Рішення від 27.06.2025 по справі 420/4515/25

Справа № 420/4515/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд під головуванням судді Андрухіва В.В., за участю секретаря судового засідання Грабової Т.П., представника позивача Нечепуренка І.О., представника відповідача Панчошака О.О., розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в порядку загального позовного провадження адміністративну справу за позовною заявою Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» до Одеської митниці про визнання протиправним та скасування рішення, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

Приватне акціонерне товариство Іллічівськзовніштранс звернулося до Одеського окружного адміністративного суду з позовом до Одеської митниці, в якому просить:

1. Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці від 05.12.2024 р. щодо Заяви № 0703-01 від 07.03.2023 р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару Приймально-передавальні базові станції XW6408-18 (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.) у митний режим відмови на користь держави.

2. Зобов`язати Одеську митницю надати дозвіл на поміщення товару Приймально-передавальні базові станції XW6408-18 (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.) у митний режим відмови на користь держави.

3. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2025 р. № UA500000202513.

4. Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2025 р. № UA500000202514.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив наступне.

У 2015 році між ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» та ТОВ «Просат» були встановлені договірні відносини шляхом укладання двох договорів, а саме: Договору зберігання вантажів на митному складі № 15-49 від 17.03.2015 р. та Договору доручення № 15-50 від 17.03.2015 р.

На підставі цих договорів ТОВ «Просат» розмістило в митному режимі митний склад на митному складі ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» вантаж «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», які задекларовані електронними митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.

Після закінчення дозволеного строку зберігання вантажу в митному режимі митний склад ПрАТ «Іллічівськзовніштранс», як утримувач митного складу, звернулося до Одеської митниці двома листами: Лист від 26.12.2019 р. № 01-16/301 (отримано позивачем за вхідним № 798/11 від 27.12.2019 р.) та Лист від 29.09.2020 р. № 01-16/331 (отримано позивачем за вхідним № 23178/13 від 30.09.2020 р.), якими зверталось до Одеської митниці щодо подальшої долі товару: «…у порядку п.5 ст.125 МКУ просимо прийняти вантаж на склад митного органу». Але жодної реакції та відповіді з боку Одеської митниці не було.

Майже через рік ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» отримало на свою адресу від Одеської митниці лист № 7.10-2/28.2-01/13/1666 від 09.02.2021 р., в якому було написано: «Звертаємо увагу на те, що Одеською митницею Держмитслужби неодноразово було Вам наголошено на необхідності вжиття вичерпних заходів реагування щодо товарів, які зберігаються на митних складах та складах тимчасового зберігання ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» понад встановлений строк» та «… пропонуємо невідкладно вжити вичерпні заходи реагування щодо товарів…». При цьому не конкретизуючи, які саме «вичерпні заходи» необхідно вжити, адже відповідно до ч.5 ст.125 Митного кодексу України, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» повинно було тільки повідомити митний орган та передати товар на склад митного органу. При цьому, Одеська митниця жодного разу і не звернулася, щоб прийняти та перемістити товар на свій склад.

У подальшому, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» неодноразово зверталося до Одеської митниці щодо подальшої долі вантажу та з проханням прийняти вантаж на склад митного органу. З цього приводу, були направлені на адресу Одеської митниці наступні листи (додатково до листів, що зазначені вище): № 01-16/349 від 01.03.2021 р., № 01-16/351 від 01.03.2021 р., № 01-16/25 від 14.01.2022 р., № 30-08/01 від 30.08.2022 р., №22 від 13.03.2023р.

ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» додатково зверталося з заявами (вих. № 21/01 від 21.02.2023 р. та 0703-01 від 07.03.2023 р.) з проханням надати дозвіл на поміщення вантажу у митний режим відмови на користь держави. Одеська митниця відхилила дані заяви за надуманими підставами спочатку нібито заяву подано не власником вантажу (рішення про відмову від 23.02.2023 р.), а згодом про нібито закінчення строку придатності товару (рішення про відмову від 09.03.2023 р.). Яким чином, та на яких документах/доказах Одеська митниця встановила термін придатності передавальних станцій незрозуміло. Зі свого боку ТОВ «Просат» і ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» заявляли посадовим особам Одеської митниці, що їх твердження про нібито «закінчення терміну придатності передавальних станцій» це нісенітниця, адже для такого технологічного обладнання просто не існує «терміну придатності».

Тобто, фактично Одеська митниця, на думку позивача, не виконала покладені на неї державою зобов`язання щодо прийняття вантажу на склад митниці, адже жодної дії з боку відповідача вчинено не було.

Вважаючи такі дії Одеської митниці неправомірними, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду, який своїм рішенням від 17.04.2024 р. по справі № 420/24072/23 вирішив: «Визнати протиправними дії Одеської митниці з відмови у наданні дозволу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» за заявою №0703-01 від 07.03.2023 року на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави», та «Зобов`язати Одеську митницю повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» №0703-01 від 07.03.2023 року про надання дозволу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні». Одеська митниця намагалася оскаржити вказані рішення в апеляційній інстанції, але П`ятий апеляційний адміністративний суд відмовив у задоволенні апеляційної скарги та рішення суду першої інстанції залишив без змін.

У подальшому Одеською митницею мало місце свідоме затягування виконання рішення суду Заяви №0703-01 від 07.03.2023 р. були порушенні строки розгляду заяви та прийняття рішень, визначені ст.19-6 Митного кодексу України, оскільки рішення Одеська митниця винесла тільки 05.12.2024 р., тобто більше ніж через 6 місяців. Хоча Митний кодекс України зобов`язує митницю розглянути заяви та винести рішення не більше як в місячний термін.

05.12.2024 р. Одеською митницею було винесено рішення за повторним розглядом Заяви № 0703-01 від 07.03.2021 р. з відмовою у наданні дозволу на поміщення у митний режим відмови на користь держави. Одночасно митницею був наданий лист № 7.10-3/28-02-04/13/21383 від 05.12.2024 р., в якому відповідач намагався обґрунтувати своє рішення. Але, ці доводи майже повністю повторюють текст з листа Одеської митниці дворічної давнини при першому розгляді вищевказаної заяви, та основна причина однакова «…не можуть бути прийняті на склад митниці товари, які втратили свої споживчі властивості у зв`язку із закінченням строку їх придатності…».

Також, Одеська митниця в листі № 7.10-3/28-02-04/13/21383 від 05.12.2024 р. пише: «Робоча група оглянувши товар, виявила, що він є непридатним, оскільки він знаходиться під відкритим небом, коробки є пошкоджені) замочені дощовою водою). ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» відповідно експертиза придатності для використання товару не проводилась, оскільки вона для підприємства є затратною». При цьому, Одеська митниця стверджує, що весь товар є непридатний, хоча Робочою групою була оглянута тільки невелика частина товару, про що самим головою робочої групи заступником начальника відділу правової роботи юридичного управління Одеської митниці Сергієм Созанським було зазначено у Доповідній записці № 10-02/10- 02/52419 від 11.11.2024 р. на ім`я в.о. начальника Одеської митниці: «Членами Робочої групи частково візуально оглянуто товар «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», який зберігається на відкритій площадці митного складу 13-А на території ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» (м. Чорноморськ, вул. Промислова, 5). Товар знаходиться у розібраному стані у коробках без ознак ідентифікації (маркування). Здійснено фотофіксацію».

Позивач вказав, що Одеською митницею не надавались ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» будь-які акти, складані Робочою групою. Товариство не мало змоги ознайомитися з висновками Робочої групи, на чому вони ґрунтувались, чи усі члени Робочої групи були згодні з прийнятим рішенням. Також товариство було позбавлено можливості надати свої доводи та пояснення.

Стосовно нібито «закінчення строку придатності» товар «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» відповідно до УКТЗЕД відноситься до Розділу XVI (84-85) «Машини, обладнання та механізми; електротехнічне обладнання; їх частини; звукозаписувальна та звуковідтворювальна апаратура, апаратура для запису або відтворення телевізійного зображення i звуку, їх частини та приладдя» Групи 85 «Електричні машини, обладнання та їх частини; апаратура для запису або відтворення звуку; телевізійна апаратура для запису та відтворення зображення i звуку, їх частини та приладдя». А щодо цієї групи товарів не застосовується пункт Постанови КМУ № 427 від 21.05.2012р. «Товари, строк придатності для споживання або використання яких закінчився», адже прийомно-передавальні базові станції не мають строку придатності або використання.

Також на адресу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» 20.01.2025 р. надійшов лист Одеської митниці № 7.10-2/15-01/13/562 від 10.01.2025 р. з двома податковими повідомленнями-рішеннями від 10.01.2025 р. № UA500000202513 та від 10.01.2025 р. № UA500000202514 про нібито «порушення строку подання митної декларації». Штрафні санкції застосовано на підставі п.54.3 ст.54 Податкового кодексу України.

У самих податкових повідомленнях-рішеннях не міститься жодної інформації щодо якого вантажу має місце порушення.

При цьому, Одеською митницею Акти про виявлення факту порушення строку подання митної декларації не надаються. Таким чином, відповідач знову неправомірно позбавляє ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» права ознайомитись з цими актами та надати свої пояснення та/або заперечення щодо них.

Ухвалою від 17.02.2025 року прийнято до розгляду вказану позовну заяву та відкрито провадження у справі. Ухвалено розглядати справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін (у письмовому провадженні) за наявними у справі матеріалами.

28.02.2025 року представник відповідача подав до суду клопотання про розгляд справи у порядку загального позовного провадження.

Ухвалою від 05.03.2025 року задоволено клопотання представника Одеської митниці. Ухвалено розглядати справу за правилами загального позовного провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою від 10.04.2025 року задоволено заяву представника про допит свідків. Викликано у судове засідання з розгляду справи по суті свідків Созанського С., Зіміну О., ОСОБА_1 .

Ухвалою від 22.04.2025 року продовжено строк підготовчого провадження у справі на 30 днів.

Ухвалою від 22.04.2025 року закрито підготовче провадження і призначено справу до судового розгляду по суті.

У судове засідання, призначене на 19.06.2025 року об 11 год. 30 хв., з`явилися представник позивача та представники відповідача.

Під час судового розгляду справи представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі з підстав, викладених у позовній заяві.

Представник відповідача проти задоволення позову заперечував, вважав позов необґрунтованим.

05.03.2025 року представник відповідача подав відзив на позовну заяву, в якому зазначив, зокрема, таке.

ПАТ «Іллічівськзовніштранс» уже зверталося до Одеського окружного адміністративного суду з вимогою щодо розміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.).

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/24072/23 адміністративний позов ПАТ «Іллічівськзовніштранс» до Одеської митниці задоволено частково. Визнано протиправними дії Одеської митниці з відмови у наданні дозволу ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» за заявою № 0703-01 від 07.03.2023 року на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави. Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці № 331 від 31.07.2023 року «Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу», відповідно до якого було анульовано дозвіл № M/0048/V/03 на відкриття та експлуатацію митного складу, наданий ПАТ «Іллічівськзовніштранс». Зобов`язано Одеську митницю повторно розглянути заяву ПАТ «Іллічівськзовніштранс» № 0703-01 від 07.03.2023 року про надання дозволу ПАТ «Іллічівськзовніштранс» на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні. В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Судом зазначено, що згідно ч.2 ст.184 МК України, відмова від товарів на користь держави здійснюється за відповідною письмовою заявою власника цих товарів та з дозволу митного органу.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/24072/23 Одеською митницею, у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, було вжито всіх належних заходів для дослідження факту можливості поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, та, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у вказаному рішенні, було повторно розглянуто заяву ПАТ «ІЛЛЧІВСЬКЗОВШШТРАНС» № 0703-01 від 07.03.2023 року про надання дозволу ПАТ «ІЛЛЧІВСЬКЗОВШШТРАНС» на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави, та прийнято відповідне рішення.

Крім того, відповідач звернув увагу на той факт, що вартість товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» (об`ємом 16 контейнерів та які мають вагу 180 980 кг.), згідно декларацій № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р., № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р. та заяви ПАТ «Іллічівськзовніштранс» від 07.03.2023 № 0703-01, станом на 28.02.2025 за офіційним курсом НБУ складає 477 424 284 грн. (6 415 968+5 084 352 USD=11 500 320 USD), що є вимогою майнового характеру. Окремо зауважуємо, що вартість проведення експертного дослідження придатності товару «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» складає приблизно 400 000 грн., в Одеській митниці не передбачено відповідних бюджетних асигнувань.

ПАТ «Іллічівськзовніштранс» таку експертизу не проводило (у зв`язку із її затратністю), а тому стверджувати про придатність товару до експлуатації, який знаходиться декілька років під відкритим небом, без відповідних на те доказів, не може.

Між тим, ПАТ «Іллічівськзовніштранс» намагається перекласти такі витрати на державу в особі Одеської митниці, що є витратами з державного бюджету та порушує інтереси Держави.

Відповідач вказав, що що на виконання рішення суду від 17.04.2024 № 420/24072/23 в частині повторного розгляду заяви приватного акціонерного товариства ПАТ «ІЛЛЧІВСЬКЗОВШШТРАНС») № 0703-01 від 07.03.2023 року про надання дозволу ПАТ «ІЛЛЧІВСЬКЗОВШШТРАНС» на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави, Одеською митницею, відповідно до наказу від 27.06.2024 № 394 «Про утворення робочої групи», утворено робочу групу Одеської митниці з розгляду питання доцільності та законності поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави.

Відповідно до доповідної записки голови робочої групи від 11.11.2024 № 10-02/52419, Членами Робочої групи було здійснено вихід на територію ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» у супроводі представників останнього: Штанька А. та Боканча С., а також здійснено відповідний огляд товарів, розміщених на ПрАТ «ІЛЛЧІВСЬКЗОВШШТРАНС», та проведено їх аналіз в розрізі тих, що мають матеріальну цінність та можуть бути поміщеними в митний режим відмови на користь держави. Членами Робочої групи частково візуально оглянуто товар «Приймальнопередавальні базові станції XW6408-18», який зберігається на відкритій площадці митного складу 13-А на території ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» (м. Чорноморськ, вул. Промислова, 5). Товар знаходиться у розібраному стані у коробках без ознак ідентифікації (маркування). Здійснено фотофіксацію.

Робоча група, оглянувши товар, виявила, що він є непридатним, оскільки він знаходиться під відкритим небом, коробки є пошкодженими (замоченими дощовою водою). ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» відповідна експертиза придатності для використання товару не проводилась, оскільки вона для підприємства є затратною. В разі якщо товар непридатний для експлуатації він не може бути реалізований митницею, а тому підлягає знищенню. Держава в особі митниці понесе значні витрати на таке знищення.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги частини 3 статті 184 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 427, відповідно до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 657 від 31.05.2012, Одеська митниця супровідним листом від 05.12.2024 № 7.10-3/28-02-04/13/21383 до заяви з прийнятим рішенням, повторно відмовила у надані дозволу на поміщення товарів, а саме: «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави.

Також відповідач зазначив, що за митними деклараціями від 20.12.2017 № UA500090/2017/007691 та від 21.12.2017 № UA500090/2017/007741 на митний склад ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» (№ М/0048/V/03) було розміщено товар «Приймально-передавальні базові станції».

Відповідно до ч.1 ст.125 Митного кодексу України, строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не може перевищувати 1095 днів від дня поміщення цих товарів у зазначений митний режим.

Термін зберігання товару «Приймально-передавальні базові станції» в митному режимі митний склад було вичерпано, а утримувачем митного складу ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» не забезпечено дотримання вимог статті 125 Митного кодексу України.

У зв`язку із встановленням та підтвердженням факту порушення строку подання митних декларацій, що є порушенням вимог законодавства України з питань митної справи, Одеською митницею було складено Акти про виявлення факту неподання або порушення строку подання митних декларацій від 07.01.2025 № UA 500080/2025/001-АПС, від 07.01.2025 № UA 500080/2025/002-АПС.

На підставі актів перевірки від 07.01.2025 № UA 500080/2025/001-АПС, від 07.01.2025 № UA 500080/2025/002-АПС Одеською митницею складено та направлено ПрАТ «ІЛЛІЧІВСЬКЗОВНІШТРАНС» податкові повідомлення-рішення від 10.01.2025 р. № UA500000202513, від 10.01.2025 р. № UA500000202514.

Заслухавши вступне слово представника позивача та представника відповідача, допитавши свідків ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , дослідивши наявні в матеріалах справи докази, суд встановив такі обставини.

Судом встановлено, що у 2015 році між ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» та ТОВ «Просат» були встановлені договірні відносини шляхом укладання двох договорів, а саме: Договору зберігання вантажів на митному складі № 15-49 від 17.03.2015 р. та Договору доручення № 15-50 від 17.03.2015 р.

Згідно договору зберігання на митному складі №15-49 від 17.03.2015 року, ПрАТ Іллічівськзовніштранс (як виконавець) та ТОВ Просат (як замовник) домовились, що замовник уповноважує, виконавець приймає на себе зобов`язання щодо декларування, приймання та зберігання на митному ліцензійному складі виконавця вантажу замовника, а також видачі його за вказівкою замовника.

Відповідно до договору доручення №15-50 від 17.03.2015 року, ПрАТ Іллічівськзовніштранс та ТОВ Просат (як замовник) домовились, що замовник доручає, а ІВТ приймає на себе обов`язок від імені та за рахунок замовника виконувати: декларування отриманого та відправленого вантажу; акредитації у митних органах; надання консультаційних та інших послуг у сфері діючого митного законодавства України.

На підставі цих договорів ТОВ «Просат» розмістило в митному режимі митний склад на митному складі ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» вантаж «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», які задекларовані електронними митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.

Після закінчення дозволеного строку зберігання вантажу в митному режимі митний склад ПрАТ Іллічівськзовніштранс, як утримувач митного складу, звернулося до Одеської митниці двома листами від 26.12.2019 року за вих. №01-16/301 та від 29.09.2020 року за вих. №01-16/33, в яких зазначило, що у зв`язку з відсутністю вказівок вантажовласника ТОВ Просат щодо подальших дій відносно вантажу - прийомо-передавальних базових станцій, ПрАТ Іллічівськзовніштранс просить Одеську митницю в порядку п.5 ст.125 МКУ прийняти вантаж на склад митного органу. Вищевказані листи від 26.12.2019 року за вих. №01-16/301 та від 29.09.2020 року за вих. №01-16/33 були отримані Одеської митницею, чого відповідач не заперечував.

У відповідь на вищезазначені звернення, листом №7.10-2/28.2-01/13/1666 від 09.02.2021 року Одеська митниця зазначила про необхідність вжиття вичерпних заходів реагування щодо товарів, які зберігаються на митних складах та складах тимчасового зберігання ПрАТ Іллічівськзовніштранс понад встановлений строк. Одеська митниця, посилаючись на ст. 125 МК України, зазначила, що на митних складах та складах тимчасового зберігання ПрАТ Іллічівськзовніштранс продовжують зберігатися товари, граничний термін зберігання яких вичерпано, зокрема, прийомно-передавальні базові станції за митною декларацією №UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 року (термін зберігання закінчився 14.12.2019 року) та за митною декларацією №UA500090/2017/007691 від 20.12.2020 року (термін зберігання закінчився 30.08.2020 року). У цьому ж листі Одеська митниця запропонувала позивачу щодо товарів, які зберігаються на митних складах та складах тимчасового зберігання ПрАТ Іллічівськзовніштранс понад встановлений строк, вжити вичерпних заходів реагування, передбачених ч.3 ст.125 МК України та ч.4 ст.204 МК України.

У подальшому, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» зверталося до Одеської митниці щодо подальшої долі вантажу та з проханням прийняти вантаж на склад митного органу листами: № 01-16/349 від 01.03.2021 р., № 01-16/351 від 01.03.2021 р., № 01-16/25 від 14.01.2022 р., № 30-08/01 від 30.08.2022 р., № 22 від 13.03.2023 р.

Також ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» додатково зверталося із заявами (вих. № 21/01 від 21.02.2023 р. та 0703-01 від 07.03.2023 р.) з проханням надати дозвіл на поміщення вантажу у митний режим відмови на користь держави.

Одеська митниця відхилила дані заяви.

Вважаючи такі дії Одеської митниці неправомірними, ПрАТ «Іллічівськзовніштранс» звернулось до Одеського окружного адміністративного суду.

Рішенням Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 року у справі № 420/24072/23 адміністративний позов Приватного акціонерного товариства Іллічівськзовніштранс до Одеської митниці задоволено частково.

Вказаним рішенням визнано протиправними дії Одеської митниці з відмови у наданні дозволу ПрАТ Іллічівськзовніштранс за заявою №0703-01 від 07.03.2023 року на поміщення товарів Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18 у митний режим відмови на користь держави.

Визнано протиправним та скасовано наказ Одеської митниці №331 від 31.07.2023 року Про скасування дозволу на відкриття та експлуатацію митного складу, відповідно до якого було анульовано дозвіл №M/0048/V/03 на відкриття та експлуатацію митного складу, наданий ПрАТ Іллічівськзовніштранс.

Зобов`язано Одеську митницю повторно розглянути заяву Приватного акціонерного товариства Іллічівськзовніштранс №0703-01 від 07.03.2023 року про надання дозволу ПрАТ Іллічівськзовніштранс на поміщення товарів Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18 у митний режим відмови на користь держави та прийняти відповідне рішення у відповідності із процедурою, передбаченою чинним законодавством, та з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

В задоволенні іншої частини позовних вимог відмовлено.

Вказане рішення набрало законної сили 28.05.2024 року.

На виконання рішення Одеського окружного адміністративного суду від 17.04.2024 у справі № 420/24072/23 Одеською митницею було повторно розглянуто заяву ПрАТ Іллічівськзовніштранс № 0703-01 від 07.03.2023 року про надання дозволу ПрАТ Іллічівськзовніштранс на поміщення товарів «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави.

Відповідно до наказу від 27.06.2024 № 394 «Про утворення робочої групи» Одеською митницею утворено робочу групу з розгляду питання доцільності та законності поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» в митний режим відмови на користь держави.

Згідно доповідної записки голови робочої групи Созанського С.А. від 11.11.2024 № 10-02/52419, членами робочої групи було здійснено вихід на територію ПрАТ Іллічівськзовніштранс у супроводі представників останнього: Штанька А. та Боканча С., а також здійснено відповідний огляд товарів, розміщених на ПрАТ Іллічівськзовніштранс, та проведено їх аналіз в розрізі тих, що мають матеріальну цінність та можуть бути поміщеними в митний режим відмови на користь держави. Членами Робочої групи частково візуально оглянуто товар «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18», який зберігається на відкритій площадці митного складу 13-А на території ПрАТ Іллічівськзовніштранс (м. Чорноморськ, вул. Промислова, 5). Товар знаходиться у розібраному стані у коробках без ознак ідентифікації (маркування). Здійснено фотофіксацію.

Робоча група, оглянувши товар, виявила, що він є непридатним, оскільки він знаходиться під відкритим небом, коробки є пошкодженими (замоченими дощовою водою). ПрАТ Іллічівськзовніштранс відповідна експертиза придатності для використання товару не проводилась, оскільки вона для підприємства є затратною. В разі якщо товар непридатний для експлуатації він не може бути реалізований митницею, а тому підлягає знищенню. Держава в особі митниці понесе значні витрати на таке знищення.

З огляду на викладене, враховуючи вимоги частини 3 статті 184 МКУ, ПКМУ від 21.05.2012 № 427, відповідно до Порядку виконання митних формальностей відповідно до заявленого митного режиму, затвердженого наказом Міністерства Фінансів України № 657 від 31.05.2012, Одеська митниця супровідним листом від 05.12.2024 № 7.10-3/28-02-04/13/21383 до заяви з прийнятим рішенням, повторно відмовила у наданні дозволу на поміщення товарів, а саме: «Прийомо-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави (а.с. 36-37, т. 1).

Також судом встановлено, що Одеською митницею було складено Акти про виявлення факту неподання або порушення строку подання митних декларацій від 07.01.2025 № UA 500080/2025/001-АПС, від 07.01.2025 № UA 500080/2025/002-АПС, якими встановлено факт порушення строку подання митних декларацій, що є порушенням вимог законодавства України з питань митної справи: ст.ст.125, 129 МК України (а.с.178, 179, т.1).

На підставі актів перевірки від 07.01.2025 № UA 500080/2025/001-АПС, від 07.01.2025 № UA 500080/2025/002-АПС Одеською митницею було прийнято податкові повідомлення-рішення:

- від 10.01.2025 р. № UA500000202513, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 340 грн. за платежем «Штраф за порушення податкового законодавства» (а.с. 21-22, т. 1);

- від 10.01.2025 р. № UA500000202514, яким до позивача застосовано штраф у розмірі 1020 грн. за платежем «Штраф за порушення податкового законодавства» (а.с. 23-24, т. 1).

Згідно доданого до податкових повідомлень-рішень Переліку актів про виявлення факту порушення строку подання митної декларації та реквізитів митної декларації, штрафна санкція застосована до позивача на підставі п.120.1 ст.120 ПК України (а.с.25, т.1).

Частиною другою статті 19 Конституції України встановлено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ч.1 ст.24 МК України будь-яка особа має право оскаржити рішення, дії або бездіяльність митних органів до митного органу вищого рівня або до суду, якщо вважає, що такими рішеннями, діями або бездіяльністю порушено її права, свободи чи інтереси, створено перешкоди для їх реалізації або на неї незаконно покладено будь-які обов`язки.

Згідно ч.1 ст.125 МК України строк зберігання товарів у митному режимі митного складу не обмежується, крім строку зберігання товарів, які за своїми характеристиками можуть становити небезпеку для довкілля, життя i здоров`я людей, тварин та рослин внаслідок їх довготривалого зберігання.

Відповідно до ч.3 ст.125 МК України іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або до закінчення встановленого митним органом строку зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані. Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.

Згідно ч.5 ст.125 МК України у разі невиконання вимог частин першої - четвертої цієї статті щодо розпорядження товарами, що зберігаються в митному режимі митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.

Відповідно до ст.129 МК України митний режим митного складу завершується шляхом поміщення товарів, поміщених у цей митний режим, в інший митний режим, що допускається цим Кодексом, а також у випадках, передбачених частиною третьою цієї статті.

Якщо встановлені законом заборони або обмеження щодо імпорту чи експорту відповідних товарів, що діяли під час перебування цих товарів у митному режимі митного складу, скасовано, дозволяється завершення митного режиму митного складу шляхом експорту зазначених товарів або випуску їх для вільного обігу на митній території України.

Митний режим митного складу припиняється митним органом у разі: 1) передачі товарів на склад митного органу у зв`язку із закінченням строків зберігання в режимі митного складу; 2) конфіскації товарів; 3) повної втрати товарів унаслідок аварії або дії обставин непереборної сили, за умови підтвердження факту аварії або дії обставин непереборної сили у порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну фінансову політику; 4) примусового відчуження або вилучення товарів відповідно до законів України "Про правовий режим воєнного стану" та "Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану"; 5) реалізації товарів, на які накладено арешт у кримінальному провадженні, у тому числі тих, які відповідно до кримінального процесуального законодавства України передані Національному агентству України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, для реалізації у порядку та на умовах, визначених Законом України "Про Національне агентство України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів", та після надходження на рахунки, відкриті для зарахування надходжень державного бюджету, контроль за справлянням яких покладено на центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну митну політику, коштів у сумі митних платежів, що підлягали б сплаті при випуску таких товарів у вільний обіг на митній території України.

У разі припинення митного режиму митного складу згідно з частиною третьою цієї статті поміщення цих товарів у інший митний режим не вимагається, а забезпечення сплати митних платежів, надане відповідно до частини четвертої статті 127 цього Кодексу, підлягає поверненню (вивільненню).

Після перебування на митному складі товари, оформлені у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України, повинні бути в установлений відповідно до цього Кодексу строк вивезені за межі митної території України або поміщені в інший митний режим, який дозволяється щодо таких товарів.

У разі поміщення товарів, що зберігаються на митному складі в митному режимі митного складу, в інший митний режим та у випадках, визначених частиною п`ятою цієї статті, митний орган встановлює строк для вивезення зазначених товарів з митного складу, виходячи з наявних транспортних засобів та навантажувально-розвантажувальної техніки, але не менший, ніж п`ять робочих днів.

Відповідно до частин 1 та 2 ст.184 МК України у митний режим відмови на користь держави поміщуються іноземні товари.

Відмова від товарів на користь держави здійснюється за відповідною письмовою заявою утримувача цих товарів та з дозволу митного органу.

Згідно ч.3 ст.184 МК України Кабінет Міністрів України визначає перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.

Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 21.05.2012 № 427 «Про затвердження переліку товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави» (далі Постанова № 427), перелік товарів які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави:

товари, строк придатності для споживання або використання закінчився;

товари, що потребують особливих умов зберігання (у разі, коли митний орган не має можливості забезпечити створення таких умов);

товари, витрати на зберігання та реалізацію яких перевищуватимуть суму надходжень від їх продажу.

Отже, наведена вище ч.3 ст.184 МК України в сукупності з Постановою № 427 визначають перелік товарів, які не можуть бути поміщені у митний режим відмови на користь держави.

Ухвалюючи оскаржуване позивачем рішення від 05.12.2024 року за заявою № 0703-01 від 07.03.2023 р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару Приймально-передавальні базові станції XW6408-18 (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.) у митний режим відмови на користь держави, митний орган послався на те, що строк придатності для споживання або використання вказаного товару закінчився.

Суд зауважує, що зазначена підстава для відмови у задоволенні заяви позивача є єдиною підставою прийняття оскаржуваного рішення від 05.12.2024 року.

Тому доводи відповідача про те, що витрати на зберігання та реалізацію товару перевищуватиме суму надходжень від їх продажу, а також показання свідка ОСОБА_4 щодо неможливості прийняття товару на користь держави через те, що його неможливо реалізувати, і він (товар) має бути утилізований суд до уваги не бере, оскільки такі доводи не були підставою прийняття спірного рішення від 05.12.2024 року.

Допитані судом свідки ОСОБА_4 (голова робочої групи) та ОСОБА_3 (член робочої групи) показали суду, що товар був обстежений робочою групою частково, усього було відкрито десь шість-сім коробок, які були замочені дощем. Робоча група зробила висновок про непридатність товару для використання, оскільки товар зберігався під відкритим небом у неналежних умовах, і оскільки рішення щодо передачі товару у митний режим на користь держави приймається щодо усього задекларованого за двома митними деклараціями товару, не було сенсу оглядати решту товару, доступ до якого позивач робочій групі не забезпечив.

Також свідок ОСОБА_4 повідомив, що він телефонував на декілька підприємств, яким міг бути цікавий цей товар, але представники підприємств йому сказали, що з таким частотним діапазоном, в якому працюють приймально-передавальні базові станції XW6408-18, ці підприємства не працюють. Також свідок зазначив, що Управління зв`язку телефоном повідомило йому про відсутність в Україні підприємств, що мають ліцензію на роботу в частотному діапазоні, в якому працюють зазначені приймально-передавальні базові станції.

Суд вказані показання свідка ОСОБА_4 не бере до уваги, оскільки доказів на підтвердження вчинення робочою групою зазначених дій відповідач суду не надав, у доповідній записці голови робочої групи ці дії не відображені, оскаржуване рішення від 05.12.2024 року зазначених обставин як підстави прийняття цього рішення не містить.

Допитаний судом свідок ОСОБА_2 , директор ПрАТ Іллічівськзовніштранс з зовнішньо-економічних питань, який був присутній під час огляду товару робочою групою, показав суду, що робоча група завчасно не повідомила керівництво Товариства про намір прибути для обстеження товару, тому підготувати заздалегідь контейнери, що розташовувалися у верхньому ряду, можливості не було. Підприємство було готове забезпечити доступ до цих контейнерів протягом короткого часу, але у робочої групи не було бажання оглядати весь товар, робоча група оглянула лише ті коробки, які вже були відкриті, що зайняло близько 15 хвилин, та покинула територію підприємства.

Отже, показання зазначеного свідка підтверджують, що весь товар не було обстежень робочою групою, що також підтвердили й свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , і ці показання беруться судом до уваги.

Щодо доводів відповідача та висновків робочої групи, які підтвердили свідки ОСОБА_4 та ОСОБА_3 стосовно непридатності товару для використання, суд погоджується з доводами позивача про те, що зазначений товар не має встановленого терміну придатності.

Згідно п.24 ст.1 Закону України Про захист прав споживачів від 12.05.1991 року 1023-XII (далі Закон 1023-XII) строк (термін) придатності - строк (термін), визначений нормативно-правовими актами, умовами договору, протягом якого у разі додержання відповідних умов зберігання та/або експлуатації чи споживання продукції її якісні показники і показники безпеки повинні відповідати вимогам нормативно-правових актів та умовам договору.

За ч.3 ст. 7 Закону 1023-XII для продукції, споживчі властивості якої можуть з часом погіршуватися і становити небезпеку для життя, здоров`я, майна споживачів і навколишнього природного середовища, встановлюється строк придатності, який зазначається на етикетках, упаковці або в інших документах, що додаються до неї при продажу, і який вважається гарантійним строком.

Під час судового розгляду справи відповідачем не було спростовано твердження представника ПрАТ Іллічівськзовніштранс про відсутність встановленого строку придатності приймально-передавальних базових станцій XW6408-18.

Також відповідачем не доведено, що вищевказаний товар втратив свої споживчі властивості у зв`язку із закінченням строку придатності.

За викладених вище обставин, суд дійшов висновку, що огляд товару було проведено відповідачем поверхово, без обстеження усього товару та дослідження технічної документації на нього (щодо обмеженого строку придатності чи строку експлуатації), та безпідставно зроблено висновок про те, що строк придатності товару для споживання або використання закінчився.

З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку, що рішення відповідача від 05.12.2024 р. щодо заяви № 0703-01 від 07.03.2023 р., яким відмовлено у наданні позивачу дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.) у митний режим відмови на користь держави слід визнати протиправним та скасувати.

Вирішуючи вимогу позивача про зобов`язання відповідача надати дозвіл на поміщення товару Приймально-передавальні базові станції XW6408-18 (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.) у митний режим відмови на користь держави, суд зазначає таке.

Відповідно до ч. 4 ст. 245 КАС України, у випадку, визначеному пунктом 4 частини другої цієї статті, суд може зобов`язати відповідача - суб`єкта владних повноважень прийняти рішення на користь позивача, якщо для його прийняття виконано всі умови, визначені законом, і прийняття такого рішення не передбачає права суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд.

У випадку, якщо прийняття рішення на користь позивача передбачає право суб`єкта владних повноважень діяти на власний розсуд, суд зобов`язує суб`єкта владних повноважень вирішити питання, щодо якого звернувся позивач, з урахуванням його правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Суд вважає, що в даному випадку відповідач має дискреційні повноваження з прийняття рішення за заявою позивача № 0703-01 від 07.03.2023 р., а тому підстави для покладення на відповідача зазначеного зобов`язання суд не вбачає.

Натомість, з метою ефективного захисту порушених прав позивача, відповідно до приписів ч.2 ст.9 КАС України суд вважає за необхідне зобов`язати відповідача повторно розглянути заяву № 0703-01 від 07.03.2023 р. про надання дозволу ПрАТ Іллічівськзовніштранс на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Отже, позовні вимог у зазначені вище частині підлягають частковому задоволенню.

Щодо решти позовних вимог, про визнання протиправними та скасування податкових повідомлень-рішень від 10.01.2025 р. № UA500000202513 та від 10.01.2025 р. № UA500000202514, суд зазначає таке.

Згідно ст.258 МК України, під митною декларацією, заповненою у звичайному порядку, розуміється митна декларація, що містить обсяг відомостей (даних), достатній для завершення митного оформлення товарів, транспортних засобів комерційного призначення у заявлений митний режим. Оформлення митним органом митної декларації, заповненої у звичайному порядку, є випуском товарів у заявлений митний режим.

Відповідно до частин 3, 5 ст.125 МК України (в редакції на час виникнення спірних правовідносин) іноземні товари, що зберігаються в митному режимі митного складу, до закінчення строку їх придатності або до закінчення встановленого митним органом строку зберігання повинні бути задекларовані для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі або реекспортовані. Якщо іноземні товари під час зберігання в митному режимі митного складу були зіпсовані або ушкоджені внаслідок аварії чи дії обставин непереборної сили, такі товари за умови належного підтвердження зазначених фактів дозволяється декларувати для вільного обігу на митній території України так, ніби вони були ввезені в зіпсованому (ушкодженому) стані.

У разі невиконання вимог частин першої - четвертої цієї статті щодо розпорядження товарами, що зберігаються в митному режимі митного складу, утримувач митного складу повинен протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування.

Відповідно до ч.5 ст.129 МК України після перебування на митному складі товари, оформлені у митні режими експорту, реекспорту, транзиту, тимчасового вивезення, переробки за межами митної території України, повинні бути в установлений відповідно до цього Кодексу строк вивезені за межі митної території України або поміщені в інший митний режим, який дозволяється щодо таких товарів.

Відповідно до пп.16.1.5 п.16.1 ст.16 ПК України, платник податків зобов`язаний: подавати на належним чином оформлену письмову вимогу контролюючих органів (у випадках, визначених законодавством) документи з обліку доходів, витрат та інших показників, пов`язаних із визначенням об`єктів оподаткування (податкових зобов`язань), первинні документи, регістри бухгалтерського обліку, фінансову звітність, інші документи, пов`язані з обчисленням та сплатою податків та зборів. У письмовій вимозі обов`язково зазначаються конкретний перелік документів, які повинен надати платник податків, та підстави для їх надання.

Згідно п.46.1 ст.46 ПК України податкова декларація, розрахунок, звіт (далі - податкова декларація) - документ, що подається платником податків (у тому числі відокремленим підрозділом у випадках, визначених цим Кодексом) контролюючим органам у строки, встановлені законом, на підставі якого здійснюється нарахування та/або сплата грошового зобов`язання, у тому числі податкового зобов`язання або відображаються обсяги операції (операцій), доходів (прибутків), щодо яких податковим та митним законодавством передбачено звільнення платника податку від обов`язку нарахування і сплати податку і збору, чи документ, що свідчить про суми доходу, нарахованого (виплаченого) на користь платників податків - фізичних осіб, суми утриманого та/або сплаченого податку, а також суми нарахованого єдиного внеску.

Митні декларації прирівнюються до податкових декларацій для цілей нарахування та/або сплати податкових зобов`язань.

Розрахунки (у тому числі розрахунок частини чистого прибутку (доходу), дивідендів на державну частку), які подаються до контролюючих органів відповідно до іншого законодавства, контроль за дотриманням якого покладено на контролюючі органи, прирівнюються до податкової декларації.

Відповідно до п.54.3 ст.54 ПК України контролюючий орган зобов`язаний самостійно визначити суму грошових зобов`язань, зменшення (збільшення) суми бюджетного відшкодування та/або зменшення (збільшення) від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, передбачених цим Кодексом або іншим законодавством, або зменшення суми податку на доходи фізичних осіб, задекларовану до повернення з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, якщо:

платник податків не подає в установлені строки податкову (митну) декларацію, а при здійсненні заходів податкового контролю встановлено факти здійснення платником податків діяльності, що призвела до виникнення об`єктів оподаткування, наявності показників, які підлягають декларуванню, відповідно до вимог цього Кодексу та наявності діючих (у тому числі призупинених) ліцензій на право здійснення діяльності з підакцизною продукцією, яка підлягає ліцензуванню згідно із законодавством;

дані перевірок результатів діяльності платника податків, крім електронної перевірки, свідчать про заниження або завищення суми його податкових зобов`язань та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, суми бюджетного відшкодування та/або від`ємного значення об`єкта оподаткування податком на прибуток або від`ємного значення суми податку на додану вартість платника податків, або завищення суми податку на доходи фізичних осіб, що підлягає поверненню з бюджету у зв`язку із використанням платником податку права на податкову знижку, заявлених у податкових (митних) деклараціях, уточнюючих розрахунках;

згідно з податковим та іншим законодавством особою, відповідальною за нарахування сум податкових зобов`язань з окремого податку або збору та/або іншого зобов`язання, контроль за сплатою якого покладено на контролюючі органи, застосування штрафних (фінансових) санкцій та нарахування пені, у тому числі за порушення у сфері зовнішньоекономічної діяльності, є контролюючий орган;

дані перевірок щодо утримання податків у джерела виплати, в тому числі податкового агента, свідчать про порушення правил нарахування, утримання та сплати до відповідних бюджетів податків і зборів, передбачених цим Кодексом, у тому числі податку на доходи фізичних осіб таким податковим агентом;

результати митного контролю, отримані після закінчення процедури митного оформлення та випуску товарів, свідчать про заниження або завищення податкових зобов`язань, визначених платником податків у митних деклараціях.

