Придніпровський районний суд м.черкас
Новинка
Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.
РеєстраціяПридніпровський районний суд м.Черкаси
Справа № 711/3187/25
Провадження № 2/711/1727/25
Р І Ш Е Н Н Я
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
27 червня 2025 року Придніпровський районний суд м. Черкаси в складі:
головуючого судді Скляренко В.М.,
при секретарі Кошубінській Л.В.
за участі:
позивача ОСОБА_1
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Черкаси цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» про стягнення грошових коштів, -
в с т а н о в и в:
Позивач ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСББ «Бульвар Шевченка, 352», в якому, з урахуванням уточнень позовних вимог, просив стягнути з ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» на свою користь грошові кошти в сумі 232441,30 грн. Також в позові заявлено вимогу про відшкодування позивачу за рахунок відповідача судових витрат з оплати судового збору та правової допомоги.
В обґрунтування позовних вимог в позові зазначено, що між сторонами були укладені два договори про надання поворотної фінансової допомоги №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р. за кожним з яких позивач надав відповідачу по 99000 грн., тобто усього 198000 грн., а відповідач зобов`язувався повернути відповідні кошти. Натомість дотепер відповідач в порушення умов договорів не повернув отримані від позивача кошти, внаслідок чого позивач вимагає стягнути з відповідача суму коштів в розмірі 232441,30 грн., яка складається зі 198000 грн. отриманих відповідачем від позивача коштів, а також нарахованих штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання: 1 773,87 грн. три відсотки річних; 4 914,88 грн. інфляційні збитки; 17852,55 грн. пеня; 9 900 грн. штраф.
Відповідач не заперечував проти позовних вимог, проте просив розстрочити сплату заборгованості на чотири місяці рівними платежами.
30.04.2024р. судом відкрито провадження у справі та визначено розгляд справи проводити за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін.
30.05.2025р. від представника відповідача Мазніченко В.О., який діє в порядку самопредставництва юридичної особи, як її керівник (голова правління), надійшла заява, в якій зазначено, що ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» отримало від позивача фінансову допомогу за договорами від 16.10.2024р. та від 25.11.2024р. для використання таких коштів на статутну діяльність об`єднання і відповідні кошти було витрачено на ремонтні роботи будинку. Також в заяві зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги, але просить розтермінувати сплату заборгованості на 4 місяці рівними платежами.
02.06.2025р. від позивача надійшла заява про збільшення позовних вимог. У такій заяві позивач збільшив свої вимоги в частині розміру нарахованих трьох відсотків річних, інфляційних збитків та пені, обґрунтовуючи такі вимоги збільшенням періоду прострочки виконання відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем. Відповідна заява була прийнята судом, а викладена в ній редакція позовних вимог стала предметом судового розгляду по суті.
В судове засідання відповідач не з`явився, проте у заяві від 30.05.2025р. викладено клопотання відповідача про розгляд справи без участі його представника за наявними в матеріалах справи документами. Отже неявка відповідача не перешкоджає розгляду справи.
Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги та наполягав на їх задоволенні в повному обсязі з підстав, викладених у позові. Додатково зазначив, що не заперечує проти розстрочки виконання грошового зобов`язання відповідача на чотири місяці.
20.06.2025р. суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення у справі.
Заслухавши пояснення позивача, дослідивши письмові матеріали справи та оцінивши надані докази, судом встановлені наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.
Між сторонами було укладено два договори поворотної фінансової допомоги №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р.
На підставі договору №161024/1 від 16.10.2024р. відповідач отримав від позивача суму коштів в розмірі 99000 грн., які зобов`язувався повернути до 31.12.2024р. /а.с. 10-13/.
Умовами такого договору сторони передбачили, що за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань позичальник сплачує позикодавцю:
- пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період нарахування пені, від суми заборгованості за весь час, протягом усього періоду порушення, до моменту повернення. При цьому позичальник зобов`язаний повернути суму коштів (її неповернуту частину в разі дострокового повернення частини), збільшену на індекс інфляції за весь строк прострочення та 3% річних від суми заборгованості згідно ч. 2 ст. 625 ЦК України (п. 6.1);
- штраф в розмірі 10% від суми заборгованості у разі прострочення повернення суми коштів (її частини) більше чим 90 календарних днів (п. 6.2).
На підставі договору №251124/1 від 25.11.2024р. відповідач також отримав від позивача суму коштів в розмірі 99000 грн., які зобов`язувався повернути до 31.03.2025р. /а.с. 30-33/.
Умови такого договору в частині відповідальності позичальника перед позикодавцем за несвоєчасне виконання грошових зобов`язань тотожні умовам, передбаченим договором №161024/1 від 16.10.2024р.
Факт отримання відповідачем коштів від позивача та їх цільове використання не заперечується сторонами.
Всупереч погоджених сторонами умов відповідач дотепер не повернув позивачу суму отриманих від нього коштів фінансової допомоги.
Відповідні обставини окрім їх часткового підтвердження письмовими доказами, не заперечуються сторонами та не викликають у суду сумнівів у їх достовірності, а тому на підставі ч. 1 ст. 82 ЦПК України суд вважає їх доведеними.
У зв`язку з простроченням відповідачем повернення позивачу коштів на підставі умов договорів №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р. позивач вимагає стягнути з відповідача суму заборгованості в загальному розмірі 232441,30 грн., яка складається з наступного:
- 198000 грн. сума отриманих відповідачем коштів від позивача;
- 1 773,57 грн. сума трьох відсотків річних, з яких 1 253,10 грн. нараховані за договором №161024/1 від 16.10.2024р. за період з 01.01.2025р. по 03.06.2025р. (154 дні прострочення) та 520,77 грн. за договором №251124/1 від 25.11.2024р. за період з 01.04.2025р. по 03.06.2025р. (64 дні прострочення);
- 4 914,88 грн. сума інфляційних збитків, з яких 4 221,88 грн. нараховані за договором №161024/1 від 16.10.2024р. за період з 01.01.2025р. по 03.06.2025р. (сукупний індекс інфляції за січень-квітень 2025 року) та 693 грн. за договором №251124/1 від 25.11.2024р. за період з 01.04.2025р. по 03.06.2025р. (сукупний індекс інфляції за квітень 2025 року);
- 17852,55 грн. сума пені, з яких 12471,29 грн. нараховані за договором №161024/1 від 16.10.2024р. за подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 01.01.2025р. по 03.06.2025р. (154 дні прострочення) та 5 381,26 грн. за договором №251124/1 від 25.11.2024р. за подвійною обліковою ставкою НБУ за період з 01.04.2025р. по 03.06.2025р. (64 дні прострочення);
- 9900 грн. сума штрафу, що нарахована відповідно до п. 6.2 договору №161024/1 від 16.10.2024р.
За таких обставин позивач звернувся до суду з даним позовом.
Таким чином, між сторонами існує спір щодо виконання договірного грошового зобов`язання, який регулюється положеннями укладених між сторонами договорів та нормами Цивільного кодексу України (далі ЦК). При цьому згідно з ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.
Надаючи оцінку доводам сторін в контексті обставин спірних правовідносин суд виходить з наступного.
Статтею 509 ЦК визначено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.
Згідно ч. 1 ст. 626 ЦК договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.
Відповідно до ст. 1046 ЦК за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов`язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Відповідно до ст. 1047 ЦК договір позики укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми.
Згідно ст. 1049 ЦК позичальник зобов`язаний повернути позикодавцеві позику (грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками, у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором. Позика вважається повернутою в момент передання позикодавцеві речей, визначених родовими ознаками, або зарахування грошової суми, що позичалася, на його банківський рахунок.
Згідно підпункту 14.1.257 статті 14 Податкового кодексу України поворотна фінансова допомога - це сума коштів, що надійшла платнику податків у користування за договором, який не передбачає нарахування відсотків або надання інших видів компенсацій у вигляді плати за користування такими коштами, та є обов`язковою до повернення.
Відповідно до положень ст.ст. 526, 530, 610, ч. 1 ст. 612 ЦК зобов`язання повинні виконуватись належним чином, у встановлений термін, відповідно до умов договору та вимог чинного законодавства. Порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем отримано від позивача на підставі договорів про надання поворотної фінансової допомоги суму коштів в загальному розмірі 198000 грн., які відповідач зобов`язувався повернути у строк до 31.12.2024р. у сумі 99000 грн. та у строк до 31.03.2025р. у сумі 99000грн.
Також по обставинам спірних правовідносин судом встановлено, що відповідачем допущене порушення його зобов`язання в частині повернення запозичених коштів, оскільки дотепер відповідні грошові кошти не повернуті позивачу.
За таких обставин позовні вимоги в частині стягнення з відповідача суми коштів в розмірі 198000 грн. є обґрунтованими і правомірними, а тому підлягають до задоволення.
Стосовно вимог про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань та трьох відсотків річних, то слід зауважити наступне.
Статтею 625 ЦК передбачено, що боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
В позовній заяві позивачем викладено вимогу про стягнення пені, штрафу, інфляційних нарахувань та трьох процентів річних від загальної суми заборгованості, що обчислені за період прострочення з 01.01.2025р. по 03.06.2025р.
Разом з тим, загальновідомим є та обставина, що з 24.02.2022р. і по теперішній час на території України діє режим воєнного стану у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, який введений Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. № 64/2022, затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022р. №2102-IX.
Законом України від 15.03.2022р. №2120-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законодавчих актів України щодо дії норм на період дії воєнного стану» було доповнено розділ «Прикінцевих та перехідних положень» ЦК пунктом 18 наступного змісту: у період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування у разі прострочення позичальником виконання грошового зобов`язання за договором, відповідно до якого позичальнику було надано кредит (позику) банком або іншим кредитодавцем (позикодавцем), позичальник звільняється від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, а також від обов`язку сплати на користь кредитодавця (позикодавця) неустойки (штрафу, пені) за таке прострочення. Установити, що неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані включно з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) за такими договорами, підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Прийняття такої законодавчої зміни обумовлено складністю фінансово-економічної ситуації в державі, що зумовлена військовою агресією проти України. Відповідне регулювання цивільних правовідносин має тимчасовий характер і узгоджується з положеннями ч. 3 ст. 551 ЦК, яка передбачає, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду за наявності інших обставин, які мають істотне значення. Отже, введене законодавче обмеження прав кредитора на отримання штрафних санкцій за прострочення виконання грошового зобов`язання боржника під час дії режиму воєнного стану направлене на забезпечення реалізації засад справедливості, добросовісності і розумності у цивільних правовідносинах.
За своїм змістом та сутністю договори поворотної фінансової допомоги №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р. є договорами безпроцентної позики.
Аналіз змісту положень пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» та ст.ст. 1046, 1049 ЦК свідчить, що на договори про надання поворотної фінансової допомоги розповсюджується дія пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України.
Варто звернути увагу, що Верховний Суд вже робив висновки щодо застосування пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України до зобов`язань, які виникли на підставі окремих договорів. Зокрема, вказувалося, що дія зазначеного пункту поширюється на договори про надання поворотної фінансової допомоги позики (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 06 вересня 2023 року у справі № 910/8349/22); кредитний договір (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 18 жовтня 2023 року у справі № 706/68/23); сплата відсотковогодоходу за облігаціями (постанова Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 12 червня 2024 року у справі № 910/10901/23); усі види кредитних (позикових) боргових зобов`язань перед юридичними та фізичними особами (ухвала Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 27 червня 2024 року у справі № 910/13689/23).
Крім того, варто зауважити, що тлумачення змісту пункту 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України свідчить, що законодавець передбачив особливості регулювання наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання) певних грошових зобов`язань. Такі особливості виявляються: 1) в період існування особливих правових наслідків дія воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування; 2) у договорах, на які поширюються специфічні правові наслідки. До них належать договір позики, кредитний договір, у тому числі договір про споживчий кредит; 3) у встановленні спеціальних правових наслідків прострочення виконання (невиконання, часткового виконання). Вони полягають в тому, що позичальник звільняється від відповідальності, визначеної частиною другою статті 625 Цивільного кодексу України, а також від обов`язку сплатити на користь кредитодавця (позикодавця) неустойку (штраф, пеню) за таке прострочення. Якщо неустойка (штраф, пеня) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами, нараховані з 24 лютого 2022 року за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами, то вони підлягають списанню кредитодавцем (позикодавцем).
Відповідно до цивільного законодавства та усталеної практики Верховного Суду індекс інфляції це не частина суми боргу, а компенсаційна складова, яка є додатковою виплатою до основної суми боргу. Тому пунктом 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України законодавець передбачив звільнення від відповідальності, визначеної статтею 625 цього Кодексу, зокрема, і від стягнення інфляційних втрат на період дії в Україні воєнного, надзвичайного стану та у тридцятиденний строк після його припинення або скасування.
За обставинами спірних правовідносин судом встановлено, що порушення відповідачем грошових зобов`язань перед позивачем почалося з 01.01.2025р., тобто під час дії режиму воєнного стану на території України.
Окремо слід зазначити, що відповідні договори поворотної фінансової допомоги №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р. укладались вже під час дії режиму воєнного стану, а відтак сторони, діючи добросовісно, мали знати та розраховувати на те, що передбачені умовами таких договорів заходи відповідальності позичальника за прострочення виконання грошових зобов`язань обмежуються імперативними приписами п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України та покладають на позикодавця обов`язок не нараховувати неустойку (пеня, штраф) та інші платежі, сплата яких передбачена відповідними договорами за прострочення виконання (невиконання, часткове виконання) грошових зобов`язань за такими договорами в період дії режиму воєнного стану.
За таких обставин покладання на відповідача обов`язку зі сплати позивачу пені, штрафу та додаткових нарахувань, передбачених ч. 2 ст. 625 ЦК, суперечить діючому тимчасовому правовому регулюванню цивільних правовідносин та засадам справедливості і розумності, а тому позовні вимоги про стягнення з відповідача таких нарахувань не підлягають задоволенню.
Стосовно заяви голови правління ОСББ «Бульвар Шевченка, 352» від 30.05.2025р., в якій зазначено, що відповідач визнає позовні вимоги, то суд зауважує, що така заява не є підставою для ухвалення судом рішення в порядку ст. 206 ЦПК України, оскільки вона, по-перше, стосувалась первинної редакції позовних вимог без їх уточнень, а по-друге, таке визнання суперечить імперативним приписам п. 18 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України, а відтак порушує права та законні інтереси співвласників ОСББ «Бульвар Шевченка, 352», оскільки збільшує кошторис нецільових витрат ОСББ, що з огляду на організаційно-правовий статус ОСББ, як неприбуткової організації, вочевидь завдає шкоди майновим інтересам співвласників багатоквартирного будинку.
Отже, на основі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які посилався позивач, як на підставу своїх вимог, підтверджених доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх належність, допустимість, достовірність, та достатність і взаємний зв`язок у їх сукупності, а також, враховуючи, що відповідач грошові кошти від позивача отримав, однак свої зобов`язання за договорами поворотної фінансової допомоги №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р. належним чином та у визначені сторонами строки не виконав, порушивши умови договорів, у зв`язку з чим має прострочену заборгованість перед позивачем в розмірі 198000 грн., то суд приходить до висновку про часткове задоволення позовних вимог.
Вирішуючи питання про розподіл судових витрат суд виходить з того, що такі витрати складаються з судового збору, сплаченого позивачем при зверненні з позовом в загальній сумі 2324,41 грн.
В позовній заяві сума позовних вимог складала 232441,30 грн., а задоволенню підлягають вимоги в межах суми 198000 грн., що складає 85,18% від заявлених вимог. Отже на підставі ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України позивачу слід компенсувати за рахунок відповідача витрати з оплати судового збору на суму 1979,93 грн.
Стосовно порядку виконання рішення суду та розстрочки сплати платежів, то слід зауважити, що з огляду на часткове задоволення позовних вимог питання щодо розстрочення виконання рішення вочевидь втрачає інтерес для позивача. До того ж, відповідачем всупереч вимог ст.ст. 12, 81 ЦПК України не надано суду будь-яких доказів, які обґрунтовують необхідність розстрочення виконання судового рішення, оскільки не повідомлено про обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим. За таких обставин з огляду на дискреційні повноваження суду щодо надання розстрочення виконання рішення (ч. 1 ст. 267 ЦПК України), а також висновок суду про часткове задоволення позовних вимог, враховуючи сутність обставин, які передували виникненню спору між сторонами, то суд не вбачає підстав для встановлення розстрочення виконання даного рішення суду.
В той же час, суд зауважує, що сторони не обмежені у своєму праві в договірному порядку визначити порядок та спосіб виконання даного рішення суду, в тому числі і шляхом розстрочення його виконання на стадії виконавчого провадження, тобто після ухвалення даного рішення суду.
На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст.7, 9, 11-13, 81, 89, 141, 259, 263-265, 268, 273, 280, 282 Цивільного процесуального кодексу України, суд, -
в и р і ш и в:
Позовні вимоги ОСОБА_1 до Об`єднання співвласників багатоквартирного будинку «Бульвар Шевченка, 352» про стягнення грошових коштів задовольнити частково.
Стягнути з Об`єднання співвласниківбагатоквартирного будинку«Бульвар Шевченка,352» (код ЄДРПОУ 40496001, юридична адреса: вул. Шевченка, буд.352, м. Черкаси) на користь ОСОБА_1 (дата народження ІНФОРМАЦІЯ_1 ; РНОКПП НОМЕР_1 ; адреса проживання: АДРЕСА_1 ) заборгованість за договорами поворотної фінансової допомоги №161024/1 від 16.10.2024р. та №251124/1 від 25.11.2024р. в сумі 198000 грн. та 1979 грн. 93 коп., в якості компенсації судових витрат, тобто усього стягнути суму коштів в розмірі 199979 грн. 93 коп.
В решті позовних вимог відмовити.
Рішення суду може бути оскаржене до Черкаського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення не було вручене в день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.
Повний текст рішення складений 27 червня 2025 року.
Головуючий: В.М. Скляренко
Суд | Придніпровський районний суд м.Черкас |
Дата ухвалення рішення | 27.06.2025 |
Оприлюднено | 30.06.2025 |
Номер документу | 128461892 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи у спорах про недоговірні зобов’язання, з них |
Цивільне
Придніпровський районний суд м.Черкас
Скляренко В. М.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2025Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні