Герб України

Рішення від 12.06.2025 по справі 754/17139/24

Деснянський районний суд міста києва

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Номер провадження 2/754/1825/25

Справа №754/17139/24

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

Іменем України

12 червня 2025 року Деснянський районний суд міста Києва у складі:

головуючого судді Буша Н.Д.,

секретаря судового засідання Шклярської К.Ю., Поліщук Д.В.,

розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший Український Експертний Центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до суду з позовом до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості та просив стягнути з відповідача на його користь основну заборгованість за надані житлово-комунальні послуги в розмірі 22 894,54 грн., інфляційні втрати в розмірі 896,87 грн., 3% річних у розмірі 330,59 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн. та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Вказані вимоги позивач обґрунтував тим, що відповідачу згідно договору купівлі-продажу квартири від 29.07.2019 року належить квартира АДРЕСА_1 .

Відповідно до Акту прийому-передачі будинку, позивач є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів будинку. Відповідач отримувала житлово-комунальні послуги, не відмовлялась від них, отримувала житлово-комунальні послуги. Проте, своїх зобов`язань відповідач належним чином не виконує. Згідно розрахунку заборгованості б/н від 19.11.2024 року по особовому рахунку № НОМЕР_1 за період з 01.10.2022 року по 31.10.2024 року існує заборгованість за оплату житлово-комунальних послуг на суму 22 894,54 грн. На даний час заборгованість не сплачена та завдає товариству збитків, у зв`язку з чим здійснюється нарахування інфляційних втрат у розмірі 896,87грн. та 3% річних у розмірі 330,59 грн. за період з з 01.10.2022 року по 31.10.2024 року, у зв`язку з чим позивач змушений був звертатись до суду з вказаним позовом.

Ухвалою суду від 13.12.2024 року позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження, справу призначено до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з викликом (повідомленням) сторін.

Представник позивача подала до суду клопотання про розгляд справи у її відсутності, позовні вимоги підтримала з підстав викладених в позові та просила позов задовольнити. Також зазначила про те, що не заперечує проти ухвалення по справі заочного рішення.

Виклик відповідача був здійснений за адресою, зазначеною в позовній заяві та розмішенням повідомлення на офіційному сайті Деснянського районного суду міста Києва у розділі, у якому розміщуються оголошення про виклик учасників судових засідань до суду.

Відповідач не скористалась процесуальним правом подачі відзиву на позовну заяву у встановлений ухвалою суду строк та за відсутності доказів поважності причин неподання учасниками розгляду заяв по суті справи, суд вирішує справу за наявними письмовими матеріалами, що відповідає положенню ч. 8 ст. 178 ЦПК України.

Крім того, суд вважає за можливе розглянути справи у відсутності сторін та ухвалити заочне рішення відповідно до ст. 280 ЦПК України.

Дослідивши матеріали справи, суд дійшов до висновку про те, що позов підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Судом встановлено, що відповідно до Відомостей з Державного реєстру речових прав, відповідач ОСОБА_1 являється власником квартири АДРЕСА_1 .

Отже, як власник квартири та споживач житлово-комунальних послуг, відповідач зобов`язана не тільки брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, а й своєчасно і в повному обсязі вносити плату за отриманні комунальні послуги.

Згідно п. 35 Правил користування приміщеннями житлових будинків і прибудинковими територіями, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 1992 року № 572, власники, наймачі та орендарі жилих приміщень зобов`язані своєчасно вносити плату за обслуговування і ремонт будинку, плату за найм чи оренду квартири, комунальні та інші послуги.

Пунктом 3 п.п. 5 ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», споживач зобов`язаний оплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом.

Відповідно до ст. ст. 156, 162 ЖК України власники квартири зобов`язані брати участь у витратах по утриманню квартири і прибудинкової території, проведенню ремонту та своєчасно і в повному обсязі вносити оплату за комунальні послуги.

Відповідно до рішення Правління ПАТ «ХК «Київміськбуд» (протокол №29 від 15.08.2012 року), житловий будинок АДРЕСА_2 , передано експлуатуючій організації ТОВ «Перший український експертний центр».

Позивач, відповідно до Акту приймання-передачі будинку є виконавцем функцій з своєчасного та якісного надання житлово-комунальних послуг для потреб споживачів у будинку по АДРЕСА_2 .

Відповідач отримував житлово-комунальні послуги, не відмовлявся від їх отримання, отримує рахунки на сплату за житлово-комунальні послуги, які містять у собі суму заборгованості. Також, від відповідача не надходило жодного звернення на адресу позивача з відповідними заявами та необхідними документами, які б могли підтверджувати тимчасову відсутність споживача у житловому приміщенні в спірний період. Окрім того, жодних заяв про відмову від користування житлово-комунальних послуг, скарг щодо обсягу та якості наданих послуг відповідачем не заявлялось.

Відповідно до ст. 19 Закону України "Про житлово-комунальні послуги", відносини між учасниками договірних відносин у сфері житлово-комунальних послуг здійснюються виключно на договірних засадах. Учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є: власник, споживач, виконавець, виробник. Виробник послуг може бути їх виконавцем. Особливими учасниками відносин у сфері житлово-комунальних послуг є балансоутримувач та управитель, які залежно від цивільно-правових угод можуть бути споживачем, виконавцем або виробником.

Підтвердженням того, що позивачем дійсно надавались житлово-комунальні послуги є копії Актів про надання послуг, приймання послуг, здачі-приймання робіт, копію договору №107-0 на технічне обслуговування пожежних систем від 15.11.2012 р., копію договору № 2/1848-К-12 на вивезення та знешкодження (захоронення) твердих побутових відходів (ТПВ) від 01.10.2012 р., копію підрядного договору № 16-08-2013-то від 01.08.2013 р., комплекс робіт з технічного обслуговування ліфтів №47 від 01.10.2012 р., №40 від 01.09.2022 р.

Згідно розрахунку заборгованості станом на 19.11.2024 року відповідач має заборгованість за житлово-комунальні послуги в розмірі 22 894,54 грн. На даний час заборгованість не погашена та завдає збитків товариству, у зв`язку з вищевикладеним позивач просить стягнути з відповідача заборгованість по оплаті за житлово-комунальні послуги.

Відповідно до ст. 322 ЦК України, власник зобов`язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.

Відповідно до ст. 509 ЦК України зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених ст. 11 цього Кодексу. Зобов`язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

За змістом ст. 625 ЦК України, боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Приписи цієї статті поширюються на всі види грошових зобов`язань, якщо інше не передбачено договором або спеціальними нормами закону, який регулює, зокрема, окремі види зобов`язань.

З огляду на те, що відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання, відповідач на вимогу позивача повинен сплатити інфляційні втрати та 3% річних від простроченої суми, відповідачем в свою чергу не спростувано даний факт, а відтак, позовні вимоги в цій частині також підлягають задоволенню.

Відповідно до ч.1 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати, зокрема на професійну правничу допомогу (пункт 1 частини третьої статті 133 ЦПК України).

Частинами 1, 2 ст. 137 ЦПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Згідно з вимогами ч. 8 ст. 141 ЦПК України, розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

До складу витрат на правничу допомогу включаються: гонорар адвоката за представництво в суді; інша правнича допомога, пов`язана з підготовкою справи до розгляду; допомога, пов`язана зі збором доказів; вартість послуг помічника адвоката; інша правнича допомога, пов`язана зі справою.

Витрати на правничу допомогу визначаються сукупністю таких документів: договором про надання правничої допомоги та відповідними доказами щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу учасник справи має подати (окрім договору про надання правничої допомоги) детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом (для визначення розміру гонорару, що сплачений або підлягає сплаті) та опис здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат має бути співмірним зі складністю справи та виконаних адвокатом (професійна правнича допомога) робіт; часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи та репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог співмірності, за клопотанням іншої сторони, суд може зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

Також діючим законодавством передбачено, що при визначенні розміру компенсації, суду слід враховувати (а сторонам доводити) розумність витрат, тобто відповідність понесених стороною витрат складності, обсягу та характеру наданої адвокатом (іншим фахівцем) допомоги. На доведення обсягу наданої правової допомоги суду може бути надано як доказ докладний письмовий звіт адвоката у конкретній справі, адресований клієнту.

Склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмету доказування по справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (наприклад, квитанція до прибуткового касового ордеру, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). При цьому недопустимими є документи, які не відповідають встановленим вимогам (наприклад, особисті розписки адвоката про одержання авансу).

До складу витрат включаються лише фактично сплачені стороною або її представником витрати.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги позивачем надано суду Акт приймання-передачі наданих послуг від 19 листопада 2024 року, ордер на надання правничої допомоги на адвоката Бондар Ю.Ю., копію посвідчення адвоката Бондар Ю.Ю., копію свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю, копію договору про надання правової допомоги (витяг) від 01.04.2024 року.

Розподіляючи витрати, понесені на професійну правничу допомогу, слід дійти висновку про те, що підлягає стягненню з відповідача, на користь позивача витрати на правову допомогу в розмірі 5 000 грн.

Крім того, суд вважає за необхідне на підставі ст.141 ЦПК України стягнути з відповідача на користь позивача судові витрати в справі.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 322, 509, 526, 610 ЦК України, ст.ст. 68, 156, 162 ЖК України, ст. 20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги», ст.ст. 10, 11, 12, 81, 258, 263, 264, 265, 273, 280, 354, ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості - задовольнити.

Стягнути з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 , АДРЕСА_3 ), на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Перший український експертний центр» (код ЄДРПОУ: 36844047, МФО: 334851, IBN НОМЕР_3 в АТ «ПУМБ», місцезнаходження: м. Київ, вул. Саперне поле, 14/55, офіс №1004) заборгованість за спожиті житлово-комунальні послуги в розмірі 22 894,54 грн., інфляційні втрати в розмірі 896,87 грн., 3% річних у розмірі 330,59 грн., витрати на правничу допомогу в розмірі 5 000 грн., та судовий збір в розмірі 3 028 грн.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача.

Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом 30 днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Позивач має право оскаржити заочне рішення в загальному порядку.

Рішення може бути оскаржено протягом 30 днів з дня його проголошення шляхом подання до Київського апеляційного суду через Деснянський районний суд міста Києва апеляційної скарги.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не подано.

Повний текст рішення суду складено 17.06.2025 року.

Суддя Н.Д.Буша

СудДеснянський районний суд міста Києва
Дата ухвалення рішення12.06.2025
Оприлюднено30.06.2025
Номер документу128462418
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них страхування, з них позики, кредиту, банківського вкладу, з них

Судовий реєстр по справі —754/17139/24

Рішення від 12.06.2025

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Буша Н. Д.

Ухвала від 13.12.2024

Цивільне

Деснянський районний суд міста Києва

Буша Н. Д.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні