Рішення від 27.06.2025 по справі 420/14496/20

Справа № 420/14496/20

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27 червня 2025 року м. Одеса

Одеський окружний адміністративний суд у складі:

Головуючого судді Аракелян М.М.

розглянувши у письмовому провадженні справу за адміністративною позовною заявою адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення,-

ВСТАНОВИВ:

17 грудня 2020 року до Одеського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява адвоката ОСОБА_1 (надіслана засобами поштового зв`язку 14.12.2020 року) до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, в якій позивач просить суд:

визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року у справі за скаргою ОСОБА_2 , яким позивача притягнуто до дисциплінарної відповідальності та застосовано дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.12.2020 року адміністративна справа №420/14496/20 розподілена на суддю Цховребову М.Г.

Ухвалою Одеського окружного адміністративного суду від 22.12.2020 року відкрито провадження у справі; постановлено, що справа розглядатиметься за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними матеріалами справи (ст.262 КАС України); залучено до участі у справі як третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору - Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області та Головне управління Національної поліції в Одеській області; зобов`язано позивача у 2-денний строк з дня отримання копії ухвали надіслати (надати) третім особам позовну заяву з додатками, докази такого надсилання (надання) подати до суду; витребувано у відповідача належним чином засвідчені копії усіх доказів-підстав (фактичних і юридичних) правомірності прийнятого оскаржуваного рішення, згідно з вимогами ч. 2 ст. 2 КАС України (в тому числі в обов`язковому порядку, але не виключно, усіх матеріалів дисциплінарного провадження № 243/19 за скаргою ОСОБА_2 про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності тощо), матеріалів досудового вирішення спору (якщо позивач скористався відповідним порядком оскарження).

19.01.2021 року Головне управління Національної поліції в Одеській області подало суду пояснення.

Ухвалою суду від 17.02.2021 року постановлено розглядати справу за правилами загального провадження, призначено підготовче провадження у справі та призначено підготовче засідання по справі на 18 березня 2021 року.

Розпорядженням в.о. керівника апарату Одеського окружного адміністративного суду № 626 від 19.09.2023 року призначено повторний автоматичний розподіл справи №420/14496/20 у зв`язку із довготривалою відпусткою головуючого судді Цховребової М.Г.

Відповідно до Витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 19.09.2023 року визначено головуючого суддю Аракелян М.М. для розгляду справи.

Ухвалою суду від 25.09.2023 року справу №420/14496/20 прийнято до провадження; постановлено розгляд справи проводити за правилами загального позовного провадження з повідомленням сторін; призначено підготовче засідання.

16.10.2023 року відповідач подав суду клопотання про залишення позову адвоката Питомця А.В. без розгляду.

Протокольною ухвалою суду від 17.10.2023 року зобов`язано відповідача направити копію заяви про залишення позову без розгляду позивачеві та у зв`язку із чим судом оголошено перерву до 25.10.2023 року.

25.10.2023 року Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області подав заяву про розгляд справи без участі його представника.

Ухвалами суду від 25.10.2023 року у задоволені заяви представника Кваліфікаційно-дисциплінарно комісії адвокатури Одеської області про залишення без розгляду позовної заяви відмовлено; підготовче провадження у справі закрито та призначено судове засідання для розгляду справи по суті на 16.11.2023 року.

У зв`язку із тимчасовою непрацездатністю головуючого судді судове засідання, яке було призначено на 16.11.2023 року відкладено на 30.11.2023 року.

У зв`язку із неявкою позивача у судове засідання, що призначено на 30.11.2023 року суд ухвалив відкласти розгляд справи на 21.12.2023 року.

21.12.2023 року суд ухвалив продовжити розгляд справи в письмовому провадженні.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що 21 липня 2020 року відповідачем було прийнято рішення № 243/1/14-2/2020, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

В подальшому позивач оскаржив рішення відповідача № 243/1/14-2/2020 до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, однак за результатами розгляду скарги, рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області залишено без змін.

Позивач вважає, що рішення Дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року є незаконним, необґрунтованим та таким, що підлягає скасуванню, тому звернувся до адміністративного суду із даним позовом та просить захистити порушені його права в судовому порядку.

За твердженнями позивача, 17.08.2019 року громадянина ОСОБА_2 було затримано у кримінальному провадженні № 12019160500004375 за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України.

В подальшому, а саме 18.08.2019 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області позивачу видано доручення № 015-0004169 для здійснення захисту ОСОБА_2 за призначенням на підставі постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Близнюка В.С. від 18.08.2019 року.

Позивач вказує, що доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області № 015-0004169 від 18.08.2019 року ним виконано у повному обсязі відповідно до вимог чинного законодавства України, що регулює питання порядку надання безоплатної вторинної правової допомоги.

В контексті спірних правовідносин позивач вказує, що на час повідомлення про підозру громадянинові ОСОБА_2 він був єдиним його захисником, повноваження якого на той момент були належним чином підтверджені, підстав для інформування Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області про наявність у кримінальному провадженні іншого захисника у громадянина ОСОБА_2 не було, оскільки відмови навіть в усній формі ОСОБА_2 не висловлював, а надаючи пояснення Дисциплінарній палаті Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області останній цинічно заявив, що така відмова була висловлена адвокату в нецензурній формі.

За переконанням позивача факт відсутність у його діях складу дисциплінарного проступку підтверджується, зокрема, ухвалою Одеського апеляційного суду від 28.08.2019 року по справі № 520/19785/19, де було зокрема констатовано, що прибувши для проведення процесуально дії, а саме вручення підозри ОСОБА_2 адвокат Поліщук А.В. в порушення вимог статті 50 КПК України не надав слідчому документи, що підтверджують його повноваження на захист та представництво інтересів ОСОБА_2 та в подальшому залишив приміщення ІТТ № 1 ГУНП в Одеській області, де планувалося проведення даної процесуальної дії.

З огляду на це, позивач вважає, що через відсутність у адвоката Поліщука А.В. необхідних повноважень на підтвердження статусу захисника ОСОБА_2 , адвокат Питомець А.В. був зобов`язаний продовжити виконання доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області № 015-0004169 від 18.08.2019 року.

Як вважає позивач, з наявних доказів у справі, які при здійсненні дисциплінарного провадження також були надані відповідачеві, чітко вбачається, що до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області не надходили заяви ОСОБА_2 про заміну захисника адвоката Питомця А.В., дія виданого доручення не припинялася, ризиків порушення Стандартів якості надання безоплатної вторинної правової допомоги Регіональним центром не виявлено.

Таким чином, позивач, з огляду на повідомлені обставини справи та надані докази вважає, що висновки дисциплінарного органу не відповідають дійсності, є помилковими та необґрунтованими, тому правових підстав для притягнення його до дисциплінарної відповідальності не було. До того ж, оскаржуване рішення не містить взагалі мотивувань відповідача щодо кваліфікації його дій як грубе порушення.

Крім того, ОСОБА_1 доводить те, що під час розгляду дисциплінарної справи відповідачем допущено порушення процедури її розгляду, оскільки суб`єктом владних повноважень безпідставно не були враховані його пояснення та докази.

За викладених обставин та тверджень позивач вважає, що адміністративний позов є обґрунтованим, а тому наявні правові підстави для його задоволення у повному обсязі.

Відповідач з позовом не погодився та просив відмовити у задоволені позовних вимог, зазначаючи у відзиві на позовну заяву, що 10.09.2019 року до КДКА Одеської області надійшла скарга ОСОБА_2 , в якій заявник просив притягнути до дисциплінарної відповідальності адвоката ОСОБА_1 , оскільки адвокатом допущено грубе порушення його конституційних прав та дії адвоката є нічим іншим як сприяння стороні обвинувачення.

На підставі доручення голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області від 11.09.2019 року за № 210/0/4-19 було проведено перевірку відомостей у зазначеній скарзі та після чого складено довідку від 17.02.2020 року з висновком щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

За результатами розгляду скарги, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата КДКА Одеської області рішенням від 18.02.2020 року порушила дисциплінарну справу.

Сторона відповідача звертає увагу на те, що під час розгляду дисциплінарної справи було встановлено наявність в діях позивача дисциплінарного проступку, оскільки адвокат ОСОБА_1 , всупереч інтересам та бажанню підозрюваного ОСОБА_2 , не поважаючи його свободу вибору захисника, не тільки не відмовився від виконання доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, а й взяв активну участь в проведенні окремої процесуальної слідчої дії, достеменно знаючи про наявність у підозрюваного іншого адвоката, відтак його на законних підстав притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

За правовою позицією відповідача, матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності переконливо свідчать, що адвокат ОСОБА_1 18.08.2019 року беззаперечно усвідомлював, що підозрюваний ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 12019160500004375 дійсно користувався професійною правничою допомогою адвоката ОСОБА_3 . Твердження адвоката Питомця А.В., що підозрюваний ОСОБА_2 не склав письмову заяву про відмову від захисника, не спростовує вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Відповідач вважає, що посилання адвоката ОСОБА_1 на те, що рішенням суду встановлено відсутність підстав для притягнення останнього до дисциплінарної відповідальності, є хибним. В ухвалі Одеського апеляційного суду від 28.08.2019 року по справі № 520/19785/19 встановлено, що під час вручення повідомлення про підозру ОСОБА_2 не було допущено порушень вимог ст. ст. 276, 278 КПК України з боку слідчого. Тобто даний висновок суду жодним чином не виправдовує дії адвоката Питомця А.В., котрий, пересвідчившись в наявності у клієнта захисника за договором та отримавши очевидну відмову від своїх послуг, мав невідкладно повідомити про це Регіональний центр безоплатної правової допомоги та припинити виконання доручення.

Крім того, у відзиві звертається увага суду на те, що залучені до позовної заяви копії листа Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області від 25.08.2020 року та висновку Комітету з питань безоплатної правової допомоги, що діє в складі НААУ від 11.09.2020 року є неналежними та недопустимими доказами, адже вирішення питання про наявність або відсутність дисциплінарного проступку та притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності належить до виключної компетенції КДКА та ВКДКА.

Таким чином, відповідач констатує, що рішення про притягнення позивача до дисциплінарної відповідальності від 21.07.2020 року є мотивованим та правомірним, а під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховувалися обставини вчинення проступку, його наслідки та особа адвоката ОСОБА_1 .

За викладених доводів та аргументів сторона відповідача вважає, що позовні вимоги є безпідставними та необґрунтованими, тому у їх задоволенні слід відмовити у повному обсязі з вищевикладених мотивів.

08.04.2021 року позивач надав до суду відповідь на відзив, у якому наполягав, що жодних порушень ним допущено не було, а відтак правові підстави для притягнення його до дисциплінарної відповідальності взагалі відсутні.

Адвокат ОСОБА_1 стверджує, що висновки дисциплінарного органу не ґрунтуються на дослідженні усіх документів по справі, не враховано в тому числі й документи, які подавалися самим позивачем.

За переконанням позивача адвокат Поліщук А.В. на момент виникнення спірних правовідносин не набув статусу учасника кримінального провадження, а відтак не міг захищати та представляти інтереси ОСОБА_2 з тих підстав, що відповідних документів ним надано не було та при цьому сам підозрюваний не відмовлявся від послуг адвоката Питомця А.В., який діяв за дорученням з Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області.

Таким чином, позивач вважає, що у даному випадку були відсутні підстави для прийняття відповідачем оскаржуваного рішення у зв`язку із відсутністю складу дисциплінарного проступку, тому просив суд позовні вимоги задовольнити як належним чином обґрунтовані.

Від Головного управління Національної поліції в Одеській області до суду надійшли пояснення, де зазначено, що 18.08.2019 року старшим слідчим Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області в рамках кримінального провадження № 12019160500004375 від 17.08.2019 року прийнято рішення про залучення захисника до кримінального провадження, про що винесено відповідну постанову, яку було направлено до Регіонального центру надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області.

На виконання постанови старшого слідчого Слідчого управління Головного управління Національної поліції в Одеській області від 18.08.2019 року, Регіональним центром надання безоплатної вторинної допомоги в Одеській області було видано доручення № 015-0004169 щодо призначення захисника ОСОБА_1 для надання безоплатної вторинної правової допомоги Чорному В.Л.

Представник ГУНП в Одеській області вказувала, що у позивача як захисника ОСОБА_2 не було жодних законних підстав відмовитися від участі у проведені слідчої дії відносно ОСОБА_2 . Окрім іншого, підстав для залучення іншого захисника до кримінального провадження також не було, оскільки КПК України чітко визначено перелік документів, що підтверджують повноваження захисника, а у разі відсутності хоча б одного із необхідних документів така особа не допускається до участі у кримінальному провадженні.

За переконанням ГУНП в Одеській області у діях адвоката ОСОБА_1 відсутній склад дисциплінарного проступку, а рішення відповідача щодо притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності засноване на неповному дослідженні наявних матеріалів.

Тому, за вказаних доводів ГУ НП в Одеській області, вважаючи рішення КДКА Одеської області № 243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року протиправним, просило адміністративний позов задовольнити повністю.

02.04.2021 року до суду від Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області надійшли пояснення, в яких стверджувалося, що на адресу Регіонального центру 18.08.2019 року надійшла постанова старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області про залучення захисника за призначенням у кримінальному провадженні № 12019160500004375 для підозрюваного ОСОБА_2 з метою повідомлення йому про підозру та проведення допиту. Дана постанова старшого слідчого обґрунтована тим, що ОСОБА_2 відмовився від раніше призначеного Регіональним центром адвоката ОСОБА_4 .

На виконання вищезазначеної постанови старшого слідчого Регіональним центром видано доручення № 015-0004169 від 18.08.2019 року адвокату Питомцю А.В. для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 протягом строку дії цього доручення.

20.08.2019 року адвокатом Питомцем А.В. до Регіонального центру подано акт надання безоплатної вторинної правової допомоги за № 4169/19/др., до якого додані, зокрема, розрахунок розміру винагороди та повідомлення про підозру від 18.08.2019 року. При цьому, з даного акту вбачається, що участь адвоката ОСОБА_1 припинена до завершення стадії провадження.

Разом із тим, в ході виконання адвокатом Питомцем А.В. вказаного доручення та після подання звіту щодо його виконання, суб`єкт права на безоплатну вторинну правову допомогу ОСОБА_2 не звертався до Регіонального центру зі скаргами на дії адвоката. З огляду на те, що ОСОБА_2 ані особисто, ані через своїх захисників, не повідомляв Регіональний центр про недоліки захисту, що, начебто, мали місце під час виконання адвокатом ОСОБА_1 доручення, Регіональний центр не мав можливості здійснити відповідний моніторинг якості надання такої правової допомоги.

У поясненнях також зазначається, що в матеріалах адміністративної справи відсутні достатні та допустимі докази того, що адвокат ОСОБА_1 був обізнаний про те, що у підозрюваного ОСОБА_2 були наявні інші захисники за договором, а також те, що ОСОБА_2 відмовився від послуг адвоката ОСОБА_1 .

Крім того, як слідує із пояснень Регіонального центру, в оскаржуваному рішенні КДКА Одеської області невірно визначено вид доручення як «на окрему процесуальну дію», оскільки доручення видавалося для «здійснення захисту за призначенням».

За приведених доводів та аргументів Регіональний центр вважає, що позов є обґрунтованим і такий належить задовольнити у повному обсязі.

Інших процесуальних заяв по суті спору, які визначені статтею 159 КАС України, від сторін до суду не надходило.

Розглянувши матеріали справи, з`ясувавши фактичні обставини, які мають значення для вирішення спору, оцінивши надані учасниками судового процесу докази в їх сукупності, суд дійшов наступного.

Судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що Питомець Артем Валерійович є адвокатом та має свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2059 від 30.06.2011 року, яке видане Одеською обласною КДКА (т. 2, а.с. 45).

10 вересня 2019 року за вх. № 972/0/7-19 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області надійшла скарга ОСОБА_2 з проханням провести перевірку дії адвоката Питомця Артема Валерійовича, свідоцтво про право на зайняття адвокатською діяльністю № 2059, видане Одеською обласною КДКА 30.06.2011 року та притягнути до дисциплінарної відповідальності, із наступним позбавленням заняття адвокатською діяльністю та виключенням із єдиного реєстру (т. 2, а.с. 7-11).

Дорученням голови дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 210/0/4-19 від 11.09.2019 року члену дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області Слободянику Олексію Ігоровичу доручено провести перевірку відомостей, викладених в скарзі ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 (т. 2, а.с. 6).

18 вересня 2019 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області за вих. № 635/0/9-19 від 16 вересня 2019 року адвокату ОСОБА_1 направлено лист з пропозицією у строк до 01.10.2019 року надати письмові пояснення по скарзі ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 46, 47).

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 24 грудня 2019 року, оформленого протоколом № 35 вирішено продовжити перевірку матеріалів № 243/19 за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката Питомця А.В. (т. 2, а.с. 61).

15 січня 2020 року засобами електронного зв`язку членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області ОСОБА_5 направлено адвокату Поліщуку Артему Вадимовичу запит вих. № 14/01-01з від 14.01.2020 року, в якому запропоновано надати письмові пояснення про відомі обставини вручення Чорному підозри 18.08.2019 року, а також надати засвідчені копії ордеру та договору про надання правової допомоги ОСОБА_2 (т. 2, а.с. 62, 63).

16 січня 2020 року на виконання отриманого запиту від КДКА Одеської області адвокатом Поліщуком Артемом Вадимовичем направлено пояснення та запитувані документи (т. 2, а.с. 64-74).

17 лютого 2020 року за вх. № 10/243-19/10-20 до КДКА Одеської області членом дисциплінарної палати надано було довідку за результатами перевірки скарги ОСОБА_2 , де запропоновано порушити дисциплінарну справу стосовно адвоката ОСОБА_1 за наявності в його діях ознак дисциплінарного проступку (т. 2, а.с. 75-79).

Рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 18 лютого 2020 року, вирішено порушити дисциплінарну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії адвоката ОСОБА_1 у зв`язку із наявністю в діях адвоката ОСОБА_1 ознак складу дисциплінарного проступку (т. 2, а.с. 82-86).

21 лютого 2020 року КДКА Одеської області листами за вих. № 209/0/9-20, № 210/0/9-20 від 21.02.2020 року проінформувала адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також адвоката Поліщука А.В. про те, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 10.03.2020 року о 16:00 годині (т. 2, а.с. 87-92).

10 березня 2020 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області зупинено провадження у дисциплінарній справі № 243/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 та призначено розгляд справи на 17 березня 2020 року на 17:00 (т. 2, а.с. 98-99).

Телефонограмою № 7 від 11.03.2020 року адвоката ОСОБА_1 повідомлено про можливість ознайомитися з матеріалами дисциплінарного провадження за скаргою ОСОБА_2 та було узгоджено із адвокатом час для ознайомлення в приміщенні КДКА Одеської області, а саме 11.03.2020 року о 16:00 (т. 2, а.с. 100).

Телефонограмами № 11 та № 16 від 17.03.2020 року адвоката ОСОБА_1 та адвоката ОСОБА_3 повідомлено про те, що розгляд дисциплінарної справи, призначеного на 17 березня 2020 року не відбудеться у зв`язку із введенням карантину на всій території України через розповсюдження гострої респіраторної інфекції, спричинену коронавірусом COVID-19 (т. 2, а.с. 103, 104).

Також 17 березня 2020 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області зупинено провадження у дисциплінарній справі № 243/19 стосовно адвоката ОСОБА_1 за скаргою ОСОБА_2 на підставі наказу голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 16.03.2020 р. № 4-К (т. 2, а.с. 105).

17.06.2020 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області листами за вих. № 428/0/9-20 та № 429/0/9-20 від 16.06.2020 року, а також телефонограмами №30 та № 31 від 17.06.2020 року проінформувало адвоката ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також адвоката ОСОБА_3 про те, що розгляд дисциплінарної справи призначено на 23.06.2020 року о 16:30 годині (т. 2, а.с. 109-117).

23 червня 2020 року до дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області адвокатом Питомцем А.В. надано письмові пояснення разом із додатками (т. 2, а.с. 118-175).

23 червня 2020 року дисциплінарною палатою Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області клопотання адвоката Питомця А.В. про заслуховування пояснень свідків задоволено, зупинено розгляд дисциплінарної справи та призначено наступне засідання у справі на 07.07.2020 р. о 17:00 (т. 2, а.с. 179-181).

07 липня 2020 року від адвоката Поліщука Артема Вадимовича до КДКА Одеської області надійшло письмове клопотання про долучення до справи документів (т. 2, а.с. 191-209).

07 липня 2020 року на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області прийнято рішення про задоволення клопотань адвоката ОСОБА_1 та адвоката Поліщука А.В. про залучення пояснень та матеріалів кримінального провадження до матеріалів дисциплінарної справи, у задоволені клопотання адвоката Питомця А.В. щодо відкладення розгляду справи відмовлено, розгляд справи продовжено.

Також на засіданні дисциплінарної палати КДКА Одеської області 07.07.2020 року розглянуто та задоволено клопотання ОСОБА_2 про надання додаткового часу з метою долучення додаткових документів до справи у зв`язку із чим розгляд було зупинено та призначено засідання на 21.07.2020 року о 16:30 (т. 2, а.с. 212-218).

09 липня 2020 року за вх. № 591/0/7-20 до КДКА Одеської області від адвоката Поліщука Артема Вадимовича надійшло клопотання про долучення до справи документів разом із додатками (т. 2, а.с. 220-232).

13 липня 2020 року телефонограмою № 49 адвоката Питомця А.В. повідомлено про те, що представником ОСОБА_2 адвокатом Поліщуком А.В. подано клопотання про долучення документів до справи, копію яких підготовлено також і адвокату Питомцю А.В., які в подальшому були отримані ним 16.07.2020 року (т. 2, а.с. 233).

14 липня 2020 року за вих. № 14/07-01з уповноваженим членом дисциплінарної палати КДКА Одеської області направлено запит до Директора Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області з проханням направити до КДКА Одеської області копії всіх документів, складених та поданих адвокатом ОСОБА_1 до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області на виконання доручення від 18.08.2019 року № 015-0004169 (т. 2, а.с. 234-235).

20 липня 2020 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області на адресу КДКА Одеської області направлено лист за вих. № 01-19/776, в якому зазначалося, що на виконання доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги за призначенням від 18.08.2019 року за № 015-0004169 ОСОБА_2 адвокатом Питомцем А.В. надано повідомлення про підозру у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за № 12019160500004375 від 17.08.2019 року, за ознаками кримінального правопорушення передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України відносно ОСОБА_2 .

До Регіонального центру не надходили заяви ОСОБА_2 про заміну адвоката Питомця А.В., дія доручення № 015-0004169 від 18.08.2019 року Регіональним центром не припинялась.

Щодо надання копій документів, поданих адвокатом Питомцем А.В. до Регіонального центру про виконання останнім доручення для надання безоплатної вторинної правової допомоги ОСОБА_2 то у їх наданні було відмовлено у зв`язку із тим, що така інформація з обмеженим доступом та без відповідної згоди розпорядника інформації не може бути розголошеною (т. 2, а.с. 236, 237).

21 липня 2020 року Кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури Одеської області прийнято рішення № 243/1/14-2/2020, яким вирішено притягнути адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2059 від 30.06.2011 року, видане на підставі рішення КДКА Одеської області № VI-22/178 від 24.06.2011 року) до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку, передбаченого п.п. 2,3 ч. 2 ст. 34 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» та застосовано до адвоката ОСОБА_1 (свідоцтво про право на заняття адвокатською діяльністю № 2059 від 30.06.2011 року, видане на підставі рішення КДКА Одеської області № VI-22/178 від 24.06.2011 року) дисциплінарне стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці (т. 2, а.с. 245-251).

30 вересня 2020 року Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури прийнято рішення № ІХ-003/2020, яким скаргу адвоката ОСОБА_1 залишено без задоволення, а рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області від 21.07.2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності та застосування дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці залишено без змін (т. 1, а.с. 35-38).

Не погоджуючись із рішенням Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 243/1/14-2/2020, вважаючи його протиправним, позивач звернувся до суду із даним позовом для захисту порушеного права.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Статтею 131-2 Конституції України визначено, що для надання професійної правничої допомоги в Україні діє адвокатура. Незалежність адвокатури гарантується. Засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначаються законом.

Правові засади організації і діяльності адвокатури та здійснення адвокатської діяльності в Україні визначені в Законі України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» №5076-VI від 05 липня 2012 року (далі - Закон №5076-VI).

Відповідно до положень статті 2 Закону № 5076-VI, адвокатура - це недержавний самоврядний інститут, що забезпечує здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги на професійній основі, а також самостійно вирішує питання організації і діяльності адвокатури в порядку, установленому цим Законом.

Частиною третьою статті 2 Закону №5076-VI установлено, що з метою забезпечення належного здійснення адвокатської діяльності, дотримання гарантій адвокатської діяльності, захисту професійних прав адвокатів, забезпечення високого професійного рівня адвокатів та вирішення питань дисциплінарної відповідальності адвокатів в Україні діє адвокатське самоврядування.

Відповідно до частини першої статті 4 вказаного Закону, адвокатська діяльність здійснюється на принципах верховенства права, законності, незалежності, конфіденційності та уникнення конфлікту інтересів.

За змістом статті 21 Закону №5076-VI, під час здійснення адвокатської діяльності адвокат зобов`язаний, зокрема, дотримуватись присяги адвоката України та правил адвокатської етики, виконувати інші обов`язки, передбачені законодавством та договором про надання правової допомоги.

За приписами частини першої-третьої статті 31 Закону № 5076-VI право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється, зокрема, у разі: накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Накладення на адвоката дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю може застосовуватися виключно у разі: 1) повторного протягом року вчинення дисциплінарного проступку; 2) порушення адвокатом вимог щодо несумісності; 3) систематичного або грубого одноразового порушення правил адвокатської етики.

Частиною третьої статті 31 Закону № 5076-VI передбачено, що право на заняття адвокатською діяльністю зупиняється: з підстави, передбаченої пунктом 3 частини першої цієї статті, - з дня прийняття кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідного рішення.

Статтею 33 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» визначено загальні умови дисциплінарної відповідальності адвоката.

Відповідно до частин 1, 2 статті 33 Закону №5076-VI адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності у порядку дисциплінарного провадження з підстав, передбачених цим Законом.

Дисциплінарне провадження - це процедура розгляду письмової скарги, яка містить відомості про наявність у діях адвоката ознак дисциплінарного проступку.

При цьому, згідно з частиною першою статті 34 Закону №5076-VI підставою для притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності є вчинення ним дисциплінарного проступку.

За визначенням, наведеним у частині другій статті 34 Закону №5076-VI, дисциплінарним проступком адвоката є: порушення вимог несумісності; порушення присяги адвоката України; порушення правил адвокатської етики; розголошення адвокатської таємниці або вчинення дій, що призвели до її розголошення; невиконання або неналежне виконання своїх професійних обов`язків; невиконання рішень органів адвокатського самоврядування; порушення інших обов`язків адвоката, передбачених законом.

Статтею 35 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що за вчинення дисциплінарного проступку до адвоката може бути застосовано одне з таких дисциплінарних стягнень:1) попередження; 2) зупинення права на заняття адвокатською діяльністю на строк від одного місяця до одного року; 3) для адвокатів України - позбавлення права на заняття адвокатською діяльністю з наступним виключенням з Єдиного реєстру адвокатів України, а для адвокатів іноземних держав - виключення з Єдиного реєстру адвокатів України.

Згідно зі ст.36 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», право на звернення до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури із заявою (скаргою) щодо поведінки адвоката, яка може бути підставою для дисциплінарної відповідальності, має кожен, кому відомі факти такої поведінки.

Дисциплінарне провадження складається з таких стадій: 1) проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката; 2) порушення дисциплінарної справи; 3) розгляд дисциплінарної справи; 4) прийняття рішення у дисциплінарній справі (ст.37 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»).

За правилами ст. 38 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», заява (скарга) щодо поведінки адвоката, яка може мати наслідком його дисциплінарну відповідальність, реєструється кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури та не пізніше трьох днів з дня її надходження передається до дисциплінарної палати.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури за дорученням голови палати проводить перевірку відомостей, викладених у заяві (скарзі), та звертається до адвоката для отримання письмового пояснення по суті порушених питань.

Під час проведення перевірки член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури має право опитувати осіб, яким відомі обставини вчинення діяння, що має ознаки дисциплінарного проступку, отримувати за письмовим запитом від органів державної влади та органів місцевого самоврядування, їх посадових та службових осіб, керівників підприємств, установ, організацій незалежно від форми власності та підпорядкування, громадських об`єднань, фізичних осіб необхідну для проведення перевірки інформацію, крім інформації з обмеженим доступом.

Орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їх посадові та службові особи, керівники підприємств, установ, організацій, громадських об`єднань, фізичні особи, яким надіслано запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, зобов`язані не пізніше десяти робочих днів з дня отримання запиту надати відповідну інформацію, копії документів.

Відмова в наданні інформації на запит члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, несвоєчасне або неповне надання інформації, надання інформації, що не відповідає дійсності, тягнуть за собою відповідальність, передбачену законом.

За результатами перевірки відомостей членом дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури складається довідка, яка має містити викладення обставин, виявлених під час перевірки, висновки та пропозиції щодо наявності підстав для порушення дисциплінарної справи. Заява (скарга) про дисциплінарний проступок адвоката, довідка та всі матеріали перевірки подаються на розгляд дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Відповідно до статті 39 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», за результатами розгляду заяви (скарги) про дисциплінарний проступок адвоката, довідки та матеріалів перевірки дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури більшістю голосів членів палати, які беруть участь у її засіданні, вирішує питання про порушення або відмову в порушенні дисциплінарної справи стосовно адвоката.

Рішення про порушення дисциплінарної справи з визначенням місця, дня і часу її розгляду чи про відмову в порушенні дисциплінарної справи надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох днів з дня прийняття такого рішення. До рішення про порушення дисциплінарної справи, яке надсилається або вручається адвокату, додається довідка члена дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, складена за результатами перевірки.

Рішення про порушення дисциплінарної справи або про відмову в порушенні дисциплінарної справи може бути оскаржено протягом тридцяти днів з дня його прийняття до Вищої кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або до суду.

Відповідно до ст.40 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», дисциплінарна справа стосовно адвоката розглядається дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури протягом тридцяти днів з дня її порушення.

Розгляд дисциплінарної справи здійснюється на засадах змагальності. Під час розгляду справи дисциплінарна палата заслуховує повідомлення члена дисциплінарної палати, який проводив перевірку, про результати перевірки, пояснення адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, та пояснення інших заінтересованих осіб.

Адвокат, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особа, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, мають право надавати пояснення, ставити питання учасникам провадження, висловлювати заперечення, подавати докази на підтвердження своїх доводів, заявляти клопотання і відводи, користуватися правовою допомогою адвоката.

У разі неможливості з поважних причин брати участь у засіданні кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури адвокат, стосовно якого розглядається справа, може надати по суті порушених питань письмові пояснення, які додаються до матеріалів справи. Письмові пояснення адвоката оголошуються на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури.

Неявка адвоката чи особи, яка ініціювала питання дисциплінарної відповідальності адвоката, на засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури без поважних причин за умови наявності доказів завчасного повідомлення зазначених осіб про місце, день і час засідання не перешкоджає розгляду дисциплінарної справи. У разі повторної неявки зазначених осіб на засідання палати розгляд справи здійснюється за їх відсутності незалежно від причин неявки.

Розгляд справи про дисциплінарну відповідальність адвоката є відкритим, крім випадків, якщо відкритий розгляд справи може призвести до розголошення адвокатської таємниці.

Під час засідання дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури ведеться протокол, який підписується головуючим та секретарем засідання.

Статтею 41 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» встановлено, що за результатами розгляду дисциплінарної справи дисциплінарна палата кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймає рішення про притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності за вчинення дисциплінарного проступку і застосування до нього дисциплінарного стягнення або про закриття дисциплінарної справи. Рішення дисциплінарної палати приймається більшістю голосів від її загального складу, крім рішення про припинення права на заняття адвокатською діяльністю, яке приймається двома третинами голосів від її загального складу.

Рішення у дисциплінарній справі має бути вмотивованим. Під час обрання виду дисциплінарного стягнення враховуються обставини вчинення проступку, його наслідки, особа адвоката та інші обставини.

Рішення у дисциплінарній справі приймається за відсутності адвоката, стосовно якого порушено дисциплінарну справу, та особи, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката.

Член дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури, який проводив перевірку відомостей про дисциплінарний проступок адвоката, не бере участь у голосуванні.

Рішення оголошується на засіданні дисциплінарної палати кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Копія рішення надсилається або вручається під розписку адвокату та особі, яка ініціювала питання про дисциплінарну відповідальність адвоката, протягом трьох робочих днів з дня прийняття рішення.

Згідно із частинами першою та третьою статті 50 Закону №5076-VI, кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури утворюється, зокрема, з метою вирішення питань щодо дисциплінарної відповідальності адвокатів; кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури діє у складі кваліфікаційної та дисциплінарної палат. Кваліфікаційна палата утворюється у складі не більше дев`яти членів, дисциплінарна - не більше одинадцяти членів палати.

Відповідно до п. 3 ч. 5 ст. 50 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» до повноважень кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури належать, зокрема, прийняття рішень про зупинення або припинення права на заняття адвокатською діяльністю.

Приписами частини шостої статті 50 Закону №5076-VI установлено, що засідання кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури уважається правомочним, якщо на ньому присутні більше половини членів її палат.

Частиною сьомою статті 50 Закону №5076-VI передбачено, що рішення кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури приймається шляхом голосування більшістю голосів від загальної кількості членів її палат.

Таким чином, системний аналіз наведених нормативних положень дозволяє суду зробити висновок, що адвоката може бути притягнуто до дисциплінарної відповідальності за наявності в його діяннях ознак дисциплінарного проступку. При цьому, адвокат, в силу презумпції невинуватості не повинен доводити відсутність в його діях складу дисциплінарного проступку, а наявність чи відсутність такого факту повинно бути встановлено під час розгляду дисциплінарної справи на засадах змагальності.

Суд зауважує, що притягнення адвоката до дисциплінарної відповідальності може вважатися законним лише у разі доведення його вини у вчиненні дисциплінарного проступку за встановленою процедурою та за стандартом доказування «поза розумним сумнівом». Лише у цьому випадку рішення дисциплінарного органу може вважатися не лише законним, а й обґрунтованим.

Як слідує із матеріалів справи позивач оскаржує рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року, яким адвоката ОСОБА_1 притягнуто до дисциплінарної відповідальності із застосуванням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Позивач, звертаючись до суду із даним адміністративним позовом, доводить, що в його діях відсутній склад дисциплінарного проступку. У свою чергу відповідач зазначаючи про законність та обґрунтованість оскаржуваного акту вказує на те, що зібрані докази при розгляді дисциплінарної справи адвоката ОСОБА_1 доводять наявність в його діях дисциплінарного проступку, а відтак позивача на законних підставах притягнуто до дисциплінарної відповідальності.

Суд, з огляду на вимоги статті 52 Закону № 5076-VI, констатує, що встановлення факту вчинення адвокатом дисциплінарного проступку або відсутність складу дисциплінарного проступку в діях адвоката, що є підставою для прийняття дисциплінарною палатою кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури або Вищою кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури відповідних рішень, є виключним повноваженням зазначених органів адвокатського самоврядування.

Суд може надати правову оцінку рішенню кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури виключно у контексті дотримання відповідної процедури, не втручаючись у надану відповідачем юридичну оцінку доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Така правова позиція міститься в постановах Верховного Суду від 25.06.2018 у справі №810/1972/17, від 24.06.2020 у справі №813/2639/18, від 14.12.2020 у справі №821/1030/17, від 30.09.2021 у справі №440/1376/19, від 12.10.2021 у справі №820/4155/18 і у справі №820/4158/18, від 23.12.2021 у справі №826/13972/18, від 10.11.2022 у справі №826/14291/17, від 19.10.2023 у справі №280/1396/22, від 28.06.2023 у справі №640/20223/20, від 14.09.2023 у справі №240/44051/21.

Водночас у рішеннях Європейського суду з прав людини склалася практика, яка підтверджує, що дискреційні повноваження не повинні використовуватися свавільно, а суд повинен контролювати рішення, прийняті на підставі реалізації дискреційних повноважень, максимально ефективно (рішення у справі «Hasan and Chaush v.Bulgaria» № 30985/96).

Відповідно до рішення Європейського суду з прав людини у справі «Suominen v. Finland», заява № 37801/97, пункт 36), якої орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень; принцип обґрунтованості рішення суб`єкта владних повноважень полягає у тому, щоб рішення було прийнято з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії), на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення.

Згідно з Рекомендацією Комітету Міністрів Ради Європи № R (80)2, прийнятої 11.03.1980, державам-членам стосовно здійснення адміністративними органами влади дискреційних повноважень як дискреційне повноваження слід розуміти повноваження, яке адміністративний орган, приймаючи рішення, може здійснювати з певною свободою дискреції, тобто, коли такий орган може обрати з кількох юридично допустимих рішень те, яке він вважає найкращим за певних обставин.

Адміністративний суд, перевіряючи рішення, дію чи бездіяльність суб`єкта владних повноважень на відповідність, закріпленим ч. 2 ст. 2 КАС України критеріям, не втручається у дискрецію (вільний розсуд) суб`єкта владних повноважень поза межами перевірки за названими критеріями. Завдання адміністративного судочинства полягає не у забезпеченні ефективності державного управління, а в гарантуванні дотримання вимог права, інакше було б порушено принцип розподілу влади.

Таким чином можна дійти висновків, що в контексті встановлених обставин справи, характеру спірних правовідносин, адміністративний суд крізь призму вимог статті 2 КАС України може оцінити повноту дослідження та врахування відповідною кваліфікаційно-дисциплінарною комісією адвокатури усіх фактів та обставин, які з`ясовувалися такою комісією щодо діянь адвоката у контексті дотримання процедури, не втручаючись при цьому у дискреційні повноваження стосовно визначення «грубості» дисциплінарного правопорушення, обрання суворості дисциплінарного стягнення і наданої юридичної оцінки доказам, зібраним у ході процедури проведення перевірки відомостей про дисциплінарний проступок адвоката на предмет їх достатності.

Одним із критеріїв оцінювання судами рішень, дій та бездіяльності суб`єктів владних повноважень є прийняття ними рішень обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії).

Цей критерій відображає принцип обґрунтованості рішення або дії. Він вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі. Суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями, а не конкретними обставинами. Так само недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Виконання завдань адміністративного судочинства залежить від встановлення адміністративним судом у справі об`єктивної істини та правильного застосування норм матеріального та процесуального права, а тому статтею 9 КАС України на суд покладено обов`язок вживати передбачені законом заходи, необхідні для правильного з`ясування всіх обставин справи. Дієвість адміністративного судочинства залежить від того, на скільки повно і всебічно будуть підтверджені доказами обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Таким чином, в межах спірних правовідносин суд повинен перевірити спірне рішення відповідача про притягнення до дисциплінарної відповідальності на предмет наявності критеріїв свавільності чи явного необґрунтування.

З оскаржуваного рішення та доводів відповідача, зазначених у відзиві на позовну заяву встановлено, що адвоката Питомця А.В. притягнуто до дисциплінарної відповідальності, оскільки всупереч інтересам та бажанню підозрюваного ОСОБА_2 , не поважаючи його свободу вибору захисника, адвокат Питомець А.В. не тільки не відмовився від виконання доручення Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, а й взяв активну участь в проведенні окремої процесуальної слідчої дії, достеменно знаючи про наявність у підозрюваного іншого адвоката.

В якості обґрунтувань підстав та мотивів прийняття оскаржуваного рішення суб`єкт владних повноважень також зазначив, що матеріали дисциплінарного провадження у своїй сукупності переконливо свідчать, що адвокат Питомець А.В. 18.08.2019 року беззаперечно усвідомлював, що підозрюваний ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 12019160500004375 дійсно користувався професійною правничою допомогою адвоката ОСОБА_3 . Твердження адвоката Питомця А.В., що підозрюваний ОСОБА_2 не склав письмову заяву про відмову від захисника, не спростовує вчинення адвокатом дисциплінарного проступку.

Отже, враховуючи характер спірних правовідносин, суд з метою перевірки спірного рішення за критерієм обґрунтованості, має зокрема переконатися у тому чи не є зроблені відповідачем висновки свавільними чи явно необґрунтованими щодо дій адвоката Питомця А.В. при здійснення захисту за призначенням підозрюваного ОСОБА_2 .

Судом встановлено та не заперечується сторонами, що 17.08.2019 року приблизно о 01 годині 20 хвилин у приміщені готелю «Токіо Стар» відбулася пожежа та цього ж дня було затримано ОСОБА_2 у зв`язку із підозрою у вчиненні ним кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України (т. 2, а.с. 126-128).

17 серпня 2019 року Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області видано доручення № 015-0004162, яким адвоката Прядко Олексія Анатолійовича призначено захисником Чорного В.Л. (т. 2, а.с. 20).

18 серпня 2019 року старшим слідчим СУ ГУНП в Одеській області прийнято постанову про залучення захисника за призначенням, яка мотивована тим, що слідчим управлінням ГУНП в Одеській області проводиться досудове розслідування у кримінальному провадженні № 12019160500004375 внесеного до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17.08.2019 року за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 270 КК України. 17.08.2019 року через Регіональний центр з надання безоплатної вторинної допомоги в Одеській області був призначений адвокат ОСОБА_4 для надання безоплатної правової вторинної ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В той же день, а саме 17.08.2019 року від підозрюваного Чорного В.Л. надійшла заява про відмову від захисника Прядко О.А.

На підставі викладеного постановлено залучити захисника за призначенням для підозрюваного ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 через Одеський обласний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги та забезпечити його прибуття 18.08.2019 року на 16:00 до ІТТ № 1 ГУНП в Одеській області для повідомлення про підозру та допиту в якості підозрюваного (т. 2, а.с. 17).

18 серпня 2019 року на підставі постанови СУ ГУНП в Одеській області від 18.08.2019 року № б/н видано доручення № 015-0004169 для надання безоплатної вторинної правової допомоги, у кримінальному провадженні стосовно особи якої відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням.

Згідно доручення № 015-0004169 Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області призначив адвоката ОСОБА_1 для надання безоплатної правової вторинної допомоги (здійснення захисту, здійснення представництва інтересів особи у кримінальному провадженні у якому підзахисного визнано потерпілим та складення документів процесуального характеру) у межах процесуальних прав та обов`язків, визначених статтями 46, 47 Кримінального процесуального кодексу України, протягом строку дії цього доручення Чорному Вадиму Львовичу, дата народження ІНФОРМАЦІЯ_2 у кримінальному провадженні № 12019160500004375, дата внесення до Єдиного реєстру досудових розслідувань 17 серпня 2019 р.

Адвокатові Питомцю Артему Валерійовичу забезпечити надання безоплатної правової вторинної допомоги та прибути 18 серпня 2019 р., о 16 год. 00 хв. До ІТТ № 1 ГУНП в Одеській області, Одеська область, Одеса, вул. Преображенська, буд. 44а.

Це доручення діє до закриття кримінального провадження; закінчення останнього судового провадження з перегляду судових рішень; використання всіх національних засобів правового захисту (т. 1, а.с. 39).

18 серпня 2019 року о 17 год. 25 хв. старшим слідчим слідчого управління ГУНП в Одеській області капітаном поліції Близнюк В.С. у присутності адвоката Питомця А.В. вручено ОСОБА_2 повідомлення про підозру (т. 2, а.с. 145-152).

Як слідує із обґрунтувань правових позицій сторін по справі, позивач та відповідач по-різному надають оцінку обставинам, які і стали предметом розгляду дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 .

Так, приймаючи оскаржуване рішення відносно адвоката ОСОБА_1 , відповідач вважав доведеним склад дисциплінарного проступку, оскільки адвокат Питомець А.В. 18.08.2019 року беззаперечно усвідомлював, що підозрюваний ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 12019160500004375 дійсно користувався професійною правничою допомогою адвоката ОСОБА_3 . Натомість позивач заперечує наявність в своїх діях інкримінованого йому дисциплінарного проступку.

Таким чином, одним із спірних питань у даних правовідносинах, є те чи підтверджено надання адвокатом Питомцем А.В. безоплатної правової вторинної допомоги підозрюваному ОСОБА_2 за наявності в останнього іншого захисника та всупереч інтересам самого підозрюваного.

Частиною 1 статті 42 КПК України передбачено, що підозрюваним є особа, якій у порядку, передбаченому статтями 276-279 цього Кодексу, повідомлено про підозру, особа, яка затримана за підозрою у вчиненні кримінального правопорушення, або особа, щодо якої складено повідомлення про підозру, однак його не вручено їй внаслідок невстановлення місцезнаходження особи, проте вжито заходів для вручення у спосіб, передбачений цим Кодексом для вручення повідомлень.

Відповідно до пункту 3 частини 3 статті 42 КПК України, підозрюваний має зокрема право на першу вимогу мати захисника і побачення з ним до першого допиту з дотриманням умов, що забезпечують конфіденційність спілкування, а також після першого допиту - мати такі побачення без обмеження їх кількості й тривалості; на участь захисника у проведенні допиту та інших процесуальних дій; на відмову від захисника в будь-який момент кримінального провадження; на отримання правової допомоги захисника за рахунок держави у випадках, передбачених цим Кодексом та/або законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги, в тому числі у зв`язку з відсутністю коштів на її оплату.

У свою чергу за змістом статті 45 КПК України, захисником є адвокат, який здійснює захист підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, виправданого, особи, стосовно якої передбачається застосування примусових заходів медичного чи виховного характеру або вирішувалося питання про їх застосування, а також особи, стосовно якої передбачається розгляд питання про видачу іноземній державі (екстрадицію).

Захисником не може бути адвокат, відомості про якого не внесено до Єдиного реєстру адвокатів України або стосовно якого у Єдиному реєстрі адвокатів України містяться відомості про зупинення або припинення права на зайняття адвокатською діяльністю.

Загальні правила участі захисника у кримінальному провадженні врегульовано статтею 46 КПК України.

Так, відповідно до ч. 1 ст. 46 КПК України, захисник не має права взяти на себе захист іншої особи або надавати їй правову допомогу, якщо це суперечить інтересам особи, якій він надає або раніше надавав правову допомогу.

Згідно із частинами 4-7 статті 46 КПК України, захисник користується процесуальними правами підозрюваного, обвинуваченого, захист якого він здійснює, крім процесуальних прав, реалізація яких здійснюється безпосередньо підозрюваним, обвинуваченим і не може бути доручена захиснику, з моменту надання документів, передбачених статтею 50 цього Кодексу, слідчому, прокурору, слідчому судді, суду.

Захисник має право брати участь у проведенні допиту та інших процесуальних діях, що проводяться за участю підозрюваного, обвинуваченого, до першого допиту підозрюваного мати з ним конфіденційне побачення без дозволу слідчого, прокурора, суду, а після першого допиту - такі ж побачення без обмеження кількості та тривалості. Такі зустрічі можуть відбуватися під візуальним контролем уповноваженої службової особи, але в умовах, що виключають можливість прослуховування чи підслуховування.

Документи, пов`язані з виконанням захисником його обов`язків, без його згоди не підлягають огляду, вилученню чи розголошенню слідчим, прокурором, слідчим суддею, судом.

Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх службові особи зобов`язані виконувати законні вимоги захисника.

Відповідно до ч. 1 ст. 47 КПК України, захисник зобов`язаний використовувати засоби захисту, передбачені цим Кодексом та іншими законами України, з метою забезпечення дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного, обвинуваченого та з`ясування обставин, які спростовують підозру чи обвинувачення, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного, обвинуваченого.

Статтею 48 КПК України передбачено, що захисник може у будь-який момент бути залученим підозрюваним, обвинуваченим, їх законними представниками, а також іншими особами за проханням чи згодою підозрюваного, обвинуваченого до участі у кримінальному провадженні. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані надати затриманій особі чи особі, яка тримається під вартою, допомогу у встановленні зв`язку із захисником або особами, які можуть запросити захисника, а також надати можливість використати засоби зв`язку для запрошення захисника. Слідчий, прокурор, слідчий суддя, суд зобов`язані утримуватися від надання рекомендацій щодо залучення конкретного захисника.

Захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням у випадках та в порядку, визначених статтями 49 та 53 цього Кодексу.

За змістом статті 49 КПК України слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд зобов`язані забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні у випадках, якщо:

1) відповідно до вимог статті 52 цього Кодексу участь захисника є обов`язковою, а підозрюваний, обвинувачений не залучив захисника;

2) підозрюваний, обвинувачений заявив клопотання про залучення захисника, але за відсутністю коштів чи з інших об`єктивних причин не може його залучити самостійно;

3) слідчий, прокурор, слідчий суддя чи суд вирішить, що обставини кримінального провадження вимагають участі захисника, а підозрюваний, обвинувачений не залучив його.

Захисник може бути залучений слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом в інших випадках, передбачених законом, що регулює надання безоплатної правової допомоги.

У випадках, передбачених частиною першою цієї статті, слідчий, прокурор виносить постанову, а слідчий суддя та суд постановляє ухвалу, якою доручає відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, призначити адвоката для здійснення захисту за призначенням та забезпечити його прибуття у зазначені у постанові (ухвалі) час і місце для участі у кримінальному провадженні.

Постанова (ухвала) про доручення призначити адвоката негайно направляється відповідному органу (установі), уповноваженому законом на надання безоплатної правової допомоги, і є обов`язковою для негайного виконання. Невиконання, неналежне або несвоєчасне виконання постанови (ухвали) про доручення призначити адвоката тягнуть відповідальність, встановлену законом.

При цьому, суд враховує, що Звітно-виборним з`їздом адвокатів України 09 червня 2017 року затверджено Правила адвокатської етики (далі - ПАЕ).

Відповідно до Преамбули ПАЕ, правила слугують обов`язковою для використання адвокатами системою орієнтирів при збалансуванні, практичному узгодженні своїх багатоманітних, іноді суперечливих професійних прав та обов`язків відповідно до статусу, основних завдань адвокатури і принципів її діяльності, визначених Конституцією України, Законом № 5076-VI та іншими законодавчими актами, а також закріплюють єдину систему критеріїв оцінки етичних аспектів поведінки адвоката.

За положеннями статті 2 ПАЕ, дія Правил поширюється, на всі види адвокатської діяльності та в частині, визначеній Правилами, - на іншу діяльність (дії) адвоката, в тому числі соціально - публічну діяльність адвоката, яка може вступити в суперечність з професійними обов`язками адвоката, або підірвати престиж адвокатської професії.

За змістом статті 7 ПАЕ вбачається, що у своїй професійній діяльності адвокат (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язаний використовувати всі свої знання та професійну майстерність для належного захисту й представництва прав та законних інтересів клієнта, дотримуючись чинного законодавства України, сприяти утвердженню та практичній реалізації принципів верховенства права та законності.

Відповідно до статті 8 ПАЕ, у межах дотримання принципу законності адвокат зобов`язаний у своїй професійній діяльності виходити з переваги інтересів клієнта.

Адвокат повинен поважати свободу вибору клієнтом захисника своїх прав (представника чи особи, яка надає йому професійну правничу (правову) допомогу), і не перешкоджати у реалізації цієї свободи.

Адвокат, який надає безоплатну вторинну правову допомогу на підставі доручення органу (установи) з надання безоплатної вторинної правової допомоги, зобов`язаний виходити з переваги інтересів особи, якій йому доручено надавати безоплатну правову допомогу, перед своїми власними інтересами та не спонукати її до укладення Договору про надання професійної правничої (правової) допомоги з ним особисто або з адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням чи іншим суб`єктом або адвокатом.

Як слідує із статті 23 ПАЕ, до укладення договору з клієнтом адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання) повинен з`ясувати у нього, чи він не пов`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення.

Якщо клієнт пов`язаний чинним договором з іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) на виконання тотожного або такого, що частково збігається за обсягом, доручення та бажає залучити ще одного адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), адвокат (особа, уповноважена на підписання договору про надання правової допомоги від імені адвокатського бюро чи адвокатського об`єднання), у випадку згоди на це клієнта, зобов`язаний роз`яснити клієнту про його обов`язок одразу після укладення договору про надання правової допомоги проінформувати про це адвоката (адвокатське бюро, адвокатське об`єднання), який раніше прийняв доручення від нього.

Неприпустимо прямо або опосередковано схиляти клієнта до зміни адвоката (адвокатського бюро, адвокатського об`єднання), якщо немає об`єктивних підстав вважати, що подальше надання правової допомоги клієнту іншим адвокатом (адвокатським бюро, адвокатським об`єднанням) може завдати шкоди його інтересам.

При заміні адвоката новий адвокат не несе відповідальність у зв`язку з виплатою гонорару і компенсацій іншому адвокату.

Адвокат, залучений до участі в окремій процесуальній дії, повинен невідкладно після отримання доручення вжити всіх можливих заходів щодо з`ясування, який саме адвокат (адвокати) представляє інтереси клієнта у цій справі, негайно зв`язатися з цим адвокатом (адвокатами), з`ясувати причини його (їх) відсутності, а також особливості позиції надання професійної правничої (правової) допомоги адвокатом (адвокатами) у цій справі.

Адвокат під час участі в окремій процесуальній дії не має права відступати від позиції клієнта та основного адвоката (адвокатів) у цій справі.

На підставі вищевикладеного, суд робить висновок, що підозрюваний безумовно має право на вибір захисника, який в силу наданих йому повноважень, забезпечить дотримання прав, свобод і законних інтересів підозрюваного та з`ясує обставини, які спростовують підозру, пом`якшують чи виключають кримінальну відповідальність підозрюваного.

При цьому, суд звертає увагу, що положеннями КПК України також передбачено можливість слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду забезпечити участь захисника у кримінальному провадженні. При цьому, рішення слідчого, прокурора, слідчого судді чи суду про залучення захисника за призначенням є обов`язковим для негайного його виконання.

Незалежно від того, який саме захисник (за призначенням чи за договором) забезпечує захист прав та інтересів особи, він повинен діяти відповідно до вимог чинного законодавства України та Правил адвокатської етики.

З матеріалів справи вбачається та не заперечується сторонами, що у зв`язку із надходженням до Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області від 18.08.2019 року № б/н, Регіональним центром видано доручення № 015-0004169, яким уповноважено адвоката ОСОБА_1 в межах кримінального провадження № 12019160500004375.

На виконання даного доручення Регіонального центру адвокат Питомець А.В. того ж дня прибув за місцем виклику та перебування підозрюваного ОСОБА_2 для здійснення захисту його прав та інтересів, що також визнається сторонами.

Дисциплінарна палата Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області приймаючи рішення № 243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності вважала встановленими обставини, за яких позивач був обізнаний про наявність у підозрюваного іншого захисника, а також те, що ОСОБА_2 відмовився від послуг адвоката ОСОБА_1 .

Натомість сам позивач, звертаючись до суду із адміністративним позовом, заперечив щодо наявності в його діях дисциплінарного проступку, а викладені висновки дисциплінарного органу піддає сумніву, зазначаючи про їх необґрунтованість.

Перевіряючи оскаржуваний акт на предмет обґрунтованості з огляду на мотиви його прийняття, не втручаючись у дискреційні повноваження відповідача, суд зазначає наступне.

Частиною 1 статті 25 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» передбачено, що порядок та умови залучення адвокатів до надання безоплатної правової допомоги встановлюються законом.

Правовідносини у сфері надання безоплатної правової допомоги суб`єктам права на безоплатну первинну правову допомогу та суб`єктам права на безоплатну вторинну правову допомогу врегульовані Законом України від 02 червня 2011 року № 3460-VI "Про безоплатну правову допомогу" (далі - Закон № 3460-VI).

Відповідно до ст.1 Закону № 3460-VI безоплатна правова допомога - правова допомога, що гарантується державою та повністю або частково надається за рахунок коштів Державного бюджету України, місцевих бюджетів та інших джерел; правова допомога - надання правових послуг, спрямованих на забезпечення реалізації прав і свобод людини і громадянина, захисту цих прав і свобод, їх відновлення у разі порушення; правові послуги - надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; здійснення представництва інтересів особи в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; забезпечення захисту особи від обвинувачення; надання особі допомоги в забезпеченні доступу особи до вторинної правової допомоги та медіації.

Відповідно до ст.13 Закону №3460-VI безоплатна вторинна правова допомога - вид державної гарантії, що полягає у створенні рівних можливостей для доступу осіб до правосуддя.

Безоплатна вторинна правова допомога включає такі види правових послуг: 1) захист; 2) здійснення представництва інтересів осіб, що мають право на безоплатну вторинну правову допомогу, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 3) складення документів процесуального характеру.

Приписами п.7 ч.1 ст.14 Закону №3460-VI визначено, що право на безоплатну вторинну правову допомогу згідно з цим Законом та іншими законами України мають такі категорії осіб: особи, у кримінальних провадженнях стосовно яких відповідно до положень Кримінального процесуального кодексу України захисник залучається слідчим, прокурором, слідчим суддею чи судом для здійснення захисту за призначенням або проведення окремої процесуальної дії, а також особи, засуджені до покарання у вигляді позбавлення волі, тримання в дисциплінарному батальйоні військовослужбовців або обмеження волі, - на всі види правових послуг, передбачені частиною другою статті 13 цього Закону.

Відповідно до ст.15 Закону №3460-VI суб`єктами надання безоплатної вторинної правової допомоги в Україні є: 1) центри з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) адвокати, включені до Реєстру адвокатів, які надають безоплатну вторинну правову допомогу.

У свою чергу, за змістом пункту 3 частини 1 статті 23 Закону №3460-VI, надання безоплатної вторинної правової допомоги припиняється за рішенням Центру з надання безоплатної правової вторинної правової допомоги у разі якщо особа користується захистом іншого захисника або залучила іншого представника у справі, за якою їй призначено захисника чи представника відповідно до цього Закону.

Відповідно до ст.25 Закону №3460-VI суб`єкт надання безоплатної вторинної правової допомоги має право: 1) здійснювати захист у кримінальному провадженні під час досудового розслідування та судового провадження на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 2) брати участь у розгляді справи про адміністративне правопорушення на підставі доручення Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 3) представляти права і законні інтереси осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами на підставі доручення/наказу Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) запитувати і отримувати документи та інші матеріали або їх копії, необхідні у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги в судах, інших державних органах, органах місцевого самоврядування, перед іншими особами; 5) збирати відомості з метою використання їх під час захисту прав і законних інтересів осіб, які мають право на отримання безоплатної вторинної правової допомоги; 6) ознайомлюватися в органах державної влади, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах та організаціях з необхідними для забезпечення ефективного правового захисту документами, крім тих, що є державною таємницею; 7) інформувати Центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги про настання обставин, що передбачають припинення надання безоплатної вторинної правової допомоги у випадках, передбачених частиною першою статті 23 цього Закону; 8) на належну оплату діяльності з надання безоплатної вторинної правової допомоги.

Згідно з частиною першою статті 26 Закону №3460-VI адвокат або працівник Центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги, який надає безоплатну вторинну правову допомогу, зобов`язаний: 1) неухильно дотримуватися вимог Конституції України, цього Закону, міжнародних договорів України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, та інших нормативно-правових актів; 2) надавати якісно та в необхідному обсязі безоплатну вторинну правову допомогу; 3) приймати до провадження справи осіб, які потребують безоплатної вторинної правової допомоги, відповідно до договорів, укладених з Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги, або наказів, виданих Центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги; 4) не розголошувати конфіденційну інформацію про особу, яка стала відомою у зв`язку з наданням безоплатної вторинної правової допомоги.

Суд констатує, що адвокат Питомець А.В. був залучений до захисту підозрюваного ОСОБА_2 в межах кримінального провадження № 12019160500004375 на підставі доручення № 015-0004169, виданого Регіональним центром з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, яке було оформлено у зв`язку із надходженням до Регіонального центру постанови старшого слідчого СУ ГУНП в Одеській області Близнюка В.С. від 18.08.2019 року № б/н.

При цьому, надані відповідачем суду матеріали дисциплінарної справи відносно адвоката ОСОБА_1 доводять, що дія оформленого доручення № 015-0004169 не припинялася та до Регіонального центру не надходили заяви ОСОБА_2 про заміну адвоката Питомця А.В. (т. 2, а.с. 236, 237).

Суд звертає увагу, що оскаржуване рішення відповідача не містить мотивів, за яких означена інформація не була взята до уваги дисциплінарною палатою КДКА Одеської області при вирішенні питання стосовно наявності чи відсутності в діях адвоката ОСОБА_1 складу дисциплінарного проступку, хоча і була своєчасно надана розпорядником інформації на запит члена дисциплінарної палати КДКА Одеської області Слободяника О.І. та долучалася до матеріалів дисциплінарної справи.

Також суд частково погоджується із доводами позивача, що при ухвалені оскаржуваного рішення відповідачем не були взяті до уваги його пояснення та надані докази, оскільки із прийнятого рішення № 243/1/14-5/2020 вбачається, що дисциплінарна палата врахувала доводи позивача в частині форми відмови від захисника та наданої копії ухвали Одеського апеляційного суду від 28.08.2019 року (справа № 520/19785/19) й надала їм відповідну оцінку.

Разом із тим, суд зауважує, що дисциплінарною палатою не досліджувалося повідомлення про підозру ОСОБА_2 від 18.08.2019 року в контексті дотримання вимог ч. 2 ст. 54 КПК України, за якою у разі відмови або заміни захисника, такі факти повинні бути зафіксовані у протоколі процесуальної дії або журналі судового засідання.

Також, під час розгляду дисциплінарної справи та ухвалення рішення дисциплінарною палатою КДКА Одеської області не встановлювався факт підтвердження або не підтвердження згідно вимог чинного законодавства України станом на 18.08.2019 року повноважень адвоката Поліщука А.В. як захисника ОСОБА_2 при повідомлені йому підозри в межах кримінального провадження № 12019160500004375, хоча з наявних матеріалів дисциплінарної справи, судом встановлено, що такі доводи, хоча і різні за змістом висловлювали як адвокат Питомець А.В., так і сам ОСОБА_2 та адвокат Поліщук А.В.

На думку суду, залишення без належного реагування доводів учасників розгляду дисциплінарної скарги щодо ключових аспектів, які об`єктивно впливали на прийняття рішення, за наслідками розгляду дисциплінарної скарги ОСОБА_2 , створює дефект прийнятого індивідуального акту та свідчить про його необґрунтованість позаяк дисциплінарним органом не надано у спірному рішенні оцінки усім важливим обставинам, якими учасники дисциплінарного провадження аргументували правові позиції як в усних, так і в письмових поясненнях. Не є достатнім вмотивованими висновки дисциплінарного органу, які хоча і встановлюють певні обставини спірної ситуації, однак не надають відповідь на ті обставини, що дійсно мають важливе значення для вирішення справи.

Суд наголошує, що рішення суб`єкта владних повноважень повинні ґрунтуватися на оцінці усіх фактів та обставин, що мають значення. Мають значення, як правило, ті обставини, які передбачені нормою права, що застосовується. Суб`єкт владних повноважень повинен врахувати усі ці обставини, тобто надати їм правову оцінку: прийняти до уваги або відхилити. У разі відхилення певних обставин висновки повинні бути мотивованими, особливо, коли має місце несприятливе для особи рішення.

Принцип обґрунтованості рішення вимагає від суб`єкта владних повноважень враховувати як обставини, на обов`язковість урахування яких прямо вказує закон, так і інші обставини, що мають значення у конкретній ситуації. Для цього він має ретельно зібрати і дослідити матеріали, що мають доказове значення у справі, наприклад, документи, пояснення осіб, тощо.

При цьому, суб`єкт владних повноважень повинен уникати прийняття невмотивованих висновків, обґрунтованих припущеннями та неперевіреними фактами, а не конкретними обставинами. Так само, недопустимо надавати значення обставинам, які насправді не стосуються справи. Несприятливе для особи рішення повинно бути вмотивованим.

Разом з тим, приймаючи рішення або вчиняючи дію, суб`єкт владних повноважень не може ставати на сторону будь-якої з осіб та не може виявляти себе заінтересованою стороною у справі, виходячи з будь-якого нелегітимного інтересу, тобто інтересу, який не випливає із завдань цього суб`єкта, визначених законом.

Прийняття рішення, вчинення (не вчинення) дії вимагає від суб`єкта владних повноважень діяти добросовісно, тобто з щирим наміром щодо реалізації владних повноважень та досягнення поставлених цілей і справедливих результатів, з відданістю визначеним законом меті та завданням діяльності, передбачувано, без корисливих прагнень досягти персональної вигоди, привілеїв або переваг через прийняття рішення та вчинення дії.

Висновки та рішення суб`єкта владних повноважень можуть ґрунтуватися виключно на належних, достатніх, а також тих доказах, які одержані з дотриманням закону.

За таких обставин, суд приходить висновку, що в межах даних спірних правовідносин рішення дисциплінарної палати КДКА Одеської області № 243/1/14-5/2020 від 21.07.2020 року не може вважатися обґрунтованим, з урахуванням вищенаведених висновків суду, а відтак визнається судом протиправним та скасовується.

На підставі вищевикладеного суд вважає, що виявлені під час офіційного з`ясування обставин справи порушення, які були допущені відповідачем, є достатніми підставами для скасування оскаржуваного рішення, тому позовні вимоги підлягають задоволенню.

Частиною 1 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення.

Частиною 2 ст. 77 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.

Отже, за наявного правового регулювання та встановлених обставин суд робить висновок, що позов є обґрунтованим та підлягає задоволенню.

Згідно ч. 1 ст. 143 КАС України суд вирішує питання щодо судових витрат у рішенні, постанові або ухвалі.

Позивачем при поданні позовної заяви було сплачено судовий збір у розмірі 840,80 грн., ці витрати суд покладає на відповідача згідно ч.1 ст.139 КАС України.

Керуючись ст. ст. 139, 241-246, 250, 255, 260, 262, 295, 297 КАС України, суд, -

ВИРІШИВ:

Адміністративний позов адвоката ОСОБА_1 до Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області, треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області, Головне управління Національної поліції в Одеській області про визнання протиправним та скасування рішення задовольнити повністю.

Визнати протиправним та скасувати рішення дисциплінарної палати Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області № 243/1/14-2/2020 від 21.07.2020 року про притягнення адвоката ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності із накладенням дисциплінарного стягнення у вигляді зупинення права на заняття адвокатською діяльністю строком на три місяці.

Стягнути з Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Одеської області на користь адвоката ОСОБА_1 витрати зі сплати судового збору у розмірі 840(вісімсот сорок)грн. 80коп.

Рішення суду може бути оскаржено в порядку та в строки, встановлені ст. ст. 293,295 КАС України, до П`ятого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили в порядку та в строки, встановлені ст. 255 КАС України.

Учасники справи:

Позивач: ОСОБА_1 (РНОКПП: НОМЕР_1 ; адреса: АДРЕСА_1 ).

Відповідач: Кваліфікаційно-дисциплінарна комісія адвокатури Одеської області (код ЄДРПОУ: 23861029; адреса: вул. Жуковського, буд. 23, кв. 1, 1-А, м. Одеса, 65045).

Треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмету спору:

Регіональний центр з надання безоплатної вторинної правової допомоги в Одеській області (код ЄДРПОУ: 38351628; адреса: вул. Льва Толстого, буд. 6, м.Одеса, 65023).

Головне управління Національної поліції в Одеській області (код ЄДРПОУ: 40108740; адреса: вул. Єврейська, буд. 12, м. Одеса, 65014).

Суддя М.М. Аракелян