Герб України

Рішення від 20.06.2025 по справі 686/6963/23

Хмельницький міськрайонний суд хмельницької області

Новинка

ШІ-аналіз судового документа

Отримуйте стислий та зрозумілий зміст судового рішення. Це заощадить ваш час та зусилля.

Реєстрація

Справа № 686/6963/23

Провадження № 2/686/733/25

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

20 червня 2025 року м. Хмельницький

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

в складі головуючого судді Заворотної О.Л.

секретаря судового засідання Сікори Ю.В.

з участю представника позивача ОСОБА_1

відповідача ОСОБА_2

представника відповідача ОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Хмельницький цивільну справу за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2 , Закупненської селищної ради про визнання заповіту недійсним, застування наслідків недійсності заповіту,

встановив:

В березні 2023 року ОСОБА_5 звернулася до Хмельницького міськрайонного суду Хмельницької області із позовом до ОСОБА_2 , Закупненської селищної ради про визнання заповіту недійсним, застування наслідків недійсності заповіту, в обґрунтування якого вказала, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , рідна сестра позивачки, після смерті якої відкрилась спадщина. Позивачка є спадкоємцем другої черги, у зв`язку з чим 17.02.2023 подала заяву про прийняття спадщини, на підставі заяви було заведено спадкову справу № 6/2023 після смерті ОСОБА_6 .

На моментподачі заявидо нотаріусапро прийняттяспадщини,відомостей проінших спадкоємців(станомна 07березня 2023року)не було,а ОСОБА_5 була єдинимспадкоємцем післясмерті померлоїрідної сестри ОСОБА_6 . Проте, згідно витягу зі спадкового реєстру (заповіти/спадкові договори № 71716408 від 07.03 .2023 15 год. 43 хв., приватного нотаріуса Папки Т.В., виявлено наявність складеного заповіту ОСОБА_6 від 09.02.2023, №70284001 посвідченого старостою Закупненської селищної ради Чемеровецького району Панасюк О.О., зареєстрованого в реєстрі за № 2/6, на користь ОСОБА_2 17 лютого 2023 року Заповіт №70284001, був зареєстрований Хмельницькою регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» у спадковому реєстрі.

Таким чином, ОСОБА_6 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 , тоді як заповіт №70284001 складено 09 лютого 2023 року (за три дні до смерті) та був зареєстрований в спадковому реєстрі після смерті ОСОБА_6 ІНФОРМАЦІЯ_2 .

З урахуванням вище викладених обставин, виникають обґрунтовані сумніви, щодо істинного волевиявлення ОСОБА_6 на складення заповіту на зовсім чужу людину. Крім того, за життя ОСОБА_6 обіцяла після свої смерті належну їй на праві власності квартиру АДРЕСА_1 залишити у спадок рідній сестрі - ОСОБА_5 . Вважає, що заповіт від 09.02.2023 року, №70284001, зареєстрований в реєстрі за № 2/6, вчинений на користь ОСОБА_2 є недійсним, оскільки підпис заповідача в оспорюваному заповіті виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою, староста Закупенської селищної ради Кам`янець-Подільського району (бувшого Чемеровецького району) Хмельницької області, ОСОБА_7 , не була особою, уповноваженою на посвідчення заповіту, у зв`язку з чим просить визнати заповіт ОСОБА_6 від 09.02.2023, №70284001 посвідчений старостою Закупненської селищної ради Чемеровецького району Панасюк О.О., зареєстрований в реєстрі за № 2/6, недійсним.

Представник відповідачки адвокат Гуменюк А.П. подала відповідь на відзив, де вказала, що померла ОСОБА_6 жила по сусідству з ОСОБА_2 . ОСОБА_6 більше 20 років проживала у АДРЕСА_2 , а ОСОБА_2 доглядала померлу ОСОБА_6 , оскільки сім`я її сестри - ОСОБА_5 не доглядали ОСОБА_6 - не прибирали її будинок, не купували продукти, не турбувалися про її здоров`я - ні фізичне ні ментальне. Натомість ОСОБА_2 розуміючи, що померла ОСОБА_6 залишилася одна у похилому віці, не дивлячись на те, що має сестру турбувалася про померлу ОСОБА_6 - приносила їй продукти, готову їжу, прибирала в її хаті, купувала ліки, доглядала коли остання хворіла. Саме з огляду на вказані обставини, померла ОСОБА_6 прийняла рішення про складання заповіту на користь ОСОБА_2 ОСОБА_2 дізналася про складений заповіт вже після його посвідчення.

На час складання заповіту ОСОБА_6 не страждала жодними розладами, була грамотною, її рішення було свідоме і відповідало її волевиявленню.

Вважає за необхідне зазначити, що у позовній заяві позивач ставить питання про визнання недійсності заповіту від 09.02.2023 р. у зв`язку із тим, що підпис виконаний не ОСОБА_6 , однак не зазначають у зв`язку із чим є вказані сумніви. Тому такі твердження є безпідставними.

Позивач зазначає, що староста Закупенської селищної ради Кам`янець - Подільського району (колишнього Чемеровецького району) Хмельницької області Панасюк О.О. не була особою уповноваженою на посвідчення заповіту, оскільки ОСОБА_6 була зареєстрована за адресою: АДРЕСА_3 . Однак вказані обставини не відповідають дійсності. Відповідно до акту про фактичне місце проживання від 31.03.2023 у якому зазначено, що ОСОБА_6 проживала без реєстрації в АДРЕСА_2 довгий час до дня смерті.

З огляду на вказані обставини, вважає безпідставні аргументи позивача, що староста Закупенської селищної ради Кам`янець - Подільського (колишнього Чемеровецького району) Хмельницької області не уповноважена була посвідчувати заповіт з підстави, що ОСОБА_6 не була членом Закупенської громади Кам`янець - Подільського району, оскільки мала реєстрацію у м. Хмельницькому.

31.07.2024 представник позивача подав заяву про доповнення позовних вимог та зміну предмету позову, де просить суд визнати недійсним заповіт, складений ОСОБА_6 09 лютого 2023 року №70284001 посвідчений старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький ) зареєстрований за № 2/6.

Застосувати наслідки нікчемного правочину - скасувати запис вчинений Хмельницькою регіональною філією державного підприємства «Національні інформаційні системи» від 17 лютого 2023 року про реєстрацію в Спадковому реєстрі заповіту, складеного та підписаного невідомою особою від імені ОСОБА_6 від 09 лютого 2023 року №70284001 посвідченого старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О. зареєстрованого в реєстрі за № 2/6 та зобов`язати Хмельницьку регіональну філію державного підприємства «Національні інформаційні системи» внести відповідну інформацію до Спадкового реєстру.

Ухвалою суду від 19.08.2024 закрито підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду.

Ухвалою суду від 09.06.2025 до участі у справі залучено правонаступника позивача ОСОБА_5 , ОСОБА_4 на підставі ст. 55 ЦПК України.

В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав, та просив задовольнити з підстав, викладених у позовній заяві.

Відповідачка ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що позивачка відмовилась доглядати свою тітку, яка була похилого віку та потребувала допомоги, натомість вона та члени її сім`ї допомагали ОСОБА_6 , а тому оскільки рідні ОСОБА_6 фактично покинули, то відповідно не мають право на спадкування.

Представник відповідача адвокат Гуменюк А.П. діючи в інтересах ОСОБА_2 в судовому засіданні позов не визнала, просить в задоволення позову відмовити.

Представник відповідача Закупненської селищної ради Панасюк О.О. в судовому засіданні позов не визнала, суду пояснила, що на прохання ОСОБА_6 посвідчений вдома, після чого примірник заповіту направлений поштою для реєстрації в Спадковому реєстрі, в подальшому подала заяву про розгляд справи за її відсутності.

Суд, заслухавши пояснення учасників судового розгляду, дослідивши та оцінивши доказ у справі, встановив наступні обставини справи та відповідні правовідносини.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_6 , про видано свідоцтво про смерть серія НОМЕР_1 , яка на час смерті мала зареєстроване місце проживання АДРЕСА_3 , а фактично проживала по АДРЕСА_2 .

17.02.2023 приватним нотаріусом Хмельницького міського нотаріального округу Папкою Т.В. заведена спадкова справа до майна ОСОБА_6 , про що внесено відомості до Спадкового реєстру, витяг № 71515719 від 17.02.2023.

Згідно повідомлення приватного нотаріуса Хмельницького міського нотаріального округу Папки Т.В. від 07.03.2023 № 16/02-14 станом на 07.03.2023 ОСОБА_5 є єдиною спадкоємицею після смерті ОСОБА_6 , відомостей станом на 07.03.2023 щодо інших можливих спадкоємців не має.

Згідно витягу зі Спадкового реєстру від 07.03.2023 № 71716408, 17.02.2023 до Спадкового реєстру внесено відомості про заповіт ОСОБА_6 від 09 лютого 2023 року №70284001 посвідченого старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О. зареєстрованого в реєстрі за № 2/6 на користь ОСОБА_2 .

ОСОБА_5 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , про що видано свідоцтво про смерть НОМЕР_2 .

18.11.2024 приватним нотаріусом Кам`янець-Подільського районного нотаріального округу Хмельницької області Пилявським О.В. на підставі заяви ОСОБА_4 заведена спадкова справа № 250/2024 до майна ОСОБА_5 .

Звертаючись із вказаним позовом ОСОБА_4 (правонаступник ОСОБА_5 ) вказала, що заповіт посвідчений 09.02.2023 старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О. від імені ОСОБА_6 , підписаний не ОСОБА_6 , а іншою особою.

Частиною першою статті 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

Захист цивільних прав - це застосування цивільно-правових засобів з метою забезпечення цивільних прав.

Відповідно до змісту статей 1216, 1217 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом.

Згідно з частиною другою статті 1257 ЦК України за позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Необхідно враховувати, що як заінтересовані особи, повноважні пред`являти позовні вимоги про визнання заповіту недійсним відповідно до частини другої статті 1257 ЦК України, можуть розглядатися виключно особи, суб`єктивні спадкові права яких, що виникають відповідно до норм книги шостої ЦК України (спадкоємців за законом, спадкоємців за іншим заповітом, відказоодержувачів), порушені у зв`язку із вчиненням (складанням) недійсного (за їх твердженням) заповіту.

За правилами статті 1223 ЦК України право на спадкування мають особи, визначені у заповіті. У разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у статтях 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини.

Згідно зі статтею 1233 ЦК України заповітом є особисте розпорядження фізичної особи на випадок своєї смерті.

Право на заповіт, відповідно статті 1234 ЦК України, має фізична особа з повною цивільною дієздатністю. Право на заповіт здійснюється особисто. Вчинення заповіту через представника не допускається.

Відповідно до вимог частини першої статті 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Частинами першою-п`ятою статті 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам.

Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом.

Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Заповіт є правочином, а тому на нього поширюються загальні положення про правочини, якщо у книзі шостій ЦК немає відповідного правила.

Загальні вимоги до форми заповіту встановлено статтею 1247 ЦК України, якою передбачено, що заповіт складається у письмовій формі, із зазначенням місця та часу його складення та має бути особисто підписаний заповідачем. Якщо особа не може особисто підписати заповіт, він підписується відповідно до частини четвертої статті 207 цього Кодексу.

Заповіт має бути посвідчений нотаріусом або іншими посадовими, службовими особами, визначеними у статтях 1251-1252 цього Кодексу. Заповіти, посвідчені особами, зазначеними у частині третій цієї статті, підлягають державній реєстрації у Спадковому реєстрі в порядку, затвердженому Кабінетом Міністрів України.

Статтею 1257 ЦК України передбачено вичерпний перелік підстав для визнання заповіту недійсним.

Відповідно до статті 1257 ЦК України заповіт, складений особою, яка не мала на це права, а також заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

За позовом заінтересованої особи суд визнає заповіт недійсним, якщо буде встановлено, що волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі.

Недійсність окремого розпорядження, що міститься у заповіті, не має наслідком недійсності іншої його частини.

У разі недійсності заповіту спадкоємець, який за цим заповітом був позбавлений права на спадкування, одержує право на спадкування за законом на загальних підставах.

Отже, заповіт, як односторонній правочин, підпорядковується загальним правилам ЦК України щодо недійсності правочинів. Недійсними є заповіти:

1) в яких волевиявлення заповідача не було вільним і не відповідало його волі; 2) складені особою, яка не мала на це права (особа не має необхідного обсягу цивільної дієздатності для складання заповіту);

3) складені з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення (відсутність нотаріального посвідчення або посвідчення особами, яке прирівнюється до нотаріального, складання заповіту представником, відсутність у тексті заповіту дати, місця його складання тощо).

Відповідно до змісту наведених норм дійсним, тобто таким, що відповідає вимогам закону, є заповіт, який посвідчений уповноваженою особою, яка мала на це право в силу закону, відсутні порушення його форми та посвідчення, волевиявлення заповідача було вільним і відповідало його волі.

Згідно висновку судового експерта Вінницького КДЕКЦ за результатами судово-почеркознавчої експертизи № СЕ-19/102-24/3970-ПЧ від 17.05.2024, рукописний текст «Мною ОСОБА_6 текст заповіту прочитано та власноручно підписано» в заповіті від 09.02.2023, посвідченим старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О., зареєстрований в реєстрі за №2/6, виконаний не ОСОБА_6 , а іншою особою з ретельним наслідуванням почерку ОСОБА_6 .

Підписи в заповіті від 09.02.2023 посвідченому старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О., зареєстрований в реєстрі за №2/6 та в реєстрі для реєстрації нотаріальних дій Вільховецький старостат, посвідченому старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О. зареєстрований в реєстрі за №2/6, виконані не ОСОБА_6 , а іншою особою з ретельним наслідуванням почерку ОСОБА_6 .

Позивачка звернулась до суду із позовом, в якому просить визнати заповіт, посвідчений старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О., зареєстрований в реєстрі за №2/6, недійсним.

Правочин, який не вчинено (договір, який не укладено), не може бути визнаний недійсним. Наслідки недійсності правочину також не застосовуються до правочину, який не вчинено (пункт 7.18 постанови Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19).

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 16 червня 2020 року у справі № 145/2047/16-ц (провадження № 14-499цс19) звернула увагу на те, що такий спосіб захисту, як визнання правочину неукладеним, не є способом захисту прав та інтересів, установленим законом. Разом із цим суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів.

Велика Палата Верховного Суду неодноразово зазначала про те, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення.

Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам. Подібні висновки сформульовані, зокрема, у постановах Великої Палати Верховного Суду від 05 червня 2018 року у справі № 338/180/17, від 11 вересня 2018 року у справі № 905/1926/16, від 30 січня 2019 року у справі № 569/17272/15-ц.

У ЦК України закріплений підхід, при якому оспорюваність правочину конструюється як загальне правило. Навпаки, нікчемність правочину має місце тільки у разі, коли існує пряма вказівка закону про кваліфікацію того або іншого правочину як нікчемного.

Оспорюваний правочин визнається недійсним судом, якщо одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом (частина третя статті 215 ЦК України). Правочин, недійсність якого не встановлена законом (оспорюваний правочин), породжує правові наслідки (набуття, зміну або припинення прав та обов`язків), на які він був направлений до моменту визнання його недійсним на підставі рішення суду. Оспорювання правочину відбувається тільки за ініціативою його сторони або іншої заінтересованої особи шляхом пред`явлення вимог про визнання правочину недійсним (позов про оспорювання правочину, ресцисорний позов).

Натомість нікчемним є той правочин, недійсність якого встановлена законом і для визнання його недійсним не вимагається рішення суду (частина друга статті 215 ЦК України). Нікчемність правочину конструюється за допомогою «текстуальної» недійсності, оскільки вона існує тільки у разі прямої вказівки закону. Така пряма вказівка може втілюватися, зокрема, в термінах «нікчемний», «є недійсним». Нікчемний правочин, на відміну від оспорюваного, не створює юридичних наслідків, тобто, не «породжує» (змінює чи припиняє) цивільних прав та обов`язків.

Якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2019 року у справі № 463/5896/14-ц (провадження № 14-90цс19) зазначено, що, якщо недійсність певного правочину встановлена законом, тобто якщо цей правочин нікчемний, позовна вимога про визнання його нікчемним не є належним способом захисту права чи інтересу позивача. За наявності спору щодо правових наслідків недійсного правочину, одна зі сторін якого чи інша заінтересована особа вважає його нікчемним, суд перевіряє відповідні доводи та у мотивувальній частині судового рішення, застосувавши відповідні положення норм матеріального права, підтверджує чи спростовує обставину нікчемності правочину.

Частиною першою статті 216 ЦК України передбачено, що недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю.

Заповіт має бути особисто підписаний заповідачем (абзац 1 частини другої статті 1247 ЦК України).

До подібних правових висновків дійшов Верховний Суд у постановах від 12 березня 2020 року у справі № 716/1051/17 (провадження № 61-40992св18), від 01 листопада 2023 року у справі № 730/624/20 (провадження № 61-5984св23).

У частини першій статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений, зокрема з порушенням вимог щодо його форми та посвідчення, є нікчемним.

У постанові від 27 листопада 2024 року у справі № 204/8017/17 (провадження № 61-29цс23) Велика Палата Верховного Суду зазначила, що у випадку недійсності чи нікчемності правочину насамперед йдеться про юридичну кваліфікацію об`єктивно наявного та вираженого у певний спосіб волевиявлення суб`єкта права щодо виникнення, зміни чи припинення цивільних правовідносин.

Велика Палата Верховного Суду вважає, що відсутність (підроблення) підпису сторони правочину, щодо якого передбачена обов`язкова письмова форма, за загальним правилом не свідчить про недійсність цього правочину, а вказує на дефект його форми та за відсутності підтвердження волевиявлення сторони на його укладення, свідчить про неукладеність такого правочину.

Разом із тим, правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом (частина перша статті 205 ЦК України).

Відповідно до абзацу першого частини другої статті 207 ЦК України правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Підпис на правочині, для якого визначено обов`язкову письмову форму, виконує функцію підтвердження волевиявлення сторони, зафіксованого у тексті цього правочину. При цьому підпис є обов`язковим атрибутом письмової форми правочину.

Відсутність підпису заповідача в заповіті свідчить про порушення вимог щодо форми заповіту.

Оскільки у частині першій статті 1257 ЦК України передбачено, що заповіт, складений з порушенням вимог щодо його форми, є нікчемним, тому оспорюваний у цій справі заповіт від 19 грудня 2017 року є нікчемним в силу вимог закону.

З урахуванням наведеного, непідписання заповіту заповідачем свідчить, що заповіт складено з порушенням вимог щодо його форми, і відповідно до частини першої статті 1257 ЦК України це має наслідком його нікчемність.

Нікчемний правочин не може бути визнаний недійсним, у зв`язку з чим позовні вимоги в частині визнання заповіту від 09.02.2023, посвідченого старостою Закупненської селищної ради Кам`янець-Подільського району (колишній Чемеровецький район) Панасюк О.О., зареєстрований в реєстрі за №2/6, задоволенню не підлягає.

Зважаючи на те, що оспорюваний заповіт є нікчемним, вимога позивача про застосування наслідків недійсності нікчемного правочину шляхом виключення Спадкового реєстру запис про реєстрацію заповіту № 70284001, складеного 09 лютого 2023 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 , посвідченого старостою Вільховецького старостинського округу Закупненської селищної ради, ОСОБА_7 , зареєстрованого у реєстрі за № 2/6, є обгрунтованою, та підлягає задоволенню.

Відповідно до ст.141 ЦПК України судові витрати покладаються на сторони пропорційно до задоволених вимог.

При зверненні до суду позивач сплатила судовий збір в розмірі 2285, 00 грн. (1073,60+1211,20) та витрати на оплату послуг експерта в сумі 13631,10грн., у зв`язку з чим з відповідачів на користь позивача підлягає стягненню судовий збір в розмірі 1211,20грн. та витрати на експертизу в розмірі 13631,10грн., в рівних частках по 7421,15 грн. з кожного.

Керуючись ст.ст. 2, 12, 13, 76, 81, 133, 137, 141, 247, 258, 259, 263-265 ЦПК України, ст.ст. 15, 16, 202,203, 1216, 1217, 1223, 1247,1257 ЦК України, суд -

ухвалив:

Позов задовольнити частково.

Виключити зі Спадкового реєстру запис про реєстрацію заповіту № 70284001, складеного 09 лютого 2023 року ОСОБА_6 на користь ОСОБА_2 , посвідченого старостою Вільховецького старостинського округу Закупненської селищної ради, ОСОБА_7 , зареєстрованого у реєстрі за № 2/6.

В решті вимог відмовити.

Стягнути з ОСОБА_2 , Закупненської селищної ради на користь ОСОБА_4 судові витрати в розмірі 14842 грн. 30 коп. по 7421 грн. 15 коп. з кожного.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Хмельницького апеляційного суду шляхом подання в 30-ти денний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набуває законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Позивач: ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , РНОКПП НОМЕР_3 , 31615, Кам`янець-Подільський район, с. Вільхівці.

Відповідач: ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_4 , АДРЕСА_4 .

Відповідач: Закупненська селищна рада, код ЄДРПОУ 04402540, вул. Центральна, 9а, с. Закупне, Кам`янецць-Подільського району, 31614.

Дата складення повного тексту рішення суду: 30.06.2025.

Суддя:

СудХмельницький міськрайонний суд Хмельницької області
Дата ухвалення рішення20.06.2025
Оприлюднено02.07.2025
Номер документу128496865
СудочинствоЦивільне
КатегоріяСправи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із відносин спадкування, з них за заповітом

Судовий реєстр по справі —686/6963/23

Рішення від 20.06.2025

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Рішення від 20.06.2025

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 20.06.2025

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 09.06.2025

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 06.05.2025

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 11.11.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 19.08.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 28.06.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 25.01.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

Ухвала від 25.01.2024

Цивільне

Хмельницький міськрайонний суд Хмельницької області

Заворотна О. Л.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні