Рішення від 18.06.2025 по справі 910/3596/24

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

18.06.2025Справа № 910/3596/24за позовом ОСОБА_1

до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ"

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державний реєстратор Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Тетяна Анатоліївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Олена Ярославівна

про визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних записів, поновлення на посаді, та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 943 356,34 грн.

Суддя Зеленіна Н.І.

Секретар судового засідання Солонюк К.Г.

Представники сторін та третіх осіб: відповідно до протоколу судового засідання.

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

ОСОБА_1 звернулася до Господарського суду міста Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (з урахуванням заяви про зміну предмету позову) про: визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ", яке оформлено протоколом загальних зборів №25/09/2023-1 від 25.09.2023 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стеблиною О.В за реєстровими №1884, 1885; скасування реєстраційного запису №1000731070008032179 від 29.09.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого державним реєстратором Солом`янської РДА в м. Києві Бондар Тетяною Анатоліївною, згідно якого відбулися зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, розмір статутного фонду, склад засновників, структуру власності, установчих документів та керівника ТОВ "ТЦМ" з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ", яке оформлено протоколом загальних зборів №25/09/2023-1 від 03.10.2023 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. за реєстровим №720; скасування реєстраційного запису №1000731070009032179 від 04.10.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, згідно якого відбулась зміна відомостей про керівника ТОВ "ТЦМ" з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ; визнання недійсним рішення загальних зборів учасників ТОВ "ТЦМ", яке оформлено протоколом загальних зборів №14/11/2023-1 від 14.11.2023 та посвідчено приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стеблиною О.В. за реєстровими №2167, 2168; скасування реєстраційного запису №1000731070010032179 від 20.11.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, згідно якого відбулась зміна розміру статутного капіталу ТОВ "ТЦМ" з 10 000,00 грн на 100 000,00 грн, а також зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи; скасування реєстраційного запису №1000731070011032179 від 21.11.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчиненого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, згідно якого відбулась зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "ТЦМ" та структуру власності, зміна установчих документів тощо; поновлення ОСОБА_1 на посаді директора ТОВ "ТЦМ" з 26.09.2023; стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (код ЄДРПОУ 40754473) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.09.2023 по дату ухвалення судового рішення, що підлягає стягненню з відповідача, де станом на 10.04.2025 така сума склала 943 356,34 грн.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 18.11.2024 прийнято позовну заяву до розгляду, відкрито провадження у справі та призначено підготовче засідання на 11.12.2024.

Протокольною ухвалою суду від 11.12.2024 відкладено підготовче засідання на 22.01.2025.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2025 клопотання ОСОБА_1 про витребування доказів - задоволено; витребувано у Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації належним чином завірені копії документів з реєстраційних справ Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ", що стосуються реєстраційних дій №1000731070008032179 від 29.09.2023, №1000731070009032179 від 04.10.2023, №1000731070010032179 від 20.11.2023, №1000731070011032179 від 21.11.2023; відкладено підготовче засідання на 19.02.2025.

Протокольною ухвалою від 19.02.2025 відкладено підготовче засідання на 26.03.2025.

Протокольною ухвалою від 26.03.2025 відкладено підготовче засідання на 16.04.2025.

14.04.2025 через діловодство суду від ОСОБА_1 надійшли клопотання про долучення доказів та про витребування додаткових доказів; заява про зміну предмету позову.

Ухвалою суду від 16.04.2025 суд ухвалив долучити до матеріалів справи додаткові докази надані ОСОБА_1 клопотанням від 14.04.2025, прийняти заяву ОСОБА_1 від 14.04.2025 про зміну предмету позову, здійснювати подальший розгляд справи з вимогами викладеними у заяві від 14.04.2025, клопотання ОСОБА_1 від 14.04.2025 про витребування доказів - задовольнити, витребувати у Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ": копію договору купівлі-продажу частки статутного капіталу ОСОБА_3 у розмірі 90%; копію акту приймання-передачі частки у розмірі 90%; банківську виписку про перерахунок коштів за операцію з продажу статутного капіталу ОСОБА_3 ; копію наказу про звільнення ОСОБА_1 від 25.09.2023; банківську виписку про виплату ОСОБА_1 компенсацію за невикористану відпустку за 33 дні за період роботи з 17.10.2021 по 25.09.2023; банківську виписку про виплату ОСОБА_1 остаточного розрахунку по заробітній платі; банківську виписку про виплату ОСОБА_1 середнього заробітку за 6 місяців; банківську виписку або квитанцію сплати 9000 грн та 90 000 грн додаткового вкладу ОСОБА_3 ; зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" надати витребувані документи у строк до 09.05.2025; відкласти підготовче засідання на 21.05.2025.

02.05.2025 через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву з урахуванням прийняття до розгляду заяви про зміну предмету позову.

06.05.2025 через відділ діловодства суду від позивача надійшла відповідь на відзив.

12.05.2025 через систему «Електронний суд» від відповідача надійшли пояснення на виконання ухвали суду від 16.04.2025 та додаткові документи.

Протокольною ухвалою від 21.05.2025 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті на 18.06.2025.

У судове засідання 18.06.2025 прибули представники позивача, відповідача.

У судовому засіданні 18.06.2025 проголошено вступну та резолютивну частини рішення.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, а також дослідивши докази, суд

ВСТАНОВИВ:

Наказом від 17.10.2021 № 11-к ОСОБА_1 призначено на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Мармелад" (код ЄДРПОУ 40754473).

Наказом від 21.10.2021 №12-к змінено назву Товариства з обмеженою відповідальністю "ТРЦ Мармелад" на Товариство з обмеженою відповідальністю "ТЦМ". Вказані відомості щодо зміни найменування юридичної особи були зареєстровані в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 25.09.2023 вирішено:

Збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" за рахунок додаткового вкладу третьої особи - ОСОБА_3 (сума внеску складає 9000,00 грн) та включити її до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ";

Затвердити розмір збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" з урахуванням додаткових внесків: ОСОБА_3 - 9000,00 грн., 90% частки; ОСОБА_2 - 1000,00 грн. ,10% частки;

Затвердити збільшений розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" - 10000,00 грн.;

Затвердити перерозподіл часток та суми вкладів учасників та третьої особи;

Звільнити з посади директора ОСОБА_1 з 25.09.2023 та призначити на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" ОСОБА_2 ;

Затвердити статут в новій редакції та ін.

Судом встановлено, що відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" підставі зазначених рішень, оформлених протоколом №25/09/2023-1 від 25.09.2023, були внесені державним реєстратором Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Тетяною Анатоліївною, реєстраційний запис 1000731070008032179 від 29.09.2023.

Судом встановлено, що відповідно до рішення №25/09/2023-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 03.10.2023 вирішено: звільнити з посади директора ОСОБА_2 та призначити на посаду директора ОСОБА_3 .

Судом встановлено, що відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" підставі зазначених рішень №25/09/2023-1 від 03.10.2023, були внесені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, реєстраційний запис 1000731070009032179 від 04.10.2023.

Судом встановлено, що відповідно до протоколу загальних зборів учасників №14/11/2023-1 Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" від 14.11.2023 вирішено:

збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" за рахунок вкладу ОСОБА_3 (сума внеску складає 90000,00 грн);

затвердити розмір збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" з урахуванням додаткових внесків: ОСОБА_3 - 99000,00 грн., 99% частки; ОСОБА_2 - 1000,00 грн. ,1% частки;

затвердити збільшений розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" - 100000,00 грн.;

затвердити перерозподіл часток та суми вкладів учасників;

затвердити статут в новій редакції та ін.

Судом встановлено, що відповідні зміни до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань стосовно Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" підставі зазначених рішень, оформлених протоколом №14/11/2023-1 від 14.11.2023, були внесені Приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, реєстраційні записи 1000731070010032179 від 20.11.2023 та №1000731070011032179 від 21.11.2023.

Звертаючись з даним позовом до суду, позивач вказувала на те, що рішення загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (протокол №25/09/2023-1 від 25.09.2023), яким позивача звільнено з посади директора товариства, є незаконним, оскільки його було прийнято не уповноваженими особами та з істотним порушенням трудових прав.

