Рішення від 17.06.2025 по справі 925/196/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 червня 2025 року Черкаси справа №925/196/25

Господарський суд Черкаської області у складі судді Кучеренко О.І. із секретарем судового засідання Лисенко О.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні суду справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (Харківське шосе, 201-203, корпус 2-А, місто Київ, 02121, ідентифікаційний код 42819343)

до Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області (вулиця Європейська, 1, місто Багачеве, Звенигородський район, Черкаська область, 20251, ідентифікаційний код 24359125)

про стягнення 1 959 540,41 грн,

за участю представників, які приймають участь у режимі відеоконференції:

від позивача Брящей Р.І., адвокат,

від відповідача Фролов М.О., за посадою,

28.02.2025 Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» звернулося у Господарський суд Черкаської області із позовом до Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області, у якому просить суд стягнути із відповідача заборгованість за договором про постачання електричної енергії споживачу №06-12-2023 від 11.12.2023 у сумі 1 959 540,41 грн. У позовній заяві позивач також просить суд стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати зі сплати судового збору у розмірі 23514,49 грн та витрати на професійну правничу допомогу у сумі 60000,00 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що позивач за період з 01.07.2024 до 15.10.2024 поставив відповідачу електричну енергію у кількості 440 554 кВт* год на загальну суму (з урахуванням укладення між сторонами додаткових угод) 3 794 522,25 грн. Відповідач вартість поставленої електричної енергії позивачу сплатив частково, перерахувавши на користь останнього 1 834 981,84 грн, внаслідок чого у відповідача виникла заборгованість у сумі 1 959 540,41 грн. У добровільному порядку відповідач заборгованість перед позивачем не погасив, що і стало підставою для звернення позивача з цим позовом до суду.

У відповіді на відзив, позивач зазначив, що договір про постачання електричної енергії споживачу №06-12-2023 від 11.12.2023 відповідає змісту проєкту договору про постачання електричної енергії споживачу, що є додатком №4 до тендерної документації. Договір укладений шляхом приєднання позивачем до запропонованого замовником договору в цілому. Договір не визнаний недійсним, свої заперечення відповідач не обґрунтовує недійсністю договору, а тому відповідач зобов`язаний був виконувати належним чином зобов`язання відповідно до умов договору, одностороння відмова від зобов`язання не допускається. Істотними умовами цього договору є предмет, ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю не є істотними та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексів (пункт 5.5 договору). Безпідставними є твердження відповідача про те, що об`єкт споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб з посиланням на положення Статуту про те, що власником майна, яке передано відповідачу на правах повного господарського відання є міська територіальна громада в особі Багачевської міської ради Черкаської області, а відповідач, здійснюючи право повного господарчого відання, володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України, цьому Статуту та погодженні засновником. Позивач також звертає увагу суду, що обов`язок споживача оплачувати обсяг спожитої електричної енергії відповідно до частини 3 статті 11 Цивільного кодексу України виникає безпосередньо з актів цивільного законодавства, навіть якщо такий споживач взагалі використовує електричну енергію без укладення договору на електропостачання. Щодо посилання відповідача на виділення бюджетних коштів, то позивач вказав, що з повідомлення про намір укласти договір про закупівлю UA-2023-11-16-009893-a, слідує, що фінансування закупівлі здійснюватиметься за рахунок власного бюджету (коштів від господарської діяльності підприємства), у тому числі наявна можливість фінансування на рівні очікуваної вартості закупівлі 13000000,00 грн, тоді як тендерна пропозиція переможця закупівлі позивача була меншою очікуваної вартості закупівлі та становила 12 400 000,00 грн. Відповідно до Статуту відповідача, останній має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, штампи. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Підприємство має право укладати угоди, правочини набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки.

У письмових поясненнях, позивач зазначив, що сторони договору, у зв`язку з відсутністю будь-яких обмежень щодо підняття ціни під час застосування норм підпункту 7 пункту 19 Особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування та пункту 7 частини п`ятої статті 41 Закону України «Про публічні закупівлі», змінювали ціну пропорційно її зростанню або спаданню на ринку «на добу наперед». Для зміни ціни товару сторони договору передбачили та встановили порядок перерахунку ціни, зокрема формулу, яка визначала, як такий перерахунок відбуватиметься. У договорі таким розрахунком ціни виступав додаток 3 «Порядок визначення вартості електричної енергії». Отже, постачальник дотримався умов договору, не порушуючи при цьому вимог законодавства у сфері закупівель.

08.04.2025 від відповідача до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому відповідач заперечує проти позовних вимог та вважає їх необґрунтованими. Відзив мотивованим тим, що у договорі №06-12-2023 про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2023 відсутня відмітка про письмову згоду представника міської ради, як власника майна. Вказана письмова згода відсутня і в подальших додаткових угодах, які неодноразово укладалися між сторонами договору. Тим самим під час складання договору були порушені істотні умови договору та права власника майна підприємства, які, крім того визначені статутом підприємства, а саме пунктом 4.3 розділу IV, згідно з яким здійснюючи право повного господарчого відання, підприємство володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України, цьому Статуту та погодженні засновником. У пункті 9.4 договору про постачання електричної енергії споживачу №06-12-2023 від 11.12.2023 передбачено, що споживач не несе відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору у випадках затримки або припинення бюджетного фінансування на цілі, передбачені договором. За час дії договору про постачання електроенергії будь-якого бюджетного фінансування на цілі передбачені договором на підприємство не поступало, відповідно споживач не несе відповідальність за несвоєчасне виконання умов договору. Враховуючи викладене, відповідач просить суд відмовити у задоволенні позову.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 04.03.2025 суд прийняв заяву позивача до розгляду та відкрив провадження у справі. Розгляд справи вирішено здійснювати за правилами загального позовного провадження. Цією ж ухвалою призначено підготовче засідання у справі о 10 год 00 хв 25.03.2025.

