Постанова від 27.06.2025 по справі 320/19558/24

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 320/19558/24 Суддя (судді) першої інстанції: Кочанова П.В.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Київ

Шостий апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: головуючого судді: Карпушової О.В., суддів: Епель О.В., Кузьмишиної О.М., розглянувши у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації,

В С Т А Н О В И В :

Рух справи.

26.11.2024 Товариство з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» звернулось до Київського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Київської митниці, в якому просило суд:

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 22.12.2023 № UA100390/2023/000046/2;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2023 № UA100390/2023/000601;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 22.12.2023 № UA100390/2023/000047/2;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 22.12.2023 № UA100390/2023/000602;

визнати протиправним та скасувати Рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 25.12.2023 № UA100390/2023/000048/2;

визнати протиправною та скасувати Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення від 25.12.2023 № UA100390/2023/000603.

Позовні вимоги обґрунтовано тим, що у відповідача не було правових підстав для прийняття спірних рішень про коригування митної вартості товарів та карток відмов у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, оскільки декларантом було надано митному органу вичерпний перелік документів, які повністю ідентифікують товар, його ціну, умови поставки, витрати на транспортування, містять достовірні данні, що піддаються обчисленню, не містять ознак підробки та підтверджують заявлену митну вартість імпортованого товару.

Рішенням Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року (прийняте у спрощеному провадженні) позов Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів, скасування карток відмови задоволено.

Суд першої інстанції виходив з того, що відповідач неправомірно відмовив позивачу у визнанні задекларованої ним митної вартості товару за основним методом, визначив митну вартість за другорядним (резервним) методом та прийняв оскаржувані рішення про коригування митної вартості товарів. А з урахуванням відсутності підстав, передбачених частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, картки відмови у прийнятті митної вартості, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100390/2023/000601 від 22.12.2022, № UA100390/2023/000602 від 22.12.2022, № UA100390/2023/000603 від 25.12.2022 також є протиправними та підлягають скасуванню.

Київською митницею подано апеляційну скаргу, в якій просить скасувати судове рішення через порушення норм матеріального та процесуального права та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволені позовних вимог.

Апеляційну скаргу обґрунтовано тим, що Київським окружним адміністративним судом не надано жодної правової оцінки доводам митного органу, що подавалися у відзиві на адміністративний позов та запереченні.

Позивачем подано відзив на апеляційну скаргу, в якій товариство зазначає, що Київським окружним адміністративним судом надано належну правову оцінку встановленим обставинам та доводам учасників справи.

Ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 31.03.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року та витребувано справу із суду першої інстанції.

Після надходження справи, ухвалою Шостого апеляційного адміністративного суду від 23.04.2025 призначено справу до апеляційного розгляду в порядку письмового провадження.

Колегія суддів, розглянувши справу у письмовому провадженні, заслухавши доповідь судді-доповідача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Обставини справи.

Судами першої та апеляційної інстанцій встановлено, що 22.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм: Відвід сталевий. Торговельна марка: MINHAI, Країна виробництва: CN, Виробник: HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., що надійшов з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 15.06.2023 № 14-06/22-ТА з продавцем HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (BIAN WU INDUSTRY ZONE, YANSHAN, COUNTY HEBEI, CHINA)», митному органу подана митна декларація №23UA100390719873U5 із заявленням митної вартості товарів на рівні 26701,96 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: контракт №14-06/22-ТА від 15.06.2023; експортна митна декларація країни-відправлення № 021720230000226008 від 04.09.2023; рахунок-проформа UKR23425 від 25.04.2023; рахунок-фактура UKR23425/2 від 01.09.2023; пакувальний лист № UKR23425/2А від 01.09.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 219 від 27.04.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 226 від 05.05.2023; банківський платіжний документ, що стосується товару № 388 від 27.09.2023; висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ № 123/637 від 29.11.2023; сертифікат про походження товару 23С1309А0216/00053 від 07.09.2023; комерційна пропозиція від 25.04.2023; розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 01.09.2023; коносамент ZJSM23080674 від 07.09.2023; прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.09.2023; автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2005 від 08.12.2023; договір ТЕО № 223/ФСР від 09.05.2022; договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11082023 від 11.08.2023; документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12/12/23 від 12.12.2023; рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1166 від 24.11.2023; рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1225 від 12.12.2023.

