Постанова від 26.06.2025 по справі 160/16049/24

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

26 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/16049/24Третій апеляційний адміністративний суд

у складі колегії суддів: головуючого - судді Коршуна А.О. (доповідач),

суддів: Сафронової С.В., Чепурнова Д.В.,

розглянув в порядку письмового провадження апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністюна рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №160/16049/24 за позовом:Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю до: про:Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМСТАР» стягнення адміністративно-господарських санкцій

ВСТАНОВИВ:

20.06.2024р. Дніпропетровським окружним адміністративним судом зареєстровано адміністративний позов Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (далі - Фонд) до Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМСТАР» (далі ТОВ «КЛІМСТАР») про стягнення адміністративно-господарських санкцій / а.с. 1-7/.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.06.2024р. за вищезазначеним адміністративним позовом відкрито провадження у адміністративній справі №160/16049/24 і справу призначено до судового розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без виклику учасників справи/ а.с. 18/.

Позивач, посилаючись у адміністративному позові на те, що протягом 2023р. відповідачем не було виконано норматив працевлаштування на підприємстві осіб з інвалідністю, оскільки норматив працевлаштування осіб з інвалідністю для відповідача у 2023р. становить 1 особа, а протягом 2023р. у відповідача не було працевлаштовано жодної особи з інвалідністю, у зв`язку з чим, відповідно до вимог Закону України «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні», відповідач повинен був сплатити адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. у розмірі 41281,20 грн. за 1 не зайняте особою з інвалідністю робоче місце, оскільки адміністративно-господарські санкції відповідачем у встановлені законом строки не було сплачені, просив суд стягнути з відповідача на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. у розмірі 41281,20 грн.

Рішенням Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №160/16049/24 Дніпропетровському обласному відділенню Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю у задоволенні адміністративного позову відмовлено.

Позивач - Дніпропетровське обласне відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю, не погодившись з рішенням суду першої інстанції від 26.08.2024р. у цій справі, 18.12.2024р. з використанням системи «Електронний суд» подав до Третього апеляційного адміністративного суду апеляційну скаргу, яка зареєстрована судом апеляційної інстанції 18.12.2024р р.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 23.12.2024р. у справі №160/16049/24 апеляційну скаргу позивача залишено без руху та запропоновано усунути недоліки апеляційної скарги: - надати суду апеляційної інстанції заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження із зазначенням причини пропуску цього строку та надати докази дати отримання оскаржуваного рішення;- надати суду апеляційної інстанції документ про сплату судового збору за подання апеляційної скарги у розмірі 3650,48грн.

Ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 02.01.2025р. у справі №160/16049/24, після усунення позивачем недоліків апеляційної скарги у строк, встановлений судом , позивачу поновлено строк апеляційного оскарження рішення суду першої інстанції від 26.08.2024р. у цій справі; відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю на рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №160/16049/24. та витребувано у Дніпропетровського окружного адміністративного суду матеріали адміністративної справи №160/16049/24.

Матеріали справи надійшли до суду апеляційної інстанції 09.01.2025р. і ухвалою Третього апеляційного адміністративного суду від 10.01.2025р. у справі №160/16049/24 справа призначена до розгляду у порядку письмового провадження, про що судом повідомлено учасників справи.

Позивач, посилаючись у апеляційній скарзі на те, що судом першої інстанції під час розгляду справи було зроблено висновки, які суперечать фактичним обставинам справи, що призвело до прийняття ним рішення у цій справі з порушенням норм чинного матеріального та процесуального права, тому просив рішення суду першої інстанції від 26.08.2024р. у цій справі скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити заявлені позовні вимоги у повному обсязі.

Відповідач, у письмовому відзиві заперечував проти доводів апеляційної скарги та посилаючись на те, що судом першої інстанції було об`єктивно та повно з`ясовано усі обставини справи, які мають значення для її вирішення і прийнято рішення у справі без порушень норм чинного законодавства, просив апеляційну скаргу відповідача залишити без задоволення, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Відповідно до ч. 5 ст. 250 КАС України датою ухвалення судового рішення в порядку письмового провадження є дата складення повного судового рішення.

