Постанова від 27.06.2025 по справі 320/2809/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/2809/24 Суддя (судді) першої інстанції: Лисенко В.І.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування висновку та наказу,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

16.01.2024 до Київського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 з позовом до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 , у якому просив суд:

- визнати протиправним та скасувати висновок службового розслідування за фактом поломки службового автомобіля Тоуоta LC 150, військовий номер НОМЕР_2 у частині щодо визнання ОСОБА_1 винним у поломці службового автомобіля Тоуоta LC 150, військовий номер НОМЕР_2 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488 у частині щодо притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007,58 грн внаслідок поломки службового автомобіля Тоуоta LC 150, військовий номер НОМЕР_2 ; стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн з його грошового забезпечення у розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що оскаржуваний наказ є протиправним, оскільки відповідач не довів наявність причинного зв`язку між його діяннями та їх наслідками, а також наявність вини, як того вимагає спеціальне законодавство. Позивач також наголошував, що під час службового розслідування ним надавалися ґрунтовні пояснення і вказувалось про відсутність вини в події, під час якої зламався автомобіль Toyota LC 150.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року (прийняте у спрощеному провадженні) позов задоволено частково. Визнано протиправним та скасовано наказ командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488 у частині: щодо притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності за заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007,58 грн внаслідок поломки службового автомобіля Тоуоta LC 150, військовий номер НОМЕР_2 та стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн. з його грошового забезпечення у розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Суд першої інстанції виходив з того, що при вирішенні питання про притягнення позивача до матеріальної відповідальності відповідачем, всупереч нормативним вимогам, не було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, а також його наслідки. Вбачав наявність достатніх правових підстав для визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України від 29.11.2023 № 488 у повному обсязі з мотивів його безпідставності та необґрунтованості.

Відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення суду як таке, що прийнято з порушенням норм матеріального права, та ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позовних вимог у повному обсязі.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що рішення суду першої інстанції ухвалено з порушенням норм матеріального права без врахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття. Зокрема, судом першої інстанції не враховано, що службовим розслідуванням встановлено всі елементи необхідні для притягнення особи до матеріальної відповідальності, такі як шкода, вина особи, причинно-наслідковий зв`язок між протиправною поведінкою та завданою шкодою.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування висновку та наказу та витребувано справу із суду першої інстанції.

Після надходження справи ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 21.04.2025 призначено справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування висновку та наказу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 12.06.2025 продовжено строк розгляду справи на розумний термін, достатній для всебічного та повного розгляду справи.

Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , є штаб-сержантом, старшим водієм (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти. Вступив на контрактну службу у Військову частину НОМЕР_1 з 22.05.2020, до виникнення спірного випадку характеризувався з позитивного боку, подібні вчинки в минулому не допускав, до виконання службових обов`язків ставився відповідально, дисциплінарних стягнень не має.

Функціональними обов`язками старшого водія (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти передбачено, що водій відповідає за виконання завдань, безаварійну роботу, збереження закріпленої за ним машини, її постійну справність та готовність до негайного використання, а також за економність витрат експлуатаційних матеріалів.

22.08.2023 було укладено договір про повну індивідуальну матеріальну відповідальність між військовою частиною НОМЕР_1 та штаб-сержантом ОСОБА_1 , в якому вказано, що він зобов`язаний бережно відноситися до наданих йому для зберігання чи для інших цілей матеріальних цінностей військовою частиною і приймати міри до запобігання збитку.

11.10.2023 на ім`я командира Військової частини НОМЕР_1 надійшов рапорт від командира автомобільної роти капітана ОСОБА_4 за фактом поломки АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 .

Наказом від 11.10.2023 № 404 «Про призначення службового розслідування» за цим фактом призначено службове розслідування, яким встановлено наступне.

Відповідно до дорожнього листа № 6265 від 04.09.2023 у рейс був відправлений службовий автомобіль Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , за кермом якого знаходився старший водій (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержант ОСОБА_1 .

Автомобіль був технічно справний, про що зазначив начальник контрольно-технічного пункту штаб-сержант ОСОБА_6 у дорожньому листі. Під час проходження медичного огляду перед виїздом скарг на стан здоров`я від штаб-сержанта ОСОБА_1 не надходило.

3 пояснень штаб-сержанта ОСОБА_1 стало відомо, що він прийняв автомобіль у штаб-сержанта ОСОБА_8 в технічно-справному стані, ніяких недоліків щодо роботи всіх агрегатів автомобіля не було. Використовував автомобіль в буксируванні та польових умовах не використовувався.

Під час руху в місті Києві по вул. Кільцева дорога, 10, 04.09.2023 приблизно о 15:00 в цей час там був ускладнений рух у зв`язку із затором, під час зміни полоси руху водій відчув поштовхи при русі авто, після чого зупинився на найближчій АЗС (ОККО) та доповів про дану поломку заступнику командира частини з озброєння - начальникові технічної частини підполковнику ОСОБА_9 . У свою чергу водій штаб-сержант ОСОБА_1 отримав вказівку від заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_9 рухатись на СТО «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ» за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 90, автомобіль у водія прийняли уповноважені працівники СТО.

Працівники СТО здійснили перевірку автомобіля щодо скарг водія - при ввімкненні режиму (D) відчуваються поштовхи в АКПП при збільшенні швидкості, під час перемикання селектора в режим (R) передача вмикається із затримкою та відчувається сильний поштовх.

Уповноважені працівники СТО виконали перевірку електрообладнання автомобіля, в ЕБК трансмісії присутній код несправності: P27567F Муфта гідротрансформатора, електромагнітний клапан регулювання тиску, привід системи управління, заїдання у вимкненому стані.

Також виконано додаткову перевірку АКПП: дорожній тест, перевірка ручного перемикання передач, зняття піддона та перевірку магніта на наявність частинок зносу деталей, за результатами виявлено забруднення в оливі та на магнітах АКПП. Виходячи з проведених діагностик: столл-тесту, перевірки затримки вмикання передач, а саме затримки перемикання з «N» в режим «R», що складає більше 2 секунд, уповноважені працівники СТО припускають, що, можливо, причиною несправності є знос муфти № 2 т/аб №3, що призвело до потрапляння продуктів зносу, деталей вище зазначених механізмів в оливу АКПП та заклинюванню клапана перемикача SLU, необхідно розбирати та дефектувати АКПП для виявлення несправності деталей.

Уповноважені працівники СТО виконали демонтаж та дефектування АКПП, в результаті проведених робіт виявили наступне:

- зношення фрикційних дисків №2;

- забруднення внутрішніх деталей АКПП продуктами зносу фрикційних дисків муфти №2;

Необхідна заміна:

- комплект фрикційних дисків муфти №2;

- гідротрансформатор;

- комплект прокладок АКПП;

- олива АКПП;

- фільтр оливи АКПП;

- інші супутні матеріали.

Відповідно до підпункту 5.1 пункту 5 договору купівлі-продажу та відповідного розділу 5 «обмеження гарантійних зобов`язань», а саме: п. 2 сервісної книжки, гарантійні зобов`язання не розповсюджуються на такі випадки заміни обладнання автомобіля: фрикційні диски АКПП. При виявлені зносу фрикційних дисків АКПП, військова частина повинна виконати ремонт АКПП, своєчасно та за власний рахунок.

Відповідно до вищенаведеного, виявлений знос фрикційних дисків не пов`язаний з неякісним виробництвом або складання деталей АКПП та не підлягає усуненню за рахунок гарантійних зобов`язань виробника.

У витязі з акту наданих послуг № 2023010646 від 04.09.2023, який складений ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», зазначено, що несправність з якою звернувся водій Військової частини НОМЕР_1 і скарга на її наслідки виникли внаслідок порушення водієм вимог експлуатаційної документації даного транспортного засобу і дана несправність підлягає усуненню за рахунок Військової частини НОМЕР_1 .

Враховуючи вищевикладене, відповідачем укладено договір № 67AC/23 від 21.09.2023 з ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», яким було усунуто поломку АКПП транспортного засобу Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 .

У зв`язку з цим відповідачу завдано збитки у розмірі 155 007,58 грн, що підтверджується актом наданих послуг №2023010646 від 11.10.2023, платіжною інструкцією № 7071 від 11.10.2023 та дефектовочним актом № 521 від 04.09.2023.

Також судом встановлено, що між ПП «ТОЙОТА-УКРАЇНА», який є юридично особою за законодавством України, код ЄДРПОУ 32589471, в особі Генерального директора Юкічі Маруями, який діє на підставі Статуту, з однієї сторони, та ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», що є юридичною особою за законодавством України, код ЄДРПОУ 36203667, в особі директора Пустовойтенка Сергія Валерійовича та головного бухгалтера Ковтун Юлії Василівни, які діють на підставі Статуту, з іншої сторони, укладено договір про призначення уповноваженого дилера продукції «TOYOTA».

