Постанова від 26.06.2025 по справі 577/6294/24

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м.Суми

Справа №577/6294/24

Номер провадження 22-ц/816/928/25

Сумський апеляційний суд у складі колегії суддів:

головуючого - Криворотенка В. І. (суддя-доповідач),

суддів - Філонової Ю. О. , Собини О. І.

за участю секретаря судового засідання - Назарової О.М.,

учасники справи:

заявник старший державний виконавець Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литвин Валентина Андріївна,

боржник ОСОБА_1 ,

розглянув у відкритому судовому засіданні в режимі відеоконференції у приміщенні Сумського апеляційного суду у порядку спрощеного позовного провадження апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шершак-Гукової Аліни Миколаївни

на ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2024 року в складі судді Буток Т.А., постановлену у м. Конотоп,

в с т а н о в и в:

У листопаді 2024 року старший державний виконавець Конотопського ВДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литвин В.А. звернулася до суду із поданням, в якому просила тимчасово обмежити у праві виїзду за межі України боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , до виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням суду в межах виконавчого провадження №74426976.

Свої вимоги мотивувала тим, що у неї на виконанні знаходиться виконавче провадження № 74426976 з примусового виконання виконавчого листа № 480/5497/23, виданого 19.02.2024 року Сумським окружним адміністративним судом, про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу загальною сумою 456031 грн 00 коп. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг). Боржником добровільно рішення суду не виконується, декларацію не надано, будь-яких дій спрямованих на його виконання не здійснено. Виконавцем були вжиті заходи щодо перевірки майнового стану боржника, накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно. Зазначає, що ОСОБА_1 неодноразово були направлені виклики державного виконавця, на які він не з`являється.

Посилаючись на те, що боржник від сплати боргу ухиляється, просила задовольнити вказане подання у зв`язку з необхідністю здійснення виконавчого провадження та недопущення виїзду боржника за межі України.

Ухвалою Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2024 року подання старшого державного виконавця Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Литвин В.А. задоволено.

Обмежено тимчасово фізичну особу - боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу до виконання зобов`язання згідно виконавчого провадження № 74426976 з примусового виконання виконавчого листа № 480/5497/23, виданого 19 лютого 2024 року Сумським окружним адміністративним судом.

В апеляційній скарзі представник ОСОБА_1 - адвоката Шершак-Гукова А.М., посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення судом норм процесуального права, просить ухвалу суду скасувати та постановити нову про відмову у задоволенні подання державного виконавця.

Апеляційна скарга мотивована тим, що державним виконавцем не надано суду першої інстанції належних та допустимих доказів на підтвердження того, що ОСОБА_1 навмисно ухиляється від виконання зобов`язань, вчиняє перешкоди державному виконавцю для проведення виконавчих дій, не надано доказів про наявність наміру боржника виїхати за межі України з метою ухилення від виконання судового рішення. Вказує, що боржник не був належним чином повідомлений про наявність постанови про відкриття виконавчого провадження.

У відзиві на апеляційну скаргу, Конотопський відділ ДВС у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, не погоджуючись з доводами апеляційної скарги, просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, а ухвалу суду без змін.

Відповідно до ч. 1 ст. 368 ЦПК України, справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими главою I розділу V ЦПК України.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника ОСОБА_1 адвоката Шершак-Гукової А.М., представника виконавчої служби Литвин В.А., дослідивши матеріали справи, перевіривши законність та обґрунтованість ухвали суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів апеляційного суду вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України, апеляційний суд залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, на виконанні у Конотопського відділу державної виконавчої служби у Конотопському районі Сумської області Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції знаходиться виконавче провадження № 74426976 з примусового виконання виконавчого листа Сумського окружного адміністративного суду № 480/5497/23 від 19.02.2024 року про стягнення з ОСОБА_1 податкового боргу загальною сумою 456031 грн. 00 коп. з податку на додану вартість із вироблених в Україні товарів (робіт, послуг).

Постановляючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що боржник обізнаний про відкрите виконавче провадження та добровільно борг не сплачує, рішення суду не виконує, на виклики до державного виконавця не з`являється, у зв`язку з чим, суд дійшов висновку що боржник ОСОБА_1 ухиляється від виконання судового рішення.

Суд виходив із того, що обмеження у праві виїзду за межі України без вилучення паспортного документу є тимчасовим заходом і він пов`язаний із ухиленням ОСОБА_1 від виконання зобов`язань покладених на нього вищевказаним виконавчим листом.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду першої інстанції виходячи з наступного.

Згідно зі ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» боржник вважається повідомленим про початок примусового виконання рішень, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі. Постанова про відкриття виконавчого провадження направляється рекомендованим поштовим відправленням.

Постанова про відкриття виконавчого провадження від 13.03.2024 року була направлена на адресу ОСОБА_1 цього ж дня за адресою, зазначеною у виконавчому документі, тому відповідно до ст. 28 Закону України «Про виконавче провадження» він вважається повідомленим про початок примусового виконання рішення суду.

Законодавство не покладає на державного виконавця обов`язку пересвідчуватись в отриманні боржником постанови про відкриття виконавчого провадження.

Всупереч вимогам ст. 19 Закону України «Про виконавче провадження» боржник не виконав покладені на нього чинним законодавством України зобов`язання, зокрема: жодного разу не з`явився на вимогу виконавця та не подав виконавцю протягом п`яти робочих днів з дня відкриття виконавчого провадження декларацію про доходи та майно боржника, зокрема про майно, яким він володіє спільно з іншими особами, про рахунки у банках чи інших фінансових установах, небанківських надавачах платіжних послуг, електронні гаманці в емітентах електронних грошей, про майно, що перебуває в заставі (іпотеці) або в інших осіб, чи про кошти та майно, належні йому від інших осіб, за формою, встановленою Міністерством юстиції України.

Тому, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції про те, що боржник не вчинив жодної дії, направленої на виконання рішення суду і невиконанням вимог Закону України «Про виконавче провадження» фактично ухиляється від виконання судового рішення.

Відповідно до п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право у разі ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи чи керівника боржника - юридичної особи за межі України до виконання зобов`язань за рішенням або погашення заборгованості за рішеннями про стягнення періодичних платежів.

Згідно зі ст. 441 ЦПК України тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути застосовано судом як захід забезпечення виконання судового рішення. Суд може постановити ухвалу про тимчасове обмеження у праві виїзду за межі України фізичної особи, яка є боржником за невиконаним нею судовим рішенням, на строк до повного виконання такого судового рішення. Ухвала про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України може бути постановлена за поданням державного або приватного виконавця, яким відкрито відповідне виконавче провадження. Суд негайно розглядає таке подання без повідомлення сторін та інших заінтересованих осіб за участю державного (приватного) виконавця.

Зі змісту ст.441 ЦПК України вбачається, що подання державного виконавця про тимчасове обмеження фізичної особи у праві виїзду за межі України розглядається без повідомлення сторін чи заінтересованих осіб, тому доводи апеляційної скарги про те, що суд першої інстанції порушив його права, оскільки не повідомив про дату, час та місце розгляду справи є безпідставними, оскільки не ґрунтуються на вимогах закону.

Відповідно до статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишити територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно зі статтею 2 Протоколу № 4 до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі Конвенція), який гарантує деякі права і свободи, не передбачені в Конвенції та у Першому протоколі до неї, кожен є вільним залишати будь-яку країну, включно зі своєю власною. На здійснення цих прав не може бути встановлено жодних обмежень, крім тих, що передбачені законом і є необхідними в демократичному суспільстві в інтересах національної чи громадської безпеки, для підтримання публічного порядку, запобігання злочину, для захисту здоров`я чи моралі або з метою захисту прав і свобод інших осіб.

Також статтею 12 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права передбачено, що кожна людина має право покидати будь-яку країну, включаючи свою власну. Згадані права не можуть бути об`єктом жодних обмежень, крім тих, які передбачено законом, які є необхідними для охорони державної безпеки, громадського порядку, здоров`я чи моральності населення або прав і свобод інших і є сумісними з іншими правами, визначеними в цьому пакті.

У законодавстві України зазначені правовідносини регулюються статтею 313 ЦК України, відповідно до якої фізична особа має право на свободу пересування. Фізична особа, яка досягла шістнадцяти років, має право на вільний самостійний виїзд за межі України. Фізична особа може бути обмежена у здійсненні права на пересування лише у випадках, встановлених законом.

Порядок здійснення права громадян України на виїзд з України і в`їзд в Україну, порядок оформлення документів для зарубіжних поїздок, випадки тимчасового обмеження права громадян на виїзд з України, порядок вирішення спорів у цій сфері регулюються Законом України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України».

Положеннями статті 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» встановлено, що право громадянина України на виїзд з України може бути тимчасово обмежено у випадках, коли, зокрема, він ухиляється від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням або рішенням інших органів (посадових осіб), що підлягає примусовому виконанню в порядку, встановленому законом, - до виконання зобов`язань або сплати заборгованості зі сплати аліментів (пункт 5 частини першої цієї статті).

Аналіз наведених норм права дає підстави стверджувати, що обов`язковою підставою для задоволення судом подання державного виконавця про тимчасове обмеження боржника у праві виїзду за межі України є ухилення боржника від виконання зобов`язань, покладених на нього судовим рішенням, в інтересах національної чи громадської безпеки, з метою захисту прав і свобод інших осіб.

При цьому, з погляду значення словосполучення «ухилення від виконання зобов`язань, покладених судовим рішенням, рішенням іншого органу (посадової особи)», вжите у п. 5 ч. 1 ст. 6 Закону України «Про порядок виїзду з України і в`їзду в Україну громадян України» та у п. 19 ч. 3 ст. 18 Закону України «Про виконавче провадження», означає з об`єктивної сторони такі діяння (дії чи бездіяльність) особи боржника, які полягають у навмисному чи іншому свідомому невиконанні нею зазначених обов`язків. У зв`язку з цим і здійснюється примусове виконання. Це також є підставою для звернення з поданням до суду щодо вирішення питання про застосування до такої особи тимчасового обмеження у праві виїзду за межі України.

Законом передбачено юридичні санкції у вигляді тимчасового обмеження у праві виїзду не за наявність факту невиконання зобов`язань, а за ухилення від їх виконання.

У зв`язку з можливістю виїзду боржника за кордон, беручи до уваги значну суму заборгованості та фактичне ухилення боржника від її сплати, колегія суддів вважає, що тимчасове обмеження у праві виїзду боржника за межі України є фактично останнім дієвим засобом впливу на боржника. Боржник не надав доказів виконання судового рішення та виконання зобов`язання і на час розгляду подання місцевим судом.

За таких обставин, колегія суддів апеляційного суду вважає, що суд першої інстанції всебічно і повно з`ясував обставини, що мають значення для справи, які не спростовуються доводами апеляційної скарги, а тому не дають підстав для висновку про порушення судом норм матеріального чи процесуального права, яке призвело або могло призвести до неправильного вирішення справи і як наслідок скасування ухвали.

Клопотання представника виконавчої служби про закриття провадження у справі в зв`язку з відсутністю предмета спору задоволенню не підлягає, оскільки на час розгляду місцевим судом подання підстави для звернення з останнім були і місцевий суд знайшов його обґрунтованим та задовольнив в повному обсязі.

Керуючись ст. ст. 367, 368, п.1 ч.1 ст. 374, 375, 381- 384, 389 ЦПК України, апеляційний суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_1 - адвоката Шершак-Гукової Аліни Миколаївни залишити без задоволення.

Ухвалу Конотопського міськрайонного суду Сумської області від 25 листопада 2024 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і касаційному оскарженню не підлягає.

Головуючий - В. І. Криворотенко

Судді: Ю. О. Філонова

О. І. Собина