Рішення від 19.06.2025 по справі 489/8940/24

справа № 489/8940/24

провадження №2/489/719/25

Заочне рішення

Іменем України

19 червня 2025 року м. Миколаїв

Інгульський районний суд міста Миколаєва у складі:

головуючого судді Коваленка І.В.,

за участю секретаря судового засідання Воробйова В.В.,

в присутності:

представника позивача Скакуш О.М.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судум.Миколаєва впорядку загальногопозовного провадженняцивільну справуза позовомОргану опікита піклуваннявиконавчого комітетуМиколаївської міськоїради до ОСОБА_1 ,третя особа Службау справахдітей адміністраціїІнгульського районуМиколаївської міськоїради,про позбавленнябатьківських правта стягнення аліментів на утримання дитини

встановив:

У листопаді 2024 року представник позивача звернувся до суду з позовом в якому просить позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та стягнути з неї аліменти на її утримання на користь позивача в розмірі 1/4 частини всіх видів доходів, але не менше ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Позовні вимоги обґрунтовує тим, що 18.10.2024 до служби у справах дітей адміністрації Інгульського району надійшло повідомлення від КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради, що 15.10.2024 з пологового відділення КНП ММР «Міська лікарня №1» до педіатричного відділення новонароджених та недоношених дітей поступила дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . Реєстрація новонародженої проведена відповідно до частини першої статті 135 СК України, дитина була зареєстрована за клопотанням Миколаївського міського центру соціальних служб. Того ж дня фахівцем Миколаївського міського центру соціальних служб здійснено вихід до КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради де ОСОБА_1 народила дівчинку. Під час проведення профілактичної бесіди з матір`ю дитини було з`ясовано, що відповідач на обліку в мед закладі з приводу вагітності не перебувала. Під час спілкування зі спеціалістами, жінка поводила себе агресивно та збуджено, залишала дитину без нагляду, не попереджаючи лікарів, йшла з лікарні та приходила ввечері, не виконувала рекомендації медпрацівників. Зі слів відповідача було встановлено, що остання не вирішила житлове питання та не визначилась, за якою адресою буде проживати.

Спеціалістами служби у справах дітей адміністрації Інгульського району 15.10.2024 було обстежено умови проживання відповідача та встановлено, що в помешканні для дитини відсутні умови для проживання, коридор, кухня в плісняві. Зі слів сусідів відповідач веде аморальний спосіб життя, в кімнаті збираються сторонні люди, вживають наркотичні речовини, вона відноситься до групи соціального ризику. Відповідач неодноразово позбавлялась батьківських прав відносно своїх дітей: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_3 . Рішенням виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 17.10.2024 №1777 у ОСОБА_1 було відібрано малолітню ОСОБА_2 в зв`язку з тим, що мати злісно ухиляється від виконання батьківських обов`язків, та влаштовано дитину до філії КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради «Центр реабілітації та патологічної допомоги дітям». Рішенням комісії з питань захисту прав дитини виконкому Миколаївської міської ради від 24.10.2024 було вирішено рекомендувати службі у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради підготувати висновок про доцільність позбавлення відповідача батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 .

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 12.11.2024 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження та справу призначено до розгляду в підготовчому судовому засіданні.

Ухвалою Ленінського районного суду міста Миколаєва від 06.03.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримала у повному обсязі та просила їх задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечувала.

Відповідач причини своєї неявки не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялась у встановленому законом порядку.

Третя особа свого представника у судове засідання не направила, причини його неявки не повідомила, про дату, час та місце проведення судового засідання повідомлялася у встановленому законом порядку.

За таких обставин, з урахуванням положень статті 280 ЦПК України, суд вважає за можливе розглянути справу за відсутності сторін та ухвалити заочне рішення.

Суд,вислухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи і оцінивши наявнів ній докази, дійшов наступного.

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , виданого Відділом державної реєстрації актів цивільного стану у місті Миколаєві Південного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Одеса), актовий запис №477, батьками малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , записані: батько ОСОБА_5 ; мати ОСОБА_1 .

Як вбачається з витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про державну реєстрацію народження №00047493812 від 16.10.2024, відомості про батька малолітньої ОСОБА_2 записано відповідно до частини першої статті 135 СК України.