22.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів №/2023/000046/2, за яким застосовано резервний метод визначення митної вартості товару та митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 61263,53 USD.

25.12.2023 позивачем подана нова митна декларація №23UA100390719877U1, за якою товар випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів у сумі 269004,94 грн.

22.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм: Відвід сталевий. Торговельна марка: MINHAI, Країна виробництва: CN, Виробник: HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., що надійшов з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 15.06.2023 № 14-06/22-ТА з продавцем HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (BIAN WU INDUSTRY ZONE, YANSHAN, COUNTY HEBEI, CHINA)», митному органу подана митна декларація №23UA100390719874U4 із заявленням митної вартості товарів на рівні 17083,85 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: контракт №14-06/22-ТА від 15.06.2023, експортна митна декларація країни-відправлення № 021720230000226008 від 04.09.2023, рахунок-проформа UKR23425 від 25.04.2023, рахунок-фактура UKR23425/2 від 01.09.2023, пакувальний лист № UKR23425/2В від 01.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 219 від 27.04.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 226 від 05.05.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 388 від 27.09.2023, висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ № 123/637 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару 23С1309А0216/00053 від 07.09.2023, рахунок фактура UKR23425/2В від 01.09.2023, комерційна пропозиція від 25.04.2023, розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 01.09.2023, коносамент ZJSM23080674 від 07.09.2023, прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.09.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1345 від 08.12.2023, договір ТЕО № 223/ФСР від 09.05.2022, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11082023 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12/12/23 від 12.12.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1165 від 24.11.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1224 від 12.12.2023.

Також позивачем додатково було надано видаткові накладні та податкові накладні до них: видаткова накладна № Од-00006697 від 26.09.2023; податкова накладна № 7184 від 25.09.2023; видаткова накладна № К1-00035700 від 24.10.2023; податкова накладна № 13205 від 24.10.2023; видаткова накладна № КРЦ2-003356 від 26.10.2023; податкова накладна № 14382 від 26.10.2023; видаткова накладна № К1-00037143 від 01.11.2023; податкова накладна № 7055 від 01.11.2023.

22.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100390/2023/000047/2, за яким застосовано резервний метод визначення митної вартості товару та митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 44403,38 USD.

25.12.2023 позивачем подана нова митна декларація №23UA100390719878U0, за якою товар випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів у сумі 197712,50 грн.

22.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм.: Відвід сталевий. Торговельна марка: MINHAI, Країна виробництва: CN, Виробник: HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., що надійшов з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 15.06.2023 № 14-06/22-ТА з продавцем HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (BIAN WU INDUSTRY ZONE, YANSHAN, COUNTY HEBEI, CHINA)», митному органу подана митна декларація №23UA100390719874U4 із заявленням митної вартості товарів на рівні 21194,43 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: контракт №14-06/22-ТА від 15.06.2023, експортна митна декларація країни-відправлення № 021720230000226008 від 04.09.2023, рахунок-проформа UKR23425 від 25.04.2023, рахунок-фактура UKR23425/2 від 01.09.2023, пакувальний лист № UKR23425/2С від 01.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 219 від 27.04.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 226 від 05.05.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 388 від 27.09.2023, висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ № 123/637 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару 23С1309А0216/00053 від 07.09.2023, рахунок фактура UKR23425/2С від 01.09.2023, комерційна пропозиція від 25.04.2023, розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 01.09.2023, коносамент ZJSM23080674 від 07.09.2023, прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.09.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1300 від 12.12.2023, договір ТЕО № 223/ФСР від 09.05.2022, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11082023 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12/12/23 від 12.12.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1167 від 24.11.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1226 від 12.12.2023.

22.12.2023 відповідачем прийнято рішення про коригування митної вартості товарів № UA100390/2023/000048/2, за яким застосовано резервний метод визначення митної вартості товару та митна вартість вказаного товару скоригована в сторону збільшення до 53112,05 USD.

26.12.2023 позивачем подана нова митна декларація №23UA100390719935U2, за якою товар випущено у вільний обіг зі сплатою митних платежів у сумі 239931,75 грн.

Не погоджуючись із прийнятими рішеннями про коригування митної вартості товарів та Картку відмови в прийнятті митної декларації, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення Київської митниці, позивач звернувся до суду із цим позовом.

Нормативно-правове обґрунтування.

Спірні правовідносини врегульовані Конституцією України, Податковим кодексом України (далі - ПК України).

Так, відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відносини з приводу митного контролю та митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що переміщуються через митний кордон України, справляння митних платежів регулюються положеннями Митного кодексу України від 13 березня 2012 року № 4495-VI, який набув чинності з 1 червня 2012 року (далі - МК України).

Відповідно до положень статті 49 МК України (тут і далі по тесту всі нормативно-правові акти наведені в редакції чинній на момент виникнення спірних правовідносин), митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Частиною першою статті 51 МК України передбачено, що митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Згідно з частиною першою статті 52 МК України заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

За правилами частини першої статті 53 МК України у випадках, передбачених цим Кодексом, декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення.

Частиною другою статті 53 МК України передбачено, що документами, які підтверджують митну вартість товарів, є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) ліцензія на імпорт товару, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування.

Відповідно до частини третьої статті 53 МК України у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, які мають вплив на правильність визначення митної вартості, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Частиною четвертою статті 53 МК України передбачено, що у разі якщо митний орган має обґрунтовані підстави вважати, що існуючий взаємозв`язок між продавцем і покупцем вплинув на заявлену декларантом митну вартість, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу, крім документів, зазначених у частинах другій та третій цієї статті, подає (за наявності) такі документи:

1) виписку з бухгалтерських та банківських документів покупця, що стосуються відчуження оцінюваних товарів, ідентичних та/або подібних (аналогічних) товарів на території України;

2) довідкову інформацію щодо вартості у країні-експортері товарів, що є ідентичними та/або подібними (аналогічними) оцінюваним товарам;

3) розрахунок ціни (калькуляцію).

Частинами першою-третьою статті 54 МК України передбачено, що контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості.

Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу.

За результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Частиною п`ятою статті 54 МК України передбачено, що митний орган з метою здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів має право:

1) упевнюватися в достовірності або точності будь-якої заяви, документа чи розрахунку, поданих для цілей визначення митної вартості;

2) у випадках, встановлених цим Кодексом, письмово запитувати від декларанта або уповноваженої ним особи встановлені статтею 53 цього Кодексу додаткові документи та відомості, якщо це необхідно для прийняття рішення про визнання заявленої митної вартості;

3) у випадках, встановлених цим Кодексом, здійснювати коригування заявленої митної вартості товарів;

4) проводити в порядку, визначеному статтями 345-354 цього Кодексу, перевірки правильності визначення митної вартості товарів після їх випуску;

5) звертатися до митних органів інших країн із запитами щодо надання відомостей, необхідних для підтвердження достовірності заявленої митної вартості;

6) застосовувати інші передбачені цим Кодексом форми митного контролю.

Зокрема, митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі:

1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості;

2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари;

3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу;

4) надходження до митного органу документально підтвердженої офіційної інформації митних органів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості (частина 6 вказаної статті МК України).

Відповідно до частини дванадцятої статті 264 МК України, у разі відмови у прийнятті митної декларації посадовою особою митного органу заповнюється картка відмови у прийнятті митної декларації за формою, встановленою центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику. Один примірник зазначеної картки невідкладно вручається (надсилається) декларанту або уповноваженій ним особі. Інформація про відмову у прийнятті для оформлення електронної митної декларації надсилається декларанту електронним повідомленням, засвідченим електронним цифровим підписом посадової особи митного органу.

Згідно з частини першої статті 55 МК України, рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

У випадку незгоди декларанта або уповноваженої ним особи з рішенням митного органу про коригування заявленої митної вартості товарів митний орган за зверненням декларанта або уповноваженої ним особи випускає товари, що декларуються, у вільний обіг за умови сплати митних платежів згідно з митною вартістю цих товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та забезпечення сплати різниці між сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною декларантом або уповноваженою ним особою, та сумою митних платежів, обчисленою згідно з митною вартістю товарів, визначеною митним органом, шляхом надання гарантій відповідно до розділу Х цього Кодексу. Строк дії таких гарантій не може перевищувати 90 календарних днів з дня випуску товарів (частина сьома статті 55 МК України).

Положення статті 57 МК України встановлено, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться в Україну відповідно до митного режиму імпорту, здійснюється за такими методами:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні: а) за ціною договору щодо ідентичних товарів; б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів; в) на основі віднімання вартості; г) на основі додавання вартості (обчислена вартість); ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції).

Кожний наступний метод застосовується лише у разі, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу відповідно до норм цього Кодексу.

Застосуванню другорядних методів передує процедура консультацій між митним органом та декларантом з метою визначення основи вартості згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу. Під час таких консультацій митний орган та декларант можуть здійснити обмін наявною у кожного з них інформацією за умови додержання вимог щодо її конфіденційності.

У разі неможливості визначення митної вартості товарів згідно з положеннями статей 59 і 60 цього Кодексу за основу для її визначення може братися або ціна, за якою ідентичні або подібні (аналогічні) товари були продані в Україні не пов`язаному із продавцем покупцю відповідно до статті 62 цього Кодексу, або вартість товарів, обчислена відповідно до статті 63 цього Кодексу.

При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу.

У разі якщо неможливо застосувати жоден із зазначених методів, митна вартість визначається за резервним методом відповідно до вимог, встановлених статтею 64 цього Кодексу.

Відповідно до частини першої статті 58 МК України метод визначення митної вартості за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, застосовується у разі, якщо:

1) немає жодних обмежень щодо прав покупця (імпортера) на використання оцінюваних товарів, за винятком тих, що:

а) встановлюються законом чи запроваджуються органами державної влади в Україні;

б) обмежують географічний регіон, у якому товари можуть бути перепродані (відчужені повторно);

в) не впливають значною мірою на вартість товару;

2) щодо продажу оцінюваних товарів або їх ціни відсутні будь-які умови або застереження, які унеможливлюють визначення вартості цих товарів;

3) жодна частина виручки від будь-якого подальшого перепродажу, розпорядження або використання товарів покупцем не надійде прямо чи опосередковано продавцеві, якщо тільки не буде зроблено відповідне коригування з урахуванням положень частини десятої цієї статті;

4) покупець і продавець не пов`язані між собою особи або хоч і пов`язані між собою особи, однак ці відносини не вплинули на ціну товарів.

Частиною другою статті 58 МК України передбачено, що метод визначення митної вартості товарів за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються, не застосовується, якщо використані декларантом або уповноваженою ним особою відомості не підтверджені документально або не визначені кількісно і достовірні та/або відсутня хоча б одна із складових митної вартості, яка є обов`язковою при її обчисленні.

Відповідач вправі був витребувати додаткові документи лише за наявності обґрунтованих сумнівів у правильності визначення митної вартості. Відповідно до статті 53 МК України це є імперативною умовою, оскільки з цією обставиною закон пов`язує можливість вимоги додаткових документів у декларанта та надає митниці право вчиняти наступні дії, спрямовані на визначення дійсної митної вартості товарів.

Законодавство визначає, що сумніви є обґрунтованими, якщо надані декларантом документи містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари (частина третя статті 53 МК України).

Висновки суду.

Як встановлено судами 22.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм: Відвід сталевий. Торговельна марка: MINHAI, Країна виробництва: CN, Виробник: HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., що надійшов з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 15.06.2023 № 14-06/22-ТА з продавцем HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (BIAN WU INDUSTRY ZONE, YANSHAN, COUNTY HEBEI, CHINA)», митному органу подана митна декларація №23UA100390719873U5 із заявленням митної вартості товарів на рівні 26701,96 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: контракт №14-06/22-ТА від 15.06.2023, експортна митна декларація країни-відправлення № 021720230000226008 від 04.09.2023, рахунок-проформа UKR23425 від 25.04.2023, рахунок-фактура UKR23425/2 від 01.09.2023, пакувальний лист № UKR23425/2А від 01.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 219 від 27.04.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 226 від 05.05.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 388 від 27.09.2023, висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ № 123/637 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару 23С1309А0216/00053 від 07.09.2023, комерційна пропозиція від 25.04.2023, розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 01.09.2023, коносамент ZJSM23080674 від 07.09.2023, прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.09.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 2005 від 08.12.2023, договір ТЕО № 223/ФСР від 09.05.2022, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11082023 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12/12/23 від 12.12.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1166 від 24.11.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1225 від 12.12.2023.

22.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм.: Відвід сталевий. Торговельна марка: MINHAI, Країна виробництва: CN, Виробник: HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., що надійшов з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 15.06.2023 № 14-06/22-ТА з продавцем HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (BIAN WU INDUSTRY ZONE, YANSHAN, COUNTY HEBEI, CHINA)», митному органу подана митна декларація №23UA100390719874U4 із заявленням митної вартості товарів на рівні 17083,85 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: контракт №14-06/22-ТА від 15.06.2023, експортна митна декларація країни-відправлення № 021720230000226008 від 04.09.2023, рахунок-проформа UKR23425 від 25.04.2023, рахунок-фактура UKR23425/2 від 01.09.2023, пакувальний лист № UKR23425/2В від 01.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 219 від 27.04.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 226 від 05.05.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 388 від 27.09.2023, висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ № 123/637 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару 23С1309А0216/00053 від 07.09.2023, рахунок фактура UKR23425/2В від 01.09.2023, комерційна пропозиція від 25.04.2023, розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 01.09.2023, коносамент ZJSM23080674 від 07.09.2023, прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.09.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1345 від 08.12.2023, договір ТЕО № 223/ФСР від 09.05.2022, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11082023 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12/12/23 від 12.12.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1165 від 24.11.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1224 від 12.12.2023.

22.12.2023 для митного оформлення в режимі імпорту товару «Фітинги для труб для зварювання встик, з найбільшим зовнішнім діаметром не більше як 609,6 мм.: Відвід сталевий. Торговельна марка: MINHAI, Країна виробництва: CN, Виробник: HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD., що надійшов з Китайської Народної Республіки, за контрактом від 15.06.2023 № 14-06/22-ТА з продавцем HEBEI MINHAI PIPE FITTING CO., LTD. (BIAN WU INDUSTRY ZONE, YANSHAN, COUNTY HEBEI, CHINA)», митному органу подана митна декларація №23UA100390719874U4 із заявленням митної вартості товарів на рівні 21194,43 USD із зазначенням основного методу визначення митної вартості товарів (за ціною договору).

Для підтвердження заявленої митної вартості, позивачем було надано: контракт №14-06/22-ТА від 15.06.2023, експортна митна декларація країни-відправлення № 021720230000226008 від 04.09.2023, рахунок-проформа UKR23425 від 25.04.2023, рахунок-фактура UKR23425/2 від 01.09.2023, пакувальний лист № UKR23425/2С від 01.09.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 219 від 27.04.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 226 від 05.05.2023, банківський платіжний документ, що стосується товару № 388 від 27.09.2023, висновок про вартісні характеристики товару ДЗІ № 123/637 від 29.11.2023, сертифікат про походження товару 23С1309А0216/00053 від 07.09.2023, рахунок фактура UKR23425/2С від 01.09.2023, комерційна пропозиція від 25.04.2023, розрахунок ціни (калькуляція) COST LIST від 01.09.2023, коносамент ZJSM23080674 від 07.09.2023, прейскурант (прайс-лист) б/н від 01.09.2023, автотранспортна накладна (Road consignment note) № 1300 від 12.12.2023, договір ТЕО № 223/ФСР від 09.05.2022, договір перевезення вантажів автомобільним транспортом № 11082023 від 11.08.2023, документ, що підтверджує вартість перевезення товару 12/12/23 від 12.12.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1167 від 24.11.2023, рахунок на оплату транспортно-експедиторських послуг № 1226 від 12.12.2023.

Крім того, позивачем додатково було надано видаткові накладні та податкові накладні до них: видаткова накладна № Од-00006697 від 26.09.2023, податкова накладна № 7184 від 25.09.2023, видаткова накладна № К1-00035700 від 24.10.2023, податкова накладна № 13205 від 24.10.2023, видаткова накладна № КРЦ2-003356 від 26.10.2023, податкова накладна № 14382 від 26.10.2023, видаткова накладна № К1-00037143 від 01.11.2023, податкова накладна № 7055 від 01.11.2023.

Вказані вище документи підтверджують заявлену митну вартість товарів, а також обраний метод визначення митної вартості, є автентичними та містять усі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості, мають необхідні реквізити, печатки, підписи відповідальних осіб, дати на номери.

Апеляційний суд проаналізувавши доводи митного органу, що слугували підставою для відмови у визнанні митної вартості, заявленої позивачем, погоджується з висновками суду першої інстанції про те, що відповідач не довів, що позивачем було заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість імпортованого товару, та що в документах, поданих позивачем до митного оформлення, були відсутні відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомості щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за товар.

Зі змісту спірних рішень відповідача слідує, що митний орган не надав належної оцінки поданим документам та не встановив конкретних обставин та фактів, які перешкоджають митному оформленню товару за основним методом визначення митної вартості.

З урахуванням зазначеного вище, колегія суддів вважає обґрунтованими висновки суду першої інстанції що під час судового розгляду митний орган не надав доказів того, що документи, подані позивачем, є недостатніми чи такими, що у своїй сукупності викликають сумнів у достовірності наданої інформації, невідповідності обраного позивачем методу визначення митної вартості товарів. У поданих при митному оформленні товарів документах відсутні розбіжності, оскільки вони містять всі відомості, що підтверджують числові значення складових митної вартості товару та щодо ціни, що підлягала сплаті за цей товар.

Відповідач не підтвердив належними доказами наявність у поданих позивачем документах розбіжностей, ознак підробки або відсутність всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Таким чином, з урахуванням висновків суду першої інстанції з якими погоджується апеляційний суд правильність визначення позивачем митної вартості товару за ціною договору, а також об`єктивна можливість застосування основного методу, не спростовані відповідачем.

З огляду на вказані вище висновки колегія суддів погоджується, з рішенням суду першої інстанції, що позовні вимоги позивача про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості товарів № UA100390/2023/000046/2 від 22.12.2023, UA100390/2023/000047/2 від 22.12.2023, UA100390/2023/000048/2 від 25.12.2023 є обґрунтованими та підлягають задоволенню у цій частині.

Щодо вимог позивача про скасування карток відмови у прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення, колегія суддів зазначає наступне.

Згідно з частиною шостою статті 54 МК України, орган доходів і зборів може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, у разі: 1) невірно проведеного декларантом або уповноваженою ним особою розрахунку митної вартості; 2) неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари; 3) невідповідності обраного декларантом або уповноваженою ним особою методу визначення митної вартості товару умовам, наведеним у главі 9 цього Кодексу; 4) надходження до органу доходів і зборів документально підтвердженої офіційної інформації органів доходів і зборів інших країн щодо недостовірності заявленої митної вартості. Тобто, однією з підстав для відмови у прийнятті митної декларації є неправильність визначення декларантом митної вартості товарів.

Оскільки, на час прийняття оспорюваних карток відмови у прийнятті карток відмови в прийнятті митних декларацій, митному оформленні випуску чи пропуску товарів, транспортних засобів комерційного призначення № UA100390/2023/000601 від 22.12.2022, № UA100390/2023/000602 від 22.12.2022, № UA100390/2023/000603 від 25.12.2022 були відсутні підстави, передбачені частиною шостою статті 54 Митного кодексу України, відповідні рішення суб`єкта владних повноважень, як правильно вирішив суд першої інстанції є протиправними та підлягають скасуванню.

Таким чином, дослідивши встановлені обставини справи, аргументи з якими відповідач пов`язує незаконність та необґрунтованість рішення суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції приходить до висновку про те, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, у зв`язку з чим підстав для його скасування не існує.

Щодо інших доводів апелянта, колегія суддів зазначає, що з урахуванням наданими позивачем документів, суд першої інстанції їх правильно оцінив у сукупності з іншими документами, та дійшов правильного висновку про обґрунтованість позовних вимог і не доведеність відповідачем належними та допустимими доказами правомірності свого рішення.

Надаючи оцінку всім доводам сторін та учасників справи, судова колегія також приймає до уваги рішення ЄСПЛ по справі «Ґарсія Руіз проти Іспанії» (Garcia Ruiz v. Spain), заява № 30544/96, п. 26, ECHR 1999-1, в якому Суд зазначив, що «…хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожний довід…».

На підставі вищезазначеного, судова колегія вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, тому відсутні підстави для його скасування.

Згідно зі статті 316 КАС України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до частин першої, третьої статті 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Згідно із частиною першою статті 132 КАС України передбачено, що до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої статті 139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Частиною сьомою статті 139 КАС України передбачено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. За відсутності відповідної заяви або неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Відповідно до частини дев`ятої статті 139 КАС України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: 1) чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; 2) чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес; 3) поведінку сторони під час розгляду справи, що призвела до затягування розгляду справи, зокрема, подання стороною явно необґрунтованих заяв і клопотань, безпідставне твердження або заперечення стороною певних обставин, які мають значення для справи, тощо; 4) дії сторони щодо досудового вирішення спору (у випадках, коли відповідно до закону досудове вирішення спору є обов`язковим) та щодо врегулювання спору мирним шляхом під час розгляду справи, стадію розгляду справи, на якій такі дії вчинялись.

Відповідно до положень статті 134 КАС України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом з іншими судовими витратами, за винятком витрат суб`єкта владних повноважень на правничу допомогу адвоката. Для цілей розподілу судових витрат:

1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою;

2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу та з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

З аналізу наведених правових норм вбачається, що документально підтверджені судові витрати підлягають компенсації стороні, яка не є суб`єктом владних повноважень та на користь якої ухвалене рішення, за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень. При цьому, склад та розміри витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги, документи, що свідчать про оплату обґрунтованого гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку, що узгоджується з правовою позицією Верховного Суду, викладеною у постановах від 21.03.2018 у справі №815/4300/17, від 11.04.2018 у справі №814/698/16.

Як вбачається із заяви і доказів позивача, його витрати на професійну правничу допомогу у зв`язку з розглядом справи у Шостому апеляційному адміністративному суді склали 5000,00 грн.

На підтвердження розміру витрат позивачем надано: рахунок-фактуру від 15.04.2025 № 15/04/25; акт наданих послуг від 15.04.2025; платіжну інструкцію АТ «СЕНС БАНК» № 1203 від 18.04.2025; виписку про рух коштів за рахунком Адвокатського бюро «ОЛЕНИ КОНОНЕНКО»; додаткову угоду № 1 до договору про надання правової допомоги № 04/04/24 від 04.04.2024.

З огляду на викладене, нормами КАС України передбачено такі критерії визначення та розподілу судових витрат як: їх дійсність, необхідність, розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.

Відповідно до частини сьомої статті 134 КАС України обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Верховний Суд у постанові від 09 квітня 2019 року у справі №826/2689/15 зазначив, зокрема, що чинним процесуальним законодавством не передбачено обов`язку сторони, яка заявляє клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, доводити обґрунтованість їх ринкової вартості. Натомість саме на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, покладено обов`язок доведення неспівмірності витрат з наданням відповідних доказів.

У постанові від 20 листопада 2020 у справі №910/13071/19 Верховний Суд вказав, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Відповідачем заперечень на заяву про стягнення витрат на правничу допомогу не надано, тому колегія суддів вважає розмір витрат у сумі 5 000 грн у цій справі обґрунтованим та співмірним до заявлених позовних вимог.

Крім того, за приписами частини восьмої статті 139 КАС України у випадку зловживання стороною чи її представником процесуальними правами або якщо спір виник внаслідок неправильних дій сторони суд має право покласти на таку сторону судові витрати повністю або частково незалежно від результатів вирішення спору.

Як було встановлено при розгляді даної справи, права позивача було порушено саме внаслідок неправомірних дій відповідача, що у свою чергу змусило позивача звернутися за наданням правничої допомоги та вимушено понести витрати за отримання таких послуг.

Позивач був змушений звернутися до суду задля захисту своїх прав, понести витрати, а тому ці витрати повинні бути відшкодовані Відповідачем на користь останнього в повному обсязі, як такі, що були фактичними і неминучими.

З огляду на вищевикладене, колегія суддів зазначає, що аргументи та вимоги представника позивача є обґрунтованими, дійсними, необхідними, розумними та підтвердженими належними та достатніми доказами, тому заява про стягнення витрат на правничу допомогу підлягає задоволенню.

Керуючись ст.ст. 243, 244, 250, 311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу Київської митниці на рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року - залишити без задоволення.

Рішення Київського окружного адміністративного суду від 05 березня 2025 року у справі за адміністративним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» до Київської митниці про визнання протиправними та скасування рішень про коригування митної вартості та карток відмови в прийнятті митної декларації залишити без змін.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ТЕПЛОАРМАТУРА» (ЄДРПОУ 44721189) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці (ЄДРПОУ 43997555) витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 5000 (п`ять тисяч) гривень.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття, є остаточною та подальшому оскарженню не підлягає, відповідно до п.2 ч.1 ст.263 , п.2 ч.5 ст.328 КАС України.

Колегія суддів: О.В. Карпушова

О.В. Епель

О.М. Кузьмишина