Протокольною ухвалою від 25.03.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 12 год 00 хв 08.04.2025.

Протокольною ухвалою від 08.04.2025 суд оголосив перерву у підготовчому засіданні до 10 год 15 хв 23.04.2025.

Протокольною ухвалою від 23.04.2025 суд закрив підготовче провадження у справі та призначив справу до судового розгляду по суті об 11 год 00 хв 13.05.2025.

Ухвалою Господарського суду Черкаської області від 13.05.2025 судове засідання у справі призначено о 10 год 30 хв 27.05.2025.

Протокольною ухвалою від 27.05.2025 суд оголосив перерву у судовому засіданні до 12 год 00 хв 17.06.2025.

Представник позивача у судовому засіданні 17.06.2025 позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив суд їх задовольнити.

Представник відповідача у судовому засіданні 17.06.2025 проти задоволення позову заперечив та просив суд відмовити у задоволенні позовних вимог.

У судовому засіданні 17.06.2025 суд оголосив вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши всі фактичні обставини, об`єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи, суд встановив наступне.

16.11.2023 Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» (станом на момент розгляду справи - Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області, замовник) оприлюднило на веб-сайті «Prozorro» оголошення про проведення відкритих торгів №UA-2023-11-16-009893-а на закупівлю 2 000 000,00 кіловат-годин електричної енергії (ДК 021:2015 09310000-5) з терміном постачання до 31 грудня 2024 року, очікувана вартість закупівлі 13 000 000,00 грн (а.с.141-142).

Переможцем відкритих торгів №UA-2023-11-16-009893-а визначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» із ціною тендерної пропозиції 12 400 000,00 грн.

За результатами закупівлі 11.12.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (постачальник) та Ватутінським комунальним виробничим підприємством «Водоканал» Ватутінської міської ради Черкаської області (споживач) було укладено договір про постачання електричної енергії споживачу №06-12-2023 (далі договір, а.с.15-22). Договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України (пункт 1.1 договору).

Умови договору розроблені відповідно до Закону України «Про ринок електричної енергії», Правил роздрібного ринку електричної енергії, які затверджені постановою Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 14.03.2018 №312 (далі - ПРРЕЕ), Закону України «Про публічні закупівлі» та Постанови Кабінету Міністрів України від 12.10.2022 №1178 Про затвердження особливостей здійснення публічних закупівель товарів, робіт і послуг для замовників, передбачених Законом України «Про публічні закупівлі», на період дії правового режиму воєнного стану в Україні та протягом 90 днів з дня його припинення або скасування (пункт 1.2 договору).

Постачальник зобов`язується поставити споживачу у терміни та на умовах визначених договором електричну енергію, код ДК 021:2015 - 09310000-5 - Електрична енергія (Електрична енергія), в обсягах і порядку передбачених договором для забезпечення потреб електроустановок споживача, а споживач сплачує постачальнику за використану електричну енергії у розмірі, строки, порядку та на умовах передбачених договором (пункт 2.1 договору).

Обов`язковою умовою для постачання електричної енергії споживачу є наявність у нього укладеного в установленому порядку з оператором системи договору про надання послуг з розподілу, на підставі якого споживач набуває право отримувати послуги з розподілу електричної енергії (пункт 2.2 договору).

Початком постачання електричної енергії споживачу є дата, зазначена в заяві-приєднанні, яка є додатком 1 до договору (пункт 3.1 договору).

Загальна ціна (сума) договору становить 12 400 000,00 грн, в т.ч. ПДВ 2066666,67 гри. Очікуваний обсяг постачання електричної енергії на період до 31.12.2024 становить 2 000 000,00 кВт*год (пункт 5.1 договору).

Ціна за одиницю товару (1 кВт*год електричної енергії) становить 6,20 грн за 1 кВт*год (пункт 5.2 договору).

Ціна за одиницю товару та ціна (сума) договору переглядається (перераховується) відповідно до додатку 3 до договору. Ціна за одиницю товару включає в себе вартість послуг оператора системи передачі щодо надання послуг з передачі електричної енергії, які необхідні для виконання договору. Ціна електричної енергії не включає вартість послуг з розподілу електричної енергії. Вказані послуги з розподілу електричної енергії оплачуються самостійно (пункт 5.3 договору).

Ціна цього договору та ціна за одиницю товару може змінюватись у випадках передбачених цим договором, зокрема, у випадку зміни встановленого згідно із законодавством органами державної статистики індексу споживчих цін, зміни курсу іноземної валюти, зміни біржових котирувань або показників Platts, ARGUS, регульованих цін (тарифів), нормативів, середньозважених цін на електроенергію на ринку «на добу наперед», що застосовуються в договорі про закупівлю, у разі встановлення в договорі про закупівлю порядку зміни ціни. Якщо після перерахунку за формулою, зазначеною у додатку 3 до договору, ціна за одиницю товару зміниться від попередньої ціни (або від ціни електричної енергії за перший місяць постачання) більше ніж на 1 (один) %, сторони можуть вжити заходи щодо укладення додаткової угоди про зміну ціни за одиницю товару на відповідний розрахунковий період, розрахованої за відповідною формулою, та зміну ціни (сума) договору. Сторони погодили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови додаткових угод до договору можуть бути застосовані (за взаємною згодою сторін) до відносин між ними, які виникли до їх укладення (пункт 5.4 договору).

Істотними умовами цього договору є предмет, ціна та строк дії договору. Інші умови договору про закупівлю не є істотними та можуть змінюватися відповідно до норм Господарського та Цивільного кодексу. Істотні умови цього договору не можуть змінюватися після його підписання до виконання зобов`язань сторонами у повному обсязі, крім випадків, які зазначені у цьому пункті договору (пункт 5.5 договору).

Ціна електричної енергії має зазначатися постачальником в актах купівлі-продажі активної електроенергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії (додаток 5 до договору) за відповідний розрахунковий період, у тому числі у разі її зміни (пункт 5.7 договору).

Розрахунковим періодом за договором є календарний місяць. Оплата вартості спожитої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку постачальника, згідно акту купівлі-продажі активної електричної енергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії за відповідний розрахунковий період протягом 20-ти календарних днів після дати підписання акту купівлі-продажу активної електроенергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії (пункт 5.8 договору).

Договір вважається укладеним та дійсним з моменту його підписання уповноваженими представниками сторін та скріплення їх підписів печатками (у разі їх наявності) та набуває чинності з дати, зазначеної в додатку 1 Заява-приєднання і діє до 31.12.2024, а в частині проведення розрахунків - до їх повного здійснення. Сторони погодили, що відповідно до частини 3 статті 631 Цивільного кодексу України умови договору можуть бути застосовані (за взаємною згодою сторін) до відносин між ними, які виникли до його укладення (пункт 13.1 договору).

Договір підписаний уповноваженими представниками постачальника та споживача та скріплений печатками підприємств.

У заяві-приєднання до договору про постачання електричної енергії споживачу (додаток 1 до договору) сторонами погоджено, що початок постачання 01.01.2024. Відповідно до заяви-приєднання до договору Оператором, з яким споживач уклав договір споживача про надання послуг з розподілу електричної енергії визначено ПАТ «Черкасиобленерго».

У період з 15.02.2024 до 01.11.2024 між постачальником та споживачем укладались додаткові угоди до договору №1-№10, якими сторони за договором змінювали ціну за одиницю товару та загальну ціну договору, зокрема

додатковою угодою №7 від 13.08.2024 сторони домовилися змінити ціну за одиницю товару у липні на 8,8788 грн з ПДВ за 1 кВт*год, та внести, у зв`язку з цим, зміни до пунктів 5.1 та 5.2 договору. Також сторони погодили, що умови цієї угоди застосовуються з 01 липня 2024 року;

додатковою угодою №8 від 11.09.2024 до договору сторони змінили ціну за одиницю товару у серпні на 8,56 грн з ПДВ за 1 кВт*год та внесли відповідні зміни до пунктів 5.1 та 5.2 договору. Також сторони погодили, що умови цієї угоди застосовуються з 01 серпня 2024 року;

додатковою угодою №9 від 22.10.2024 до договору сторони змінили ціну за одиницю товару у вересні на 8,46 грн з ПДВ за 1 кВт*год, через що внесли відповідні зміни до пунктів 5.1 та 5.2 договору. Також сторони погодили, що умови цієї угоди застосовуються з 01 вересня 2024 року;

додатковою угодою №10 від 01.11.2024 до договору сторони змінили ціну за одиницю товару у жовтні на 8,4552 грн з ПДВ за 1 кВт*год, через що внесли відповідні зміни до пунктів 5.1 та 5.2 договору. Також сторони погодили, що умови цієї угоди застосовуються з 01 жовтня 2024 року.

Сторонами у справі визнається, що за період з січня до жовтня 2024 року позивач поставив, а споживач використав 1154717 кВт/год електричної енергії на загальну суму 8 075 552,74 грн, за яку останній частково розрахувався на суму 6 116 012,33 грн.

На підтвердження постачання електричної енергії за період, який є неоплаченим позивач надав акти купівлі продажу електричної енергії: №243591/324081 за серпень 2024 року, №243591/324091 за вересень 2024 року та №243591/324101 за жовтень 2024 року, які не підписані зі сторони споживача.

Для підтвердження обсягу поставленої електричної енергії відповідачу, позивач звернувся до Оператора системи розподілу електричної енергії Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» із запитом №210-02-2025/О/В від 19.02.2025 щодо надання відомостей про обсяги споживання Ватутінським комунальним виробничим підприємством «Водоканал» електричної енергії з 01.07.2024 до 15.10.2024.

У відповідь на цей запит Публічне акціонерне товариство «Черкасиобленерго» надіслало на адресу позивача лист №1742/03-01-01/2025 від 24.02.2025, у якому надало інформацію стосовно фактичних обсягів споживання електричної енергії Ватутінським комунальним виробничим підприємством «Водоканал» з 01.07.2024 по 15.10.2024, а саме у липні 2024 року споживачу фактично розподілено електричної енергії у кількості 130 980 кВт*год; у серпні 2024 року 128 918 кВт*год; у вересні 2024 року 115 904 кВт*год; у жовтні 2024 року 64752 кВт*год.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: №243591/3240819 від 08.09.2024 на суму 1 103 538,08 грн за фактичну спожиту електричну енергію у серпні 2024 року; №243591/3240919 від 07.10.2024 на суму 980 547,84 грн за фактичну спожиту електричну енергію у вересні 2024 року; №243591/3241019 від 08.11.2024 на суму 547 491,11 грн за фактичну спожиту електричну енергію у жовтні 2024 року.

Листом №484-05-2024/О/В від 13.05.2024 позивач вимагав від Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго» припинити постачання електричної енергії відповідачу з 24.05.2024, у зв`язку із тим, що заборгованість відповідача за оплату послуг з постачання електричної енергії за договором є більшою ніж вартість електричної енергії, спожитої за два попередніх місяці (а.с.44).

Листом №970-09-2024/С/І від 24.09.2024 позивач повідомив відповідача, що з 15.10.2024 позивача припиняє постачання електричної енергії відповідачу у зв`язку із тим, що станом на 23.09.2024 споживач не здійснив оплату на загальну суму 2 595 501,46 грн (а.с.46).

Відповідно до звіту про виконання договору про закупівлю №UA-2023-11-16-009893-а, строк дії договору 01.01.2024 - 15.10.2024. Сума оплати за договором про закупівлю 8 075 552,74 грн, у тому числі 1 345 925,45 грн ПДВ. Причини розірвання договору: КВП «Водоканал» Ватутінської міської ради не здійснило оплату на загальну суму 2 595 501,46 грн (а.с.139).

Судом також встановлено, що постановою Верховної Ради України «Про перейменування окремих населених пунктів та районів» №3984-ІХ від 19.09.2024, відповідно до пункту 29 частини першої статті 85 Конституції України, пунктів 8, 13 статті 8 Закону України «Про засудження та заборону пропаганди російської імперської політики в Україні і деколонізацію топонімії», враховуючи пропозиції, подані органами місцевого самоврядування, військовими адміністраціями населених пунктів, та рекомендації Українського інституту національної пам`яті, Національної комісії зі стандартів державної мови, Верховна Рада України, вирішено у Черкаській області перейменувати місто Ватутіне Звенигородського району на місто Багачеве.

У зв`язку з цим Ватутінське комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Ватутінської міської ради Черкаської області було перейменовано на Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області. Державна реєстрація змін до відомостей про юридичної особи щодо зміни найменування юридичної особи проведена 21.11.2024 (номер запису 1000211070024000120), що підтверджене інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Рішенням Багачевської міської ради Черкаської області №60-44 від 24.10.2024 затверджено нову редакцію Статуту Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області (далі Статут).

Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області засноване Багачевською міською радою, знаходиться у комунальній власності, діє на підставі самоврядування у відповідності до Конституції України, Законів України, Кодексів України та інших законодавчих актів України, забезпечує комунальне та побутове водопостачання та водовідведення, з Статутним капіталом у сумі 1 835 914,28 грн у вигляді комунального майна (пункт 1.1 Статуту).

Засновником підприємства є міська територіальна громада в особі Багачевської міської ради Черкаської області (пункт 1.2 Статуту).

Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи, Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області набуває з дня його державної реєстрації (пункт 1.5 Статуту).

Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області має самостійний баланс, розрахунковий та інші рахунки в установах банків, печатку зі своєю назвою, штампи. Підприємство несе відповідальність за своїми зобов`язаннями в межах належного йому майна згідно з чинним законодавством. Підприємство має право укладати угоди, правочини набувати майнові та особисті немайнові права, нести обов`язки, бути позивачем та відповідачем у судах загальної юрисдикції, господарських, адміністративних, третейських судах, інших судах України та за погодженням з засновником в іноземних судах. Підприємство не несе відповідальності по зобов`язанням Засновника, а останній не несе відповідальності по зобов`язанням підприємства, якщо інше не передбачено законодавством (розділ 3 Статуту).

Прибуток господарської діяльності після виконання зобов`язань перед бюджетом та банком залишається в розпорядженні колективу підприємства і використовується ним самостійно у відповідності до вимог чинного законодавства та за погодженням із замовником (пункт 4.5 Статуту).

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд при прийнятті рішення та оцінка аргументів учасників справи.

Предметом спору у цій справі є вимога позивача про стягнення з відповідача заборгованості за поставлену електричну енергію.

Правовідносини, які виникли між сторонами у справі за своєю правовою природою є відносинами з поставки електричної енергії на підставі укладеного між сторонами договору. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Зазначені правовідносини урегульовані нормами Господарського кодексу України та Цивільного кодексу України. Відповідно до статті 265 Господарського кодексу України, за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно з положеннями статті 714 Цивільного кодексу України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання.

За приписами частин 1 та 2 статті 275 Господарського кодексу України за договором енергопостачання енергопостачальне підприємство (енергопостачальник) відпускає електричну енергію, пару, гарячу і перегріту воду (далі - енергію) споживачеві (абоненту), який зобов`язаний оплатити прийняту енергію та дотримуватися передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного обладнання, що ним використовується. Окремим видом договору енергопостачання є договір постачання електричної енергії споживачу. Особливості постачання електричної енергії споживачам та вимоги до договору про постачання електричної енергії встановлюються Законом України «Про ринок електричної енергії».

До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін. Законом можуть бути передбачені особливості укладення та виконання договору постачання енергетичними та іншими ресурсами.

Згідно з положеннями статті 56 Закону України «Про ринок електричної енергії» постачання електричної енергії споживачам здійснюється електропостачальниками, які отримали відповідну ліцензію, за договором постачання електричної енергії споживачу.

Договір постачання електричної енергії споживачу укладається між електропостачальником та споживачем та передбачає постачання всього обсягу фактичного споживання електричної енергії споживачем у певний період часу одним електропостачальником. Постачання електричної енергії споживачам здійснюється за вільними цінами.

Умови постачання електричної енергії, права та обов`язки електропостачальника і споживача визначаються договором постачання електричної енергії споживачу. У договорі постачання електричної енергії споживачу визначаються: 1) найменування та місцезнаходження електропостачальника; 2) перелік послуг, що надаються електропостачальником; 3) ціна електричної енергії та послуг, що надаються; 4) показники якості електропостачання, зокрема якості електричної енергії; 5) види послуг з технічного обслуговування, які пропонуються електропостачальником; 6) умови та порядок відшкодування (компенсації), що застосовується у разі недотримання електропостачальником показників якості послуг, визначених договором, зокрема у разі виставлення невірного рахунка та/або несвоєчасного виставлення рахунка; 7) порядок та засоби повідомлення актуальної інформації щодо чинних тарифів, вартості послуг з технічного обслуговування, очікуваних змін цін та умов постачання електричної енергії; 8) порядок організації комерційного обліку електричної енергії та надання даних комерційного обліку електричної енергії; 9) порядок подання звернень, претензій, скарг споживачем та порядок їх розгляду електропостачальником, методи ініціювання процедур вирішення спорів; 10) строк дії договору, умови припинення, пролонгації та розірвання договору, зокрема в односторонньому порядку споживачем у разі зміни електропостачальника, а також умови дострокового розірвання договору із зазначенням наявності чи відсутності санкції (штрафу) за дострокове розірвання договору; 11) зобов`язання електропостачальника щодо надання споживачу інформації про захист прав споживачів, зокрема у розрахункових документах (рахунках); 12) права та обов`язки електропостачальника і споживача у разі неможливості виконання своїх зобов`язань та у разі тимчасового зупинення постачання; 13) інші положення залежно від специфіки та виду послуг, що надаються електропостачальником.

Кількість товару, що продається, встановлюється у договорі купівлі-продажу у відповідних одиницях виміру або грошовому вираженні. Умова щодо кількості товару може бути погоджена шляхом встановлення у договорі купівлі-продажу порядку визначення цієї кількості. Якщо за договором купівлі-продажу переданню підлягає товар у певному співвідношенні за видами, моделями, розмірами, кольорами або іншими ознаками (асортимент), продавець зобов`язаний передати покупцеві товар в асортименті, погодженому сторонами. Покупець зобов`язаний оплатити товар за ціною, встановленою у договорі купівлі-продажу (статті 669, 671, 691 Цивільного кодексу України).

Частиною першою статті 692 Цивільного кодексу України передбачено, що покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару. Покупець зобов`язаний сплатити продавцеві повну ціну переданого товару.

Суд вважає, що сторонами досягнуто згоди з усіх істотних умов договору. Договір не заперечений сторонами, не визнаний судом недійсним та не розірваний в установленому порядку. Суд також враховує презумпцію правомірності правочину (положення статті 204 Цивільного кодексу України).

Судом встановлено та визнається учасниками справи, що на виконання укладеного між сторонами умов договору постачання електричної енергії за період з січня до жовтня 2024 року позивач поставив, а споживач використав 1154717 кВт/год електричної енергії на загальну суму 8 075 552,74 грн, за яку споживач розрахувався на суму 6 116 012,33 грн.

За період з 01.07.2024 до 15.10.2024 позивач поставив, а відповідач прийняв електричну енергію у кількості 440 554 кВт*год загальною вартістю 3794522,25 грн, що підтверджено актами купівлі продажу електричної енергії: №243591/324071 за липень 2024 року, №243591/324081 за серпень 2024 року, №243591/324091 за вересень 2024 року та №243591/324101 за жовтень 2024 року.

Останні три акти не підписані зі сторони споживача, проте їх обсяг підтверджено позивачем інформацією Оператора системи розподілу - Публічного акціонерного товариства «Черкасиобленерго», та не спростовано самим відповідачем.

Згідно із пунктом 4.13 Правил роздрібного ринку електричної енергії для здійснення розрахунків за фактично спожиту електричну енергію електропостачальник має сформувати та виставити споживачу платіжний документ у паперовій або електронній формі (у випадку згоди споживача на отримання електронного платіжного документа) на підставі даних комерційного обліку, отриманих у порядку, передбаченому Кодексом комерційного обліку.

Позивач виставив відповідачу рахунки на оплату: №243591/3240719 від 08.08.2024 за фактичну спожиту електричну енергію у липні 2024 року на суму 1 162 945,22 грн; №243591/3240819 від 08.09.2024 на суму 1 103 538,08 грн за фактичну спожиту електричну енергію у серпні 2024 року; №243591/3240919 від 07.10.2024 на суму 980 547,84 грн за фактичну спожиту електричну енергію у вересні 2024 року; №243591/3241019 від 08.11.2024 на суму 547 491,11 грн за фактичну спожиту електричну енергію у жовтні 2024 року.

Відсутність претензій відповідача щодо неналежної поставки товару, недопоставки, неякісного товару чи іншого невиконання умов спірного договору є доказом належного виконання постачальником своїх зобов`язань за договором.

За умовами договору оплата вартості спожитої електричної енергії здійснюється споживачем на підставі відповідного рахунку постачальника, згідно акту купівлі-продажі активної електричної енергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії за відповідний розрахунковий період протягом 20-ти календарних днів після дати підписання акту купівлі-продажі активної електроенергії та розрахунку вартості 1 кВт*год електричної енергії

Судом встановлено, що обсяги спожитої електричної енергії підтверджені належними доказами, а її вартість визначена сторонами у додаткових угодах до договору та вказана у рахунках позивача, заборгованість відповідача перед позивачем становить 1 959 540,41 грн, розмір якої підтверджено відповідачем у довідці про нарахування та сплату відповідачем заборгованості за договором.

Обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих підстав вважати їх недостовірними або визнаними у зв`язку з примусом. Обставини, які визнаються учасниками справи, можуть бути зазначені в заявах по суті справи, поясненнях учасників справи, їх представників (частина 1 статті 75 Господарського процесуального кодексу України).

Щодо заперечень відповідача стосовно відсутності у договорі письмової згоди представника міської ради, як власника майна, порушення істотних умов договору та порушення права власника майна, а також посилання на пункт 13.3 договору, згідно з яким у разі, якщо об`єкт споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб, укладається один договір з одним із співвласників (користувачів) за умови письмової згоди всіх інших співвласників (користувачів), про що робиться відмітка у цьому договорі, суд зазначає наступне.

Згідно з пунктом 1.1 договору цей договір встановлює порядок та умови постачання електричної енергії як товарної продукції споживачу постачальником та укладається сторонами, з урахуванням статей 633, 634, 641, 642 Цивільного кодексу України.

Відповідно до частини 1 статті 634 Цивільного кодексу України договором приєднання є договір, умови якого встановлені однією із сторін у формулярах або інших стандартних формах, який може бути укладений лише шляхом приєднання другої сторони до запропонованого договору в цілому. Друга сторона не може запропонувати свої умови договору.

Судом встановлено, що у додатку №4 до тендерної документації замовник (відповідач у справі) розмістив для ознайомлення проєкт договору про постачання електричної енергії споживачу. На переконання суду, замовник передбачив, що з переможцем відкритих торгів буде укладений договір саме такого змісту, який викладено замовником, доповнення до нього можуть бути внесені в тій частині, що була незаповнена у проєкті договору, з чим переможець закупівлі повинен був заздалегідь ознайомитись та погодитись.

Тобто, договір про постачання електричної енергії споживачу №06-12-2023 від 11.12.2023 відповідає змісту проєкту договору про постачання електричної енергії споживачу, примірник якого був доданий до тендерної документації.

Суд звертає увагу, що укладений між сторонами договір не визнаний недійсним, свої заперечення відповідач не обґрунтовує недійсністю договору, а тому відповідач зобов`язаний був виконувати належним чином зобов`язання відповідно до умов договору, оскільки у відповідності до статті 525 Цивільного кодексу України одностороння відмова від зобов`язання не допускається.

Твердження відповідача про те, що об`єкт споживача перебуває у власності (користуванні) кількох осіб з посиланням на положення Статуту про те, що власником майна, яке передано відповідачу на правах повного господарського відання є міська територіальна громада в особі Багачевської міської ради Черкаської області, а відповідач, здійснюючи право повного господарчого відання, володіє, користується та розпоряджається зазначеним майном, вчиняючи щодо нього будь-які дії, які не суперечать чинному законодавству України, цьому Статуту та погодженні засновником, не свідчить про необхідність застосування пункту 13.3 договору.

Згідно зі Статутом відповідача Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області є юридичною особою. Права та обов`язки юридичної особи, Комунальне виробниче підприємство «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області набуває з дня його державної реєстрації. Документів, які б підтверджували право власності чи право користування об`єктом споживача кількома особами відповідач у матеріали справи не надав.

Відповідач також посилається на пункт 9.4 договору, згідно з яким споживач не несе відповідальності за несвоєчасне виконання умов договору у випадках затримки або припинення бюджетного фінансування на цілі, передбачені договором, проте предметом спору у цій справі є стягнення основної заборгованості з відповідача за невиконання зобов`язань за договором постачання електричної енергії, а не застосування відповідальності до відповідача.

Відповідно до частини 2 статті 20 Господарського кодексу України, кожний суб`єкт господарювання та споживач має право на захист своїх прав і законних інтересів. Права та законні інтереси зазначених суб`єктів захищаються, зокрема, шляхом присудження до виконання обов`язку в натурі. Отже, оскільки відповідач порушив свої зобов`язання в частині оплати вартості отриманої електричної енергії, позивачем правомірно заявлена вимога про примусове стягнення цієї заборгованості з відповідача.

Отже, враховуючи викладене, суд вважає, що наявність і розмір боргу в сумі 1 959 540,41 грн позивачем доведені належними, достатніми та допустимими доказами, тому зазначена сума боргу підлягає стягненню в судовому порядку.

Частиною першою статті 123 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи, до яких відповідно до пункту 1 частини третьої зазначеної статті належать витрати на професійну правничу допомогу.

Разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи (частина перша статті 124 Господарського процесуального кодексу України).

За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами (частина друга статті 126 Господарського процесуального кодексу України). Поряд з цим, згідно з вимогами частини восьмої статті 129 цього Кодексу розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до статті 16, 58 Господарського процесуального кодексу України, учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді, як вид правничої допомоги, здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом. Представником у суді може бути адвокат.

У статті 126 Господарського процесуального кодексу України встановлено для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, у тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті у порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. Наявність документального підтвердження витрат на правову допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат.

У позовній заяві позивачем зазначено, що попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат на правову допомогу, які позивач поніс і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи становить 60000,00 грн.

На підтвердження витрат пов`язаних з наданням правничої допомоги позивачем надано договір про надання правничої допомоги №1-юр від 03.02.2025 (далі договір про надання правової допомоги), який укладений між фізичною особою-підприємцем Брящей Русланом Ігоровичем, який діє на підставі свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №1823 від 20.04.2020 (ФОП Брящей Р.І.) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі (клієнт), додаткову угоду №1 від 03.03.2025 до договору про надання правничої допомоги, рахунок-фактуру №01-03-2025 від 03.03.2025 на оплату витрат на правову допомогу у сумі 65400,00 грн, акт надання послуг №1/03032025 від 03.03.2025 на суму 65400,00 грн та платіжну інструкцію №5706 від 03.03.2025 на суму 65400,00 грн.

Згідно з пунктом 1.1 договору про надання правової допомоги ФОП Брящей Р.І. надає клієнту адвокатські послуги з аналізу правовідносин у адміністративних, цивільних, господарських, кримінальних справах і справах про адміністративні порушення під час досудового та судового розгляду цих справ та представництва клієнта в усіх органах, установах, підприємствах, організаціях.

Результат надання послуг за договором оформлюється шляхом підписання сторонами акту приймання-передачі наданих послуг протягом 3 робочих днів з дня надання ФОП Брящей Р.І. вказаних актів клієнту (пункт 1.5 договору про надання правової допомоги).

За виконання договору клієнт сплачує ФОП Брящей Р.І. гонорар. Розмір та умови оплати послуг ФОП Брящей Р.І. клієнтом залежно від обсягів юридичних робіт обумовлюються сторонами в укладеній сторонами додатковій угоді до договору. Розрахунки за надані послуги клієнт здійснює на підставі сформованих рахунків та актів виконаних робіт на безготівковий рахунок ФОП Брящей Р.І. (розділ 3 договору про надання правової допомоги).

За умовами додаткової угоди №1 від 03.03.2025до договору про надання правової допомоги замовник доручає, а виконавець бере на себе зобов`язання надати замовнику послуги з правової допомоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» до Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2023 №06-12-2023. Ціна позову 1 959 540,41 грн (пункт 1 додаткової угоди).

Сторони погодили наступну вартість послуг виконавця: загальна вартість фактично наданих послуг виконавця, що будуть надані складає 65400,00 грн. Оплата вартості фактично наданих послуг здійснюється замовником протягом 10 днів з дати підписання акту надання послуг/виконаних робіт з можливістю відстрочки платежу до 30 днів від дати підписання акту надання послуг/виконаних робіт (пункт 2 додаткової угоди).

У цей же день 03.03.2025 між сторонами за договором про надання правової допомоги було підписано акт наданих послуг №1/03032025, згідно з яким була виконана (надана) правова допомоги за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» до Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області про стягнення заборгованості за договором про постачання електричної енергії споживачу від 11.12.2023 №06-12-2023. Ціна позову 1 959 540,41 грн.

Платіжною інструкцією №5706 від 03.03.2025 клієнт сплатив 65400,00 грн за надану правову допомогу.

За змістом частини 4 статті 126 Господарського процесуального кодексу України розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

З аналізу положень статті 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» слідує, що за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту адвокат отримує винагороду у вигляді гонорару, обчислення якого, підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Адвокатський гонорар може існувати у двох формах - фіксований розмір та погодинна оплата. Вказані форми відрізняються порядком обчислення - при зазначенні фіксованого розміру для виплати адвокатського гонорару не обчислюється фактична кількість часу, який витрачений адвокатом при наданні послуг клієнту, і навпаки, підставою для виплати гонорару, який зазначено як погодинну оплату, є кількість годин помножена на вартість такої години того чи іншого адвоката у залежності від його кваліфікації, досвіду, складності справи та інших критеріїв (аналогічну правову позицію викладено у постанові Верховного Суду від 07.09.2020 у справі №910/4201/19).

Отже, встановлення сторонами в умовах договору про надання правової допомоги гонорару у фіксованому розмірі, не передбачає необхідності зазначення адвокатом відомостей щодо витраченого часу та вартості кожної дії виконаної ним на захист інтересів свого клієнта в суді, оскільки розмір винагороди за надання правової допомоги визначений у договорі у вигляді фіксованої суми, він не змінюється залежно від обсягу послуг та витраченого адвокатом часу.

Визначивши розмір судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу між сторонами, суд здійснює розподіл таких витрат.

Загальне правило розподілу судових витрат визначене в частині четвертій статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до якої інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Разом з тим, у частині п`ятій статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено критерії, керуючись якими, суд (за клопотанням сторони або з власної ініціативи) може відступити від вказаного загального правила при вирішенні питання про розподіл витрат на правову допомогу та не розподіляти такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення, а натомість покласти їх на сторону, на користь якої ухвалено рішення.

Зокрема, відповідно до частини п`ятої статті 129 Господарського процесуального кодексу України під час вирішення питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, у тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, безпідставне завищення позивачем позовних вимог тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

У такому випадку суд, керуючись частинами п`ятою - сьомою, дев`ятою статті 129 Господарського процесуального кодексу України, відмовляє стороні, на користь якої ухвалено рішення, у відшкодуванні понесених нею витрат на правову допомогу повністю або частково та відповідно не покладає такі витрати повністю або частково на сторону, не на користь якої ухвалено рішення. При цьому в судовому рішенні суд повинен конкретно вказати, які саме витрати на правову допомогу не підлягають відшкодуванню повністю або частково, навести мотивацію такого рішення та правові підстави для його ухвалення. Зокрема, вирішуючи питання розподілу судових витрат, господарський суд має враховувати, що розмір відшкодування судових витрат, не пов`язаних зі сплатою судового збору, не повинен бути непропорційним до предмета спору. У зв`язку з наведеним суд з урахуванням конкретних обставин, зокрема ціни позову, може обмежити такий розмір з огляду на розумну необхідність судових витрат для конкретної справи.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі №922/1964/21 зауважено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Такі критерії як обґрунтованість, пропорційність, співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката суд має враховувати як відповідно до частини четвертої статті 126 Господарського процесуального кодексу України, так і відповідно до частини п`ятої статті 129 цього Кодексу.

Суд одночасно може застосувати як критерії, визначені статтею 126 Господарського процесуального кодексу України, так і критерії, передбачені статтею 129 Господарського процесуального кодексу України.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Суд зауважує, що виходячи із конкретних обставин справи, адвокат вправі самостійно визначатися зі стратегією захисту інтересів свого клієнта та алгоритмом дій задля задоволення вимог останнього та найкращого його захисту. Водночас, вважається неприпустимим штучне збільшення обсягу наданих адвокатом послуг, має бути встановлено, що за цих обставин справи такі витрати були необхідними, а розмір цих витрат є розумним та виправданим.

Тобто, суд зобов`язаний оцінити рівень адвокатських витрат, що мають бути присуджені з урахуванням не тільки того, чи були такі витрати понесені фактично, але й також - чи була їх сума обґрунтованою і необхідною.

У позовній заяві, позивачем визначений попередній розмір витрат на правову допомогу у сумі 60000,00 грн.

Суд, розподіляючи витрати за послуги адвоката, дійшов висновку про те, що наявні в матеріалах справи договір про надання правової допомоги, акт виконаних робіт із зазначенням в ньому конкретного переліку послуг, які надано, не є безумовною підставою для відшкодування судом витрат на послуги адвоката у заявленому розмірі, адже розмір таких витрат має бути не тільки доведений та документально обґрунтований, а й відповідати критеріям реальності та розумної необхідності таких витрат, а також співмірності зі складністю справи, а також те, що зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат не є обов`язковими для суду.

Суд вважає, що вартість послуг адвоката у розмірі 60000,00 грн є завищеним, та не відповідає складності справи враховуючи її категорію, в межах якої позивачем отримано адвокатські послуги, об`єм роботи проведеної адвокатом при підготовці позовної заяви за розгляд справи у місцевому господарському суді не є співмірним до суми вказаної представником позивача, та зазначені витрати в заявленому розмірі не мають характеру необхідних та виправданих.

Дослідивши наявні у матеріалах справи докази, надавши оцінку співмірності суми витрат зі складністю справи, відповідність цієї суми критеріям реальності, розумності розміру витрат, суд вважає за необхідне зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу, які підлягають розподілу до 15000,00 грн.

Позивачем при зверненні до суду із цим позовом використано належний, у розумінні вимог статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України, спосіб захисту його порушеного права. З огляду на це, суд вважає, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» до Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області про стягнення 1 959 540,41 грн підлягають до задоволення у повному обсязі.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судовий збір покладається, зокрема, у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, - на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Оскільки позовні вимоги позивача задоволені повністю, сплачена ним сума судового збору підлягає відшкодуванню позивачу за рахунок відповідача у сумі 23514,49 грн.

Керуючись статтями 129, 236-241 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

1.Позов задовольнити повністю.

2.Стягнути з Комунального виробничого підприємства «Водоканал» Багачевської міської ради Черкаської області (вулиця Європейська, 1, місто Багачеве, Звенигородський район, Черкаська область, 20251, ідентифікаційний код 24359125) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Євро Трейд Енерджі» (Харківське шосе, 201-203, корпус 2-А, місто Київ, 02121, ідентифікаційний код 42819343) 1 959 540,41 грн заборгованості, 23514,49 грн судового збору та 15000,00 грн витрат на правову допомогу.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, у разі подання апеляційної скарги рішення набирає законної сили після прийняття судом апеляційної інстанції судового рішення. Рішення може бути оскаржене протягом двадцяти днів з дня складення повного судового рішення до Північного апеляційного господарського суду.

Повне рішення підписане 25.06.2025.

Суддя О.І.Кучеренко