Рішення від 05.06.2025 по справі 615/2257/24

Справа № 615/2257/24

Провадження № 2/615/71/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 червня 2025 року м. Валки

Валківський районний суд Харківської області в складі:

головуючого судді Токмакової А.П.,

секретаря судового засідання Клименко Н.В.,

розглянувши увідкритому судовомузасіданні взалі судув м.Валки Харківськоїобласті цивільнусправу запозовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа Служба у справах дітей Валківської міської ради Богодухівського району Харківської області про позбавлення батьківських прав,

за участі позивача ОСОБА_1 ,

його представника ОСОБА_3 ,

відповідача ОСОБА_2 ,

її представника ОСОБА_4 ,

представника служби ОСОБА_5 ,

встановив:

11.12.2024 позивач звернувся до суду з позовною заявою, в якій, уточнивши 07.03.2025 позовні вимоги, просить позбавити відповідача батьківських прав відносно неповнолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , призначити його опікуном неповнолітньої сестри.

В обґрунтування позовних вимог зазначає, що є рідним братом неповнолітньої ОСОБА_6 по батькові - ОСОБА_7 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 . Після смерті батька сестра проживає разом з ним та знаходиться повністю на його утриманні.

Мати дитини - відповідач у справі, не приймає ніякої участі в житті та вихованні дитини, проживає окремо в іншому населеному пункті. Життям дитини не цікавиться, матеріальної та будь-якої іншої допомоги не надає. Взагалі не спілкується з дитиною, не відвідує вдома або у школі. Наразі сама Надійка не має бажання спілкуватися з мамою.

Вважає надуманими твердження відповідача про неможливість здійснювати догляд за дитиною через захворювання. Натомість влаштовує своє особисте життя. Постійно повідомляє про появу нового співмешканця, з яким планує створити сім`ю, тобто повністю контролює та усвідомлює свої дії, але не приймає участі в житті доньки не через наявні захворювання, а через небажання.

Будь-яких перешкод для виконання відповідачем батьківських обов`язків не чинив, навпаки неодноразово пропонував поспілкуватися з дитиною, купувати їй одяг, іграшки, брати іншу участь у вихованні та утриманні. Але відповідач не вживає заходів щодо забезпечення їй достатнього життєвого рівня, повноцінних умов проживання, всебічного виховання і розвитку, захисту законних прав та інтересів, не сприяє засвоєнню загальновизнаних норм моралі, не піклується про здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, не спілкується в обсязі, необхідному для нормального самоусвідомлення дитини, не надає доступу до культурних та інших духовних цінностей.

Наполягає на відсутності поважних причин, через які відповідач не може спілкуватися з вчителями щодо успіхів у навчанні доньки, проявляти до неї належну батьківську турботу.

Тривалість невиконання відповідачем батьківських обов`язків, на думку позивача, свідчить про свідоме нехтування нею цими обов`язками, тому з урахуванням ч.4 ст.155, ч.2 ст.164 СК України вважає наявними підстави для її притягнення до встановленої законом відповідальності, тобто позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої доньки, що буде доцільним та необхідним задля інтересів дитини.

Неповнолітня ОСОБА_6 проживає разом з позивачем з народження. З квітня 2023 року під час тяжкої хвороби та після смерті батька позивач особисто здійснює постійний догляд та займається її вихованням, має бажання стати опікуном для сестри.

Для повноцінного утримання дитини має будинок, який належить йому на праві приватної власності та постійний дохід у виді заробітної плати. Дитина з першого класу навчається у місцевій школі, забезпечена всім необхідним для навчання. За місцем роботи характеризується позитивно, до кримінальної відповідальності не притягувався, за станом здоров`я протипоказань для оформлення опіки не має.

При призначенні його опікуном неповнолітньої сестри просить врахувати положення ст.55, ч.4 ст.60, ч.3,4 ст.63 ЦК України, ч.1 ст.243 СК України, зокрема, особисті якості, здатність до виховання дитини, ставлення до неї, а також бажання самої дитини.

Після виконання вимог ст.187 ЦПК України на підставі ухвали суду від 12.12.2024 відкрито провадження у цивільній справі, з урахуванням вимог ст.274 ЦПК України судовий розгляд проведено в порядку загального позовного провадження.

08.01.2025 представник відповідача ОСОБА_4 подала відзив на позовну заяву, в якому просить відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

Звернула увагу, що позивачем не надано висновок Органу опіки та піклування з метою вирішення спору на підставі відомостей, одержаних в результаті обстеження умов проживання дитини, батьків, інших осіб, які бажають проживати з дитиною, брати участь у її вихованні, а також на підставі інших документів, які стосуються справи, що є обов`язковою умовою.

Наполягає, що викладені позивачем обставини викривлені, невірні. Належні докази винної поведінки відповідача, як матері, які б свідчили про умисне ухилення від виконання батьківських обов`язків стосовно доньки ОСОБА_8 та необхідність позбавлення її батьківських прав згідно п.2 ч.1 ст.164 СК України, відсутні.

Відповідач не є алко чи наркозалежною особою, не судима, інвалід ІІ групи, сама потребує стороннього догляду. Має доходи у вигляді пенсії та житло, де зареєстрована і проживає, на обліку у лікаря-нарколога не перебуває. Має неврологічні проблеми після тривалої хвороби ВІЧ інфікування.

Вільному спілкуванню з донькою перешкоджають натягнуті стосунки з позивачем, який не дозволяє спілкуватися з дитиною, що, на думку представника, не може свідчити про ухилення відповідача від виконання своїх батьківських обов`язків щодо її виховання та утримання.

Завірила суд, що відповідач забезпечує доньку необхідними речами, продуктами та іншим. Дитина бажає проживати з матір`ю, але позивач не дозволяє. Зокрема, 30.09.2024 мала намір поспілкуватися з донькою, вручити їй подарунок мобільний телефон, але позивач не дозволив, тому подарунки передала доньці через директора Баранівського ліцею.

10.01.2025 позивач подав відповідь на відзив, в якій звернув увагу на відсутність будь-яких доказів, які б підтверджували позицію відповідача та спростовували докази, долучені ним до позовної заяви.

Враховуючи, що наразі особисто займається вихованням та утриманням молодшої сестри, позбавлення батьківських прав відповідача надасть йому можливість оформити опіку над сестрою, в тому числі з метою визначення соціального статусу та можливості користування державними пільгами.

Оскільки сестра проживає в його сім`ї, має право звернутися до суду з вимогою про позбавлення батьківських прав матір дитини, яка не бере участі у вихованні та утриманні своєї доньки.

Наголосив, що після смерті батька малолітня сестра весь час проживає з ним та знаходиться на повному його матеріальному утриманні. Всупереч ст.150 СК України, мати не проживає з донькою, участі у її вихованні, утриманні взагалі не бере, неодноразові пропозиції з цього приводу ігнорує. Не тільки не забезпечує дитину необхідним для належного розвитку, а взагалі відсутня в житті доньки, не цікавиться її долею, життям, не відвідує вдома, в школі, навіть не має бажання бачитись з нею. Наразі сама Надійка не має бажання спілкуватися з мамою.

Всі питання щодо виховання дитини позивач вирішує самостійно без участі та підтримки з боку відповідача. Грошові кошти на її життєво важливі потреби відповідач не надавала та не надає. Але з позовом про стягнення з неї аліментів на утримання сестри до суду не звертався, так як наразі може самостійно забезпечити всім необхідним. До того ж, розуміє, що відповідач не матиме змоги сплачувати аліменти через відсутність будь-яких доходів, окрім пенсії по інвалідності.

Звернув увагу, що інформація у відзиві про те, що саме відповідач забезпечує свою доньку речами, продуктами та інше, не підтверджена жодними належними та допустимими доказами.

Перешкоди з його боку у реалізації наміру відповідача поспілкуватися з донькою 30.09.2024 та вручити їй подарунок спростовуються тим, що в цей день був на роботі та не міг здійснювати будь-яких перешкод. Окрім того, подарунок для доньки відповідач підготувала саме тоді, коли звернувся до Служби у справах дітей, органів місцевого самоврядування щодо оформлення документів для встановлення соціального статусу неповнолітньої сестри, яка в силу обставин, що склалися, залишилася без батьківського піклування.

Зважаючи на викладені обставини, враховуючи п.2 ст.164 СК України, вважає наявними підстави для задоволення позову, адже наявність будь-яких хвороб у батьків не може впливати на ставлення до дітей. У разі наявності бажання займатися духовним, фізичним, емоційними розвитком дитини, відповідач мала таку можливість, але, починаючи з квітня 2023 повністю відсутня в житті своєї доньки.

23.01.2025 представник відповідача подала заперечення на відповідь на відзив, в якій звернула увагу, що задоволення позову надасть позивачу можливість на отримання пенсії по втраті годувальника на ОСОБА_6 , а також можливість отримання відстрочки від мобілізації.

На думку представника, викладені позивачем обставини не підтверджені і спростовуються наданими відповідачем доказами, а саме характеристиками, які підтверджують факт добросовісного виконання батьківських обов`язків, піклування матері про дітей. Зокрема, акт сумісного проживання відповідача з військовим ЗСУ ОСОБА_9 , зі слів представника, підтверджує факт повноти виховання та фінансової і матеріальної допомоги сім`ї з його боку, користування пільгами сім`ї учасника бойових дій. Довідка МСЕК підтверджує факт, що відповідач є інвалідом ІІ групи, має вади руху після перенесеної хвороби та сама потребує стороннього догляду, що не може бути підставою для позбавлення її батьківських прав в силу погіршення стану здоров`я.

Зазначила, що відповідач неодноразово зверталася до Богодухівського РВП ГУ НП в Харківській області, Служби в справах дітей (усно та письмово) щодо відібрання дитини у позивача. Засідання комісії Служби в справах дітей за її заявою відбулося 17.01.2025, але результати розгляду не відомі.

Позивач, як старший син ОСОБА_7 , після смерті батька успадкував разом з неповнолітньою ОСОБА_8 кожен свою частку в майні померлого, а саме будинку по АДРЕСА_1 . Домоволодіння має три будинки, в одному жив позивач разом із бабусею, в другому будинку за життя жив ОСОБА_7 з цивільною дружиною - відповідачем та її дітьми ОСОБА_8 та ОСОБА_10 .

Після запалення легенів у 2022 році та тривалого лікування в лікарнях м. Харкова відповідача забрала до себе мати ОСОБА_11 за адресою: АДРЕСА_2 , щоб виходити після тяжкої хвороби. Невдовзі у відповідача стався параліч тулуба після перенесеного нервового стресу.

Так як позивач не дозволив проживати в його будинку, відповідач була частково позбавлена ним можливості приймати повну участь у вихованні доньки. Він і зараз не дозволяє спілкуватися з донькою та проживати або перебувати за місцем реєстрації та проживання дитини. Діти відповідача навчаються в Баранівському ліцеї, але дії позивача розлучили їх та створили перешкоди для сумісного проживання.

28.01.2025 позивач подав додаткові пояснення, в яких вказав, що відзив на позовну заяву та заперечення на відповідь на відзив повністю спотворюють дійсні обставини справи, адже є учасником бойових дій, проходив службу в складі ЗСУ до (АТО) та після повномасштабного вторгнення. В подальшому згідно чинного законодавства звільнений з військової служби. Наразі має відстрочку від мобілізації за п.1 ст.23 ЗУ «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», а саме на підставі бронювання за місцем роботи, що спростовує твердження відповідача про намір уникнути мобілізації шляхом позбавлення її батьківських прав та оформлення опіки над сестрою.

Щодо тверджень відповідача, що у разі задоволення позову він набуде право на оформлення пенсії по втраті годувальника зауважив, що таке право набуде його малолітня сестра.

Дійсно, після смерті батька відкрито спадкову справу. До складу спадкового майна входить 1/3 частина житлового будинку, що належала його матері (бабусі позивача та його сестри), тому після оформлення спадщини разом із сестрою набудуть право власності на 1/6 частину житлового будинку кожен. Розпоряджатися майном малолітньої сестри наміру не має та й зробити цього не зможе без дозволу Служби у справах дітей.

Наголосив, що має особисту розписку ОСОБА_2 , за якою та не заперечує, щоб її донька проживала разом із ним за адресою: АДРЕСА_1 .

Вважає, що факт проживання відповідача з чоловіком без реєстрації шлюбу не є характеризує її, як матір, та не повинно впливати на виконання покладених на неї законом батьківських обов`язків щодо виховання та утримання своїх дітей.

29.01.2025 до суду надійшов висновок органу опіки та піклування про доцільність позбавлення батьківських прав відповідача відносно її малолітньої доньки.

24.04.2025 представник відповідача подав заперечення на відповідь на відзив, де посилаючись на викладені раніше обставини, вважає доводи позивача не обґрунтованими та недостовірними. Надала додаткові докази (численні звернення до державних органів), які, на її погляд, свідчать, що відповідач намагається не втратити свої батьківські права, бо не бажає, щоб суд розривав родинні зв`язки з неповнолітньою донькою, тим самим підтверджує наявність волевиявлення матері щодо виховання доньки. Її заява про відібрання дитини фактично не була розглянута уповноваженим органом в повному обсязі. Наголосила на відсутності підстав для позбавлення її батьківських прав відносно доньки. Просить відмовити в задоволенні позовних вимог з уточненнями.

Таким чином, сторони скористалися правом щодо подання заяв по суті справи в передбаченомуст.174 ЦПК України порядку в повному обсязі без обмеження у часі.

В судовому засіданні позивач та його представник підтримали позовні вимоги, наполягали на задоволенні, посилаючись на викладені ними обставини, з урахуванням уточнень.

Представник звернула увагу, що позивач не заявляє підставою для позбавлення батьківських прав відповідача її стан здоров`я, хоча сама потребує сторонньої допомоги. Позовні вимоги обґрунтовані саме не бажанням відповідача приймати участь в житті дитини, не забезпеченням нею належних умов її проживання, навчання, виховання. Ще до смерті чоловіка, не дивлячись на те, що він був прикутий до ліжка через тяжку хворобу, відповідач покинула його та малолітню доньку, переїхала жити до своєї матері, забравши лише старшого сина. Позивач на той час проходив службу в ЗСУ. Коли приїхав у відпустку, побачив жахливу картину. Одразу ж взяв на себе всі обов`язки щодо забезпечення умов проживання сестри. Згодом батько помер. До цього часу відповідач зовсім не цікавиться життям доньки. Подарувала їй мобільний телефон лише, коли позивач почав збирати документи з метою визначення статусу дитини, до того ж один раз, будь-якої іншої матеріальної допомоги не надає. Через поведінку відповідача дитина позбавлена передбачених законом соціальних гарантій. Натомість сина забрала з собою, оформила йому пенсію по втраті годувальника, купила велосипед, забезпечує всім необхідним в силу можливості. Щодо забезпечення доньки, яку навіть не забрала з собою, ніяких дій не вчиняє, куточку для проживання та навчання для доньки не облаштувала, велосипеда не купила. Сумнівні, на погляд представника, умови проживання старшого сина відповідача, оскільки притягнута до адміністративної відповідальності за ст.184 КУпАП.

Позивач підтримав позовні вимоги, просить залишити сестру на його утриманні. Наголосив, що проживають разом протягом 10 років у власному будинку, сестра має окрему облаштовану кімнату та все, що захоче, для життя, навчання, розвитку.

Відповідач не визнала позов, наголосила, що не ухилялася і не ухиляється від виконання батьківських обов`язків щодо неповнолітньої доньки. Не заперечує, щоб донька залишалась проживати разом з позивачем, але проти позбавлення її батьківських прав відносно доньки.

ЇЇ представник, посилаючись на викладені у відзиві обставини, наполягала на відсутності підстав для позбавлення батьківських прав відносно неповнолітньої доньки.

Просить врахувати, що відповідач - інвалід 2 групи, має вади руху, потребує сторонньої допомоги, проживає разом з матір`ю і сином, характеризується позитивно. Доказів, які б висвічували негативні обставини, зі слів представника, не надано. В грудні 2022 через хворобу була змушена покинути будинок, де проживали з чоловіком, тривалий час лікувалася в лікувальних закладах, після чого забрала до себе мати. Не судима, не має наркотичної чи алкогольної залежності. Все свідчить про відсутність злісного ухилення з боку відповідача, яка з мізерної пенсії купила доньці мобільний телефон, планшет, щоб та могла навчатись. Якби позивач не заблокував телефон, розмовляла б донькою. Неодноразово приїжджала за місцем проживання доньки, але житловий будинок належить позивачу, тому не змогла попасти. Свого часу відносини з чоловіком офіційно не оформили, ОСОБА_10 від першого шлюбу. Відносини між сторонами не можуть бути підставою для задоволення позову, а позбавлення батьківських прав матері, на думку представника. не відповідає моральним етичним нормам у суспільстві.

Одночасно погодилась, що оскільки відповідач інвалід, а позивач працює, дитині дійсно буде краще з братом, але вини відповідача в цьому не вбачає. До того ж, і відносини у позивача з донькою кращі, так як разом проживають з народження. Але позбавлення дитини матері не буде відповідати її інтересам.

Представник Служби у справах дітей позов підтримала повністю, просить задовольнити.

Зауважила, що позбавлення матері батьківських прав крайня міра, тому при вирішенні цього питання перевірялось кожне слово сторін. Враховувалась думка самої дівчинки, яка з першої зустрічі вказала, що хоче жити з братом, який її доглядає. З матір`ю жити не хоче. При цьому дитина веде себе впевнено, не залякана, комунікабельна. Перевірялись умови проживання, дані про особу, як позивача, так і відповідача, яка свого часу перебувала на обліку у Службі як дитина, яка опинилася в складних життєвих обставинах через безпритульність, знята за досягнення повноліття. На цьому ж обліку наразі перебуває старший син відповідача, окрім того, як дитина, яка зазнала домашнього насильства. Вважає недоцільним залишати дитину з матір`ю, що не буде відповідати інтересам неповнолітньої.

Будь-які заяви чи клопотання щодо проведення інших процесуальних дій, в тому числі забезпечення доказів, вжиття заходів забезпечення позову, учасниками справи не заявлялися.

Заслухавши пояснення учасників справи, допитавши свідків, дослідивши надані письмові докази, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до цих правовідносин, суд дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Судом встановлено, що батьком позивача є ОСОБА_7 , що підтверджується даними свідоцтва про народження серії НОМЕР_1 , актовий запис №11 від 01.11.1993.

ІНФОРМАЦІЯ_1 народилася ОСОБА_6 , батьками якої є ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відповідач у справі, про що свідчать дані свідоцтва про народження серії НОМЕР_2 , актовий запис №07 від 22.10.2015.

Отже неповнолітня ОСОБА_6 рідна сестра позивача по батькові.

ІНФОРМАЦІЯ_3 ОСОБА_7 помер, що підтверджується даними свідоцтва про смерть серії НОМЕР_3 , актовий запис №210 від 19.04.2023.

За інформацією державного нотаріуса № 1237/02/14 від 12.10.2023, після смерті батька за заявою позивача відкрита спадкова справа №158/2023, що підтверджується витягом про реєстрацію у Спадковому реєстрі № 74316521.

До складу спадкового майна входять два житлові будинку АДРЕСА_1 та АДРЕСА_1 . Право власності на житловий будинок за адресою: АДРЕСА_1 , згідно із свідоцтвом про право приватної власності, виданого 24.03.1989 виконкомом Баранівської сільради, зареєстровано за бабусею позивача ОСОБА_12 , яка померла, батько фактично прийняв спадщину, але не встиг оформити спадкові права.

Таким чином, позивач та неповнолітня ОСОБА_6 з урахуванням вимог ч.1 ст.1258, ч.1 ст.1261, ч.1 ст.1266 ЦК України є спадкоємцями за законом після смерті батька в першій черзі та мвють право спадкувати ту частку спадщини після смерті бабусі, яка належала б за законом їх батькові, якби він був живим на час відкриття спадщини.

Суд вважає слушними твердження представника позивача, що неповнолітня ОСОБА_6 в силу віку не може самостійно оформити спадкові права на нерухоме та інше майно після смерті батька та бабусі, але відповідач більше двох років не вчинила будь-яких заходів з метою забезпечити доньку власним житлом.

Із реєстру Валківської територіальної громади, державна реєстрація місця проживання неповнолітньої ОСОБА_6 за вказаною адресою значиться з 22.10.2015, тобто з дня народження.

З дня народження неповнолітня ОСОБА_6 фактично проживає разом з позивачем за цією адресою, що сторони в судовому засіданні не заперечували, тому ці обставини не підлягають доказуванню в силу ст.82 ЦПК України.

Згідно розписки, власноручно складеної відповідачем 03.10.2024, надала згоду на проживання доньки ОСОБА_8 в родині позивача за адресою: АДРЕСА_1 , що в судовому засіданні підтвердила.

Із акту обстеження сумісного місця проживання від 23.10.2024, позивач разом із сестрою ОСОБА_13 фактично проживають за адресою: АДРЕСА_1 , що підтверджується витягами із реєстру територіальної громади. З квітня 2023 року позивач виховує та здійснює постійний догляд за неповнолітньою сестрою.

Допитаний в судовому засіданні свідок ОСОБА_14 повідомив, що проживає по сусідству (навпроти) із родиною ОСОБА_15 з 2000 року. Відповідача бачив, коли був живий ОСОБА_16 , з`явилася приблизно в 2015 році. Не знає, чи перебували в зареєстрованому шлюбі, але проживали разом. У відповідача вже була дитини хлопчик, в 2015 народилася Надійка. Жили, як звичайна родина, сварок не чув. Позивач часто перебував у відрядженнях. ОСОБА_16 захворів у 2023 році, згодом помер. Відповідача бачив, коли ОСОБА_17 лягав до лікарні, потім більше не бачив, як і хлопчика. Після смерті ОСОБА_18 всі батьківські обов`язки із забезпечення ОСОБА_8 взяв на себе позивач.

Надійка залишилася з позивачем, який її одівав, годував, в школу відводив, до цього часу проживають разом. Жодного разу не бачив, щоб відповідач приїжджала до позивача і Надійки. Протягом року у позивача з`явилася дівчина, чи одружені, не знає, але частенько приїжджає до нього. Позивач працює в охороні, чи вночі, не знає, але ніколи не просив подивитись за дитиною. Надійку часто бачить, здоровкається, вихована, чистенька, гарно одягнута, завжди із зачіскою.

З 2023 року відповідача жодного разу не бачив. Раніше була як звичайна жінка, зараз побачив, що хвора, виглядить погано. Не чув, щоб не приїжджала через хворобу. Виключено, щоб дівчинку залякували, вона дуже любить брата, розвинена. Якби не знав, що брат і сестра, зі сторони їх відносини виглядають, як батько з донькою.

Свідок ОСОБА_19 в судовому засіданні повідомила, що зустрічаються з позивачем 5 років. 2,5 роки проживає разом з ним та його сестрою в їх будинку в с. Баранове. Відповідача не знає, бачила пару раз за життя батька позивача, коли приїжджала в гості. Коли батько захворів відповідач забрала старшого сина та свої речі. Зі слів ОСОБА_8 , сказала, що приїде потім, забере, але так і не приїхала. Дівчинка залишилася з хворим батьком у важкому стані. ОСОБА_20 на той час служив.

Зауважила, що батько також військовослужбовець, кожного року проходив обстеження, якби був інфікований, лічився б. Позивач повернувся зі служби після поранення на початку жовтня 2022, доглядав за батьком. Відповідача на той час вже не було.

Батько позивача помер в квітні 2023 року. На той час дитина проживала в жахливих умовах, нових речей не було, лише поношені і то не багато. Коли почала нею займатись: викупала, одягла, нагодувала. Одразу ж пішла на контакт, тянулась до свідка, з цікавістю сприйняла нові речі, заколки.

На цей час ОСОБА_8 ходила до 3 класу, підтягнули математику, добре пише та читає, любить малювати, не дуже англійська, якщо щось не зрозуміло, запитує. Разом з позивачем одягають, обувають, годують, нічим не обмежена, говорить, що дуже їх любить, якщо щось турбує, завжди запитує поради, розповідає важливі для неї події. Дитина дома сама не залишається, або з позивачем, або зі свідком, у разі необхідності міняються змінами, працює фармацевтом у аптеці.

За двором стоїть камера відеоспостереження, за записами з якої ніхто із родини відповідача не приїжджав. Влітку минулого року відповідач особисто зателефонувала та сказала, що дитина їй не потрібна, нехай живе з нами. З відзиву знає, що відповідач отримує соціальну допомогу. Відповідач ніколи нічого не дарувала Надійці, не передавала, навіть не телефонувала на День народження. Планшет кинула під двері в аптеці за місцем її роботи, від директора дізнались, що для доньки передала мобільний телефон. Надія користується гаджетами, знає, що від матері, ніхто не блокував номера телефону.

Знає, що під час передачі мобільного телефону на території ліцею відповідач намагалася вкрасти дитину, так як та навідріз відмовилася їхати з нею. Це було на День народження Надійки. В той день вона прийшла заплакана, сказала, що не хоче до них їхати. За весь час один раз побула в них дома, але просила забрати, не дочекавшись вечора, сказала, що більше до них не приїде. Натомість, в гості до матері свідка їздить із задоволенням, а до рідної бабусі - не хоче. Розповідала, що ОСОБА_10 її ображає. Не просилась до матері, яка не цікавиться її життям. Про брата та матір дитина навіть не запитує. Жвава, здорова дівчинка, завжди заплетені коси, любить і плаття, і джинси.

Свідок ОСОБА_21 повідомила, що в с. Баранове має спадкове майно після смерті батька, тому знає родину ОСОБА_15 протягом 10 років. Їх батько порядна, доброзичлива людина. Не пам`ятає, коли появилися відповідач та Надійка, але за його життя пару раз приходили в гості приблизно 7 років назад. Вибором ОСОБА_22 була шокована. Сама мати двох дітей, але в голові не вкладається, що мати може так відноситись до своїх дітей. Діти не могли підходити до столу, ходили голодні. Діти більше любили батька, особливо ОСОБА_8 - завжди з батьком. Він заступався за дітей, відносився до них однаково. Мати більш агресивна. На погляд свідка, жили, як співмешканці, кохання не бачила. Відповідач не говорила, що хворіє, виглядала краще, ніж зараз, тільки ходила. Коли ОСОБА_16 захворів, з осені 2022 року відповідача з ОСОБА_10 вже не бачила, більше з ними не спілкувалась.

Донька проживає разом з позивачем та Надійкою, мають намір одружитися. Стосунки доброзичливі. ОСОБА_8 часто приїжджає до неї в гості. Знає, що один раз їздила до матері і рідної бабусі, але на цю тему не говорили. Якби б вони хотіли спілкуватися, сиділи б на лавочці і чекали б, поки дитина вийде. Любить окрошку, борщ, більш м`ясне: відбивну, шашлик; солодке. Молочне не любить.

Свідок ОСОБА_23 в судовому засіданні повідомила, що з 2017 по 2020 роки працювала в магазині с. Баранове. З цього часу відповідача не бачила, з родиною ОСОБА_15 продовжує спілкуватись, так як здружились. Свого часу відповідач з ОСОБА_24 виховували двох діток. На той момент вона була більш людяною, не дуже дивилась за дітьми, водила до дитячого садка, потім школи, але більше тягнулась до сина. Могла крикнути, але не била. Надійка більше часу проводила з батьком, який в основному займався вихованням дівчинки, часто заходили в магазин. Хоча на той час Надійка була ще маленька, однаково тягнулась і до батька, і до матері, але частіше бачила з татом. Коли батько захворів, відповідач вже виїхала. Знає, що вона також хворіла, лежала в лікарні, після чого поїхала до матері. Щодо характеристики відповідача може сказати більше негативного ніж позитивного.

Надійка залишилась проживати з батьком, зараз з братом. За час проживання з донькою і позивачем стала активна, охайна, при зустрічі доброзичлива, хоча спочатку була дикуватою. Зараз розуміє, як потрібно спілкуватись. Часто зустрічаються, із задоволенням спілкується по телефону.

За характеристикою Баранівського старостинського округу № 03.01-47/07 від 14.01.2025, після смерті ІНФОРМАЦІЯ_3 батька позивач взяв на себе відповідальність з догляду та виховання малолітньої сестри ОСОБА_8 , претензій з цього приводу до нього немає. Дитина систематично відвідує навчання, забезпечена всіма необхідними засобами, вирішує всі нагальні питання.

За час проживання в селі зарекомендував себе з позитивної сторони. До кримінальної чи адміністративної відповідальності не притягувався. Із сусідами підтримує доброзичливі стосунки. Суперечок із представниками влади не мав. Скарги на нього до старостату не надходили.

Мати дитини з початку 2023 року з нею не проживає, спілкується дуже рідко, вихованням доньки не займається.

Зі змісту характеристики, ОСОБА_6 навчається в 4 класі Баранівського ліцею Валківської міської ради з 1 класу на достатньому та середньому рівні. Має задовільну зорову та слухову пам`ять. Виявляє логічне та образне мислення. У дитини добрий загальний розвиток. Читає цілими словами, правильно інтонуючи кінець речення. Уміє будувати зв`язне висловлювання, спираючись на допоміжні матеріали. Основний матеріал з математики засвоює на середньому рівні. Виконує завдання в межах вивченого матеріалу за алгоритмами. Виявляє активність особливо під час тієї роботи, яка їй подобається. Співпрацює у групі, висловлює власні ідеї. Емоційна, жвава дівчинка. Правила поведінки виконує завжди свідомо. Підтримує дружні стосунки з усіма учнями класу. Відповідально виконує доручення.

Допитана в судовому засіданні свідок ОСОБА_25 директор ОСОБА_26 ліцею повідомила, що знає позивача, як колишнього учня ліцею, жителя с. Баранове. Відповідача знає, як матір дітей ОСОБА_8 та ОСОБА_10 , які з першого класу навчаються у ліцеї. ОСОБА_8 проживає з позивачем в с. Баранове, а ОСОБА_10 із матір`ю в с. Костів. Зараз діти проходять онлайн навчання, але є освітня програма, за якою учні 2-3 рази на тиждень приходять до школи. ОСОБА_8 за час проживання з позивачем жодну процедуру не пропустила або підтвердила поважність причин неявки. Повністю всім забезпечена для навчання, зокрема, телефоном, комп`ютером, інтернетом. Завжди виконує домашні завдання, видно, що з дитиною займаються. Дівчинка жвава, комунікабельна, красиво одягнута, завжди із зачіскою. Із задоволенням розповідає про позивача та його дівчину ОСОБА_27 , які допомагають у навчанні. Коли бесіда заходить про матір та ОСОБА_10 , говорить, що не скучає. Активна, має середній рівень навчання. Позивач завжди на зв`язку, в ліцеї знають умови проживання дівчинки. Дитині комфортно.

Вадим слабкий у навчанні, має багато пропусків, а саме 141 урок за 1 семестр. У минулому році було ще гірше. На уроки виходить не завжди, камера виключена, домашні завдання не виконує. Почав навчатись останні два тижні, коли зацікавились служби. Має здібності, але немає контролю з боку матері. Друзів не має, ні з ким не спілкується. Були випадки, що ОСОБА_10 ображав ОСОБА_8 , коли ходили до школи. Мати забезпечила ОСОБА_10 всім необхідним, але він не користується. Може сказати неправду, наприклад, що школа не забезпечила підручниками, хоча в телефоні все є.

Позивач зареєстрований в чаті батьків у месенджері Вайбер, чи є відповідач не знає, так як спілкується з позивачем. Відповідач спілкується лише щодо ОСОБА_10 . Можливо приїжджала до школи, щоб побачити ОСОБА_8 , але свідка вже не було. Зі слів класного керівника знає, що відповідач приїжджала, але вже не застала дівчинку, через неї передала мобільний телефон. Чи передавала інші подарки, не відомо. На цей час дівчинка вже була забезпечена гаджетами. Зі слів класного керівника знає, що два роки назад дівчинка не хотіла спілкуватися з матір`ю, зараз ситуація не змінилася. Зі слів ОСОБА_8 , мати брала додому, але їй не сподобалося, буде жити у брата.

Їхня бабуся приїжджала разом з відповідачем та ОСОБА_10 до школи, загрузили ще раз електронні книги. Просила поговорити з ОСОБА_10 , так як той зняв гроші з картки. Про життя ОСОБА_8 бабуся не цікавилась. Через інших працівників ліцею ніхто нічого ОСОБА_8 не передавав, окрім мобільного телефону та фруктів на День народження. Спочатку класний керівник не хотіла брати, потім забрала, щоб не залишати в ліцеї. Цим телефоном в ліцеї не користується. Про планшет нічого не знає. ОСОБА_8 в ліцеї з мамою не спілкується, чи спілкується поза межами, не знає. Зараз у дитини на обличчі завжди усмішка, радість, на запитання про нову зачіску чи одяг, говорить, що це ОСОБА_28 , дитина задоволена.

Не думає, що між матір`ю і ОСОБА_8 є зв`язок, більше з ОСОБА_10 . Коли помер батько, дівчинка весь час живе з позивачем, мати до себе не забрала, після подачі позову почала цікавитись дитиною. Про стосунки між сторонами нічого не знає, так як не живе с. Баранове, до того ж до навчання дітей це не стосується. Знає позивача, як колишнього учня, добропорядний. Його графік роботи, не відомий.

За час перебування ОСОБА_8 у позивача, з огляду на її зовнішній вигляд, ні разу не виникало сумнівів, що дитина в небезпеці. Вадим смиканий, неспокійний, ще з початкової школи, хоча проживає з матір`ю. ОСОБА_8 весела, хоча живе без батьків. Випадків, щоб ОСОБА_8 плакала, не було.

Показання свідка ОСОБА_25 підтверджуються інформацією із довідки №01-24/05 від 09.01.2025, що ОСОБА_6 систематично відвідує он лайн навчання. Дитина забезпечена в повній мірі всіма необхідними засобами навчання (канцелярським приладдям, телефоном, ноутбуком). На уроках досить активна, цікавиться інформацією. Навчається на середньому і достатньому рівні. Весела, жвава, комунікативна дівчинка. Поведінка задовільна. Дитина з матір`ю спілкується дуже рідко, вихованням дівчинки не займається. Всі питання вирішує старший брат ОСОБА_20 , в сім`ї якого проживає дівчинка. Він же займається її вихованням та забезпеченням всім необхідним.

Згідно довідки учня загальноосвітнього навчального закладу про результати обов`язкового медичного профілактичного огляду від 04.10.2024, ОСОБА_6 визнана здоровою, група здоров`я І група для занять фізичною культурою основна.

За повідомленням ГУ ПФУ в Харківській області № 2000-0803-7/68365 від 06.05.2025, ОСОБА_6 на обліку в установі, як отримувач пенсії у зв`язку з втратою годувальника згідно ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», не перебуває.

Зі слів же свідка ОСОБА_11 , донька та її син ОСОБА_10 отримують цю соціальну допомогу в повному обсязі, що підтверджується довідкою про отримання допомоги УСЗН Богодухівської РДА № 03-11/1437 від 23.04.2024, згідно із якої допомога призначена на сім`ю: заявницю та сина з 01.08.2024.

Суд вважає слушними твердження представника позивача, що неповнолітня ОСОБА_6 в силу віку не може самостійно оформити пенсію у зв`язку з втратою годувальника згідно ст.36 ЗУ «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», але відповідач не вчинила будь-яких заходів для цього більше двох років.

Посилання відповідача в судовому засіданні на відсутність у неї свідоцтва про народження доньки для оформлення встановленої законом соціальної допомоги, суд вважає неспроможними.

З характеристики №03.08-51/02 від 14.01.2025 відповідач зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 , але фактично проживає АДРЕСА_2 разом з матір`ю ОСОБА_11 , сином ОСОБА_10 та ОСОБА_9 , з яким перебуває у фактичних відносинах. Мати двох малолітніх дітей: ОСОБА_29 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , та ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

До 2023 року відповідач проживала в с. Баранове разом з дітьми та батьком доньки ОСОБА_8 ОСОБА_7 , але у шлюбі не перебувала. Через хворобу мати змушена була забрати її додому, так як потрібна постійна стороння допомога. Разом з відповідачем в с. Костів переїхав син ОСОБА_10 , а донька залишилася проживати з батьком в с. Баранове, який на цей час вже помер.

З 26.06.2023 відповідач має інвалідність ІІ групи, через хворобу виникають труднощі при пересуванні, тому потребує допомоги рідних, пересувається за допомогою інвалідної коляски. За час проживання на території села зарекомендувала себе добре. В побуті веде себе врівноважено, добра, уміє спілкуватися з людьми. Із сусідами перебуває в добрих стосунках. Піклуватися про дітей допомагає мати.

Допитана в судовому засіданні в якості свідка староста ОСОБА_30 повідомила, що позивача і неповнолітню ОСОБА_8 не знає, ніколи не бачила. Відповідач проживає в селі, особисто з нею не знайома, так як проживає в м. Валки. За 4 роки роботи в старостаті, скарг на неї не надходило.

Зауважила, що характеристика складена зі слів відповідача. Наведені дані достовірні на час виїзду 14.01.2025. Виїжджала за місцем проживання відповідача особисто разом із спеціалістом старостату. Обстановка в будинку бажає кращого, лише дві кімнати, одна з яких житлова, бідно, не дуже чисто. Видно, що перед приїздом підремонтували задля позитивної характеристики. При огляді будинку не було нікого в стані алкогольного чи наркотичного сп`яніння. Чи є умови для проживання дитини не перевіряли через відсутність повноважень.

Фактично родину знає у зв`язку зі зверненням для надання характеристики, проживають за 3 км від центру села. Декілька разів бачила ОСОБА_10 в селі, як возив маму на інвалідній колясці до магазину. Знає, що сім`я малозабезпечена, особисто виділяла гуманітарну допомогу. Чи отримують матеріальну допомогу з інших організацій, не знає.

Вважає, що дівчинка повинна залишатися там, де зараз проживає.

В судовому засіданні відповідач підтвердила, що на цей час ОСОБА_9 не проживає з ними, був у відпустці після поранення, зараз продовжує військову службу в Дніпропетровській області.

Суд не приймає до уваги викладені в характеристиці та в Акті обстеження сумісного проживання від 14.01.2025 обставини щодо фактичного проживання разом з відповідачем ОСОБА_9 , з яким вона перебуває у фактичних відносинах та який надає фінансову, фізичну та моральну підтримку і має намір одружитися, оскільки не знайшли свого підтвердження під час судового розгляду.

Представник позивача звернув увагу, що ОСОБА_9 неодноразово судимий, в тому числі за злочини, пов`язані з насильством проти полової свободи жінки.

За даними довідки до акта МСЕК відповідач має другу групу інвалідності за загальним захворюванням безстроково, що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_4 від 09.08.2023. Протипоказана важка фізична праця. Рекомендовано «Д» нагляд невропатолога, стаціонарне лікування у неврологічному відділенні.

З довідки № 03-15/57 від 28.02.2025, відповідач перебуває на обліку УСЗН Богодухвської РДА, в зв`язку з чим призначена державна соціальна допомога малозабезпеченим сім`ям на загальну суму з 01.10.2024 по 28.02.2025 - 19889,92 грн.

Мати відповідача ОСОБА_11 знаходиться на обліку в управлінні соціального захисту населення Валківської міської ради в зв`язку з доглядом за відповідачем, за що призначено компенсацію (довідка № 02-12/835 від 28.10.2024).

Із характеристики за місцем проживання № 03.08-51/03 від 16.01.2025, ОСОБА_11 зареєстрована на АДРЕСА_3 , але фактично з донькою та онуком проживає на АДРЕСА_2 у батьківському будинку, який успадкувала. Не заміжня. На цей час не працює, так як здійснює догляд за донькою ОСОБА_2 , яка потребує сторонньої допомоги та допомагає їй у вихованні сина ОСОБА_10 . За час проживання зарекомендувала себе добре. В побуті урівноважена, доброзичлива. З сусідами знаходиться в добрих стосунках.

Постановою Валківського районного суду Харківської області від 23.08.2024 у справі № 615/1650/24 ОСОБА_11 притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.173-2 КУпАП за те, що 19.08.2024 о 19:00 за місцем проживання нанесла декілька ударів віником по руках та ногах онука ОСОБА_31 , тим самим вчинила домашнє насильство фізичного характеру.

В зв`язку з цими обставинами відповідач притягнута до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.184 КУпАП (постанова від 04.09.2024 у справі № 615/1648/24), оскільки ухилилася від виконання батьківських обов`язків щодо забезпечення належних умов виховання та навчання неповнолітнього сина.

Свідок ОСОБА_11 в судовому засіданні підтвердила, що дійсно з онуком ОСОБА_10 часто виникають конфліктні ситуації з використанням нецензурної лексики, так як не слухається. Після цього конфлікту відвідали соціальну службу та психолога, за результатами проведених бесід став спокійнішим, усвідомили свої помилки.

Донька проживала з ОСОБА_32 в незареєстрованому шлюбі в належному йому будинку в с. Баранове. Часто відвідувала їх, було і хороше, і погане. Вадим від першого шлюбу, ОСОБА_8 спільна дитина. ОСОБА_16 працював, а донька вела домашнє господарство, слідкувала за дітьми.

В 2022 хвороба доньки почала прогресувати, тривалий час лежала в лікарні в Харкові, потім у Валках, ОСОБА_10 в цей час жив з нею, а ОСОБА_8 захотіла жити з батьком. Захворіли років 5 назад. ОСОБА_22 доглядав позивач із дівчиною ОСОБА_33 .

Через відмову спілкування з ОСОБА_8 у доньки стався приступ, на дзвінки не відповідає, хоча до 2023 року спілкувались, разів 6 привозили онуку, бувало забирали до себе. З вересні 2023 року спілкування припинилось до вересня 2024 року, коли поїхали в День народження ОСОБА_8 до ліцею, ОСОБА_10 зателефонував їй, щоб вийшла, подарували планшет, солодощі, фрукти, спілкувалися на дитячій площадці години 2, діти гарно гралися. Але ОСОБА_8 побоялась брати планшет, так як позивач буде лаяти, тому передали через ОСОБА_27 , фрукти забрала. Під час зустрічі сказала, що не має мобільного телефону, тому відповідач купила та передала ОСОБА_8 через директора ліцею, чому не особисто, не знає. В її присутності донька запитувала онуку, з ким вона хоче жити, на що та відповіла, що з ОСОБА_20 хоче жити, а з нами спілкуватись. Позивач же спілкуватись не хоче, з невідомого номера сказав, щоб направляли подарунки поштою. Подарований мобільний телефон вже ввечері виключився, не активний. Не знає, чому сторони не спілкуються.

Наполягала, що двічі приїжджали, щоб поспілкуватись з онукою: в школу і додому в той же день. ОСОБА_10 пішов покликати, але ОСОБА_8 відмовилася, тому поїхали до старости, але не застали. Це було в лютому 2025 року.

ОСОБА_16 помер у квітні 2023, до 30.09.2023 приїжджали 6 разів, після чого телефон не відповідає. До ОСОБА_34 не заходила, не запитувала, що сталося. Після цього в лютому 2025 року приїхали поліцейські та повідомили, що хотіли вкрасти ОСОБА_8 . На той час з ними проживав співмешканець ОСОБА_9 .

Під час зустрічі нормальні стосунки з онукою, розповідала, що з позивачем добрі стосунки, його дівчина ОСОБА_28 учить готувати, разом консервували, з уроками допомагає. Про ОСОБА_20 нічого не говорила. Розписку про дозвіл на проживання онуки з позивачем писала від імені доньки в присутності працівників Служби у справах дітей, коли приїжджали в зв`язку поведінкою ОСОБА_10 . Документи на соціальні виплати подавали для себе, доньки та онука. Свідоцтво про народження Надійки знаходиться у позивача, у нього не запитували, за дублікатом не зверталися, так як ніхто не підказав.

