Рішення від 18.06.2025 по справі 348/524/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа №348/524/25

18 червня 2025 року м. Надвірна

Надвірнянський районний суд Івано-Франківської області

в складі головуючого судді: Міськевич О.Я.

з участю секретаря судового засідання: Скоблей О.В.

прокурорів: Кабаля Д.І., Негрича Н.М. (за межами суду)

представника позивача

Івано-Франківської КЕЧ району Кота Р.С. (за межами суду)

розглянувши в порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду в режимі відеоконференції цивільну справу за позовом Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківськоїквартирно-експлуатаційноїчастини району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого виступає ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Делятинської селищної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовою квартирою та виселення,-

УСТАНОВИВ:

Зміст позовних вимог:

Заступник керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-ФранківськоїКЕЧ району звернувся до суду із позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якого виступає ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Делятинської селищної ради, про визнання осіб такими, що втратили право користування службовою квартирою та виселення.

Позовні вимоги мотивовані тим, що на балансі Івано-Франківської КЕЧ району знаходиться житлове приміщення квартира загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Івано-Франківської КЕЧ району від 21.02.2025.

16.08.1993 з Державного житлового фонду Івано-Франківською КЕЧ району ОСОБА_4 , виділено у користування квартиру по вищевказаній адресі.

Надалі, між начальником Будинкоуправління № 2 Івано-Франківської КЕЧ району та ОСОБА_4 укладено договір по найму жилого приміщення-квартири від 16.08.1993 загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 , та видано ордер № 588 від 16.08.1993 на вселення у вказане житлове приміщення.

14.08.2013, у зв`язку із смертю основного наймача ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на підставі заяви останньої, переоформлено договір найму вищезазначеної квартири.

Відповідно до довідки Делятинської селищної ради Івано-Франківської області від 15.08.2024, по вищезазначеній адресі зареєстровані: ОСОБА_1 , ОСОБА_3 , ОСОБА_2 , двоє останніх зареєстровані по вищевказаній адресі на підставі дозволу начальника Івано-Франківської КЕЧ району.

Пунктом 6 Договору визначено, що цей Договір можна дотерміново розірвати судовим порядком без пред`явлення іншого жилого приміщення у випадку, якщо наймач до цього часу виїхав з членами сім`ї в іншу місцевість, не повернувся після закінчення броні, а при відсутності броні на протязі 6 місяців після виїзду.

Актами про не проживання Івано-Франківської КЕЧ району від 06.09.2023, від 11.09.2024, листом Івано-Франківської КЕЧ району від 20.11.2024 № 11/1999, та заявою мешканців будинку № 152 від 10.06.2024 підтверджено, що відповідачі більше 10 років не проживають у службовій квартирі загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Також зазначає, що у власності ОСОБА_3 наявне житло квартира площею 62,3 кв.м. по АДРЕСА_2 , а також квартира площею 88 кв.м. по АДРЕСА_3 .

Таким чином, у відповідачів відсутні законні підстави для проживання у службовій квартирі загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Щодо підстав подання позову прокурором зазначає, що 06.12.2024 на адресу Івано-Франківської КЕЧ району Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони подано лист про надання інформації вжитих заходів щодо відновлення порушених інтересів держави.

Оскільки відповіді на зазначений лист спеціалізованою прокуратурою не отримано, заходів реагування Івано-Франківською КЕЧ району не вжито, 16.01.2025 спеціалізованою прокуратурою в порядку вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Івано-Франківської КЕЧ району подано лист про намір Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони звернутись в їхніх інтересах до суду.

Станом на час заявлення позовної заяви, позивачем, упродовж тривалого часу, вжиття заходів представницького характеру здійснено не було, позовна заява до відповідачів про виселення із службового житлового приміщення заявлена не була.

Таким чином, пред`явлення заступником керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону даного позову в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Івано-Франківська КЕЧ району, здійснюється відповідно до норм Конституції України, якими на прокуратуру України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Стислий виклад позицій сторін:

Прокурор в судовому засіданні позовні вимоги підтримав частково з підстав, зазначених в позові. Просив суд ухвалити рішення, яким визнати відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування службовою квартирою загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 . Виселити ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 із службової квартири загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 . При цьому не підтримав позовні вимоги в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування службовою квартирою, та її виселення, оскльки на час розгляду справи вона за вказаною адресою не зареєстрована. Також просив стягнути з відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , на користь Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону понесені судові витрати по сплаті судового збору.

