Ухвала від 23.06.2025 по справі 127/16494/18

Справа №127/16494/18

Провадження №1-кп/127/693/18

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 червня 2025 року м. Вінниця

Вінницький міський суд Вінницької області

у складі головуючого - судді ОСОБА_1 ,

секретар судового засідання ОСОБА_2 ,

розглянувши у відкритому підготовчому судовому засіданні кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2018 за № 12018020020000445, за обвинуваченням ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , уродженки м. Вінниці, зареєстрованої та проживаючої за адресою: АДРЕСА_1 , із вищою освітою, розлученої, яка є особою з інвалідністю 3 групи, непрацюючої, громадянки України, у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 Кримінального кодексу України,

за участю сторін кримінального провадження:

прокурора ОСОБА_4 ,

обвинуваченої ОСОБА_3 ,

В С Т А Н О В И В:

Як вбачається з обвинувального акта, ОСОБА_3 30.01.2018 близько 12:15 год., зайшла до приміщення аптеки «Мольфарт», що розташована за адресою: м. Вінниця, вул. Привокзальна, 2/1, де, перебуваючи біля каси, на торговій полиці помітила тонометр марки «DR.Frei М-400А+адаптер», та у неї виник злочинний умисел на таємне викрадення вищевказаної продукції. Реалізуючи свій злочинний умисел, діючи повторно, керуючись жагою легкої наживи та незаконного збагачення, ОСОБА_3 , будучи переконаною, що за її діями ніхто не слідкує, підійшла до торгової полиці та взяла із неї тонометр, марки «DR.Frei М-400А+адаптер», та непомітно для оточуючих поклала його собі до сумки, після чого не розрахувавшись за товар вийшла з приміщення аптеки. В подальшому викраденим тонометром марки «DR.Frei М- 400А+адаптер» ОСОБА_3 розпорядилась на власний розсуд.

Згідно висновку судово-товарознавчої експертизи № 83 від 08.02.2018 року, вартість тонометру марки «DR.Frei М-400А+адаптер» складає 1804,00 гривень, таким чином внаслідок вчиненого злочину ТОВ «Мольфарт» завдано матеріального збитку на суму 1804,00 гривен.

Таким чином, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК У країни, тобто таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене повторно.

У підготовчому судовому засіданні прокурор ОСОБА_4 заявила клопотання про закриття кримінального провадження на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Клопотання мотивоване тим, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 № 3886-IX, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП.

У підготовчому судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_3 підтримала клопотання прокурора, надала згодуна закриттякримінального провадження та просила кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуальногокодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. Підстава закриття кримінальногопровадження та наслідки цього їй роз`яснені та зрозумілі.

У підготовче судове засідання представник юридичної особи, яка є потерпілою у кримінальному провадженні, Товариства зобмеженою відповідальністю «Мольфарт» ОСОБА_5 , яка належним чином була повідомлена про дату, час і місце судового засідання, не прибула, однак надала до суду заяву, в якій просила судовий розгляд кримінального провадження здійснювати без представника потерпілого, шкода ТОВ "Мольфарт" відшкодована, претензій до обвинуваченої не має, при призначенні покарання покладається на розсуд суду.

Відповідно до ст. 325 Кримінального процесуальногокодексу України, якщо в судове засідання не прибув за викликом потерпілий, який належним чином повідомлений про дату, час і місце судового засідання, суд, заслухавши думку учасників судового провадження, залежно від того, чи можливо за його відсутності з`ясувати всі обставини під час судового розгляду, вирішує питання про проведення судового розгляду без потерпілого або про відкладення судового розгляду.

Заслухавши думку сторін судового провадження, які не заперечують проти проведення судового розгляду без представника потерпілого, суд вважає за можливе проведення судового розгляду без представника потерпілого.

Суд, дослідивши матеріали кримінального провадження, заслухавши думку сторін кримінального провадження, дійшов таких висновків.

Згідно з п. 2 ч. 3 ст. 314 Кримінального процесуального кодексу України, у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти, зокрема, таке рішення: закрити провадження у випадку встановлення підстав, передбачених пунктами 4-8, 10 частини першої або частиною другою статті 284 цього Кодексу.

Статтею 58 Конституції України встановлено, що закони та інші нормативно-правові акти не мають зворотної дії в часі, крім випадків, коли вони пом`якшують або скасовують відповідальність особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 2 Кримінального кодексуУкраїни, підставою кримінальної відповідальності є вчинення особою суспільно небезпечного діяння, яке містить склад кримінального правопорушення, передбаченого цим Кодексом.

Згідно положень ст. 3 Кримінального кодексу України законодавство України про кримінальну відповідальність становить Кримінальний кодекс України, який ґрунтується на Конституції України та загальновизнаних принципах і нормах міжнародного права. Закони України про кримінальну відповідальність, прийняті після набрання чинності цим Кодексом, включаються до нього після набрання ними чинності. Кримінальна протиправність діяння, а також його караність та інші кримінально-правові наслідки визначаються тільки цим Кодексом. Застосування закону про кримінальну відповідальність за аналогією заборонено. Закони України про кримінальну відповідальність повинні відповідати положенням, що містяться в чинних міжнародних договорах, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України. Зміни до законодавства України про кримінальну відповідальність можуть вноситися виключно законами про внесення змін до цього Кодексу та/або до кримінального процесуального законодавства України, та/або до законодавства України про адміністративні правопорушення.

Згідно з ч. 2 ст. 4 Кримінального кодексу України злочинність і караність, а також інші кримінально-правові наслідки діяння визначаються законом про кримінальну відповідальність, що діяв на час вчинення цього діяння.

Суд зазначає, що 09.08.2024 набрав чинності Закон України «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів» від 18.07.2024 року №3886-IX, яким внесено зміни до ст. 51 КУпАП.

Відповідно до ст. 5 Кримінального кодексуУкраїни, закон про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність діяння, пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, має зворотну дію у часі, тобто поширюється на осіб, які вчинили відповідні діяння до набрання таким законом чинності, у тому числі на осіб, які відбувають покарання або відбули покарання, але мають судимість. Закон про кримінальну відповідальність, що встановлює кримінальну протиправність діяння, посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, не має зворотної дії в часі. Закон про кримінальну відповідальність, що частково пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи, а частково посилює кримінальну відповідальність або іншим чином погіршує становище особи, має зворотну дію у часі лише в тій частині, що пом`якшує кримінальну відповідальність або іншим чином поліпшує становище особи.

Закон України від 18.07.2024 № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», яким унесені зміни до ст. 51 КУпАП, є законом про кримінальну відповідальність, що скасовує кримінальну протиправність у значенні ст. 5 КК України для тих діянь, які до набрання цим Законом чинності вважалися кримінальним правопорушенням, однак після набрання ним чинності підпадають під ознаки адміністративного правопорушення, передбаченого ст. 51 КУпАП.

Під час з`ясування, чи перевищує вартість викраденого розмір, визначений ст. 51 КУпАП, має братися до уваги розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установлений на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Питання, що виникають у кримінальних провадженнях у зв`язку з набуттям чинності Законом № 3886?IX, вирішуються судами за правилами, передбаченими для випадків, коли втратив чинність закон, яким установлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до п. 4-1ч.1ст.284 Кримінального процесуального кодексу України, кримінальне провадження закривається зокрема в разі, якщо: 4-1) втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Відповідно до абз. 4 ч. 7 ст. 284 КПК України ухвала про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої або пунктом 1-2 частини другої цієї статті, постановляється судом з урахуванням особливостей, визначених статтею 479-2 цього Кодексу.

Статтею 479-2 Кримінального процесуального кодексу України встановлено: 1. Суд здійснює судове провадження щодо діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, у загальному порядку, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, визначених цією статтею. 2. За відсутності згоди підозрюваного на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу, та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що підозрюваним вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1 або 2 частини першої статті 284 цього Кодексу. 3. Якщо під час здійснення судового провадження щодо провадження, яке надійшло до суду з обвинувальним актом, втратив чинність закон, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, суд зупиняє судовий розгляд і запитує згоду обвинуваченого на закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 4-1 частини першої статті 284 цього Кодексу. Суд закриває кримінальне провадження на цій підставі, якщо обвинувачений проти цього не заперечує. За відсутності згоди обвинуваченого та в разі, якщо судом встановлено вчинення ним діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд постановляє ухвалу про закриття кримінального провадження з підстави, передбаченої пунктом 1-2 частини другої статті 284 цього Кодексу. Якщо судом не встановлено, що обвинуваченим вчинено діяння, кримінальна протиправність якого була встановлена законом, що втратив чинність, суд ухвалює виправдувальний вирок.

Крім того, суд враховує позицію Верховного Суду, викладену у постанові від 22.08.2024 (справа № 567/507/23), яку підтримала об`єднана палата Касаційного кримінального суду у складі Верховного Суду у постанові від 07.10.2024 у справі №278/1566/21 (провадження № 51-2555кмо24).

Як вбачається з матеріалів кримінального провадження, ОСОБА_3 обвинувачується у вчиненні злочину, передбаченого ч.2ст.185 Кримінального кодексу України.

Як вбачається з обвинувального акта, вартість майна не перевищує розмір, визначений ст. 51 КУпАП, з урахуванням розміру неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, установленого на час вчинення правопорушення, з урахуванням положень п. 5 підрозд. 1 розд. ХХ та підпункту 169.1.1 п. 169.1 ст. 169 розд. IV Податкового кодексу України.

Шляхом опитування сторін кримінального провадження, судом встановлено, що обвинувачена правильно розуміє формулювання обвинувачення та правову кваліфікацію своїх дій, розуміє свої права, підставу та наслідки закриття кримінального провадження з цієї підстави, надала згоду на закриття кримінального провадження та просить кримінальне провадження закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуальногокодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи викладене, суд дійшов висновку, що в даному випадку підлягають застосуванню положення ст. 5 КК України про зворотну дію закону, який скасовує кримінальну протиправність діяння, отже клопотання є обгрунтованим та підлягає задоволенню, а тому кримінальне провадження слід закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуальногокодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Запобіжний захід відносно обвинуваченої не застосовувався.

Заходи забезпечення кримінального провадження не застосовувалися.

Що стосується судових витрат у кримінальному провадженні, суд зазначає, що згідно ст. 118 Кримінального процесуальногокодексу України процесуальні витрати складаються із 1) витрат на правову допомогу; 2) витрат, пов`язаних із прибуттям до місця досудового розслідування або судового провадження; 3) витрат, пов`язаних із залученням потерпілих, свідків, спеціалістів, перекладачів та експертів; 4) витрат, пов`язаних із зберіганням і пересиланням речей і документів.

При цьому, у разі ухвалення обвинувального вироку суд стягує з обвинуваченого на користь потерпілого всі здійснені ним документально підтверджені процесуальні витрати, а на користь держави документально підтверджені витрати на залучення експерта. Суд вирішує питання щодо процесуальних витрат у вироку суду або ухвалою (ч. 1 ст. 124, ч. 1 ст. 126, п. 13 ч. 1 ст. 368, ч. 4 ст. 374 Кримінального процесуальногокодексу України).

Разом з тим, кримінальним процесуальним законом прямо не передбачено стягнення процесуальних витрат з особи, кримінальне провадження щодо якої закривається на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуальногокодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння. При цьому, закриття кримінального провадження з даної підстави є безумовним, оскільки приводом для нього є саме втрата чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Враховуючи викладене, а також положення ч. 2 ст. 122, ст. 124 Кримінального процесуальногокодексу України, суд дійшов висновку, шо процесуальні витрати на залучення експерта слід компенсувати за рахунок коштів Державного бюджету України.

Питання щодо речових доказів у кримінальному провадженні слід вирішити відповідно до вимог ст. 100 Кримінального процесуальногокодексуУкраїни.

Керуючись ст. 5 Кримінального кодексу України, Закон України від 18.07.2024 року № 3886-IX «Про внесення змін до Кодексу України про адміністративні правопорушення та деяких інших законів України щодо посилення відповідальності за дрібне викрадення чужого майна та врегулювання деяких інших питань діяльності правоохоронних органів», ст. ст. 284, 314, 369-372, 376, 395, 479-2 Кримінального процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

Клопотання прокурора ОСОБА_4 про закриття кримінального провадження за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння, - задовольнити.

Кримінальне провадження, відомості про яке внесені до Єдиного реєстру досудових розслідувань 31.01.2018 за № 12018020020000445, за обвинуваченням ОСОБА_3 у вчиненні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, - закрити на підставі п. 4-1 ч. 1 ст. 284 Кримінального процесуального кодексу України у зв`язку із втратою чинності законом, яким встановлювалася кримінальна протиправність діяння.

Процесуальні витрати на залучення експерта в розмірі 572 грн 00 коп. компенсувати за рахунок коштів Державногобюджету України.

Речовий доказ у кримінальному провадженні - CD-R диск із камер відеоспостереження, який відповідно до постанови про визнання речовим доказом від 26.02.2018, приєднаний до матеріалів кримінального провадження - залишити в матеріалах кримінального провадження протягом усього часу їх зберігання.

Ухвала може бути оскаржена до Вінницького апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Вінницький міський суд Вінницької області протягом семи днів з дня її оголошення.

Ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після ухвалення рішення судом апеляційної інстанції.

Суддя