Рішення від 27.06.2025 по справі 904/1686/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Володимира Винниченка 1, м. Дніпро, 49505

E-mail: inbox@dp.arbitr.gov.ua, тел. (056) 377-18-49, fax (056) 377-38-63

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.06.2025м. ДніпроСправа № 904/1686/25

Господарський суд Дніпропетровської області у складі судді Колісника І.І.

розглянув за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін справу

за позовом Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області, м. Кропивницький Кіровоградської області

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", м. Дніпро

про стягнення 10 226,88 грн.

СУТЬ СПОРУ:

Головне управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області через підсистему "Електронний суд" Єдиної судової інформаційно-комунікаційної системи (далі ЄСІКС) звернулося до Господарського суду Дніпропетровської області з позовом про стягнення з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" заборгованості з урахуванням штрафних санкцій у загальній сумі 10226,88 грн.

Судові витрати позивач просить покласти на відповідача.

Позовні вимоги обґрунтовані порушенням відповідачем зобов`язань з відпуску товару (бензин А 95) за талонами, переданими позивачу згідно з видатковою накладною №0032/0001166 від 29.12.2022 у межах договору про закупівлю № 163/2022 від 21.12.2022.

Ухвалою суду від 14.04.2025 позовна заява залишена без руху у зв`язку з допущеними недоліками її оформлення.

На виконання вимог ухвали суду позивач 17.04.2025 через підсистему "Електронний суд" ЄСІКС подав уточнену позовну заяву, за змістом якої просить стягнути з відповідача заборгованість у сумі 10226,88 грн, з яких: 8480,00 грн сума основного боргу, 305,28 грн пеня, 848,00 грн штраф (10%), 593,60 грн штраф (7%).

Ухвалою суду від 18.04.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи за наявними у справі матеріалами; відповідачу для подання відзиву на позов встановлено 15-ти денний строк з дня отримання цієї ухвали.

Відповідач своїм процесуальним правом на подання відзиву в установлений судом строк та на час ухвалення цього рішення не скористався.

Ухвала суду від 18.04.2025 доставлена до електронного кабінету відповідача в підсистемі "Електронний суд" ЄСІКС 18.04.2025 о 15:09 год, що підтверджується наявною у матеріалах справи довідкою про доставку електронного листа, сформованою системою діловодства "ДСС" та свідчить про обізнаність відповідача із судовим провадженням у справі (а.с. 39).

Згідно з частиною дев`ятою статті 165 Господарського процесуального кодексу України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами.

За викладених обставин суд розглядає справу за наявними в ній матеріалами.

Дослідивши матеріали справи, оцінивши докази у їх сукупності, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

Між Головним управлінням Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (далі замовник, позивач) та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (далі постачальник, відповідач) було укладено договір про закупівлю № 163/2022 від 21.12.2022 (далі договір).

Згідно з пунктом 1.1 договору постачальник у порядку та на умовах, визначених цим договором, зобов`язується поставити у 2022 році, а замовник зобов`язується прийняти та оплатити товар за предметом закупівлі ДК 021:2015:09130000-9 Нафта і дистиляти (Бензин А-95 (талони)).

Загальна кількість, асортимент, одиниця виміру та ціна товару визначаються сторонами у специфікації (Додаток 1), яка є невід`ємною частиною цього договору (п. 1.2 договору).

Пунктом 2.2 договору передбачено, що відпуск товару здійснюється за талонами постачальника безпосередньо на автомобільних заправних станціях (далі АЗС), що обслуговують талони постачальника, окремими партіями згідно з потребами замовника шляхом обміну талону на товар у кількості та асортименті, зазначених у талоні.

Ціна договору становить 919550,00 грн, у тому числі ПДВ 7% 60157,48 грн, відповідно до специфікації (п. 3.1 договору).

За умовами пункту 4.1 договору розрахунки проводяться шляхом перерахування замовником коштів на рахунок постачальника протягом 10 банківських днів після отримання товару у повному обсязі на підставі видаткових накладних.

Розділом V договору визначений порядок поставки товару.

Строк поставки товару з дати укладення договору по 31 грудня 2022 року (п. 5.1 договору).

Товар постачається у формі талонів номіналом 10, 15, 20 літрів та у кількості відповідно до специфікації до договору шляхом доставки замовнику талонів на замовлену партію товару (п. 5.2 договору).

Доставка талонів замовнику відбувається за адресою: м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, 84 (п. 5.3 договору).

Передача талонів замовнику підтверджується підписанням сторонами видаткової накладної на товар, яка обов`язково повинна містити номенклатуру (асортимент), кількість та ціну товару відповідно до переданих талонів, а також загальну суму до сплати (п. 5.4 договору).

Відвантаження пального здійснюється на АЗС, що обслуговують талони постачальника, перелік яких наведено в Додатку 2, який є невід`ємною частиною цього договору (п. 5.5 договору).

Відвантаження товару на АЗС здійснюється цілодобово в робочі та у вихідні дні по талонам постачальника, що є документом обов`язкової звітності й підставою для відвантаження товару (п. 5.6 договору).

Постачання товару по талонам здійснюється на АЗС партіями, в асортименті та кількості, зазначеній у талонах постачальника. Відвантаження товару замовнику здійснюється за умови пред`явлення талона оператору на АЗС. При цьому талон повинен бути в належному стані та не містити будь-яких печаток, штампів, інших позначень, крім тих, що нанесені постачальником (п. 5.7 договору).

Строк дії талонів становить не менше одного календарного року з моменту отримання талона. У разі, якщо у встановлений у талоні термін його дії замовник не отримав товар, постачальник на вимогу замовника протягом двох днів зобов`язаний обміняти такий талон, термін дії якого закінчився на нові талони терміном на один календарний рік, з відповідним асортиментом та кількістю товару (п. 5.8 договору).

Перехід права власності на товар відбувається в момент передачі талонів на товар представником замовника (п. 5.10 договору).

Зобов`язання постачальника по поставці товару вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС (п. 5.11 договору).

За безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС (частково або повністю) постачальник зобов`язаний сплатити замовнику штраф у розмірі 10% від ціни договору (п. 5.12 договору).

До моменту відпуску пального на АЗС постачальника слід вважати, що пальне знаходиться на відповідальному зберіганні у постачальника, а вартість відповідального зберігання протягом строку дії талона включено до ціни пального і ризики випадкового знищення або випадкового псування пального переходять до замовника з моменту одержання(відпуску) пального по талонах на АЗС постачальника (п. 5.15 договору).

Відповідно до підпункту 6.3.1 пункту 6.3 договору постачальник зобов`язаний забезпечити передачу замовнику талонів на відпуск товару на АЗС у порядку та у строки, встановлені цим договором.

Пунктом 7.3 договору сторонами узгоджено, що за порушення строків виконання зобов`язання постачальник сплачує замовнику пеню в розмірі 0,1 відсотка від вартості товару, з яких допущено прострочення виконання, за кожний день прострочення, а за прострочення понад 30 днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків указаної вартості.

Цей договір набирає чинності з моменту його підписання сторонами і скріплення печатками сторін та діє до 31 грудня 2022 року (п. 10.1 договору).

За змістом пункту 10.2 договору закінчення його строку не звільняє сторони від відповідальності за його порушення, яке мало місце під час дії договору.

Пунктом 11.2 договору передбачено, що одностороння відмова від виконання сторонами своїх зобов`язань не допускається, крім випадків, передбачених цим договором та чинним законодавством.

Додаткові угоди та додатки до цього договору є його невід`ємними частинами і мають юридичну силу у разі, якщо вони викладені у письмовій формі та підписані сторонами (п. 11.3 договору).

Згідно з пунктом 12 договору його невід`ємною частиною є: Додаток 1 "Специфікація" (п. 12.1); Додаток 2 "Перелік АЗС, що обслуговують талони постачальника, на яких здійснюватиметься відвантаження пального" (п. 12.2).

У специфікації від 21.12.2022 (Додаток 1 до договору) сторонами погоджено поставку товару бензину марки А-95 (у талонах) у кількості 17350 літрів за ціною 53,00 грн за літр на загальну суму 919550,00 грн з ПДВ (ПДВ 7% 60157,48 грн) (а.с. 12).

Платіжним дорученням № 339 (внутрішній номер 247063654) від 22.12.2022 на суму 919550,00 грн замовник здійснив на користь постачальника повну попередню оплату товару за договором (а.с. 13).

На виконання пункту 5.4 договору постачальник передав замовнику талони на бензин марки А-95 у кількості 17350 літрів на суму 919550,00 грн, що підтверджується підписаною сторонами видатковою накладною № 0032/0001166 від 29.12.2022 (а.с. 9).

Відповідно до специфікації № 0032/0001166-С відпущених скетч-карток на нафтопродукти по купюрах до видаткової накладної № 0032/0001166 від 29.12.2022 постачальник передав замовнику 883 скретч-карток (талонів) на 17350 літрів бензину А-95, з яких: 62 талони номіналом 15 літрів на 930 літрів бензину А-95 і 821 талон номіналом 20 літрів на 16420 літрів бензину А-95 (а.с. 17).

Постачальник свого зобов`язання з відвантаження замовнику всієї партії товару на АЗС, що обслуговують талони Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", не виконав.

Відтак у замовника залишилися невикористаними талони на 160 літрів бензину А-95 на суму 8480,00 грн (160 х 53 = 8480,00), які не містять строку їх дії (а.с. 18).

У зв`язку з неможливістю отримання придбаного товару в установленому договором порядку (цілодобово в робочі та вихідні дні) внаслідок неприйняття талонів автомобільними заправними станціями позивач 14.02.2025 надіслав на адресу відповідача претензію № 01-1/632/09 від 13.02.2025, в якій просив виконати належним чином зобов`язання щодо відпуску бензину А-95 за талонами відповідно до умов укладеного договору, а в разі неможливості повернути сплачену за непоставлений товар суму коштів з урахуванням штрафних санкцій (а.с. 14-15). Згідно з рекомендованим повідомленням зазначена претензія була отримана відповідачем 27.02.2025 (а.с. 16).

Вимог позивача, викладених у претензії у визначений нею місячний строк для розгляду, відповідач не виконав, що й стало причиною спору.

Предметом доказування у цій справі є обставини, пов`язані з виконанням/невиконанням відповідачем зобов`язання з повної та своєчасної поставки товару за договором про закупівлю № 163/2022 від 21.12.2022 та наявністю/відсутністю підстав для покладення на відповідача відповідальності у вигляді пені та штрафів 7%, 10% за порушенням зобов`язання з поставки (відпуску) товару.

Згідно з частиною першою статті 265 Господарського кодексу України за договором поставки одна сторона постачальник зобов`язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні покупцеві товар (товари), а покупець зобов`язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За приписами частини другої статті 712 Цивільного кодексу України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Статтею 663 Цивільного кодексу України передбачено, що продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, відповідно до положень статті 530 цього Кодексу.

За статтею 530 Цивільного кодексу України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Якщо строк (термін) виконання боржником обов`язку не встановлений або визначений моментом пред`явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час, крім випадків, установлених законом про банки і банківську діяльність. Боржник повинен виконати такий обов`язок у семиденний строк від дня пред`явлення вимоги, якщо обов`язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.

За змістом пунктів 4.1, 5.2, 5.5, 5.6, 5.11 договору зобов`язання постачальника з поставки товару талонів вважаються виконаними після відвантаження замовнику всієї партії товару пального на АЗС, що обслуговують талони постачальника, цілодобово в робочі та у вихідні дні, які (талони) оплачуються замовником протягом 10 банківських днів після отримання товару у повному обсязі на підставі видаткових накладних.

Аналіз наведених умов договору дає підстави для висновку, що товар за договором підлягає оплаті до моменту його відпуску на АЗС, за фактом отримання талонів, тобто пальне оплачується в порядку попередньої оплати.

Наявні у справі докази свідчать про те, що замовник-позивач належним чином виконав своє зобов`язання з оплати товару за договором, однак постачальник-відповідач здійснив поставку/відпуск оплаченого товару не в повному обсязі: відповідач не відпустив через АЗС 160 літрів бензину А-95 на суму 8480,00 грн.

Строк виконання зобов`язання з відпуску товару за договором визначений моментом пред`явлення замовником талонів на АЗС, які обслуговують талони постачальника, що зумовлює обов`язок останнього щодо негайного відпуску товару.

Відповідно до частини другої статті 693 Цивільного кодексу України якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Матеріали справи не містять доказів на підтвердження конкретних випадків звернення позивача з талонами на відпуск товару на АЗС, які обслуговують відповідні талони, та отримання позивачем відмови у відпуску товару. Водночас обставини стосовно того, що АЗС, які обслуговують талони Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест", не працюють, є загальновідомими, у зв`язку з чим не потребують доказування на підставі положень частини третьої статті 75 Господарського процесуального кодексу України.

Відповідач не виконав вимоги позивача поставити недопоставлений товар або повернути сплачені за непоставлений товар кошти в сумі 8480,00 грн, викладені ним у претензії № 01-1/632/09 від 13.02.2025, яку відповідач отримав 27.02.2025.

Відповідно до положень частини другої статті 530 Цивільного кодексу України відповідач мав виконати відповідні альтернативні зобов`язання з відпуску товару або повернення попередньої оплати у семиденний строк від дня пред`явлення йому вимоги.

На момент ухвалення рішення відповідачем не надано суду доказів повернення позивачу попередньої оплати за товар у сумі 8480,00 грн, яку він мав повернути відповідно до вимог частини другої статті 693 Цивільного кодексу України та згідно з вимогою, викладеною у претензії № 01-1/632/09 від 13.02.2025, не пізніше 06.03.2025.

Отже, позовні вимоги про стягнення з відповідача коштів у сумі 8480,00 грн, сплачених позивачем за товар, є законними та обґрунтованими.

Суб`єкти господарювання повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином, відповідно до закону, інших правових актів, договору (ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України).

Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 Цивільного кодексу України). Аналогічний припис викладено у частині сьомій статті 193 Господарського кодексу України.

Згідно з частиною першою статті 199 Господарського кодексу України виконання господарських зобов`язань забезпечується заходами захисту прав та відповідальності учасників господарських відносин, передбаченими цим Кодексом та іншими законами. До відносин щодо забезпечення виконання зобов`язань учасників господарських відносин застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України.

Статтею 610 Цивільного кодексу України встановлено, що порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Положеннями пункту 3 частини першої статті 611 Цивільного кодексу України передбачено, що у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Відповідно до статті 549 Цивільного кодексу України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов`язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно з частиною першою статті 230 Господарського кодексу України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

За приписом частини першої статті 231 Господарського кодексу України законом щодо окремих видів зобов`язань може бути визначений розмір штрафних санкцій, зміна якого за погодженням сторін не допускається.

Частиною другою вказаної статті визначено, що у разі якщо порушено господарське зобов`язання, в якому хоча б одна сторона є суб`єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов`язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов`язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, зокрема, у таких розмірах: за порушення строків виконання зобов`язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.

Аналогічні умови щодо відповідальності постачальника викладені в пункті 7.3 договору.

Нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано (ч. 6 ст. 232 Господарського кодексу України).

Заявлена позивачем до стягнення пеня у сумі 305,28 грн розрахована за загальний період з 27.02.2025 по 03.04.2025 (36 днів) із заборгованості в сумі 8480,00 грн.

Перевіркою наведеного позивачем розрахунку пені судом виявлено помилку у початковій даті її нарахування.

Оскільки граничним (останнім) днем виконання зобов`язання за заявленою позивачем вимогою, яка викладена у претензії № 01-1/632/09 від 13.02.2025, є 06.03.2025, то право на нарахування пені у позивача виникло 07.03.2025.

Після здійсненого судом перерахунку пеня за період із 07.03.2025 по 03.04.2025 (28 днів) становить 237,44 грн (8480,00 х 0,1% х 28 = 237,44).

Відтак заявлена до стягнення сума пені підлягає зменшенню на 67,84 грн (305,28 237,44 = 67,84).

Також, посилаючись на пункти 5.12, 7.3 договору, позивач заявив до стягнення штрафи - 848,00 грн та 593,60 грн, які розраховані в розмірах 10% і 7% відповідно від заборгованості в сумі 8480,00 грн.

Щодо вимог про застосування штрафу слід зазначити, що сторони, користуючись принципом свободи договору, передбаченим статтею 627 Цивільного кодексу України, погодили нарахування штрафу в розмірі 10% від ціни договору за безпідставну відмову від відвантаження товару по талонах на АЗС (частково або повністю) (п. 5.12 договору) та додаткового до пені штрафу в розмірі 7% від вартості товару за прострочення виконання постачальником його зобов`язання понад 30 днів (п. 7.3 договору).

