Рішення від 04.06.2025 по справі 44/440-б

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА 01054, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-В, тел. (044) 334-68-95, E-mail: inbox@ki.arbitr.gov.uaРІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

04.06.2025Справа № 44/440-бЗа заявою Ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ"

до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний номер 35947452);

2) ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 );

3) ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 )

4) ОСОБА_3 ( АДРЕСА_3 , ідентифікаційний номер НОМЕР_3 )

про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника

в межах справи № 44/440-б

за заявою Публічного акціонерного товариства "Альфа - банк"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ"

про банкрутство

Суддя Мандичев Д.В.

Секретар судового засідання Улахли О.М.

Представники сторін:

позивач - Пінчук Ю.А.,

від відповідача-1 - не з`явилися,

від відповдіача-2 - не з`явилися,

від відповідача-3 - не з`явилися,

від відповідача-4 - ОСОБА_4

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

У грудні 2021 року ліквідатор Боржника арбітражний керуючий Реверук П.К. подав до господарського суду заяву про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника на його учасника Товариство з обмеженою відповідальністю "ІНВЕМНТС ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ" (далі - ТОВ "ІНВЕМНТС ЕНД ДЕВЕЛОПМЕНТ"), та керівників ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , просив стягнути з перелічених осіб на користь Боржника 501 163 637,90 грн.

Подана заява обґрунтована тим, що в результаті дій та бездіяльності колишніх керівників та засновника Боржник став неплатоспроможним, що призвело до його банкрутства та унеможливило проведення ним розрахунків з його кредиторами.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 44/440-б задоволено клопотання ліквідатора Боржника № 02-75/1168 від 01.12.2022; затверджено звіт про нарахування та виплату основної грошової винагороди арбітражного керуючого Реверука П.К. за виконання повноважень ліквідатора Боржника у справі № 44/440-б за період з 17.02.2021 по 30.11.2022 у розмірі 403 714,32 грн; затверджено звіт про витрати арбітражного керуючого Реверука П.К., пов`язані із виконанням повноважень ліквідатора боржника у справі №44/440-б за період з 23.01.2021 по 30.11.2022 у розмірі 1 276,20 грн; відмовлено ліквідатору Боржника в задоволенні заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Боржника та стягнення 501 163 637,90 грн.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 апеляційну скаргу АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" задоволено частково; змінено мотивувальну частину ухвали Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 у справі № 44/440-б, виклавши її в редакції цієї постанови; резолютивну частину ухвали залишено без змін.

Постановою Верховного Суду від 20.09.2023 касаційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича задоволено частково. Скасовано ухвалу Господарського суду міста Києва від 06.12.2022 (у частині відмови у задоволенні заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності) та постанову Північного апеляційного господарського суду від 07.06.2023 у справі № 44/440-б. Справу № 44/440-б в скасованій частині передано на новий розгляд до Господарського суду міста Києва.

Згідно з витягом з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 44/440-б передано для розгляду судді Мандичеву Д.В. в частині розгляду заяви ліквідатора боржника про покладення субсидіарної відповідальності.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 11.10.2023 прийнято до свого провадження справу № 44/440-б в частині вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент"; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 . Постановлено розгляд справи здійснювати за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) сторін. Розгляд справи призначено на 22.11.2023.

30.10.2023 до суду надійшов відзив ОСОБА_1 на заяву ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

03.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшли пояснення ліквідатора по справі.

13.11.2023 до суду надійшла відповідь ліквідатора на відзив відповідача-2.

15.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про розгляд справи в порядку загального позовного провадження.

15.11.2023 до суду надійшло клопотання заявника про залучення до участі у справі співвідповідачів.

21.11.2023 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про долучення документів до матеріалів справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 22.11.2023 вирішено здійснювати розгляд справи № 44/440-б в частині вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на 1) Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент"; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 17.01.2024.

04.01.2024 до Господарського суду міста Києва надійшли пояснення ліквідатора щодо розгляду судом клопотання про залучення до участі у справі співвідповідачів, відповідно до яких останній просить суд залучити до участі у справі №44/440-б ОСОБА_3 , в іншій частині клопотання залишити без розгляду.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 17.01.2024 задоволено частково клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів. Залучено до участі у справі № 44/440-б співвідповідачем ОСОБА_3 (ідентифікаційний номер НОМЕР_3 ; місце проживання: АДРЕСА_3 ). У іншій частині клопотання позивача про залучення до участі у справі співвідповідачів залишено без розгляду. Задоволено клопотання ліквідатора про витребування документів. Витребувано від ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступні копії документів: Протокол №24 Загальний зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" від 02.11.2006, Протокол №87 Загальних зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" від 24.06.2008; Протокол №93 Загальних зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" від 11.09.2008. Витребувано у Шевченківської районної в місті Києві державної адміністрації (01054, м. Київ, вул. Б. Хмельницького, 24) копію реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" (03057, м. Київ, вул. Довженка,18, код ЄДРПОУ 33104061). Відкладено підготовче засідання у справі № 44/440-б на 28.02.2024.

30.01.2024 до суду надійшло клопотання заявника про долучення документів до матеріалів справи.

14.02.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли матеріали реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" від Шевченківської районної в м. Києві державної адміністрації на виконання вимог ухвали суду від 17.01.2024.

28.02.2024 до суду надійшла заява ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. про розгляд справи без його участі.

28.02.2024 до Господарського суду м. Києва надійшло клопотання заявника про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду м. Києва від 28.02.2024 відкладено підготовче засідання у справі № 44/440-б на 03.04.2024. Повторно витребувано у ОСОБА_1 та ОСОБА_3 наступні копії документів: Протокол №24 Загальний зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" від 02.11.2006, Протокол №87 Загальних зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" від 24.06.2008; Протокол №93 Загальних зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" від 11.09.2008.

08.03.2024 до суду від ОСОБА_1 надійшло повідомлення про неможливість виконання вимог ухвали суду від 28.02.2024 в частині надання витребуваних документів.

03.04.2024 до Господарського суду м. Києва надійшли уточнення ліквідатора арбітражного керуючого Реверука П.К. до заяви про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 03.04.2024 закрито підготовче засідання, розгляд справи по суті призначено на 29.05.2024.

29.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" про відкладення судового засідання.

29.05.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора про розгляд справи без його участі.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 29.05.2024 відкладено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 24.07.2024.

23.07.2024 до суду надійшло клопотання ліквідатора про розгляд справи без його участі.

23.07.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ліквідатора про відкладення розгляду справи.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 24.07.2024 відкладено розгляд справи на 04.09.2024.

03.09.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання позивача про відкладення судового засідання та розгляду справи без представника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 04.09.2024 відкладено розгляд справи в по суті на 09.10.2024.

08.10.2024 до Господарського суду міста Києва надійшло клопотання ОСОБА_3 про відкладення судового засідання.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 09.10.2025 позов ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті`Ком" арбітражного керуючого Реверука Петра Костянтиновича до 1) Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент"; 2) ОСОБА_1 ; 3) ОСОБА_2 ; 4) ОСОБА_3 про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника залишено без розгляду.

Постановою Північного апеляційного господарського суду від 02.04.2025 апеляційну скаргу ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "Сіті Ком" арбітражного керуючого Пінчука Юрія Анатолійовича на ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі № 44/440-б задоволено. Ухвалу Господарського суду міста Києва від 09.10.2024 у справі №44/440-б скасовано та направити справу №44/440-б до Господарського суду міста Києва для продовження розгляду.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 23.04.2025 призначено розгляд справи по суті у судовому засіданні на 04.06.2025.

02.06.2025 до суду надійшли письмові пояснення ОСОБА_2 щодо заяви ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «Сіті`Ком» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

У судове засідання, призначене на 04.06.2025, з`явилися позивач та представник відповідача-4.

Представник відповідача-2 адвокат Бобович М.М. був запрошений до участі у судовому засіданні у режимі відеоконференції, однак не вийшов на зв`язок, що підтверджується протоколом судового засідання в режимі відеоконференції № 4642225 від 04.06.2025.

Згідно з ч. 5 ст. 197 Господарського процесуального кодексу України ризики технічної неможливості участі у відеоконференції поза межами приміщення суду, переривання зв`язку тощо несе учасник справи, його представник, який подав відповідну заяву, крім випадку коли суд після призначення судового засідання чи під час такого засідання втратив технічну можливість забезпечити проведення відеоконференції.

Як вбачається з протоколу судового засідання в режимі відеоконференції № 4642225 від 04.06.2025 суд не втрачав технічної можливості забезпечити проведення відеоконференції під час судового засідання.

Відповідачі-1, 3 у судове засідання, призначене на 04.06.2025, не з`явилися, про причини неявки суд не повідомили, відзивів, а також будь-яких пояснень щодо заяви ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника до суду не подали.

У той же час суд зауважує, що за положеннями частини 3 статті 195 ГПК України розгляд справи по суті обмежений та має бути здійснений протягом тридцяти днів з дня початку розгляду справи по суті.

Статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, 1950 року, учасником якої є Україна, закріплено право кожного на справедливий і публічний розгляд його справи судом упродовж розумного строку. Тобто зловживання процесуальними правами, спрямоване на свідоме невиправдане затягування судового процесу, порушує права інших учасників цього процесу та вимоги названих Конвенції і Кодексу.

Так, суд направляв Товариству з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент» і ОСОБА_2 листами з рекомендованими повідомленнями про вручення поштового відправлення (0610249250000 та 0610249250018 відповідно) ухвалу суду від 23.04.2025 про призначення розгляду справи по суті у судовому засіданні, однак конверти з копіями вказаної ухвали повернулися на адресу суду підприємством поштового зв`язку без вручення відповідачам із зазначенням причини повернення «за закінченням терміну зберігання».

Згідно з частиною 7 статті 120 ГПК України учасники судового процесу зобов`язані повідомляти суд про зміну свого місцезнаходження чи місця проживання під час розгляду справи.

За приписами частини 6 статті 242 ГПК України днем вручення судового рішення є, зокрема, день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою місцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, повідомленою цією особою суду; день проставлення у поштовому повідомленні відмітки про відмову отримати копію судового рішення чи відмітки про відсутність особи за адресою міцезнаходження, місця проживання чи перебування особи, яка зареєстрована у встановленому законом порядку, якщо ця особа не повідомила суду іншої адреси.

Таким чином, судом було вжито всіх необхідних заходів для належного повідомлення відповідачів-1, 3 про дату, час і місце розгляду справи.

Частиною 1 статті 2 Кодексу України з процедур банкрутства визначено, що провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законами України. Застосування положень Господарського процесуального кодексу України та інших законодавчих актів України здійснюється з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

За положеннями статті 129 Конституції України та статті 2 Господарського процесуального кодексу України одним із завдань судочинства є своєчасний розгляд справи, що відповідає положенням статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, згідно з якою кожен має право на справедливий розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Стаття 43 Господарського процесуального кодексу України зобов`язує сторін добросовісно користуватись належними їм процесуальними правами.

Відповідно до ч. 4 ст. 13 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних з вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

Відкладення розгляду справи є правом та прерогативою суду, основною передумовою для якого є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні (статті 202 Господарського процесуального кодексу України).

Наведена правова позиція викладена у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 16.07.2020 у справі № 924/369/19.

Будь-яких заяв/клопотань сторін про відкладення розгляду справи до суду станом на 04.06.2025 не надходило.

За таких обставин, суд вважає, що справа може бути розглянута за наявними в ній матеріалами у судовому засіданні без участі сторін та їх представників, які не з`явилися у судове засідання, оскільки їх неявка не перешкоджає розгляду справи по суті.

Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується заява ліквідатора, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд -

ВСТАНОВИВ:

Постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру боржника.

Ухвалою Господарського суду міста Києва від 27.11.2018 призначено ліквідатором Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» арбітражного керуючого Реверука П.К.

Під час виконання своїх повноважень ліквідатором ТОВ «СІТІ`КОМ» було виявлено наступні обставини, які, на переконання ліквідатора, є підставою для застосування ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства і покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями банкрута на керівників та учасника боржника.

На підставі наявної у матеріалах справи річної фінансової звітності ТОВ «СІТІ`КОМ» (Баланси та Звіти про фінансові результати за 2006, 2007 та 2008 роки) на замовлення ліквідатора ТОВ «Юридична група «Пріоритет» було проведено аналіз економічних показників фінансового стану ТОВ «СІТІ`КОМ», за результатами чого 19.11.2020 складено відповідний звіт.

У вступній частині вказаного звіту зазначено, що для проведення аналізу використовувались наступні документи, а саме:

- інформація про юридичну особу, роздрукована з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань на сайті https://usr.minjust.gov.ua;

- форма № 1 «Баланс» станом на 31.12.2006; на 31.12.2007; на 31.12.2008;

- форма № 2 «Звіт про фінансові результати» за 2006 рік, за 2007 рік, за 2008 рік;

- повна інформаційна довідка станом на 03.11.2020 з Єдиного реєстру підприємств, щодо яких порушено провадження у справі про банкрутство № 44/440-б;

- копія постанови Господарського суду міста Києва про визнання боржника банкрутом від 07.11.2011 у справі № 44/440-б;

- роздрукована з Єдиного державного реєстру судових рішень ухвала Господарського суду міста Києва у справі № 44/440-б від 27.11.2018;

- копії відповідей про відсутність майна на товаристві;

- копія звіту ліквідатора про хід ліквідаційної процедури № 02-75/108 від 27.10.2020;

- лист № 02-75/167 від 09.11.2020 щодо врахування додаткової інформації для аналізу.

За результатами проведення аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства ТОВ «Юридична група «Пріоритет» у звіті від 19.11.2020 було зроблено у тому числі наступні висновки:

- враховуючи повну відсутність активів у ТОВ «СІТІ`КОМ», забезпечення зобов`язань боржника всіма його активами, в тому числі оборотними, є неможливим, так як розмір чистих активів визначений на підставі даних, що вказані у фінансовій звітності, не відповідають фактично виявленому майну на дату проведення аналізу, можна дійти висновку про наявність ознак дій з доведення до банкрутства та про можливість притягнення до субсидіарної відповідальності керівника або уповноважених осіб за незадоволення вимог кредиторів;

- методикою визначено, що від`ємний результат показника поточної платоспроможності свідчить про поточну неплатоспроможність підприємства. Протягом аналізованого періоду у звітності ТОВ «СІТІ`КОМ» вищевказаний показник мав від`ємне значення, що є підтвердженням його поточної неплатоспроможності;

- у зв`язку з тим, що на дату проведення аналізу є ознаки стійкої фінансової неплатоспроможності, тобто суми непогашених боргових зобов`язань, строки платежів за якими настали більше як три місяці тому і становлять понад триста мінімальних розмірів заробітної плати, а саме 501 163 637,90 грн., існують підстави для формування висновку про наявність ознак дій з приховування банкрутства.

Із даних, відображених у зведеному балансі за період з 01.01.2006 по 31.12.2008, встановлено зростання довгострокових та поточних зобов`язань, а саме: показник зобов`язань станом на 2006 рік становив 130 527 тис. грн., на 2007 рік - 275 425,5 тис. грн., на 2008 рік - 309 494 тис. грн.

При цьому, 03.07.2008 між ТОВ «СІТІ`КОМ» в особі керівника Філатова Р.П. та ВАТ «КБ «Надра» укладено кредитний договір про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 16/КЛ-V/2008-980 в межах 9 500 000,00 грн.

У забезпечення виконання ТОВ «СІТІ`КОМ» своїх зобов`язань за вказаним договором, які полягають у поверненні траншів в межах кредитної лінії, сплаті відсотків за користування кредитною лінією, комісійної винагороди, а також можливої неустойки (штрафу, пені), позичальником укладено:

- договір застави товарів в обороті № 16/ЗТО-V/2008 від 03.07.2008, відповідно до умов якого боржником передано в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві власності, перелік якого зазначений у Додатку № 1, що є невід`ємною частино цього договору. Предмет застави оцінено сторонами у 2 700 000,00 грн. та знаходиться за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна, 147;

- договір застави основних засобів від 03.07.2008 року, відповідно до умов якого боржником передано в заставу предмет застави, який належить заставодавцю на праві власності, перелік якого зазначений в Додатку № 1, що є невід`ємною частиною цього договору. Залишкова вартість предмета застави становить 11 562 331,00 грн. та знаходиться за адресою: м. Київ, пр. Маяковський, 23а; м. Київ, вул. Малишка, 3; м. Київ, пр. 50річчя Жовтня, 6г; м. Дніпропетровськ, вул. Набережна перемоги, 86а; м. Дніпропетровськ, вул. Героїв Сталінграду, 31д; м. Запоріжжя, пр. Леніна, 147; м. Львів, вул. Наукова, 35а; м. Одеса, пр. Семафорний, 4; м. Донецьк, вул. Стадіонна, 3д; м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37; м. Полтава, вул. Ковпака, 26в; м. Харків, вул. Героїв Праці, 7; м. Івано-Франківськ, вул. Коновальця, 221; м. Київ, вул. Промислова, 3-Г.

Отримані ТОВ «СІТІ`КОМ» грошові кошти за договором від 03.07.2008 про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 16/КЛ-V/2008-980 не були повернуті позикодавцю, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б, якою ВАТ «КБ «Надра» визнано кредитором боржника за вказаним договором.

Крім того, 30.09.2008 між ТОВ «СІТІ`КОМ» в особі керівника Філатова Р.П. та ВАТ «ВТБ Банк» укладено Договір про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 в межах максимального ліміту заборгованості 51 700 000,00 грн. та 1 730 000,00 доларів США.

У якості забезпечення виконання ТОВ «СІТІ`КОМ» своїх зобов`язань за вказаним договором з повернення кредиту, сплати нарахованих процентів, можливих штрафних санкцій, а також інших витрат на здійснення забезпечення виконання позичальником своїх зобов`язань, між кредитором та ТОВ «СІТІ`КОМ» укладено Договір застави товарів в обороті № 29ВД/Z-1 від 30.09.2008, заставною вартістю 16 827 479,12 грн.

Отримані боржником грошові кошти за договором від 30.09.2008 про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 не були повернуті позикодавцю, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б, якою ПАТ «ВТБ Банк» визнано кредитором боржника за вказаним договором.

З огляду на викладене, враховуючи висновки, викладені у звіті ТОВ «Юридична група «Пріоритет» від 19.11.2020, на думку ліквідатора, дії керівників та учасників ТОВ «СІТІ`КОМ» свідчили про навмисне погіршення фінансового стану боржника та були спрямовані на збільшення розміру кредиторської заборгованості без реальних намірів здійснення підприємницької діяльності та отримання прибутку, що стало причиною неплатоспроможності товариства та зменшення ліквідаційної маси, за рахунок якої можливо було б задовольнити вимоги кредиторів.

Вказані обставини, на думку ліквідатора, додатково підтверджуються ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 по справі № 760/28230/13-к.

У звіті ліквідатора про хід ліквідаційної процедури ТОВ «СІТІ`КОМ» станом на 27.10.2020 арбітражним керуючим зазначено, що з метою розшуку заставного рухомого майна ТОВ «СІТІ`КОМ» ліквідатором направлено запити на адреси підприємств, які зареєстровані за адресами, що вказані у витязі з Державного реєстру обтяжень рухомого майна станом на 23.01.2012, як місцезнаходження заставного рухомого майна банкрута (товари в обороті).

24.05.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ТОВ «Дежавю-Миколаїв», яке зареєстроване за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 98 - поштовий конверт із запитом повернувся на адресу ліквідатора з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

24.05.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ТОВ «Безпека-1», яка зареєстровано за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 98 - поштовий конверт із запитом повернувся на адресу ліквідатора з відміткою «за закінченням терміну зберігання».

24.05.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ТОВ «Хімпроменерго», яке до 19.02.2019 було зареєстроване за адресою: м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 86-а - конверт із запитом повернувся за зворотною адресою, що підтверджується результатами відстеження поштового відправлення.

24.05.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ТОВ «Атмосфера Сіті», яке зареєстроване за адресою: м. Миколаїв, проспект Леніна, 89.

Листом від 03.06.2019 ТОВ «Атмосфера Сіті» повідомило ліквідатора, що на орендованій товариством площі за адресою: м. Миколаїв, пр. Центральний, 98, розташовано майно, яке належить виключно товариству. У ТОВ «Атмосфера Сіті» відсутня будь-яка інформація відносно можливого перебування або вилучення майна ТОВ «СІТІ`КОМ».

24.05.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ЖБК «Восход-4», яке зареєстровано за адресою: м. Київ, вул. Малишка, 3.

Листом від 18.06.2019 ЖБК «Восход-4» повідомив ліквідатора, що ніколи не мав договірних відносин із ТОВ «СІТІ`КОМ», останнє ніколи не розміщувало своїх матеріальних цінностей у приміщеннях ЖБК «Восход-4».

24.05.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ТОВ «Торнадо-Ком», яке зареєстровано за адресою: м. Кривий Ріг, вул. Лермонтова, 37.

Листом від 18.06.2019 ТОВ «Торнадо-Ком» повідомило ліквідатора, що не вилучало, не отримувало в заставу, не утримує, не зберігає та не володіє будь-яким майном, яке б належало ТОВ «СІТІ`КОМ». Інформацією щодо місця перебування майна ТОВ «СІТІ`КОМ» товариство не володіє.

08.10.2019 ліквідатором направлено запит на адресу ТДВ «ТВЦ «Україна», яке зареєстровано за адресою: м. Запоріжжя, пр. Леніна (Соборний), 147.

Листом від 13.10.2019 ТДВ «ТВЦ «Україна» повідомило ліквідатора, що не має господарських відносин із ТОВ «СІТІ`КОМ». Майно, яке належить ТОВ «СІТІ`КОМ», за адресою: м. Запоріжжя, пр. Соборний, 147 не перебуває. Інформацією про перелік та місцезнаходження майна ТОВ «СІТІ`КОМ» товариство не володіє.