Відповідно до п.120.1 ст.120 ПК України неподання (крім випадків, якщо податкова декларація не подається відповідно до пункту 49.2 статті 49 цього Кодексу) або несвоєчасне подання платником податків або іншими особами, зобов`язаними нараховувати і сплачувати податки та збори, платежі, контроль за сплатою яких покладено на контролюючі органи, податкових декларацій (розрахунків), а також іншої звітності, обов`язок подання якої до контролюючих органів передбачено цим Кодексом, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 340 гривень, за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Ті самі дії, вчинені платником податків, до якого протягом року було застосовано штраф за таке порушення, -

тягнуть за собою накладення штрафу в розмірі 1020 гривень за кожне таке неподання або несвоєчасне подання.

Суд вважає обґрунтованими доводи позивача, що ПрАТ Іллічівськзовніштранс за відсутністю волевиявлення вантажовласника ТОВ Просат та здійснення ним відповідних платежів не могло самостійно здійснити декларування спірного товару для ввезення на митну територію України в іншому митному режимі (зокрема, імпорт) або реекспортувати. При цьому позивачем також слушно зазначено, що на нього, як утримувача митного складу ч. 5 ст.125 МК України покладений лише обов`язок протягом 30 днів після закінчення строку зберігання цих товарів у митному режимі митного складу передати їх на склад митного органу, а в разі закінчення строку придатності зазначених товарів - задекларувати їх у митний режим знищення або руйнування. При цьому для декларування товару у митний режим знищення або руйнування у позивача фактичних та юридичних підстав не було.

Також суд бере до уваги, що позивач у листах від 26.12.2019 року та від 29.09.2020 року, саме з посиланням на положення статті 125 МК України, виконав свій обов`язок та просив митний орган прийняти вантаж на склад митного органу.

Більш того, позивач просив митний орган про передання вищевказаного товару на склад митного органу згідно ч.5 ст. 125 КАС України у листах від 01.03.2021 року, 14.01.2022 року, 30.08.2022 року та 13.03.2023 року.

Також суд бере до уваги доводи позивача про те, що в Актах від 07.01.2025 року, на підставі яких прийнято оскаржувані податкові повідомлення-рішення, відповідач безпідставно зазначив позивача як імпортера товару, хоча імпортером товару та вантажовласником є ТОВ Просат. Отже, за відсутності відповідних розпоряджень вантажовласника та здійснення останнім відповідних платежів позивач не мав обов`язку та повноважень на подання відповідних митних декларацій, за неподання яких до позивача застосовано штрафні санкції.

За таких обставин, суд дійшов висновку про протиправність податкових повідомлень-рішень від 10.01.2025 р. № UA500000202513 та від 10.01.2025 р. № UA500000202514, а тому вони підлягають скасуванню.

Згідно з ч.1 ст.77 КАС України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу. Частиною 2 вказаної статті передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Відповідно до ч.1 ст.90 КАС України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об`єктивному дослідженні.

Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку, що позов Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» підлягає частковому задоволенню.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, згідно ч.3 ст.139 КАС України, суд присуджує позивачу здійснені ним документально підтверджені судові витрати за рахунок бюджетних асигнувань відповідача пропорційно до задоволених позовних вимог. Відмовляючи в частині позовних вимог про зобов`язання відповідача надати дозвіл на поміщення товару у митний режим відмови на користь держави, та покладаючи на відповідача обов`язок повторно розглянути заяву № 0703-01 від 07.03.2023 р. про надання дозволу ПрАТ Іллічівськзовніштранс на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, суд стягує за рахунок бюджетних асигнувань відповідача на користь позивача половину суми судового збору за дану позовну вимогу (3028 грн *0,8 / 2 = 1211,20 грн). Судовий збір за решту позовних вимог, які суд задовольняє, стягуються на користь позивача у повному обсязі (3028 грн * 0,8 * 2 = 4844,80 грн). Отже, загальна сума судового збору, що стягується на користь позивача, складає 6056 грн (1211,20 грн + 4844,80 грн = 6056 грн).

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 2, 5-6, 9, 72, 77, 90, 139, 241-246, 250, 293 КАС України, суд,

ВИРІШИВ:

Позов Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» (адреса: вул. Промислова, 7, м. Чорноморськ, Одеський район, Одеська область, 68000, код ЄДРПОУ 01860124) до Одеської митниці (адреса: вул. Лип Івана та Юрія, буд. 21А, м. Одеса, 65078, код ЄДРПОУ ВП 44005631) задовольнити частково.

Визнати протиправним та скасувати рішення Одеської митниці від 05.12.2024 р. щодо заяви № 0703-01 від 07.03.2023 р., яким відмовлено у наданні дозволу на поміщення товару «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» (які були розміщені за митними деклараціями № UA500090/2017/007741 від 21.12.2017 р. та № UA500090/2017/007691 від 20.12.2017 р.) у митний режим відмови на користь держави.

Зобов`язати Одеську митницю повторно розглянути заяву № 0703-01 від 07.03.2023 р. про надання дозволу ПрАТ Іллічівськзовніштранс на поміщення товарів «Приймально-передавальні базові станції XW6408-18» у митний режим відмови на користь держави, з урахуванням правової оцінки, наданої судом у рішенні.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2025 р. № UA500000202513.

Визнати протиправним та скасувати податкове повідомлення-рішення від 10.01.2025 р. № UA500000202514.

У решті позову відмовити.

Стягнути з Одеської митниці за рахунок її бюджетних асигнувань на користь Приватного акціонерного товариства «Іллічівськзовніштранс» судовий збір у розмірі 6056 грн (шість тисяч п`ятдесят шість гривень).

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до П`ятого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27 червня 2025 року.

Суддя В.В. Андрухів