Зокрема, позивач зазначає, що третя особа ОСОБА_4 була неправомірно включена до складу учасників відповідача, оскільки збільшення статутного капіталу з 1000,00 грн. до 10000,00 грн. за рахунок її вкладу (9000,00 грн.) відбулось з порушенням норм законодавства щодо черговості вчинення таких дій, а тому рішення, прийняте стосовно звільнення позивача, було таким, що прийняте неуповноваженими особами.

Більше того, позивач вказує на те, що на момент її звільнення вона перебувала у відпустці, тоді-як відповідно до ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника в період його перебування у відпустці.

З огляду на викладене, враховуючи той факт, що в подальшому керівники відповідача за відповідними рішеннями змінювались, позивач з метою поновлення своїх прав просить суд (з урахуванням заяви про зміну предмету позову):

1) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 25.09.2023, підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стиблиною О.В. (зареєстровано в реєстрі за №1884, 1885);

2) скасувати реєстраційний запис №1000731070008032179 від 29.09.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений державним реєстратором Солом`янської РДА в м. Києві Бондар Тетяною Анатоліївною, згідно якого відбулись зміни відомостей про кінцевого бенефіціарного власника, розмір статутного фонду, склад засновників, структуру власності, установчих документів та керівника ТОВ "ТЦМ" (код ЄДРПОУ: 40754473) з ОСОБА_1 на ОСОБА_2 ;

3) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене рішенням Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 03.10.2023, підпис ОСОБА_3 на якому засвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць О.Я. (зареєстровано в реєстрі за № 720);

4) скасувати реєстраційний запис №1000731070009032179 від 04.10.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, згідно якого відбулась зміна відомостей про керівника ТОВ "ТЦМ" (код ЄДРПОУ: 40754473) з ОСОБА_2 на ОСОБА_3 ;

5) визнати недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформлене Протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №14/11/2023-1 від 14.11.2023, підпис ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стеблиною О.В. (зареєстровано в реєстрі за №2167, №2168);

6) скасувати реєстраційний запис №1000731070010032179 від 20.11.2023 у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального в округу Заєць Оленою Ярославівною, згідно якого відбулася зміна розміру статутного капіталу ТОВ "ТЦМ" (код ЄДРПОУ: 40754473) з 10000,00 грн. на 100000,00 грн., а також зміна відомостей про засновників (учасників) юридичної особи;

7) скасувати реєстраційний запис №1000731070011032179 від 20.11.2023

у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, вчинений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Заєць Оленою Ярославівною, згідно якого відбулась зміна кінцевого бенефіціарного власника або зміна відомостей про кінцевого беніфіціарного власника ТОВ "ТЦМ" (код ЄДРПОУ 40754473) та структуру власності, зміна установчих документів тощо;

8) поновити ОСОБА_1 на посаді директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (код ЄДРПОУ 40754473) з 26.09.2023;

9) стягнути з відповідача на користь ОСОБА_1 понесені витрати пов`язані з отриманням інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань в розмірі 855,00

грн;

10) стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" (код

ЄДРПОУ 40754473) суму середнього заробітку за час вимушеного прогулу з 26.09.2023 по дату ухвалення судового рішення, що підлягає стягненню з відповідача, де станом на 10.04.2025 така сума склала 943 356,34 грн.

Оцінюючи подані докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення. Право на своєчасне одержання винагороди за працю захищається законом.

Згідно зі статтею 3 КЗпП України законодавство про працю регулює трудові відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За змістом статей 2, 36, 40, 41 КЗпП України право громадян на працю забезпечується державою, а трудовий договір може бути розірваний лише з підстав і в порядку, передбаченому трудовим законодавством.