Відповідно до ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Колегія суддів, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги і заявлених позовних вимог, вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Спірні відносини, які виникли між сторонами у цій адміністративній справі з приводу здійснення відповідачем свого обов`язку у сфері соціального захисту інвалідів врегульовані Законом України від 21.03.1991 №875-XII «Про основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні» (далі Закон №875-XII)

Так, відповідно до преамбули Закону №875-XII цей Закон визначає основи соціальної захищеності осіб з інвалідністю в Україні і гарантує їм рівні з усіма іншими громадянами можливості для участі в економічній, політичній і соціальній сферах життя суспільства, створення необхідних умов, які дають можливість особам з інвалідністю вести повноцінний спосіб життя згідно з індивідуальними здібностями і інтересами.

Відповідно до частин 1, 2 ст.17 Закону №875-XII з метою реалізації творчих і виробничих здібностей осіб з інвалідністю та з урахуванням індивідуальних програм реабілітації їм забезпечується право працювати на підприємствах, в установах, організаціях, а також займатися підприємницькою та іншою трудовою діяльністю, яка не заборонена законом.

Підприємства, установи і організації за рахунок коштів Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю або за рішенням місцевої ради за рахунок власних коштів у разі потреби створюють спеціальні робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, здійснюючи для цього адаптацію основного і додаткового обладнання, технічного оснащення і пристосування тощо з урахуванням обмежених можливостей осіб з інвалідністю.

Нормами статей 18 та 19 Закону № 875-XII встановлено обов`язок підприємств, установ та організацій створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, визначено норматив таких місць, порядок їх розрахунку, забезпечення умов праці та відповідальність за невиконання цього нормативу.

18.10.2022р. прийнято Закон України №2682-IX «Про внесення змін до деяких законів України щодо захисту соціальних, трудових та інших прав фізичних осіб, у тому числі під час воєнного стану, та спрощення обліку робочих місць для осіб з інвалідністю», який набрав чинності 06.11.2022р., яким частину 3 ст.18 та статтю 19 Закону №875-ХІІ викладено в нових редакціях.

Так, відповідно до ч.3 ст.18 Закону №875-ХІІ підприємства, установи, організації, фізичні особи, які використовують найману працю, зобов`язані виділяти та створювати робочі місця для працевлаштування осіб з інвалідністю, у тому числі спеціальні робочі місця, створювати для таких осіб умови праці з урахуванням індивідуальних програм реабілітації і забезпечувати інші соціально-економічні гарантії, передбачені законодавством, надавати державній службі зайнятості інформацію, необхідну для організації працевлаштування осіб з інвалідністю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Частиною 1 ст.19 Закону №875-XII передбачено, що для підприємств, установ, організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, установлюється норматив робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у розмірі 4 відсотки середньооблікової чисельності штатних працівників облікового складу за рік, а якщо працює від 8 до 25 осіб, - у кількості одного робочого місця.

Відповідно до ч.4 ст.19 Закону №875-XII виконанням нормативу робочих місць у кількості, визначеній згідно з частиною першою цієї статті, вважається працевлаштування підприємством, установою, організацією, у тому числі підприємством, організацією громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичною особою, яка використовує найману працю, осіб з інвалідністю, для яких це місце роботи є основним.

Частиною 6 ст.19 Закону №875-XII визначено, що Пенсійний фонд України у порядку та за формою, встановленими Пенсійним фондом України за погодженням із центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері соціального захисту населення, надає Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю інформацію:

-про створення підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, робочих місць для осіб з інвалідністю, про зайнятість та працевлаштування осіб з інвалідністю;

-необхідну для обчислення кількості робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю підприємствами, установами, організаціями, фізичними особами, які використовують найману працю, відповідно до нормативу, встановленого частиною першою цієї статті.

Відповідно до ч.11 ст. 19 Закону №875-XII Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю щороку до 10 березня в автоматизованому режимі з використанням даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності здійснює визначення підприємств, установ та організацій, у тому числі підприємств, організацій громадських об`єднань осіб з інвалідністю, фізичних осіб, які використовують найману працю, які не забезпечили виконання у попередньому році нормативу робочих місць, визначеного згідно з частиною першою цієї статті, та надсилає їм розрахунок сум адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, обчислених відповідно до статті 20 цього Закону.

Розрахунок надсилається у формі електронного документа через електронні кабінети підприємств, установ та організацій, фізичних осіб, які використовують найману працю, на веб-порталі електронних послуг Пенсійного фонду України у формі та порядку, визначених Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю спільно з Пенсійним фондом України.

Відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд першої інстанції посилаючись на висновки Верховного Суду, викладені у постанові від 21.11.2022р. у справі №400/3957/21, зробив висновок про те, що позивач передчасно, не маючи встановлених актом перевірки органами Державної служби України з питань праці доказів про недотримання відповідачем нормативу працевлаштування інвалідів у 2023 році, посилаючись лише на інформаційно-аналітичні бази даних, звернувся з позовом про стягнення адміністративно-господарських санкцій.

Водночас, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у постанові від 24.04.2025 у справі №280/3642/23 зробив наступний висновок:

«З 06 листопада 2022 року, з набранням чинності Законом України від 18 жовтня 2022 року №2682-IX, Фонд соціального захисту осіб з інвалідністю отримав повноваження застосовувати адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю (4 % від середньооблікової чисельності штатних працівників або одне місце для підприємств із 8- 25 працівниками) на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, без необхідності проведення позапланових перевірок Держпраці, що робить правову позицію Верховного Суду, викладену в постанові від 21 листопада 2022 року у справі № 400/3957/21, неактуальною для спірних правовідносин через зміни в правовому регулюванні.»

З матеріалів справи вбачається, що позивач у відповідності до вимог ч. 11 ст. 19 Закону №875-XII, надіслав відповідачу розрахунок суми адміністративно-господарських санкцій, що підлягають сплаті у зв`язку з невиконанням нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за попередній рік, відповідно до якого:

- у 2023р. середньооблікова чисельність штатних працівників за рік- 8 осіб ,

- норматив працевлаштування осіб з інвалідністю складав 1 особу,

- середньооблікова чисельність штатних працівників, яким відповідно до чинного законодавства встановлено інвалідність 0,

- сума коштів адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю 41282,2 грн.

- строк оплати адміністративно-господарських санкцій до 15 квітня.

Зазначений розрахунок розміщено в електронному кабінеті ТОВ «КЛІМСТАР» 07.03.2025р., що підтверджується відповідною квитанцією.

Станом на момент звернення позивача до суду із цим позовом та на момент розгляду цієї справи судом відповідачем адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. у розмірі 41282,2 грн. не були сплачені.

Враховуючи, що відповідачем адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. у розмірі 41282,2 грн. не були сплачені та приймаючи до уваги правові висновки Верховного суду у постановах від 24.04.2025р. у справі №280/3642/23 та від 16.06.2025р. у справі №160/11423/23 відповідно яких відсутня необхідність проведення позапланових перевірок Держпраці для застосування Фондом соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу працевлаштування осіб з інвалідністю на основі автоматизованого аналізу даних Державного реєстру загальнообов`язкового державного соціального страхування та Централізованого банку даних з проблем інвалідності, колегія суддів вважає необхідним апеляційну скаргу позивача задовольнити, рішення суду від 26.08.2024р. у справі №160/16049/24 скасувати та позов позивач задовольнити і стягнути з ТОВ «КЛІМСТАР» на користь держави в особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю адміністративно-господарські санкції за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю у 2023р. у розмірі 41281,20 грн.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 311, 315, 317, 321, 322 КАС України, суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляційну скаргу Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю задовольнити.

Рішення Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.08.2024р. у справі №160/16049/24 скасувати.

Позов задовольнити.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛІМСТАР» (код ЄДРПОУ 40659967) на користь держави у особі Дніпропетровського обласного відділення Фонду соціального захисту осіб з інвалідністю (код ЄДРПОУ 25005978) суму адміністративно-господарських санкцій за невиконання нормативу робочих місць для працевлаштування осіб з інвалідністю за 2023 рік у розмірі 41282 (сорок одна тисяча двісті вісімдесят одна) грн. 20 коп.

Постанова суду набирає законної сили з моменту її ухвалення та може бути оскаржена в порядку та строки встановлені ст. 329, 331 КАС України.

Постанову виготовлено та підписано 26.06.2025р.

Головуючий - суддяА.О. Коршун

суддяС.В. Сафронова

суддяД.В. Чепурнов