Рішення від 26.06.2025 по справі 216/2454/25

Справа № 216/2454/25

провадження №2/216/1854/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2025 року м. Кривий Ріг

Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області у складі:

головуючого судді Стартановича Д.В.,

за участі секретаря судового засідання Кравець А.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом.,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернудась до Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу Дніпропетровської області з наступними вимогою (з урахуванням уточнення позовних вимог) визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , а саме квартира АДРЕСА_3 у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 від 19.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованого у реєстрі за № 4038, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Позовні вимоги позивач обгрунтовує наступним:

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , за життя, 19.10.2015, склала заповіт на ім`я ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 . Указаний заповіт посвідчено приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстровано в реєстрі за № 4038.

Відповідно до вказаного заповіту ОСОБА_2 , на випадок смерті, належну їй частину житлового будинку з господарчими побудовами та частину земельної ділянки, яка надана для їх обслуговування, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_4 , заповіла ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Указаний вище заповіт є чинним, що підтверджується інформаційною довідкою зі Спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори) від 04.05.2020 № 60098371.

Відповідно до повного витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 04.05.2020 № 00026262696 Бородянским районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Київській області 08.07.2017 вчинено актовий запис № 86 про шлюб та змінено прізвище позивача з ОСОБА_4 на ОСОБА_5 .

ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , померла ІНФОРМАЦІЯ_2 у місті Кривий Ріг Дніпропетровської області, що підтверджується свідоцтвом про смерть від 27.04.2020 серії НОМЕР_2 , яке видано Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро).

Спадкоємців за законом на обов`язкову частку спадщини (непрацездатних батьків померлої, малолітніх, неповнолітніх та непрацездатних за віком, або за станом здоров`я дітей, чоловіка померлої, інвалідів 1-ї, 2-ї, 3-ї групи), згідно ст. 1241 Цивільного кодексу України, немає.

04.05.2020 позивач звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомової Н.І. на підставі заповіту ОСОБА_2 від 19.10.2015 № 4038 із заявою про прийняття спадщини, яка залишилась після смерті ОСОБА_2 , у виді 1/4 частки житлового будинку з господарчими побудовами за адресою: АДРЕСА_4 та частину земельної ділянки, на якій розташований цей житловий будинок.

Приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Дніпропетровської області Пахомовою Н.І. 04.05.2020 після смерті ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , заведено спадкову справу № 35/2020, що підтверджується витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 04.05.2020 № 60098358.

05.03.2025 позивач звернулась до приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Н.І. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом на спадкове майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_2 ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , а саме: 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 (група приміщень, по позначені на плані: 2-1, 2-2, 2-3, тамбур 1, загальною площею 32,9 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., літня кухня В, вбиральня Н, гараж М).

Постановою приватного нотаріуса Криворізького районного нотаріального округу Пахомової Н.І. від 05.03.2025 відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане спадкове майно за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ: договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарній біржі «Новий Вік» від 13.04.2000 № 1-87, не посвідчений нотаріально і не відповідає вимогам діючого законодавства, станом на 13.04.2000.

13.04.2000 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на товарній біржі «НОВИЙ ВІК» укладено договір купівлі-продажу 1/4 частки домоволодіння, яка складається з квартири АДРЕСА_6 , цегляної літньої кухні «В», металевої вбиральні «Н», шлакоблочного гаража «М», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 .

Указаний договір купівлі-продажу на підставі ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» зареєстровано 13.04.2000 на біржі нерухомості «НОВИЙ ВІК».

Товарна біржа із назвою «НОВИЙ ВІК» на теперішній час не існує, а ідентифікаційний код юридичної особи товарної біржі «НОВИЙ ВІК» (24609148) належить товарній біржі «СЛОВ`ЯНАСЬКА УНІВЕРСАЛЬНА БІРЖА», яку відповідно до відомостей Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань припинено.

Право спільної часткової власності ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 13.04.2000 на вищевказане нерухоме майно зареєстровано 15.05.2000 у Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 1-87, номер запису у реєстровій книзі 7/3П-742-4712. Указане підтверджується відміткою Криворізького міського бюро технічної інвентаризації на договорі купівлі-продажу від 13.04.2000, а також довідкою КП ДОР «Криворізьке БТІ» від 02.11.2020 № 182785.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 11.04.2025 року позовну заяву було залишено без руху.

18 квітня 2025 року позивачем було надано суду уточнену позовну заяву.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 21.04.2025 року було відкрито відкрито провадження у справі та призначено підготовче судове засідання.

Ухвалою Центрально-Міського районного суду міста Кривого Рогу від 05.06.2025 року було закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Представником відповідача виконавчим комітетом Центрально-Міської районної у місті ради надав до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Просив суд винести рішення за умови наявності всіх необхідних документів.

Представником позивача надано до суду клопотання про розгляд справи без його участі. Просив суд позовні вимоги задовольнити.

Відповідно до положень статті 55 Конституції України права і свободи людини і громадянина захищаються судом.

Згідно з ч. 1 ст. 4 Цивільного процесуального кодексу України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Відповідно до положень статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, визнання права.

Згідно зі ст. 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

Статтею 1217 ЦК України передбачено, що спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (ст. 1218 ЦК України).

Як визначено ст. 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Положеннями ст. 1269 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу або в сільських населених пунктах - уповноваженій на це посадовій особі відповідного органу місцевого самоврядування заяву про прийняття спадщини.

Згідно з ч. 1 ст. 1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її (ч. 1 статті 1268 ЦК України).

У відповідності до пп. 4.14, 4.16, 4.17, п. 4 глави 10 розділу ІІ Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 22.02.2012 № 296/5, свідоцтво про право на спадщину видається за наявності у спадковій справі всіх необхідних документів.

При видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус обов`язково перевіряє: факт смерті спадкодавця, час і місце відкриття спадщини, наявність підстав для закликання до спадкоємства, якщо має місце спадкування за законом, прийняття спадкоємцем спадщини у встановлений законом спосіб, склад спадкового майна, на яке видається свідоцтво про право на спадщину. На підтвердження цих обставин від спадкоємців витребовуються документи, які підтверджують вказані факти.

За відсутності у спадкоємця необхідних для видачі свідоцтва про право на спадщину документів нотаріус роз`яснює йому процедуру вирішення зазначеного питання в судовому порядку.

Видача свідоцтва про право на спадщину на майно, право власності на яке підлягає державній реєстрації, проводиться нотаріусом після подання документів, що посвідчують право власності спадкодавця на таке майно, крім випадків, передбачених пунктом 3 глави 7 розділу І цього Порядку, та перевірки відсутності заборони, обтяження іпотекою або арешту цього майна.

Відповідно до п. 23 Постанови Пленуму Верховного суду України від 30.05.2008 року № 7 «Про судову практику у справах про спадкування» свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Згідно з положеннями статті 328 ЦК України право власності набувається на підставах, що не заборонені законом, зокрема, з правочинів, тобто дій особи, спрямованих на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Право власності вважається набутим правомірно, якщо інше прямо не випливає із закону або незаконність набуття права власності не встановлена судом.

Відповідно до ст. 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.

Тобто, право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою та є винятковим способом захисту, що має застосовуватись, якщо існують перешкоди для оформлення спадкових прав у нотаріальному порядку.

У постанові Верховний Суд України від 04.04.2011 року (справа № 3-18гс 11) роз`яснено, що згідно з вимогами статті 392 ЦК України власник майна може пред`явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності. За змістом вищезазначеної норми потреба в цьому заході захисту права власності виникає тоді, коли наявність суб`єктивного права власника непідтверджена відповідними доказами, підлягає сумніву, не визнається іншими особами або оспорюється ними.

Аналогічні роз`яснення містяться і в пункті 37 постанови Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ «Про судову практику в справах про захист права власності та інших речових прав» від 07.02.2014 року № 5.

Дослідивши матеріали справи суд приходить до наступних висновків:

Відповідно до витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб від 04.05.2020 № 00026262696, позивачкою ОСОБА_1 08.07.2017 було змінено прізвище з ОСОБА_3 на ОСОБА_1 у зв`язку з реєстрацією шлюбу (номер актового запису 86), що також підтверджується копією свідоцтва про шлюб .

Відповідно до заповіту ОСОБА_2 від 19.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького міського нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованого в реєстрі за № 4038 остання заповідала належній їй частину житлового будинку з господарчими побудовами та частину земельної ділянки, наданої для їх обслуговування, які знаходяться в АДРЕСА_4 з ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 , що також підтверджується окрім копії відповідного заповіту- витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі від 19.10.2015 № 41833665 та копією інформаційної довідки зі Спадкового реєстру (заповіти/ спадкові договори) від 04.05.2020 № 60098371.

Згідно копії свідоцтва про смерть ОСОБА_2 , виданого 27.04.2020 Центрально-Міським районним у місті Кривому Розі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Південно-Східного міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Дніпро) ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 актовий запис № 455.

04 травня 2020 року ОСОБА_1 звернулась до приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Пахомової Н.І. із заявою про прийняття спадщини за заповітом ОСОБА_2 , що підтверджується її копією.