Відповідно до пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України, крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи власника або уповноваженого ним органу може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до протоколу загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 25.09.2023 вирішено:

збільшити статутний капітал Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" за рахунок додаткового вкладу третьої особи - ОСОБА_3 (сума внеску складає 9000,00 грн) та включити її до складу учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ";

затвердити розмір збільшення статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" з урахуванням додаткових внесків: ОСОБА_3 - 9000,00 грн., 90% частки; ОСОБА_2 - 1000,00 грн. ,10% частки;

затвердити збільшений розмір статутного капіталу Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" - 10000,00 грн.;

затвердити перерозподіл часток та суми вкладів учасників та третьої особи;

звільнити з посади директора ОСОБА_1 з 25.09.2023 та призначити на посаду директора Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" ОСОБА_2 ;

затвердити статут в новій редакції та ін.

Станом на момент видання вищенаведеного наказу та прийняття рішення у Товаристві діяв Статут у редакції, затвердженій рішенням загальних зборів учасників від 16.10.2021 року за № 16-10/2021.

Згідно з пунктом 7.7.1. цього Статуту учасники Товариства вправі збільшити статутний капітал цього товариства за рахунок додаткових вкладів учасників та/або третіх осіб за рішенням загальних зборів учасників.

Кожен учасник має переважне право зробити додатковий вклад у межах суми збільшення статутного капіталу пропорційно до його частки в статутному капіталі. Треті особи та учасники товариства. У рішенні загальних зборів учасників товариства про залучення додаткових вкладів визначаються загальна сума збільшеного капіталу, коефіцієнт відношення суми збільшення до розміру частки кожного учасника у статутному капіталі та запланований розмір статутного капіталу.

За умовами частин 1-4 статті 39 Закону України "Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю" (далі - Закон) виконавчий орган товариства здійснює управління поточною діяльністю товариства.

До компетенції виконавчого органу товариства належить вирішення всіх питань, пов`язаних з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та наглядової ради товариства (у разі утворення).

Виконавчий орган товариства підзвітний загальним зборам учасників і наглядовій раді товариства (у разі утворення) та організовує виконання їхніх рішень.

Виконавчий орган товариства є одноосібним. Назвою одноосібного виконавчого органу є "директор", якщо статутом не передбачена інша назва.

Відповідно до пункту 13.11 Статуту ТОВ «ТЦМ», затвердженого рішенням загальних зборів учасників №16-10/2021 від 16.10.2021, виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор.

У свою чергу, згідно з частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

За положеннями частини 4 статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання.

Враховуючи наведені приписи, корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Відповідно до рішення Конституційного Суду України від 12.01.2010 року № 1-рп/2010 у справі № 1-2/2010 за конституційним зверненням товариства з обмеженою відповідальністю "Міжнародний фінансово-правовий консалтинг" про офіційне тлумачення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України (у попередній редакції, яка діяла до набрання чинності Законом України від 13.05.2014 року № 1255-VII "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо захисту прав інвесторів"), реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, відкликання членів виконавчого органу цього об`єднання стосується також наділення або позбавлення їх повноважень на управління товариством. Такі рішення уповноваженого на це органу мають розглядатися не в межах трудових, а корпоративних правовідносин, що виникають між товариством і особами, яким довірено повноваження з управління ним.

У зв`язку з цим "усунення" відповідно до частини третьої статті 99 Цивільного кодексу (435-15) є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснювати членом його виконавчого органу в межах корпоративних відносин з товариством повноважень у сфері управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлено специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Зважаючи на це, зміст положень частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України треба розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства усунути члена виконавчого органу від виконання обов`язків, які він йому визначив, у будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав, але за умови, якщо в установчих документах товариства не були зазначені підстави усунення.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права, зокрема в аспекті статті 46 Кодексу законів про працю (322-08).

Отже, в аспекті конституційного звернення положення частини третьої статті 99 Цивільного кодексу України від 16.01.2003 року № 435-IV (435-15) "члени виконавчого органу можуть бути у будь-який час усунені від виконання своїх обов`язків" слід розуміти як право компетентного (уповноваженого) органу товариства у будь-який час і з будь-яких підстав усунути особу (осіб) від виконання обов`язків члена (членів) виконавчого органу за умови, якщо в установчих документах товариства не визначено таких підстав. Усунення члена виконавчого органу товариства від виконання своїх обов`язків, яке передбачене частиною третьою статті 99 Цивільного кодексу України, не є відстороненням працівника від роботи в розумінні статті 46 Кодексу законів про працю України.

У статті 99 Цивільного кодексу України визначені засадничі положення щодо порядку утворення, діяльності, назви цього органу, його компетенції, способу усунення від виконання обов`язків осіб, які належать до його складу. Вказані норми наведені в главі 7 "Загальні положення про юридичну особу" Цивільного кодексу України і відповідно до приписів частини четвертої статті 83 цього Кодексу застосовуються до всіх товариств, якщо інші правила для окремих видів товариств не встановлені законом.

За системним аналізом норм Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України та Закону виконавчий орган товариства вирішує всі питання, пов`язані з управлінням поточною діяльністю товариства, крім питань, що є компетенцією загальних зборів учасників товариства або іншого його органу. Здійснюючи управлінську діяльність, виконавчий орган реалізує колективну волю учасників товариства, які є носіями корпоративних прав. Керівник та інші члени виконавчого органу, здійснюючи управління товариством у межах правил, встановлених статутними документами, зобов`язані діяти виключно в інтересах товариства та його учасників.

Разом із тим, суд звертає увагу на зміст постанови Великої Палати Верховного Суду від 04.02.2020 року в справі № 915/540/16, за яким припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (розірвання із ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу передбачена не приписами КЗпП України, а статтею 99 Цивільного кодексу України, тобто не є предметом регулювання норм трудового права.

Суд зазначає, що рішення уповноваженого органу товариства про припинення повноважень члена виконавчого органу може мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальним за таких обставин є відносини корпоративні.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.10.2019 року в справі № 752/10984/14-ц зазначено, що припинення повноважень члена виконавчого органу є діями уповноваженого органу відповідного товариства, необхідними для оперативного реагування на певні діяння такого члена й унеможливлення здійснення ним повноважень з управління товариством.

Суд зазначає, що за умовами пункту 5 частини 1 статті 41 КЗпП України крім підстав, передбачених статтею 40 цього Кодексу, трудовий договір з ініціативи роботодавця може бути розірваний також у випадку припинення повноважень посадових осіб.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 13.10.2020 року в справі № 683/351/16-ц вказано, що під час розгляду спору щодо розірвання трудового договору за пунктом 5 частини першої статті 41 КЗпП України матиме значення не наявність підстав для припинення повноважень (звільнення) посадової особи, а дотримання органом управління (загальними зборами, наглядовою радою) передбаченої цивільним законодавством й установчими документами юридичної особи процедури ухвалення рішення про таке припинення.

З огляду на викладене, суд вказує, що за умовами пункту 7 частини 2 статті 30 Закону України «Про товариства з обмеженою та додатковою відповідальністю» до компетенції загальних зборів учасників належать обрання одноосібного виконавчого органу товариства або членів колегіального виконавчого органу (всіх чи окремо одного або декількох з них), встановлення розміру винагороди членам виконавчого органу товариства.

Відповідно до пункту 13 статті 39 Закону повноваження одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу можуть бути припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень лише шляхом обрання нового одноосібного виконавчого органу чи голови колегіального виконавчого органу або тимчасових виконувачів їхніх обов`язків. У разі припинення повноважень одноосібного виконавчого органу або члена колегіального виконавчого органу договір із цією особою вважається припиненим. Статутом товариства може бути передбачено вимогу про обрання нових членів чи тимчасових виконувачів обов`язків для всіх членів колегіального виконавчого органу.

Суд зазначає, що доводи позивача щодо оскарження первинного рішення (оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 25.09.2023) здебільшого зводяться до порушення порядку скликання зборів, відсутністю у протоколі відомостей про реалізацію Вятчиним С.В. свого переважного права зробити додатковий вклад, відсутністю у протоколі відомостей про внесення вкладу тощо.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Порушенням вважається такий стан суб`єктивного права, за якого воно зазнало протиправного впливу з боку правопорушника, внаслідок чого суб`єктивне право особи зменшилося або зникло як таке; порушення права пов`язано з позбавленням можливості здійснити, реалізувати своє право повністю або частково.

Позивач, тобто особа, яка подала позов, самостійно визначає порушене, невизнане чи оспорюване право або охоронюваний законом інтерес, які потребують судового захисту. Обґрунтованість підстав звернення до суду оцінюються судом у кожній конкретній справі за результатами розгляду позову.

При цьому, відсутність (недоведеність) порушеного або оспорюваного права позивача є підставою для ухвалення рішення про відмову у задоволенні позову, незалежно від інших встановлених судом обставин (постанова Верховного Суду від 29 червня 2021 року в справі № 916/2040/20).

Способи захисту цивільних прав та інтересів визначені частиною другою статті 16 ЦК України.

Для застосування того чи іншого способу захисту необхідно встановити, які права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду.

Гарантоване статтею 55 Конституції України й конкретизоване у законах України право на судовий захист передбачає можливість звернення до суду за захистом порушеного права, але вимагає, щоб твердження позивача про порушення було обґрунтованим. Таке порушення прав має бути реальним, стосуватися індивідуально виражених прав або інтересів особи, яка стверджує про їх порушення.

Отже, захисту підлягає наявне законне порушене право (інтерес) особи, яка є суб`єктом (носієм) порушених прав чи інтересів та звернулася за таким захистом до суду. Тому для того, щоб особі було надано судовий захист, суд встановлює, чи особа дійсно має порушене право (інтерес), і чи це право (інтерес) порушено відповідачем.

Разом з тим, стверджуючи про наявність порушень щодо порядку скликання загальних зборів, щодо відсутності у протоколі відомостей про реалізацію ОСОБА_2 свого переважного права зробити додатковий вклад, щодо відсутності у протоколі відомостей про внесення вкладу тощо та заявляючи вимоги про визнання у зв`язку з цим недійсним відповідного рішення, позивач як посадова особа на момент оспорюваного рішення не довів, яким чином наявність чи відсутність зазначених порушень порушує його права.

Іншими словами, збільшення статутного капіталу товариства та зміна у зв`язку з цим складу його учасників не може стосуватись законного інтересу директора товариства, який таким учасником не є.

Власне, рішення від 25.09.2023 (протокол №25/09/2023-1) може порушувати охоронювані законом інтереси позивача виключно в частині припинення його повноважень як керівника (а не в частині корпоративних відносин учасників та їх волевиявлення щодо збільшення статутного капіталу товариства), тоді-як первинне рішення, яке колишній керівник оспорює повністю, стосується в тому числі питання зміни складу учасників товариства та збільшення статутного капіталу, що є виключно корпоративними відносинами учасників товариства.

Більше того, серед підстав позову позивачем не заявлялись такі, що відносяться до порушень форми повідомлення саме його як директора про розгляд питання про припинення його повноважень тощо.

Стосовно доводів позивача про те, що його було протиправно звільнено з посади директора відповідача в період перебування у відпустці, суд зазначає таке.

Відповідно до ст. 40 КЗпП України не допускається звільнення працівника з ініціативи роботодавця в період його тимчасової непрацездатності (крім звільнення за пунктами 5 і 13 частини першої цієї статті), а також у період перебування працівника у відпустці (крім звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті). Це правило не поширюється на випадок повної ліквідації підприємства, установи, організації. Положення статей 42, 42-1 і 49-2 цього Кодексу не поширюються на звільнення за пунктом 13 частини першої цієї статті.

До позову позивачем долучено копію наказу №16-о про надання відпустки директору, відповідно до якого ОСОБА_1 відбула в щорічну відпустку терміном на 15 календарних днів з 22 вересня по 06 жовтня 2023.

Разом з тим, суд звертає увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 19.02.2020 у справі № 145/166/18, відповідно до яких:

«Із частини першої статті 3 КЗпП України вбачається, що до трудових відносин належать відносини працівників усіх підприємств, установ, організацій незалежно від форм власності, виду діяльності і галузевої належності, а також осіб, які працюють за трудовим договором з фізичними особами.

За приписом частини четвертої статті 13 Конституції України держава забезпечує захист прав усіх суб`єктів права власності та господарювання. Корпоративні права учасників товариства є об`єктом такого захисту, зокрема у спосіб, передбачений частиною третьою статті 99 ЦК України, згідно з якою повноваження члена виконавчого органу можуть бути в будь-який час припинені або він може бути тимчасово відсторонений від виконання своїх повноважень.

Припинення повноважень члена виконавчого органу товариства за своєю правовою природою, предметом регулювання правовідносин і правовими наслідками відрізняється від звільнення працівника з роботи (тобто розірвання з ним трудового договору) на підставі положень КЗпП України. Саме тому можливість уповноваженого органу товариства припинити повноваження члена виконавчого органу міститься не в приписах КЗпП України, а у статті 99 ЦК України, тобто не є предметом регулювання трудового права.

Реалізація учасниками товариства корпоративних прав на участь у його управлінні шляхом прийняття компетентним органом рішень про обрання (призначення), усунення, відсторонення, звільнення, відкликання членів виконавчого органу стосується також наділення їх повноваженнями на управління товариством або позбавлення таких повноважень на управління товариством. Хоч такі рішення уповноваженого на це органу можуть мати наслідки і в межах трудових правовідносин, але визначальними за таких обставин є корпоративні правовідносини.

У зв`язку із цим припинення повноважень члена виконавчого органу товариства відповідно до частини третьої статті 99 ЦК України є дією уповноваженого органу товариства, спрямованою на унеможливлення здійснення членом його виконавчого органу управлінської діяльності. Необхідність такої норми зумовлена специфічним статусом члена виконавчого органу, який отримав від уповноваженого органу товариства право на управління. За природою корпоративних відносин учасникам товариства має бути надано можливість у будь-який час оперативно відреагувати на дії особи, яка здійснює представницькі функції зі шкодою (чи можливою шкодою) для інтересів товариства, шляхом позбавлення її відповідних повноважень.

Отже, зміст положень частини третьої статті 99 ЦК України надає право компетентному (уповноваженому) органу товариства припинити на свій розсуд повноваження члена виконавчого органу у будь-який час з будь-яких підстав.

Така форма захисту є специфічною дією носіїв корпоративних прав у відносинах з особою, якій вони довірили здійснювати управління товариством, і не може розглядатися в площині трудового права.»

З огляду на викладені висновки Великої Палати Верховного Суду, суд зазначає, що виходячи зі специфіки корпоративних відносин у господарському товаристві та особливостей управління таким товариством, права загальних зборів щодо припинення повноважень директора превалюють над відповідними правами працівника за трудовим законодавством.

З огляду на викладене, доводи позовної заяви в частині підстав позову щодо незаконності звільнення позивача в період перебування ним у відпустці, за висновками суду, є необґрунтованими та недоведеними.

Суд зазначає, що відповідно до пункту 5 статті 41 КЗпП України припинення повноважень позивача, як директора Товариства, фактично стало підставою для розірвання трудових відносин між позивачем та відповідачем.

У даному випадку, вищим органом управління Товариством було реалізовано право на припинення повноваження одноосібного виконавчого органу відповідача у будь-який час відповідно до частини 3 статті 99 Цивільного кодексу України та доручення управління справами Товариства іншій особі.

Оскільки загальними зборами відповідача реалізовано право на припинення повноважень одноосібного виконавчого органу з дотриманням процедури, передбаченої статтею 39 Закону та частиною 3 статті 99 Цивільного кодексу України у будь-який час та на свій розсуд, суд дійшов висновку про те, що вимога позивача про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 25.09.2023, підписи ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на якому засвідчені приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Стиблиною О.В. (зареєстровано в реєстрі за №1884, 1885), не підлягають задоволенню.

З огляду на те, що первинна вимога не підлягає задоволенню, похідні вимоги позивача щодо визнання недійсними інших рішень (№ 25/09/2023-1 від 03.10.2023, № 14/11/2023-1 від 14.11.2023), реєстраційних записів, поновлення на роботі та стягнення грошових коштів також не підлягають задоволенню.

Більше того, суд наголошує на тому, що за змістом частини 2 статті 233 КЗпП України із заявою про вирішення трудового спору у справах про звільнення працівник має право звернутися до суду в місячний строк з дня вручення копії наказу (розпорядження) про звільнення.

З матеріалів справи вбачається, що 31.10.2023 ОСОБА_1 звернулась до Шевченківського районного суду міста Києва з позовом до ТОВ «ТЦМ» в тому числі з вимогою про визнання недійсним рішення загальних зборів учасників відповідача, оформленого протоколом загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ" №25/09/2023-1 від 25.09.2023 та поновлення на роботі.

Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 01.11.2023 у справі №761/40036/23 у відкритті провадження відмовлено з тих підстав, що дана справа підвідомча господарським судам.

Як встановлено судом, з даним позовом до господарського суду позивач звернувся 25.03.2024.

Враховуючи вказані обставини, суд дійшов висновку, що передбачений частиною 2 статті 233 КЗпП України місячний строк звернення до суду (щонайменше від дати звернення з позовом до Шевченківського районного суду м. Києва), у даному випадку, сплинув.

Встановлений статтею 233 КЗпП України строк поширюється на всі випадки звільнення незалежно від підстав припинення трудового договору.

У постанові від 05.07.2017 року в справі № 758/9773/15-ц Верховний Суд України вказав, що установлені статтею 233 КЗпП України строки звернення до суду застосовуються незалежно від заяви сторін. Ці строки не перериваються і не зупиняються. Відповідно до статті 234 КЗпП України у разі пропуску з поважних причин строків, установлених статтею 233 цього Кодексу, районний, районний у місті, міський чи міськрайонний суд може поновити ці строки. Разом із тим, якщо строк звернення до суду, установлений статтею 233 КЗпП України, пропущено без поважних причин, суд відмовляє у задоволенні позовних вимог у зв`язку з пропуском зазначеного строку.

Разом із тим, наслідки пропуску строку звернення до суду у вигляді відмови в задоволенні позову застосовуються судом лише, якщо буде встановлено, що право або охоронюваний законом інтерес особи дійсно порушені, але такі строки пропущено та підстав для їх поновлення не встановлено. У разі коли такі право чи інтерес не порушені, суд відмовляє в позові з підстав його необґрунтованості.

При цьому, позивач, заявляючи у прохальній частині позову клопотання про поновлення строку звернення до суду, не зазначив обгрунтованих підстав неможливості звернення з цим позовом принаймні протягом місяця від дати постановлення Шевченківським районним судом м. Києва ухвали від 01.11.2023.

Власне, будь-якого обгрунтування заявлення зазначеного клопотання про поновлення строку позовна заява не містить, з огляду на що таке клопотання відхиляється.

Європейський суд з прав людини у рішенні в справі "Серявін та інші проти України" вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення.

Названий Суд зазначив, що, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод (рішення Європейського суду з прав людини у справі Трофимчук проти України).

Відповідно до ст. 74 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

За приписами ст. 76, 77, 78, 79 Господарського процесуального кодексу України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Суд не бере до розгляду докази, які не стосуються предмета доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування. Докази, одержані з порушенням закону, судом не приймаються. Достовірними є докази, створені (отримані) за відсутності впливу, спрямованого на формування хибного уявлення про обставини справи, які мають значення для справи. Наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Відповідно до ст. 128, 129 ГПК України, понесені позивачем витрати, в тому числі ті, що пов`язані з отриманням доказів, покладаються на позивача з огляду на відмову в позові.

Керуючись ст. 2, 74, 76-80, 123, 126, 129, 236-242 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд міста Києва

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю "ТЦМ", за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача Державний реєстратор Солом`янської районної в місті Києві державної адміністрації Бондар Тетяна Анатоліївна, Приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Заєць Олена Ярославівна, про визнання рішень загальних зборів недійсними, скасування реєстраційних записів, поновлення на посаді та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу у розмірі 943 356,34 грн., - відмовити в повному обсязі.

На рішення може бути подано апеляційну скаргу протягом 20 днів з дня підписання повного тексту.

Рішення суду набирає законної сили у порядку і строки, передбачені ст. 241 Господарського процесуального кодексу України.

Повне рішення складено 30.06.2025.

Суддя Н.І. Зеленіна