Згідно з листом Миколаївського міського центру соціальних служб Миколаївської міської ради №42162/74.01-16/24-2 від 08.10.2024 фахівцем Миколаївського міського центру соціальних служб здійснено вихід до КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради де ОСОБА_1 народила дівчинку. На обліку з приводу даної вагітності не перебувала. Під час спілкування зі спеціалістами, жінка поводила себе агресивно та збуджено, відмовлялась надавати будь-яку інформацію. Зі слів відповідача було встановлено, що остання не вирішила житлове питання та не визначилась, за якою адресою буде проживати. З відповідачем було проведено ряд психолого-педагогічних консультацій щодо належного догляду за новонародженою, відповідального ставлення до власного здоров`я та здоров`я новонародженої дитини, проінформовано щодо порядку реєстрації дитини, оформлення державної соціальної допомоги, на яку сім`я має право.

18.10.2024 на адресу Служби у справах дітей адміністрації Інгульського району надійшло повідомлення від КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради про те, що 15.10.2024 з пологового відділення КНП ММР «Міська лікарня №1» до педіатричного відділення новонароджених та недоношених дітей поступила дитина ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з матір`ю ОСОБА_1 . Оскільки сім`я відноситься до групи соціального ризику, просили надати акт про обстеження умов проживання для подальшої виписки дитини за адресою проживання.

Згідно акту обстеження житлово-побутових умов проживання №б/404.08.01-16 від 15.10.2024 спеціалісти служби у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради обстежили умови проживання за адресою: АДРЕСА_1 , та встановили, що умови проживання для дитини відсутні, коридор, кухня в пліснява. За вказаною адресою зареєстровані та проживають: ОСОБА_1 та ОСОБА_6 . Зі слів сусідів родина веде аморальний спосіб життя, в приміщенні збираються сторонні люди, вживають наркотичні речовини. Умови для проживання дитини не відповідають санітарно-гігієнічним нормам, готується питання про негайне відібрання дитини у матері та батька.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №1777 від 17.10.2024 негайно відібрано малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у матері ОСОБА_1 та влаштовано до філії КНП «Миколаївська обласна дитяча клінічна лікарня» Миколаївської обласної ради «Центр реабілітації та патологічної допомоги дітям».

Відповідно до витягу з рішення засідання комісії з питань захисту прав дитини виконкому Миколаївської міської ради №40 від 24.10.2024 службі у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради рекомендовано підготувати висновок органу опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради про доцільність позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відносно малолітньої ОСОБА_2 .

Згідно з довідкою-характеристикою, наданою 31.10.2024 ДОП СП відділення поліції №2 Миколаївського районного управління поліції Головного управління Національної поліції в Миколаївській області, ОСОБА_1 за місцем проживання зарекомендувала себе з посереднього боку, помічена у вживанні наркотичних речовин. До адміністративної відповідальності притягувалась за ч. 1 ст. 175-1 КУпАП від 16.11.2023 УПО в Миколаївській області. Заяв та скарг від сусідів не надходило.

Відповідно до інформації Департаменту Патрульної поліції Управління Патрульної поліції в Миколаївській області на ОСОБА_1 було складено наступні адміністративні матеріали за: ч. 1 ст. 175-1 КУпАП від 16.11.2023, ч. 1 ст. 184 КУпАП від 08.11.2022 та за ч. 2 ст. 44-3 КУпАП від 27.03.2021.

Рішенням Виконавчого комітету Миколаївської міської ради №504 від 16.04.2025 влаштовано малолітню ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до Комунального підприємства «Рівненський обласний спеціалізований будинок дитини з центром реабілітації дітей з органічними ураженнями центральної нервової системи з порушенням психіки та паліативної допомоги дітям» Рівненської обласної ради.

Відповідно до висновку виконавчого комітету Миколаївської міської ради від 06.11.2024 за вих. №20380/02.02.01-22/04/14/24, орган опіки та піклування виконкому Миколаївської міської ради вважає за доцільне позбавити ОСОБА_1 батьківських прав відносно малолітньої ОСОБА_2 .

Відповідно до частини восьмої статті 7 СК України регулювання сімейних відносин має здійснюватися з максимально можливим урахуванням інтересів дитини.

Декларація прав дитини, проголошена Генеральною Асамблеєю ООН 20.11.1959, як принципове положення визначила, що дитина повинна зростати в умовах турботи.

У преамбулі до Конвенції ООН про права дитини зазначено, що дитині для повного та гармонійного розвитку необхідно зростати в сімейному оточенні.

Згідно зі статті 9 Конвенції Держави-сторони дбають про те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їхньому бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи за судовим рішенням визначають відповідно до застосовного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в інтересах дитини. Вирішення такого питання може бути необхідним у тому чи іншому випадку, коли, наприклад, батьки жорстоко поводяться з дитиною чи не піклуються про неї. При цьому всім заінтересованим сторонам надається можливість брати участь у вирішенні такого питання та викладати свою позицію.

Згідно статті 18 Конвенції про права дитини батьки несуть основну відповідальність за виховання дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування.

Відповідно до статті 11 Закону України «Про охорону дитинства» сім`я є природним середовищем для фізичного, духовного, інтелектуального, культурного, соціального розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Кожна дитина має право на проживання в сім`ї разом з батьками або в сім`ї одного з них та на піклування батьків. Батько і мати мають рівні права та обов`язки щодо своїх дітей. Предметом основної турботи та основним обов`язком батьків є забезпечення інтересів своєї дитини.

Згідно статті 12 Закону України «Про охорону дитинства» виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. Держава надає батькам або особам, які їх замінюють, допомогу у виконанні ними своїх обов`язків щодо виховання дітей, захищає права сім`ї.

Відповідно до положень статті 14 Закону України «Про охорону дитинства» діти та батьки не повинні розлучатися всупереч їх волі, за винятком випадків, коли таке розлучення необхідне в інтересах дитини і цього вимагає рішення суду, що набрало законної сили.

Відповідно статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Європейського Суду як джерело права.

Європейський суд з прав людини у рішенні від 16.07.2015 у справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) зауважив, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним.

У рішенні ЄСПЛ від 07.12.2006 у справі «Хант проти України» суд наголосив, що між інтересами дитини та інтересами батьків повинна існувати справедлива рівновага і, дотримуючись такої рівноваги, особлива увага має бути до найважливіших інтересів дитини, які за своєю природою та важливістю мають переважати над інтересами батьків.

Відповідно частини четвертої, п`ятої, шостої статті 19 СК України при розгляді судом спорів щодо участі одного з батьків у вихованні дитини, місця проживання дитини, виселення дитини, зняття дитини з реєстрації місця проживання, визнання дитини такою, що втратила право користування житловим приміщенням, позбавлення та поновлення батьківських прав, побачення з дитиною матері, батька, які позбавлені батьківських прав, відібрання дитини від особи, яка тримає її у себе не на підставі закону або рішення суду, управління батьками майном дитини, скасування усиновлення та визнання його недійсним обов`язковою є участь органу опіки та піклування, представленого належною юридичною особою. Орган опіки та піклування подає суду письмовий висновок щодо розв`язання спору на підставі відомостей, одержаних у результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи . Суд може не погодитися з висновком органу опіки та піклування, якщо він є недостатньо обґрунтованим, суперечить інтересам дитини.

Відповідно статті 150 СК України батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток, забезпечити здобуття дитиною повної загальної освіти, готування її до самостійного життя, батьки зобов`язані поважати дитину.

Відповідно до частини четвертої статті 155 СК України ухилення батьків від виконання батьківських обов`язків є підставою для покладення на них відповідальності, встановленої законом.

Відповідно до пункту 2 частини першої статті 164 СК України мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків щодо виховання дитини.

Відповідно до статті 3 Конвенції про права дитини від 20.11.1989 в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

Позбавлення батьківських прав є заходом відповідальності батьків за невиконання або неналежне виконання ними своїх батьківських обов`язків. Головною метою такого заходу є захист інтересів малолітніх та неповнолітніх дітей і стимулювання батьків щодо належного виконання своїх обов`язків. Ухилення батьків від виховання дитини, як підстава до позбавлення батьківських прав можлива лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

У пункті 15 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30.03.2007 №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та ін.), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Для позбавлення батьківських прав мало впевнитися в невиконанні обов`язків по вихованню. Належить також встановити, що батьки ухиляються від їх виконання свідомо.

За положеннямистатей 12,81ЦПК України учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається, як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Згідно з правилами статей 79, 80 ЦПК України достовірними та достатніми є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи та які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність тих обставин, які входять до предмета доказування.

Враховуючи вищевикладене та те, що відповідач ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню своєї дитини, не здійснює належного догляду за дитиною, не цікавиться її долею, не приймає участі в процесі її виховання, суд приходить до висновку про обґрунтованість позовних вимог та наявності підстав для їх задоволення.

Щодо позовних вимог про стягнення аліментів з відповідача, суд приходить до наступного.

Згідно з частиною другою статті 166 СК України особа, позбавлена батьківських прав, не звільняється від обов`язку щодо утримання дитини.

За положеннями частини третьої статті 166 СК України при задоволенні позову щодо позбавлення батьківських прав суд одночасно приймає рішення про стягнення аліментів на дитину.

Відповідно до статті 180 СК України батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.

Згідно частини третьої статті 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина.

Відповідно до статті 182 СК України при визначенні розміру аліментів суд враховує: стан здоров`я та матеріальне становище дитини; стан здоров`я та матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина; наявність рухомого та нерухомого майна, грошових коштів; доведені стягувачем аліментів витрати платника аліментів, у тому числі на придбання нерухомого або рухомого майна, сума яких перевищує десятикратний розмір прожиткового мінімуму для працездатної особи, якщо платником аліментів не доведено джерело походження коштів; інші обставини, що мають істотне значення.

Розмір аліментів має бути необхідним та достатнім для забезпечення гармонійного розвитку дитини. Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.

Згідно статті 183 СК України частка заробітку (доходу) матері, батька, яка буде стягуватися як аліменти на дитину, визначається судом.

Відповідно до статті 191 СК України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред`явлення позову.

За положеннями частини першої статті 430 ЦПК України суд допускає негайне виконання рішень у справах про стягнення аліментів - у межах суми платежу за один місяць.

Оцінюючи всі зібрані по справі докази, враховуючи інтереси дитини для забезпечення стабільних та гармонійних умов їх життя, повного та всебічного розвитку, суд приходить до висновку, що позов підлягає задоволенню у повному обсязі.

Згідно з частиною першою статті 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позовних вимог судові витрати покладаються на відповідача.

У зв`язку з чим, на підставі частини шостої статті 141 ЦПК України з відповідача належить стягнути в дохід держави судовий збір в сумі 1211,20 грн.

Керуючись статтями4,19,141,263-265 ЦПК України, суд

вирішив:

Позовні вимоги Органу опікита піклуваннявиконавчого комітетуМиколаївської міськоїради пропозбавлення батьківськихправ та стягнення аліментів на утримання дитини задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_4 ,батьківських праввідносно малолітньої ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь Органу опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, аліменти на утримання ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , в розмірі 1/4 частини від усіх видів заробітку (доходу) щомісячно, але не менше 50% прожиткового мінімуму доходів громадян для дитини відповідного віку, починаючи з 11.11.2024, до досягнення дитиною повноліття шляхом перерахування коштів на особистий рахунок дитини.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у розмірі 1211,20 грн. (одна тисяча двісті одинадцять гривень 20 коп.).

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Учасник справи, якому повне заочне рішення суду не було вручене у день його проголошення, має право на поновлення пропущеного строку на подання заяви про його перегляд якщо така заява подана протягом двадцяти днів з дня вручення йому повного заочного рішення суду.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку відповідачем шляхом подачі апеляційної скарги протягом тридцяти днів з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.

Відомості про учасників справи:

позивач Орган опіки та піклування виконавчого комітету Миколаївської міської ради, ЄДРПОУ 04056612, місцезнаходження: м. Миколаїв, вул. Адміральська, 20;

відповідач ОСОБА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 , місце реєстрації: АДРЕСА_2 ;

третя особа Служба у справах дітей адміністрації Інгульського району Миколаївської міської ради, місцезнаходження: м. Миколаїв, просп. Богоявленський, 1.

Повний текст судового рішення складено 27.06.2025.

Суддя І.В.Коваленко