Ухвала від 26.06.2025 по справі 297/1982/25

Справа № 297/1982/25

УХВАЛА

про продовження строку тримання під вартою

26 червня 2025 року м. Берегово

Берегівський районний суд Закарпатської області в особі головуючого судді ОСОБА_1 , за участю секретаря ОСОБА_2 , прокурора ОСОБА_3 , обвинуваченого ОСОБА_4 , його захисника ОСОБА_5 , законного представника ОСОБА_6 , перекладача ОСОБА_7 , розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12025071060000198 від 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. москва, російської федерація, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, учна 6-го класу ЗОШ, раніше судимого,

встановив:

Прокурор звернувся до суду з клопотанням, про продовження строків запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно ОСОБА_4 .

Своє клопотання прокурор обгрунтовує тим, що неповнолітній ОСОБА_4 , будучи раніше судимим вироком Берегівського районного суду від 01.05.2025 за ч. 4 ст. 185 КК України із застосуванням ст. 69 КК України до покарання у виді 1 року пробаційного нагляду, на шлях виправлення і перевиховання не став та вчинив нове умисне кримінальне правопорушення проти власності за наступних обставин.

Так, 01.05.2025 в період з 16 год 00 хв до 16 год 30 хв ОСОБА_4 , перебуваючи на відстані близько 50 метрів від перехрестя вул. Мужайської та вул. Бертолона Лінера в м. Берегове, діючи умисно, повторно, з корисливих мотивів та з метою незаконного збагачення за рахунок чужого майна, в умовах воєнного стану, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, їх караність, та настання суспільно-небезпечних наслідків, підійшов до ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та попросив останню надати йому мобільний телефон під приводом здійснення телефонного дзвінка в службу таксі, яка, неусвідомлюючи протиправні наміри ОСОБА_4 та розраховуючи на повернення останнім мобільного телефону після здійснення дзвінка, добровільна передала ОСОБА_4 свій мобільний телефон марки SamsungGalaxyF10, вартість якого згідно висновку експерта про вартість об`єкта оцінки від 02.05.2025 становить 800 гривень, одразу після чого ОСОБА_4 , не реагуючи на її вимогу повернути мобільний телефон, втік в напрямку вул. Мужайської в м. Берегове, чим у такий спосіб відкрито заволодів вищевказаним мобільним телефоном, та спричинив потерпілій ОСОБА_8 матеріальну шкоду на суму 800 грн.

Враховуючи наведене, ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, тобто у відкритому викраденні чужого майна (грабежі), вчиненому повторно, в умовах воєнного часу.

Так, 01 травня 2025 ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було затримано в порядку ст. 208 КПК України.

02 травня 2025 року слідчим СВ Берегівського РВП ГУНП в Закарпатській області, за погодженням із прокурором Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 повідомлено про підозру у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України.

Вина ОСОБА_4 підтверджується зібраними по кримінальному провадженню доказами:

-протоколом прийняття заяви про кримінальне правопорушення від 01.05.2025;

-протоколом допиту потерпілої ОСОБА_8 від 02.05.205;

-протокол огляду мобільного телефону від 02.05.2025;

-протокол затримання гр. ОСОБА_4 в порядку ст. 208 КПК України від 01.05.2025;

-протоколами пред`явлення мобільного телефону для впізнання проведеними зі потерпілою ОСОБА_8 та іншими зібраними в ході досудового розслідування доказами.

Відповідно до положень ст. 131 КПК України одним із видів забезпечення кримінального провадження з метою досягнення дієвості цього провадження є застосування запобіжних заходів.

Стаття 176 КПК України визначає, що до підозрюваних осіб можна застосувати один з таких видів запобіжних заходів з метою сприяння не ухиленню підозрюваного від слідства та суду, та не вчиненням ним інших кримінальних правопорушень, а саме: особисте зобов`язання; особиста порука; застава; домашній арешт; тримання під вартою.

ОСОБА_4 вчинив умисний злочин, передбачений ч. 4 ст. 186 КК України, який, відповідно до ч. 5 ст. 12 КК України, відноситься до категорії тяжких злочинів та за який передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до 10 років, а в разі доведення його вини в ході судового слідства, останньому загрожує реальна міра покарання у вигляді позбавлення волі.

В судовому засіданні прокурор ОСОБА_3 підтримала клопотання та зазначила, що підозрюваний ОСОБА_4 обґрунтовано підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, може переховуватися від органу досудового розслідування і суду, не має міцних соціальних зв`язків, не працює, може впливати на свідків.

Захисник ОСОБА_5 в судовому засіданні вважав, що прокурор в черговий раз подає аналогічні клопотання про продовження запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно. При цьому, ризики, зазначені в клопотанні не підтверджені та необґрунтовані. У зв`язку з наведеним, просив застосувати більш м`який запобіжний захід, не пов`язаний з ізоляцією від суспільства.

Обвинувачений ОСОБА_9 в судовому засіданні підтримав позицію свого захисника.

Заслухавши думку сторін та перевіривши матеріали клопотання, суд прийшов до наступного висновку.

Відповідно до ч. 1 ст. 177 КПК України, метою застосування запобіжного заходу є забезпечення виконання підозрюваним, обвинуваченим покладених на нього процесуальних обов`язків, а також запобігання спробам: 1) переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду; 2) знищити, сховати або спотворити будь-яку із речей чи документів, які мають істотне значення для встановлення обставин кримінального правопорушення; 3) незаконно впливати на потерпілого, свідка, іншого підозрюваного, обвинуваченого, експерта, спеціаліста у цьому ж кримінальному провадженні; 4) перешкоджати кримінальному провадженню іншим чином; 5) вчинити інше кримінальне правопорушення чи продовжити кримінальне правопорушення, у якому підозрюється, обвинувачується.

Частиною 2 ст. 177 КПК України, передбачено, що підставою застосування запобіжного заходу є наявність обґрунтованої підозри у вчиненні особою кримінального правопорушення, а також наявність ризиків, які дають достатні підстави слідчому судді, суду вважати, що підозрюваний, обвинувачений, засуджений може здійснити дії, передбачені частиною першою цієї статті. Слідчий, прокурор не мають права ініціювати застосування запобіжного заходу без наявності для цього підстав, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 183 КПК України, тримання під вартою є винятковим запобіжним заходом, який застосовується виключно у разі, якщо прокурор доведе, що жоден із більш м`яких запобіжних заходів не зможе запобігти ризикам, передбаченим статтею 177 цього Кодексу.

Метою і підставою тримання під вартою є запобігання спробам переховуватися від органів досудового розслідування та/або суду, незаконно впливати на свідків або іншим чином перешкоджати кримінальному провадженню.

При судовому розгляді клопотання про застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою, суд враховує вимоги п.п. 3, 4 ст. 5 Конвенції про захист прав людини та практику Європейського суду з прав людини, згідно з якими обмеження прав особи на свободу і особисту недоторканість можливе лише в передбачених законом випадках за встановленою процедурою.

Зокрема, при розгляді клопотання суд оцінює підстави для застосування запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою з урахуванням конкретних обставин справи.

Крім цього, враховуючи практику Європейського суду та положення ч. 1 ст. 178 КПК України, при розгляді питання про доцільність тримання особи під вартою, суд бере до уваги характер (обставини) і тяжкість передбачуваного злочину; обґрунтованість доказів того, що саме ця особа вчинила злочин; покарання, яке можливо, буде призначено в результаті засудження; характер, минуле, особисті та соціальні обставини життя особи, його зв`язки з суспільством.

Згідно з п. 4 ч. 2 ст. 183 КПК України, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою не може бути застосований, окрім як до раніше не судимої особи, яка підозрюється або обвинувачується у вчиненні злочину, за який законом передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк понад п`ять років.

ОСОБА_4 підозрюється у вчиненні кримінального правопорушення, що відповідно до ст. 12 КК України, відносяться до категорії тяжких злочинів, за які передбачено покарання у вигляді позбавленні волі на строк до десяти років.

У зв`язку з наведеним, суд дійшов до висновку, що клопотання про продовження щодо ОСОБА_4 запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою на 60 діб є обґрунтованим та підлягає до задоволення.

Згідно до ч. 3 ст. 197 КПК України, строк тримання під вартою може бути продовжений слідчим суддею в межах строку досудового розслідування в порядку, передбаченому цим Кодексом.

Враховуючи наведене та керуючись ст.ст. 132, 176, 177, 178, 182, 183, 194, 196, 197, 199, 309, ч. 2 ст. 376, ст. 395 КПК України, суд

ухвалив:

Клопотання прокурора Берегівської окружної прокуратури ОСОБА_3 , по кримінальному провадженню № 12025071060000198 від 01.05.2025 року, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 4 ст. 186 КК України, про продовження строку запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою відносно підозрюваного ОСОБА_4 задовольнити.

Продовжити щодо підозрюваного ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженеця м. москва, російської федерація, мешканця АДРЕСА_1 , громадянина України, не працюючого, учна 6-го класу ЗОШ, раніше судимого, запобіжний захід у вигляді тримання під вартою до 25 серпня 2025 року.

Ухвала щодо застосування запобіжного заходу підлягає негайному виконанню після її оголошення.

Ухвала може бути оскаржена до Закарпатського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її проголошення.

Суддя ОСОБА_1