Рішення від 30.06.2025 по справі 914/1214/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, місто Львів, вулиця Личаківська, 128

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.06.2025 Справа № 914/1214/25

Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Коссака С.М. здійснив у письмовому провадженні за правилами спрощеного позовного провадження без виклику представників сторін та без проведення судового засідання розгляд справи

за позовом: Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, селище Славсько, Стрийський район, Львівська область

до відповідача: ДП Екранбуд ТзОВ Екран, м. Стрий, Львівська область

про стягнення коштів

На розгляд Господарського суду Львівської області подано позов Славської селищної ради Стрийського району Львівської області, селище Славсько, Стрийський район, Львівська область до відповідача ДП Екранбуд ТзОВ Екран, м. Стрий, Львівська область про стягнення грошової суми в розмірі 83 429,00грн. Також у позовній заяві позивач просить стягнути з відповідача на користь позивача судовий збір у розмірі 3 028,00грн.

Ухвалою господарського суду Львівської області від 17.04.2025 року прийнято позовну заяву до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання та постановлено, що розгляд справи по суті починається через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі 17.05.2025 року, встановлено сторонам строки для подання відзиву на позов, відповіді на відзив та заперечень. Зокрема, відповідачу встановлено строк у 15 календарних днів з дня отримання цієї ухвали для подання відзиву на позов.

Ухвалу про відкриття провадження у справі доставлена позивачу та відповідачу у справі до їх електронних кабінетів та відповідно до Довідок про доставку електронного листа, ухвали суду доставлені 17.04.2025 року.

Відповідно ст. 252 ГПК України розгляд справи по суті в порядку спрощеного провадження починається з відкриття першого судового засідання або через тридцять днів з дня відкриття провадження у справі, якщо судове засідання не проводиться.

Якщо для розгляду справи у порядку спрощеного позовного провадження відповідно до цього Кодексу судове засідання не проводиться, процесуальні дії, строк вчинення яких відповідно до цього Кодексу обмежений першим судовим засіданням у справі, можуть вчинятися протягом тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі.

Підготовче засідання при розгляді справи у порядку спрощеного провадження не проводиться.

Перше судове засідання у справі проводиться не пізніше тридцяти днів з дня відкриття провадження у справі. За клопотанням сторони суд може відкласти розгляд справи з метою надання додаткового часу для подання відповіді на відзив та (або) заперечення, якщо вони не подані до першого судового засідання з поважних причин.

Суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої із сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін.

До суду від відповідача 30.04.2025 року через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву за вх.№11342/25 з доказами надіслання позивачу у справі.

За таких обставин, приймаючи до уваги, що відповідач у строк, встановлений ч. 1 ст. 251 Господарського процесуального кодексу України та ухвалою суду про відкриття провадження у даній справі подав до суду відзиву на позов, справа може бути розглянута за наявними у ній документами з урахуванням припису ч. 2 ст. 178 Господарського процесуального кодексу України та поданого відзиву у справі.

Зважаючи на вказане, суд вважає за можливе ухвалити рішення у справі.

Аргументи позивача.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між Славською селищною радою Стрийського району Львівської області та ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» за результатами проведення процедури закупівлі 01.10.2019 року укладено договір № 01/489 предметом якого є виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області (коригування)». Договірна ціна вартості робіт складає 21 181 771,20 грн., в т.ч. ПДВ 3 530 295,20 грн. Обсяг бюджетного асигнування на 2019 рік становить 900 000,00 з ПДВ.

Підставою позовних позивач зазначає завищення обсягів та вартості виконаних відповідачем робіт з робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області (коригування)», а саме просідання покриття з фігурних елементів мощення в кількості 100 м. кв та упорів з бортових каменів - 48 м. і як наслідок, неякісне виконання зазначених вище робіт ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» призвело до завищення витрат Славською селищною радою та зайвого використання бюджетних коштів в загальній сумі 83 429,00 грн., що встановлено за наслідками проведення Західним офісом Держаудитслужби Державної Аудиторської Служби України заходу державного фінансового контролю - ревізія фінансово-господарської діяльності Славської селищної ради Стрийського району Львівської міської ради за період з 01.01.2020 р. по 30.06.2023 р.

Позивач просить стягнути з відповідача завдані збитки у розмірі 83 429,00грн.

Аргументи відповідача.

30.04.2025 року до суду від відповідача через систему «Електронний суд» надійшов відзив на позовну заяву за вх.№11342/25 з доказами надіслання позивачу у справі, у якому представник відповідача зазначає, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок, у строк, визначений Договором, доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань). За загальним правилом, неможливість виконати зобов`язання внаслідок дії обставин непереборної сили відповідно до вимог законодавства є підставою для звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання (частина 1 статті 617 Цивільного кодексу України). Отже, у відповідності до зазначеного вище, що він не мав можливості приступити до виправлення недоліків, оскільки для якісного виконання робіт не було сприятливих умов. ДП Екранбуд ТзОВ Екран жодним чином не ухилялося від виконання обов`язків покладених на нього Договором № 01/489 від 01.10.2019 року, а навпаки своїм гарантійним Листом повідомило Замовника про усунення недоліків при умові сприятливих погодних умов та листом від 29.04.2025 року звернулося до Замовника з пропозицією щодо погодження дати виправлення недоліків та скерування представника Замовника на об`єкт.

У задоволенні позову просить відмовити.

Фактичні обставини справи.

Між Славською селищною радою Стрийського району Львівської області та ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» за результатами проведення процедури закупівлі 01.10.2019 року укладено договір № 01/489 предметом якого є виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області (коригування)». Договірна ціна вартості робіт складає 21 181 771,20 грн., в т.ч. ПДВ 3 530 295,20 грн. Обсяг бюджетного асигнування на 2019 рік становить 900 000,00 з ПДВ.

Відповідно до п. 3.1. Договору, строк виконання робіт встановлюється графіком виконання робіт. Роботи за Договором підряду повинні бути виконані у терміни відповідно до графіку виконання робіт , що оформляється додатком до Договору і є його невід`ємною частиною. Графіком виконання робіт до Договору передбачено кінцевий строк їх проведення в окремий період, а саме до грудня 2020 р.

Пунктами 5.4.1. та 5.4.2 Договору визначено, що Підрядник зобов`язаний виконувати роботи якісно і в узгоджений строк, не допускати відхилення від проектно-кошторисної документації, виконувати роботу у відповідності з вимогами проектно-кошторисної документації, будівельних норм і правил, календарного графіку виконання робіт та чинного законодавства України.

Згідно п. 5.4.10 Договору, підрядник зобов`язаний своєчасно усувати недоліки робіт, допущені з вини Підрядника.

За положеннями пункту 5.4.12. Договору підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників робіт, визначених у проектній документації, та можливість їх експлуатації протягом гарантійного строку.

Пунктами 6.1., 6.2. Договору передбачено, що підрядник гарантує якість закінчення робіт і змонтованих конструкцій, досягнення показників об`єкту визначених у договорі та проектно-кошторисній документації та можливість безперервної і нормальної експлуатації об`єкта будівництва. Гарантійний строк якості закінчених робіт встановлюється з урахуванням вимог до цих робіт, визначеній у проектній документації.

Згідно п. 6.6. Договору, Підрядник зобов`язаний усунути виявлені недоліки (дефекти) в порядку, визначеному актом про їх усунення.

Позивач стверджує, що 14 листопада 2023 р. комісією у складі начальника відділу архітектури та містобудування Кончевича О.А., головного спеціаліста відділу архітектури та містобудування Онаця Т.В., начальника відділу капітального будівництва Дудка Д.В., інженера технічного нагляду Шимківа А.В. та представника підрядної організації ДП «Екранбуд» ТОВ «Екран» проведено огляд виконаних будівельних робіт по об`єкту «Капітальний ремонт дороги по вул. Волошина в смт. Славське, Сколівського району Львівської області» коригування, згідно укладеного 01.10.2019 р. з підрядником ДП «Екранбуд» ТОВ «Екран» договору № 01/489 за результатами якого складено Акт обстеження, відповідно до якого комісією встановлено дефекти на окремих ділянках дороги (просідання покриття з ФЕМ та упорів з бортових каменів) по наступних об`ємах робіт: установлення упорів з бортових каменів - 100 м , обсягом 0,48; улаштування підстильного шару із щебеню м. куб., обсягом 2,76; улаштування покриттів (ФЕМ) 100 м2, обсягом 1,0. По вказаних об`ємах робіт підрядник ДП «Екранбуд» ТОВ «Екран» гарантував усунути виявлені дефекти (просідання покриття з ФЕМ та упорів з бортових каменів) при сприятливих погодних умовах для даного виді робіт.

30 листопада 2023 р. директором ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» складено гарантійний лист відповідно до якого товариство зобов`язувалося виконати роботи щодо виправлення упорів та перекладення бруківки в місцях її залягання на вищевказаному об`єкті при сприятливих для цього погодних умовах.

Позивач обгрунтовує свої вимоги тим, що Західним офісом Держаудитслужби Державної Аудиторської Служби України був проведений захід державного фінансового контролю - ревізія фінансово-господарської діяльності Славської селищної ради Стрийського району Львівської міської ради за період з 01.01.2020 р. по 30.06.2023 р. за наслідками проведення якої складено Акт від 07.12.2023 року №131320-22/8, відповідно до якого за результатом контрольного обстеження виконаних ДП «Екранбуд» ТОВ «Екран» робіт по зазначеному вище об`єкту, встановлено дефекти на окремих ділянках дороги, а саме просідання покриття з фігурних елементів мощення в кількості 100 м. кв та упорів з бортових каменів - 48 м. і як наслідок, неякісне виконання зазначених вище робіт ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» призвело до завищення витрат Славською селищною радою та зайвого використання бюджетних коштів в загальній сумі 83 429,00 грн., чим недотримано вимоги п.6.4.3 та п.6.4.7 ДСТУ Б Д. 1.1- 1:2013, п.6.2 та п.6.16 Настанови з визначення вартості будівництва №281, ст.629 та п.1 ст.877 Цивільного кодексу від 16.01.2003 №435-1V, п.п.1, 2 ст.193 Господарського кодексу від 16.01.2003 №436-ІУ та умов згаданих вище договорів. Вказане порушення з прийняття та оплати завищеної вартості виконаних будівельних робіт, завищення витрат внаслідок неякісного виконання окремих робіт в межах гарантійного строку якості закінчених робіт (10 років) та завищення вартості послуг з технічного нагляду призвели до нанесення матеріальної шкоди (збитків) місцевому бюджету по КПКВК 0117461 «Утримання та розвиток автомобільних доріг та дорожньої інфраструктури за рахунок коштів місцевого бюджету» по КЕКВ 3132 «Капітальний ремонт».

Відповідно до Акту перерахунку актів ф. № КБ-2в з капітального ремонту дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області відповідно до договору №01/489 від 01.10.2019 р. (підрядник ДП «Екранбуд» ТОВ «Екран») підприємством неякісно виконані окремі види виконаних дорожніх робіт із установлення упорів із бортових каменів та з улаштування покриттів з фігурних елементів мощення ФЕМ з різницею у вартості на суму 83 429 грн. (додаток до Акту ревізії).

Слід зазначити, що позивачем Акту ревізії від 07.12.2023 року №131320-22/8 Західним офісом Держаудитслужби Державної Аудиторської Служби України, на який він посилається як на підставу своїх позовних вимог до матеріалів позовної заяви не додано, в додатках до матеріалів справи у переліку такий Акт відсутній.

19 вересня 2024 р. Славською селищною радою Стрийського району Львівської області на адресу ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» надіслано претензію у якій зазначено на необхідності дотримання підрядною організацією всіх взятих на себе гарантійних зобов`язань за Договором з улаштування упорів та просідання бруківки та забезпечити невідкладне усунення недоліків виконаних робіт, а саме - улаштування упорів з бортових каменів - 48 м. та просідання бруківки, площею 100 м.кв.

У відповідь на претензію Славської селищної ради Стрийського району Львівської області від 19 вересня 2024 р., ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» листом від 30 листопада 2024 р. повідомило орган місцевого самоврядування про гарантування виконання робіт по виправлення упорів та просідання бруківки в місцях її залягання на вищевказаному об`єкті при сприятливих для цього погодних умовах.

31.03.2025 року ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» отримано відмову Славської селищної ради від договору № 01/393 від 01.10.2019 року, укладеного між Славською селищною радою Стрийського району Львівської області та вказаним суб`єктом господарювання на виконання робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області» зареєстровану за вих.№25/02-18/416 від 13.03.2025р.

Славська селищна рада звертає увагу суду на ту обставину, що Позивачем було забезпечено неухильне дотримання положень взятих на себе згідно Договору від 01.10.2019 року № 01/489 зобов`язань замовника, проте внаслідок недобросовісного виконання Відповідачем договірних зобов`язань за даним правочином відбулося зайве використання бюджетних коштів з вини останнього, що мало наслідком заподіяння збитків місцевому бюджету у сумі 83 429,00 грн.

Норми права та мотиви суду.

У статті 15 Цивільного кодексу України передбачено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до частини першої статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до вимог ст.ст. 11, 509 ЦК України договір є підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань), які мають виконуватися належним чином і в установлений строк відповідно до вказівок закону, договору.

Згідно зі статтею 526 ЦК України та статтею 193 ГК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, умов договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов`язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.

Згідно з частиною першою статті 530 ЦК України, якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до статті 525 ЦК України одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.

За змістом частин першої, другої статті 837 ЦК України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Судом встановлено, що між сторонами виникли правовідносини щодо виконання підрядних робіт у сфері будівництва на підставі укладеного ними договору.

Водночас, підставою позовних позивач зазначає завищення обсягів та вартості виконаних відповідачем робіт з робіт по об`єкту: «Капітальний ремонт дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області (коригування)», а саме просідання покриття з фігурних елементів мощення в кількості 100 м. кв та упорів з бортових каменів - 48 м. і як наслідок, неякісне виконання зазначених вище робіт ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран» призвело до завищення витрат Славською селищною радою та зайвого використання бюджетних коштів в загальній сумі 83 429,00 грн., що встановлено за наслідками проведення Західним офісом Держаудитслужби Державної Аудиторської Служби України заходу державного фінансового контролю - ревізія фінансово-господарської діяльності Славської селищної ради Стрийського району Львівської міської ради за період з 01.01.2020 р. по 30.06.2023 р.

Як вбачається з матеріалів справи, у якості належного та допустимого доказу завищення обсягів та вартості виконаних відповідачем робіт позивач посилається тільки на Акт перерахунку актів ф. № КБ-2в з капітального ремонту дороги по вул. Волошина в смт. Славське Сколівського району Львівської області відповідно до договору №01/489 від 01.10.2019 р. (підрядник ДП «Екранбуд» ТзОВ «Екран») (додаток до Акту ревізії).

Суд зазначає, що позивачем самого Акту ревізії від 07.12.2023 року №131320-22/8 Західного офісу Держаудитслужби Державної Аудиторської Служби України, не додано, в додатках до матеріалів справи у переліку такий акт відсутній. Поданий Акт перерахунку актів ф. №КБв з капітального ремонту дороги по вул. Волошика в смт.Славське Сколівського району Львівської області не підписаний представником відповідача, хоча прізвище директора у ньому зазначене. Причин не підписання не вказано.

Суд критично оцінює Акт обстеження від 14.1.2023, відповідно до якого комісією встановлено дефекти на окремих ділянках дороги (просідання покриття з ФЕМ та упорів з бортових каменів) по наступних об`ємах робіт, враховуючи ту обставину, що представник відповідача до участі в роботі цієї комісії не залучався, доказів його повідомлення про це матеріали справи не містять.

Відповідно до частини 2 статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Правові та організаційні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні регламентовано Законом України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні".

Згідно з частиною 1 статті 1 цього Закону здійснення державного фінансового контролю забезпечує центральний орган виконавчої влади, уповноважений Кабінетом Міністрів України на реалізацію державної політики у сфері державного фінансового контролю (далі - орган державного фінансового контролю).

Постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2015 року № 868 "Про утворення Державної аудиторської служби України", яка набрала чинності 3 листопада 2015 року, утворено Державну аудиторську службу України як центральний орган виконавчої влади.

Відповідно до пункту 1 Положення про Державну аудиторську службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2016 року № 43 (далі - Положення № 43) Державна аудиторська служба України (Держаудитслужба) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України та який забезпечує формування і реалізує державну політику у сфері державного фінансового контролю.

Держаудитслужба відповідно до покладених на неї завдань здійснює, серед іншого, контроль за: цільовим, ефективним використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів; достовірністю визначення потреби в бюджетних коштах під час складання планових бюджетних показників та відповідністю взятих розпорядниками бюджетних коштів бюджетних зобов`язань відповідним бюджетним асигнуванням, паспорту бюджетної програми (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі); дотриманням законодавства на всіх стадіях бюджетного процесу щодо державного і місцевих бюджетів; веденням бухгалтерського обліку, а також складенням фінансової і бюджетної звітності, паспортів бюджетних програм та звітів про їх виконання (у разі застосування програмно-цільового методу в бюджетному процесі), кошторисів та інших документів, що застосовуються в процесі виконання бюджету; усуненням виявлених недоліків і порушень (підпункт 4 пункту 4 Положення № 43).

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" встановлено, що головними завданнями органу державного фінансового контролю є: здійснення державного фінансового контролю за використанням і збереженням державних фінансових ресурсів, необоротних та інших активів, правильністю визначення потреби в бюджетних коштах та взяттям зобов`язань, ефективним використанням коштів і майна, станом і достовірністю бухгалтерського обліку і фінансової звітності у міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і суб`єктах господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували у періоді, який перевіряється) кошти з бюджетів усіх рівнів, державних фондів та фондів загальнообов`язкового державного соціального страхування або використовують (використовували у періоді, який перевіряється) державне чи комунальне майно (далі - підконтрольні установи), за дотриманням бюджетного законодавства, дотриманням законодавства про державні закупівлі, діяльністю суб`єктів господарської діяльності незалежно від форми власності, які не віднесені законодавством до підконтрольних установ, за судовим рішенням, ухваленим у кримінальному провадженні.

За змістом пунктів 1, 7, 10, 13 статті 10 Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні" органу державного фінансового контролю надається право, зокрема, перевіряти в ході державного фінансового контролю грошові та бухгалтерські документи, звіти, кошториси й інші документи, що підтверджують надходження і витрачання коштів та матеріальних цінностей, документи щодо проведення процедур державних закупівель, проводити перевірки фактичної наявності цінностей (коштів, цінних паперів, сировини, матеріалів, готової продукції, устаткування тощо); пред`являти керівникам та іншим особам підприємств, установ та організацій, що контролюються, обов`язкові до виконання вимоги щодо усунення виявлених порушень законодавства, вилучати в судовому порядку до бюджету виявлені ревізіями приховані і занижені валютні та інші платежі, ставити перед відповідними органами питання про припинення бюджетного фінансування і кредитування, якщо отримані підприємствами, установами та організаціями кошти і позички використовуються з порушенням чинного законодавства; звертатися до суду в інтересах держави, якщо підконтрольною установою не забезпечено виконання вимог щодо усунення виявлених під час здійснення державного фінансового контролю порушень законодавства з питань збереження і використання активів; при виявленні збитків, завданих державі чи підприємству, установі, організації, що контролюється, визначати їх розмір у встановленому законодавством порядку.

Процедуру проведення інспектування в міністерствах та інших органах виконавчої влади, державних фондах, фондах загальнообов`язкового державного соціального страхування, бюджетних установах і у суб`єктів господарювання державного сектору економіки, а також на підприємствах, в установах та організаціях, які отримують (отримували в період, який перевіряється) кошти з бюджетів всіх рівнів, державних фондів або використовують (використовували у період, який перевіряється) державне чи комунальне майно, а на підставі рішення суду - в інших суб`єктів господарювання, визначено Порядком проведення інспектування Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 20 квітня 2006 року № 550 (далі - Порядок № 550).

Відповідно до пункту 2 цього Порядку інспектування полягає у документальній і фактичній перевірці певного комплексу або окремих питань фінансово-господарської діяльності об`єкта контролю і проводиться у формі ревізії, яка повинна забезпечувати виявлення фактів порушення законодавства, встановлення винних у їх допущенні посадових і матеріально відповідальних осіб.

Проаналізувавши положення нормативно-правових актів, що регулюють діяльність Держаудитслужби, зокрема, Закону України "Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні", Положення № 43 та Порядку № 550, суд дійшов висновку про те, встановлення факту незаконності отримання суб`єктом господарювання грошових коштів не віднесено до повноважень цього органу.

