок Шосткинської міської ради UА458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача - Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 144143,73 грн до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 96095,82 грн - до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 240239,57 грн до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%); cтягнути з відповідача на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UА 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 5765,75 грн.

Стислий виклад позицій сторін по справі. Заяви, які подавались сторонами. Процесуальні дії, які вчинялись судом.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 04.10.2024 справу № 920/1233/24 розподілено для розгляду судді Джепі Ю.А.

Ухвалою суду від 07.10.2024 постановлено прийняти позовну заяву до розгляду та відкрити провадження у справі № 920/1233/24 за правилами загального позовного провадження; призначити підготовче засідання на 19.11.2024, 10:00.

Представником Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» подано до суду відзив на позовну заяву б/н від 21.10.2024 (вх. №5957 від 24.10.2024), в якому заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Першим заступником керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області подано відповідь на відзив б/н від 28.10.2024 (вх. №3300 від 28.10.2024), в якому заперечує проти доводів відповідача, зазначає, що позовні вимоги є обґрунтованими та просить задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Представником Державної екологічної інспекції у Сумській області подано до суду відповідь на відзив б/н від 29.10.2024 (вх. №3326 від 29.10.2024), в якій заперечує проти позовних вимог, вважає їх необґрунтованими та просить відмовити в задоволенні позовних вимог.

Представником відповідача подано до суду заперечення на відповідь на відзив б/н від 04.11.2024 (вх. 6173/24 від 04.11.2024), в якому заперечує проти аргументів прокурора та просить відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Представником Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» подано до суду заперечення на відповідь на відзив б/н від 05.11.2024 (вх. №3426 від 06.11.2024), в якому просить відхилити аргументи і мотиви зазначені у відповіді на відзив Державної екологічної інспекції у Сумській області та відмовити в задоволенні позовної заяви в повному обсязі.

Судове засідання, призначене на 19.11.2024, 10:00, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 25.11.2024 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/1233/24 на 03.12.2024, 14:30.

Представником Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» подано до суду клопотання б/н від 03.12.2024 (вх. №5212 від 03.12.2024), в якому зазначає, що прокурором у позовній заяві, відповіді на відзив не доведено той факт, що Державна екологічна інспекція у Сумській області та Шосткинська міська рада, як органами, уповноваженими державою здійснювати відповідні повноваження у спірних правовідносинах, захисту інтересів держави у встановленому законом порядку володіли матеріалами, що підтверджували б вину ДП «Ліси України» у вчиненні правопорушення, що призвело до спричинення шкоди у сумі 482 131, 65 грн, а тому у прокурора відсутні підстави для подання позовної заяви, тому просить залишити без розгляду позов.

Представником відповідача також подано до суду клопотання б/н від 03.12.2024 (ввх. №5214 від 03.12.2024), в якому просить викликати у судове засідання завідувача сектором економічних досліджень відділу товарознавчих, гемологічних, економічних, будівельних, земельних досліджень та оціночної діяльності Сумського НДЕКЦ МВС України, судового експерта Оніщенко Валентину Павлівну.

У підготовчому засіданні 03.12.2024 у справі № 920/1233/24 судом оголошено перерву до 21.01.2025, 11:30.

Заступником керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області подано до суду заяву №55-6749 вих-24 від 13.12.2024 (вх.3952 від 13.12.2024), в якій заперечує проти задоволення клопотання представника відповідача про залишення без розгляду позовної заяви та просить відмовити у її задоволенні.

Представником Державної екологічної інспекції у Сумській області подано до суду заперечення на клопотання (заяву) б/н від 16.12.2024, в якій просить суд відмовити в задоволенні клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.

Заступником керівника Шосткинської окружної прокуратури Сумської області подано до суду заяву №55-6924 від 24.12.2024 (вх.4114 від 24.12.2024), в якій просить відмовити відповідачу у задоволенні клопотання про виклик експеррта.

Судове засідання, призначене на 21.01.2025, 11:30, не відбулось у зв`язку з оголошенням на території Сумської області повітряної тривоги.

Ухвалою суду від 24.01.2025 постановлено призначити підготовче засідання у справі №920/1233/24 на 04.03.2025, 12:00.

Ухвалою суду від 04.03.2025 постановлено відмовити у задоволенні клопотання представника відповідача б/н від 03.12.2024 (вх. №5212 від 03.12.2024) про залишення позову без розгляду; закрити підготовче провадження у справі № 920/1233/24; призначити розгляд справи № 920/1233/24 по суті в судове засідання на 03.04.2025.

Судове засідання 03.04.2025 не відбулось, у зв`язку з тим, що, відповідно до Акту Господарського суду Сумської області від 03.04.2025, на електронну пошту Господарського суду Сумської області надійшов лист про мінування приміщення суду, у зв`язку з чим вхід до приміщення суду було обмежено, персонал евакуйовано.

Ухвалою суду від 04.03.2025 постановлено призначити справу № 920/1233/24 до судового розгляду по суті в судове засідання на 06.05.2025, 14:30.

Водночас, судовий розгляд по суті, призначений на 06.05.2025, 14:30, не відбувся у зв`язку із перебуванням судді Джепи Ю.А на лікарняному у період з 06.05.2025 по 28.05.2025.

Ухвалою суду від 09.06.2025 постановлено призначити розгляд справи №920/1233/24 по суті в судове засідання на 17.06.2025, 12:00.

У судовому засіданні по суті 17.06.2025 були присутні прокурор та представник відповідача, представники позивачів в судове засідання не з`явились, про дату, час й місце судового засідання повідомлені судом належним чином.

Фактичні обставини, встановлені судом, та зміст спірних правовідносин.

Державною екологічною інспекцією у Сумській області 21.03.2023 здійснено розрахунок розміру шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного вирубування дерев, за результатами якого складено висновок про розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 30 виділ 9 Філії «Шосткинське лісове господарство» Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (далі за текстом Філія ДП «Ліси України») на території Воронізького лісництва.

Відповідно до цього розрахунку, проведеного на підставі Такс для обчислення розміру шкоди, заподіяної лісу, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 23.07.2008 № 665, загальна сума шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконного, тобто в порушення вимог ст. ст. 16, 64, 67, 69, 89, 90 Лісового кодексу України та ст. ст. 12, 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», вирубування дерев становить 482131,65 грн.

Вказаний розрахунок здійснено в ході досудового розслідування кримінального провадження, внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 07.03.2023 за №12023200490000264, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч.4 ст.246 КК України, яке у подальшому було об`єднано з кримінальним провадженням № 12023200490000117.

Підставою для внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань відомостей про вчинення кримінального правопорушення стало повідомлення 07.03.2023 працівника Департаменту безпеки ДП «Ліси України» щодо незаконного вирубування невідомими особами дерев.

Крім цього, факт вчинення вказаної незаконної порубки дерев підтверджується протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 07.03.2023, інформацією з журналу єдиного обліку про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 2917 від 07.03.2023 (електронний рапорт), протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 17.03.2023 з додатками до нього, актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.03.2023, складеним Філією «Шосткинське лісове господарство» ДП «Ліси України», протоколами допиту працівників Департаменту безпеки ДП «Ліси України» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виявили незаконну порубку дерев, від 12.08.2023, протоколом допиту головного лісничого Філії «Шосткинське лісове господарство ДП «Ліси України» ОСОБА_3 від 24.08.2023.

Огляд місця події (місця де невстановленими особами було здійснено самовільне вирубування дерев) 17.03.2023 проведено за участі представників Державної екологічної інспекції у Сумській області та Філії «Шосткинське лісове господарство» ДСГП «Ліси України».

Заміри пнів здійснювались з використанням металевої рулетки Шосткинського РУП ГУНП в Сумській області (свідоцтво про повірку законодавчо регульованого засобу вимірювальної техніки № 217 від 12.07.2022 (чинне до 12.07.2023).

За результатами ознайомлення з вказаним протоколом огляду місця події від представників Філії ДП «Ліси України» будь - якіх зауважень щодо процедури проведення огляду місця події, в тому числі щодо здійснення замірів, не надходило.

У ході досудового розслідування вказаного кримінального провадження Сумським науково-дослідним експертно-криміналістичним центром МВС України на підставі постанови слідчого проведено судову економічну експертизу за результатами якої складено висновок експерта № СЕ-19/119-23/5070-ЕК від 05.05.2023.

За результатами проведення експертизи встановлено, що відповідно до протоколу огляду місця події від 17.03.2023 розмір шкоди, визначений у висновку Державної екологічної інспекції у Сумській області про розмір шкоди, заподіяної лісу внаслідок незаконної рубки дерев у кварталі 30 виділ 9 Філії ДП «Ліси України» на території Воронізького лісництва, арифметично підтверджено в сумі 480479,12 грн.

За наявною у Шосткинської окружної прокуратури Сумської області інформацією дії посадових осіб Державної екологічної інспекції у Сумській області щодо розрахунків розміру збитків відповідачем у судовому порядку не оскаржувались, вказана шкода до цього часу не відшкодована.

Досудове розслідування у вказаному кримінальному провадження триває, особа (особи) яка вчинила кримінальне правопорушення не встановлена.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5925355300:04:001:0120 площею 562,5176 га, в межах якої розташований 9 квартал 30 Воронізького лісництва на території Шосткинської міської ради, перебуває у постійному користуванні відповідача - ДП «Ліси України».

Оцінка суду, висновки суду та законодавство, що підлягає застосуванню.

Статтею 131-1 Конституції України визначено, що в Україні діє прокуратура, яка здійснює представництво інтересів держави в суді у виключних випадках і в порядку, що визначені законом.

Відповідно до ч. 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» прокурор здійснює представництво в суді законних інтересів держави у разі порушення або загрози порушення інтересів держави, якщо захист цих інтересів не здійснює або неналежним чином здійснює орган державної влади, орган місцевого самоврядування чи інший суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Частиною 4 статті 53 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що прокурор, який звертається до суду в інтересах держави, в позовній чи іншій заяві, скарзі обґрунтовує, в чому полягає порушення інтересів держави, необхідність їх захисту, визначені законом підстави для звернення до суду прокурора, а також зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Отже, чинним законодавством визначено дві обов`язкових умови, за обов`язкової наявності яких прокурор може здійснювати представництво інтересів держави в суді: 1) порушення або загроза порушення інтересів держави та 2) не здійснення або неналежним чином здійснення захисту інтересів держави органом державної влади, органом місцевого самоврядування чи іншим суб`єктом владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, а також у разі відсутності такого органу.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 08.04.1999 у справі № 1-1/99 державні інтереси закріплюються як нормами Конституції України, так і нормами інших правових актів. Інтереси держави відрізняються від інтересів інших учасників суспільних відносин. В основі перших завжди є потреба у здійсненні загальнодержавних (політичних, економічних, соціальних та інших) дій, програм, спрямованих на захист суверенітету, територіальної цілісності, державного кордону, гарантування державної, економічної, інформаційної, екологічної безпеки, охорону землі як національного багатства, захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання, тощо.

Із врахуванням того, що «інтереси держави» є оціночним поняттям, прокурор у кожному конкретному випадку самостійно визначає з посиланням на законодавство, на підставі якого подається позов, в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує у позовній заяві необхідність їх захисту та зазначає орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах.

Під поняттям «орган, уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних правовідносинах» розуміється орган, на який державою покладено обов`язок щодо здійснення конкретної діяльності у відповідних правовідносинах, спрямованої на захист інтересів держави.

Як зазначив Верховний Суд у постанові від 25.04.2018 у справі № 806/1000/17 «інтереси держави" охоплюють широке і водночас чітко не визначене коло законних інтересів, які не піддаються точній класифікації, а тому їх наявність повинна бути предметом самостійної оцінки суду у кожному випадку звернення прокурора з позовом. Надмірна формалізація поняття "інтереси держави", особливо у сфері публічних правовідносин, може призвести до необґрунтованого обмеження повноважень прокурора на захист суспільно значущих інтересів там, де це дійсно потрібно.

Згідно з ч.ч. 2 та 3 ст. 1, ч.ч. 1 та 2 ст. 7 Лісового кодексу України ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують переважно водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави.

Порушення інтересів держави у даному випадку полягає у тому, що внаслідок ненадходження суми шкоди, завданої навколишньому природному середовищу, держава та відповідні органи місцевого самоврядування позбавлені можливості здійснювати за їх рахунок фінансування заходів з відтворення та охорони навколишнього природного середовища.

Згідно з п. 7 ч. 3 ст. 29 Бюджетного кодексу України до джерел формування спеціального фонду Державного бюджету України належить 30 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності.

Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 69-1 Бюджетного кодексу України до надходжень спеціального фонду місцевих бюджетів належать 70 відсотків грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності, в тому числі: до сільських, селищних, міських бюджетів, бюджетів об`єднаних територіальних громад, що створюються згідно із законом та перспективним планом формування територій громад - 50 відсотків, обласних бюджетів та бюджету Автономної Республіки Крим - 20 відсотків, бюджетів міст Києва та Севастополя - 70 відсотків.

Таким чином, суми збитків завданих навколишьному природному середовищу є джерелом формування спеціального фонду державного та місцевих бюджетів.

Статтею 47 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що для фінансування заходів щодо охорони навколишнього природного середовища утворюються Державний, Автономної Республіки Крим та місцеві фонди охорони навколишнього природного середовища.