Відповідно до постанови приватного нотаріуса Криворізького міського нотаріального округу Пахомової Н.І. від 05.03.2025 про відмову у вчиненні нотаріальної дії ОСОБА_1 було відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на вищевказане спадкове майно за адресою: АДРЕСА_2 , після смерті ОСОБА_2 , 1934 року народження, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_4 , у зв`язку з тим, що правовстановлюючий документ: договір купівлі-продажу, зареєстрований на товарній біржі «Новий Вік» від 13.04.2000 № 1-87, не посвідчений нотаріально і не відповідає вимогам діючого законодавства, станом на 13.04.2000.

13.04.2000 між ОСОБА_6 та ОСОБА_2 на товарній біржі «НОВИЙ ВІК» укладено договір купівлі-продажу 1/4 частки домоволодіння, яка складається з квартири АДРЕСА_6 , цегляної літньої кухні «В», металевої вбиральні «Н», шлакоблочного гаража «М», що знаходиться за адресою: АДРЕСА_4 . Зазначений договір купівлі-продажу на підставі ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» зареєстровано 13.04.2000 на біржі нерухомості «НОВИЙ ВІК». 15 травня 2000 року договір було зареєстровано в у Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 1-87, номер запису у реєстровій книзі 7/3П-742-4712, про що свідчить відповідний запис на договорі та довідка КП ДОР «Криворізьке бюро технічної інвентаризації» від 02.11.2020 № 182785.

Відповідно до розпорядження голови обласної державної адміністрації від 19 травня 2016 року № Р-223/0/3-16 вулиця «10-річчя Жовтня» перейменована на вулицю «Гданцівська».

Вирішуючи позовні вимоги суд виходить з такого.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення (ч. 2 ст. 77 ЦПК України).

За ч. 1 ст. 79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи. Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).

Згідно зі ст. 328 ЦК України право власності набувається на підставах, не заборонених законом.

Відповідно до абз. 3 ч. 2 ст. 331 ЦК України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.

Згідно з ч. 3 ст. 3 Закону України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» права на нерухоме майно, які підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації.

Згідно з ч. 4 ст. 3 зазначеного Закону права на нерухоме майно, що виникли до набрання чинності цим Законом, визнаються дійсними у разі відсутності їх державної реєстрації, передбаченої цим Законом, за таких умов: якщо реєстрація прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення, або якщо на момент виникнення прав діяло законодавство, що не передбачало обов`язкової реєстрації таких прав.

За ст. 153 ЦК УРСР в редакції 1963 року, яка діяла на момент укладення правочину та підлягає застосуванню до спірних правовідносин (надалі ЦК 1963 року), договір є укладеним, якщо сторонами досягнуто згоди за всіма істотними умовами. Істотними є ті умови договору, які визнані такими за законом або необхідні для договорів даного виду, а також всі ті умови, щодо яких за заявою однієї з сторін повинно бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 224 ЦК 1963 року за договором купівлі-продажу продавець зобов`язується передати майно у власність покупцеві, а покупець зобов`язується прийняти майно і сплатити за нього певну грошову суму.

Згідно зі ст. 227 ЦК 1963 року, що діяв на час укладення договору купівлі-продажу від 23 грудня 2000 року, договір купівлі-продажу житлового будинку повинен бути нотаріально посвідчений, якщо хоча б однією з сторін є громадянин. Недодержання цієї вимоги тягне недійсність договору (стаття 47 цього Кодексу).

Відповідно до ст. 47 ЦК 1963 року нотаріальне посвідчення угод обов`язкове лише у випадках, зазначених у законі. Недодержання в цих випадках нотаріальної форми тягне за собою недійсність угоди з наслідками, передбаченими ч. 2 ст. 48 цього Кодексу. Якщо одна зі сторін повністю або частково виконала угоду, що потребує нотаріального посвідчення, а друга сторона ухиляється від нотаріального оформлення угоди, суд вправі за вимогою сторони, яка виконала угоду, визнати угоду дійсною. В цьому разі наступне нотаріальне оформлення угоди не вимагається.

Державна реєстрація права власності на житлові будинки, споруди регулювалася підзаконними нормативними актами, зокрема, такими як Інструкція про порядок реєстрації будинків та домоволодінь у містах і селищах міського типу Української РСР, затверджена заступником Міністра комунального господарства Української РСР 31 січня 1966 року і яка втратила чинність на підставі наказу Держжитлокомунгоспу від 13 грудня 1995 року № 56, Тимчасове положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затверджене наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5 і зареєстроване в Мін`юсті 18 лютого 2002 року за № 157/6445 (з подальшими змінами).

Зазначені нормативні акти передбачали державну реєстрацію будівель, споруд, державну реєстрацію права власності на нерухоме майно, проте виникнення права власності на будинки, споруди не залежало від державної реєстрації до часу набрання чинності ЦК та Законом України від 1 липня 2004 року «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На виконання постанови КМУ від 18 лютого 1998 року № 192 «Про заходи щодо створення системи реєстрації прав на нерухоме та рухоме майно» прийнято Інструкцію про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб, яка затверджена наказом Держбуду України від 9 червня 1998 року № 121, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 26 червня 1998 року за № 399/2839. Інструкція втратила чинність згідно з наказом Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України від 15 лютого 2002 року № 36 у зв`язку з прийняттям Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 7 лютого 2002 року № 7/5, зареєстрованим в Міністерстві юстиції України 18 лютого 2002 року за № 157/6445.

За пунктами 1.5, 1.6 вказаної Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб було передбачено, що Державну реєстрацію права власності на об`єкти нерухомого майна здійснюють державні комунальні підприємства-бюро технічної інвентаризації.

Зі змісту договору купівлі продажу від 13 квітня 2000 року вбачається, що даний договір укладений відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарну біржу», зареєстрований на товарній біржі «НОВИЙ ВІК» подальшому нотаріальному посвідченню не підлягав. Відповідно до вимог ст. 227 ЦК України, Інструкції про порядок державної реєстрації права власності на об`єкти нерухомого майна, що перебувають у власності юридичних та фізичних осіб - 15 травня 2000 року договір було зареєстровано в у Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації за реєстраційним номером 1-87, номер запису у реєстровій книзі 7/3П-742-4712.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про товарну біржу» в редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу, угоди, зареєстровані на біржі, не підлягають нотаріальному посвідченню. Угода вважається укладеною з моменту її реєстрації на біржі.

Так, судом раніше встановлено, що право власності на частину вказаного житлового будинку зареєстровано за ОСОБА_2 у Криворізькому міському бюро технічної інвентаризації на підставі договору купівлі-продажу від 13 квітня 2000 року.

Отже, отримавши державну реєстрацію в КП «Криворізьке міське БТІ» права власності на вказаний житловий будинок, придбаний за договором купівлі-продажу від 13 квітня 2000 року, що зареєстроване товарною біржею, держава цим самим визнала право власності позивача на спірний житловий будинок, як таке, що виникло на незаборонених законом підставах.

У редакції, що діяла на час укладення договору купівлі-продажу спірного домоволодіння у 2000 році, в самому Законі України «Про товарну біржу» не передбачалися правові наслідки у вигляді недійсності договору, укладеного та зареєстрованого на біржі, у разі порушення вимог, встановлених ст. 15 цього Закону до біржової операції, як щодо допуску товарів до обігу на біржі, так і щодо прийняття у члени біржі.

Відповідно до договору купівлі-продажу від 13.04.2000 ОСОБА_6 та ОСОБА_2 були членами біржі.

Враховуючи, що ОСОБА_2 відповідно до вимог ст. 15 Закону України «Про товарні біржі» набула право власності на 1/4 частки житлового будинку АДРЕСА_7 та зареєструвала його у встановленому законом порядку, ОСОБА_1 є спадкоємцем ОСОБА_2 за заповітом від 19.10.2015 № 4038, а тому вказане свідчить про наявність підстав для визнання за ОСОБА_1 права власності на 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_5 (група приміщень, по позначені на плані: 2-1, 2-2, 2-3, тамбур 1, загальною площею 32,9 кв.м., житловою площею 26,9 кв.м., літня кухня В, вбиральня Н, гараж М).

Таким чином, позовні вимоги є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

На підставі вищенаведеного, керуючись ст.ст. 1216, 1218, 1222-1223, 1233-1234 ЦК України, ст.ст. 5-8, 12-19, 23, 89, 128, 141, 258-259, 263-265, 268 ЦПК України,

УХВАЛИВ:

Позов ОСОБА_1 до Виконавчого комітету Центрально-Міської районної у місті ради про визнання права власності на нерухоме майно в порядку спадкування за заповітом - задовольнити.

Визнати за ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) право власності на 1/4 частки житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами за адресою: АДРЕСА_2 , а саме квартира АДРЕСА_3 у порядку спадкування за заповітом ОСОБА_2 від 19.10.2015, посвідченого приватним нотаріусом Криворізького районного нотаріального округу Пахомовою Н.І. та зареєстрованого у реєстрі за № 4038, після смерті ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Рішення може бути оскаржено до Дніпровського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Відомості щодо сторін у справі (учасники процесу):

Позивач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 .

Відповідач: Виконавчий комітет Центрально-Міської районної у місті Кривий Ріг ради, код ЄДРПОУ 04052560, адреса 50000, Дніпропетровська обл., м. Кривий Ріг, вул. Свято-Миколаївська, 27.

Повний текст рішення складено 30.06.2025 року.

Суддя Дмитро СТАРТАНОВИЧ