Рішення від 25.06.2025 по справі 201/6396/25

Справа № 201/6396/25

Провадження № 2-о/201/214/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року м. Дніпро

Соборний районний суд міста Дніпра у складі:

головуючого судді Демидової С.О.,

з секретарем судового засідання Терновою А.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду у м. Дніпрі заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту , що має юридичне значення факту належності правовстановлюючого документа,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 23 травня 2025 року звернулася до суду із заявою, де заінтересованими особами є ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Перша дніпровська державна нотаріальна контора про встановлення факту, що має юридичне значення факту належності правовстановлюючого документа,в якій просила суд:

Встановити факт належності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документа - Договору купівлі-продажу, посвідченого 29 березня 1996р. державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Білоус С.В., зареєстрованим в реєстрі за №7-2467, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» та записаного в реєстрову книгу №XXXIV за реєстровим №84, в якому її прізвище, ім?я та по батькові записано з помилкою: « ОСОБА_4 », де вона виступила покупцем (разом з ОСОБА_2 ) нерухомого майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

В обґрунтування своєї заяви заявник посилається на те, що вона ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську (паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 25 червня 2012 року).

Згідно із свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим відділом ЗАГС Індустріального району 24 серпня 1990 року, запис в якому зроблено російською мовою. « ОСОБА_5 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, батьками якої записані « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_6 ».

29 березня 1996 року державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори був посвідчений Договір купівлі-продажу, (зареєстрований в реєстрі за № 7-2467), згідно якого ОСОБА_2 , що діяв за себе та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_1 купив у ОСОБА_7 квартиру за адресою АДРЕСА_1 .

Згідно листа Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» № 9254 від 07.08.2024р. «про надання інформації» вбачається, що станом на 31.12.2012р. в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності на квартиру за : гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996р., посвідченого Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №7-2467, зареєстроване в КП «ДМБТ» та записане в реєстрову книгу №XXXIV за реєстровим №84.

З довідки №7988 про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб від 09.10.2024р. вбачається, що в електронній картотеці за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім?ї / зареєстрованих входять: ?? ОСОБА_3 (Заінтересована особа - 2) - мати Заявника та дружина Заінтересованої особи - 1; ?? ОСОБА_1 (Заявниця) - донька Заінтересованої особи - 1 та Заінтересованої особи.

Отже, з вищезазначеного вбачається, що заявниця на момент укладення договору була неповнолітньою особою, від імені якої діяв її батько.

Єдиним документом, що посвідчував особу Заявниці було Свідоцтво про народження НОМЕР_3 , видане відділом ЗАГС Індустріального району 24 серпня 1990 року, де всі записи зроблено російською мовою в тому числі прізвище, ім?я та по батькові дитини - « ОСОБА_5 ».

З договору вбачається, що він викладений українською мовою, тому прізвище, ім?я та по батькові дитини (Заявника) було перекладено на власний розсуд нотаріусом.

Пізніше, 25 червня 2012 року, заявниця отримала паспорт громадянина України серія НОМЕР_2 де її прізвише, ім?я та по батькові на українській мові визначено як « ОСОБА_1 », а на російській мові - « ОСОБА_5 ».

В результаті граматичної помилки, що допущена при перекладі прізвища та по батькові заявниці у правовстановлюючому документі, заявниця позбавлена можливості розпорядитися своїм майном, оскільки існують розбіжності в документах, які не дозволяють однозначно ідентифікувати її як співвласника. Оскільки в позасудовому порядку вона позбавлена можливості захистити свої права, то змушена в судовому порядку звернутись до суду.

Заяви, клопотання, інші процесуальні дії у справі

Згідно із протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 23 травня 2025 року справа за указаної заявою передана для розгляду судді Демидовій С.О. (а.с.32).

Ухвалою судді Соборного районного суду міста Дніпра від 28 травня 2025 року провадження у справі було відкрито (а.с. 26).

Заявник в судове засідання не з`явилася, просила справу розглянути за її відсутності.

Заінтересовані особи також в судове засідання не з`явилися надали заяви про розгляд справи за їх відсутності.

Верховний Суд у постанові від 01.10.2020 у справі № 361/8331/18 зазначив про те, що якщо учасники судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні.

Таким чином, суд вважає за можливе ухвалити у справі рішення суду в судовому засіданні за відсутності сторін та без фіксування процесу технічними засобами відповідно до положень ч. 2 ст. 247 ЦПК.

Фактичні обставини встановленні судом

ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, паспорт громадянина України НОМЕР_2 , виданий Жовтневим РВ ДМУ УМВС України в Дніпропетровській області 25 червня 2012 року (а.с. 11-14).

Згідно із свідоцтвом про народження НОМЕР_3 , виданим відділом ЗАГС Індустріального району 24 серпня 1990 року, запис в якому зроблено російською мовою « ОСОБА_5 » народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в м. Дніпропетровську, батьками якої записані « ОСОБА_2 » та « ОСОБА_6 » (а.с.10).

29 березня 1996 року державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори був посвідчений Договір купівлі-продажу, (зареєстрований в реєстрі за № 7-2467), згідно якого ОСОБА_2 , що діяв за себе та від імені неповнолітньої дочки ОСОБА_1 купив у ОСОБА_7 квартиру за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 6-7).

Згідно листа Комунального підприємства «Дніпровське міське бюро технічної інвентаризації» № 9254 від 07.08.2024р. «про надання інформації» вбачається, що станом на 31.12.2012р. в інвентаризаційній справі за адресою: АДРЕСА_1 , містяться відомості про право власності на квартиру за : гр. ОСОБА_2 , гр. ОСОБА_1 , на підставі договору купівлі-продажу від 29.03.1996р., посвідченого Першою дніпропетровською державною нотаріальною конторою за реєстром №7-2467, зареєстроване в КП «ДМБТ» та записане в реєстрову книгу №XXXIV за реєстровим №84 (а.с.8).

З довідки №7988 про склад сім?ї або зареєстрованих у житловому приміщення/будинку осіб від 09.10.2024р. вбачається, що в електронній картотеці за адресою: АДРЕСА_1 , до складу сім?ї/зареєстрованих входять: ?? ОСОБА_3 (Заінтересована особа - 2) - мати Заявника та дружина Заінтересованої особи - 1; ?? ОСОБА_1 (Заявниця) - донька Заінтересованої особи - 1 та Заінтересованої особи (а.с9).

Відповідно до картки фізичної особи платника податків прізвище заявниці вказано як ОСОБА_1 (а.с. 15).

В результаті граматичної помилки, що допущена при перекладі прізвища та по батькові заявниці у правовстановлюючому документі, заявниця позбавлена можливості розпорядитися своїм майном, оскільки існують розбіжності в документах, які не дозволяють однозначно ідентифікувати її як співвласника. Оскільки в позасудовому порядку вона позбавлена можливості захистити свої права, то змушена в судовому порядку звернутись до суду.

Суд, розглянувши подані заявником матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються заявлені вимоги, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення справи по суті, приходить до таких висновків.

Відповідно до п. 5 ч. 2ст. 293 ЦПК України суд розглядає в порядку окремого провадження справи про встановлення фактів, що мають юридичне значення.

У відповідності з п. 1Постанови Пленуму Верховного Суду України від 31.03.1995 № 5 «Про судову практику в справах про встановлення фактів, що мають юридичне значення» в порядку окремого провадження розглядаються справи про встановлення фактів, якщо згідно з законом такі факти породжують юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав громадян.

Згідно зі ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до вимог ст.5 ЦПК України здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором.

У випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Вимогами ст.10 ЦПК України передбачено, що суд при розгляді справи керується принципом верховенства права. Суд розглядає справи відповідно до Конституції України, законів України, міжнародних договорів, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України. Суд застосовує інші правові акти, прийняті відповідним органом на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що встановлені Конституцією та законами України. Суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Відповідно до вимог ст. 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч.1 ст. 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданими відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

У відповідності до вимог ч.1 ст.6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Встановлення факту належності документів дозволить в подальшому заявниці реалізувати своє право на розпорядження майном.

Відповідно до п. 6 ч. 1 ст.315ЦПК України суд розглядає справи про встановлення факту: належності правовстановлюючих документів особі, прізвище, ім`я, по батькові, місце і час народження якої, що зазначені в документі, не збігаються з прізвищем, ім`ям, по батькові, місцем і часом народження цієї особи, зазначеним у свідоцтві про народження або в паспорті.

Перелік фактів, які встановлюються судом, не є вичерпним. Суд може встановлювати й інші факти, що мають юридичне значення.

Предметом розгляду заяви є встановлення факту належності заявниці Договору купівлі-продажу, посвідченого 29 березня 1996р. державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Білоус С.В., зареєстрованим в реєстрі за №7-2467, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» та записаного в реєстрову книгу №XXXIV за реєстровим №84, в якому її прізвище, ім?я та по батькові записано з помилкою: « ОСОБА_4 », де вона виступила покупцем (разом з ОСОБА_2 ) нерухомого майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

У даному випадку, виключним способом захисту права заявника є звернення до суду із заявою в порядку окремого провадження про встановлення факту, що має юридичне значення, а саме факту належності документа.

Аналізуючи наявні у справі докази у їх сукупності, суд вважає доведеним той факт, що ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) належить правовстановлюючий документ - Договір купівлі-продажу, посвідчений 29 березня 1996р. державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Білоус С.В., зареєстрований в реєстрі за №7-2467, зареєстрований в КП «ДМБТІ» та записаний в реєстрову книгу №XXXIV за реєстровим №84, в якому її прізвище, ім?я та по батькові записано з помилкою: « ОСОБА_4 », де вона виступила покупцем (разом з ОСОБА_2 ) нерухомого майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Згідно з законом, встановлення вказаного факту породжує юридичні наслідки, тобто від них залежить виникнення, зміна або припинення особистих чи майнових прав заявника, а саме: встановлення факту належності вказаного документа дозволить в подальшому заявниці реалізувати своє право на розпорядження майном, а відтак суд вважає заяву заявниці обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.

На підставі викладеного, керуючись ст. 12, 13, 81, 259, 263-265, 293, 294, 315 ЦПК України, суд, -

УХВАЛИВ:

Заяву ОСОБА_1 ,заінтересовані особи ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,Перша дніпровськадержавна нотаріальна контора провстановлення факту,що маєюридичне значення фактуналежності правовстановлюючого документа задовольнити.

Встановити фактналежності ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) правовстановлюючого документа - Договору купівлі-продажу, посвідченого 29 березня 1996р. державним нотаріусом Першої дніпропетровської державної нотаріальної контори Білоус С.В., зареєстрованим в реєстрі за №7-2467, зареєстрованого в КП «ДМБТІ» та записаного в реєстрову книгу №XXXIV за реєстровим №84, в якому її прізвище, ім?я та по батькові записано з помилкою: « ОСОБА_4 », де вона виступила покупцем (разом з ОСОБА_2 ) нерухомого майна - квартири розташованої за адресою: АДРЕСА_1 .

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Якщо у судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складання, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст рішення складено 27 червня 2025 року.

Суддя С.О. Демидова