Вказані фонди утворюються за рахунок частини грошових стягнень за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища в результаті господарської та іншої діяльності, згідно з чинним законодавством.

Кошти місцевих, Автономної Республіки Крим і Державного фондів охорони навколишнього природного середовища можуть використовуватися тільки для фінансового забезпечення здійснення природоохоронних заходів, включаючи захист від шкідливої дії вод сільських населених пунктів та сільськогосподарських угідь, ресурсозберігаючих заходів, у тому числі наукових досліджень з цих питань, ведення

державного кадастру територій та об`єктів природно-заповідного фонду, лісорозведення на землях державної та комунальної форм власності, здійснення лісовпорядкування, викуп земельних ділянок приватної форми власності з метою ведення лісового господарства або створення територій та об`єктів природно- заповідного фонду, а також заходів для зниження забруднення навколишнього природного середовища та дотримання екологічних нормативів і нормативів екологічної безпеки, для зниження впливу забруднення навколишнього природного середовища на здоров`я населення.

Отже, ненадходження та несвоєчасне надходження сум збитків, завданих навколишньому природному середовищу, ставить під загрозу можливість проведення заходів з відновлення навколишнього природного середовища та інших природоохоронних заходів у зв`язку із відсутністю джерел для їх фінансування.

Ураховуючи вищенаведене, у даному випадку має місце порушення інтересів держави, що є підставою для вжиття прокурором заходів представницького характеру, спрямованих на їх захист.

Відповідно до ст. 5 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» державній охороні і регулюванню використання на території України поряд з навколишнім природним середовищем як сукупністю природних і природно-соціальних умов та процесів також підлягає такий природний ресурс як ліс.

Статтею 40 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» передбачено, що використання природних ресурсів громадянами, підприємствами, установами та організаціями здійснюється з додержанням обов`язкових екологічних вимог.

Згідно зі ст. 63 Лісового кодексу України, ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів.

Відповідно до п. 5 ст. 64 Лісового кодексу України, підприємства, установи, організації і громадяни здійснюють ведення лісового господарства з урахуванням господарського призначення лісів, природних умов і зобов`язані здійснювати охорону лісів від пожеж, захист від шкідників і хвороб, незаконних рубок та інших пошкоджень.

Згідно ч. 1, ч. 5 ст.86 та ст.90 Лісового кодексу України організація охорони і захисту лісів передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів від пожеж, незаконних рубок, пошкодження, ослаблення та іншого шкідливого впливу, захист від шкідників і хвороб. Забезпечення охорони і захисту лісів покладається на органи виконавчої влади з питань лісового господарства та органи місцевого самоврядування, власників лісів і постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу. Основними завданнями державної лісової охорони є: здійснення державного контролю за додержанням лісового законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок, захист від шкідників і хвороб, пошкодження внаслідок антропогенного та іншого шкідливого впливу.

Статтею 16 Лісового кодексу України передбачено, що право користування лісами здійснюється в порядку постійного та тимчасового користування.

Відповідно до ст. 17 Лісового кодексу України у постійне користування ліси на землях комунальної власності для ведення лісового господарства без встановлення строку надаються спеціалізованим комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створені спеціалізовані лісогосподарські підрозділи.

Статтею 19 Лісового кодексу України, встановлено, що постійні лісокористувачі зобов`язані: забезпечувати охорону, захист, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, посилення їх корисних властивостей, підвищення родючості ґрунтів, вживати інших заходів, відповідно до законодавства, на основі принципів сталого розвитку; дотримуватися правил і норм використання лісових ресурсів, вести лісове господарство на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснювати використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створювати сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення.

Згідно з п. 1.1 Статуту ДП «Ліси України», затвердженого наказом державного агентства лісових ресурсів від 28.05.2024 № 141, підприємство засноване на державній власності та створене відповідно до наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 26.10.2022 № 804 «Про створення Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України».

Підприємство є правонаступником прав та обов`язків Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» на підставі наказу Державного агентства лісових ресурсів України від 28.10.2022 № 828 «Про припинення Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство» (код ЄДРПОУ 00992987) та затвердження складу комісії з припинення» (п.п. 1.4.94 п 1.4 Статуту, відомості Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань).

Відповідно до інформації, розміщений в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань основним видом діяльності ДП «Ліси України» є лісівництво та інша діяльність у лісовому господарстві», одним з його відокремлених підрозділів є Філія «Шосткинське лісове господарство».

Пунктом 3.1. статті 3 Статуту ДП «Ліси України», затвердженого наказом державного агентства лісових ресурсів від 28.05.2024 № 141 встановлено, що підприємство створене з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Згідно з п.п. 3.2.2 п.п. 3.2.3. п. 3.2. ст. 3 Статуту одними з основних напрямків діяльності підприємства є забезпечення охорони лісів від незаконних рубок, запобігання злочинам та адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства.

Відповідно до п. 1.1., п 3.1. п. 7.8. Положення про Філію «Шосткинське лісове господарство» ДП «Ліси України», затвердженого наказом ДП «Ліси України» від 16.12.2022 № 82, на земельних ділянках, які знаходяться у постійному користуванні ДП «Ліси України», свою господарську діяльність здійснює Філія, яка є відокремленим підрозділом ДП «Ліси України» та не має статусу юридичної особи.

Пунктом п. 2.1. вказаного положення встановлено, що Філія створена з метою ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання та відтворення лісів.

Відповідно до п. 7.1., п. 7.2. цього ж положення філія володіє та користується майном, земельними ділянками, мисливськими угіддями, яким наділило її підприємство для досягнення мети діяльності філії. Філія не є власником майна. Майно, яким наділена філія, належить підприємству на праві власності або закріплене за Підприємством на праві господарського відання.

У ході досудового розслідування вищевказаного кримінального провадження встановлено, що самовільна порубка дерев невстановленими особами здійснена на земельній ділянці з кадастровим номером 5925355300:04:001:0120 площею 562,5176 га, яка перебуває у постійному користуванні ДП «Ліси України», власником якої є Держава в особі Сумської обласної державної адміністрації, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Відповідно проекту організації та розвитку лісового господарства Воронізького лісництва Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство», правонаступником якого є ДП «Ліси України», виготовленого Українським державним проектним лісовпорядним виробничим об`єднанням Державного агентства лісових ресурсів України Київська лісовпорядна експедиція, до земель лісогосподарського призначення, які перебували у користуванні Державного підприємства «Шосткинське лісове господарство», а на цей час у ДП «Ліси України», входить квартал 30, розташований на території Воронізького старостинського округу Шосткинської міської ради площею 59 га, до складу якого в свою чергу входить виділ 9 площею 6,7 га.

Стаття 41 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» встановлює економічні заходи забезпечення охорони навколишнього природного середовища, зокрема, передбачає відшкодування в установленому законом порядку збитків, завданих порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища.

У відповідності до приписів ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища» порушення законодавства України про охорону навколишнього природного середовища тягне за собою встановлену цим Законом та іншим законодавством України дисциплінарну, адміністративну, цивільну і кримінальну відповідальність. Підприємства, установи, організації та громадяни зобов`язані відшкодовувати шкоду, заподіяну ними внаслідок порушення законодавства про охорону навколишньої о природного середовища, в порядку та розмірах, встановлених законодавством України. Шкода, заподіяна внаслідок порушення законодавства про охорону навколишнього природного середовища, підлягає компенсації в повному обсязі.

Статтею 105 Лісового Кодексу України передбачено, що особи, винні у порушенні лісового законодавства, зокрема, у незаконному видобуванні та пошкодженні дерев і чагарників, порушенні порядку заготівлі та вивезення деревини, порушенні інших вимог щодо ведення лісового господарства, встановлених законодавством у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів, несуть встановлену законом дисциплінарну, адміністративну, цивільно-правову або кримінальну відповідальність.

Відповідно до статті 107 цього кодексу підприємства, установи, організації і громадяни зобов`язані відшкодувати шкоду, завдану ними лісу внаслідок порушення лісового законодавства, у розмірах і порядку, визначених законодавством України.

За приписами статей 63, 64, 86, 89, 90 Лісового кодексу України організація і забезпечення охорони і захисту лісів, яка передбачає здійснення комплексу заходів, спрямованих на збереження лісів, зокрема від незаконних рубок, покладається на постійних лісокористувачів відповідно до цього Кодексу.

Крім цього, згідно з п. 6.1.2 роз`яснення Вищого арбітражного суду України від 27.06.2001 № 02-5/544 «Про деякі питання вирішення спорів, пов`язаних із застосуванням законодавства про охорону навколишнього природного середовища» у вирішенні спорів щодо відшкодування шкоди, заподіяної порушенням вимог лісового законодавства у випадках встановлення контролюючими органами при проведенні перевірок дотримання природоохоронного законодавства на підвідомчій лісовому господарству території факту правопорушення, вчиненого невстановленими особами, судам необхідно виходити з того, що обов`язки із забезпечення охорони, захисту, відтворення, підвищення продуктивності лісових насаджень, дотримання правил і норм використання лісових ресурсів; ведення лісового господарства на основі матеріалів лісовпорядкування, здійснення використання лісових ресурсів способами, які забезпечують збереження оздоровчих і захисних властивостей лісів, а також створюють сприятливі умови для їх охорони, захисту та відтворення, відповідно до статті 19 Лісового кодексу України, покладено на постійних лісокористувачів.

Таким чином, обов`язок щодо забезпечення охорони лісових насаджень покладено саме на постійних лісокористувачів, які відповідають за невиконання або неналежне виконання таких обов`язків, у тому числі, у разі незабезпечення охорони та захисту лісів від незаконних порубок дерев.

Отже, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільну вирубку лісів (пошкодження дерев), а й постійні лісокористувачі, вина яких полягає у протиправній бездіяльності у вигляді не вчинення дій щодо забезпечення охорони та збереження лісу від незаконних рубок на підвідомчих їм ділянках із земель лісового фонду, що має наслідком самовільну рубку (пошкодження) лісових насаджень третіми (невстановленими) особами.

Крім того, Постановою Кабінету Міністрів України від 16.09.2009 № 976 затверджено Положення про державну лісову охорону, лісову охорону інших постійних лісокористувачів та власників лісів (далі за текстом Положення), яким передбачене наступне.

Державна лісова охорона (далі держлісоохорона) діє у складі Держлісагентства, Республіканського комітету Автономної Республіки Крим з питань лісового і мисливського господарства, обласних управлінь лісового та мисливського господарства і підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства. Державна лісова охорона має статус правоохоронного органу (п. 1 Положення).

Метою діяльності держлісоохорони, лісової охорони інших постійних лісокористувачів та власників лісів є здійснення правових, лісоохоронних та інших заходів, спрямованих на збереження, розширене відтворення, невиснажливе використання лісових ресурсів та об`єктів тваринного світу (п. 2 Положення).

Пунктом 4 Положення визначено основні завдання держлісоохорони, зокрема здійснення державного контролю за додержанням вимог лісового та мисливського законодавства; забезпечення охорони лісів від пожеж, незаконних рубок; запобігання злочинам і адміністративним правопорушенням у сфері лісового господарства, тощо.

Відповідно до додатку до Положення, посадовими особами підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Держлісагентства є: керівник, головний лісничий, головний мисливствознавець, начальник відділу (сектору) лісового господарства та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору) охорони і захисту лісу та інженери відділу (сектору) всіх категорій, начальник відділу (сектору), спеціалісти відділу (сектору) мисливського господарства всіх категорій, лісничий, державний районний мисливствознавець, мисливствознавець, помічник лісничого, старший майстер лісу, майстер лісу, начальник лісової пожежної станції, старший єгер та єгер державного лісогосподарського (лісомисливського) підприємства, державного мисливського господарства.

Згідно з пунктом 7 Положення на посадових осіб держлісоохорони, покладено наступні завдання: проводити перевірки додержання лісокористувачами, власниками лісів та користувачами мисливських угідь; складати протоколи та розглядати відповідно до законодавства справи про адміністративні правопорушення, правопорушення у сфері охорони, захисту, використання та відтворення лісів; визначати за затвердженими таксами і методиками розмір збитків, завданих лісовому господарству, та шкоди, заподіяної лісу внаслідок порушення законодавства у галузі мисливського господарства та полювання.

Внаслідок неналежного виконання працівниками Філії «Шосткинське лісове господарство» ДП «Ліси України» обов`язків з захисту, охороні лісових насаджень від незаконних рубок навколишньому природному середовищу заподіяно збитки на суму 480 479,12 грн.

Отже, ДП «Ліси України», яке в розумінні ст. 17 Лісового кодексу України є постійним лісокористувачем, в порушення вимог ст. ст. 19, 63, п. 5 ст. 64, ст. ст. 86, 89, 90 Лісового кодексу України та власного Статуту не забезпечило охорону і збереження лісових насаджень на підвідомчій території, тобто допустило протиправну бездіяльність, наслідком якої стало незаконне вирубування дерев.

