Рішення від 18.06.2025 по справі 926/923/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

18 червня 2025 року м. ЧернівціСправа № 926/923/25

Господарський суд Чернівецької області у складі судді Володимира Байталюка, за участю секретаря судового засідання Лілії Кушлак, розглянувши матеріали справи

за позовом керівника Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області в інтересах держави в особі Вижницької міської ради

до фізичної особи-підприємця Фочука Михайла Миколайовича

про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди

Представники сторін:

від позивача не з`явився;

від відповідача Фочук М. М.;

за участю прокурора Кацап-Бацали Ю. М.

В С Т А Н О В И В :

1. Короткий зміст позовних вимог.

Керівник Вижницької окружної прокуратури Чернівецької області звернувся з позовом в інтересах держави в особі Вижницької міської ради (59200, м. Вижниця, вул. Українська, 34, Вижницький район, Чернівецька область, код ЄДРПОУ 04062096) до фізичної особи-підприємця Фочука Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) у змісті якого просить суд усунути перешкоди Вижницькій міській раді у користуванні земельною ділянкою комунальної власності, яка розташована по вул. Українській, поблизу 95-ж у м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області, шляхом демонтажу відповідачем, за власний рахунок, тимчасової споруди загальною площею 39,75 м. кв.

2. Короткий зміст заперечень проти позову фізичної особи-підприємця Фочука Михайла Миколайовича.

Відповідач позовні вимоги не визнає в повному обсязі, а доводи, які наведені на їх обґрунтування, вважає безпідставними та необґрунтованими з огляду на наступне.

Позивач вказує, що ФОП Фочук М. М. на земельній ділянці комунальної

власності самовільно без будь-яких дозволів встановив тимчасову споруду

(МАФ), де здійснюється підприємницька діяльність малим підприємством «Злагода-1».

Однак, це не відповідає дійсності так, як вказану тимчасову спору відповідач не встановлював.

Крім того, зазначає, що на вказаній земельній ділянці його син встановив тимчасову споруду, оскільки мав намір займатись підприємницькою діяльністю, але так і не розпочав.

Також, вказує на те, що він зареєстрований як підприємець, однак більше трьох років підприємницькою діяльністю не займається, оскільки є інвалідом і за станом здоров`я та працювати не може.

Вказана обставина підтверджується податковими деклараціями за 2022-2024 роки.

Крім того, зазначає, що він являється фізичною особою, а тому дана справа не може розглядатися в господарському суді, а відтак прокурор мав би звернутися з даним позовом до районного суду.

Враховуючи вищевикладене, просить суд відмовити у задоволенні позову в повному обсязі.

3. Короткий зміст ухвал суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 21.03.2025 позовну заяву передано до провадження судді Байталюку В. Д.

Ухвалою суду від 24.03.2025 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Підготовче засідання призначено на 11.04.2025.

08.04.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від Вижницької міської ради надійшла заява в якій просить суд розглядати справу без їхньої участі та підтримують позовні вимоги прокурора в повному обсязі.

10.04.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшло клопотання в якому просить суд відкласти підготовче засідання на іншу дату з метою необхідності підготувати відзив на позовну заяву.

11.04.2025 представників сторін повідомлено про неможливість проведення судового засідання у зв`язку з перебуванням судді Байталюка В. Д. у відпустці.

Ухвалою суду від 14.04.2025 призначено підготовче засідання на 25.04.2025.

У судовому засіданні, 25.04.2025, суд постановив протокольну ухвалу якою відкладено підготовче засідання на 20 травня 2025 року.

16.05.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від відповідача надійшов відзив на позовну заяву в якій позовні вимоги не визнає в повному обсязі та просить суд відмовити у задоволені позову в повному обсязі з підстав зазначених у відзиві.

20.05.2025 на адресу Господарського суду Чернівецької області від Вижницької міської ради надійшли заперечення на відзив в яких зазначено, що відповідач ФОП Фочук М. М. й ніхто інший (син Фочука М. М., посадові особи МП «Злагода-1») не зверталися до Вижницької міської ради по питанню надання дозволів і оформлення документації на отримання дозволу для розміщення МАФУ, де б мали проводити підприємницьку-господарську діяльність.

Відповідач ФОП Фочук М. М. при складанні відносно нього протоколу № 3 від 30.10.2024 був особисто присутній й розписався в вказаному протоколі без письмових заперечень.

Крім того, ним особисто на руки отримано постанову № 4 від 25.11.2024 за адміністративне правопорушення, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності у вигляді накладення штрафу в розмірі 340,00 грн, з постановою ознайомився під розпис й добровільно сплатив за призначенням відповідний штраф, в усній формі визнав, що МАФ було встановлено ним й він належить йому, також підписався без будь яких заперечень й додаткових роз`яснень.

На підставі вищезазначеного, позивач вважає правову позицію відповідача неправомірною й такою, що направлена на затягування справи, наведені аргументи (докази) є такими, що не спростовують факти вказані в позовних вимогах прокурора.

Враховуючи вищевикладене, просить суд задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

У судовому засіданні, 20.05.2025, суд постановив протокольну ухвалу якою продовжено строк підготовчого провадження на 30 днів та відкладено підготовче засідання на 03 червня 2025 року.

30.05.2025 через підсистему «Електронний суд» від Вижницької окружної прокуратури надійшла заява в якій зазначено, що КУП «Комунальник» Вижницької міської ради спільно з головним спеціалістом відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Вижницької міської ради Іванюком С. В., здійснили обстеження земельної ділянки, яка розташована в м. Вижниця поряд вул. Української, 95-ж.

В ході обстеження встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці самовільно без будь-яких погоджень та дозволів встановлено тимчасову споруду (МАФ).

Як наслідок, 10.10.2024 винесено попередження № 15 про усунення у 10-ти денний термін з дня отримання даного попередження здійснити демонтаж даного МАФУ, яке отримано відповідачем того ж дня.

Однак, ФОП Фочук М. М. вимоги посадових осіб Вижницької міської ради не виконав, як наслідок за вказаним фактом інспектором з благоустрою Вижницької територіальної громади Айвазовським С. П. 30.10.2024 складено протокол № 3 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП та пунктів 13, 13.5 Правил благоустрою Вижницької міської територіальної громади.

Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вижницької міської ради 25.11.2024 відносно ФОП Фочука М. М. винесено постанову № 4 за порушення ст. 152 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 340,00 грн.

Зазначена постанова не оскаржена та не була скасована судом.

Більше того, в день винесення постанови про накладення адміністративного стягнення ФОП Фочуком М. М. штраф сплачений в повному обсязі, що підтверджується квитанцією.

А тому, в розумінні ст. 78 ГПК України, постанова про накладення адміністративного стягнення є офіційним документом, що підтверджує факт самовільного монтажу малої архітектурної форми ФОП Фочуком М. М.

Щодо підсудності справи зазначає наступне.

Відповідно до вказаних змін, з 15.12.2017 господарські суди мають юрисдикцію щодо розгляду згідно пункту 1 частини першої ст. 20 ГПК України спорів, в яких стороною є фізична особа, яка на дату подання позову втратила статус суб`єкта підприємницької діяльності, якщо ці спори пов`язані, зокрема, з підприємницькою діяльністю, що раніше здійснювалася зазначеною фізичною особою, зареєстрованою підприємцем.

Аналогічна правова позиція висловлена Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 05.06.2018 у справі № 338/180/17.

Так, згідно витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб підприємців та громадських формувань, який долучений до позову, ФОП Фочук М. М. є фізичною особою-підприємцем з 25.09.2007 та здійснює роздрібну торгівлю пальним, відомості про припинення підприємницької діяльності відсутні.

Крім цього, відповідач є засновником (учасником) малого підприємства «Злагода - І», яке здійснює свою діяльність, пов`язану з пасажирськими перевезеннями, місцезнаходженням та юридичною адресою якого є Чернівецька область, Вижницький район, м. Вижниця, поряд земельної ділянки, яка є самовільно захопленою та на якій встановлено малу архітектурну форму.

Враховуючи вищевикладене, спір який є предметом даної позовної заяви, підлягає розгляду в порядку господарського судочинства, оскільки він пов`язаний з господарською діяльністю, що здійснює ФОП Фочук М. М. як фізична особа-підприємець.

Також, в порушення вимог пункту 6 частини третьої ст. 165 ГП України, відповідачем, докази, які нібито долучено до відзиву на позовну заяву відповідачем не додано, окружною прокуратурою не отримано, опис вкладення до листа відсутній, що свідчить про введення суду в оману.

З урахуванням вищенаведеного позов прокурора є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підлягає задоволенню у повному обсязі.

У судовому засіданні, 03.06.2025, суд постановив протокольну ухвалу якою закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті на 18 червня 2025 року.

Суд, заслухавши вступне слово прокурора, з`ясувавши обставини, на які посилаються учасники справи, дослідив в порядку статей 209 і 210 Господарського процесуального кодексу України (далі ГПК України) докази у справі.

У судовому засіданні, 18.06.2025, прокурор під час судових дебатів підтримала позовні вимоги в повному обсязі та наполягала на їх задоволенні.

Відповідач під час судових дебатів просив суд відмовити в задоволенні позову в повному обсязі.

У судовому засіданні суд перейшов до стадії ухвалення судового рішення та оголосив перерву для виготовлення та проголошення скороченого (вступна та резолютивна частини) судового рішення.

18.06.2025 судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення відповідно до статті 233 ГПК України.

Судом згідно з вимогами статей 222 і 223 ГПК України здійснювалося повне фіксування судового засідання технічними засобами та секретарем судового засідання велися протоколи судових засідань, які долучені до матеріалів справи.

4. Фактичні обставини справи, встановлені судом.

Фізична особа-підприємець Фочук Михайло Михайлович на земельній ділянці комунальної власності самовільно без будь - яких дозволів та погоджень встановив тимчасову споруду (МАФ), де здійснюється підприємницька діяльність малого підприємства «Злагода-І».

Так, КУП «Комунальник» Вижницької міської ради спільно з головним спеціалістом відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Вижницької міської ради Іванюком С. В., здійснили обстеження земельної ділянки, яка розташована в м. Вижниця поряд вул. Української, 95-ж.

В ході обстеження встановлено, що на вищевказаній земельній ділянці самовільно без будь-яких погоджень та дозволів встановлено тимчасову споруду (МАФ).

Як наслідок, 10.10.2024 винесено попередження № 15 про усунення порушення у 10-ти денний термін з дня отримання даного попередження шляхом демонтажу даного МАФУ, яке отримано відповідачем того ж дня.

Однак, ФОП Фочук М. М. вимоги посадових осіб Вижницької міської ради не виконав, як наслідок за вказаним фактом інспектором з благоустрою Вижницької територіальної громади Айвазовським С. П. 30.10.2024 складено протокол № 3 про адміністративне правопорушення за ст. 152 КУпАП та пунктів 13, 13.5 Правил благоустрою Вижницької міської територіальної громади.

Адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вижницької міської ради 25.11.2024 відносно ФОП Фочука М. М. винесено постанову № 4 за порушення ст. 152 КУпАП про накладення адміністративного стягнення у вигляді штрафу в розмірі 20 (двадцяти) неоподаткованих мінімумів доходів громадян, а саме 340,00 грн.

Цього ж дня, ФОП Фочук М. М. штраф накладений адміністративною комісією при виконавчому комітеті Вижницької міської ради сплачений в повному обсязі.

Комісією у складі інспектора з благоустрою Айвазовського С. П., начальника відділу містобудування, архітектури та капітального будівництва Настюка В. В., головного спеціаліста відділу земельних ресурсів та охорони навколишнього природного середовища Іванюка С. В. та начальника ВПЗ ОКР ЗГ Гайсана О. В. 11.03.2025 встановлено, що самочинна будівля на день огляду не демонтована, самовільно захоплена земельна ділянка не звільнена.

Таким чином, в порушення вимог законодавства, на земельній ділянці комунальної власності Вижницької міської територіальної громади, без будь-яких правовстановлюючих документів фізичною особою-підприємцем Фочуком М. М. розміщену тимчасову споруду довжиною 9,89 м., шириною 4,02 м., площею 39,75 м. кв. та використовується ним для здійснення господарської діяльності.

5. Мотиви, якими керується суд та застосоване ним законодавство.

Дослідивши наведені в позовній заяві доводи та матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Відповідно до статті 16 Цивільного кодексу України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу у спосіб визначений частиною другою цієї статті.

Законом, який встановлює правові та організаційні основи містобудівної діяльності і спрямований на забезпечення сталого розвитку територій з урахуванням державних, громадських та приватних інтересів, є Закон України «Про регулювання містобудівної діяльності» (далі - Закон № 3038-VІ).

Згідно зі ст. 2 Закону № 3038-VІ планування і забудова територій - це діяльність державних органів, органів місцевого самоврядування, юридичних та фізичних осіб, яка передбачає:

1)прогнозування розвитку територій;

2)забезпечення раціонального розселення і визначення напрямів сталого розвитку територій;

3)обґрунтування розподілу земель за цільовим призначенням;

4)взаємоузгодження державних, громадських та приватних інтересів під час планування і забудови територій;

5)визначення і раціональне взаємне розташування зон житлової та громадської забудови, виробничих, транспортних, рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих, історико-культурних та інших зон і об`єктів;

6)встановлення режиму забудови територій, на яких передбачено провадження містобудівної діяльності;

7)розроблення містобудівної та проектної документації, будівництво об`єктів;

8)реконструкцію існуючої забудови та територій;

9)збереження, створення та відновлення рекреаційних, природоохоронних, оздоровчих територій та об`єктів, ландшафтів, лісів, парків, скверів, окремих зелених насаджень;

10)створення та розвиток інженерно-транспортної інфраструктури;

10-1) створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення;

11)проведення моніторингу забудови;

12)ведення містобудівного кадастру;

13)здійснення контролю у сфері містобудування.

Інструментом державного регулювання планування територій є містобудівна документація, яка поділяється на документацію державного, регіонального та місцевого рівнів.

За змістом частини другої ст. 4 Закону № 3038-VI суб`єктами містобудування є органи виконавчої влади, Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи.

Відповідно до частини другої ст. 5 Закону № 3038-VI вимоги містобудівної документації є обов`язковими для виконання всіма суб`єктами містобудування.

Згідно з частини третьої ст. 8 Закону № 3038-VІ рішення з питань планування та забудови територій приймаються сільськими, селищними, міськими радами та їх виконавчими органами, районними, обласними радами, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями в межах визначених законом повноважень з урахуванням вимог містобудівної документації.

Відповідно до ст. 28 Закону № 3038-VІ тимчасова споруда торговельного, побутового, соціально-культурного чи іншого призначення для здійснення підприємницької діяльності - одноповерхова споруда, що виготовляється з полегшених конструкцій з урахуванням основних вимог до споруд, визначених технічним регламентом будівельних виробів, будівель і споруд, і встановлюється тимчасово, без улаштування фундаменту.

Тимчасова споруда для здійснення підприємницької діяльності може мати закрите приміщення для тимчасового перебування людей (павільйон площею не більше 30 квадратних метрів по зовнішньому контуру) або не маги такого приміщення.

Розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності здійснюється в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері містобудування.

Наказом Міністерства регіонального розвитку, будівництва та житлово- комунального господарства України 21.10.2011 за № 244, який зареєстрований в Міністерстві юстиції України 22.11.2011 за №1330/20068, затверджений Порядок розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності, який визначає механізм розміщення тимчасових споруд для провадження підприємницької діяльності (далі - Порядок).

Так, відповідно до п. 1.3 Порядку паспорт прив`язки тимчасової споруди (далі - ТС) - це комплект документів, у яких визначено місце встановлення ТС та благоустрій прилеглої території на топографо-геодезичній основі М 1 : 500, інженерне забезпечення, зовнішній архітектурний вигляд ТС та напрям підприємницької діяльності.

При розміщенні ТС ураховуються всі наявні планувальні обмеження, передбачені будівельними нормами (п. 1.8 Порядку).

Підставою для розміщення ТС є паспорт прив`язки ТС (п. 2.1 Порядку).

Замовник, який має намір встановити ТС, звертається до відповідного виконавчого органу сільської, селищної, міської ради або районної державної адміністрації із відповідною заявою у довільній формі про можливість розміщення ТС (п. 2.2 Порядку).

Для визначення відповідності намірів щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам відповідний комплект документів направляється до органу з питань містобудування та архітектури сільської, селищної, міської ради, районної державної адміністрації (п. 2.4 Порядку).

Про відповідність намірів замовника щодо місця розташування ТС містобудівній документації, будівельним нормам замовник повідомляється відповідним органом з питань містобудування та архітектури письмово протягом десяти робочих днів з дня отримання відповідного комплекту документів або замовнику надається аргументована відмова щодо реалізації намірів розміщення ТС (п. 2.5 Порядку).

Відповідно до п. 2.6 Порядку для оформлення паспорта прив`язки ТС замовник звертається до органу з питань містобудування та архітектури із додатковою заявою щодо оформлення паспорта прив`язки ТС, до якої додає:

-схему розміщення ТС (додаток 1);

-ескізи фасадів ТС у кольорі М 1: 50 (для стаціонарних ТС), які виготовляє суб`єкт господарювання, який має у своєму складі архітектора, що має кваліфікаційний сертифікат, або архітектор, який має відповідний кваліфікаційний сертифікат (додаток 1);

-технічні умови щодо інженерного забезпечення (за наявності), отримані замовником у балансоутримувача відповідних інженерних мереж.

Паспорт прив`язки ТС оформлюється органом з питань містобудування та архітектури за формою, наведеною у додатку 1 до цього Порядку (п. 2.10 Порядку).

Строк дії паспорта прив`язки ТС визначається органом з питань містобудування та архітектури відповідної ради або районної державної адміністрації з урахуванням строків реалізації положень містобудівної документації на місцевому рівні (п. 2.17 Порядку).

Продовження строку дії паспорта прив`язки ТС здійснюється за заявою замовника, шляхом зазначення нової дати, підпису та печатки у паспорті прив`язки ТС органом з питань містобудування та архітектури виконавчого органу відповідної ради, районної державної адміністрації (п. 2.18 Порядку).

Встановлення ТС здійснюється відповідно до паспорта прив`язки ТС (п. 2.20 Порядку).

Відхилення від паспорта прив`язки ТС не допускається (п. 2.21 Порядку).

Відновлення благоустрою замовником є обов`язковим (п. 2.29 Порядку).

У разі закінчення строку дії, анулювання паспорта прив`язки ТС, самовільного встановлення ТС така ТС підлягає демонтажу (п. 2.29 Порядку).

Окрім того, відповідно до частини першої ст. 116 Земельного кодексу України (далі - ЗК України) громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом, або за результатами аукціону.

Відповідно до ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Захист прав громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється шляхом:

а) визнання прав;

б) відновлення стану земельної ділянки, який існував до порушення прав, і запобігання вчиненню дій, що порушують права або створюють небезпеку порушення прав;

в) визнання угоди недійсною;

г) визнання недійсними рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування;

ґ) відшкодування заподіяних збитків;

д) застосування інших, передбачених законом, способів.

З урахуванням викладеного, вищевказана земельна ділянка підлягає звільненню ФОП Фочуком М. М. шляхом демонтажу належної йому тимчасової споруди за власний рахунок.

Відповідно до частини другої статті 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати, зокрема, усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою.

Частиною першою статті 319 Цивільного кодексу України визначено, що власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 Цивільного кодексу України).

Отже, зайняття спірної земельної ділянки з порушенням положень Земельного кодексу України треба розглядати, як не пов`язане з позбавленням володіння порушення права власності держави чи відповідної територіальної громади.

Позивач за негаторним позовом має право вимагати усунути наявні перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від учинення дій, що можуть призвести до виникнення таких перешкод. Цей спосіб захисту спрямовано на усунення порушень прав власника, не пов`язаних із позбавленням його володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі № 653/1096/16-ц).

Зазначене кореспондується з постановами Великої Палати Верховного Суду від 04.07.2018 у справі 653/1096/16-ц, від 12.06.2019 № 487/10128/14-ц, постанови Великої Палати Верховного Суду від 28.11.2018 у справі №504/2864/ 13-ц, у справі 372/1684/14-ц від 07.04.2020, постанови Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду у справі 487/10134/14ц від 09.10.2019, а також пункт 30 постанови Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 04.02.2020 у справі № 911/3574/17.

Позивач Вижницька міська рада Чернівецької області є власником спірної земельної ділянки, а відповідач ФОП Фочук М. М. по теперішній час незаконно використовує земельну ділянку комунальної власності, чим здійснює перешкоди позивачу у реалізації права користування нею.

Тобто, в розрізі наданих доказів суд дійшов висновку, що паспорт тимчасової споруди на спірній земельній ділянці, відповідними на те органами не видавався.

За таких обставин, невжиття відповідачем заходів, спрямованих на звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки шляхом демонтажу розміщеної тимчасової споруди суперечить засадам містобудівної діяльності в Україні та земельному законодавству, що порушує право Вижницької міської ради на користування та розпорядження відповідною земельною ділянкою комунальної власності в інтересах територіальної громади.

За висновком Великої Палати Верховного Суду, викладеним у постанові від 18.09.2024 у справі № 914/1785/22, якщо нежитлові приміщення є тимчасовими спорудами, які не відносяться до нерухомого майна, збудовані на земельній ділянці комунальної власності, що використовується власником цих приміщень без установлених законом підстав, ефективним способом захисту порушеного права власника земельної ділянки є негаторний позов (ст. 391 ЦК України), зокрема шляхом скасування державної реєстрації права приватної власності на такі приміщення та зобов`язання звільнити самовільно зайняті земельні ділянки у спосіб демонтажу нежитлових приміщень.

Отже, суд дійшов висновку про обрання прокурором належного способу захисту у даному спорі та про обґрунтованість заявлених позовних вимог.

Визначаючись щодо наявності підстав представництва прокурором інтересів держави в особі Вижницької міської ради, суд враховує наступне.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 15.10.2019 у справі №903/129/18 зазначила, що сам факт незвернення до суду з позовом, який би відповідав вимогам процесуального законодавства та відповідно мав змогу захистити інтереси жителів територіальної громади, свідчить про те, що указаний орган місцевого самоврядування неналежно виконує свої повноваження, у зв`язку з цим у прокурора виникають обґрунтовані підстави для звернення до суду з таким позовом, що відповідає нормам національного законодавства та практиці Європейського суду з прав людини.

У висновку Великої Палати Верховного Суду, викладеному у постанові від 26.05.2020 у справі № 912/2385/18, зазначено зокрема про те, що прокурору достатньо дотриматися порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру», і якщо компетентний орган протягом розумного строку після отримання повідомлення самостійно не звернувся до суду з позовом в інтересах держави, то це є достатнім аргументом для підтвердження судом підстав для представництва. Якщо прокурору відомі причини такого не звернення, він обов`язково повинен зазначити їх в обґрунтуванні підстав для представництва, яке міститься в позові. Але якщо з відповіді зазначеного органу на звернення прокурора такі причини з`ясувати неможливо чи такої відповіді взагалі не отримано, то це не є підставою вважати звернення прокурора необґрунтованим.

Такому повідомленню передувало ряд запитів окружної прокуратури на отримання інформації з метою з`ясування наявності підстав для представництва інтересів держави в суді.

Суд враховує, що обставини бездіяльності компетентного органу є предметом самостійної оцінки суду в кожному випадку звернення прокурора з позовом за конкретних фактичних обставин, про що також зазначено у пункті 67 постанови Великої Палати Верховного Суду від 26.05.2020 у справі №912/2385/18.

Водночас протягом розгляду даної справи Вижницька міська рада не заперечувала щодо здійснення представництва інтересів держави у даному спорі прокурором та не повідомила про намір самостійно звернутися з позовом до суду.

Отже, наявні підстави вважати, що прокурором дотримано порядку, передбаченого статтею 23 Закону України «Про прокуратуру».

Статтею 14 ГПК України передбачено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно із положеннями статті 74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Судом кожній стороні була надана розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони, в т.ч. подати докази на підтвердження своїх вимог та заперечень, прийняти участь у досліджені доказів, надати пояснення, обґрунтувати перед судом переконливість поданих доказів та позицій по справі, скористатись іншими процесуальними правами.

Як зазначалось вище, суд процесуальним законом позбавлений права на збирання доказів по справі з власної ініціативи, що було б порушенням рівності прав учасників судового процесу.

Статтею 86 ГПК України встановлено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Частинами першою-третьою статті 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Принцип рівності сторін у процесі вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представляти справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони (п. 87 Рішення Європейського суду з прав людини у справі «Салов проти України» від 06.09.2005).

У Рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Надточий проти України» від 15.05.2008 зазначено, що принцип рівності сторін передбачає, що кожна сторона повинна мати розумну можливість представляти свою сторону в умовах, які не ставлять її в суттєво менш сприятливе становище в порівнянні з опонентом.

Змагальність означає таку побудову судового процесу, яка дозволяє всім особам учасникам певної справи відстоювати свої права та законні інтереси, свою позицію у справі.

Принцип змагальності є процесуальною гарантією всебічного, повного та об`єктивного з`ясування судом обставин справи, ухвалення законного, обґрунтованого і справедливого рішення у справі.

Відповідно до частини першої статті 14 ГПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у господарських справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Оцінюючи подані сторонами докази, що ґрунтуються на повному, всебічному й об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, враховуючи вищенаведені обставини справи, суд вважає що позовні вимоги прокурора підлягають задоволенню.

Європейський суд з прав людини у рішенні по справі «Серявін та інші проти України» (Заява № 4909/04) вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» (Ruiz Torija v. Spain) від 9 грудня 1994 року, серія А, № 303А, п. 29).

6. Висновки за наслідками розгляду справи.

Дослідивши фактичні обставини справи, суд встановив, що фізична особа-підприємець Фочук Михайло Миколайович використовує земельну ділянку комунальної форми власності яка розташована по вул. Українській, поблизу 95-ж у м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області під належною йому тимчасовою спорудою для здійснення господарської діяльності, без оформлених правовстановлюючих документів, які посвідчують право користування нею.

Таким чином, на земельній ділянці комунальної форми власності на даний час розміщена тимчасова споруда, що належить фізичній особі-підприємцю Фочуку Михайлу Миколайовичу, проте без оформленого дозвільного документу паспорту прив`язки та за відсутності документів, що посвідчують право користування земельною ділянкою під нею.

7. Розподіл судових витрат.

Відповідно до частини першої статті 129 Господарського процесуального кодексу України судовий збір покладається: 1) у спорах, що виникають при укладанні, зміні та розірванні договорів, на сторону, яка безпідставно ухиляється від прийняття пропозицій іншої сторони, або на обидві сторони, якщо судом відхилено частину пропозицій кожної із сторін; 2) у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Враховуючи обґрунтованість позову, судовий збір в розмірі 3028,00 грн підлягає стягненню з відповідача на користь Чернівецької обласної прокуратури.

Керуючись статтями 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України, суд

У Х В А Л И В :

1.Позов керівника Вижницької окружної прокуратури в інтересах держави в особі Вижницької міської ради до фізичної особи-підприємця Фочука Михайла Миколайовича про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою шляхом демонтажу тимчасової споруди задовольнити.

2.Зобов`язати фізичну особу-підприємця Фочука Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) усунути перешкоди Вижницькій міській раді (59200, Чернівецька область, Вижницький район, м. Вижниця, вул. Українська, 34, код ЄДРПОУ 04062096) у користуванні земельною ділянкою комунальної власності, яка розташована по вул. Українській, поблизу будинку № 95-ж у м. Вижниця Вижницького району Чернівецької області, шляхом демонтажу фізичною особою-підприємцем Фочуком Михайлом Миколайовичем, за власний рахунок, тимчасової споруди загальною площею 39,75 м. кв.

3.Стягнути з фізичної особи-підприємця Фочука Михайла Миколайовича ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ) на користь Чернівецької обласної прокуратури (58001, м. Чернівці, вул. Кордуби, 21, ЄДРПОУ 02910120) судовий збір в розмірі 3028,00 грн.

Позивач Вижницька міська рада (59200, Чернівецька область, Вижницький район, м. Вижниця, вул. Українська, 34, код ЄДРПОУ 04062096).

Відповідач фізична особа-підприємець Фочук Михайло Миколайович ( АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ).

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Західного апеляційного господарського суду протягом двадцяти днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне рішення складено та підписано 30.06.2025.

Суддя Володимир БАЙТАЛЮК

Інформацію по справі, що розглядається можна отримати на сторінці суду на офіційному веб-порталі судової влади України в мережі Інтернет за веб-адресою: https://cv.arbitr.gov.ua/sud5027/