Рішення від 27.06.2025 по справі 521/6498/24

Справа №521/6498/24

Провадження №2/521/1374/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Одеса

Хаджибейський районний суд міста Одеси у складі:

головуючого судді Тополевої Ю.В.,

за участю секретаря Онуфрієнко К.О.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки,

ВСТАНОВИВ:

Акціонерне товариство«Державний ощаднийбанк України»,в особіфілії Одеського обласногоуправління АТ«Ощадбанк» звернулосядо судуіз позовомдо ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , в якому просило в рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» за кредитним договором № 1966-н від 21 вересня 2007 року, яка станом на 04 квітня 2024 року становить 100 480, 85 дол. США та 4 911, 88 грн, що складається з:

- 57 472, 78 дол. США - прострочений основний борг по кредиту;

- 26 268, 98 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом;

- 15 855, 50 дол. США - пеня за прострочений основний борг по кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

- 883, 59 дол. США - 3 % річних по простроченим процентам за період з 04 квітня 2021 по 23 лютого 2022 року;

- 3 680, 00 грн - комісія за обслуговування кредиту;

- 1 231, 88 грн - пеня за прострочену комісію за обслуговування кредиту, звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 загальною площею 59, 5 кв. м, житловою площею 39, 6 кв. м та належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , шляхом реалізації предмету іпотеки на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій. Вирішити питання щодо судових витрат.

Позов обґрунтований такими обставинами. Між ВАТ «Державний ощадний банк України» (з 15 липня 2019 року АТ «Державний ощадний банк України») в особі філії - Одеське обласне управління АТ «Ощадбанк» та ОСОБА_1 21 вересня 2007 року укладено кредитний договір № 1966-н, відповідно до умов якого банк надав позичальнику кредит у сумі 60 000, 00 дол. США до 21 вересня 2017 року. В забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 21 вересня 2007 року між банком, позичальником та ОСОБА_5 укладено Договір поруки № 1 до Кредитного договору № 1966-н від 21.09.2007. Також, в забезпечення виконання зобов`язань за кредитним договором 24 вересня 2007 року між банком та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 укладено іпотечний договір, предметом якого є нерухоме майно, а саме: будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , та складається в цілому з одного житлового будинку загальною площею 59, 5 кв. м житловою площею 39, 6 кв. м, позначеного у плані під літерою «А» та надвірних споруд «Б» - літньої кухні, «Г» - сараю, «Д» - сараю, «Е» - убиральні, № 1-2 - огорожі, І - мостіння, II - колодязя. Будинок розташований на земельній ділянці площею 400 кв. м, яка знаходиться у фактичному користуванні іпотекодавців. Вищезазначений будинок належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності по частки будинку.

Встановлені кредитним договором терміни повернення наданого кредиту (основної суми) та терміни сплати відсотків за кредит ОСОБА_1 не дотримувались, у зв`язку з чим АТ «Ощадбанк» звернулося з позовом до Малиновського районного суду м. Одеси про стягнення заборгованості за кредитним договором з ОСОБА_1 , ОСОБА_5 , за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору - ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 , у розмірі 100 499, 46 дол. США та 4 911, 48 грн. Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2012 року позовні вимоги АТ «Ощадбанк» задоволено в повному обсязі. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у сумі 100 499, 46 дол. США та 4 911, 48 грн, судові витрати.