З огляду на зазначене та положення ст.ст. 105, 107 Лісового кодексу України, ст. ст. 68, 69 Закону України «Про охорону навколишнього природного середовища», відповідач, допустивши протиправну бездіяльність у вигляді невчинення дій, спрямованих на забезпечення охорони і збереження лісу від незаконних порубок на підвідомчій йому території земель лісового фонду, діяв неправомірно, що призвело до незаконного вирубування невстановленими особами 42 дерев, а відтак, відповідач на виконання вимог чинного законодавства повинен бути притягнутий до відповідальності за правопорушення, тобто має відшкодувати шкоду, заподіяну внаслідок допущення ним незаконної вирубки дерев у сумі 480 479,12 грн.

Вказане узгоджується з правовою позицією, висловленою Верховним Судом у складі Касаційного господарського суду у постановах від 20.12.2018 у справі № 924/12/18, 24.04.2018 у справі № 910/6277/16, 15.02.2018 у справі № 927/1096/16, 20.08.2018 у справі № 920/1293/16, від 24.02.2021 у справі № 906/366/20 та у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

Отже, з огляду на наведені вище вимоги законодавства, судову практику, цивільно-правову відповідальність за порушення лісового законодавства мають нести не лише особи, які безпосередньо здійснюють самовільне вирубування дерев, а також постійні лісокористувачі, вина яких полягає у допущенні та не перешкоджанні їх працівниками незаконному вирубуванню лісових насаджень (пошкодженню дерев) внаслідок неналежного виконання ними своїх службових обов`язків.

Тобто, проявом їх протиправної бездіяльності є незабезпечення охорони і захисту лісів, внаслідок чого відбувається вирубування дерев (пошкодження дерев) третіми (невстановленими) особами.

Аналогічними є висновки Верховного Суду у складі Касаційного господарського суду при розгляді цієї категорії справ у постановах від 23.08.2018 у справі № 917/1261/17, 20.09.2018 у справі № 909/495/17, 07.06.2019 у справі № 914/1960/17 та у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суд від 09.08.2018 у справі № 909/976/17.

Крім цього, слід зазначити, що відшкодування шкоди, заподіяної порушенням природоохоронного законодавства, за своєю правовою природою є відшкодуванням позадоговірної шкоди, тобто деліктною відповідальністю.

Загальні положення про цивільно-правову відповідальність за завдання позадоговірної шкоди міститься у ст. 1166 Цивільного кодексу України, відповідно до якої майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоду завдано не з її вини.

Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування шкоди, потрібна наявність усіх елементів складу цивільного правопорушення: протиправної поведінки; шкоди; причинного зв`язку між протиправною поведінкою заподіювана школи та шкодою, вини. Отже, підставою деліктної відповідальності є протиправне шкідливе винне діяння особи, яка завдала шкоду.

Відсутність хоча б одного з цих елементів виключає відповідальність за заподіяну шкоду.

Протиправною поведінкою є поведінка, що не відповідає вимогам закону або договору, тягне за собою порушення майнових прав та інтересів іншої особи і спричинила заподіяння збитків. Причинний зв`язок виражає зв`язок протиправної поведінки і шкоди, що настала та полягає в тому, що: протиправна поведінка завжди передує в часі шкідливому результату, що настав; шкідливий результат є наслідком саме цієї протиправної поведінки.

Вина та протиправна поведінка відповідача полягає у тому, що всупереч вимог законодавства він не виконав обов`язок щодо охорони і збереження лісового фонду, внаслідок чого відбулось незаконне вирубування дерев, чим спричинено шкоду, визначену вищевказаним розрахунком Державної екологічної інспекції у Сумській області та арифметично підтверджену висновком експерта.

Як вже зазначалось вище факт вчинення протиправного діяння відповідачем підтверджується протоколом прийняття заяви від працівника Департаменту безпеки ДП «Ліси України» про незаконну порубку дерев від 07.03.2023 на адресу Шосткинського РУП ГУНП у Сумській області, інформацією з журналу єдиного обліку про прийняття заяви про вчинення кримінального правопорушення за № 2917 від 07.03.2023 (електронний рапорт), протоколом огляду місця події місця незаконної порубки дерев від 17.03.2023 з додатками до нього, актом огляду місця вчинення правопорушення лісового законодавства від 17.03.2023, складеним Філією «Шосткинське лісове господарство» ДП «Ліси України», протоколами допиту працівників Департаменту безпеки ДП «Ліси України» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , які виявили незаконну порубку дерев, від 12.08.2023, протоколом допиту головного лісничого Філії «Шосткинське лісове господарство ДП «Ліси України» ОСОБА_3 від 24.08.2023.

Також наявний причинно-наслідковий зв`язок між поведінкою відповідача та заподіяною шкодою, який полягає у завданні шкоди навколишньому природньому середовищу (незаконне вирубування дерев третіми особами) саме протиправною поведінкою відповідача (внаслідок протиправної бездіяльності - не виконання обов`язку щодо охорони і збереження лісу).

З огляду на зазначене у даному випадку наявні всі елементи цивільного правопорушення, які підтверджуються матеріалами справи.

З огляду на вищезазначене, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Відповідно до частини п`ятої статті 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до статті 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів). Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів сторін та їх відображення у судовому рішенні, суд спирається на висновки, яких дійшов Європейський суд з прав людини у рішенні від 18.07.2006 у справі «Проніна проти України», в якому Європейський суд з прав людини зазначив, що пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди давати обґрунтування своїх рішень, але це не може сприйматись як вимога надавати детальну відповідь на кожен аргумент. Межі цього обов`язку можуть бути різними в залежності від характеру рішення. Крім того, необхідно брати до уваги різноманітність аргументів, які сторона може представити в суд, та відмінності, які існують у державах-учасницях, з огляду на положення законодавства, традиції, юридичні висновки, викладення та формулювання рішень. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, може бути визначено тільки у світлі конкретних обставин справи.

Поряд з цим, за змістом пункту 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень та висновків Європейського суду з прав людини, викладених у рішеннях у справах «Трофимчук проти України», «Серявін та інші проти України» обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент на підтримку кожної підстави. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Судом були досліджені докази, які надані сторонами у справі, аргументи сторін та надана їм правова оцінка. Стосовно інших доводів сторін, які детально не зазначені в рішенні, то вони не підлягають врахуванню, оскільки суперечать встановленим судом фактичним обставинам справи та не стосуються предмета доказування по даній справі.

Стосовно розподілу судових витрат суд зазначає наступне.

Відповідно до положень статті 129 ГПК України сплачений прокурором судовий збір в розмірі 5 765, 75 грн підлягає стягненню на його користь з відповідача.

Керуючись статтями 2, 123, 129, 232, 233, 236, 237, 238, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити позов.

2. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код 44768034) 480 479, 12 грн (чотириста вісімдесят тисяч чотириста сімдесят дев`ять гривень дванадцять копійок) шкоди, завданої порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища, на рахунок Шосткинської міської ради UA458999980333159331000018536, код отримувача 37970404, банк одержувача Казначейство України, код бюджетної класифікації 24062100 «Грошові стягнення за шкоду, заподіяну порушенням законодавства про охорону навколишнього природного середовища внаслідок господарської та іншої діяльності», з подальшим перерозподілом до бюджетів відповідних рівнів у наступних розмірах: 144 143,73 грн (сто сорок чотири тисячі сто сорок три гривні сімдесят три копійки) до спеціального фонду Державного бюджету України (30%), 96 095,82 грн (дев`яносто шість тисяч дев`яносто п`ять гривень вісімдесят дві копійки) до спеціального фонду обласного бюджету Сумської обласної ради (20%), 240 239,57 грн (двісті сорок тисяч двісті тридцять дев`ять гривень п`ятдесят сім копійок) до спеціального фонду бюджету Шосткинської міської ради (50%).

3. Стягнути з Державного спеціалізованого господарського підприємства «Ліси України» (01601, м. Київ, вул. Шота Руставелі, 9А, код 44768034) на користь Сумської обласної прокуратури (м. Суми, вул. Герасима Кондратьєва, 33, код ЄДРПОУ 03527891, р/р UA 598201720343120001000002983 в ДКСУ у м. Київ, МФО 820172) кошти, витрачені на сплату судового збору, у розмірі 5 765, 75 грн (п`ять тисяч сімсот шістдесят п`ять гривень сімдесят п`ять копійок).

4. Видати накази після набрання рішенням законної сили.

Згідно із частинами першою, другою статті 241 ГПК України рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Відповідно до частини першої статті 256 та статті 257 ГПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: 1) рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду; 2) ухвали суду - якщо апеляційна скарга подана протягом десяти днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду. Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині другій статті 261 цього Кодексу.

Суд звертає увагу учасників справи, що відповідно до частини сьомої статті 6 ГПК України особам, які зареєстрували офіційні електронні адреси в Єдиній судовій інформаційно-телекомунікаційній системі, суд вручає будь-які документи у справах, в яких такі особи беруть участь, виключно в електронній формі шляхом їх направлення на офіційні електронні адреси таких осіб, що не позбавляє їх права отримати копію судового рішення у паперовій формі за окремою заявою.

Повне рішення підписано суддею 26.06.2025.

СуддяЮ.А. Джепа