Представник позивача Івано-ФранківськоїКЕЧ району в судовому засіданні змінені позовні вимоги прокурора підтримав повністю з підстав, зазначених в позові. Також просив визнати відповідачів ОСОБА_1 , ОСОБА_2 такими, що втратили право на користування службовою квартирою загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 . Виселити ОСОБА_1 , та ОСОБА_2 із службової квартири загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 .

Відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в судовезасідання нез`явились,подали досуду письмові заяви про розгляд справи у їх відсутності. Позовні вимоги визнають у повному обсязі. Також у поданій заяві відповідач ОСОБА_1 просила звільнити її від сплати судового збору.

Законний представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 в судове засідання не з`явилась з невідомих суду причин, про час та місце розгляду справи повідомлялась завчасно належним чином, рекомендованою кореспонденцією, та у відповідності до ч. 11 ст. 128 ЦПК України, шляхом розміщення оголошення про виклик до суду на офіційному веб-сайті судової влади України, з опублікуванням якого особа вважається повідомленою про дату, час і місце розгляду справи.

Представник третьої особи органу опіки та піклування Делятинської селищної ради у підготовче засідання не з`явилась, подала до суду письмову заяву, в якій просить розгляд справи проводити без участі представника селищної ради. Не заперечує проти задоволення позову в межах норм чинного законодавства.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 223 ЦПК України, суд прийшов до висновку про можливість проведення судового засідання, оскільки законний представник відповідача ОСОБА_2 - ОСОБА_3 не з`явилась в судове засідання без поважних причин і не повідомила про причини неявки. Крім того відповідач ОСОБА_3 на час розгляду справи досяг повноліття, що дає суду підстави для розгляду справи у відсутності його законного представника.

Процесуальні дії у справі:

Ухвалою судді Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 10.03.2025 по даній справі відкрито загальне позовне провадження та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 05.05.2025 по даній справі закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті.

Ухвалами Надвірнянського районного суду Івано-Франківської області від 18.06.2025 задоволено клопотання прокурора та представника позивача про їх участь в розгляді справи в режимі відеоконференції.

Фактичні обставини, встановлені судом:

Судом встановлено, що на балансі Івано-Франківської КЕЧ району знаходиться житлове приміщення - квартира загальною площею 65,61 кв.м., по АДРЕСА_1 , що підтверджується довідкою Івано-Франківської КЕЧ району від 21.02.2025 № 15/35 (а.с. 11).

16.08.1993 між начальником Будинкоуправління № 2 Івано-Франківської КЕЧ району та ОСОБА_4 укладено договір по найму жилого приміщення квартири, загальною площею 65,61 кв.м., по АДРЕСА_1 , та видано ордер № 588 від 16.08.1993 на вселення у вказане житлове приміщення.

14.08.2013, у зв`язку із смертю основного наймача ОСОБА_4 , ОСОБА_1 , на підставі заяви останньої, переоформлено договір найму вищезазначеної квартири (а.с. 12).

Відповідно до довідки Делятинської селищної ради Івано-Франківської області від 15.08.2024, по вищезазначеній адресі станом на 15.08.2024 були зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації: 01.12.1993; ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , дата реєстрації: 22.08.2001; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації: 27.06.2007; ОСОБА_5 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , дата реєстрації: 15.05.2019 (а.с. 10).

Відповідно до довідки Делятинської селищної ради Івано-Франківської області від 11.02.2025 № 50, по вищезазначеній адресі станом на 11.02.2024 зареєстровані: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , дата реєстрації: по т.ч.; ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , дата реєстрації: 27.06.2007 (а.с. 80).

Пунктом 6 Договору найму визначено, що цей договір можна дотерміново розірвати судовим порядком без пред`явлення іншого жилого приміщення у випадку, якщо наймач до цього часу виїхав з членами сім`ї в іншу місцевість, не повернувся після закінчення броні, а при відсутності броні на протязі 6 місяців після виїзду.

Актами про не проживання Івано-Франківської КЕЧ району від 06.09.2023, від 11.09.2024, листом Івано-Франківської КЕЧ району від 20.11.2024 № 11/1999, та заявою мешканців будинку № 152 від 10.06.2024 встановлено, що відповідачі більше 10 років не проживають у службовій квартирі загальною площею 65,61 кв.м. по АДРЕСА_1 (а.с. 9, 13, 16).

06.12.2024 на адресу Івано-Франківської КЕЧ району Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони подано лист про надання інформації вжитих заходів щодо відновлення порушених інтересів держави (а.с. 18).

16.01.2025 спеціалізованою прокуратурою в порядку вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Івано-Франківської КЕЧ району подано лист про намір ІваноФранківській спеціалізованій прокуратурі у сфері оборони звернутись в їхніх інтересах до суду (а.с. 17).

Мотиви з яких виходить суд та застосовані норми права:

Вимогами ст.ст. 118, 121 Житлового кодексу УРСР передбачено, що службові жилі приміщення призначаються для заселення громадянами, які у зв`язку з характером їх трудових відносин повинні проживати за місцем роботи або поблизу від нього. Під службові жилі приміщення виділяються, як правило, окремі квартири.

Відповідно до ст. 124 цього Кодексу робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Приписами ст. 62 та ч. 1 ст. 71 Житлового кодексу України визначено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї, за ними зберігається жиле приміщення лише протягом шести місяців, а згідно ст. 72 цього Кодексу визнання особи такою, що втратила право користування жилим приміщенням внаслідок відсутності цієї особи понад встановлені строки, провадиться в судовому порядку. До відносин, що випливають з договору найму жилого приміщення, у відповідних випадках застосовуються також норми цивільного права.

Згідно з ч. 1 ст. 29 ЦК України, місцем проживання фізичної особи є житло, в якому вона проживає постійно або тимчасово.

Нормами ст. 810 ЦК України зазначено, що за договором найму (оренди) житла одна сторона - власник житла (наймодавець) передає або зобов`язується передати другій стороні (наймачеві) житло для проживання у ньому на певний строк за плату. Підстави, умови, порядок укладення та припинення договору найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, встановлюються законом. До договору найму житла, крім найму житла, що є об`єктом права державної або комунальної власності, застосовуються положення цього Кодексу, якщо інше не встановлено законом. З наведеного випливає, що до вказаних правовідносин застосуванню підлягає Житловий Кодекс України.

Статтею 71 ЖК України передбачено, що при тимчасовій відсутності наймача або членів його сім`ї за ними зберігається жиле приміщення протягом шести місяців. Якщо наймач або члени його сім`ї були відсутні з поважних причин понад шість місяців, цей строк за заявою відсутнього може бути продовжено наймодавцем, а в разі спору судом.

Вказаною статтею ЖК України також випадки збереження жилого приміщення за тимчасово відсутніми громадянами. Так, жиле приміщення зберігається за тимчасово відсутнім наймачем або членами його сім`ї понад шість місяців у випадках: 1) призову на строкову військову службу або направлення на альтернативну (невійськову) службу, а також призову офіцерів із запасу на військову службу на строк до трьох років - протягом усього періоду проходження зазначеної військової служби; призову на військову службу під час мобілізації, на особливий період, на військову службу за призовом осіб із числа резервістів в особливий період - протягом усього періоду проходження військової служби, а якщо під час її проходження вони отримали поранення, інше ушкодження здоров`я та перебувають на лікуванні в закладах охорони здоров`я або потрапили в полон чи визнані безвісно відсутніми - на строк до дня, наступного за днем їх взяття на військовий облік у відповідних територіальних центрах комплектування та соціальної підтримки, Центральному управлінні або регіональних органах Служби безпеки України, відповідному підрозділі Служби зовнішньої розвідки України після звільнення з військової служби після закінчення ними лікування в закладах охорони здоров`я, незалежно від строку лікування, повернення з полону, скасування рішення суду про визнання особи безвісно відсутньою чи ухвалення судом рішення про оголошення особи померлою; 2) тимчасового виїзду з постійного місця проживання за умовами і характером роботи або у зв`язку з навчанням (учні, студенти, стажисти, аспіранти тощо), у тому числі за кордоном, - протягом усього часу виконання цієї роботи або навчання; 3) влаштування дитини (дітей) на виховання до родичів, опікуна чи піклувальника, у прийомну сім`ю, дитячий будинок сімейного типу, заклад для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, - протягом усього часу їх перебування у родичів, опікуна чи піклувальника, прийомній сім`ї, дитячому будинку сімейного типу, закладі для дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування. Якщо з будинку, квартири (їх частини) вибула дитина (діти) і членів її (їх) сім`ї не залишилося, це житло може бути надано за договором оренди іншому громадянину до закінчення строку перебування дитини (дітей) у дитячому закладі або до досягнення нею (ними) повноліття і повернення від родичів, опікуна чи піклувальника, в окремих випадках - до закінчення навчання в загальноосвітніх навчальних закладах усіх типів і форм власності, у тому числі для громадян, які потребують соціальної допомоги та соціальної реабілітації, а також в професійнотехнічних чи вищих навчальних закладах або до закінчення строку служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях; 4) виїзду у зв`язку з виконанням обов`язків опікуна чи піклувальника, наданням батькам-вихователям житлового будинку або багатокімнатної квартири для створення дитячого будинку сімейного типу - протягом усього часу виконання таких обов`язків; 5) влаштування непрацездатних осіб, у тому числі дітей з інвалідністю, у будинкуінтернаті та іншій установі соціальної допомоги - протягом усього часу перебування в них; 6) виїзду для лікування в лікувально-профілактичному закладі - протягом усього часу перебування в ньому; 7) взяття під варту або засудження до арешту, обмеження волі, позбавлення волі на певний строк чи довічне позбавлення волі - протягом усього часу перебування під вартою або відбування покарання, якщо в цьому будинку, квартирі (їх частині) залишилися проживати інші члени сім`ї. Якщо в будинку, квартирі (їх частині) не залишилися проживати інші члени сім`ї наймача, це житло може бути надано за договором оренди (найму) у встановленому законом порядку іншому громадянину до звільнення таких осіб з-під варти або до відбуття ними покарання.

Крім того, приписами Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 03.08.2006 № 1081, визначено, що військовослужбовці та члени їх сімей забезпечуються службовими житловими приміщеннями, що відповідають вимогам житлового законодавства.

З цією метою у кожній військовій частині формується фонд службового житла. Військовослужбовці та члени їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла для постійного проживання забезпечуються службовими житловими приміщеннями.

Службове житлове приміщення надається військовослужбовцю на всіх членів сім`ї, які проживають разом з ним (у тому числі на дружину(чоловіка) і неповнолітніх дітей, які проживають окремо від військовослужбовця вданому або іншому населеному пункті).

Члени сім`ї військовослужбовця дають письмову згоду на проживання в службовому житловому приміщенні. Військовослужбовець та повнолітні члени його сім`ї беруть письмове зобов`язання щодо звільнення службового житлового приміщення в передбачених законодавством випадках.

У разі переміщення військовослужбовців по службі, пов`язаного з переїздом в іншу місцевість, службові житлові приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню, якщо інше не передбачено законодавством.

Згідно Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, громадяни, вказані в рішенні про надання службового жилого приміщення, дають письмове зобов`язання про звільнення займаного жилого приміщення в будинку державного або громадського житлового фонду чи в будинку житлово-будівельного кооперативу (за винятком тих, кому жилі приміщення належать на праві приватної власності).

За змістом ст. 123 ЖК України,до користування службовими жилими приміщеннями застосовуються правила про договір найму жилого приміщення, крім правил, передбачених статтями 73-76, 79-83, 85, 90, частиною шостою статті 101, статтями 103-106 цього Кодексу.

Відповідно до ст. 124 ЖК України, робітники і службовці, що припинили трудові відносини з підприємством, установою, організацією, а також громадяни, які виключені з членів колгоспу або вийшли з колгоспу за власним бажанням, підлягають виселенню з службового жилого приміщення з усіма особами, які з ними проживають, без надання іншого жилого приміщення.

Згідно п. 19 Постанови Кабінету Міністрів України «По затвердження порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями» № 1081 від 03.08.2006, у разі переміщення по службі або звільнення військовослужбовців, пов`язаного з переїздом в іншу місцевість, службові жилі приміщення, які вони займали за попереднім місцем служби, підлягають звільненню, якщо інше не передбачено Законодавством.

Згідно зі ст. 107 ЖК України, у разі вибуття наймача та членів його сім`ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття. Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім`я, то договір найму жилого приміщення не розривається, а член сім`ї, який вибув, втрачає право користування цим жилим приміщенням з дня вибуття.

Постановою Касаційного цивільного суду у складі Верховного суду від 06.06.2018 у справі № 127/11474/17 визначено, що відповідно до пункту 2.1 Інструкції про організацію і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом Міністерства оборони України № 577 від 06 жовтня 2006 року, військовослужбовцям та членам їх сімей, які проживають разом з ними, за відсутності у них за місцем проходження служби житла надаються службові житлові приміщення. Службове житлове приміщення надається на час виконання військовослужбовцями обов`язків військової служби. Згідно пункту 2.19 Інструкції підлягає виселенню зі службового житлового приміщення з усіма членами сім`ї, які з нею проживають, особа яка не має двадцяти років вислуги, у разі її звільнення з військової служби в запас або у відставку крім випадків, передбачених чинним законодавством. Статтею 125 ЖК Української РСР передбачено, що без надання іншого жилого приміщення у випадках, зазначених у статті 124 цього Кодексу, не може бути виселено: осіб, які пропрацювали на підприємстві, в установі, організації, що надали їм службове жиле приміщення, не менш як десять років. Також, у зазначеній постанові суду вказано, що підставами для задоволення позовних вимог є наявність у власності особи та членів його сім`ї іншого жилого приміщення.

Як встановлено судом, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 у службовій квартирі не проживають понад 10 останніх років, не мають жодних особистих речей або майна в квартирі, не забезпечують належний рівень обслуговування та підтримки квартири, не вкладають час і зусилля в підтримку майна.

Факт непроживання відповідачів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 понад 10 років у службовій квартирі за адресою: АДРЕСА_1 , підтверджується Актами про не проживання Івано-Франківської КЕЧ району від 06.09.2023, від 11.09.2024, листом Івано-Франківської КЕЧ району від 20.11.2024 № 11/1999, та заявою мешканців будинку № 152 від 10.06.2024.

Крім того відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 подали до суду письмові заяви, в яких повністю визнали заявлені до них позовні вимоги.

В судовому засіданні прокурор відповився від позовної вимоги в частині визнання ОСОБА_3 такою, що втратила право на користування службовою квартирою, та її виселення, тому дана позовна вимога судом не розглядається.

Таким чином, відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , не звільнивши службову квартиру, порушують житлові права інших військовослужбовців, які дійсно потребують житла.

Враховуючи вище викладене, аналізуючи зібрані по справі докази з врахуванням наведених правових норм, суд приходить до висновку, що відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 не проживають у службовій квартирі понад встановлений строк, та відповідно втратили право користування службовим житлом та підлягають виселенню.

Щодо під ставності подання позову прокурором суд зазначає, що відповідно до ч.ч. 1, 3 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», представництво прокурором інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні процесуальних та інших дій, спрямованих на захист інтересів громадянина або держави, у випадках та порядку, встановлених законом.

Прокурор здійснюєпредставництво всуді законнихінтересів державиу разіпорушення абозагрози порушенняінтересів держави,якщо захистцих інтересівне здійснюєабо неналежнимчином здійснюєорган державноївлади,орган місцевогосамоврядування чиінший суб`єктвладних повноважень,до компетенціїякого віднесенівідповідні повноваження,а такожу разівідсутності такогооргану. Наявність таких обставин обґрунтовується прокурором у порядку, передбаченому частиною четвертою цієї статті, крім випадку, визначеного абзацом четвертим цієї частини.

Згідно ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», наявність підстав для представництва має бути обґрунтована прокурором у суді.

Прокурор здійснює представництво інтересів громадянина або держави в суді виключно після підтвердження судом підстав для представництва.

Прокурор зобов`язаний попередньо, до звернення до суду, повідомити про це громадянина та його законного представника або відповідного суб`єкта владних повноважень. У разі підтвердження судом наявності підстав для представництва прокурор користується процесуальними повноваженнями відповідної сторони процесу. Наявність підстав для представництва може бути оскаржена громадянином чи її законним представником або суб`єктом владних повноважень.

Виключно з метою встановлення наявності підстав для представництва інтересів держави в суді у випадку, якщо захист законних інтересів держави не здійснює або неналежним чином здійснює суб`єкт владних повноважень, до компетенції якого віднесені відповідні повноваження, прокурор має право отримувати інформацію, яка на законних підставах належить цьому суб`єкту, витребовувати та отримувати від нього матеріали та їх копії.

06.12.2024 на адресу Івано-Франківської КЕЧ району Івано-Франківською спеціалізованою прокуратурою у сфері оборони подано лист про надання інформації вжитих заходів щодо відновлення порушених інтересів держави.

Оскільки відповіді на зазначений лист спеціалізованою прокуратурою не отримано, заходів реагування Івано-Франківською КЕЧ району не вжито, 16.01.2025 спеціалізованою прокуратурою в порядку вимог ч. 4 ст. 23 Закону України «Про прокуратуру» на адресу Івано-Франківської КЕЧ району подано лист про намір Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони звернутись в їхніх інтересах до суду.

Станом на час заявлення позовної заяви, позивачем, упродовж тривалого часу, вжиття заходів представницького характеру здійснено не було, позовна заява до відповідачів про виселення із службового житлового приміщення заявлена не була.

Таким чином, пред`явлення заступником керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону даного позову в інтересах держави, уповноваженим органом якої здійснювати відповідні функції в спірних відносинах є Івано-Франківська КЕЧ району, здійснюється відповідно до норм Конституції України, якими на прокуратуру України покладено функцію представництва інтересів держави в суді у випадках, визначених законом.

Щодо розподілу судових витрат.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: 1) у разі задоволення позову - на відповідача; 2) у разі відмови в позові - на позивача; 3) у разі часткового задоволення позову - на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З матеріалів справи вбачається, що вказана позовна заява подана через систему «Електронний суд», та відповідно до ч. 3 ст. 4 ЗУ «Про судовий збір», судовий збір позивачем сплачено із застосуванням понижуючого коефіцієнту відповідного розміру ставки судового збору - 0,8, що становить 4844,80 грн (дві позовні вимоги немайнового характеру по 2422,40 грн), що підтверджується платіжною інструкцією № 231 від 27.02.2025 (а.с. 19).

Тому на підставі ч. 1 ст. 141 ЦПК України, у зв`язку із задоволенням позову, сплачений позивачем судовий збір підлягає стягненню з кожного з відповідачів в рівних частках в користь позивача.

Щодо стягнення судового збору з відповідача ОСОБА_2 суд зазначає, що на час розгляду справи відповідач ОСОБА_2 досяг повноліття, тому стягнення з нього судового збору за розгляд справи судом відповідає вимогам закону.

При цьому щодо стягнення судового збору з відповідача ОСОБА_1 суд зазначає наступне.

Відповідно до п. 9 ч. 1 ст. 5 Закону України «Про судовий збір», від сплати судового збору під час розгляду справи в усіх судових інстанціях звільняються: особи з інвалідністю I та II груп, законні представники дітей з інвалідністю і недієздатних осіб з інвалідністю.

Відповідач ОСОБА_1 є особою з інвалідністю І групи загального захворювання довічно, що підтверджується копією пенсійного посвідчення серії НОМЕР_1 , віданого 03.11.2015 (а.с. 69).

Згідно з ч. 6 ст. 141 ЦПК України, якщо сторону, на користь якої ухвалено рішення, звільнено від сплати судових витрат, з другої сторони стягуються судові витрати на користь осіб, які їх понесли, пропорційно до задоволеної чи відхиленої частини вимог, а інша частина компенсується за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України. Якщо обидві сторони звільнені від оплати судових витрат, вони компенсуються за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Таким чином, оскільки відповідача ОСОБА_1 звільнено від сплати судових витрат, на підставі ч.6ст.141ЦПК України частку сплаченого позивачем судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача ОСОБА_1 в користь позивача, в сумі 2422,40 грн, необіхно компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Висновки суду.

Враховуючи вище наведене, оскільки відповідачі ОСОБА_1 та ОСОБА_2 припинили проживання у квартирі АДРЕСА_4 , не проживають у вказаній квартирі понад встановлений законом строк, не виконують свої обов`язки, як наймачі житла, суд приходить до висновку, що вони втратили право на користування службовою квартирою АДРЕСА_4 , тому суд вважає за необхідне визнати їх такими, що втратила право користування цим житлом, та виселити їх з квартири АДРЕСА_4 , без надання іншого жилого приміщення. Тому позов заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківської КЕЧ району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , про визнання їх такими, що втратили право користування службовою квартирою та виселення, підлягає до задоволення.

На підставі ст.ст. 118, 121, 124, 125 ЖК УРСР, ст.ст. 62, 71, 72, 107, 123, 124 ЖК України, ст.ст. 29, 810 ЦК України, п. 19 Порядку забезпечення військовослужбовців та членів їх сімей житловими приміщеннями, затвердженого постановою КМУ від 03.08.2006 № 1081, п.п. 2.1, 219 Інструкції про організацію і надання військовослужбовцям Збройних Сил України та членам їх сімей житлових приміщень, затвердженої наказом МО України № 577 від 06.10.2006, Положення про надання службових жилих приміщень і користування ними в Українській PCP, затвердженого постановою Ради міністрів УРСР від 04.02.1988 № 37, ст. 23 ЗУ «Про прокуратуру», керуючись ст.ст. 4, 12, 13, 19, 76, 81, 141, 258, 263-265, 268, 273 ЦПК України, ст. 5 ЗУ «Про судовий збір» суд,-

УХВАЛИВ:

Позов Заступника керівника Івано-Франківської спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону в інтересах держави в особі Івано-Франківськоїквартирно-експлуатаційноїчастини району до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , законним представником якої виступає ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору: Орган опіки та піклування виконавчого комітету Делятинської селищної ради, про визнанняосіб такими,що втратилиправо користуванняслужбовою квартироюта виселення задовільнити.

Визнати ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , такими, що втратили право користування службовою квартирою за адресою: АДРЕСА_1 .

Виселити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , ОСОБА_2 , із службового житлового приміщення квартири за адресою: АДРЕСА_1 , без надання іншого житлового приміщення.

Стягнути з ОСОБА_2 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_5 ), на користь Спеціалізованої прокуратури у сфері оборони Західного регіону (код ЄДРПОУ 38326057, місцезнаходження: 79007, м. Львів, вул. Клепарівська, буд. 20, МФО 820172) 2422,40 грн (дві тисячі чотириста двадцять дві гривні сорок копійок) витрат по оплаті судового збору.

Витрати по оплаті судового збору у розмірі 1211,20 грн. (одну тисячу двісті одинадцять гривень двадцять копійок), сплаченого Спеціалізованю прокуратурою у сфері оборони Західного регіону, який підлягав стягненню з відповідача ОСОБА_1 компенсувати за рахунок держави у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Івано-Франківського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження: на рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач: Івано-Франківська спеціалізована прокуратура у сфері оборони Західного регіону, місцезнаходження: вул. Вовчинецька, буд. 2-А, м. Івано-Франківськ, 76015.

Позивач: Івано-Франківська квартирно-експлуатаційна частина (району), код ЄДРПОУ 08494013, місцезнаходження: вул. Національної Гвардії, буд. 14-Г, м. Івано-Франківськ, 76014.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_3 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , РНОКПП НОМЕР_2 , адреса реєстрації: АДРЕСА_6 .

Законний представниквідповідача: ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , РНОКПП НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_7 .

Третя особа: Делятинська селищна рада, код ЄДРПОУ 04354539, місцезнаходження: вул. 16 Липня, буд. 273, с-ще Делятин, Надвірнянський район, Івано-Франківська область, 78442.

Повний текс рішення складено 27.06.2025.

Суддя Міськевич О.Я.