Рішення від 30.06.2025 по справі 640/36586/21

ЗАПОРІЗЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року Справа № 640/36586/21 Провадження №ЗП/280/1015/25 м.ЗапоріжжяЗапорізький окружний адміністративний суд у складі головуючого судді Новікової І.В., розглянувши в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження адміністративну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту України» до Київської митниці про визнання протиправним та скасування рішення,

ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту України» подано на розгляд Окружному адміністративному суду міста Києва позов до Київської митниці Держмитслужби, у якому позивач просить суд визнати протиправним та скасувати рішення про коригування митної вартості товарів Київської митниці від 07.06.2021 №UА100310/2021/000042/2.

Ухвалою Окружного адміністративного суду міста Києва від 21.12.2021 відкрито спрощене позовне провадження у справі, а розгляд справи призначено без повідомлення (виклику) сторін.

Законом України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» від 13.12.2022 №2825-IX (далі - Закон № 2825-IX) ліквідовано Окружний адміністративний суд міста Києва.

Відповідно до п. 2 Прикінцевих та перехідних Закону № 2825-IX установлено, що з дня набрання чинності цим Законом Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя. Інші адміністративні справи, які не розглянуті Окружним адміністративним судом міста Києва, у тому числі ті, що передані до Київського окружного адміністративного суду до набрання чинності Законом України Про внесення зміни до пункту 2 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду щодо забезпечення розгляду адміністративних справ, але не розподілені між суддями (крім справ, підсудність яких визначена ч.1 ст.27, ч.3 ст.276, ст.ст.289-1, 289-4 КАС України), передаються на розгляд та вирішення іншим окружним адміністративним судам України шляхом їх автоматизованого розподілу між цими судами з урахуванням навантаження, за принципом випадковості та відповідно до хронологічного надходження справ у порядку, визначеному Державною судовою адміністрацією України.

11.04.2025 матеріали адміністративної справи №640/36586/21 надійшли до Запорізького окружного адміністративного суду.

Згідно з протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 11.04.2025 зазначену справу передано на розгляд головуючому судді Новіковій І.В.

За приписами ч.2 ст.35 КАС України у разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку, за винятком випадків, визначених цим Кодексом.

Ухвалою суду від 15.04.2025 адміністративну справу прийнято до провадження та призначено до розгляду в порядку письмового провадження. Також, зазначеною ухвалою суду замінено відповідача з Київської митниці Держмитслужби (03124, м.Київ, бул.Гавела Вацлава, 8А, код ЄДРПОУ 43337359) на правонаступника - Київську митницю (03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А, код ЄДРПОУ 43997555).

В обґрунтування позовних вимог посилається на те, що ним надано всі необхідні документи на підтвердження заявленої митної вартості товару, який переміщується через митний кордон України, які відповідають характеру угоди, а посилання митного органу на виявлені під час перевірки поданих документів розбіжності є безпідставними. Просить задовольнити позовні вимоги.

Відповідач проти задоволення позову заперечував, посилаючись на те, що в поданих позивачем документах на підтвердження заявленої митної вартості імпортованого товару було виявлено недоліки, у зв`язку з чим витребувано додаткові документи, які не були надані позивачем в повному обсязі. Зазначає, що позивачем не підтверджено заявлену митну вартості імпортованого товару, що зумовило відсутність підстав для оформлення товару за визначеною декларантом митною вартістю. Крім того, відповідач вказали на те, що митним органом у встановленому законом порядку було встановлено, що вартість імпортованого позивачем товару є вищою ніж заявлена, що зумовило прийняття рішення про коригування митної вартості товарів. Представник відповідача просив в задоволенні позовних вимог відмовити в повному обсязі.

Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши надані докази, їх достатність і взаємний зв`язок у сукупності, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.