Надалі, АТ «Ощадбанк» звернулося з позовом до Малиновського районного суду м. Одеси про звернення стягнення на предмет іпотеки до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 , ОСОБА_3 . Заочним рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року у справі № 521/13229/15-ц позовні вимоги АТ «Ощадбанк» задоволено в повному обсязі. В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 перед АТ «Ощадбанк» звернуто стягнення на предмет іпотеки шляхом визнання права власності на іпотечне майно за АТ «Ощадбанк» за ціною, визначеною на підставі оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності на момент проведення державної реєстрації права власності на зазначене майно, на рівні, не нижчому за звичайні ціни на цей вид майна. Постановою Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено. Заочне рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 15 жовтня 2015 року скасовано. У задоволенні позову АТ «Ощадбанк» відмовлено. Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 19 липня 2023 року касаційну скаргу АТ «Ощадбанк» залишено без задоволення, а постанову Одеського апеляційного суду від 25 жовтня 2022 року - без змін. Судові рішення суду апеляційної та касаційної інстанцій мотивовано тим, що положеннями статті 37 Закону України «Про іпотеку» (надалі - Закон) не передбачено визнання права власності на предмет іпотеки за іпотекодержателем за рішенням суду. Застереження в договорі про задоволення вимог іпотекодержателя шляхом визнання права власності на предмет іпотеки - це виключно позасудовий спосіб урегулювання спору, який сторони встановлюють самостійно у договорі, що є підставою для відмови у позові. Отже, станом на час звернення до суду з даним позовом у АТ «Ощадбанк» відсутнє рішення суду про звернення стягнення на предмет іпотеки в рахунок погашення кредитної заборгованості.

Заборгованість за кредитом позичальником повернуто не було, рішення Малиновського районного суду м. Одеси від 02 листопада 2012 року у справі № 1519/2-1424/11 боржниками не виконане, тому станом на 04 квітня 2024 наявний борг за кредитним договором № 1966-н від 21 вересня 2007 року у розмірі 100 480, 85 дол. США та 4 911, 88 грн.

У відкритому судовому засіданні представник позивача позов підтримала, просила його задовольнити.

Відповідачі у відкрите судове засідання не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причину неявки не повідомили, відзив на позов та заяву про розгляд справи у їх відсутність не подали.

Відповідно до ч. 4 ст. 223 ЦПК України, у разі повторної неявки в судове засідання відповідача, повідомленого належним чином, суд вирішує справу на підставі наявних у ній даних чи доказів (постановляє заочне рішення).

Відповідно до ч. 1 ст. 280 ЦПК України суд може ухвалити заочне рішення на підставі наявних у справі доказів за одночасного існування таких умов: відповідач належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання; відповідач не з`явився в судове засідання без поважних причин або без повідомлення причин; відповідач не подав відзив; позивач не заперечує проти такого вирішення справи.

У зв`язку з тим, що відповідачі належним чином повідомлені про дату, час і місце судового засідання, та відповідачами не подано відзив у встановлений судом строк, в порядку ст. 280 ЦПК України, за відсутності заперечень позивача,суд ухвалюєзаочне рішенняна підставінаявних уматеріалах справидоказів,що відповідаєвимогам ст. 223 ЦПК України.

Суд, заслухавши пояснення представника позивача, вивчивши позовну заяву, дослідивши матеріали справи, вивчивши нормативно-правові акти, які регулюють спірні правовідносини, проаналізувавши і оцінивши докази в їх сукупності вважає, що позовні вимоги належить задовольнити з наступних підстав.

Відповідно до ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. ч. 1, 6 ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи наступні фактичні обставини.

Згідно договору про надання кредиту № 1966-Н від 21 вересня 2007 року, укладеному між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1 , останній отримав кредит в розмірі 60 000 дол. США та зобов`язався щомісячно сплачувати проценти за користування кредитом у розмірі 14% річних, а також здійснювати щомісячне погашення кредиту строком до 21 вересня 2017 року (а. с. 15-18).

За п. 1.2 кредитного договору кредит надано на споживчі цілі.

В якості забезпечення виконання зобов`язань за договором про надання кредиту від 21 вересня 2007 року між ВАТ «Державний ощадний банк України», правонаступником якого є АТ «Державний ощадний банк України», та ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 був укладений іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Муль Н.С. за реєстровим №183 (а. с. 19-22).

Пунктом 1.1 договору іпотеки сторони обумовили, що іпотекою забезпечується вимога іпотекодержателя, що випливає з кредитного договору від 21 вересня 2007 року, та іпотекодержатель має право у випадку невиконання боржником своїх зобов`язань за кредитним договором отримати задоволення за рахунок майна іпотекодавців.

Відповідно до п.1.2 іпотечного договору ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , ОСОБА_4 передали в іпотеку ВАТ «Державний ощадний банк України» нерухоме майно: будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який складається в цілому з одного житлового будинку, загальною площею 59,5 кв. м., житловою площею 39,6 кв. м., позначеного у плані під літ. «А» та надвірних споруд: «Б» - літньої кухні, «Г», «Д» - сараїв, «Е» - убиральні, №1-2 - огорожі, Імостіння, ІІ - колодязя.

Предмет іпотеки належить іпотекодавцям на праві спільної часткової власності на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого приватним нотаріусом Одеського міського нотаріального округу Очеретяною І.А. 21 березня 2003 року за реєстром №1994 (а.с.31).

Рішенням Малиновського районного суду міста Одеси від 02 листопада 2012 року позовні вимоги АТ «Ощадбанк» задоволено в повному обсязі. Стягнуто в солідарному порядку з ОСОБА_1 та ОСОБА_5 заборгованість за кредитним договором у сумі 100 499, 46 дол. США та 4 911, 48 грн, судові витрати (а. с. 23-24).

Згідно наданого позивачем розрахунку, станом на 04 квітня 2024 року у ОСОБА_1 не погашено заборгованість у загальному розмірі 100480,85 дол. США та 4911,85 грн., з яких:

- 57 472, 78 дол. США - прострочений основний борг по кредиту;

- 26 268, 98 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом;

- 15 855, 50 дол. США - пеня за прострочений основний борг по кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

- 883, 59 дол. США - 3 % річних по простроченим процентам за період з 04 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року;

- 3 680, 00 грн. - комісія за обслуговування кредиту;

- 1 231, 88 грн. - пеня за прострочену комісію за обслуговування кредиту (а. с. 33-37об.).

У зв`язку із невиконанням ОСОБА_1 умов кредитного договору та наявністю заборгованості, позивач звернувся до суду, обравши способом захисту своїх порушених правзвернення стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , який складається в цілому з одного житлового будинку, загальною площею 59,5 кв. м., житловою площею 39,6 кв. м., позначеного у плані під літ. «А» та надвірних споруд: «Б» - літньої кухні, «Г», «Д» - сараїв, «Е» - убиральні, №1-2 - огорожі, Імостіння, ІІ колодязя, на підставі договору іпотеки № 183 від 24 вересня 2007 року, укладеного між сторонами.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Частиною 1 ст. 526 ЦК України передбачено що, зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом. Припинення зобов`язання на вимогу однієї із сторін допускається лише у випадках, встановлених договором або законом (ч. ч. 1, 2 ст. 598 ЦК України).

Статтею 610 ЦК України визначено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 590 ЦК України, звернення стягнення на предмет застави здійснюється за рішенням суду, якщо інше не встановлено договором або законом. Заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави в разі, коли зобов`язання не буде виконано у встановлений строк (термін), якщо інше не встановлено договором або законом:.

Згідно зі ст. 575 ЦК України та ст. 1 Закону України «Про іпотеку», іпотека - це окремий вид застави, вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду (ч. 1 ст. 3 Закону України «Про іпотеку». Вона має похідний характер від основного зобов`язання і, за загальним правилом, дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (ч. 5 ст. 3 Закону України «Про іпотеку»). Закінчення строку дії договору не звільняє сторони від виконання зобов`язань (ч. 4 ст. 631 ЦК України).

Іпотекодавець (майновий поручитель) несе відповідальність перед іпотекодержателем за невиконання боржником основного зобов`язання в межі вартості предмета іпотеки (ст. 11 Закону України «Про іпотеку»).

Відповідно до ч. 1 ст. 7 Закону України «Про іпотеку», за рахунок предмета іпотеки іпотекодержатель має право задовольнити свою вимогу за основним зобов`язанням у повному обсязі або частині, встановленій іпотечним договором, що визначена на час виконання цієї вимоги, включаючи сплату процентів, неустойки, основної суми боргу та будь-якого збільшень цієї суми, яке було прямо передбачене умовами договору, що обумовлює основне зобов`язання.

Пунктом 1.1 іпотечного договору встановлено, що цей договір забезпечує виконання зобов`язань за кредитним договором № 1966-н від 21 вересня 2007 року, а також усіх додаткових договорів (угод) до нього, які можуть бути укладені до закінчення строку його дії.

Пунктом 4.3. іпотечного договору передбачено право іпотекодержателя звернути стягнення на предмет іпотеки відповідно до чинного законодавства України у разі, коли момент настання терміну виконання боржником зобов`язань, забезпечених іпотекою з цим договором, вони не будуть виконані чи будуть виконані неналежним чином.

Відповідно до пункту 4.4 іпотечного договору, звернення стягнення на предмет іпотеки здійснюється на розсуд іпотекодержателя: або за рішенням суду, або безспірному порядку на підставі виконавчого напису нотаріуса, або згідно з договором про задоволення вимог іпотекодержателя.

Пунктом 4. 6. Іпотечного договору передбачено право вибору способу задоволення вимог іпотекодержателя та вибір способу задоволення таких вимог належить іпотекодержателю.

Способи захисту цивільного права чи інтересу можуть бути судові (ст. 16 ЦК України) та позасудові (ст. 17-19 ЦК України).

Відповідно до статей 12 і 33 Закону України «Про іпотеку», одним зі способів захисту прав та інтересі іпотекодержателя є звернення стягнення на предмет іпотеки.

Підставами звернення стягнення на предмет іпотеки є рішення суду, виконавчий напис нотаріуса або договір про задоволення вимог іпотекодержателя (ч. 3 ст. 33 Закону України «Про іпотеку).

Згідно зі ст. 33 Закону України «Про іпотеку», у разі невиконання або неналежного виконання боржником основного зобов`язання іпотекодержатель вправі задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки. Право іпотекодержателя на звернення стягнення на предмет іпотеки також виникає з підстав, встановлених статтею 12 цього Закону.

Наявність судового рішення про стягнення з боржника на користь кредитора заборгованості за кредитним договором не є підставою для припинення грошового зобов`язання боржника і припинення іпотеки та не позбавляє кредитора права задовольнити свої вимоги за основним зобов`язанням шляхом звернення стягнення на предмет іпотеки у спосіб, передбачений законодавством.

До такого висновку дійшла ВП ВС у своїй постанові від 19 травня 2020 року у цивільній справі № 361/7543/17.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 39 Закону України «Про іпотеку», у разі задоволення судом позову про звернення стягнення на предмет іпотеки в рішенні суду зазначаються: загальний розмір вимог та всі його складові, що підлягають сплаті іпотекодержателю з вартості предмета іпотеки; опис нерухомого майна, об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості, за рахунок якого підлягають задоволенню вимоги іпотекодержателя; заходи щодо забезпечення збереження предмета іпотеки або передачі його в управління на період до його реалізації (у разі необхідності); спосіб реалізації предмета іпотеки; пріоритет та розмір вимог інших кредиторів, які підлягають задоволенню з вартості предмета іпотеки. У разі визначення судом способу реалізації предмета іпотеки шляхом проведення електронного аукціону ціна предмета іпотеки у рішенні суду не зазначається та визначається при його примусовому виконанні на рівні, не нижчому за звичайні ціни на такий вид майна на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності або незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Згідно з ч. 1 ст. 41 Закону, реалізація предмета іпотеки, на який звертається стягнення за рішенням суду або за виконавчим написом нотаріуса, проводиться, якщо інше не передбачено рішенням суду, шляхом продажу на електронних аукціонах у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог цього Закону.

Отже, діючим законодавством передбачено право іпотекодержателя задовольнити забезпечені іпотекою вимоги за рахунок предмета іпотеки у випадку невиконання або неналежного виконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання, а тому наявні всі підстави для задоволення судом позову АТ «Державний ощадний банк України» про звернення стягнення на предмет іпотеки.

Відповідно до ч. 1, 5 ст. 263 ЦПК України, судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Відповідно до ст. 264 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує, у тому числі, питання щодо розподілу між сторонами судових витрат.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Судовий збір по справі складає 6750 гривень, які сплачено позивачем при зверненні до суду.

Згідно зі ст. 141 ЦПК України,судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи те, що позов задоволено, суд вважає за необхідне стягнути з відповідачів в рівних частинах судовий збір, сплачений позивачем при зверненні до суду на підставі платіжної інструкції (МО) 3106 (#1563648587016) від 17 квітня 2024 року ( а. с. 2).

Керуючись ст. ст. 7, 12, 39, 41 Закону України «Про іпотеку», ст. ст.15, 16, 509, 526, 572, 590, 598, ЦК України, ст. ст. 4, 5, 12, 13, 81, 89, 141, 258-259, 267, 268, 280 ЦПК України, суд

ВИРІШИВ:

Позов Акціонерного товариства «Державний ощадний банк України», в особі філії Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 про звернення стягнення на предмет іпотеки задовольнити.

В рахунок погашення заборгованості ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 , місії проживання: АДРЕСА_2 ) перед Акціонерним товариством «Державний ощадний банк України» в особі філії - Одеського обласного управління АТ «Ощадбанк» (вул. Базарна, 17, м. Одеса, 65014, код ЄДРПОУ 09328601) за Кредитним договором № 1966-н від 21 вересня 2007 року, яка станом на 04 квітня 2024 року становить 100 480, 85 дол. США та 4 911, 88 грн, що складається з:

- 57 472, 78 дол. США - прострочений основний борг по кредиту;

- 26 268, 98 дол. США - прострочені проценти за користування кредитом;

- 15 855, 50 дол. США - пеня за прострочений основний борг по кредиту та прострочені проценти за користування кредитом;

- 883, 59 дол. США - 3 % річних по простроченим процентам за період з 04 квітня 2021 року по 23 лютого 2022 року;

- 3 680, 00 грн. - комісія за обслуговування кредиту;

- 1 231, 88 грн. - пеня за прострочену комісію за обслуговування кредиту,

звернути стягнення на предмет іпотеки, а саме: будинок, що знаходиться в АДРЕСА_1 , загальною площею 59, 5 кв. м, житловою площею 39, 6 кв. м та належить на праві спільної часткової власності: ОСОБА_1 , ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_2 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), ОСОБА_3 (РНОКПП НОМЕР_3 , місце проживання: АДРЕСА_2 ) та ОСОБА_4 (РНОКПП НОМЕР_4 , місце проживання: АДРЕСА_2 ), шляхом реалізації предмету іпотеки на електронних аукціонах (торгах) у межах процедури виконавчого провадження, передбаченої Законом України «Про виконавче провадження», з дотриманням вимог Закону України «Про іпотеку» за початковою ціною, що має бути визначена на підставі оцінки, проведеної суб`єктом оціночної діяльності/незалежним експертом на стадії оцінки майна під час проведення виконавчих дій.

Стягнути з ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 на користь Акціонерного товариства«Державний ощаднийбанк України»,в особіфілії Одеського обласногоуправління АТ«Ощадбанк» судовий збір в розмірі 6 750 (шість тисяч сімсот п`ятдесят) грн. по 1687 (одна тисяча шістсот вісімдесят сім) грн. 50 копійок з кожного.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Рішення суду може бути оскаржене учасниками справи до Одеського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Заочне рішення суду набирає законної сили, якщо протягом строків, встановлених цим Кодексом, не подані заява про перегляд заочного рішення або апеляційна скарга, або якщо рішення залишено в силі за результатами апеляційного розгляду справи.

Суддя: Ю.В. Тополева