Постанова від 25.06.2025 по справі 873/223/21

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року

м. Київ

cправа № 873/223/21

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду:

Огородніка К.М.- головуючого, Жукова С.В.. Картере В.І.,

за участю секретаря судового засідання - Сулім А.В.,

за участю: ліквідатора ТОВ "Цемлайн" АК Ігнатченка Ю.В. та його представника ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та її представника ОСОБА_5, представника ОСОБА_3 - ОСОБА_6, Асоціації "Союз юридичних компаній України" - Корнієнка А. Г.

розглянув у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a> арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича та ОСОБА_2

на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025

у справі № 873/223/21

за заявою ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a> арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича

про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011

у третейській справі №3-01/2011 (третейський суддя ОСОБА_7

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн плюс»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a>,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача: ОСОБА_3 ,

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача: ОСОБА_2 ,

за участю Асоціації «Союз юридичних компаній України»,

про примусове виконання обов`язку передати обладнання в натурі та визнання права власності на обладнання.

ВСТАНОВИВ:

Товариство з обмеженою відповідальністю «Цемлайн плюс» (далі - ТОВ «Цемлайн плюс», позивач) звернулося до Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» з позовною заявою до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a> (далі - ТОВ «Цемлайн», відповідач) про примусове виконання обов`язку передати обладнання в натурі та визнання права власності на обладнання.

Рішенням Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 (далі - Третейський суд) у третейській справі № 3-01/2011 позов ТОВ «Цемлайн плюс» до ТОВ «Цемлайн» про примусове виконання обов`язку передати обладнання в натурі та визнання права власності на обладнання задоволено у повному обсязі; зобов`язано ТОВ «Цемлайн» виконати свій обов`язок за договором № 1/02-11 купівлі-продажу обладнання від 07.02.2011 щодо передання ТОВ «Цемлайн плюс» бетонозмішувальний завод О.Сuoghi ТИП RAPID 4/160 CB 4500/3000 (скіпова версія) з виробництва 120 куб. м за годину вологого бетону протягом 5 (п`яти) днів з моменту набрання чинності даного рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України»; визнано за Товариством з обмеженою відповідальністю «Цемлайн плюс» право власності на бетонозмішувальний завод О.Сuoghi ТИП RAPID 4/160 CB 4500/3000 (скіпова версія) з виробництва 120 куб. м за годину вологого бетону.

25.10.2021 ліквідатор ТОВ «Цемлайн» арбітражний керуючий Ігнатченко Ю.В. подав до Північного апеляційного господарського суду заяву про скасування рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011.

В обґрунтування наявності підстав для скасування рішення Третейського суду посилався на те, що рішення Третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011 та договір купівлі-продажу обладнання № 1/02-11 від 07.02.2011 є підробленими документами, оскільки до моменту постановлення рішення суду у справі № 911/3730/16 (911/197/21) ці документи не були подані жодною стороною.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 13.12.2021, зокрема, прийнято до розгляду заяву ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про скасування рішення Третейського суду у третейській справі № 3-01/2011; розгляд справи №873/223/21 призначено на 25.01.2022.

Як видно з матеріалів справи, починаючи з 2022 року її розгляд неодноразово відкладався та зупинявся з різних причин.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 08.05.2023 у справі № 873/223/21, серед іншого, залучено ОСОБА_3 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні позивача, залучено ОСОБА_2 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, на стороні відповідача, а також до участі у справі залучено Асоціацію «Союз юридичних компаній України» (далі - Асоціація).

Від ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. надійшли клопотання про призначення експертизи та клопотання про його уточнення.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 27.12.2023 (з урахуванням ухвали від 12.03.2024 про виправлення описки) клопотання ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про призначення експертизи задоволено частково; призначено судову технічну експертизу давності документу у справі № 873/223/21.

18.11.2024 до Північного апеляційного господарського суду від ТОВ «Експертно-дослідна служба України» надійшов висновок експерта № 1165/11/2024 від 12.11.2024.

09.01.2025 до Північного апеляційного господарського суду від ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. надійшло клопотання про винесення окремої ухвали.

Короткий зміст ухвали суду першої інстанції

Ухвалою від 15.01.2025 Північний апеляційний господарський суд відмовив у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про скасування рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011. Постановив окрему ухвалу.

Ухвала обґрунтована тим, що заявником не доведено та необґрунтовано наявності правових підстав, визначених у частині другій статті 350 ГПК України, для скасування рішення Третейського суду, що свідчить про відсутність законодавчо встановлених підстав для скасування рішення Третейського суду з наведених у заяві мотивів.

До того ж, суд встановив, що у матеріалах справи № 873/223/21 відсутній оригінал рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011. Матеріали справи № 3-01/2011 до апеляційного суду також не надіслано.

Зазначив, що не зважаючи на висновок експерта у цій справі, за відсутності матеріалів третейської справи № 3-01/2011, строк збереження якої у третейському суді, в силу частини першої статті 54 Закону України «Про третейські суди», закінчився та яка необхідна для встановлення фактичних обставин справи, належного повідомлення учасників справи про розгляд спору та огляду рішення Третейського суду від 03.06.2011, неможливо дійти однозначного висновку про підробленість чи дійсність оскаржуваного рішення Третейського суду.

Водночас зауважив, що під час розгляду заяви ліквідатора у цій справі судом встановлено, що у справі № 911/3730/16 (911/197/21), предметом розгляду якої був позов ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю. В. до ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння рухомого майна, а саме: бетонозмішувального заводу O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м./год вологого бетону, місцевий господарський суд позов задовольнив, визнавши вимоги ліквідатора обґрунтованими та підтвердженими відповідними доказами, наявними у матеріалах справи.

Суд апеляційної інстанції не погодився з висновками місцевого господарського суду у справі № 911/3730/16 (911/197/21), ухвалив постанову про відмову у позові, врахувавши серед іншого нові докази, подані ОСОБА_3 разом з апеляційною скаргою у порядку статті 269 ГПК України, зокрема, рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 та договір № 1/02-11 купівлі-продажу обладнання від 07.02.2011.

Верховний Суд постановою від 20.06.2023 скасував постанову Північного апеляційного господарського суду від 26.01.2023, рішення Господарського суду Київської області від 18.06.2021 у справі №911/3730/16(911/197/21) залишив в силі.

У вказаній постанові Верховний Суд визнав, що суд апеляційної інстанції в порушення приписів статті 269 ГПК України задовольнив викладене у тексті апеляційної скарги клопотання ОСОБА_3 про долучення копій документів (нових доказів), зокрема, договору купівлі-продажу обладнання від 07.02.2011 № 1/08-11, рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, за відсутності належного обґрунтування об`єктивних причин неможливості їх подання у першій інстанції.

За вказаних обставин апеляційний господарський суд у цій справі №873/233/21 дійшов висновку, що рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011 фактично протирічить обставинам, які були встановлені в судових рішеннях у справі № 911/3730/16 (911/197/21).

Вказавши про неможливість допитати відповідних осіб, які можуть бути причетні до виготовлення ймовірно підробленого рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011, вилучити документи і речові докази та встановити факт підроблення рішення Третейського суду, наявність або відсутність складу кримінального правопорушення, передбаченого Кримінальним кодексом України, суд першої інстанції постановив окрему ухвалу, яку направив Шевченківського управління поліції ГУНП України в м.Києві, а також Київській міській прокуратурі для організації перевірки вказаних обставин.

Короткий зміст доводів та вимог апеляційних скарг

Ліквідатор ТОВ «Цемлайн» арбітражний керуючий Ігнатченко Ю. В. подав до Верховного суду апеляційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 873/223/21, в якій просить суд скасувати пункт 1 оскаржуваного судового рішення; постановити нове рішення, яким скасувати рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011.