З матеріалів справи судом встановлено, що 01.12.2019 між ТОВ «Світ інструменту Україна» - Покупець та Matrize Handels-GmbH (Китай) Продавець укладено Контракт №CHN-MIU/137/011219, відповідно до пункту 1.1 якого Продавець продає, а Покупець купує на умовах FOB Шанхай, FOB Нинбо согласно Инкотермс 2010, Товари інструменти, найменування, кількість, ціна та вартість яких зазначена в Інвойсах, які є невід`ємною частиною Контракту. Інвойс виконує роль Специфікації.

03.06.2021 декларантом позивача до Київської митниці подано митну декларацію №UA100310/2021/414742 на товари для садівництва та городництва.

При здійсненні контролю правильності визначення митної вартості товарів, керуючись ч.3 ст.53 Митного кодексу України орган доходів і зборів дійшов висновку, що документи, які надані до митного оформлення товару містять розбіжності та не містять усіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, а саме:

-зазначений документ виданий ТОВ «ДСВ Логістика». В той же час згідно даних, зазначених в коносаменті від 24.04.2021 №SXE21040679 перевізником товару є «Sunshine logistics (H.K. Colimited)». Тобто відбулось залучення третіх осіб. Підприємство, яке надало документи для підтвердження транспортних витрат повинно однозначно ідентифікуватись з підприємством, що здійснило перевезення оцінюваного товару. Однак, документи передбачені наказом Міністерства фінансів України від 24.05.2012 №599 та які видані суб`єктами господарювання, що залучалися безпосередньо до виконання договору транспортного експедирування не надавались;

-у графі 11(а) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим, згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності марка «МТХ» є зареєстрованою, отже, ймовірно, відсутні дані щодо врахування складової митної вартості передбаченої п.3 ч.10 ст.58 МКУ, також, заявник торговельних марок відповідно до ресурсу має іншу адресу, ніж заявлена;

-також довідка про вартість транспортно-експедиційних послуг від 26.05.2021 №SODS0006720 містить відомості щодо вартості морського фрахту без переліку додаткових витрат, які понесені під час транспортування та які можуть включатися до митної вартості товару;

-одночасно, декларантом не надано відомостей щодо чисельних значень складових митної вартості, а саме витрат на страхування вантажу. Пунктом 10.1 контракту віл 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 передбачено «Покупець здійснює страхування кожної партії товарів, відправлених відповідно до замовлення, на власний розсуд та за власний рахунок», однак до митного оформлення страхового полісу декларантом не надано;

-прайс-лист б/н від 19.11.2020 від продавця товарів наданий виключно на ту продукцію, оформлення якої здійснюється, тобто сформований без зазначення переліку всієї продукції виробника, що суперечить суті прайс-листа як комерційної пропозиції продавця необмеженій кількості покупців. Окрім того, дата прайс-листа не передує його строку дії.

Враховуючи викладене, згідно вимог ч.3 ст.53 МКУ позивачу повідомлено про необхідність протягом 10 календарних днів надати (за наявності) додаткові документи, що підтверджують заявлену митну вартість та обраний метод її визначення.

Листом від 07.06.2021 №02 позивач повідомив митний орган про неможливість надання запитуваних документів.

Митний орган встановив, що: «декларантом не надано виписку з бухгалтерської документації, що розкриває числове значення сплачених (або підлягаючих сплаті) сум платежів на підставі угоди між MATRIZE Handels-Gmbh та ТОВ «Світ інструменту України» від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219. Також, згідно зовнішньоекономічного контракту не визначено конкретного строку та умов оплати товару. Разом з тим, декларантом не надано банківських платіжних документів та/або виписку з бухгалтерської документації, що розкриває розрахунки з продавцем по Контракту. Також, установлено, що прайс лист від 19.11.2020 MATRIZE Handels-Gmbh не містить умов, достатніх будь-якому покупцю для здійснення замовлення: а саме об`єму мінімальної партії товару, умов оплати та можливих знижок, термінів поставки та інше, отже прайс-лист не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості. У вищезазначеному прайс-листі відсутні деякі артикули товарів, які подані до митного оформлення».

07.06.2021 митним органом прийнято рішення про коригування митної вартості товару №UА100310/2021/000042/2.

Позивач, не погодився з прийнятими рішеннями, звернувся з даним позовом до суду.

Надаючи оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з того, що згідно з ч.1 ст.246 Митного кодексу України, метою митного оформлення є забезпечення дотримання встановленого законодавством України порядку переміщення товарів, транспортних засобів комерційного призначення через митний кордон України, а також забезпечення статистичного обліку ввезення на митну територію України, вивезення за її межі і транзиту через її територію товарів.

Відповідно до ч.1 ст.248 Митного кодексу України митне оформлення розпочинається з моменту подання митному органу декларантом або уповноваженою ним особою митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та документів, необхідних для митного оформлення, а в разі електронного декларування - з моменту отримання митним органом від декларанта або уповноваженої ним особи електронної митної декларації або електронного документа, який відповідно до законодавства замінює митну декларацію.

Згідно з ч.1 ст.257 Митного кодексу України, декларування здійснюється шляхом заявлення за встановленою формою (письмовою, усною, шляхом вчинення дій) точних відомостей про товари, мету їх переміщення через митний кордон України, а також відомостей, необхідних для здійснення їх митного контролю та митного оформлення. При застосуванні письмової форми декларування можуть використовуватися як електронні документи, так і документи на паперовому носії.

Відповідно до ст.49 Митного кодексу України митною вартістю товарів, які переміщуються через митний кордон України, є вартість товарів, що використовується для митних цілей, яка базується на ціні, що фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари. Згідно ч.1 ст.51 Митного кодексу України митна вартість товарів, що переміщуються через митний кордон України, визначається декларантом відповідно до норм цього Кодексу.

Частиною 1 ст.52 Митного кодексу України визначено, що заявлення митної вартості товарів здійснюється декларантом або уповноваженою ним особою під час декларування товарів у порядку, встановленому розділом VIII цього Кодексу та цією главою.

Відповідно до ч.2 ст.52 Митного кодексу України декларант або уповноважена ним особа, які заявляють митну вартість товару, зобов`язані:

1) заявляти митну вартість, визначену ними самостійно, у тому числі за результатами консультацій з митним органом;

2) подавати митному органу достовірні відомості про визначення митної вартості, які повинні базуватися на об`єктивних, документально підтверджених даних, що піддаються обчисленню;

3) нести всі додаткові витрати, пов`язані з коригуванням митної вартості або наданням митному органу додаткової інформації.

Згідно з ч.1 ст.53 Митного кодексу України у випадках, передбачених цим Кодексом, одночасно з митною декларацією декларант подає митному органу документи, що підтверджують заявлену митну вартість товарів і обраний метод її визначення. Такими документами є:

1) декларація митної вартості, що подається у випадках, визначених у частинах п`ятій і шостій статті 52 цього Кодексу, та документи, що підтверджують числові значення складових митної вартості, на підставі яких проводився розрахунок митної вартості;

2) зовнішньоекономічний договір (контракт) або документ, який його замінює, та додатки до нього у разі їх наявності;

3) рахунок-фактура (інвойс) або рахунок-проформа (якщо товар не є об`єктом купівлі-продажу);

4) якщо рахунок сплачено, - банківські платіжні документи, що стосуються оцінюваного товару;

5) за наявності - інші платіжні та/або бухгалтерські документи, що підтверджують вартість товару та містять реквізити, необхідні для ідентифікації ввезеного товару;

6) транспортні (перевізні) документи, якщо за умовами поставки витрати на транспортування не включені у вартість товару, а також документи, що містять відомості про вартість перевезення оцінюваних товарів;

7) копія імпортної ліцензії, якщо імпорт товару підлягає ліцензуванню;

8) якщо здійснювалося страхування, - страхові документи, а також документи, що містять відомості про вартість страхування (ч.2 ст.53 Митного кодексу України).

Відповідно до ч.3 ст.53 Митного кодексу України, у разі якщо документи, зазначені у частині другій цієї статті, містять розбіжності, наявні ознаки підробки або не містять всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари, декларант або уповноважена ним особа на письмову вимогу митного органу зобов`язані протягом 10 календарних днів надати (за наявності) такі додаткові документи:

1) договір (угоду, контракт) із третіми особами, пов`язаний з договором (угодою, контрактом) про поставку товарів, митна вартість яких визначається;

2) рахунки про здійснення платежів третім особам на користь продавця, якщо такі платежі здійснюються за умовами, визначеними договором (угодою, контрактом);

3) рахунки про сплату комісійних, посередницьких послуг, пов`язаних із виконанням умов договору (угоди, контракту);

4) виписку з бухгалтерської документації;

5) ліцензійний чи авторський договір покупця, що стосується оцінюваних товарів та є умовою продажу оцінюваних товарів;

6) каталоги, специфікації, прейскуранти (прайс-листи) виробника товару;

7) копію митної декларації країни відправлення;

8) висновки про якісні та вартісні характеристики товарів, підготовлені спеціалізованими експертними організаціями, та/або інформація біржових організацій про вартість товару або сировини.

Аналіз вказаних норм дозволяє дійти висновку, що до виключної компетенції митних органів відноситься вирішення питання перевірки та контролю правильності обчислення декларантом митної вартості, а також самостійного її визначення у встановлених Законом випадках. Даний висновок узгоджується з основним принципом оцінки товарів для митних цілей, закріпленим у ст.VII Генеральної асамблеї з тарифів і торгівлі «Оцінка товарів для митних цілей», згідно з яким оцінка імпортованого товару для митних цілей має базуватися на дійсній вартості імпортованого товару, на якій розраховується мито, або аналогічного товару.

Суд зазначає, що відповідно до приписів ст.53 Митного кодексу України, митниця має право запитувати додаткові документи в разі виявлення під час митного оформлення розбіжностей в документах, перелік яких визначений ч.2 даної статті.

При цьому, суд зазначає, що підставою для витребування додаткових документів не є наявність недоліків (описок, помилок, тощо), як таких, а наявність саме недоліків, які впливають на правильність визначення митної вартості товару.

Посилання митного органу на те, що позивачем було надано прайс-лист, який не може бути використаний для підтвердження заявленої митної вартості, суд зазначає, що відповідно до приписів Митного кодексу України, прайс лист взагалі не є тим документом на підставі якого здійснюється підтвердження заявленої митної вартості товару.

Не надання прайс-листа та/або недоліки у його оформленні не можуть бути підставою для прийняття рішення про витребування додаткових документів та прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що «…згідно зовнішньоекономічного контракту не визначено конкретного строку та умов оплати товару. Разом з тим, декларантом не надано банківських платіжних документів та/або виписку з бухгалтерської документації, що розкриває розрахунки з продавцем по Контракту…», суд зазначає, що відповідно до пункту 5.2 Контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219, встановлено, що оплата здійснюється шляхом оплати 100% вартості відправленої партії товарів протягом 180 календарних днів після відвантаження, підтвердженого копіями відвантажувальних документів.

Отже, умовами контракту було визначено порядок розрахунків за товар.

При цьому, оскільки на дату митного оформлення товару позивачем оплата товару проведена не було, то відповідно позивачем не мав обов`язку та можливості подати до митного органу банківські платіжні документи на підтвердження оплати за товар.

За таких обставин, суд дійшов висновку про відсутність розбіжностей в зазначеній частині та відсутність підстав для коригування митної вартості товару з зазначених підстав.

Стосовно посилань митного органу на те, що «у графі 11(а) ДМВ зазначено про відсутність оплати роялті та інших ліцензійних платежів стосовно товарів. Разом з тим, згідно із даними всесвітнього ресурсу інтелектуальної власності марка «МТХ» є зареєстрованою, отже, ймовірно, відсутні дані щодо врахування складової митної вартості передбаченої п.3 ч.10 ст.58 МКУ, також, заявник торговельних марок відповідно до ресурсу має іншу адресу, ніж заявлена», суд зазначає, що такі доводи митного органу ґрунтуються виключно на припущеннях і не можуть бути покладені в основу рішення про коригування митної вартості товару.

