Ухвала від 30.06.2025 по справі 766/1709/24

УХВАЛА

30 червня 2025 року

м. Київ

справа № 766/1709/24

провадження № 61-7349ск25

Верховний Суд у складі постійної колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

Грушицького А. І. (суддя-доповідач), Литвиненко І. В., Петрова Є. В.,

розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, Національного природного парку «Нижньодніпровський» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії,

ВСТАНОВИВ:

15 січня 2025 року Херсонський міський суд Херсонської області ухвалив у зазначеній справі рішення.

28 березня 2025 року ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Ніколаєнко М. В., з порушенням установленого статтею 354 ЦПК України строку, який закінчився 14 лютого 2025 року, через систему «Електронний суд» подав на зазначене рішення апеляційну скаргу, яка містила клопотання про поновлення строку на його апеляційне оскарження.

В обґрунтування поважності причин пропуску строку на апеляційне оскарження заявник зазначав, що участі у розгляді справи не брав, копію рішення не отримував, а адвокат отримав копію оскаржуваного судового рішення лише 18 лютого 2025 року.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 16 квітня 2025 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Ніколаєнко М. В., залишив без руху та надав строк протягом десяти днів з дня вручення ухвали про залишення апеляційної скарги без руху для звернення до суду апеляційної інстанції із заявою із зазначенням інших підстав для поновлення строку на апеляційне оскарження, та для подання належних доказів на підтвердження його майнового стану, а у разі відсутності таких - доказів сплати судового збору, або документів, які підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до Закону України «Про судовий збір», а також доказів надіслання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи.

08 травня 2025 року на виконання ухвали апеляційного суду 16 квітня 2025 року від ОСОБА_1 , від імені якого діяв адвокат Ніколаєнко М. В., надійшла заява із квитанцією про сплату судового збору, доказами надіслання копії апеляційної скарги та копій доданих матеріалів іншим учасникам справи та клопотанням про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2025 року.

Клопотання обґрунтовано тим, що відповідач ОСОБА_1 не був присутнім під час проголошення оскаржуваного рішення суду у зв`язку з проживанням у м. Житомирі, що в умовах воєнного стану ускладнює можливість безпосередньої участі у судових засіданнях, копію рішення суду не отримував, а в силу необізнаності із можливостями використання системи «Електронний суд» не скористався правом на дистанційну участь у судових засіданнях та правом щодо отримання рішення суду. Про способи та порядок отримання судових рішень та строки їх оскарження дізнався після звернення до адвоката Ніколаєнка М. В., завдяки чому ним після звернення до суду 18 лютого 2025 року отримано повний текст судового рішення та з цієї дати виникла можливість реалізувати своє право на апеляційне оскарження рішення суду.

Херсонський апеляційний суд ухвалою від 28 травня 2025 року відмовив у відкритті апеляційного провадження за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2025 року у цій справі.

Ухвала апеляційного суду мотивована тим, що відсутні поважні підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2025 року.

10 червня 2025 року Ніколаєнко М. В., який діє від імені ОСОБА_1 , засобами поштового зв`язку направив до Верховного Суду касаційну скаргу на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у вказаній справі.

Перевіривши доводи касаційної скарги, Верховний Суд дійшов висновку про необхідність відмови у відкритті касаційного провадження з таких підстав.

Згідно із положенням частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 2, 3 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.

Процесуальний порядок провадження у цивільних справах визначається ЦПК України та іншими законами України, якими встановлюється зміст, форма, умови реалізації процесуальних прав і обов`язків суб`єктів цивільних процесуальних правовідносин та їх гарантій.

До ознак, що характеризують правосуддя, відноситься, у тому числі, здійснення правосуддя тільки у передбаченому законом порядку (процесуальна форма). При цьому під правосуддям необхідно розуміти не лише діяльність суду щодо вирішення спору про право, але й обов`язкове дотримання процесуальної форми, в якій не просто передбачені порядок і послідовність вчинення процесуальних дій, а й відображено вимоги справедливих (належних) судових процедур.

При цьому цивільна процесуальна форма завжди обов`язково має нормативний і системний характер. По-друге, вона, по суті, передбачає «алгоритм» поведінки кожного суб`єкта при розгляді та вирішенні цивільної справи (у тому числі і суду). По-третє, становить гарантію дотримання законності, оскільки її недодержання призводить до різних негативних наслідків.

Згідно зі статтею 129 Конституції України та статями 2, 17 ЦПК України однією з основних засад цивільного судочинства є забезпечення апеляційного перегляду справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.

Праву особи на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку кореспондує обов`язок добросовісно користуватися наданими законом процесуальними правами, утримуватись від дій, що зумовлюють затягування судового процесу, заявник зобов`язаний демонструвати готовність брати участь на всіх етапах розгляду, що стосуються його безпосередньо та вживати надані процесуальним законом заходи для скорочення періоду судового провадження (ALIMENTARIA SANDERS S.A. V. SPAIN, № 11681/85, § 35, ЄСПЛ, від 07 липня 1989 року).

Доступ до суду як елемент права на справедливий судовий розгляд не є абсолютним і може підлягати певним обмеженням у випадку, коли такий доступ особи до суду обмежується законом і не суперечить пункту першому статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, якщо воно не завдає шкоди самій суті права і переслідує легітимну мету за умови забезпечення розумної пропорційності між використаними засобами і метою, яка має бути досягнута.

Складовою правової визначеності є передбачуваність застосування норм процесуального законодавства. Європейський суд з прав людини зауважує, що процесуальні норми призначені забезпечити належне відправлення правосуддя та дотримання принципу правової визначеності, а також про те, що сторони повинні мати право очікувати, що ці норми застосовуються. Принцип правової визначеності застосовується не лише щодо сторін, але й щодо національних судів (DIYA 97 v. UKRAINE, №19164/04, § 47, ЄСПЛ, від 21 жовтня 2010 року).

Аналогічний за змістом висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 лютого 2019 року у справі № 361/161/13-ц (провадження № 61-37352сво18).

Відповідно до частини другої статті 352 ЦПК України учасники справи, особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції окремо від рішення суду лише у випадках, передбачених статтею 353 цього Кодексу. Оскарження ухвал суду, які не передбачені статтею 353 цього Кодексу, окремо від рішення суду не допускається.

Частиною першою статті 126 ЦПК України передбачено, що право на вчинення процесуальної дії втрачається із закінченням строку, встановленого законом або судом.

Згідно з частиною першою статті 354 ЦПК України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів, а на ухвалу суду - протягом п`ятнадцяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було проголошено скорочене (вступну та резолютивну частини) судове рішення або якщо розгляд справи (вирішення питання) здійснювався без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Отже, вказаною нормою процесуального права чітко передбачено, що питання поважності пропуску строку на апеляційне оскарження досліджується у всіх наведених випадках, крім випадків, зазначених у частині другій статті 358 ЦПК України.

Відповідно до частини четвертої статті 357 ЦПК України, якщо заяву (про поновлення строку) не буде подано особою в зазначений строк або вказані підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 358 цього Кодексу.

Суд апеляційної інстанції відмовляє у відкритті апеляційного провадження у справі, якщо скаржником у строк, визначений судом, не подано заяву про поновлення строку на апеляційне оскарження або наведені підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження визнані судом неповажними (пункт 4 частини першої статті 358 ЦПК України).

Відповідно до Закону України «Про доступ до судових рішень» усі судові рішення є відкритими та підлягають оприлюдненню в Єдиному державному реєстрі судових рішень не пізніше наступного дня після їх виготовлення і підписання. Судові рішення, внесені до Реєстру, є відкритими для безоплатного цілодобового доступу на офіційному веб-порталі судової влади України.

Суд встановив, що Херсонський міський суд Херсонської області прийняв рішення 15 січня 2025 року, повний текст якого склав 15 січня 2025 року, забезпечив надання загального доступу 20 січня 2025 року.

Розгляд справі відбувся 15 січня 2025 року за відсутності сторін.

Судом першої інстанції направлялися на поштову адресу ОСОБА_1 , процесуальні документи у справі, зокрема, згідно з рекомендованим повідомленням про вручення поштового відправлення, 07 грудня 2024 року заявник особисто отримав судову повістку на 12 грудня 2024 року, тобто заявник достовірно знав про перебування в провадженні Херсонського міського суду Херсонської області цивільної справи, в якій він є відповідачем.

Відповідно до супровідного листа від 15 січня 2025 року ОСОБА_1 направлено копію рішення суду, проте відомості про отримання останнім копії оскаржуваного судового рішення в матеріалах справи відсутні.

Копію рішення Херсонського міського суду Херсонської області від 15 січня 2025 року отримав його представник після звернення до суду 18 лютого 2025 року.

Якщо копію судового рішення вручено представникові, вважається, що її вручено й особі, яку він представляє (частина сьома статті 272 ЦПК України).

Апеляційну скаргу подано 28 лютого 2025 року.

У постанові Верховного Суду від 31 серпня 2021 року у справі № 911/3513/16 зазначено, що поважними визнаються лише ті обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони, і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій. Поновлення пропущеного процесуального строку є правом суду, яке він використовує залежно від поважності причин пропуску строку на оскарження.

Враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відмову у відкритті апеляційного провадження.

Отже, доводи поданої касаційної скарги не дають підстав для висновку про недотримання судом апеляційної інстанції норм процесуального права при постановленні оскаржуваної ухвали.

Відповідно до частини першої статті 44 ЦПК України учасники судового процесу та їхні представники повинні добросовісно користуватися процесуальними правами; зловживання процесуальними правами не допускається.

Сторона, яка бере участь у судовому процесі, зобов`язана з розумним інтервалом часу сама цікавитися провадженням у її справі, добросовісно користуватися належними їй процесуальними правами та неухильно виконувати процесуальні обов`язки.

Відповідно до частини четвертої статті 394 ЦПК України у разі оскарження ухвали (крім ухвали, якою закінчено розгляд справи) суд може визнати касаційну скаргу необґрунтованою та відмовити у відкритті касаційного провадження, якщо правильне застосовування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення.

Згідно з частинами п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України питання про відкриття касаційного провадження у випадку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, вирішує колегія суддів у складі трьох суддів. Ухвала про відмову у відкритті касаційного провадження повинна містити мотиви, з яких суд дійшов висновку про відсутність підстав для відкриття касаційного провадження.

Оскільки правильне застосування норми права є очевидним і не викликає розумних сумнівів щодо її застосування чи тлумачення, тому колегія суддів вважає, що касаційна скарга є необґрунтованою та у відкритті касаційного провадження слід відмовити.

Керуючись пунктом 1 частини другої, частинами четвертою, п`ятою та шостою статті 394 ЦПК України Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду

УХВАЛИВ:

У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Херсонського апеляційного суду від 28 травня 2025 року у справі за позовом Херсонської обласної прокуратури в інтересах держави в особі Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів України, Херсонської обласної державної адміністрації (Херсонської обласної військової адміністрації), Скадовської районної державної адміністрації Херсонської області, Національного природного парку «Нижньодніпровський» до Головного управління Держгеокадастру у Херсонській області, ОСОБА_1 про визнання недійсним наказу, скасування рішень державного реєстратора, зобов`язання вчинити певні дії - відмовити.

Копію ухвали та додані до скарги матеріали направити заявнику.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Судді: А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров