Рішення від 27.06.2025 по справі 720/139/25

27.06.2025

Справа № 720/139/25

Провадження № 2/720/497/25

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року Новоселицький районний суд Чернівецької області

в складі: головуючого судді Ляху Г.О.

з участю секретаря Савка К.Р.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Новоселиця цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог служби у справах дітей Чернівецької міської ради та департаменту надання адміністративних послуг Чернівецької міської ради про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька,-

ВСТАНОВИВ:

В січні 2025 року позивач звернулась до суду з позовом до відповідача та третіх осіб без самостійних вимог про надання дозволу на реєстрацію місця проживання дитини без згоди батька, посилаючись на те, що вона є матір`ю малолітньої ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , яка проживає разом з нею та перебуває на її утриманні. Позивачка придбала квартиру в м. Чернівці та має намір зареєструвати дитину за вказаною адресою. Шлюб між сторонами було розірвано, а відповідач як батько дитини безвідповідально відноситься до своїх батьківських обов`язків, у зв`язку із чим позивачка звернулась із заявою про реєстрацію місця проживання дитини, оскільки вона фактично проживає разом із нею, дитина навчається в школі в м. Чернівці, однак останній було відмовлено у зв`язку з відсутністю письмової згоди батька дитини. Враховуючи вищевикладене позивач просить надати дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини - ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , разом з матір`ю по АДРЕСА_1 .

В судове засідання позивач не з`явилась, однак направила на адресу суду заяву, в якій позовні вимоги підтримала повністю, просила позов задовольнити і справу розглянути у її відсутності, проти проведення заочного розгляду справи не заперечувала.

Представники третіх осіб подали до суду заяву, в якій не заперечували щодо задоволення позову.

Відповідач будучи належним чином повідомленим про час і місце судового розгляду справи, в судове засідання не з`явився та не повідомив суд про причини своєї неявки. Зі згоди представника позивача суд ухвалює рішення про заочний розгляд справи, що відповідає положенням ст. 280 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи, вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що сторони є батьками ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Рішенням Першотравневого районного суду м. Чернівці Чернівецької області від 31 січня 2020 року шлюб між сторонами розірваний.

З матеріалів справи вбачається, що позивач доглядає та матеріально утримує свою дитину, оздоровлює та виховує їх. Відповідач ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дитини, не цікавиться її життям, фактично без поважних причин самоусунувся від своїх батьківських обов`язків по відношенню до дитини.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 07 березня 2024 року, позивачка придбала квартиру, яка розташована по АДРЕСА_2 .

Згідно Акту комісії дільничного комітету ТОВ «Вайт Лаіонс», малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 проживає без реєстрації по АДРЕСА_2 разом із своєю мамою ОСОБА_1 ..

З довідки Чернівецької гімназії № 17 Чернівецької міської ради № 01-13/474 від 11 грудня 2024 року вбачається, що малолітні ОСОБА_3 навчається в 2-Б класі Чернівецької гімназії № 17.

Окрім того, з характеристика учениці ОСОБА_3 слідує, що позивачка ОСОБА_1 особисто приводить та забирає дитину зі школи, піклується про неї, цікавиться її шкільним життям, батько в школі жодного разу не був та із своєю сім`єю не проживає.

Відповідно до частини другої статті 160 СК України місце проживання дитини, яка досягла десяти років, визначається за спільною згодою батьків та самої дитини.

Згідно з частиною першою статті 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом.

За приписами частини першої статті 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово. Частиною 3 вказаної норми закону місцем проживання фізичної особи у віці від десяти до чотирнадцяти років є місце проживання її батьків (усиновлювачів) або одного з них, з ким вона проживає, опікуна або місцезнаходження навчального закладу чи закладу охорони здоров`я тощо, в якому вона проживає, якщо інше місце проживання не встановлено за згодою між дитиною та батьками (усиновлювачами, опікуном) або організацією, яка виконує щодо неї функції опікуна.

Частиною четвертою статті 6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» реєстрація місця проживання особи за заявою законного представника здійснюється за згодою інших законних представників.

Відповідно до пункту 32 «Порядку декларування та реєстрації місця проживання (перебування)», затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 07 лютого 2022 року № 265 «у разі подання заяви про реєстрацію місця проживання (перебування) особою, яка не досягла 18-річного віку, реєстрація місця проживання (перебування) здійснюється за згодою батьків або інших законних представників такої особи. Згода не надається у разі коли особа є здобувачем освіти та здійснює реєстрацію свого місця проживання (перебування) в гуртожитку, що належить до сфери управління закладу освіти».

Відповідно до частини першої статті 3 Конвенції про права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Законом України «Про охорону дитинства» визначено, що охорона дитинства в Україні є стратегічний загальнонаціональний пріоритет, що має важливе значення для забезпечення національної безпеки України, ефективності внутрішньої політики держави, і з метою забезпечення реалізації прав дитини на життя, охорону здоров`я, освіту, соціальний захист, всебічний розвиток та виховання в сімейному оточенні встановлює основні засади державної політики у цій сфері, що ґрунтуються на забезпеченні найкращих інтересів дитини.

Ухвалюючи рішення у справі "М. С. проти України" від 11 липня 2017 року (заява № 2091/13), Європейський суд з прав людини вказав на те, що при визначенні найкращих інтересів дитини в конкретній справі слід брати до уваги два міркування: по-перше, у найкращих інтересах дитини зберегти її зв`язки із сім`єю, крім випадків, коли доведено, що сім`я непридатна або неблагополучна; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (пункт 100 рішення від 16 липня 2015 року у справі "Мамчур проти України", заява № 10383/09).

Суду не надано будь-яких доказів, які б спростували доводи позивача, а також доказів щодо недоцільності реєстрації місця проживання дитини за зареєстрованою адресою позивача.

Згідно п. 18 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 21.12.2007 р. № 11 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» передбачено, що при вирішенні спору про місце проживання дитини належить звертати особливу увагу на її вік та з`ясовувати, з ким із батьків вона бажає проживати.

Чинним законодавством передбачено право одного з батьків у разі відсутності згоди іншого вирішити це питання в судовому порядку.

При вирішенні судом даного роду справ підлягає з`ясуванню питання, чи була вказана відмова одного з батьків безпідставною, або ж вона викликана певними обставинами.

Такі висновки відображені у постанові від 20 жовтня 2021 року Верховного Суду у справі № 752/2951/20.

Суд вважає, що відсутність реєстрації місця проживання малолітньої дитини за місцем фактичного проживання матері суперечить інтересам дитини та обмежує реалізацію її прав, гарантованих Конституцією та законами України, зокрема, права на вільний вибір місця проживання, права на освіту, охорону здоров`я та соціальний захист.

Враховуючи те, що малолітня ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 постійно проживає разом з матір`ю, навчається у школі, має звичне та комфортне оточення, спір між батьками про місце проживання дитини відсутній, батьки зареєстровані за різними адресами, згоду батька позивач не може отримати внаслідок нехтування ним цих правил, суд приходить до висновку, що в інтересах дитини необхідно визначити місце проживання малолітньої дитини за зареєстрованим місцем проживання матері дитини та надати дозвіл позивачці на реєстрацію її доньки за її місцем фактичного проживання , без письмової згоди батька.

На підставі ст. ст. 33, 129 Конституції України, ст. 3 Конвенції про права дитини, ст. ст. 7, 155, 160, 161 СК України, ст. ст. 81, 89, 259, 263-265, 273, 280 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

Позов задовольнити.

Надати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дозвіл на реєстрацію місця проживання малолітньої дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , по АДРЕСА_1 без письмової згоди батька ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Чернівецького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Відповідач може подати до Новоселицького райсуду заяву про перегляд заочного рішення протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд - якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

Суддя Ляху Г.О.