Отже, обидва штрафи передбачені за порушення постачальником зобов`язання з поставки товару, а саме неналежне його виконання прострочення понад 30 днів та невиконання взагалі, що полягає у відмові у відпуску товару.

Однак стягнення обох цих штрафів є подвійною відповідальністю за одне й те саме порушення зобов`язання, яке полягає в несвоєчасній поставці (відпуску) товару, що не узгоджується з приписами статті 61 Конституції України, згідно з якою ніхто не може бути двічі притягнутий до відповідальності одного виду.

Відповідна правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 01.06.2021 у справі № 910/12876/19.

Тому законними й обґрунтованими є лише позовні вимоги про стягнення з відповідача штрафу 10% у сумі 848,00 грн за відмову від відпуску товару по талонах на АЗС, яким охоплюється і штраф 7% за прострочення виконання постачальником його зобов`язання понад 30 днів.

За таких обставин задоволенню підлягають позовні вимоги про стягнення з відповідача заборгованості у загальній сумі 9565,44 грн, з яких: 8480,00 грн основний борг, 237,44 грн пеня, 848,00 грн штраф 10%.

У питанні розподілу судових витрат судом враховується сплата позивачем судового збору за подання позовної заяви в сумі 3028,00 грн за платіжною інструкцією № 53 (внутрішній номер 412826110) від 25.03.2025 (а.с. 5). Проте з урахуванням приписів частини третьої статті 4 Закону України "Про судовий збір" та висновків Великої Палати Верховного Суду, викладених у постанові від 16.11.2022 у справі № 916/228/22 (провадження № 12-26гс22), про застосування коефіцієнта 0,8 для пониження відповідного розміру ставки судового збору у разі подання до суду процесуальних документів в електронній формі, належною до сплати сумою судового збору за подання позовної заяви у цій справі є 2422,40 грн (3028,00 х 0,8 = 2422,40)

Відтак позивачем надмірно сплачений судовий збір у сумі 605,60 грн (3028,00 2422,40 = 605,60).

Згідно з частиною другою статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

За змістом пункту 1 частини першої статті 7 Закону України "Про судовий збір" сплачена сума судового збору повертається за клопотанням особи, яка його сплатила за ухвалою суду в разі зменшення розміру позовних вимог або внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом.

Тож внесення судового збору в більшому розмірі, ніж встановлено законом, має наслідком повернення позивачу за його клопотанням з державного бюджету судового збору в сумі 605,60 грн.

На час ухвалення цього рішення клопотання про повернення судового збору позивач не заявляв.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України на відповідача покладається судовий збір у сумі 2265,73 грн пропорційно задоволеним позовним вимогам (9565,44 х 2422,40/10226,88 = 2265,73).

Решта судового збору в сумі 156,67 грн покладається на позивача (2422,40 2265,73 = 156,67).

Керуючись статтями 2, 3, 20, 73-79, 86, 91, 129, 165, 233, 236-238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області до Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" про стягнення заборгованості у сумі 10226,88 грн, з яких: 8480,00 грн сума основного боргу, 305,28 грн пеня, 848,00 грн штраф (10%), 593,60 грн штраф (7%) задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтекс Інвест" (ідентифікаційний код 39821153, місцезнаходження: 49600, м. Дніпро, вул. Мандриківська, буд. 47, офіс 206/2) на користь Головного управління Держпродспоживслужби в Кіровоградській області (ідентифікаційний код 40342220, місцезнаходження: 25006, Кіровоградська обл., м. Кропивницький, вул. Тараса Карпи, буд. 84) основний борг у сумі 8480,00 грн, пеню в сумі 237,44 грн, штраф (10%) у сумі 848,00 грн, судовий збір у сумі 2265,73 грн.

У решті позову відмовити.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Рішення суду може бути оскаржено шляхом подання апеляційної скарги до Центрального апеляційного господарського суду в порядку та строки, передбачені статтями 256, 257 ГПК України.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Повне рішення складено 27.06.2025.

Суддя І.І. Колісник