Для проживання онуки в будинку не має окремої кімнати, ліжка, парти для навчання. У разі рішення суду куплять крісло, стіл, хоча буде важко виділити кошти, отримують маленькі пенсії, інших доходів не має. Коли ОСОБА_9 проживав з відповідачем з лютого 2024 року, надавав матеріальну допомогу. На цей час не служить, але в ЗСУ проходить ВЛК. У позивача онучка проживає в окремій кімнаті, має все необхідне.

Зауважила, що відповідач нічого не може виконувати по господарству. Особисто пере, прибирає, готує їжу, інколи допомагає ОСОБА_10 . Донька контролює навчання ОСОБА_10 . У разі рішення суду буде виконувати батьківські обов`язки щодо онуки замість доньки. Коли зустрічалися, бачила, що онуки гуляли, щоб ОСОБА_10 ображав Надійку, не бачила.

В грудні 2022 року позивач уже був дома, тому ОСОБА_8 залишили з ним, так як донька потребувала стаціонарного лікування. До цього знайомі з 2014 року, проживали разом в с. Баранове, в одному дворі, часто відвідувала, допомагала полоть город, гралася з дітьми, бувало готувала їсти. Відносини в сім`ї доньки бували по всякому, в тому числі з ОСОБА_20 .

Підтвердила, що не в повному обсязі виконувала батьківські обов`язки, з 2012 року перебувала на обліку протягом двох років, так як донька тікала з дому. В зв`язку з цим притягувалася до кримінальної відповідальності, але донька не притягувалася.

Завірила суд, що раніше не було можливості надавати матеріальну допомогу онучці, як гроші появилися, купили планшет та мобільний телефон, в 2024 році оформила догляд за донькою. Отримують: 3250 грн. - донька, 2200 грн. вона та 4100 грн. на ОСОБА_10 .

Житловий будинок належить до спадщини після смерті батьків, але не переоформлений, хоча в нотаріальній конторі уклали договір із сестрою, за умовами якого їй належить земельна ділянка, а свідку житловий будинок, але свідоцтво про право власності не отримала через відсутність коштів. У будинку три кімнати: в спальні спить донька, на кухні Вадим, свідок в коморі без вікон. Такої можливості, щоб, щоб зробити окрему кімнату для онуки, не має. Газу, води в будинку не має, опалення пічне.

На цей час вже хороші відносини з ОСОБА_10 , слухається, іноді виражається нецензурною лайкою, але не в його сторону, а просто. Допомагала йому складати тести з географії (оцінки 4-6), української і математики (9-10).

Вказала, що не мають умов для проживання та навчання онучки. Знає, що навчається в 4 класі. Забезпечити мінімум для розвитку дитини не можуть. В силу віку не зможе займатися вихованням та утримання онуки.

За повідомленням представника Служби у справах дітей, відповідач свого часу з 09.12.2009 перебувала на обліку дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах, через безпритульність, надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування, знята з обліку 02.01.2012 після досягнення повноліття, що підтверджується витягом з електронної обліково-статистичної картки дитини Єдиного банку даних від 05.03.2025

Свідок ОСОБА_35 в судовому засіданні пояснила, що проживає по сусідству з родиною відповідача протягом 18 років, знає ОСОБА_36 з дитинства. 1-2 рази на тиждень відвідує їх, коли йде до магазину, допомагає по господарству. Ніколи не бачила відповідача в стані алкогольного сп`яніння. В її присутності не лаються. Поліцейських не бачила ніколи. Зимою бачила ОСОБА_9 . Під час відвідин ОСОБА_10 грається із собакою або в телефоні. Часто бачила, як допомагає матері доїхати на колясці до кухні або на прогулянку, допомагає по господарству: воду качає, дрова рубає, заносить, розтоплює. Сварок між ними не бачила. Надійку бачила, коли приїжджала в гості. Позивача не бачила. Речей дівчинки в будинку немає. Коли приїжджала, гралася з ОСОБА_10 , каталися на його велосипедом. Це було осінню 2023 року. В 2024 році ОСОБА_8 не бачила. Не бачила, скільки разів відповідач їздила до школи. Не хотіла, щоб її внуки проживали в таких умовах.

Орган опіки та піклування Валківської міської ради у висновку № 04-42/380 від 24.01.2025 вважає за доцільне позбавити батьківських прав відповідача відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , що відповідає інтересам дитини.

При обстеженні житлово-побутових умов сім`ї позивача за адресою: АДРЕСА_1 встановлено, що в родині проживають: брат - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 ; співмешканка брата - ОСОБА_19 , ІНФОРМАЦІЯ_6 ; дитина (сестра) - ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Стан приміщення задовільний. Будинок придатний для життя, електрифікований, газифікований, наявне водопостачання. Чисто, прибрано. Є продукти харчування. У дитини окрема кімната, є місце для навчання та відпочинку. Забезпечена необхідними речами відповідно до віку. Стосунки між всіма членами родини доброзичливі. ОСОБА_37 приділяє увагу навчанню та вихованню своєї сестри ОСОБА_8 . Активну участь її у вихованні приймає співмешканка брата ОСОБА_38 .

На момент взяття під супровід відповідач зв`язок з донькою не підтримувала. Пояснила це тим, що позивач не дозволяє бачитися та спілкуватися. Після бесіди з ним стосовно конфлікту, прийнято рішення здійснити поїздку дівчинки до матері в супроводі брата та працівників Центру. Після спілкування з матір`ю ОСОБА_8 виявила бажання повернутися та проживати разом з братом. Відповідач написала розписку, згідно якої дозволяє проживати доньці в родині брата.

На цей час побутові умови сім`ї ОСОБА_2 покращилися: продукти харчування в наявності, є дрова для опалення будинку, чиста постільна білизна. Придбано новий диван та доріжки в кімнату, але у приміщенні не завжди чисто та прибрано, наявний стійкий неприємний запах. У будинку дві житлові кімнати, в яких проживає четверо людей. Вільних спальних місць немає.

Під час бесіди з малолітньою ОСОБА_8 з`ясовано, що вона знає, де живе мати, точної адреси не назвала. Останній раз бачилася з матір`ю влітку 2024 року, коли рідний брат ОСОБА_20 відвіз побачитися з матір`ю за місцем її фактичного проживання в селі Костів. Дівчинка до матері ставиться добре, але жити з нею бажання не має. У ОСОБА_8 є рідний брат ОСОБА_10 , ставиться до нього добре, але бачитися не хоче. Коли разом проживали, брат ображав. Сказала, що коли мама пішла з дому в селі Баранове, де вони разом проживали, то забрала з собою брата та деякі речі. Її залишила проживати з батьком. Після смерті батька малолітня ОСОБА_8 стала проживати вже разом зі своїм братом по батькові ОСОБА_20 та його співмешканкою ОСОБА_39 . Малолітня ОСОБА_8 хотіла б і надалі жити з братом ОСОБА_20 , бо він її ніколи не ображає, турбується, допомагає робити уроки, дівчинка довіряє старшому брату ОСОБА_20 і його співмешканці ОСОБА_40 .