Згідно зі ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Ст. 849 ЦК України передбачені права замовника під час виконання роботи, а саме: замовник має право у будь-який час перевірити хід і якість роботи, не втручаючись у діяльність підрядника; якщо підрядник своєчасно не розпочав роботу або виконує її настільки повільно, що закінчення її у строк стає явно неможливим, замовник має право відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків; якщо під час виконання роботи стане очевидним, що вона не буде виконана належним чином, замовник має право призначити підрядникові строк для усунення недоліків, а в разі невиконання підрядником цієї вимоги - відмовитися від договору підряду та вимагати відшкодування збитків або доручити виправлення роботи іншій особі за рахунок підрядника; замовник має право у будь-який час до закінчення роботи відмовитися від договору підряду, виплативши підрядникові плату за виконану частину роботи та відшкодувавши йому збитки, завдані розірванням договору.

Згідно з частиною 1 ст. 853 ЦК України замовник зобов`язаний прийняти роботу, виконану підрядником відповідно до договору підряду, оглянути її і в разі виявлення допущених у роботі відступів від умов договору або інших недоліків негайно заявити про них підрядникові. Якщо замовник не зробить такої заяви, він втрачає право у подальшому посилатися на ці відступи від умов договору або недоліки у виконаній роботі.

Частиною 4 ст. 882 ЦК України передбачено, що передання робіт підрядником і прийняття їх замовником оформляється актом, підписаним обома сторонами. У разі відмови однієї із сторін від підписання акта про це вказується в акті і він підписується другою стороною.

Відповідно до п.4.3. договору підставою для здійснення розрахунків є підписані сторонами Акт прийняття виконаних підрядних договорів (ф.КБ-2в) та довідка про вартість виконаних робіт (ф.КБ-3в). Документи про виконані роботи та їх вартість складаються і підписуються Підрядником та передаються Замовнику. Замовник перевіряє ці документи і в разі відсутності зауважень підписує їх протягом 10-днів. У випадку наявності зауважень Замовник на протязі 10-денного терміну з моменту отримання Акту прийняття виконаних підрядних робіт зобов`язаний надати Підряднику мотивовані пояснення щодо відмови у підписані зазначеного Акту за переліком недоліків, які необхідно усунути. Після усунення недоліків Підрядник має право повторно подати Акт прийняття виконаних підрядних робіт на протязі строку дії договору.

Відповідно до п.11.1. договору він діє до 31 грудня 2020 року або до повного виконання сторонами своїх зобов`язань.

Матеріали справи не містять документів на виконання п.4.3. договору, зокрема з приводу не підписання актів, не прийняття робіт тощо.

Щодо гарантійного усунення недоліків суд зазначає таке. Питання якості робіт, гарантійні строки якості закінчених робіт та порядок їх усунення передбачені розділом 6 договору. Зокрема, відповідно до п.6.4. договору у разі виявлення Замовником протягом гарантійних строків недоліків (дефектів) у закінчених роботах Замовник повідомляє про них Підрядника в письмовому вигляді шляхом направлення рекомендованого листа з повідомленням, запрошує Підрядника для складання акту про порядок і строки усунення виявлених недоліків (дефектів).

Сторони зобов`язані взяти участь у складанні двостороннього акту про усунення виявлених недолік. Якщо підрядник відмовився взяти участь у складані акту, Замовник має право скласти такий акт із залученням незалежних експертів і надіслати його Підряднику (п.6.5. договору).

Відповідно до п. 6.7., 6.8. договору у разі відмови Підрядника усунути виявлені недоліки (дефекти). Замовник може усунути їх своїми силами або із залученням третіх осіб. У такому разі Підрядник зобов`язаний повністю компенсувати Замовнику витрати, пов`язані з усуненням зазначених недоліків, та завдані збитки. Якщо між Замовником та Підрядником виник спір щодо усунення недоліків (дефектів) або їх причин, на вимогу будь-якої сторони може бути проведено незалежну експертизу.

Доказів вчинення зазначених дій на виконання умов договору сторонами не подано. При цьому суд зауважує, що матеріали справи містять гарантійний лист відповідача про усунення виявлених дефектів та готовність до їх усунення, про що зазначається також позивачем та відповідачем у відзиві на позов.

У постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.10.2018 р. у справі № 917/1064/17 зауважено, що акт перевірки є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог податкового, валютного та іншого законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу. Виявлені контролюючим органом порушення не впливають на умови укладеного між сторонами договору і не можуть їх змінювати, оскільки за своїми правовими наслідками акт ревізії у даному випадку фіксує порушення фінансової дисципліни учасника правовідносин, фінансово-господарська діяльність якого перевірялась. Акт ревізії не може змінювати, припиняти частково або повністю договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені договором та підтверджені відповідними актами виконаних робіт.

Відповідно до висновку, викладеного у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 18.02.2020 р. у справі № 910/17984/16 акт ревізії Державної фінансової інспекції України не є беззаперечною підставою для задоволення позовних вимог про стягнення збитків, оскільки виявлені таким органом порушення не можуть впливати на умови укладених між сторонами договорів і не можуть їх змінювати. Акт ревізії не може змінювати, припиняти договірні правовідносини сторін, зобов`язання, визначені укладеними договорами та які підтверджені відповідним актами здачі-приймання наданих послуг. Акт ревізії Державної фінансової інспекції України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень, та містить лише думку органу, який його склав. Викладені в ній висновки не мають заздалегідь обумовленої сили, тобто акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору. Акт ревізії не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь-яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялася. Акт ревізії є носієм доказової інформації про виявлені контролюючим органом порушення вимог законодавства суб`єктами господарювання, документом, на підставі якого приймається відповідне рішення контролюючого органу.

Таким чином, обсяг прав, обов`язків та відповідальності сторін по справі мають врегульовуватися тими положеннями чинного законодавства, які визначають умови проведення підрядних будівельних робіт та договором.

З урахуванням викладеного вище, суд доходить висновку, що результати перевірки Державної аудиторської служби України можуть бути підставою для вжиття цим органом державного фінансового контролю в межах своєї компетенції відповідних заходів реагування, в тому числі, притягнення до відповідальності посадових осіб, винних у допущених порушеннях у встановленому чинним законодавством порядку, а не для встановлення певного зобов`язання юридичної особи приватного права відповідача щодо сплати коштів до бюджету, оскільки акт ревізії Державної аудиторської служби України є документом, складеним з приводу наявності або відсутності відповідних порушень.Тому акт ревізії не є підставою для стягнення з відповідача коштів, одержаних відповідно до умов договору, і не є рішенням суб`єкта владних повноважень, не зумовлює виникнення будь - яких прав і обов`язків для осіб, робота (діяльність) яких перевірялися.

Враховуючи наведене, суд зазначає, що встановлені Державною аудиторською службою України обставини завищення вартості робіт підлягають доказуванню позивачем і оцінці судом на загальних підставах за правилами, встановленими чинним Господарським процесуальним кодексом України.

Принцип змагальності полягає в тому, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається у якості підтвердження або заперечення вимог. При цьому, сторони не можуть будувати власну позицію на тому, що вона є доведеною, доки інша сторона її не спростує (концепція негативного доказу), оскільки за таким підходом сама концепція змагальності втрачає сенс (постанова Верховного Суду у від 23.10.2019 року у справі № 917/1307/18).

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

Щодо твердження відповідача, що на особу, яка порушила зобов`язання, покладається обов`язок, у строк, визначений Договором, доведення того, що відповідне порушення є наслідком дії певної непереборної сили, тобто, що непереборна сила не просто існує, а безпосередньо призводить до порушення стороною свого зобов`язання (необхідність існування причинно-наслідкового зв`язку між виникненням форс-мажорних обставин та неможливістю виконання стороною своїх зобов`язань), то суд зазначає таке.

ТПП України листом від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 засвідчила, що військова агресія російської федерації проти України стала підставою для введення воєнного стану та є форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили). Вказаний лист ТПП України адресований "Всім, кого це стосується", тобто необмеженому колу суб`єктів, його зміст носить загальний інформаційний характер та констатує абстрактний факт наявності форс-мажорних обставин без доведення причинно-наслідкового зв`язку у конкретному зобов`язанні. У постанові Верховного Суду від 15.06.2023 у справі №910/8580/22 зазначено, що лист ТПП від 28.02.2022 є загальним офіційним документом та не містить ідентифікуючих ознак конкретного договору, виконання якого стало неможливим через наявність зазначених обставин. У постанові Верховного Суду від 07.06.2023 у справі №912/750/22 викладено висновок про те, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не можна вважати сертифікатом у розумінні ст.14-1 Закону "Про торгово-промислові палати в Україні", а також такий лист не є документом, який був виданий за зверненням відповідного суб`єкта (відповідача), для якого могли настати певні форс-мажорні обставини.

Суд погоджується з доводами позивача, що лист ТПП від 28.02.2022 №2024/02.0-7.1 не є доказом настання форс-мажорних обставин для всіх без виключення суб`єктів господарювання України з початком військової агресії російської федерації. Кожен суб`єкт господарювання, який в силу певних обставин не може виконати свої зобов`язання за окремо визначеним договором, має доводити наявність в нього форс-мажорних обставин (постанова ВС від 13.09.2023 у справі № 910/7679/22).

Також суд зазначає, що Верховний Суд у постанові від 13.09.2023 у справі № 910/8741/22 звертає увагу скаржника на те, що форс-мажор не звільняє сторін договору від виконання зобов`звнь і не змінює строків такого виконання, цей інститут спрямований виключно на звільнення сторони від негативних наслідків, а саме від відповідальності за невиконання чи прострочення виконанання зобов`язань на період існування форс-мажору. Отже, нарахування у вигляді інфляційних втрат та 3% річних, що передбачені ч.2 ст.625 ЦК, за своєю правовою природою не є правовою відповідальністю (штрафними санкціями), встановленою ст.611 ЦК та ст.217 ГК. Тому правила щодо звільнення від відповідальності за порушення зобов`язання у випадку настання непереборної сили (форс-мажору), визначені ст.617 ЦК та ст.218 ГК, не підлягають застосуванню до акцесорного зобов`язання, передбаченого ч.2 ст.625 ЦК, щодо сплати суми боргу з урахуванням установленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також процентів річних від простроченої суми.

Сторона позбавляється права посилатися на форс-мажорні обставини через несвоєчасне повідомлення, що має бути прямо зазначено в договорі (подібний за змістом правовий висновок міститься у п.5.63 постанови Верховного Суду від 22.06.2022 у справі №904/5328/21). Аналогічний підхід міститься в узагальнених нормах європейського звичаєвого права. Так, у Принципах міжнародних комерційних договорів (Принципи УНІДРУА в редакції 2016 року) у ч.3 ст.7.1.7 "Непереборна сила (форс-мажор)" вказано, що сторона, яка не виконала зобов`язання, має повідомити іншу сторону про виникнення перешкоди та її вплив на здатність виконувати зобов`язання. Якщо повідомлення не отримане іншою стороною протягом розумного строку після того, як сторона яка не виконала дізналася або могла дізнатися про перешкоду, вона несе відповідальність за збитки, які стали результатом неотримання повідомлення. У Принципах Європейського договірного права (ст.8.108(3)), присвяченій питанням форс-мажору, вказано, що невиконуюча зобов`язання сторона має впевнитися у тому, що повідомлення про перешкоду та її вплив на виконання отримане іншою стороною впродовж розумного строку після того, як невиконуюча сторона дізналася або повинна була дізнатися про ці перешкоди. Інша сторона має право на компенсацію збитків, завданих внаслідок неотримання такого повідомлення (постанова ВС від 31.08.2022 у справі №910/15264/21).

Відтак доводи відповідача у цій частині судом відхиляються.

Частиною 1 статті 74 ГПК України встановлено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 77 ГПК України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ст.86 ГПК України, суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Зазначені вище норми процесуального закону спрямовані на реалізацію статті 13 ГПК України. Згідно з положеннями цієї статті судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Враховуючи наведене вище, суд доходить висновку про відмову у задоволені позову.

Судові витрати.

Відповідно до ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Відповідно до статті 129 Господарського процесуального кодексу України, судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись статтями 2, 13, 74, 76, 77, 78, 79, 86, 129, 191, 236, 237, 238, 239, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову відмовити.

Рішення набирає законної сили в порядку, передбаченому ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржене в апеляційному порядку до Західного апеляційного господарського суду в порядку, встановленому розділом IV ГПК України.

Веб-адреса сторінки на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі інтернет, за якою учасники справи можуть отримати інформацію по справі, що розглядається - http://court.gov.ua/fair/sud5015, а також у Єдиному державному реєстрі судових рішень за веб-адресою - http://reyestr.court.gov.ua.

СуддяКоссак С.М.