Вважає, що рішення Третейського суду підлягає скасуванню виходячи з пунктів 1, 2, 3, 4, 5 частини 2 статті 350 ГПК України, а саме: справа не підвідомча третейському суду, оскільки ТОВ «Цемлайн» у 2021 році перебуває у стані провадження у справі про банкрутство, а тому третейський суд не мав права розглядати справу за участю банкрута; третейська угода відсутня, оскільки договір від 07.02.2011, який містить третейське застереження, є підробленим, а тому не створює ніяких правових наслідків для сторін; третейська угода є нікчемною, а тому визнання її окремо недійсною не вимагається; третейський суд на даний час призупинив свою діяльність, відтак суддя не мав права розглядати цю справу у 2021 році; рішення Третейського суду стосується ліквідаційної маси ТОВ «Цемлайн», а тому стосується прав всіх кредиторів у справі.

Ліквідатор вважає, що він наданими доказами довів свою правоту, у тому числі того, що оскаржуваний документ виготовлений в іншу дату, аніж та, яка на ньому зазначена, а тому має право на ефективний захист свого порушеного права.

ОСОБА_2 також подала до Верховного Суду апеляційну скаргу на ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 873/223/21, в якій просить суд скасувати оскаржуване судове рішення, ухвалити нове рішення про задоволення заяви ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В., скасування рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 шляхом визнання його нечинним.

В обґрунтування зазначає, що ухвала апеляційного суду від 15.01.2025 не відповідає вимогам щодо якості судового рішення, оскільки не містить жодних висновків і обґрунтувань стосовно заявлених доводів учасників судового процесу, адже крім доводів про підробку рішення Третейського суду, заявником та учасниками судового процесу у Північному апеляційному господарському суді заявлялися вимоги для скасування цього рішення на підставі статті 350 ГПК України.

Скаржниця підтримує позицію ліквідатора Ігнатченка Ю.В. щодо подання ОСОБА_3 до Північного апеляційного господарського суду копій документів, які мають характер підроблених, оскільки вони фактично виготовлені в червні - липні 2021 року у період часу з 18.06.2021 (дата постановлення рішення суду про витребування майна) по 20.07.2021 (дата подання ОСОБА_3 копій документів до Північного апеляційного господарського суду разом з апеляційною скаргою по справі №911/3730/16(911/197/21)).

Додатково ОСОБА_2 надала письмове пояснення у вигляді стислої хронології справ № 911/3730/16, № 911/3730/16(911/197/21), № 873/223/21.

Від ОСОБА_2 надійшла заява щодо недобросовісності залучених судом осіб: ОСОБА_3 та Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України». В заяві звертає увагу суду, що невиконання вимог суду про надання доказів та пояснень, неявка їх у судові засідання свідчать про перешкоджання вказаними особами своєчасному прийняттю судового рішення протягом трирічного слухання справи.

ОСОБА_2 подала до Верховного Суду клопотання про витребування всіх матеріалів справи № 911/3730/16 за заявою ліквідатора ТОВ «Цемлайн» про банкрутство, яка знаходиться в Господарському суді Київської області, оскільки матеріали вказаної справи можуть містити докази, документи, які можуть вплинути на розгляд апеляційних скарг по справі № 873/223/21.

До початку судового засідання від ОСОБА_2 надійшли заяви щодо наданої адвокатом Корнієнком А.Г. інформації щодо даних, які є обов`язковими при подачі скарги, та про долучення до матеріалів справи доказів надсилання на електронні адреси учасників справи процесуальних документів, поданих нею до Верховного Суду.

Доводи інших учасників справи

ОСОБА_3 подала відзив на апеляційні скарги, вважає, що в апеляційних скаргах не доведено порушення судом першої інстанції вимог процесуального законодавства при постановленні оскаржуваної ухвали від 15.01.2025, а також не вказано, які саме норми матеріального права було застосовано та в чому полягає їх неправильне застосування, тому просить відмовити у їх задоволенні.

Щодо зазначених в апеляційній скарзі підстав зазначає, що наведений в апеляційній скарзі перелік підстав для скасування рішення Третейського суду визначений положеннями частини другої статті 350 ГПК України, не відповідає обставинам справи та не підтверджений жодними належними та допустимими доказами.

Асоціація «Союз юридичних компаній України» у поданому відзиві просить апеляційні скарги залишити без задоволення, оскаржувану ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 в частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про скасування рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011 залишити без змін

Рух справи в суді апеляційної інстанції

Ухвалами Верховного Суду від 06.03.2025 та від 24.03.2025 відкрито апеляційні провадження за апеляційними скаргами ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. та ОСОБА_2 , які об`єднані в одне апеляційне провадження, та призначені до розгляду, витребувано з Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» матеріали третейської справи №3-01/2011.

Верховний Суд ухвалою від 26.03.2025 відклав розгляд апеляційних скарг у справі та витребував з Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» матеріали третейської справи № 3-01/2011.

За відсутності матеріалів третейської справи, Верховний Суд ухвалою від 16.04.2025 в черговий раз відклав розгляд апеляційних скарг, зобов`язав Третейський суд надати до дати судового засідання: третейську справу №3-01/2011; оригінал рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011; належним чином засвідчену копію Положення та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України». У разі не можливості надати третейську справу №3-01/2011 та оригінал рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, зобов`язав третейський суд надати обґрунтовану відповідь з відповідними доказами (актами знищення, передання справи до архіву, тощо) та підстави для вчинення таких дій

На виконання ухвал Верховного Суду від 16.04.2025 від Асоціації надійшли додаткові пояснення та додані до них докази.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

Щодо меж розгляду справи судом апеляційної інстанції

За правилами пункту 11 частини першої статті 20 ГПК України до юрисдикції господарських судів відносяться справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті.

Відповідно до частин першої та другої статті 24 ГПК України усі справи, що підлягають вирішенню в порядку господарського судочинства, розглядаються місцевими господарськими судами як судами першої інстанції, крім справ, визначених частинами 2, 3 цієї статті. Справи щодо оскарження рішень третейських судів, про видачу наказів на примусове виконання рішень третейських судів розглядаються апеляційними господарськими судами як судами першої інстанції за місцем розгляду справи третейським судом.

Частиною другої статті 25 ГПК України, передбачено, що Верховний Суд переглядає в апеляційному порядку судові рішення апеляційних господарських судів, ухвалені ними як судами першої інстанції. Аналогічна норма міститься в частині другій статті 253 зазначеного кодексу.

Відповідно до статті 269 ГПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Отже, Верховний Суд є судом апеляційної інстанції, який переглядає в апеляційному порядку судові рішення у тих справах, які апеляційні суди з розглядають як суди першої інстанції, зокрема справи щодо видачі наказів на примусове виконання рішень третейських судів.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розгляд апеляційних скарг

Оцінивши наведені в апеляційних скаргах доводи, перевіривши матеріали справи та правильність застосування апеляційним господарським судом норм матеріального та процесуального права, Верховний Суд зазначає таке.

Предметом судового розгляду у цій справі є заява ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. про скасування рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011.

За змістом частини першої статті 3 ГПК України судочинство в господарських судах здійснюється відповідно до Конституції України, цього Кодексу, Кодексу України з процедур банкрутства, Закону України "Про міжнародне приватне право", а також міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Частинами третьою, четвертою статті 349 ГПК України передбачено, що при розгляді справи в судовому засіданні суд встановлює наявність або відсутність підстав для скасування рішення третейського суду. Суд не обмежений доводами заяви про скасування рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде встановлено підстави для скасування рішення третейського суду, визначені статтею 350 цього Кодексу.

Виключний перелік підстав для скасування рішення третейського суду визначений положеннями частини третьої статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України, у зв`язку з чим заявнику при зверненні до компетентного суду з відповідною заявою необхідно довести їх наявність.

Відповідно до положень частин першої, другої статті 350 ГПК України рішення третейського суду може бути скасовано лише у випадках, передбачених цією статтею. Рішення третейського суду може бути скасовано у разі, якщо:

1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не підвідомча третейському суду відповідно до закону;

2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням третейського суду вирішені питання, які виходять за межі третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення, що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;

3) третейську угоду визнано судом недійсною;

4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не відповідав вимогам закону;

5) третейський суд вирішив питання про права та обов`язки осіб, які не брали участі у справі.

Аналогічні підстави для скасування рішення третейського суду передбачені також статтею 51 Закону України "Про третейські суди".

Верховний Суд неодноразово звертав увагу (зокрема, у постанові від 31.08.2021 у справі № 870/21/21), що виходячи із вказаних правових норм, при розгляді заяви про скасування рішення третейського суду господарський суд не здійснює оцінки законності і обґрунтованості рішення третейського суду в цілому, а лише встановлює відсутність або наявність підстав для його скасування, визначених частиною третьою статті 51 Закону України "Про третейські суди" та статтею 350 ГПК України.

Частиною другою статті 1 Закону "Про третейські суди" передбачено, що до третейського суду за угодою сторін може бути переданий будь-який спір, що виникає з цивільних та господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом.

Завданням третейського суду є захист майнових і немайнових прав та охоронюваних законом інтересів фізичних чи юридичних осіб шляхом всебічного розгляду та вирішення спорів відповідно до закону (стаття 3 Закону "Про третейські суди").

Юридичні та / або фізичні особи, а також адміністратор за випуском облігацій, який діє в інтересах власників облігацій відповідно до положень Закону "Про ринки капіталу та організовані товарні ринки", мають право передати на розгляд третейського суду будь-який спір, який виникає з цивільних чи господарських правовідносин, крім випадків, передбачених законом. Спір може бути переданий на розгляд третейського суду за наявності між сторонами третейської угоди, яка відповідає вимогам цього Закону (стаття 5 Закону "Про третейські суди").

Відповідно до статті 2 Закону "Про третейські суди" третейська угода - угода сторін про передачу спору на вирішення третейським судом.

Третейська угода може бути укладена у вигляді третейського застереження в договорі, контракті або у вигляді окремої письмової угоди (частина перша статті 12 Закону "Про третейські суди").

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 звернула увагу на наявність декількох рішень Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПЛ), у яких містилися висновки про неприпустимість втручання державних судів у компетенцію третейських судів / арбітражів. Зокрема, рішення в справі "Arcelormittal Ambalaj Celigi Sanayi Ve Ticaret Anonim Sirketi" проти України" від 15.07.2021 (заява № 23819/11); рішення у справі "Монт Бланк Трейдінг, Лтд" та "Антарес Тітаніум Трейдінг, Лтд" проти України" від 14.01.2021 (заява №11161/08). У другому названому рішенні ЄСПЛ констатував порушення частини першої статті 6 Конвенції, зокрема, зазначивши, що апеляційний господарський суд не розглянув твердження підприємства-заявника щодо відсутності в українських господарських судів компетенції розглядати справу.

У рішенні від 10.01.2008 № 1-рп/2008 Конституційний Суд України послався на те, що можливість передачі державою на розгляд третейських судів спорів сторін у сфері цивільних і господарських правовідносин визнана зарубіжною практикою, заснованою, в тому числі, на міжнародному праві. Загальні засади арбітражного розгляду цих спорів визначені Європейською конвенцією про зовнішньоторговельний арбітраж від 21.04.1961 та рекомендовані державам Арбітражним регламентом Комісії ООН з права міжнародної торгівлі (ЮНСІТРАЛ) від 15.06.1976. Практика ЄСПЛ свідчить, що звернення фізичних та / або юридичних осіб до третейського суду є правомірним, якщо відмова від послуг державного суду відбулася за вільним волевиявленням сторін спору (рішення у справі "Девір проти Бельгії" від 27.02.1980).

У постанові від 18.11.2020 у справі № 876/32/20 Верховний Суд зазначив, що встановлення обставин укладення третейської угоди, її дійсності та змісту у необхідних обсягах, передує вирішенню господарським судом як вимог про скасування рішення третейського суду, так і питання про наявність підстав для відмови у видачі наказу на примусове виконання рішення третейського суду.

Об`єднана палата Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у постанові від 30.08.2024 у справі № 911/1766/22 дійшла висновку, що третейська/арбітражна угода не є правочином у розумінні ЦК України, не є цивільно-правовим (господарським) договором, а по своїй суті є процесуальним договором, для якого чинне законодавство України встановлює спеціальний порядок визнання недійсним. Вирішуючи питання про скасування рішення третейського суду та / або про видачу виконавчого документа, господарський суд одночасно вирішує питання про дійсність чи недійсність третейської угоди у разі заявлення відповідних доводів стороною. Тому якщо відповідач у третейській справі вважає, що третейська угода є недійсною, він повинен надати суду свої доводи й докази на користь недійсності третейської угоди в межах відповідного судового процесу. Судове рішення з питань скасування рішення третейського суду та/або видачі виконавчого документа є одночасно рішенням, яким вирішується питання про дійсність чи недійсність третейської угоди. Висновки про це повинні міститися у мотивувальній частині судового рішення. За необхідності для вирішення цього питання господарський суд призначає експертизу.

У справі, що переглядається, ліквідатор ТОВ «Цемлайн» звернувшись з заявою про скасування рішення Третейського суду стверджує, що рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі №3-01/2011 та договір купівлі-продажу обладнання № 1/02-11 від 07.02.2011, в якому міститься третейське застереження, є підробленими документами, оскільки до моменту постановлення рішення суду у справі № 911/3730/16(911/197/21) за позовом ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю. В. до ОСОБА_3 про витребування з незаконного володіння відповідачки на користь ТОВ «Цемлайн» рухомого майна, а саме: бетонозмішувального заводу O.Cuoghi тип WET RAPID 4/160 СВ 4500/3000 (скрипова версія) по виготовленню 120 куб.м./год вологого бетону, ці документи не були подані жодною стороною.

На переконання ліквідатора, якби ці документи існували, то ніщо не перешкоджало б Зосімчук А.Ю. отримати інформацію про ці документи та надати таку інформацію до суду першої інстанції ще під час розгляду справи №911/3730/16 (911/197/21).

Крім того ліквідатор вказував на ряд неточностей та суперечностей у наданих стороною копіях договору купівлі-продажу обладнання № 1/02-11 від 07.02.2011 та у рішенні Третейського суду від 03.06.2011, а саме: зазначення у договорі номер рахунку для перерахування коштів, якого на зазначену дату не існувало, цей рахунок було відкрито лише 15.03.2011, згідно відомостей Державної податкової служби України ГУ ДПС у Київській області; неправильне зазначення місцезнаходження третейського суду.

Додатково ліквідатор звертав увагу на те, що позивач з 2011 року жодного разу не звертався до суду із заявою про примусове виконання рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011; рішення Третейського суду у третейській справі № 3-01/2011 виготовлене у 2021 році, а не у 2011 році, тобто є підробленим; справа не підвідомча третейському суду, оскільки ТОВ «Цемлайн» у 2021 році перебуває у стані банкрутства, а тому третейський суд не мав права розглядати справу за участі банкрута; договір купівлі-продажу обладнання № 1/02-11 від 07.02.2011 є підроблений, а тому не створює ніяких правових наслідків для сторін.

Таким чином, основним доводом ліквідатора про наявність підстав для скасування рішення Третейського суду є те, що договір купівлі-продажу обладнання № 1/02-11 від 07.02.2011, в якому міститься третейське застереження, та рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, є підробленими документами.

Північний апеляційний господарський суд задля з`ясування обставин, що мають значення для справи, ухвалою від 27.12.2023 у справі № 873/223/21 призначив судову технічну експертизу давності документу, попередивши судових експертів про кримінальну відповідальність за дачу завідомо неправдивого висновку (ст. 384 КК України) та відмову без поважних причини від виконання покладених на експерта обов`язків (ст. 385 КК України).

На вирішення експерта було поставлено наступні питання:

- чи відповідає давність нанесення на четвертій сторінці рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011 підписів виконаних від імені ОСОБА_7 , а саме даті 03.06.2011?

- яка послідовність виконання реквізитів документа рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a> про примусове виконання обов`язку передати обладнання в натурі та визнання права власності на обладнання?

За результатами вказаного дослідження від ТОВ «Експертно-дослідна служба України» надійшов висновок експерта № 1165/11/2024 від 12.11.2024, згідно з яким судовий експерт дійшов наступних висновків:

1) підпис від імені ОСОБА_7 на четвертому аркуші рішення від 03.06.2011 Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» у третейській справі № 3-01/2011 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн плюс» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a> про примусове виконання обов`язку передати обладнання в натурі та визнання права власності на обладнання виконаний в період 2020-2021 роки, що не відповідає вказаній в документі даті - 03.06.2011;

2) відбиток печатки Асоціації «Союз юридичних компаній України» виконаний після тексту рішення.

Асоціація заперечує можливість використання вказаного висновку експерта як доказу у справі для підтвердження певних обставин у судовому провадженні, стверджуючи, що Юрченко Євген (експерт) не мав законних підстав проводити судову криміналістичну експертизу документу, оскільки судова технічна експертиза давності документу відноситься до криміналістичних експертиз та здійснюється виключно державними спеціалізованими установами.

В силу статті 104 ГПК України висновок експерта для суду не має заздалегідь встановленої сили і оцінюється судом разом із іншими доказами за правилами, встановленими статтею 86 цього Кодексу.

Разом з тим, колегія суддів зазначає про відсутність у суду можливості оцінити вказаний висновок експерта разом з іншими доказами, зважаючи на відсутність у матеріалах справи № 873/223/21 оригіналу рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011 та відсутність матеріалів третейської справи № 3-01/2011.

Відсутність вказаних документів у даному випадку призвела до необхідності вчинення ряду процесуальних дій з боку Верховного Суду, а саме,

- ухвалою від 26.03.2025 витребувано з Третейського суду матеріали третейської справи №3-01/2011;

- ухвалою від 16.04.2025 зобов`язано Третейський суд надати третейську справу №3-01/2011, оригінал рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, належним чином засвідчену копію Положення та Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України»;

- у разі не можливості надати третейську справу №3-01/2011 та оригінал рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, зобов`язано Третейський суд надати обґрунтовану відповідь з відповідними доказами (актами знищення, передання справи до архіву, тощо) та підстави для вчинення таких дій.

На виконання ухвали Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.04.2025 у справі № 873/223/21 від Асоціації «Союз юридичних компаній України» надійшли додаткові пояснення та додані до них докази.

В наданих пояснення Асоціація зазначає:

- відповідно до наказу № 2 від 12.05.2025 Асоціацією вирішено провести пошук та перевірку наявності матеріалів третейської справи № 3-01/2011, розглянутої Третейським судом в 2011 році;

- у зв`язку з не виявленням станом на 19.05.2025 в діловодстві Асоціації оригіналів документів третейської справи № 3-01/2011 складено картку обліку невиявленої справи, розглянутої третейським судом, № 09-12/2025/1 від 19.05.2025. Асоціація вживає подальших заходів щодо їх пошуку;

- з метою повного та всебічного встановлення обставин справи № 873/223/21 адвокатом Корнієнком А.Г. було проведено опитування осіб, які брали участь у розгляді третейської справи № 3-01/2011: Маркова Сергія Петровича (представник ТОВ «Цемлайн Плюс»); Віліщука Юрія Володимировича (представника ТОВ «Цемлайн»); ОСОБА_7 (третейський суддя);

- опитувані особи підтвердили факт їхньої участі у судовому засіданні щодо розгляду третейським третейської справи № 3-01/2011 та факт ухвалення Постійно діючим третейським судом при Асоціації «Союз юридичних компаній України» рішення третейського суду від 03.06.2011 у справі №3-01/2011.

Водночас, ні оригінал оскаржуваного рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, ні третейську справу № 3-01/2011 на вимогу Верховного Суду не надано.

В матеріалах справи містяться лише копії Регламенту Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України»; Положення про Постійно діючий третейський суд при Асоціації «Союз юридичних компаній України»; копії списку третейських суддів Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України»; копії наказу Головного управління юстиції у місті Києві від 21.05.2007 №160/02 про реєстрацію Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України»; Свідоцтва про реєстрацію Постійно діючого третейського суду від 21.05.2007 № 002-2007.

Оцінивши наявні в матеріалах справи докази у їх сукупності, колегія суддів зазначає, що за відсутності:

- третейської справи № 3-01/2011, строк збереження якої у третейському суді, в силу частини першої статті 54 Закону України «Про третейські суди», закінчився, та яка необхідна для встановлення фактичних обставин справи,

- оригіналу рішення Постійно діючого третейського суду при Асоціації «Союз юридичних компаній України» від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011, який неодноразово випробовувався Верховним Судом,

- відповідних судових рішень про встановлення факту підроблення документів (договору, в якому міститься третейське застереження, та рішення Третейського суду),

неможливо дійти однозначного висновку про наявність визначених в пунктах 1, 2, 3, 4, 5 частини 2 статті 350 ГПК України підстав для скасування оскаржуваного рішення Третейського суду, на які посилаються скаржники в апеляційних скаргах.

За вказаних обставин, колегія суддів вважає за необхідне зазначити, що вимоги апеляційних скарг у цій справі, в яких заявники фактично просять скасувати підроблене, на їх переконання, рішення Третейського суду, не є законним способом захисту прав та інтересів, зокрема через те, що для скасування вказаного рішення необхідно надати оспорюваному рішенню статусу дійсного, що з огляду на фактичні обставини справи дорівнюватиме скасуванню рішення, правомірність якого презюмується.

Розглянувши подане ОСОБА_2 клопотання про витребування з Господарського суду Київської області справи № 911/3730/16 про банкрутство ТОВ «Цемлайн», колегія суддів дійшла висновку про відмову у його задоволенні з огляду на наступне.

За змістом поданого клопотання скаржницею заявлено вимогу щодо витребування додаткових доказів, які можуть міститися в іншій справі та можуть вплинути на розгляд апеляційних скарг в суді апеляційної інстанції у цій справі.

Частина третя статті 269 ГПК України регламентує, що докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Верховний Суд сформулював усталений правовий висновок про те, що єдиний винятковий випадок, коли можливе прийняття судом, у тому числі апеляційної інстанції, доказів з порушеннями встановленого процесуальним законом порядку, - це наявність об`єктивних обставин, які унеможливлюють своєчасне вчинення такої процесуальної дії з причин, що не залежали від нього, тягар доведення яких покладений на учасника справи (у даному випадку - апелянта) (подібні за змістом висновки щодо застосування статті 269 ГПК України викладено Верховним Судом, зокрема, у постановах від 18.06.2020 у справі №909/965/16, від 26.02.2019 у справі № 913/632/17, від 13.01.2021 у справі №10/Б-921/1442/2013).

В поданому клопотанні ОСОБА_2 не доводить винятковості випадку неможливості надання суду першої інстанції доказів, які вона намагається долучити до справи на стадії апеляційного розгляду шляхом їх витребування, не надає доказів неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від неї, так і не зазначає, які саме докази у справі № 911/3730/16 про банкрутство ТОВ «Цемлайн» стосуються справи №872/223/21 про скасування рішення Третейського суду.

Водночас, прийняття апеляційним судом доказів (у даному випадку - шляхом їх витребування) за відсутності належного обґрунтування об`єктивних причин неможливості їх подання у суді першої інстанції матиме наслідком порушення процесуальних приписів статті 269 ГПК України.

Виходячи з наведеного у сукупності, Верховний Суд погоджується із висновками Північного апеляційного господарського суду про недоведеність наявності підстав, передбачених статтею 350 ГПК України та статтею 51 Закону України «Про третейські суди», для скасування рішення Третейського суду від 03.06.2011 у третейській справі № 3-01/2011. Відтак відсутні підстав для скасування ухвали Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 873/223/21

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 275 ГПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права (ст. 276 ГПК України).

Враховуючи викладене вище, апеляційні скарги ліквідатора ТОВ «Цемлайн» арбітражного керуючого Ігнатченка Ю.В. та ОСОБА_2 підлягають залишенню без задоволення, а ухвала Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 - залишенню без змін.

Розподіл судових витрат

У зв`язку з тим, що Суд відмовляє в задоволенні апеляційних скарг та залишає без змін раніше ухвалене судове рішення Суд покладає на скаржника витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги.

Керуючись статтями 240, 253, 269, 275, 281 - 284 ГПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційні скарги ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Цемлайн»</a> арбітражного керуючого Ігнатченка Юрія Васильовича та ОСОБА_2 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Північного апеляційного господарського суду від 15.01.2025 у справі № 873/223/21 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її ухвалення, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Огороднік К.М.

Судді Жуков С.В.

Картере В.І.