Згідно пункту 4.2.1. статуту ТОВ «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ», код ЄДРПОУ 36203667, має право надавати послуги по обслуговуванню, ремонту і діагностиці автотранспортних засобів.

Вивчивши обставини поломки АКПП транспортного засобу Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , комісія дійшла висновку, що збитки завдані Військовій частині НОМЕР_1 допущені з вини закріпленого водія штаб-сержанта ОСОБА_1 з причин порушення водієм вимог правил пункту 4.2 експлуатаційної документації даним транспортним засобом.

З матеріалів службового розслідування вбачається також встановлення відповідачем наявності у діях позивача наступних умов для притягнення штаб-сержанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, а саме:

наявна шкода державі у розмірі 155 007,58 грн.;

наявна протиправна поведінка штаб-сержанта ОСОБА_1 під час виконання 04.09.2023 службових обов`язків водія на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , що виражається у порушенні (невиконанні) вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб;

наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою штаб-сержанта ОСОБА_1 і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн, оскільки поломка 04.09.2023 АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , перебуває в безпосередньому зв`язку з порушення (невиконання) штаб-сержантом ОСОБА_1 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації;

наявна вина штаб-сержанта ОСОБА_1 у завданні шкоди, яка виражається у формі недбалого ставлення до виконання службових обов`язків за посадою старшого водія (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти, щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 .

Отримавши пояснення штаб-сержанта ОСОБА_1 комісія встановила, що позивач не визнає своєї вини в поломці автоматичної коробки перемикання передач на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 .

Службове розслідування продовжено наказом № 455 від 20.11.2023 у зв`язку із службовою необхідністю.

На підставі вищевикладеного, керуючись статтею 45 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, затвердженого Законом України від 24.03.1999 № 551-XIV, пунктом 4 розділу VІІ Порядку проведених службових розслідувань у Національній гвардії України, затвердженого наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 № 347, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 28.05.2020 за № 473/34756 комісією, що проводила службове розслідування, запропоновано наступне.

Відомості, які стали підставою для призначення службового розслідування, вважати такими, що підтвердились. Службове розслідування вважати закінченим. Заступникові командира частини з озброєння - начальнику технічної частини довести до всього особового складу водіїв службового транспорту про випадок поломки транспортного засобу. Старшому водію (автомобіля заступника командувача HГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержанту ОСОБА_1 оголосити дисциплінарне стягнення у виді догани правами командира автомобільної роти капітана ОСОБА_13 , за неналежне виконання функціональних обов`язків, що призвело до поломки АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 . За заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007,58 грн внаслідок поломки АКПП службового автомобіля Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_3 , який отримав механічні пошкодження, притягнути до повної матеріальної відповідальності старшого водія (заступника командувача НГУ) відділення забезпечення командування НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержанта ОСОБА_1 . Стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн здійснити із грошового забезпечення штаб-сержанта ОСОБА_1 в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення. Провести додаткове заняття з особовим складом військової частини щодо вивчення Закону України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 № 160-IX. Висновки службового розслідування довести до особового складу у частині, що його стосується.

На підставі матеріалів службового розслідування та його висновків, за заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007,58 грн наказом відповідача від 29.11.2023 № 488 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» позивача притягнуто до повної матеріальної відповідальності шляхом стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн із грошового забезпечення позивача в розмірі 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

29.11.2023 позивач відмовився від ознайомлення під підпис із наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488, факт чого засвідчено відповідачем актом про відмову від виконання вимог.

Вважаючи наказ від 29.11.2023 № 488 «Про притягнення до матеріальної відповідальності» протиправним, ОСОБА_1 вернувся з цим позовом до суду.

Вищенаведені обставини, встановлені судом першої інстанції, перевірені і знайшли своє підтвердження при апеляційному розгляді справи, і не є спірними.

Нормативно-правове обґрунтування.

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Закон України «Про Національну гвардію України» визначає правові засади організації та порядку діяльності Національної гвардії України, її загальну структуру, функції та повноваження.

Відповідно до частини другої статті 1 Закону України «Про Національну гвардію України» Національна гвардія України бере участь відповідно до закону у взаємодії зі Збройними Силами України у відсічі збройній агресії проти України та ліквідації збройного конфлікту шляхом ведення воєнних (бойових) дій, а також у виконанні завдань територіальної оборони.

Частиною першою статті 14 Закону України «Про Національну гвардію України» визначено, що за вчинення протиправних дій та бездіяльність військовослужбовці Національної гвардії України несуть дисциплінарну, матеріальну, цивільно-правову, адміністративну та кримінальну відповідальність згідно із законом.

Загальні права та обов`язки військовослужбовців Збройних Сил України і їх взаємовідносини, обов`язки основних посадових осіб полку і його підрозділів визначає Статут внутрішньої служби Збройних Сил України, затверджений Законом України від 24.03.1999 № 548-XIV (далі - Статут).

Дія цього Статуту поширюється на військовослужбовців Служби зовнішньої розвідки України, Служби безпеки України, Державної служби спеціального зв`язку та захисту інформації України, Національної гвардії України, Державної прикордонної служби України, Державної спеціальної служби транспорту, Управління державної охорони України, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, органів спеціального призначення з правоохоронними функціями.

Згідно із статтею 9 Статуту військовослужбовці Збройних Сил України мають права і свободи з урахуванням особливостей, що визначаються Конституцією України, законами України з військових питань, статутами Збройних Сил України та іншими нормативно-правовими актами.

Відповідно до статті 11 Статуту необхідність виконання завдань оборони України, захисту її суверенітету, територіальної цілісності та недоторканності, а також завдань, визначених міжнародними зобов`язаннями України покладає на військовослужбовців такі обов`язки, зокрема, свято і непорушно додержуватися Конституції України та законів України, Військової присяги, віддано служити Українському народові, сумлінно і чесно виконувати військовий обов`язок.

Згідно із статтею 12 Статуту про все, що сталося з військовослужбовцем і стосується виконання ним службових обов`язків, та про зроблені йому зауваження військовослужбовець зобов`язаний доповідати своєму безпосередньому начальникові.

Статтею 16 Статуту визначено, що кожний військовослужбовець зобов`язаний виконувати службові обов`язки, що визначають обсяг виконання завдань, доручених йому за посадою. Ці обов`язки визначаються статутами Збройних Сил України, а також відповідними посібниками, порадниками, положеннями, інструкціями.

Підстави та порядок притягнення військовослужбовців та деяких інших осіб до матеріальної відповідальності за шкоду, завдану державному майну, у тому числі військовому майну, майну, залученому під час мобілізації, а також грошовим коштам, під час виконання ними службових обов`язків визначає Закон України «Про матеріальну відповідальність військовослужбовців та прирівняних до них осіб за шкоду, завдану державі» від 03.10.2019 №160-IX (далі Закон №160-IX).

Підпунктом 4 пункту 1 статті 1 Закону №160-IX визначено, що матеріальна відповідальність - вид юридичної відповідальності, що полягає в обов`язку військовослужбовців та деяких інших осіб покрити повністю або частково пряму дійсну шкоду, що було завдано з їх вини шляхом знищення, пошкодження, створення нестачі, розкрадання або незаконного використання військового та іншого майна під час виконання обов`язків військової служби або службових обов`язків, а також додаткове стягнення в дохід держави як санкція за протиправні дії у разі застосування підвищеної матеріальної відповідальності.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Закону №160-IX підставою для притягнення до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 цього Закону, які виключають матеріальну відповідальність.

Умовами притягнення до матеріальної відповідальності є:

1) наявність шкоди;

2) протиправна поведінка особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків;

3) причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою;

4) вина особи в завданні шкоди.

Пунктом 1 частини 1 статті 6 Закону №160-IX визначено, що особа несе матеріальну відповідальність у повному розмірі завданої з її вини шкоди в разі виявлення нестачі, розкрадання, умисного знищення, пошкодження чи іншого незаконного використання військового та іншого майна, у тому числі переданого під звіт для зберігання, перевезення, використання або для іншої мети, здійснення надлишкових виплат грошових коштів чи вчинення інших умисних протиправних дій.

Наказом Міністерства внутрішніх справ України від 21.04.2020 №347 затверджено Порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що зареєстрований в Міністерстві юстиції України 28 травня 2020 року за № 473/34756 (далі - Порядок №347).

Пунктами 1-3 та 5 Розділу ІІ Порядку №347 визначено, що службове розслідування проводиться в разі:

невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов`язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів;

неправомірного застосування військовослужбовцем заходів фізичного впливу, спеціальних засобів, вогнепальної зброї, озброєння та бойової техніки;

порушення правил несення вартової або внутрішньої служб;

розголошення змісту або втрати службових документів;

установлення фактів дискримінації за ознаками раси, кольору шкіри, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, етнічного та соціального походження, громадянства, сімейного та майнового стану, місця проживання, мовних або інших ознак, а також сексуальних домагань;

установлення фактів завдання шкоди державі.

Службове розслідування призначається командиром (начальником) і в інших випадках з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини військовослужбовця.

Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).

Службове розслідування має встановити:

наявність чи відсутність правопорушення або події, з приводу якого (якої) було призначено службове розслідування, його (її) обставини (час, місце) та наслідки;

осіб, з вини яких трапилася подія або правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або спричинили їх виникнення;

наявність причинного зв`язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;

конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який вчинив правопорушення;

порушення норм законодавства або посадових інструкцій;

ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;

форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до вчиненого;

причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;

чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов`язків;

наявність шкоди (у разі виявлення факту заподіяння шкоди державі - у чому полягає така шкода, її розмір, причини виникнення, а також винні особи).

Пунктами 1-3 та 4 Розділу VII Порядку №347 визначено, що підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який має містити вступну, описову та резолютивну частини.

У вступній частині висновку службового розслідування зазначаються:

посада, звання, прізвище, ініціали особи (осіб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;

підстави для проведення службового розслідування.

В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені під час проведення службового розслідування відомості про:

обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) вчинено правопорушення або які стали підставою для призначення службового розслідування;

час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення правопорушення, його наслідки (їх тяжкість);

посаду, військове звання, прізвище, ім`я, по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема про наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), яка вчинила правопорушення, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли його вчиненню;

наявність причинного зв`язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками;

умови, що передували вчиненню правопорушення або спонукали до його вчинення;

вимоги законодавства або посадові обов`язки, які було порушено;

військове майно (грошові кошти), якому завдано шкоду, та її розмір;

наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставин, що пом`якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення військовослужбовця (військовослужбовців) до вчиненого.

В описовій частині також зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються надані ними результати службового розслідування.

У резолютивній частині висновку службового розслідування зазначаються:

інформація про підтвердження чи спростування відомостей, які стали підставою для призначення службового розслідування;

пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) конкретного дисциплінарного стягнення, притягнення до матеріальної відповідальності, ступінь тяжкості отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставини загибелі (смерті) військовослужбовця, а також відомості про списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів та про надсилання матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;

запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.

У разі відсутності в командира (начальника), який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку службового розслідування мають міститися пропозиції щодо подальшого клопотання перед старшим командиром (начальником), який наділений відповідним правом, про накладення на військовослужбовця того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.

Системний аналіз наведених норм, надає суду підстави для висновку, що підставою притягнення військовослужбовця до матеріальної відповідальності є шкода, завдана неправомірним рішенням, невиконанням чи неналежним виконанням особою обов`язків військової служби або службових обов`язків, крім обставин, визначених статтею 9 Закону №160-IX, які виключають матеріальну відповідальність. З метою уточнення усіх обставин правопорушення, причин і умов, що сприяли його вчиненню та визначення ступеня вини, прийняттю рішення щодо стягнення суми завданої шкоди передує проведення службового розслідування.

Під час його проведення необхідно з`ясувати: наявність шкоди; протиправну поведінку особи у зв`язку з невиконанням чи неналежним виконанням нею обов`язків військової служби або службових обов`язків; причинний зв`язок між протиправною поведінкою особи і завданою шкодою; умисність чи необережність дій (бездіяльність) винної особи та обставини, за яких заподіяно шкоду.

Висновки суду

Як встановлено судами першої та апеляційної інстанції, за висновками службового розслідування наказом командира Військової частини НОМЕР_1 від 29.11.2023 № 488 за заподіяння шкоди державі у розмірі 155 007, 58 грн внаслідок поломки автоматичної коробки перемикання передач на службовому автомобілі TOYOTA LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , що сталося 04.09.2023, притягнуто до повної матеріальної відповідальності старшого водія (заступника командувача НГУ) відділення забезпечення командування НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти штаб-сержанта ОСОБА_1 шляхом стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007, 58 грн з грошового забезпечення позивача в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Службовим розслідуванням встановлено наявність у діях позивача наступних умов для притягнення штаб-сержанта ОСОБА_1 до матеріальної відповідальності, а саме:

наявна шкода державі у розмірі 155 007,58 грн;

наявна протиправна поведінка штаб-сержанта ОСОБА_1 під час виконання 04.09.2023 службових обов`язків водія на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , що виражається у порушенні (невиконанні) вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб;

наявний причинний зв`язок між протиправною поведінкою штаб-сержанта ОСОБА_1 і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн, оскільки поломка 04.09.2023 АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , перебуває в безпосередньому зв`язку з порушення (невиконання) штаб-сержантом ОСОБА_1 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації;

наявна вина штаб-сержанта ОСОБА_1 у завданні шкоди, яка виражається у формі недбалого ставлення до виконання службових обов`язків за посадою старшого водія (автомобіля заступника командувача НГУ) автомобільного відділення забезпечення командування ГУ НГУ 1-го автомобільного взводу автомобільної роти, щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150 військовий номер НОМЕР_2 .

На підставі висновків проведеного службового розслідування оскаржуваним наказом від 29.11.2023 № 488 штаб-сержанта ОСОБА_1 притягнуто до повної матеріальної відповідальності шляхом стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн з грошового забезпечення позивача в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що доводи відповідача стосовно наявності вини штаб-сержанта ОСОБА_1 у завданні шкоди, що виражена у формі недбалого ставлення до виконання службових обов`язків щодо запобігання поломкам та несправностям закріпленого транспортного засобу, зокрема, у порушенні (невиконанні) 04.09.2023 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на службовий автомобіль Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , є необґрунтованими, оскільки докази, долучені відповідачем, не містять даних про те, які саме обов`язки військової служби були невиконані або були неналежно виконані позивачем, що могло б дати підстави зробити висновок про його недбале ставлення до військової служби.

Під час розгляду справи в суді першої інстанції відповідачем надавався посібник користувача Land Cruiser PRADO, який містить декілька положень пункту 4.2, складені автовиробником (TOYOTA), про автоматичну трансмісію автомобіля на 6 аркушів. Однак відповідачем конкретно не вказано та не встановлено, яке саме положення пункту 4.2 було порушено позивачем під час експлуатації автомобіля.

У зв`язку з викладеним, стягнення суми завданої шкоди було накладено відповідачем за відсутності доведення вини позивача, оскільки діяння, вказані в оскаржуваному наказі, не містить складу правопорушення, що свідчить про протиправність оскаржуваного наказу.

Судом першої інстанції цілком правильно було надано правову оцінку тій обставині, що з висновку службового розслідування вбачається, що оцінки поясненням позивача стосовно відсутності вини надано не було, наявність причинного зв`язку між подією та діями позивача не встановлювалася. Крім того, відповідачем не аналізувалася поведінка позивача за умов, які виникли під час поломки автомобіля.

Доводи відповідача щодо наявності причинного зв`язку між протиправною поведінкою штаб-сержанта ОСОБА_1 і завданою шкодою державі у розмірі 155 007,58 грн, що виразилась у безпосередньому зв`язку поломки 04.09.2023 АКПП на службовому автомобілі Toyota LC 150, військовий номер НОМЕР_2 , з порушенням (невиконанням) штаб-сержантом ОСОБА_1 вимог пункту 4.2 експлуатаційної документації на вказаний транспортний засіб, під час його експлуатації є також необґрунтованими.

Як було зазначено судом апеляційної інстанції вище, під час розгляду цієї справи в суді першої інстанції відповідачем надано посібник користувача Land Cruiser PRADO, який містить декілька положень пункту 4.2, складені автовиробником (TOYOTA), про автоматичну трансмісію автомобіля на 6 аркушів. Проте відповідачем конкретно не вказано та не встановлено, яке саме положення пункту 4.2 було порушено позивачем під час експлуатації автомобіля.

Крім того, як вбачається з висновку службового розслідування, під час руху в АДРЕСА_1 , 04.09.2023 приблизно о 15:00 в цей час там був ускладнений рух у зв`язку із затором, під час зміни полоси руху водій (позивач) відчув поштовхи при русі авто, після чого зупинився на найближчій АЗС (ОККО) та добровільно доповів про вказану поломку заступнику командира частини з озброєння - начальникові технічної частини підполковнику ОСОБА_9 . У свою чергу водій штаб-сержант ОСОБА_1 отримав вказівку від заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_9 рухатись на СТО «АВТОСАМІТ НА СТОЛИЧНОМУ» за адресою: м. Київ, вул. Столичне Шосе 90, автомобіль у водія прийняли уповноважені працівники СТО.

Колегія суддів погоджується із висновком суду першої інстанції, що позивач неухильно та в повній мірі виконував команди, які надходили від заступника командира частини з озброєння - начальника технічної частини підполковника ОСОБА_9 , що свідчить про позитивну (правомірну) поведінку.

Відповідно до службової характеристики ОСОБА_1 від 16.10.2023 (спірна подія відбулася 04.09.2023), позивач до виконання службових обов`язків ставиться відповідально, визначені йому завдання виконує, подає приклад зразкового виконання військового обов`язку товаришам по службі, за характером спокійний, врівноважений, працелюбний, користується повагою та авторитетом серед особового складу підрозділу. Вказаною службовою характеристикою підсумовано, що за своїми професійними, діловими і моральними якостями штаб-сержант ОСОБА_1 займаній посаді відповідає, гідний для подальшого проходження військової служби.

Проте, як доречно відмітив суд першої інстанції вищевказані обставини не досліджувалися відповідачем при прийнятті остаточного рішення стосовно наявності у діях позивача складу правопорушення.

Також колегія суддів звертає увагу, що з висновку службового розслідування вбачається, що комісія дійшла висновку, що збитки завдані Військовій частині НОМЕР_1 допущені з вини закріпленого водія штаб-сержанта ОСОБА_1 з причин порушення водієм вимог правил пункту 4.2 експлуатаційної документації даним транспортним засобом. Тоді як сам висновок службового розслідування не містить положень пункту 4.2 експлуатаційної документації транспортного засобу, що свідчить про відсутність факту безпосереднього дослідження відповідальною комісією факту вчинення порушення позивачем в якості водія 04.09.2023 правил експлуатації вказаного транспортного засобу.

За таких обставин, апеляційний суд приходить до висновку, що при вирішенні питання про притягнення позивача до матеріальної відповідальності відповідачем, всупереч наведеним вище нормативним вимогам, не було враховано характер та обставини вчинення правопорушення, а також його наслідки.

Застосовуючи до позивача стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007,58 грн з грошового забезпечення позивача в розмірі до 20 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідно до частини другої статті 2 КАС України, відповідач повинен був діяти обґрунтовано, тобто з урахуванням всіх обставин, що мають значення для прийняття рішення, неупереджено, добросовісно та розсудливо з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення.

Таким чином, судом першої інстанції зроблено правильний висновок, що оскаржуваний наказ №488 від 29.11.2023 про притягнення до матеріальної відповідальності у вигляді стягнення суми завданої шкоди у розмірі 155 007, 58 грн з грошового забезпечення позивача до 20 відсотків місячного грошового забезпечення, відповідачем прийнято необґрунтовано та без урахування всіх обставин, що мали значення для його прийняття.

Не може бути скасовано правильне по суті рішення та відступлено від принципу правової визначеності лише задля правового пуризму. Рішення може бути скасоване лише для виправлення істотної помилки. Процесуальні норми є вторинними порівняно з матеріальними, оскільки призначення перших полягає в забезпеченні реалізації других. Тобто характер, зміст і призначення процесуальних норм підпорядковані вимогам матеріальних норм і тому зумовлені ними та є похідними від них.

Водночас під час розгляду цієї справи судом апеляційної інстанції не встановлено порушень процедури , які б могли вплинути на кінцевий результат розгляду відповідачем питання про притягнення позивача до відповідальності.

Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що з урахуванням наданими позивачем документів, суд першої інстанції їх правильно оцінив у сукупності з іншими документами, та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і не доведеність відповідачем належними та допустимими доказами правомірності свого наказу від 29.11.2023 № 488 у частині щодо притягнення ОСОБА_1 до повної матеріальної відповідальності.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Керуючись ст.ст. 242-244, 250, 308, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, апеляційний суд,

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Військової частина НОМЕР_1 Національної гвардії України на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до командира Військової частини НОМЕР_1 Національної гвардії України ОСОБА_2 про визнання протиправними та скасування висновку та наказу - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

О.М. Кузьмишина