Рішення від 27.06.2025 по справі 922/1730/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Держпром, 8-й під`їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,

тел. приймальня (057) 705-14-14, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"27" червня 2025 р. Справа № 922/1730/25

Господарський суд Харківської області у складі:

судді Байбака О.І.

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження справу

за позовом Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412) до Товариства з обмеженою відповідальністю Корн-Лімітед (адреса: 61012, м. Харків, вул. Чоботарська, буд. 19; код ЄДРПОУ: 14059764) про стягнення 799027,84 грн. без виклику учасників справи

ВСТАНОВИВ:

Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (далі - позивач) звернулось до Господарського суду Харківської області з позовною заявою, в якій просить суд стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Корн-Лімітед (далі - відповідач) 799027,84 грн. неустойки за Договором оренди № 2716 від 11 грудня 1992 року.

Позов обґрунтовано з посиланням на порушення відповідачем умов договору оренди нежитлового приміщення № 2716 від 11.12.1992 щодо своєчасного повернення орендованого приміщення після припинення дії договору оренди, за що позивачем на підставі п. п. 9.3, 9.4 наведеного договору нараховано неустойку за час фактичного користування майном, які і заявлена до стягнення.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі; справу постановлено розглядати за правилами спрощеного позовного провадження без повідомленням (виклику) учасників справи; запропоновано відповідачу подати відзив на позов в п`ятнадцятиденний строк з дня отримання даної ухвали; встановлено позивачу строк для подання відповіді на відзив протягом п`яти днів з дня отримання відзиву на позов; встановити відповідачу строк для подання заперечень протягом п`яти днів з дня отримання відповіді на відзив.

Згідно з вимогами ст. 120 ГПК України, суд повідомляє учасників справи про дату, час і місце судового засідання чи вчинення відповідної процесуальної дії, якщо їх явка є не обов`язковою. Виклики і повідомлення здійснюються шляхом вручення ухвали в порядку, передбаченому цим Кодексом для вручення судових рішень. Учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи. У разі відсутності заяви про зміну місця проживання ухвала про повідомлення чи виклик надсилається учасникам судового процесу, які не мають офіційної електронної адреси, та за відсутності можливості сповістити їх за допомогою інших засобів зв`язку, які забезпечують фіксацію повідомлення або виклику, за останньою відомою суду адресою і вважається врученою, навіть якщо відповідний учасник судового процесу за цією адресою більше не знаходиться або не проживає.

З метою повідомлення сторін про відкриття провадження у справі та надання їм можливості реалізувати власні процесуальні права, судом засобами електронного та/або поштового зв`язку на юридичну адресу, зазначену у позовній заяві та в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань направлено копію ухвали від 20.05.2025 про відкриття провадження у справі.

Зокрема копію зазначеної ухвали доставлено до електронного кабінету позивача в підсистемі Електронний суд, про що свідчить довідка від 21.05.2025 про доставка електронного листа (а. с. 36).

Надіслана на адресу відповідача засобами поштового зв`язку копія ухвали від 20.05.2025 повернулась на адресу суду з відміткою адресат відсутній за вказаною адресою (а. с. 37-40). Відомостей про наявність у відповідача іншої адреси матеріали справи не містять.

Згідно з вимогами п. п. 5-6 ст. 242 ГПК України, учасникам справи, які не були присутні в судовому засіданні, або якщо судове рішення було ухвалено поза межами судового засідання чи без повідомлення (виклику) учасників справи, копія судового рішення надсилається протягом двох днів з дня його складення у повному обсязі в електронній формі у порядку, визначеному законом, - у випадку наявності в особи офіційної електронної адреси, або рекомендованим листом з повідомленням про вручення, якщо така адреса відсутня. Днем вручення судового рішення, зокрема, є день отримання судом повідомлення про доставлення копії судового рішення до електронного кабінету особи; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

З урахуванням викладеного, судом виконано процесуальний обов`язок щодо повідомлення сторін про розгляду справи, а останні в розумінні вимог ст. ст. 120, 242 ГПК України вважаються такими, що належним чином повідомлені про такий розгляд.

Відповідач не скористався своїм правом щодо подання відзиву на позовну заяву в порядку та строк, встановлені ухвалою Господарського суду Харківської області від 20.05.2025 у даній справі.

Розглянувши подані на розгляд суду матеріали справи, суд визнає їх достатніми для прийняття судового рішення по суті спору.

Перевіривши матеріали справи, оцінивши надані суду докази та доводи, суд встановив.

Як свідчать матеріали справи, 11.12.1992 між позивачем, як орендодавцем, та відповідачем, як орендарем, укладено договір оренди нежитлового приміщення № 2716 (далі за текстом договір; а. с. 21-24), за умовами якого орендодавець передає, а орендар приймає в строкове платне користування нежитлові приміщення цокольного поверху № 12-:-25 загальною площею 182,8 кв. м. в житловому будинку (технічний паспорт від 26.01.2017, інвентаризаційна справа № 75712), далі майно, яке належить до комунальної власності територіальної громади м. Харкова, розташоване за адресою: м. Харків, вул. Чоботарська, буд. 19, літ. «А-1» та знаходиться на балансі КП Жилкомсервіс.

Даний договір оренди укладено на підставі розпорядження Фонду міського майна Харківської міської ради народних депутатів № 222 від 11.12.1992 «Про передачу в оренду приміщення по вул. Ярославській, 1» (п. 1.1 договору в редакції додаткової угоди № 8 від 03.01.2020 (а. с. 27-29).

На підставі п. 1.2 договору (в редакції додаткової угоди № 10 від 30.06.2020) майно передається в оренду з метою використання: для розміщення торговельного об`єкту з продажу непродовольчих товарів 116,6 кв. м.; розміщення підсобних приміщень 66,2 кв. м.

Згідно з п. 3.1-3.2 договору (в редакції додаткових угод № 8 та 10) вартість об`єкту оренди визначається на підставі висновку про вартість майна і складає 27420,00 грн (двадцять сім тисяч чотириста двадцять гривень 00 копійок) без ПДВ станом на 16.06.1997.

Орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади міста Харкова та пропорції її розподілу.

Базова орендна плата становить 5606,42 грн (п`ять тисяч шістсот шість гривень 42 копійок) без ПДВ за червень 2020.

Ставка орендної плати з 30.06.2020 становить 18% (вісімнадцять відсотків) 7% (сім відсотків).

Згідно з п. 3.5 договору, орендна плата за орендоване майно сплачується орендарем щомісяця протягом 20 календарних днів наступного місяця.

Відповідно до п. 3.6. договору, розмір орендної плати за кожний місяць визначається шляхом коригування орендарем розміру орендної плати за минулий місяць на індекс інфляції за поточний місяць і сплачується ним самостійно. Орендар сплачує орендну плату незалежно від наслідків господарської діяльності.

Згідно з п. 11 Методики, розмір орендної плати за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування розміру місячної орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за поточний місяць.

Пунктом 4.4 договору передбачено, що орендар зобов`язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату (у грошовій формі).

За змістом п. 2.3 договору у разі припинення цього договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про пролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Майно вважається поверненим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.

У п. 4.14 договору сторони узгодили, що у разі припинення або розірвання договору орендар зобов`язаний повернути орендодавцю орендоване майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент його передачі в оренду, та відшкодувати орендодавцю збитки в разі погіршення стану орендованого майна чи його втрати (повної або часткової) з вини орендаря.

Відповідно до п. 9.3 договору у разі неповернення об`єкта оренди після припинення або дострокового розірвання договору у встановлений договором термін, орендар сплачує на користь орендодавця неустойку за кожний прострочений день у 2-кратному розмірі від передбаченого договором розміру орендної плати за вимогою орендодавця. Часом прострочення є період з моменту встановленого для повернення майна, до моменту підписання акта приймання-передачі.

На підставі п. 10.1 договору цей договір діє до 11.11.2020.

За змістом п. 10.5 договору у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

На виконання умов договору позивач актом приймання-передачі до орендного користування нежитлового приміщення (будівлі) б/н від 26.01.2017 передав відповідачу в оренду нежитлові приміщення, визначені умовами договору (а. с. 30).

Згідно з Актом від 01.02.2021 Співробітником управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради встановлено, що орендовані відповідачем нежитлові приміщення за наведеним вище договором використовуються останнім за цільовим призначенням з метою здійснення торгівельної діяльності, заборгованість з орендної плати відсутня, приміщення застраховані, в приміщенні є електропостачання, водопостачання та водовідведення - в робочому стані, опалення відсутнє.

Згідно з Актом від 10.02.2025 при огляді орендованих приміщень співробітником управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради встановлено, що приміщення зачинені, доступ відсутній, за зовнішніми ознаками приміщення не використовуються, будь-яких дій щодо виконання обов`язку з повернення майна орендарем не вчинялися, встановити зв`язок із орендарем, згідно вказаних у договорі засобів зв`язку, не вдається.

Відповідно до Акту звільнення приміщень від 11.03.2025 співробітникам управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради встановлено, що нежитлові приміщення які орендував відповідач за договором вільні, та відповідно можуть в подальшому бути передані в оренду.

Згідно з Наказом Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради від 04.04.2025 № 276 вирішено припинити дію договору оренди № 2716 від 11.12.1992 з 11.11.2020, нарахувати неустойку у розмірі подвійної орендної плати за кожен день з 12.11.2020 до моменту звільнення приміщень - до 11.03.2025.

При зверненні до суду з позовом у даній справі позивач зазначає, що договір оренди № 2716 від 11.12.1992 припинився зі сплином строку на який його було укладено, тобто діяв до 11.11.2020. В подальшому, оскільки відповідач не повернув позивачу орендовані нежитлові приміщення позивач на підставі п. 9.3. договору нарахував відповідачу неустойку у 2-кратному розмірі від передбаченого договором розміру орендної плати за період з 12.11.2020 по 11.03.2025 в сумі 799027,84 грн.

Обставини щодо стягнення неустойки стали підставами для звернення позивача до суду з позовом у даній справі.

Надаючи правову кваліфікацію відносинам, що стали предметом спору, суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Згідно з вимогами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: 1) письмовими, речовими і електронними доказами; 2) висновками експертів; 3) показаннями свідків.

Згідно з ч. 1, 2 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Згідно з ч. 1 ст. 509 ЦК України, зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

За змістом ст. 627 ЦК України, відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно з ст. 629 ЦК України, договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Відповідно до ст. 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Стаття 610 ЦК України вказує на те, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Згідно з ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом.

За умовами ст. 759 ЦК України за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов`язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Згідно з ст. 762 ЦК України, за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму.

Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Статтею 631 ЦК України передбачено, що строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов`язки відповідно до договору. Договір набирає чинності з моменту його укладення, якщо інше не визначено законом або договором. Сторони можуть встановити, що умови договору застосовуються до відносин між ними, які виникли до його укладення. Закінчення строку договору не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Статтею 785 ЦК України передбачено, що у разі припинення договору найму наймач зобов`язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов`язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за найм речі за час прострочення.

Згідно з ст. 549 ЦК України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

В даному випадку, як свідчать матеріали справи, предметом укладеного між сторонами договору № 2716 від 11.12.1992 є майно нежитлові приміщення комунальної власності. При укладенні договору сторони керувалися діючою на той час редакцією Закону України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р

Верховною Радою України 03.10.2019 прийнято Закон України «Про оренду державного та комунального майна».

У зазначеному Законі в розділі «Прикінцеві та перехідні положення» було передбачено, що він набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, та вводиться в дію з 1 лютого 2020 року (за винятком окремих зазначених норм).

Водночас пунктом 5 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» було визнано таким, що втратив чинність, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., № 30, ст. 416 із наступними змінами) з дня введення в дію цього Закону.

У пункті 2 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» передбачено, що договори оренди державного або комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, продовжуються в порядку, передбаченому законодавством, яке діяло до дати набрання чинності цим Законом, до дати, яка наступить раніше: набрання чинності рішенням Кабінету Міністрів України чи рішенням представницького органу місцевого самоврядування (щодо договорів оренди комунального майна, розташованого в межах відповідної територіальної громади), передбаченим абзацом п`ятим частини другої статті 18 цього Закону, або 1 липня 2020 року.

Після настання однієї з дат, яка відповідно до цього пункту наступить раніше, але у будь-якому випадку не раніше дня введення в дію цього Закону, договори оренди продовжуються в порядку, визначеному цим Законом.

Договори оренди державного та комунального майна, укладені до набрання чинності цим Законом, зберігають свою чинність та продовжують діяти до моменту закінчення строку, на який вони були укладені.

Таким чином, законодавець передбачив умови та порядок продовження дії договорів, які були укладені відповідно до положень Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 10.04.1992 № 2269-XII.

В даному випадку, оскільки строк дії договору оренди № 2716 від 11.12.1992 визначено його сторонами до 11.11.2020 включно, тобто він закінчувався після 01.07.2020, то в цьому випадку до спірних правовідносин слід застосувати положення Закону України "Про оренду державного та комунального майна" від 03.10.2019 № 157-ІХ.

На підставі п. 10.1 договору оренди № 2716 від 11.12.1992 цей договір діє до 11.11.2020.

За змістом п. 10.5 цього ж договору, у разі відсутності заяви однієї зі сторін про припинення або зміну договору протягом 30 днів після закінчення його строку, договір вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах.

Однак, згідно з ч. 1, 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ продовження договорів оренди здійснюється за результатами проведення аукціону, крім випадків, передбаченихчастиною другоюцієї статті. Договори оренди можуть бути продовжені на той самий строк, на який вони були укладені, на підставі заяви орендаря про продовження договору, поданої орендодавцю не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди.

Таким чином, Закон України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ не передбачає такої підстави для продовження дії договору оренди як "мовчазна згода", натомість вимагає від орендаря вчинити юридично значимі дії, а саме, звернутись з заявою про продовження договору не пізніше ніж за три місяці до закінчення строку дії договору оренди, та надати звіт про оцінку майна.

Орендар має завчасно продемонструвати наявність у нього наміру продовжити користування майном шляхом надсилання орендодавцю відповідної заяви. З іншої сторони, орієнтуючись на наявність чи то відсутність своєчасного повідомлення про такий намір, орендодавець отримує можливість належно спланувати подальші дії у зв`язку зі сплином строку договору оренди, зокрема, продовжити договір оренди за результатами проведення аукціону, що відповідає спрямованості законодавчих змін на забезпечення конкурентних засад передачі в оренду та максимальної ефективності використання комунального майна. Покладення на орендаря обов`язку з надсилання заяви про продовження договору оренди відповідно до абзацу четвертого частини сьомої статті 18 Закону № 157-ІХ від 03.10.2019 (разом зі звітом про оцінку майна та рецензію на цей звіт) до спливу строку цього договору є вигідним для обох сторін і не є надмірно обтяжливим для будь-кого із них. Аналогічна правова позиція викладена в Постанові Верховного Суду від 22.03.2023 у справі № 916/2469/21.

Однак, матеріали справи не містять будь-яких доказів звернення відповідача до позивача з приводу продовження договору оренди № 2716 від 11.12.1992, та відповідно продовження цього договору в порядку, визначеному Законом України «Про оренду державного та комунального майна» від 03.10.2019 № 157-ІХ.

За таких обставин, договір оренди № 2716 від 11.12.1992 є таким, що припинив свою дію зі сплином строку на який його було укладено, тобто 11.11.2020.

Як вже зазначалося, згідно з п. 2.3 договору, у разі припинення цього Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцеві Майно у стані, не гіршому, ніж воно було одержане, з урахуванням нормального зносу, згідно з актом приймання-передачі в термін, що зазначений у листі про непролонгацію, рішенні суду чи визначений за згодою сторін.

Відповідно до п. 4.14 договору, у разі припинення або розірвання Договору Орендар зобов`язаний повернути Орендодавцю орендоване Майно в належному стані, не гіршому, ніж на момент передачі його в оренду, та відшкодувати Орендодавцю збитки в разу погіршення стану орендованого Майна чи його втрати (повної або часткової) з вини Орендаря.

Відповідно до п. п. 9.3, 9.4 договору, у разі неповернення об`єкта оренди після припинення або дострокового розірвання договору оренди, Орендар сплачує на користь Орендодавця неустойку за кожний прострочений день у двократному розмірі від передбаченого Договором розміру орендної плати за вимогою Орендодавця. Часом прострочення є період з моменту встановленого для повернення майна до моменту підписання акту приймання-передачі.

У разі звільнення Орендарем об`єкта оренди без письмового попередження, а також без складання акта про передачу об`єкта в належному стані Орендодавець має право скласти акт про звільнення приміщення, встановити замок та здійснити передачу приміщення в оренду.

В даному випадку, матеріали справи не містять доказів повернення відповідачем позивачу орендованих нежитлових приміщень після припинення договірних правовідносин 11.11.2020.

Більше того, згідно з Актом від 01.02.2021 (складеним після сплину терміну дії договору) Співробітником управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради встановлено, що орендовані відповідачем нежитлові приміщення за наведеним вище договором використовуються останнім за цільовим призначенням з метою здійснення торгівельної діяльності.

Орендовані відповідачем нежитлові приміщення були повернуті з оренди шляхом складання Акту звільнення приміщень від 11.03.2025 співробітникам управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради. Даний Акт складено в порядку, визначеному п. 9.4 договору, та ним встановлено, що нежитлові приміщення які орендував відповідач за договором вільні, та відповідно можуть в подальшому бути передані в оренду.

Зазначене на підставі п. 9.4 договору надає позивачу право на нарахування відповідачу неустойки за період з 12.11.2020 по 11.03.2025 у двократному розмірі від передбаченого Договором розміру орендної плати.

В редакції Додаткової угоди № 10 від 30.06.2020) базова орендна плата за договором становила 5 606,42 грн без ПДВ за червень 2020 року. Ставка орендної плати з 30.06.2020: 18%, 7%. Умовами Договору передбачено, що орендна плата визначається на підставі Методики розрахунку орендної плати за майно територіальної громади м. Харкова та пропорції її розподілу (далі «Методика») Додаток 2 до Положення про оренду майна територіальної громади м. Харкова, затвердженої рішення 14 сесії Харківської міської ради 7 скликання №755/17 від 20.09.2017, яка діяла на момент виконання і припинення Договору.

З огляду на вказані умови договору та законодавчі вимоги позивачем здійснено розрахунок неустойки за наведений період, який становить 799 027,84 грн.

Зазначений розрахунок відповідачем жодним чином не спростовано, доказів його неправомірності та/або арифметичної невірності суду також не надано.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок, суд констатує його арифметичну вірність.

З урахуванням викладеного, суд приходить до висновку про задоволення позову та стягнення з відповідача на користь позивача 799027,84 грн неустойки за Договором оренди № 2716 від 11 грудня 1992 року.

З урахуванням вимог ст. ст. 123, 126, 129 ГПК України, за наслідками розгляду справи з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 9588,34 грн судового збору.

Керуючись ст. ст. 73-74, 76-80, 123, 126, 129, 238-241, 247 ГПК України, господарський суд, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Корн-Лімітед (адреса: 61012, м. Харків, вул. Чоботарська, буд. 19; код ЄДРПОУ: 14059764) на користь Управління комунального майна та приватизації Департаменту економіки та комунального майна Харківської міської ради (адреса: 61003, м. Харків, м.-н Конституції, буд. 16; код ЄДРПОУ: 14095412):

799027,84 грн - неустойки за Договором оренди № 2716 від 11 грудня 1992 року;

9588,34 грн - судового збору.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано в строки та в порядку визначеному ст. 256, 257 ГПК України з урахуванням п. 17.5 Перехідних положень ГПК України.

СуддяО.І. Байбак