Ухвала від 30.06.2025 по справі 280/3889/25

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

30 червня 2025 року Справа № 280/3889/25 м. Запоріжжя

Запорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Мінаєвої К.В., розглянувши клопотання представника відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін та поновлення строку для наданні відзиву на позовну заяву, подане в адміністративній справі

за позовом Акціонерного товариства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка

до Державної податкової служби України

про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні Запорізького окружного адміністративного суду перебуває адміністративна справа №280/3889/25 за позовом Акціонерного товариства «Запорізьке машинобудівне конструкторське бюро «Прогрес» імені академіка О.Г.Івченка до Державної податкової служби України про визнання протиправною та скасування індивідуальної податкової консультації.

Ухвалою від 19.05.2025 суд відкрив провадження у даній справі, призначив її до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення та виклику сторін.

24.06.2025 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому представник відповідача, серед іншого, просить розгляд справи провести у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання обґрунтоване тим, що справа є важливою для відповідача, при цьому участь учасників справи у судовому засідання дозволяє суду повніше та ретельніше з`ясувати обставини у справі. Зауважено, що предмет доказування у справі є складним та вимагає проведення судового засідання з повідомленням сторін з метою надання ґрунтовних пояснень та підтверджуючих документів для забезпечення повного та всебічного встановлення обставин справи сторін. Крім того, просить поновити строк на подачу відзиву на позовну заяву, зважаючи на спірність правовідносин та затрачений час на збір необхідної інформації для захисту інтересів ДПС.

Розглянувши клопотання представника відповідача, суд виходить з наступного.

За частинами першою-третьою статті 12 Кодексу адміністративного судочинства України (далі КАС України) адміністративне судочинство здійснюється за правилами, передбаченими цим Кодексом, у порядку позовного провадження (загального або спрощеного). Спрощене позовне провадження призначене для розгляду справ незначної складності та інших справ, для яких пріоритетним є швидке вирішення справи. Загальне позовне провадження призначене для розгляду справ, які через складність або інші обставини недоцільно розглядати у спрощеному позовному провадженні.

У свою чергу, відповідно до частин першої, другої статті 257 КАС України за правилами спрощеного позовного провадження розглядаються справи незначної складності. За правилами спрощеного позовного провадження може бути розглянута будь-яка справа, віднесена до юрисдикції адміністративного суду, за винятком справ, зазначених у частині четвертій цієї статті.

Як передбачено частиною четвертою статті 257 КАС України, за правилами спрощеного позовного провадження не можуть бути розглянуті справи у спорах: 1) щодо оскарження нормативно-правових актів, за винятком випадків, визначених цим Кодексом; 2) щодо оскарження рішень, дій та бездіяльності суб`єкта владних повноважень, якщо позивачем також заявлено вимоги про відшкодування шкоди, заподіяної такими рішеннями, діями чи бездіяльністю, у сумі, що перевищує сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 3) про примусове відчуження земельної ділянки, інших об`єктів нерухомого майна, що на ній розміщені, з мотивів суспільної необхідності; 4) щодо оскарження рішення суб`єкта владних повноважень, на підставі якого ним може бути заявлено вимогу про стягнення грошових коштів у сумі, що перевищує: для юридичних осіб - п`ятсот розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; для фізичних осіб та фізичних осіб - підприємців - сто розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб; 5) щодо оскарження рішень Національної комісії з реабілітації у правовідносинах, що виникли на підставі Закону України «Про реабілітацію жертв репресій комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років»; 6) щодо оскарження індивідуальних актів Національного банку України, Фонду гарантування вкладів фізичних осіб, Міністерства фінансів України, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, рішень Кабінету Міністрів України, визначених частиною першою статті 266-1 цього Кодексу.

Відповідно до частин п`ятої, сьомої статті 262 КАС України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення сторін за наявними у справі матеріалами, за відсутності клопотання будь-якої зі сторін про інше. За клопотанням однієї із сторін або з власної ініціативи суду розгляд справи проводиться в судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін. Клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін відповідач має подати в строк для подання відзиву, а позивач - разом з позовом або не пізніше п`яти днів з дня отримання відзиву.

Разом з тим, відповідно до частини шостої статті 262 КАС України суд може відмовити в задоволенні клопотання сторони про розгляд справи в судовому засіданні з повідомленням сторін: 1) у випадках, визначених статтею 263 цього Кодексу; 2) якщо характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі незначної складності не вимагають проведення судового засідання з повідомленням сторін для повного та всебічного встановлення обставин справи.

Суд зазначає, що відповідно до положень КАС України кожен з учасників справи має право ознайомлюватися з матеріалами справи, зокрема, і з аргументами іншої сторони та реагувати на них відповідно до вимог КАС України, надавати пояснення, наводити свої доводи та міркування.

Водночас суд звертає увагу і на ту обставину, що представником відповідача до суду поданий відзив на позов, а заявлене представником клопотання не містить будь-якої інформації стосовно предмета спору, яка може бути надана сторонами лише у судовому засіданні за участі їх представників та не може бути надана із заявами по суті справи.

Суд звертає увагу на те, що розгляд справи у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін) жодним чином не нівелює обов`язок суду всебічно та у повному обсязі дослідити всі обставини справи, надавши їм належну правову оцінку.

Практика Європейського суду з прав людини з питань гарантій публічного характеру провадження у судових органах в контексті пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод (далі - Конвенція), свідчить про те, що публічний розгляд справи може бути виправданим не в кожному випадку (рішення від 08 грудня 1983 року у справі «Axen v. Germany» («Аксен проти Німеччини»), заява № 8273/78; рішення від 25 квітня 2002 року у справі «Varela Assalino v. Portugal» («Варела Ассаліно проти Португалії»), заява № 64336/01). Так, у випадках, коли мають бути вирішені тільки питання права, то розгляд письмових заяв, на думку ЄСГІЛ, є доцільнішим, ніж усні слухання, і розгляд справи на основі письмових доказів є достатнім. Заявник (не в одній із зазначених справ) не надав переконливих доказів на користь того, що для забезпечення справедливого судового розгляду після обміну письмовими заявами необхідно було провести також усні слухання. Зрештою, у певних випадках влада має право брати до уваги міркування ефективності й економії. Зокрема, коли фактичні обставини не є предметом спору, а питання права не становлять особливої складності, та обставина, що відкритий розгляд не проводився, не є порушенням вимоги пункту 1 статті 6 Конвенції про проведення публічного розгляду справи.

Враховуючи предмет спору, характер спірних правовідносин, кількість учасників та категорію справи, а також беручи до уваги ту обставину, що ця справа не входить до переліку справ, які не можуть бути розглянуті за правилами спрощеного позовного провадження, суд дійшов висновку про незначну складність цієї справи та можливість її розгляду у порядку спрощеного позовного провадження (без виклику сторін).

Таким чином, враховуючи викладене та з огляду на відсутність належних обґрунтувань на підтвердження заявленого клопотання відповідача про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін, суд вважає таке необґрунтованим та таким, що не підлягає задоволенню.

Вирішуючи клопотання відповідача про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву, суд зазначає, що відповідно до частин першої, третьої статті 121 КАС України суд за заявою учасника справи поновлює пропущений процесуальний строк, встановлений законом, якщо визнає причини його пропуску поважними, крім випадків, коли цим Кодексом встановлено неможливість такого поновлення. Якщо інше не встановлено законом, заява про поновлення процесуального строку розглядається судом, у якому належить вчинити процесуальну дію, стосовно якої пропущено строк, а заява про продовження процесуального строку, встановленого судом, - судом, який встановив строк, у письмовому провадженні.

За приписами статті 2 КАС України завданням адміністративного судочинства є справедливе, неупереджене та своєчасне вирішення судом спорів у сфері публічно-правових відносин з метою ефективного захисту прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб від порушень з боку суб`єктів владних повноважень.

Відповідно до статті 9 КАС України розгляд і вирішення справ в адміністративних судах здійснюються на засадах змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості. Суд вживає визначені законом заходи, необхідні для з`ясування всіх обставин у справі, у тому числі щодо виявлення та витребування доказів з власної ініціативи.

Суд також враховує, що за частиною другою статті 77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Суб`єкт владних повноважень повинен подати суду всі наявні у нього документи та матеріали, які можуть бути використані як докази у справі.

З урахуванням викладеного вище, суд зазначає, що процесуальний строк, може бути поновлений чи продовжений за наявності поважних причин. При цьому, поважними за змістом статті 121 КАС України визнаються обставини, які є об`єктивно непереборними та не залежать від волевиявлення сторони і пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій.

Враховуючи об`єктивну неможливість вчасно виконати вимоги ухвали суду від 14.04.2025, з метою повного та всебічного встановлення обставин справи, дотримання принципу змагальності сторін, суд дійшов висновку про наявність підстав для поновлення відповідачу процесуального строку на подання відзиву в обґрунтування своєї позиції на виконання вимог ухвали суду.

Керуючись статтями 12, 121, 166, 243, 248, 256, 262 КАС України, суд

УХВАЛИВ:

У задоволенні клопотання представника Державної податкової служби України про розгляд справи №280/3889/25 у судовому засіданні з повідомленням (викликом) сторін відмовити.

Клопотання представника Державної податкової служби України про поновлення строку для надання відзиву на позовну заяву задовольнити.

Поновити та прийняти до розгляду відзив на позовну заяву Державної податкової служби України.

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею.

Ухвала виготовлена у повному обсязі та підписана 30.06.2025.

Суддя К.В.Мінаєва