Відтак, ліквідатором зазначено, що за результатами вжитих заходів із розшуку заставного рухомого майна ТОВ «СІТІ`КОМ» (товари в обороті) віднайти рухоме майно банкрута не вдалося.

Також, ліквідатором вказано, що ним не було виявлено підстав для визнання недійсними укладених ТОВ «СІТІ`КОМ» правочинів (угод).

Враховуючи зазначене, з огляду на виявлення ознак доведення ТОВ «СІТІ`КОМ» до банкрутства за результатами проведення аналізу фінансово-господарського стану боржника, а також недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство, ліквідатором зроблено висновок про наявність підстав для покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІТІ`КОМ» на учасника боржника ТОВ «Інвестментс Енд Девелопмент», керівників боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також на особу, яка діяла від імені учасників боржника, ОСОБА_3 у зв`язку з доведенням ТОВ «СІТІ`КОМ» до банкрутства.

Заперечуючи проти доводів ліквідатора, викладених у заяві про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІТІ`КОМ» на колишніх керівників, учасника та уповноважену особу колишніх учасників банкрута, ОСОБА_1 у поданому відзиві та запереченнях зазначено наступне.

Так, на думку відповідача-2, ліквідатором не надано будь-яких доказів, які би підтверджували, що саме з вини ОСОБА_1 ТОВ «СІТІ`КОМ» було доведено до банкрутства.

Протоколом № 1 загальних зборів учасників від 25.08.2004 року було створено ТОВ "СІТІ`КОМ" (ЄДРПОУ 33104061), про що 20.09.2004 року в Печерській районній державній в м. Києві адміністрації внесені відповідні відомості. Надалі, протоколом № 24 загальних зборів учасників ТОВ "СІТІ`КОМ" (ЄДРПОУ 33104061) на посаду директора зазначеного підприємства 02.11.2006 року був призначений Відповідач №2.

До службових обов`язків Відповідача-2 входило керівництво поточною діяльністю підприємства в межах його повноважень, які були визначені Статутом підприємства, який був затверджений протоколом загальних зборів ТОВ «СІТІ`КОМ» за № 50 від 20 серпня 2007 р., а не Статутом від 2010 року, на який посилається ліквідатор у поданій заяві.

Відповідачем-2 вказано, що згідно з положеннями Статуту ТОВ «СІТІ`КОМ» від 2007 року до повноважень ОСОБА_1 , як директора, входили виключно організаційно-представницькі функції та сплата обов`язкових платежів до бюджету. Управлінням всіма фінансовими ресурсами ТОВ «СІТІ`КОМ» здійснювалось виключно за погодженням з представником учасників Товариства ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом №76 загальних зборів учасників ТОВ «СІТІ`КОМ» від 31 грудня 2007 р.

На переконання ОСОБА_1 , у той період, коли Відповідач-2 займав посаду директора ТОВ «СІТІ`КОМ» (з 2006 р. по січень 2009 р.), фінансові показники товариства були стабільними, працювало більше 15 магазинів роздрібної торгівлі аксесуарами та телефонами, планувалося відкриття нових магазинів у регіонах.

З 03 березня 2009 р. керівником ТОВ «СІТІ`КОМ» став ОСОБА_2 (Відповідач-3), який повністю займався господарською діяльністю Товариства до моменту визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури постановою Господарського суду міста Києва від 07.11.2011 по справі № 44/440-б.

Крім того, відповідачем-2 вказано, що після того як ОСОБА_1 припинив виконувати повноваження керівника ТОВ «СІТІ`КОМ», під час розгляду судових справ щодо корпоративних прав на ТОВ «СІТІ`КОМ» між ОСОБА_2 та ОСОБА_3 розпочалося переоформлення всіх договірних відносин ТОВ «СІТІ`КОМ» на іншу новостворену юридичну особу ТОВ «Персональна Електроніка» (код ЄДРПОУ 36385367). Відповідач-2 припускає, що можливо також проводились і інші дії щодо переведення всіх активів ТОВ «СІТІ`КОМ» на ТОВ «Персональна Електроніка», що стало причиною фінансових проблем ТОВ «СІТІ`КОМ» та невиконання боржником взятих на себе фінансових зобов`язань перед кредиторами. При цьому, відповідачем-2 зазначено, що будь-якої участі у вказаних процесах Відповідач-2 не брав, жодних документів не підписував.

Також, на переконання ОСОБА_1 , у період, коли Відповідач-2 займав посаду директора ТОВ «СІТІ`КОМ» (з 2006 по 2008 рік), усі фінансові та інші показники ТОВ «СІТІ`КОМ» збільшувалися.

Згідно зі звітом ТОВ «Юридична група «Пріоритет» від 19.11.2020, який був долучений ліквідатором до поданої заяви, було проведено аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СІТІ`КОМ» у період з 2006 по 2008 року.

Відповідач-2 вказує, що відповідно до загальних висновків звіту вбачається значне збільшення показників чистого прибутку. На кінець періоду, що аналізувався, прибуток становив 4 107,0 тис. грн., показник прибутку збільшився на 3 682,2 тис. грн. у порівнянні з показником прибутку на початок аналізованого періоду (ст. 19-20 звіту). На кінець аналізованого періоду показник «фінансові результати від операційної діяльності» збільшився на 243 451,8 тис. грн., показник «фінансові результати від звичайної діяльності до оподаткування» збільшився на 4 860,60 тис. грн. (ст. 20 звіту).

Відповідачем-2 зазначено, що лише після того як директором у січня 2009 року став ОСОБА_2 (Відповідач-3), після рейдерського захоплення боржника, ТОВ «СІТІ`КОМ» почало не виконувати взяті на себе фінансові зобов`язань перед кредиторами (банками).

Щодо кредитних договорів, які підписувалися Відповідачем-2 як керівником ТОВ «СІТІ`КОМ», відповідач-2 наголошує, що банки під час укладання кредитних договорів завжди проводили фінансовий моніторинг активів ТОВ «СІТІ`КОМ» на предмет можливості повернення отриманих кредитів. Таким чином, надаючи кредитні кошти, банки формально підтвердили, що фінансовий стан ТОВ «СІТІ`КОМ» на 2008 рік (на момент видачі кредитних коштів) є таким, що в подальшому дозволить боржнику повернути отримані кредити.

Крім того, ОСОБА_1 зазначено, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СІТІ`КОМ» було проведено з даних зведеного балансу та звіту про фінансові результати за період з 01.01.2006 року по 31.12.2008 року. Іншої первинної документації для проведення аналізу фінансово-господарської діяльності ТОВ «СІТІ`КОМ» ліквідатором надано не було.

На переконання відповідача-2, звіт за результатами проведеного аналізу фінансово-господарського стану боржника щодо виявлення ознак неплатоспроможності, проведений на підставі лише звітів та балансів, не є безумовним доказом доведення ТОВ «СІТІ`КОМ» до банкрутства. Будь-яких доказів того, що боржником виводилися активи, зокрема і отримані кредитні кошти, на користь третіх осіб, ліквідатором не надано. Також, ліквідатором не встановлено та не підтверджено того, яким чином взагалі були використані кредитні кошти, а у матеріалах справи відсутні банківські виписки по рахункам боржника, з яких вказані обставини можливо би було встановити.

ОСОБА_1 зазначає, що ліквідатор як на один з головних доказів посилається на ухвалу Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 року у справі №760/28230/13-к, в якій визначено, що обвинувачений Особа-2 (за твердженням ліквідатора Філатов Р.П.) частково визнав свою вину в неналежному веденні господарської діяльності ТОВ «СІТІ`КОМ». При цьому, у вказаному судовому рішенні зазначено, що Особа-2 вказала про відчуження активів ТОВ «СІТІ`КОМ» на користь ТОВ «Персональна електроніка» іншими особами.

При цьому, відповідач-2 стверджує, що ліквідатором не надано доказів на підтвердження встановлення вказаних взаємовідносин між боржником та ТОВ «Персональна електроніка» для підтвердження зазначених обставин. Не надано доказів звернення до вказаного

підприємства з метою повернення майна боржника або стягнення коштів у разі неможливості його повернення.

При цьому, фактично доводи ліквідатора викладені в заяві стосуються лише ОСОБА_1 (Відповідача №2).

Таким чином, на переконання відповідача-2, матеріали справи не містять доказів на підтвердження вчинення ОСОБА_1 взагалі будь-яких дій, направлених на свідоме доведення ТОВ «СІТІ`КОМ» до банкрутства, що свідчить про відсутність підстав для покладення на ОСОБА_1 субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІТІ`КОМ» у порядку ч. 2 ст. 61 Кодексу України з процедур банкрутства.

На підтвердження викладених у відзиві обставин ОСОБА_1 долучено до нього у тому числі протокол загальних зборів ТОВ «СІТІ`КОМ» № 76 від 31.12.2007 та статут ТОВ «СІТІ`КОМ» у редакції від 2007 року.

У свою чергу, відповідачем-4 також надано суду письмові заперечення щодо поданої ліквідатором ТОВ «СІТІ`КОМ» заяви, в яких ОСОБА_3 зазначено, що він ніколи не був посадовою особою ТОВ «СІТІ`КОМ» (керівником/учасником, тощо). Відповідач-4 зазначає, що ліквідатором не доведено існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_3 та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» до банкрутства.

Крім того, відповідачем-4 зазначено, що ОСОБА_3 є кредитором боржника і включений до реєстру вимог кредиторів у справі № 44/440-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» з грошовими вимогами на суму 46 052 878,59 грн., що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б.

Вказані обставини, на переконання відповідача-4, свідчать про те, що ОСОБА_3 є особою, яка не довела Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» до банкрутства, а навпаки постраждала від банкрутства товариства, що полягає в існуванні непогашеної кредиторської заборгованості ТОВ «СІТІ`КОМ» перед ОСОБА_3 у загальному розмірі 46 052 878,59 грн.

Відповідно до абзацу 1 ч. 2 ст. 61 КУзПБ, під час здійснення своїх повноважень ліквідатор (а згідно зі змінами, внесеними Законом від 20.03.2023р. №2971-IX, також і кредитор) має право заявити вимоги до третіх осіб, які за законодавством несуть субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями боржника у зв`язку з доведенням його до банкрутства; розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою.

Абзацом 2 ч. 2 ст. 61 КУзПБ передбачено, що в разі банкрутства боржника з вини його засновників (учасників, акціонерів) або інших осіб, у тому числі з вини керівника боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають змогу іншим чином визначати його дії, на засновників (учасників, акціонерів) боржника - юридичної особи або інших осіб у разі недостатності майна боржника може бути покладена субсидіарна відповідальність за його зобов`язаннями.

Стягнені суми включаються до складу ліквідаційної маси і можуть бути використані лише для задоволення вимог кредиторів у порядку черговості, встановленому КУзПБ.

Суд звертається до висновків Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21) відповідно до яких:

- у справі про банкрутство субсидіарна відповідальність має деліктну природу та узгоджується із частиною першою статті 1166 ЦК України, згідно з якою майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Тобто недостатність майна юридичної особи, яка перебуває в судовій процедурі ліквідації, за умови доведення боржника до банкрутства, поповнюється за рахунок задоволення права вимоги про відшкодування шкоди до осіб, дії / бездіяльність яких кваліфікуються судом як доведення до банкрутства. Потерпілою особою в такому випадку є банкрут, щодо якого відкрито ліквідаційну процедуру;

- елементами складу правопорушення як умови для застосування субсидіарної відповідальності є об`єкт та суб`єкт правопорушення, а також об`єктивна та суб`єктивна сторони правопорушення;

- щодо об`єкта правопорушення, то ним є ті майнові права боржника та кредиторів, вимоги яких визнані у справі про банкрутство, що порушені у зв`язку з доведенням боржника до банкрутства, та відновлення яких відбувається відшкодуванням шкоди у межах покладення субсидіарної відповідальності за правилами частини другої статті 61 КУзПБ;

- суб`єкт (суб`єкти) правопорушення визначені законом, зокрема ними є засновники (учасники, акціонери) або інші особи, у тому числі керівник боржника, які мають право давати обов`язкові для боржника вказівки чи мають можливість іншим чином визначати його дії, за умови існування вини цих осіб у банкрутстві боржника;

- об`єктивну сторону правопорушення становлять дії / бездіяльність відповідних суб`єктів, прийняття ними рішень, надання вказівок на вчинення дій або на утримання від них, що призвели до відсутності у боржника майнових активів для задоволення вимог кредиторів або до відсутності інформації про такі активи, що виключає можливість дослідження активу та його оцінки, тобто які окремо або у своїй сукупності спричинили неплатоспроможність боржника та, відповідно, вказують (свідчать) про доведення конкретними особами боржника до банкрутства;

- щодо змісту правопорушення з доведення до банкрутства, то окрім вже визначеного слід виходити зі змісту, визначеного частиною третьою статті 215 ГК України. Водночас такий зміст не обмежується вичерпним переліком дій / бездіяльності суб`єктів правопорушення, а їх характер саме як протиправний оцінюється за відповідними правовими та економічними показниками. Зокрема, доведення до банкрутства можуть спричинити дії з відчуження майна за заниженими цінами, придбання майна за завищеними цінами, надання послуг за цінами, нижчими за ринкові, здійснення невиправдано ризикових чи невигідних операцій тощо. Неправомірні дії чи бездіяльність, завдання ними шкоди боржнику та виявлення її розміру можуть не збігатися у часі. Наприклад, окремі неправомірні дії чи бездіяльність або сукупність таких дій чи бездіяльності можуть мати наслідком втрату ліквідності юридичною особою в майбутньому (див. також mutatis mutandis постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20) (пункт 66), від 25.05.2021 у справі № 910/11027/18 (провадження № 12-185гс19, пункт 7.56)). Тобто зміст відповідного делікту становлять умисні і цілеспрямовані дії / бездіяльність, результатом яких є банкрутство юридичної особи та шкода, завдана приватним і суспільним інтересам. За змістом частини другої статті 61 КзПБ вказані умисні дії/бездіяльність та їх результат узагальнено іменуються доведенням до банкрутства, що і дає назву цьому делікту. При цьому винні особи хоча і не є стороною боргових зобов`язань, але їх поведінка перебуває в причинно-наслідковому зв`язку зі шкодою у вигляді непогашених вимог кредиторів;

- щодо суб`єктивної сторони правопорушення, то її становить ставлення особи до вчинюваних нею дій чи бездіяльності (вини суб`єкта правопорушення).

Щодо розміру субсидіарної відповідальності Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у постанові від 19.06.2024 у справі №906/1155/20(906/1113/21) вказав наступне.

За змістом частини другої статті 61 КУзПБ законодавець визначив розмір субсидіарної відповідальності як різницю між двома показниками (сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою), яка свідчить про недостатність майна боржника для задоволення вимог кредиторів у справі про банкрутство.

Щодо суми вимог кредиторів, то на стадії ліквідації цей показник, як правило, є остаточним та визначається на підставі ухвали, постановленої за результатами попереднього засідання, в якій, зокрема, зазначаються розмір та перелік усіх визнаних судом вимог кредиторів, що вносяться розпорядником майна до реєстру вимог кредиторів (частина друга статті 47 КУзПБ).

Водночас допускається корегування зазначеного показника в процедурі ліквідації за рахунок визнаних судом вимог поточного кредитора (частини третя, п`ята статті 59 та частина четверта статті 60 КУзПБ), а також вимог кредиторів, які заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, та були розглянуті судом в процедурі ліквідації (частина четверта статті 45 цього Кодексу).

Що ж до такого показника як ліквідаційна маса, то Судова палата зазначила про таке.

Законодавець визначив у положеннях КУзПБ об`єктивні обставини та процеси, за яких ліквідаційна маса боржника змінюється з початку її формування і до отримання коштів від продажу відповідних активів у її складі.

Так, розмір (вартість) ліквідаційної маси в ході процедури ліквідації боржника зазнає змін, враховуючи, що:

- балансова вартість ліквідаційної маси, що визначається за результатами інвентаризації (пункт 5 частини другої статті 12, частина перша статті 61 КУзПБ), оціночна вартість (частина перша статті 63 КУзПБ) та вартість її реалізації / продажу (розділ V КУзПБ) можуть (як правило) відрізняються;

- склад ліквідаційної маси (відповідно, і її розмір) під час здійснення ліквідатором відповідних повноважень і обов`язків у ліквідаційній процедурі може змінюватись за рахунок включення до нього: грошових сум (майна), повернених третіми особами на вимогу ліквідатора щодо сум дебіторської заборгованості, за наслідками визнання недійсними правочинів (договорів) боржника та вжиття заходів, спрямованих на пошук, виявлення та повернення майна банкрута, що перебуває у третіх осіб (частина друга статті 42, частина перша статті 61 КУзПБ); сум, стягнених ліквідатором із суб`єктів субсидіарної відповідальності (абзац третій частини другої статті 61 КУзПБ).

Що ж до вартості ліквідаційної маси з метою визначення розміру субсидіарної відповідальності, то, враховуючи правову природу цієї відповідальності, її розмір має визначатися за правилами встановлення розміру шкоди, заподіяної майну потерпілого незаконними діями, у деліктних правовідносинах: як різниця між сумою вимог до боржника згідно з реєстром вимог кредиторів та сумою коштів, отриманою за фактом продажу майна в процедурі ліквідації. У цьому висновку суд звертається до правової позиції Великої Палати Верховного Суду, сформульованої в постанові від 28.09.2021 у справі № 761/45721/16-ц (провадження № 14-122цс20), відповідно до якої за правовою природою відповідальність третіх осіб, передбачена частиною другою статті 61 КУзПБ, є відповідальністю порушника за збитки, завдані банкруту (стаття 22 ЦК України, пункт 80).

Отже, буквальне прочитання абзаців першого та другого частини другої статті 61 КУзПБ ("розмір зазначених вимог визначається з різниці між сумою вимог кредиторів і ліквідаційною масою", "у разі недостатності майна боржника") є підставою для висновку, що розмір субсидіарної відповідальності, який дає право ініціювати спір про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника у справі про банкрутство та підлягає стягненню із суб`єктів такої відповідальності, визначається в той момент, коли ліквідатор за результатами здійснення судових проваджень у процедурі банкрутства боржника остаточно визначив вартість ліквідаційної маси в грошовому еквіваленті за фактом продажу в процедурі ліквідації включених до її складу активів та здійснив за рахунок отриманих від продажу коштів розрахунок із визнаними у справі кредиторами.

Тож сума вимог кредиторів, яка підлягає погашенню за правилами статті 64 КУзПБ, однак залишилась непогашеною в процедурі банкрутства за правилами цієї статті через недостатність майна банкрута, і є розміром субсидіарної відповідальності.

Таким чином, право ліквідатора подати заяву про покладення субсидіарної відповідальності виникає не раніше ніж після завершення реалізації об`єктів, включених до ліквідаційної маси банкрута, та розрахунків з кредиторами на підставі проведення такої реалізації у ліквідаційній процедурі (п. 9.34. постанови Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 19.06.2024 у справі № 906/1155/20 (906/1113/21)).

Для встановлення кола обов`язків органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» (учасників та керівників) у відповідні періоди судом досліджено положення статуту боржника.

Статут ТОВ «СІТІ`КОМ» у редакції, затвердженій протоколом № 86 загальних зборів учасників від 11.06.2008 (у період, коли повноваження керівника боржника виконував ОСОБА_1 та укладав кредитні договори з ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра»):

Пунктом 9.1 Статуту визначено, що управління товариством здійснюється: загальними зборами учасників товариства та директором товариства.

Контроль за діяльністю директора товариства здійснюється ревізійною комісією товариства (п. 9.2 Статуту).

Згідно з п. 10.1 Статуту найвищим органом управління товариства є загальні збори учасників. Вони складаються з усіх учасників товариства або їхніх представників.

Відповідно до п. 10.4 Статуту до виключної компетенції загальних зборів учасників належать у тому числі наступні питання:

- визначення основних напрямів діяльності товариства і затвердження його планів та звітів про їх виконання;

- затвердження річних результатів товариства, включаючи результати діяльності його дочірніх підприємств, затвердження звітів і висновків ревізійної комісії, порядку розподілу прибутку, строку та порядку виплати частки прибутку (дивідендів), визначення порядку покриття збитків;

- прийняття рішення про відчуження нерухомого майна товариства;

- прийняття рішення про отримання позики та/або кредитів, якщо кожен окремо перевищує суму в 500 000,00 доларів США, що на момент реєстрації цього статуту дорівнює 2 425 750,00 гривень;

- прийняття рішення про передачу майна Товариства в заставу, іпотеку;

- надання директору або будь-якій іншій особі попередньої згоди на вчинення правочинів (укладення договорів або інших год), витрату коштів або відчуження майна, сума (вартість) якого (и, ї) перевищує 500 000,00 доларів США, що на момент реєстрації цього статуту дорівнює 2 425 750,00 гривень. Під правочином розуміється один або серія (декілька) правочинів, що укладені між тими ж сторонами або афілійованими з ними чи спільно контрольованими особами, мають аналогічний або подібний предмет та стосуються одного чи подібного об`єкту (в якості товару чи послуги). У разі вчинення такого правочину (укладення договору або іншої угоди), витрати коштів або відчуження майна без такої попередньої згоди загальних зборів учасників, цей правочин (договір, угода), витрата коштів, відчуження майна є недійсним з моменту такого укладення, витрати, відчуження, зокрема у випадках, коли третя особа - контрагент товариства знала чи за всіма обставинами не могла знати про такі обмеження.

Пунктом 11.1 Статуту визначено, що виконавчим органом товариства, що здійснює управління його поточною діяльністю, є директор товариства. Директор обирається загальними зборами учасників. Директор є одноособовим виконавчим органом товариства та здійснює свої повноваження відповідно до своєї компетенції.

Згідно з п. 11.2 Статуту директор представляє товариство в межах повноважень, наданих Статутом, Положенням про повноваження директора та законодавством України. Директор має право без доручення здійснювати будь-які дії від імені товариства, за виключенням дій, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників та інших органів управління чи контролю товариства. Діяльність директора включає представництво інтересів товариства, укладення угод та підписання контрактів від імені товариства, підписання від імені товариства фінансової (баланс, звіт про фінансові результати і т.д.), статистичної, податкової та іншої звітності, розрахункових та інших документів (в тому числі первинні документи), необхідних для забезпечення діяльності товариства та доручення цим дій іншим посадовим особам товариства, відкриття рахунків товариства в установах банків, розпорядження ними в рамках компетенції з врахуванням положень статті 10.4.15 - 10.4.19 цього Статуту, затвердження найму персоналу, видачу наказів та інструкцій, обов`язкових для виконання всіма співробітниками товариства.

Відповідно до п. 11.3 Статуту директор може передати будь-які свої повноваження, передбачені п. 11.2 Статуту, будь-якій іншій особі шляхом оформлення відповідної довіреності.

Пунктом 11.4 Статуту визначено, що директор зобов`язаний виконувати рішення загальних зборів учасників.

Згідно з п. 11.7 Статуту при здійсненні своїх прав та під час виконання своїх обов`язків Директор повинен діяти розсудливо та добросовісно, в найкращих інтересах товариства та не повинен допускати виникнення конфлікту інтересів між ним та товариством.

Відповідно до п. 11.8 Статуту директор несе персональну відповідальність перед товариством у відповідності з чинним законодавством України за всі збитки (включаючи втрачену вигоду), спричинені товариству грубою недбалістю або свідомо невірною поведінкою.

Статут ТОВ «СІТІ`КОМ» у редакції, затвердженій протоколом № 16/1 позачергових загальних зборів учасників від 16.01.2009 (у період, коли єдиним учасником боржника було Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент», а генеральним директором - ОСОБА_2 ):

Пунктом 9.1 Статуту визначено, що вищим органом управління товариством є загальні збори учасників, у складі учасників або призначених ними представників.

Згідно з пунктом 9.7 Статуту до компетенції загальних зборів учасників товариства у тому числі відносяться:

- визначення основних напрямків діяльності товариства і затвердження його планів і звітів про його виконання;

- визначення форм контролю за діяльністю виконавчого органу, створення та визначення повноважень відповідних контрольних органів;

- затвердження річних звітів та бухгалтерських балансів, розподілу прибутку та збитків товариства;

- прийняття рішення про припинення діяльності товариства, призначення ліквідаційної комісії, затвердження ліквідаційного балансу;

- затвердження договорів (угод), укладених на суму, яку своїм рішенням встановлюють учасники.

Відповідно до п. 9.14 Статуту виконавчим органом товариства є генеральний директор, який керує поточною діяльністю товариства. Генеральний директор призначається на посаду і відкликається з посади загальними зборами учасників.

Згідно з п. 9.15 Статуту генеральним директором може також бути особа, що не є учасником товариства. Генеральний директор самостійно вирішує всі питання діяльності товариства, за виключенням тих, які віднесені до виключної компетенції загальних зборів учасників. Генеральний директор несе відповідальність за фінансово-економічні результати діяльності товариства. Генеральний директор не має права приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства.

Пунктом 9.16 Статуту визначено, що генеральний директор має право:

- без доручення здійснювати дії від імені товариства;

- представляти інтереси товариства перед іншими підприємствами, установами, організаціями, державними органами та органами місцевого самоврядування;

- виступати від імені товариства в судових органах;

- першого підпису банківських та всіх розрахункових, фінансових документів;

- відкривати і закривати розрахункові та інші рахунки в банківських установах, розпоряджатись коштами товариства (в тому числі тими, що знаходяться на рахунках товариства), укладати договори, включаючи трудові; давати вказівки, обов`язкові для всіх працівників товариства;

- підписувати документи товариства, видавати в рамках своєї компетенції накази, доручення, довіреності;

- розпоряджатись коштами і майном товариства, в межах, визначених загальними зборами учасників;

- призначати і звільняти директора товариства.

Відповідно до п. 11.2 Статуту товариство веде у встановленому порядку облік і звітність про фінансово-господарську діяльність, в т.ч. оперативний, бухгалтерський і статистичний, і несе відповідальність за їх достовірність. Подає податковим органам бухгалтерські звіти і баланси, декларації, звіти по податку та інші необхідні документи і дані, пов`язані з нарахуванням і виплатою податків, в строки і обсягах, встановлених законодавством України.

Згідно з п. 11.3 Статуту товариство подає дані, необхідні для проведення державних статистичних спостережень. Статистичні дані подаються у встановлені строки і за формами державної звітності, що затверджені органами державної статистики. Генеральний директор несе відповідальність за достовірність і повноту статистичних даних.

Пунктом 11.5 Статуту визначено, що відповідальність за стан, своєчасне подання бухгалтерської та іншої звітності покладається на генерального директора товариства і головного бухгалтера.

Згідно зі ст. 62 Закону України «Про господарські товариства» (у редакції, що діяла в період виконання повноважень керівника боржника ОСОБА_1 та ОСОБА_2 ) у товаристві з обмеженою відповідальністю створюється виконавчий орган: колегіальний (дирекція) або одноособовий (директор). Дирекцію очолює генеральний директор. Членами виконавчого органу можуть бути також і особи, які не є учасниками товариства. Дирекція (директор) вирішує усі питання діяльності товариства, за винятком тих, що належать до виключної компетенції загальних зборів учасників. Загальні збори учасників товариства можуть винести рішення про передачу частини повноважень, що належать їм, до компетенції дирекції (директора). Дирекція (директор) підзвітна загальним зборам учасників і організує виконання їх рішень. Дирекція (директор) не вправі приймати рішення, обов`язкові для учасників товариства. Дирекція (директор) діє від імені товариства в межах, встановлених даним Законом та установчими документами. Генеральний директор має право без довіреності виконувати дії від імені товариства. Інші члени дирекції також можуть бути наділені цим правом. Генеральний директор (директор) не може бути одночасно головою загальних зборів учасників товариства.

Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини 1 статті 3 Цивільного кодексу України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними, тобто відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення.

Будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи.

Верховний Суд неодноразово звертав увагу, що особи, які виступають від імені юридичної особи, зобов`язані діяти не лише в межах своїх повноважень, але й добросовісно і розумно. Між господарським товариством та його посадовою особою (зокрема директором чи генеральним директором) у процесі діяльності складаються відносини довірчого характеру, у зв`язку з чим протиправна поведінка зазначеної особи може виражатись не лише у невиконанні нею обов`язків, прямо встановлених установчими документами товариства, чи перевищенні повноважень при вчиненні певних дій від імені товариства, а й у неналежному чи недобросовісному виконанні таких дій без дотримання меж нормального господарського ризику, з особистою заінтересованістю чи при зловживанні своїм розсудом, прийнятті очевидно необачних чи марнотратних рішень.

Недодержання принципу добросовісності перетворюється на винну поведінку, оскільки протиправне порушення суб`єктивних цивільних прав особи є прямим наслідком дій зобов`язаної особи, яка, виходячи з конкретних обставин, могла усвідомлювати характер своїх дій як таких, що можуть завдати шкоди.

У постанові 22.04.2021 у справі № 915/1624/16 Верховний Суд звернув увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, складовими якої є недостатність майна ліквідаційної маси для задоволення вимог кредиторів та наявність ознак доведення боржника до банкрутства. Однак зазначена презумпція є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб довести відсутність своєї вини у банкрутства боржника та уникнути відповідальності. Спростовуючи названу презумпцію, особа, яка притягується до відповідальності має право довести свою добросовісність, підтвердивши, зокрема, оплатне придбання активу боржника на умовах, на яких за порівняних обставин зазвичай укладаються аналогічні правочини та довівши, що вчинені за її участі (впливу) операції приносять дохід, відображені у відповідності з їх дійсним економічним змістом, а отримана боржником вигода обумовлена розумними економічними чинниками.

У вказаній постанові Верховний Суд також наголосив, що відсутність в осіб, які притягуються до субсидіарної відповідальності зацікавленості в наданні документів, що відображають реальний стан справ і дійсний господарський оборот, не повинна знижувати правову захищеність кредиторів під час необґрунтованого порушення їх прав. Тому, якщо ліквідатор із посиланням на ті чи інші докази належно обґрунтував наявність підстав для притягнення особи до субсидіарної відповідальності та неможливість погашення вимог кредиторів внаслідок її дій (бездіяльності), на неї переходить тягар спростування цих тверджень ліквідатора, з урахуванням чого вона має довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті на підтвердження його доводів, надавши свої докази і пояснення щодо того, як насправді здійснювалася господарська діяльність. Отже якщо дії особи, які мали вплив на економічну (юридичну) долю боржника викликають об`єктивні сумніви в тому, що вона керувалася інтересами боржника, на неї переходить тягар доведення того, що результати зазначених дій стали наслідком звичайного господарського обороту, а не викликані використанням нею своїх можливостей, що стосуються визначення дій боржника, як таких, що вчиненні на шкоду інтересам боржника та його кредиторів. У такому разі небажання особи, яка притягується до субсидіарної відповідальності, надати суду докази має кваліфікуватися згідно із частиною другою статті 74 ГПК України виключно як відмова від спростування фактів, на наявність яких аргументовано з посиланням на конкретні документи вказує процесуальний опонент. В силу статті 13 ГПК України особа, що бере участь у справі, яка не вчинила відповідних процесуальних дій, несе ризик настання наслідків такої свої поведінки.

У даній справі ліквідатором із посиланням на звіт від 19.11.2020, складений ТОВ «Юридична група «Пріоритет» за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства (у період з 01.01.2006 по 31.12.2008), обгрунтовано, що найбільш ліквідними активами на підприємстві є грошові кошти, але з огляду на показники, які визначені у таблиці, коштами не можливо погасити найбільш термінові зобов`язання - кредиторську заборгованість. Протягом 2006-2008 кредиторська заборгованість боржника постійно збільшувалась, зокрема, станом на 31.12.2006 - 47 323,60 тис. грн., станом на 31.12.2007 - 64 669,30 тис. грн., станом на 31.12.2008 - 86 093,00 тис. грн. При аналізі дебіторської заборгованості встановлено значне збільшення дебіторської заборгованості за період 2006-2008 роки, що свідчить про те, що підприємство кредитує своїх покупців, тобто реалізує товар, послуги не отримувавши за це грошові кошти, що є негативним явищем для фінансового стану та погіршує платоспроможність (стор. 17 Звіту). При аналізі кредиторської заборгованості встановлено, що на початок аналізованого періоду найбільші частки всієї кредиторської заборгованості, становлять: «Кредиторська заборгованість за товари, роботи, послуги», а саме 58,94%, та «Короткострокові кредити банків» - 35,35%. На кінець аналізованого періоду показник «короткострокові кредити банків» збільшився на 92 014,9 тис. грн., показник «кредиторська заборгованість за товари роботи послуги» збільшився на 386 063,0 тис. грн. Тобто, за аналізований період спостерігається значне збільшення кредиторської заборгованості Товариства. При аналізі прибутковості підприємства встановлено зниження показника рентабельності власного капіталу, що є негативною тенденцією для фінансового стану підприємства. У Звіті за результатами проведеного аналізу фінансово-господарської діяльності, поряд з іншим, зазначено про поточну неплатоспроможність Товариства.

Згідно з ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 у справі №760/28230/13-к досудовим розслідуванням встановлено (далі мовою оригіналу): "Органом досудебного расследования ОСОБА_2 обвиняется в том, что, он, будучи с 02.11.2006 года директором ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061) … являясь должностным лицом данного Общества, в период с 03.07.2008 года по 29.09.2009 года ненадлежащим образом исполнял свои служебные обязанности из-за недобросовестного отношения к ним, что повлекло тяжкие последствия для ООО "Сити`ком" при следующих обстоятельствах ...

В дальнейшем, ОСОБА_2, будучи директором ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061), и, выполняя организационно-распорядительные функции, закрепленные в Уставе Общества, то есть, являясь должностным лицом, 10.06.2008 года и 03.07.2008 года обратился в ОАО КБ "Надра" … с ходатайством о получении кредита в размере 9,5 млн. грн. под 21% годовых за пользование кредитом на срок двенадцать месяцев. Для получения положительного заключения кредитного комитета банка и в целях обеспечения выполнения обязательств по кредитному договору ОСОБА_2 предоставил банку перечень товаров в обороте, офисного и торгового оборудования, принадлежащих ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061), которые находились на балансе.

В дальнейшем, ОСОБА_2 , будучи ответственным за финансово-хозяйственную деятельность общества, будучи не только обязанным, но и имея реальную возможность выполнить возложенные на него служебные обязанности надлежащим образом, то есть, имея возможность действовать так, как того требуют интересы ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061), не имея соответствующего разрешения ОАО КБ "Надра" на реализацию залогового имущества, после получения обществом денежных средств в сумме 9500000 грн. в соответствии с кредитным договором № 16/КЛ-V/2008-980, обязательства, предусмотренные в п. 3.2.5 договора, не выполнил и допустил служебную халатность, которая выразилась в самоустранении от управления и организации финансово-хозяйственной деятельности ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061), в результате чего были реализованы предметы залога, которые находились в г. Запорожье по ул. Ленина, 147, на сумму 2700000 грн., оборудование на сумму 11562331 грн., предметы залога … путем создания нового юридического лица - ООО "Персональная электроника" (ЕГРПОУ 36385367) и в результате дальнейшего отчуждения данному предприятию офисного, торгового оборудования и товаров в обороте, которые находились на балансе ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061.)

При этом, ОСОБА_2 не организовал надлежащим образом ведение бухгалтерского учета ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061), не контролировал прием денежных средств, полученных за продажу товаров в обороте, указанных в договоре залога № 16/ЗТО-V/2008 от 03.07.2008 года, поскольку денежные средства в кассу или на банковские счета ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061) не вносились и, соответственно, кредитная задолженность перед ОАО КБ "Надра" не погашалась. Кроме этого, учет имеющегося офисного и торгового оборудования, которое выступало предметом залога и находилось в помещениях магазинов ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061) при их закрытии, не проводился и дальнейшая передача указанного оборудования работникам ОАО КБ "Надра" не происходила.

Вследствие бездействия ОСОБА_2 , как должностного лица, в условиях, когда он должен был и мог совершить действия, которые входили в круг его служебных обязанностей, ООО "Сити`ком" (ЕГРПОУ 33104061) причинены тяжкие последствия, поскольку обществу нанесен материальный ущерб на общую сумму 139 020 грн. 40 коп., что в 250 и более раз превышает необлагаемый минимум доходов граждан на момент совершения уголовного преступления.

В судебном заседании обвиняемый ОСОБА_2 свою вину в совершении инкриминируемого уголовного правонарушения признал частично и показал, что с 02.11.2006 года по сентябрь 2009 года работал директором ООО "Сити`ком" ... В результате корпоративных споров в конце сентября 2009 года он уволился с должности директора ООО "Сити`ком". ".

Відповідно до ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України обставини, встановлені рішенням суду в господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, стосовно якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Як вбачається із матеріалів справи (реєстраційної справи Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ»), зазначеною у вказаному судовому рішення Особою 2 є колишній керівник (директор) Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» Філатов Р.П., оскільки сам він обіймав відповідну посаду з листопада 2006 року по січень 2009 року. (вказані обставини ОСОБА_1 у поданих до суду документах не заперечувалися).

Крім того, згідно з пунктом 1.1.1 Договору про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 ВД від 30.09.2008 (надалі - Договір) кінцевим терміном повернення заборгованості є 29.09.2009 згідно визначеного графіку, відповідно до якого у період з 25.12.2008 по 31.12.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» зобов`язано було повернути ВАТ «ВТБ Банк» 5 170 000,00 грн. та 173 000,00 доларів США.

Пунктом 1.1.2 Договору визначено, що за користування кредитом позивальник сплачує 21,0 відсотків річних в гривні та 15,5 відсотків річних в доларах США.

Відповідно до п. 2.5 Договору сплата процентів здійснюється позичальником у валюті траншів на визначені рахунки ВАТ «ВТБ Банк» в гривнях та в доларах США в наступному порядку:

- щомісячно з 25 числа кожного місяця, але не пізніше останнього банківського дня того ж місяця включно - проценти, нараховані за період з 25 числа попереднього місяця по 24 число включно поточного місяця;

- в день повернення заборгованості за кредитом.

Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» отримані кредитні кошти за Договором про надання мультивалютної невідновлювальної відкличної кредитної лінії № 29 ВД від 30.09.2008 повернуті ВАТ «ВТБ Банк» не були, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б, якою визнано ПАТ «ВТБ Банк» кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 286 204 757,91 грн. у тому числі з урахуванням заборгованості за вказаним договором.

ОСОБА_1 не надано суду доказів виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» своїх зобов`язань за вказаним Договором у період, коли відповідач-2 був керівником боржника. Також ОСОБА_1 не надано суду пояснень яким чином Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» були використані отримані за Договором кредитні кошти у розмірі 51 700 000,00 грн. та 1 730 000,00 доларів США.

Так само відповідачем-2 не надано суду доказів належного виконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» виконання своїх зобов`язань за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 16/КЛ-V/2008-980 від 03.07.2008 у період, коли ОСОБА_1 був керівником боржника, а також пояснень щодо використання отриманих за Договором кредитних коштів у розмірі 9 500 000,00 грн. (Факт невиконання боржником своїх зобов`язань за вказаним Договором підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б, якою визнано ВАТ «КБ «Надра» кредитором боржника з грошовими вимогами на суму 16 228 547,54 грн. (заборгованість боржника за кредитним договором про відкриття кредитної лінії з вільним режимом кредитування № 16/КЛ-V/2008-980 від 03.07.2008)).

Враховуючи викладене, ліквідатором з посиланням на вищевказані докази належним чином обгрунтовано та доведено:

- погіршення фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» у період проаналізованого періоду з 01.01.2006 по 31.12.2008 та поточну неплатоспроможність боржника у 2008 році;

- неналежне виконання ОСОБА_1 повноважень керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» (преюдиційні обставини, встановлені ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 у справі №760/28230/13-к);

- невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» своїх зобов`язань за укладеними у 2008 році боржником із ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра» кредитними договорами, підписаними від імені боржника ОСОБА_1 (кредиторська заборгованість ТОВ «СІТІ`КОМ» перед вказаними особами, що виникла у тому числі на підставі невиконання умов відповідних правочинів, визнана ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б).

Заперечуючи проти доводів ліквідатора, ОСОБА_1 зазначено, що до службових обов`язків відповідача-2 входило керівництво поточною діяльністю підприємства в межах повноважень, визначених статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» (виключно організаційно-представницькі функції та сплата обов`язкових платежів). При цьому, управління всіма фінансовими ресурсами боржника здійснювалось виключно за погодженням з представником учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_3 , що підтверджується протоколом № 76 загальних зборів товариства від 31.12.2007.

Проаналізувавши положення Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» у редакції, затвердженій протоколом № 86 загальних зборів учасників від 11.06.2008, судом відхиляються вказані доводи відповідача-2 щодо обмеженості його повноважень як керівника боржника виключно до здійснення організаційно-представницьких функцій та сплати обов`язкових платежів.

На переконання суду, обмеження статутом повноважень керівника на вчинення певних дій від імені підприємства, про які він має бути в силу своїх посадових обов`язків достеменно обізнаним, не спростовує встановлених обставин укладення (підписання) ОСОБА_1 у 2008 році кредитних договорів із ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра» у період поточної неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ», відсутності будь-якого обгрунтування відповідачем-2 розумності та економічної доцільності їх укладення, а також пояснень стосовно того, яким чином були витрачені отримані боржником кредитні кошти за вказаними договорами за умови, що заборгованість за ними Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» погашена не була (ухвала Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б).

Суд зазначає, що необхідність згоди зборів учасників боржника на укладення відповідних правочинів (сума яких перевищує розмір, визначений статутом товариства) не звільняє ОСОБА_1 від відповідальності за їх укладення, оскільки укладення правочинів входило до його прямої компетенції (пункт 11.2 Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» у редакції, затвердженій протоколом № 86 загальних зборів учасників від 11.06.2008).

Крім того, суд критично ставиться до доводів відповідача-2 стосовно того, що аналіз фінансово-господарської діяльності ТОВ «СІТІ`КОМ» проведено на підставі даних зведеного балансу та звіту про фінансові результати за період з 01.01.2006 по 31.12.2008 без використання іншої первинної документації боржника, яка не була надана ліквідатором, а також щодо не підтвердження ліквідатором куди саме були витрачені кредитні кошти за укладеними із ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра» кредитними договорами.

По-перше, згідно з відповіддю Головного управління статистики від липня 2016 року, наданої на запит ліквідатора № 02-3/80 від 21.07.2016, ТОВ «СІТІ`КОМ» подавало фінансову звітність за 2006 - 2008 роки.

По-друге, правовстановлюючі і статутні документи, бухгалтерська, фінансова та інша документація, печатки, штампи, матеріальні та інші цінності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» не були передані ліквідатору, що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 по справі № 44/440-б, якою було зобов`язано колишнього керівника боржника ОСОБА_2 передати ліквідатору відповідні документи та речі. При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_2 вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 по справі № 44/440-б.

По-третє, за умови, що ліквідатором із посиланням на відповідні докази належним чином обгрунтовано наявність підстав для притягнення відповдіача-2 до субсидіарної відповідальності (підписання кредитних договорів із ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра» у період поточної неплатоспроможності боржника, заборгованість за якими погашена не була (ухвала Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б); неналежне виконання ОСОБА_1 повноважень керівника боржника (преюдиційні обставини, встановлені в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 по справі №760/28230/13-к); погіршення фінансового стану боржника у період з 01.01.2006 по 31.12.2008 (звіт ТОВ «Юридична група «Пріоритет» від 19.11.2020, складений за результатами аналізу фінансово-господарської діяльності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» на предмет виявлення ознак неплатоспроможності, дій з приховування банкрутства, фіктивного банкрутства та доведення до банкрутства)), на ОСОБА_1 перейшов тягар спростування відповідних аргументів та тверджень ліквідатора, з урахуванням чого відповідачу-2 необхідно було довести, чому письмові документи та інші докази ліквідатора не можуть бути прийняті судом на підтвердження доводів заявника, надавши суду свої докази і пояснення щодо того, яким чином здійснювалася господарська діяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ».

Однак, ОСОБА_1 не було доведено належними та допустимими доказами відсутності станом на 2008 ознак поточної неплатоспроможності Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ», не спростовано тверджень ліквідатора щодо незадовільного фінансового стану боржника станом у тому числі на 31.12.2008 року, не спростовано преюдиційних обставин неналежного виконання відповідачем-2 обов`язків керівника товариства, встановлених ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 по справі № 760/28230/13-к, не надано суду обгрунтувань та пояснень щодо економічної доцільності, розумності та мети укладення кредитних договорів із ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра» у 2008 році, їх належного виконання боржником в частині повернення заборгованості/сплаті процентів у період, коли керівником товариства був ОСОБА_1 , не надано будь-яких пояснень щодо того яким чином боржником були витрачені отримані за договорами кредитні кошти, а також не надано будь-яких пояснень/доказів вжиття ОСОБА_1 як керівником боржника заходів для покращення фінансово-господарського стану Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» (укладення економічно-вигідних для боржника правочинів, ініціювання проведення загальних зборів учасників товариства задля вирішення питання доцільності вжиття відповідних заходів для запобігання банкрутства боржника, тощо).

Щодо Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент» як одноособового учасника Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» з січня 2019 року та ОСОБА_2 як керівника боржника з січня 2019 року ліквідатором належним чином обгрунтовано, а судом встановлено наступні обставини наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю вказаних органів управління Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» та банкрутством боржника, а саме:

- відсутність у боржника станом на момент відкриття провадження у справі про банкрутство майна, що було предметом забезпечення у тому числі грошових вимог ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ Надра», що підтверджується отриманими відповідями третіх осіб на запити ліквідатора (що зареєстровані за адресою місцезнаходження відповідного майна), а також незадоволенням кредиторами своїх грошових вимог до боржника у справі про банкрутство № 44/440-б за рахунок заставного майна;

- неподання органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» фінансової та статистичної звітності за 2009, 2010 роки, що підтверджується відповіддю Головного управління статистики від липня 2016 року, наданої на запит ліквідатора № 02-3/80 від 21.07.2016;

- ненадання колишнім керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_2 ліквідатору правовстановлюючих і статутних документів, бухгалтерської, фінансової та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ», що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 по справі № 44/440-б, якою було зобов`язано колишнього керівника боржника ОСОБА_2 передати ліквідатору відповідні документи та речі. При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_2 вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 по справі № 44/440-б;

- невиконання Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» своїх зобов`язань у тому числі за укладеними у 2008 році кредитними договорами перед ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра», що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б, якою було визнано кредиторські вимоги вказаних осіб, які обгрунтовані у тому числі невиконанням боржником умов наведених правочинів;

- невжиття органами управління Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» будь-яких заходів для покращення фінансово-господарського стану товариства (укладення економічно-вигідних правочинів, тощо), наслідком чого стало порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010 року.

Очевидно, що ненадання ліквідатору керівниками банкрута первинних фінансових документів боржника за умови істотного розміру заборгованості в структурі активів боржника є бездіяльністю, яка не відповідає інтересам цієї юридичної особи, є недобросовісною, вчинена на шкоду кредиторам банкрута.

Тобто бездіяльність органів управління товариства, яка полягає у ненаданні первинних документів ліквідатору, утруднює реалізацію активів боржника, дослідження обставин, що мають відношення до наповнення ліквідаційної маси.

Вказана правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від від 06.12.2022 у справі № 908/802/20.

Сам факт не передання жодних документів фінансової звітності та будь-якого майна боржника за загальним правилом ставить питання щодо добросовісності осіб, які притягуються до відповідальності (близький за змістом висновок наведено у постанові Верховного Суду від 20.09.2023 у справі № 44/440-б).

Аналіз частини другої статті 61 КУзПБ свідчить про відсутність заборони для покладення субсидіарної відповідальності на суб`єктів відповідальності, якщо на час порушення / здійснення провадження у справі про банкрутство їх повноваження припинились. Час, що минув з дати припинення повноважень суб`єктів відповідальності до дати порушення справи про банкрутство боржника, не є вирішальним чинником, що впливає на встановлення складу об`єктивної сторони правопорушення, однак має враховуватися поряд з іншими обставинами справи при встановленні причинно-наслідкового зв`язку між винними діями суб`єкта відповідальності та настанням негативних наслідків у боржника, які є підставою субсидіарної відповідальності (зокрема, встановлення обставин щодо можливості усунення таких негативних наслідків іншими посадовими особами боржника, які були наділені управлінськими функціями щодо боржника після припинення повноважень суб`єкта відповідальності, однак не вчинили належних дій з усунення негативних наслідків).

Будь-яких доказів/пояснень/заперечень для спростування вищенаведених обставин Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент» на ОСОБА_2 до суду не подано.

Щодо заявленої ліквідатором вимоги про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» на ОСОБА_3 суд зазначає наступне.

Як вбачається з Протоколу № 76 загальних зборів учасників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» від 31.12.2007, на яких були присутні всі учасники товариства, які володіють 100 % голосів на зборах учасників (Компанія «Форсконнект Лімітед», від імені якої на підставі довіреності від 26.10.2007 діє ОСОБА_3 , та Приватна компанія з обмеженою відповідальністю «Авенчерс Груп Б.В.» в особі директора ОСОБА_3 ), було прийнято рішення, що управління фінансовими ресурсами товариства, окрім платежів до бюджету, здійснюється директором товариства виключно за погодженням з представником учасників товариства ОСОБА_3 .

29.12.2008 року зареєстровано статут Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» у новій реакції, згідно з якою єдиним учасником боржника було зазначено Товариство з обмеженою відповідальністю «Моден Бі».

У зв`язку з тим, що ОСОБА_3 не був ані учасником, ані керівником Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ», на нього не розповсюджувалися права та обов`язки органу управління товариства, визначені статутом. Крім того, у матеріалах справи відсутні будь-які докази безпосереднього управління ОСОБА_3 фінансовими ресурсами Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ», їх неналежного використання, виведення на користь пов`язаних осіб, тощо у період з 26.10.2007 по кінець 2008 року. При цьому, судом враховано, що ОСОБА_3 є кредитором боржника і включений до реєстру вимог кредиторів у справі № 44/440-б про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» з грошовими вимогами на суму 46 052 878,59 грн., що підтверджується ухвалою Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б, які станом на 04.06.2025 у справі про банкрутство № 44/440-б не погашалися.

Відсутність (ненадання) належних доказів на підтвердження елементів/складових об`єктивної сторони порушення, тобто дій/бездіяльності конкретної особи (суб`єкта) відповідальності, що вказують на доведення до банкрутства або банкрутства, спростовує існування об`єктивної сторони порушення з доведення до банкрутства (банкрутства), а відповідно позбавляє суд підстав визначити суб`єктів відповідальності, встановити вину у діях/бездіяльності цих осіб та покласти субсидіарну відповідальність на її суб`єктів (подібні висновки викладені у постановах Верховного Суду від 16.06.2020 у справі № 910/21323/16, від 15.02.2022 у справі № 927/219/20, від 15.02.2023 № 902/1078/16, від 07.03.2023 № 911/101/21 (911/3174/21)), від 10.08.2023 у справі № 911/2581/14 (911/1311/22).

З огляду на викладене, суд приходить до висновку про недоведеність існування причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю ОСОБА_3 та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» до банкрутства.

Відповідно до статті 73 ГПК України доказами у справі є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими, речовими і електронними доказами; висновками експертів; показаннями свідків.

Згідно з частинами першою, третьою статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Важливим елементом змагальності процесу є стандарти доказування - спеціальні правила, яким суд має керуватися при вирішення справи. Ці правила дозволяють оцінити, наскільки вдало сторони виконали вимоги щодо тягаря доказування і наскільки вони змогли переконати суд у своїй позиції, що робить оцінку доказів більш алгоритмізованою та обґрунтованою.

На сьогодні у праві існують такі основні стандарти доказування: "баланс імовірностей" (balance of probabilities) або "перевага доказів" (preponderance of the evidence); "наявність чітких та переконливих доказів" (clear and convincing evidence); "поза розумним сумнівом" (beyond reasonable doubt).

17.10.2019 набув чинності Закон України № 132-IX від 20.09.2019 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було, зокрема внесено зміни до України змінено назву статті 79 ГПК України з "Достатність доказів" на нову - "Вірогідність доказів" та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування "вірогідності доказів".

У рішенні ЄСПЛ від 19.12.1997 у справі "Brualla Gomez de La Torre v. Spain" наголошено про загальновизнаний принцип негайного впливу процесуальних змін на позови, що розглядаються.

Стандарт доказування "вірогідності доказів", на відміну від "достатності доказів", підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто, з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Відповідно до статті 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Слід зауважити, що Верховний Суд в ході касаційного перегляду судових рішень неодноразово звертався загалом до категорії стандарту доказування та відзначав, що принцип змагальності забезпечує повноту дослідження обставин справи. Цей принцип передбачає покладання тягаря доказування на сторони. Одночасно цей принцип не передбачає обов`язку суду вважати доведеною та встановленою обставину, про яку сторона стверджує. Така обставина підлягає доказуванню таким чином, аби задовольнити, як правило, стандарт переваги більш вагомих доказів, тобто коли висновок про існування стверджуваної обставини з урахуванням поданих доказів видається більш вірогідним, ніж протилежний (постанови Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 02.10.2018 у справі № 910/18036/17, від 23.10.2019 у справі № 917/1307/18, від 18.11.2019 у справі № 902/761/18, від 04.12.2019 у справі № 917/2101/17).

Аналогічний стандарт доказування застосовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 18.03.2020 у справі № 129/1033/13-ц (провадження № 14-400цс19).

Такий підхід узгоджується з судовою практикою ЄСПЛ, юрисдикція якого поширюється на всі питання тлумачення і застосування Конвенції (пункт 1 статті 32 Конвенції). Так, зокрема, у рішенні 23.08.2016 у справі "Дж. К. та Інші проти Швеції" ("J.K. AND OTHERS v. SWEDEN") ЄСПЛ наголошує, що "у країнах загального права у кримінальних справах діє стандарт доказування "поза розумним сумнівом ("beyond reasonable doubt"). Натомість, у цивільних справах закон не вимагає такого високого стандарту; скоріше цивільна справа повинна бути вирішена з урахуванням "балансу вірогідностей". Суд повинен вирішити, чи являється вірогідність того, що на підставі наданих доказів, а також правдивості тверджень заявника, вимога цього заявника заслуговує довіри".

Схожий стандарт під час оцінки доказів застосовано у рішенні ЄСПЛ від 15.11.2007 у справі "Бендерський проти України" ("Benderskiy v. Ukraine"), в якому суд оцінюючи фактичні обставини справи звертаючись до балансу вірогідностей вирішуючи спір виходив з того, що факти встановлені у експертному висновку, є більш вірогідним за інші докази.

Таким чином, дослідивши наявні у матеріалах справи документи, суд прийшов до наступних висновків щодо наявності причинно-наслідкового зв`язку між діями/бездіяльністю керівників боржника ОСОБА_1 (керівник боржника у період з листопада 2006 року по січень 2009 року), ОСОБА_2 (керівник боржника у період з січня 2009 року) і учасника боржника Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" (одноособовий учасник боржника з січня 2009 року) та доведенням Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» до банкрутства, а саме:

1. ОСОБА_1

- Неналежним чином виконував повноваження керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ», що призвело до нанесення боржнику збитків (преюдиційні обставини, встановлені в ухвалі Солом`янського районного суду міста Києва від 09.04.2015 по справі № 760/28230/13-к).

- уклав у 2008 році правочини (кредитні договори із ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра») без обгрунтування доцільності їх укладення, економічної мети, спрямування отриманих кредитних коштів, за умови існування у боржника ознак поточної неплатоспроможності, що призвело до збільшення розміру кредиторської заборгованості товариства (ухвала Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 по справі № 44/440-б).

- не вчинив будь-яких дій для покращення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» (укладення економічно-вигідних для боржника правочинів, ініціювання проведення загальних зборів учасників товариства задля вирішення питання доцільності вжиття відповідних заходів для запобігання банкрутству боржника, тощо).

2. ОСОБА_2

- не вжив заходів для збереження майна боржника, у тому числі майна, що було предметом забезпечення грошових вимог ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра», що призвело до незадоволення вказаними кредиторами своїх грошових вимог за рахунок такого майна.

- не забезпечив подання Товариством з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» фінансової та статистичної звітності за 2009, 2010 роки, що свідчить про приховування відомостей про фінансово-економічний стан товариства перед третіми особами, а також про порушення відповідачем-3 положень статуту боржника та приписів Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» у редакціях, чинних у період перебування ОСОБА_2 на посаді керівника боржника.

- не надав ліквідатору правовстановлюючих і статутних документів, бухгалтерської, фінансової та іншої документації, печаток, штампів, матеріальних та інших цінностей Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ». При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання ОСОБА_2 вимог ухвали Господарського суду міста Києва від 05.09.2016 по справі № 44/440-б, якою було зобов`язано його як колишнього керівника Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» передати відповідні документи та речі ліквідатору.

- не забезпечив виконання боржником зобов`язань товариства у тому числі за укладеними у 2008 році кредитними договорами перед ВАТ «ВТБ Банк» та ВАТ «КБ «Надра»;

- не вжив будь-яких заходів для покращення фінансово-господарського стану товариства (укладення економічно-вигідних правочинів, тощо), наслідком чого стало порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010.

3. Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент»

Обов`язки та правомочності учасника товариства з обмеженою відповідальністю, що покладені на нього та випливають з цієї участі в силу положень Цивільного кодексу України, Господарського кодексу України, Закону України "Про господарські товариства" узагальнено передбачають лише контролюючу функцію учасника стосовно товариства з обмеженою відповідальністю, яка реалізується, зокрема через право брати участь в управлінні товариством боржника відповідно до статуту та закону, вчиняти дії, направлені на отримання інформації стосовно товариства боржника, його діяльності, витребувати річні баланси звіти товариства про його діяльність, протоколів зборів, вживати своєчасних заходів щодо запобігання його банкрутству тощо, що, в свою чергу, обумовлює, що учасник товариства має бути обізнаним стосовно господарської діяльності та фінансового стану товариства.

Отже, перелічена сукупність правомочностей вказує на обов`язок учасника товариства здійснювати контроль за його діяльністю.

Наведене також узгоджується зі змістом Статуту Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» у редакції, чинній на момент входження у січні 2009 року Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент» до складу учасників банкрута (єдиний учасник Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» з січня 2009 року).

З урахуванням вищезазначених обставин неналежного виконання ОСОБА_2 своїх обов`язків керівника боржника (його бездіяльності), суд приходить до висновку, що Товариством з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент» як єдиним учасником Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» з січня 2009 року допущено бездіяльність, яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівника, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ухвалою Господарського суду міста Києва від 08.07.2010. Станом на 04.06.2025 матеріали справи доказів протилежного не містять.

Таким чином, вчинені дії та бездіяльність керівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , а також учасника банкрута Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент» в сукупності формують склад господарського правопорушення.

Так, об`єктом правопорушення є право кредиторів у справі про банкрутство № 44/440-б на задоволення їх грошових вимог до боржника у справі про банкрутство, яке не може бути реалізоване внаслідок відсутності у боржника майна, достатнього для погашення кредиторської заборгованості.

Об`єктивну сторону правопорушення складають:

1. Вчинення дій, які згідно з п. 3.2 Методичних рекомендацій мають ознаки доведення до банкрутства, що полягають у прийнятті нераціональних управлінських рішень, які негативно впливають на виробничу, торговельну, іншу статутну діяльність підприємства, що призводить до фінансових збитків та втрат. У даному випадку йдеться про здійснення господарських операцій із третіми особами, за результатами яких відбулося збільшення розміру кредиторської заборгованості боржника за відсутності фінансової спроможності її погашення.

2. Неналежне виконання керівниками боржника своїх обов`язків, визначених законом та статутом Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ».

3. Бездіяльність керівників Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" в частині вжиття будь-яких заходів для покращення фінансового стану Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" задля погашення існуючої кредиторської заборгованості перед кредиторами, наявність якої стало підставою для порушення провадження у справі про банкрутство боржника.

4. Бездіяльність ОСОБА_2 в частині подання бухгалтерської, фінансової та іншої звітності до органів статистики та податкових органів за 2009 та 2010 роки.

5. Бездіяльність Товариства з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент», яка полягає у відсутності контролю за діями/бездіяльністю товариства та його керівника, які призвели до неможливості виконання боржником своїх грошових зобов`язань перед кредиторами, втрати боржником майна, яке було предметом забезпечення виконання боржником своїх зобов`язань перед кредиторами, та подальшого порушення провадження у справі про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ».

Суб`єктами правопорушення є керівники Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та учасник банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент".

Суб`єктивною стороною правопорушення є відношення ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" до виконання своїх обов`язків керівників та учасника боржника, свідоме вчинення дій, а також допущення бездіяльності, наслідком чого стало зменшення активів товариства та подальша його неплатоспроможність.

З огляду на викладене, суд приходить до висновку, що в діях та бездіяльності керівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та учасника банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" наявний повний склад господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов`язку за зобов`язаннями боржника.

Банкрутство (неплатоспроможність) не є одномоментним процесом, а суд лише констатує цей стан, до якого призводять дії (бездіяльність) у широкому часовому проміжку.

Суд вкотре акцентує увагу, що статтею 61 КУзПБ закріплено правову презумпцію субсидіарної відповідальності осіб, що притягуються до неї, яка є спростовною, оскільки передбачає можливість цих осіб уникнути відповідальності, довівши відсутність своєї вини у доведенні боржника до банкрутства.

Проте, як свідчать установлені обставини справи, керівники Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_1 і ОСОБА_2 та учасника банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" в порушення статті 61 КУзПБ не спростували відсутності своєї вини у доведенні боржника до банкрутства та не довели відсутності причинно-наслідкового зв`язку між їх діями та бездіяльністю і неплатоспроможністю Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ". Іншого встановлені обставини справи не містять.

Щодо ОСОБА_3 суд зазначає, що ліквідатором не доведено фактів дій та бездіяльності, а також наявності причинно-наслідкового зв`язку між його діями/бездіяльністю та неплатоспроможністю Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ". Матеріали справи не містять доказів, на підставі яких суд би міг установити наявність повного складу господарського правопорушення, що має наслідком тягар субсидіарного обов`язку за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ».

Вирішуючи питання про визначення розміру субсидіарної відповідальності у даній справі, суд зазначає наступне.

Згідно з реєстром вимог кредиторів ТОВ «СІТІ`КОМ» у справі № 44/440-б станом на 02.04.2024 загальний розмір непогашених вимог кредиторів складає 474 114 845,91 грн. грошових вимог конкурсних кредиторів та 51 034 393,62 грн. вимог, які забезпечені заставою майна боржника.

Враховуючи зазначене, розмір субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями ТОВ «СІТІ`КОМ» становить 525 149 239,53 грн. (загальна сума непогашених кредиторських вимог боржника у справі про банкрутство № 44/440-б за умови відсутності у боржника будь-яких активів та майна для задоволення вимог кредиторів, про що зазначено ліквідатором у заяві № 02-75/434 від 03.04.2024).

З урахуванням наведеного, суд вважає правомірними вимоги ліквідатора в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» ОСОБА_1 і ОСОБА_2 , а також учасника банкрута Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент», у зв`язку з чим заява ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на колишніх керівників, учасника та третіх осіб підлягає частковому задоволенню.

У решті вимог ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю «СІТІ`КОМ» в частині покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на ОСОБА_3 суд дійшов висновку відмовити.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат у даній справі, суд зазначає, що заява ліквідатора про покладення субсидіарної відповідальності на особу винну у доведенні до банкрутства боржника судовим збором не оплачується, оскільки таку оплату не передбачено Законом України "Про судовий збір" (правова позиція Верховного Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду, викладена у постанові від 20.10.2022 по справі № 911/3554/17 (911/401/21)). Витрати на професійну правничу допомогу сторонами у даній справі не заявлялися.

Керуючись ст.ст. 59, 61 Кодексу України з процедур банкрутства, ст.ст. 74, 76-80, 129, 236 - 240 Господарського процесуального кодексу України, суд -

ВИРІШИВ:

1. Задовольнити частково заяву ліквідатора Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" про покладення субсидіарної відповідальності за зобов`язаннями боржника на Товариство з обмеженою відповідальністю «Інвестментс Енд Девелопмент», ОСОБА_1 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 .

2. Покласти на Товариство з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний номер 35947452), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) субсидіарну відповідальність за зобов`язаннями Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" (03057, м. Київ, вул. Довженка, 18, ідентифікаційний номер 33104061).

3. Стягнути солідарно з Товариства з обмеженою відповідальністю "Інвестментс Енд Девелопмент" (04053, м. Київ, вул. Артема, 21, ідентифікаційний номер 35947452), ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 , ідентифікаційний номер НОМЕР_1 ) та ОСОБА_2 ( АДРЕСА_2 , ідентифікаційний номер НОМЕР_2 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "СІТІ`КОМ" (03057, м. Київ, вул. Довженка, 18, ідентифікаційний номер 33104061) грошові кошти у розмірі 525 149 239 (п`ятсот двадцять п`ять мільйонів сто сорок дев`ять тисяч двісті тридцять дев`ять) грн. 53 коп.

4. Видати накази.

5. В решті вимог відмовити.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) рішення суду або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повний текст рішення складено 27.06.2025

Суддя Д.В. Мандичев