17.01.2025 на засіданні комісії з питань захисту прав дитини міської ради позивач повідомив, що перешкод у спілкуванні матері з донькою ніколи не чинив. У матері було достатньо часу для того, щоб забрати дитину жити до себе. У нього були свої плани на життя, але прийшлося підлаштовуватися під обставини, пов`язані з вихованням та утриманням меншої сестри. Мати заперечує проти позбавлення її батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_8 . Визнає, що не заперечувала, щоб донька проживала у родині старшого брата дівчинки.

Ч.1 ст.3 Конвенції про права дитини визначено, що в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини.

У рішенні від 11.07.2017 у справі «М.С. проти України», заява № 2091/13, ЄСПЛ зауважив, що при визначенні найкращих інтересів дитини у кожній конкретній справі необхідно враховувати два аспекти: по-перше, інтересам дитини найкраще відповідає збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я є особливо непридатною або неблагополучною; по-друге, у найкращих інтересах дитини є забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагонадійним (параграф 76).

Згідно із ст.150 СК України батьки зобов`язані виховувати дитину в дусі поваги до прав та свобод інших людей, любові до своєї сім`ї та родини, свого народу, своєї Батьківщини; піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток; забезпечити здобуття дитиною повної загальної середньої освіти, готувати її до самостійного життя; поважати дитину; передача дитини на виховання іншим особам не звільняє батьків від обов`язку батьківського піклування щодо неї.

За ст.164 СК України батьки можуть бути позбавлені батьківських прав, якщо буде встановлено, що вони ухиляються від виконання своїх батьківських обов`язків по вихованню дітей, а також протягом шести місяців не виявили відносно дитини батьківської опіки.

У постанові Пленуму Верховного Суду Уераїни №3 від 30.03.2007 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав»,особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених статтею 164СК України. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав згідно ст.165 СК України мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я або навчальний заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Ст.81 ЦПК України зобов`язує кожну сторону довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Аналізуючи наведені норми, суд доходить висновку, що матеріали справи містять достатньо належних та допустимих доказів, аналіз яких в сукупності свідчить про ухилення відповідача від виконання своїх обов`язків з виховання малолітньої доньки, тому з метою захисту її прав та інтересів суд задовольняє позовні вимоги в цій частині.

При цьому суд враховує, що з урахуванням вимог ч.1 ст.169 СК України мати, батько, позбавлені батьківських прав, мають право на звернення до суду з позовом про поновлення батьківських прав.

Щодо позовних вимог про призначення позивача опікуном неповнолітньої сестри, суд враховує його особисті якості, здатність до виховання дитини, ставлення до неї, та безпосередньо бажання самої дитини.

Із характеристики №02-03/182 від 18.11.2024, прийнятий на роботу охоронником відділу охорони стаціонарних об`єктів м. Харкова департаменту охоронної діяльності з 01.07.2024 за наказом №1124-к від 27.06.2024. За час роботи зарекомендував себе з позитивного боку, як грамотний та вимогливий працівник. До своїх функціональних обов`язків ставиться сумлінно не рахуючись з особистим часом. Всі доручення керівництва виконує сумлінно, службову документацію веде на належному рівні, користується повагою та авторитетом серед колег.

За даними з Реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування, станом на 18.11.2024 офіційно працевлаштований та має стабільний дохід.

Досліджений в судовому засіданні Графік роботи дозволяє йому достатньо часу приділяти вихованню та утриманню сестри.

З висновку про стан здоров`я, виданого КНП «Валківська ЦРЛ» від 20.12.2023, визнаний здоровим.

На території України станом на 18.11.2024 відомості про притягнення до кримінальної відповідальності, про наявність не знятої чи непогашеної судимості, про розшук відсутні, про що свідчить витяг з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості».

Має право на пільги, встановлені законодавством України для ветеранів війни учасників бойових дій, про що свідчить посвідчення серії НОМЕР_5 , видане 13.04.2016 ГУ Національної гвардії України.

З військово-облікового документу, станом на 18.01.2025 військовозобов`язаний, має бронювання за місцем роботи.

За повідомленням Служби у справах дітей № 01-37/54 від 13.03.2025, з 12.03.2025 взятий на облік потенційних опікунів/піклувальників Служби.

Згідно із ст.55 ЦК України, ст.243 СК України, опіка та піклування встановлюються з метою забезпечення особистих немайнових і майнових прав та інтересів малолітніх, неповнолітніх осіб. Опіка, піклування над дитиною встановлюється органом опіки та піклування, а також судом у випадках, передбачених ЦК України.

За змістом ст.58 ЦК України, опіка встановлюється над малолітніми особами, які є сиротами або позбавлені батьківського піклування.

Ч.3 ст.60 ЦК України передбачено, що суд встановлює опіку над малолітньою особою, якщо при розгляді справи буде встановлено, що вона позбавлена батьківського піклування, і призначає опікуна за поданням органу опіки та піклування.

У відповідності до ст.62 ЦК України опіка або піклування встановлюються за місцем проживання фізичної особи, яка потребує опіки чи піклування, або за місцем проживання опікуна чи піклувальника.

Опікуном або піклувальником може бути лише фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Фізична особа може бути призначена опікуном або піклувальником лише за її письмовою заявою. Опікун або піклувальник призначаються переважно з осіб, які перебувають у сімейних, родинних відносинах з підопічним, з урахуванням особистих стосунків між ними, можливості особи виконувати обов`язки опікуна чи піклувальника. При призначенні опікуна для малолітньої особи та при призначенні піклувальника для неповнолітньої особи враховується бажання підопічного (ст.63 ЦК України, ст.244 СК України).

За ст.67 ЦК України, ст.249 СК України, опікун зобов`язаний дбати про підопічного, про створення йому необхідних побутових умов, забезпечення його доглядом та лікуванням. Опікун малолітньої особи зобов`язаний дбати про її виховання, навчання та розвиток. Опікун має право вимагати повернення підопічного від осіб, які тримають його без законної підстави. Опікун вчиняє правочини від імені та в інтересах підопічного. Опікун зобов`язаний вживати заходів щодо захисту цивільних прав та інтересів підопічного.

Дитина, над якою встановлено опіку або піклування, має право: 1) на проживання в сім`ї опікуна або піклувальника, на піклування з його боку; 2) на забезпечення їй умов для всебічного розвитку, освіти, виховання і на повагу до її людської гідності; 3) на збереження права користування житлом, у якому вона проживала до встановлення опіки або піклування. У разі відсутності житла така дитина має право на його отримання відповідно до закону; 4) на захист від зловживань з боку опікуна або піклувальника. Встановлення опіки та піклування не припиняє права дитини на отримання пенсії, аліментів, відшкодування шкоди у зв`язку з втратою годувальника та інших соціальних виплат, призначених дитині відповідно до законів України, а також права власності дитини на ці виплати (ст.247 СК України).

Таким чином, зібрані у справі докази в сукупності підтверджують, що малолітня ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , позбавлена батьківського піклування, з народження проживає з позивачем, який наділений правом здійснювати захист дитини, забезпечує її умовами для всебічного розвитку, освіти, виховання, проживають у власному будинку. Малолітня потребує постійної допомоги у вирішенні питань щодо організації свого життя, які може вирішити за допомогою близької людини брата, який має можливість виконувати обов`язки опікуна, тому позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст.263-265 ЦПК України суд, -

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_7 , РНОКПП НОМЕР_4 , батьківських прав відносно її малолітньої доньки ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Встановити над ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , опіку та призначити її опікуном ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_6 .

Рішення може бути оскаржене безпосередньо до Харківського апеляційного суду протягом 30 днів з дня проголошення.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя А.П. Токмакова