Суд зазначає, що умовами Контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 не передбачено понесення позивачем додаткових витрат у вигляді роялті або інших ліцензійних платежів.

Водночас, у пункті 2.6 Контракту чітко визначено, що ціна товару не може бути змінена після відправлення товару та інвойсу покупцю.

Зазначені обставини свідчать про те, що вартість товару, яка зазначена в інвойсі і є остаточною ціною за якою відбувся продаж товару.

Щодо посилань митного органу на не підтвердження позивачем транспортних витрат, суд зазначає таке.

Матеріалами справи підтверджується, що позивачем для здійснення перевезення товару було укладено договір з ТОВ «ДСВ Логістика», якою надається повний об`єм послуг щодо доставки товару.

Позивачем під час декларування товару до митного органу було надано: 1) договір на транспортно-експедиційне обслуговування №SC-676 від 13.12.2013, укладений між ТОВ «Світ Інструменту України» та ТОВ «ДСВ Логістика»; 2) заявка від 14.04.2021 №SODS0006720 до Договору №SC-676 від 13.12.2013; 3) довідка транспортних витрат №SODS0006720 від 26.05.2021, складену ТОВ «ДСВ Логістика», згідно з якою витрати на перевезення до митного кордону склали 244214,89 грн.; 4) рахунок на оплату №UA00045643 від 26.05.2021; 5) коносамент (bill of lading) №SXE21040679 від 24.04.2021.

З іншими особами, які залучались ТОВ «ДСВ Логістика» до виконання умов договору, позивач господарських взаємовідносин не мав, а відповідно і не міг мати документи щодо перевезення вантажу третіми особами.

Оскільки позивач мав взаємовідносини з ТОВ «ДСВ Логістика», яким було надано комплекс послуг із транспортування товару, то відповідно позивач проводив розрахунок за транспортування товару саме з ТОВ «ДСВ Логістика», а тому документи на підтвердження вартості транспортування товару складені ТОВ «ДСВ Логістика» є належними та достатніми документами на підтвердження вартості транспортування товару.

Розбіжностей такі документи не містили, а тому мали бути враховані митним органом під час перевірки правильності визначення заявленої митної вартості товару.

Щодо посилань митного органу на те, що декларантом не підтверджено належним чином вартість витрат на страхування товару, суд зазначає, що умовами Контракту від 01.12.2019 №CHN-MIU/137/011219 не було передбачено обов`язкового страхування товару.

Судом встановлено, що позивачем страхування товару не здійснювалось, що зазначено у довідці ТОВ «ДСВ Логістика» №SODS0006720 від 26.05.2021.

Отже, посилання митного органу на не підтвердження вартості страхування товару є безпідставними та такими, що спростовуються матеріалами справи.

Стосовно посилань на те, що декларантом не було надана переклад документів на державну мову, суд зазначає, що під час здійснення митних формальностей, митним органом не висловлювались зауваження до митного органу щодо необхідності здійснення перекладу документів, а відповідно такі недоліки не могли і не були покладені в основу прийняття спірного рішення про коригування митної вартості товару.

За таких обставин, суд дійшов висновку, що позивач надав митному органу усі необхідні документи, які надають можливість перевірити та підтвердити заявлену митну вартість товару. Суттєвих недоліків подані до митного органу документи не містили, а відповідно у відповідача не було підстав для витребування додаткових документів, як і для прийняття рішення про коригування митної вартості товару.

Згідно зі статтею 54 Митного кодексу України, контроль правильності визначення митної вартості товарів здійснюється митним органом під час проведення митного контролю і митного оформлення шляхом перевірки числового значення заявленої митної вартості. Контроль правильності визначення митної вартості товарів за основним методом - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту (вартість операції), здійснюється митним органом шляхом перевірки розрахунку, здійсненого декларантом, за відсутності застережень щодо застосування цього методу, визначених у частині першій статті 58 цього Кодексу. Відповідно до частини 3 цієї ж статті за результатами здійснення контролю правильності визначення митної вартості товарів митний орган визнає заявлену декларантом або уповноваженою ним особою митну вартість чи приймає письмове рішення про її коригування відповідно до положень статті 55 цього Кодексу.

Згідно з частиною 1 статті 55 Митного кодексу України рішення про коригування заявленої митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України з поміщенням у митний режим імпорту, приймається митним органом у письмовій формі під час здійснення контролю правильності визначення митної вартості цих товарів як до, так і після їх випуску, якщо митним органом у випадках, передбачених частиною шостою статті 54 цього Кодексу, виявлено, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів.

Згідно з пунктом другим частини 6 статті 54 Митного кодексу України митний орган може відмовити у митному оформленні товарів за заявленою декларантом або уповноваженою ним особою митною вартістю виключно за наявності обґрунтованих підстав вважати, що заявлено неповні та/або недостовірні відомості про митну вартість товарів, у тому числі невірно визначено митну вартість товарів, зокрема у разі неподання декларантом або уповноваженою ним особою документів згідно з переліком та відповідно до умов, зазначених у частинах другій - четвертій статті 53 цього Кодексу, або відсутності у цих документах всіх відомостей, що підтверджують числові значення складових митної вартості товарів, чи відомостей щодо ціни, що була фактично сплачена або підлягає сплаті за ці товари.

Суд зазначає, що відповідно до вимог ч.3 ст.53 Митного кодексу України додаткові документи надаються декларантом за наявності, відтак, саме по собі подання таких документів не в повному обсязі не може бути підставою для коригування митної вартості товару.

Стаття 57 Митного кодексу України передбачає, що визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України, здійснюється шляхом застосування таких методів:

1) основний - за ціною договору (контракту) щодо товарів, які імпортуються (вартість операції);

2) другорядні:

а) за ціною договору щодо ідентичних товарів;

б) за ціною договору щодо подібних (аналогічних) товарів;

в) на основі віднімання вартості;

г) на основі додавання вартості (обчислена вартість);

ґ) резервний.

Основним методом визначення митної вартості товарів, які ввозяться на митну територію України відповідно до митного режиму імпорту, є перший метод - за ціною договору (вартість операції). Якщо основний метод не може бути використаний, застосовується послідовно кожний із перелічених у частині першій цієї статті методів. При цьому кожний наступний метод застосовується, якщо митна вартість товарів не може бути визначена шляхом застосування попереднього методу. Методи на основі віднімання та додавання вартості (обчислена вартість) можуть застосовуватися у будь-якій послідовності на прохання декларанта або уповноваженої ним особи.

Стаття 19 Конституції України встановлює, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

В силу ч.2 ст.77 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. Відповідачем не доведено правомірність прийнятих рішень.

Митним органом не доведено за допомогою належних та допустимих доказів, що митна вартість імпортованого позивачем була визначена необґрунтовано, що б в свою чергу надавало митному органу права на коригування митної вартості товару.

При розгляді справи суд дійшов висновку, що при прийнятті оскаржуваних рішень відповідач діяв необґрунтовано, тобто без врахування всіх обставин, які мають значення при прийнятті рішень, що зумовлює висновок суду про задоволення позовних вимог ТОВ «Світ Інструменту України».

Відповідно до ч.1 ст.139 КАС України при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.

Керуючись ст.ст. 2, 5, 72, 77, 139, 241, 243-246, 255 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту України» (03115, місто Київ, пр.Берестейський, будинок 134/1, код ЄДРПОУ 37311013)до Київської митниці (03124, місто Київ, б.Гавела Вацлава, будинок 8А, код ЄДРПОУ 43997555) про визнання протиправним та скасування рішення - задовольнити.

Визнати протиправним та скасувати рішення Київської митниці про коригування митної вартості товару від 07.06.2021 №UА100310/2021/000042/2.

Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Світ Інструменту України» судовий збір в розмірі 2270,00 грн. (дві тисячі двісті сімдесят гривень 00 копійок) за рахунок бюджетних асигнувань Київської митниці.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його (її) проголошення, а якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Суддя І.В. Новікова