Ухвала від 27.06.2025 по справі 160/27815/24

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

27 червня 2025 рокуСправа №160/27815/24

Суддя Дніпропетровського окружного адміністративного суду Кучма К.С., розглянувши в порядку письмового провадження позовну заяву Державного комітету телебачення і радіомовлення України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарського штрафу, -

ВСТАНОВИВ:

Позивач звернувся до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просить стягнути з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 до Державного бюджету України адміністративно-господарський штраф у розмірі 41 730 грн. за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України "Про видавничу справу", відповідно до рішення Держкомтелерадіо № 11 від 20.05.2019 року.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.10.2024 року позовну заяву було залишено без руху через невідповідність приписам ст.ст.160, 161 КАС України та запропоновано позивачу, у десятиденний строк з дня отримання ухвали суду, усунути її недоліки шляхом надання до суду: уточненої позовної заяви з зазначенням вірної адреси відповідача, належним чином завірених додатків до позовної заяви, доказів надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу її реєстрації та доказів на підтвердження повноважень Наливайко О.І.

На виконання ухвали суду, позивачем 03.12.2024 року до суду надано: уточнену позовну заяву із зазначенням вірної адреси відповідача, належним чином завірені додатки до позовної заяви, докази надсилання рекомендованим листом з повідомленням про вручення копії позовної заяви та доданих до неї документів відповідачу на адресу її реєстрації та докази на підтвердження повноважень Наливайко О.І.

Ухвалою суду від 04.12.2024 року прийнято уточнену позовну заяву до розгляду та відкрито провадження в адміністративній справі. Розгляд справи призначено за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду від відповідача надійшло клопотання, в якому вона просить залишити позовну заяву без розгляду.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідно до ч.2 ст.122 КАС України для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Однак, в порушення тримісячний строку позивач лише 17.10.2024 року звернувся до суду з позовною заявою, тобто через шість місяців після постанови Верховного суду від 29.03.2024 р. у справі №160/7925/19, та через три місяці після попереднього звернення з аналогічною позовною заявою, що була повернута ухвалою суду від 01.07.2024 року по справі №160/16619/24.

Ухвалою суду від 04.02.2025 р. клопотання відповідача - ФОП ОСОБА_1 про залишення позовної заяви без розгляду по адміністративній справі №160/27815/24 задоволено. Залишено без розгляду позовну заяву Державного комітету телебачення і радіомовлення України до ФОП ОСОБА_1 про стягнення адміністративно- господарського штрафу.

Позивач не погодився з ухвалою суду, та оскаржив її в апеляційному порядку.

Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року апеляційну скаргу Державного комітету телебачення і радіомовлення України задоволено, ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 04.02.2025 року скасовано та направлено справу до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвалою суду від 25.06.2025 року продовжено розгляд цієї справи за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

До суду 26.06.2025 року від відповідача надійшло клопотання, в якому вона просить знову залишити позовну заяву без розгляду.

Клопотання обґрунтовано тим, що з висновку у постанові Третього апеляційного адміністративного суду від 20.05.2025 року вбачається, що суд апеляційної інстанції визначив момент початку строку для звернення до суду - 07.04.2020 року, тобто з моменту набрання законної сили постановою у справі №160/7925/19. Отже, кінцевою датою спливу тримісячного строку для звернення до суду було 07.07.2020 року. В свою чергу, позовну заяву подано лише у 2024 році, тобто з порушенням визначеного законом строку на чотири роки. При цьому відповідач наголошує, що перші два позови, подані Держкомтелерадіо України у справах №640/16603/19 та №160/16619/24 взагалі не вважаються поданими та не впливають на облік строку для звернення до суду. Відповідно в даній справі об?єктивно існують, встановлені КАС України підстави, для залишення позову без розгляду.

Згідно із ч.1 ст.122 КАС України, позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.

Частиною 2 статті 122 КАС України встановлено, що для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень встановлюється тримісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня виникнення підстав, що дають суб`єкту владних повноважень право на пред`явлення визначених законом вимог. Цим Кодексом та іншими законами можуть також встановлюватися інші строки для звернення до адміністративного суду суб`єкта владних повноважень.

Таким чином, встановленим строком для звернення до адміністративного суду із зазначеними вище позовними вимогами є тримісячний строк.

Як зазначено в позові, рішенням Державного комітету телебачення і радіомовлення України №11 від 20.05.2019 р. про накладання адміністративно-господарського штрафу за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу», до ФОП ОСОБА_1 було застосовано штраф у розмірі 41730 грн. Відповідач звернулася з позовом до суду про скасування рішення №11 від 20.05.2019 р. Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 р. по справі №160/7925/19 позовні вимоги ФОП ОСОБА_1 - задоволено. Не погодившись з вказаним рішенням, позивачем було подано апеляційну скаргу. Постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 р. апеляційна скарга була задоволена, а рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 07.11.2019 р. по справі №160/7925/19 було скасоване. Постановою від 29.03.2024 р. Касаційний адміністративний суд у складі Верховного суду касаційну скаргу залишив без задоволення, а постанову Третього апеляційного адміністративного суду від 07.04.2020 р. - залишив без змін.

Як вбачається з матеріалів справи, 26 червня 2024 року позивач звертався до Дніпропетровського окружного адміністративного суду з позовною заявою, в якій просив: стягнути з ФОП ОСОБА_1 до Державного бюджету України адміністративно-господарський штраф у розмірі 41 730 грн. за розповсюдження на території України видавничої продукції, що має походження (виготовлена) та/або ввозиться з території держави-агресора, тимчасово окупованої території України, без відповідного дозволу, передбаченого статтею 28-1 Закону України «Про видавничу справу», відповідно до рішення Держкомтелерадіо №11 від 20.05.2019 р.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 01.07.2024 року по справі №160/16619/24 позовну заяву Державного комітету телебачення і радіомовлення України до ФОП ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарського штрафу - повернуто позивачу.

Суд також зауважує, що апеляційний суд в постанові від 20.05.2025 року дійшов наступних висновків:

«В контексті спірних правовідносин у Держкомтелерадіо підстави звернення до суду з позовом про стягнення суми адміністративно-господарського штрафу виникли після набрання законної сили постановою Третього апеляційного адміністративного суду від 07 квітня 2020 року у справі №160/7925/19, яким відмовлено у задоволенні позову фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про скасування рішення Держкомтелерадіо, а не після ухвалення Верховним Судом постанови від 29 березня 2024 року.»

В той же час, до суду з даним позовом позивач звернувся лише 11 жовтня 2024 року (дата подачі позову до поштового відділення, відповідно до штемпеля на конверті), тобто із пропуском тримісячного строку звернення, визначеного ч.2 ст.122 КАС України.

Суд наголошує, що в будь-якому випадку, досліджуючи питання щодо поважності причин пропуску процесуального строку, причина пропуску строку звернення до суду може вважатися поважною, якщо вона відповідає одночасно усім таким умовам: 1) це обставина або кілька обставин, яка безпосередньо унеможливлює або ускладнює можливість вчинення процесуальних дій у визначений законом строк; 2) це обставина, яка виникла об`єктивно, незалежно від волі особи, яка пропустила строк; 3) ця причина виникла протягом строку, який пропущено; 4) ця обставина підтверджується належними і допустимими засобами доказування (постанова Верховного Суду від 02.12.2021 у справі №640/20314/20).

Тобто, поважними причинами можуть визнаватися лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, що звернулась з адміністративним позовом, пов`язані з дійсно істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення процесуальних дій, при цьому такі обставини повинні бути підтверджені належним чином.

Суд звертає увагу на те, що дотримання строків звернення до адміністративного суду є однією з умов дисциплінування учасників публічно-правових відносин у випадку, якщо вони стали спірними. У випадку пропуску строку звернення до суду, підставами для визнання поважними причин такого пропуску є лише наявність обставин, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення особи, та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення відповідних дій та підтверджені належними доказами.

Необхідно зазначити, що інститут строків у адміністративному процесі сприяє досягненню юридичної визначеності у публічно-правових відносинах та стимулює суд і учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків.

Строки звернення до адміністративного суду з позовом обмежують час, протягом якого такі правовідносини вважаються спірними. Після їх завершення, якщо ніхто не звернувся до суду за вирішенням спору, відносини стають стабільними.

Аналогічні правові висновки були висловлені Верховним Судом у постановах від 28.03.2018 року у справі №809/1087/17 та від 22.11.2018 року у справі №815/91/18.

Крім того, слід зазначити, що обмеження строку звернення до суду шляхом встановлення відповідних процесуальних строків, не впливає на зміст та обсяг конституційного права на судовий захист і доступ до правосуддя (рішення Конституційного Суду України від 13.12.2011 року №17-рп/2011). Такі обмеження направленні на досягнення юридичної визначеності у публічно-правових відносинах, а також стимулюють учасників адміністративного процесу добросовісно ставитися до виконання своїх обов`язків та поважати права та інтереси інших учасників правовідносин.

Водночас, прецедентна практика Європейського суду з прав людини виходить з того, що реалізуючи п.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод щодо доступності правосуддя та справедливого судового розгляду кожна держава-учасниця цієї Конвенції вправі встановлювати правила судової процедури, в тому числі й процесуальні заборони і обмеження, зміст яких не допустити судовий процес у безладний рух.

З цього приводу прецедентними є рішення Європейського суду з прав людини у справах "Осман проти Сполученого королівства" від 28.10.1998 року та "Креуз проти Польщі" від 19.06.2001 року. У вказаних рішеннях зазначено, що право на суд не є абсолютним. Воно може бути піддане обмеженням, дозволеним за змістом, тому що право на доступ до суду за самою своєю природою потребує регулювання з боку держави.

Чітко визначені та однакові для всіх учасників справи строки звернення до суду, здійснення інших процесуальних дій є гарантією забезпечення рівності сторін та інших учасників справи.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 21.09.2023 року у справі №640/13229/21, від 07.09.2023 року у справі №160/914/23.

Установлення строків звернення до адміністративного суду у системному зв`язку з принципом правової визначеності слугує меті забезпечення передбачуваності для відповідача (як правило, суб`єкта владних повноважень в адміністративних справах) та інших осіб того, що зі спливом установленого проміжку часу прийняте рішення, здійснена дія (бездіяльність) не матимуть поворотної дії в часі та не потребуватимуть скасування, а правові наслідки прийнятого рішення або вчиненої дії (бездіяльності) не будуть відмінені у зв`язку з таким скасуванням. Тобто встановлені строки звернення до адміністративного суду сприяють уникненню ситуації правової невизначеності щодо статусу рішень, дій (бездіяльності) суб`єкта владних повноважень.

Аналогічні правові висновки містяться у постановах Касаційного адміністративного суду від 14.09.2023 року у справі №520/25136/21, від 23.08.2023 року у справі №160/24858/21.

Жодних належних та допустимих доказів чи пояснень щодо причин пропуску строку звернення до адміністративного суду, які б унеможливлювали і не залежали б від волі позивача своєчасно звернутися за судовим захистом, останнім до суду не надано.

Відповідно судом не встановлено обставин та поважних причин, що свідчать про наявність об`єктивних перешкод для подання позову у встановлений законодавством строк та пропущення строку звернення до суду.

З огляду на викладене, позивачу необхідно надати до суду обґрунтоване клопотання про поновлення строку звернення до суду із зазначенням причин пропуску строку, а також надати докази поважності причин такого пропуску, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Відповідно до ч.13 ст.171 КАС України, суд, встановивши після відкриття провадження у справі, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 160, 161 цього Кодексу, постановляє ухвалу не пізніше наступного дня, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п`яти днів з дня вручення позивачу ухвали.

Згідно із ч.6 ст.161 КАС України у разі пропуску строку звернення до адміністративного суду позивач зобов`язаний додати до позову заяву про поновлення цього строку та докази поважності причин його пропуску.

Керуючись ст.ст.161 ч.6, ч.13 ст.171, ст.ст.243, 248 КАС України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Залишити без руху позовну заяву Державного комітету телебачення і радіомовлення України до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення адміністративно-господарського штрафу.

Позивачу у п`ятиденний строк з дня отримання ухвали про залишення позову без руху усунути недоліки позовної заяви, а саме:

- надати до суду заяву про поновлення пропущеного строку звернення до адміністративного суду з обґрунтуванням та доказами поважності причин такого пропуску, в примірниках відповідно до кількості учасників справи.

Роз`яснити позивачеві, що відповідно до п.1 ч.4 ст.169 КАС України, позовна заява повертається, якщо позивач не усунув недоліки позовної заяви, яку залишено без руху, у встановлений судом строк.

Відповідно до ст.256 КАС України ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та окремо оскарженню не підлягає.

Суддя К.С. Кучма