Постанова від 09.06.2025 по справі 160/10381/25

ТРЕТІЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

і м е н е м У к р а ї н и

09 червня 2025 року м. Дніпросправа № 160/10381/25

Третій апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

головуючого - судді Олефіренко Н.А. (доповідач),

суддів: Божко Л.А., Дурасової Ю.В.,

розглянувши в порядку письмового провадження в залі судового засідання Третього апеляційного адміністративного суду в м. Дніпрі апеляційну скаргу ОСОБА_1 на ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 ( суддя Юрков Е.О.) в адміністративній справі №160/10381/25 за позовом ОСОБА_1 до Військової-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

До Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) в особі представника Макаренко Наталії Анатоліївни до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), з вимогами:

визнати протиправною та скасувати постанову (у формі довідки) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою 07.03.2025 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби за гр. II розкладу хвороб (наказу Міноборони від 14.08.2008 № 402);

визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.03.2025 р., в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

визнати протиправними та скасувати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову 08.03.2025 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

визнати протиправним та скасувати наказ керівника Військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2025 р., в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

21.04.2025 до суду через систему «Електронний суд» від представника ОСОБА_1 - Макаренко Наталії Анатоліївни надійшла заява про забезпечення позову. В обґрунтування якої представник зазначає, що у разі незастосування заходів забезпечення позову щодо заборони виключення позивача зі списків особового складу військової частини відповідача - НОМЕР_1 , заборони переміщення позивача для проходження військової служби до іншого місця служби, в тому числі до іншої військової частини, буде унеможливлений ефективний захист прав та інтересів позивача, в разі задоволення позовних вимог позивача (в т.ч. судом апеляційної інстанції) в частині визнання протиправним та скасування наказу командира Військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2025 р., в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 , а також в частині зобов`язання Військової частини НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 . Окрім того, зарахування до списків нової частини (бойового підрозділу) буде здійснено виходячи зі ступеню придатності позивача «придатний до військової служби» (повністю придатний), що, беручи до уваги непроходження позивачем жодних медичних оглядів ВЛК порушує його право на розподіл до військових підрозділів виходячи з реального стану здоров`я позивача. При цьому, переміщення/переведення позивача з військової частини НОМЕР_1 до іншої військової частини може призвести до ускладнення або неможливості виконання рішення суду по цій справі, оскільки після переведення позивача командир військової частини НОМЕР_1 не буде вже належним відповідачем та особою, яка наділена компетенцією приймати рішення про виключення військовослужбовця ОСОБА_1 зі списків особового складу іншої військової частини. Обраний позивачем захід забезпечення позову є співмірним та таким, що спрямований на збереження існуючого становища, а саме залишення у позивача статусу військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 .

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 у задоволенні заяви представника ОСОБА_1 - Макаренко Наталії Анатоліївни про забезпечення позову в адміністративній справі №160/10381/25 за позовом ОСОБА_1 до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , Військової частини НОМЕР_1 про визнання протиправним та скасування постанови, зобов`язання вчинити певні дії відмовлено.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить ухвалу суду першої інстанції скасувати, ухвалити нове рішення, яким заяву про забезпечення позову задовольнити повністю.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що обраний позивачем захід забезпечення позову є співмірним та таким, що спрямований на збереження існуючого становища, а саме залишення у позивача статусу військовослужбовця військової частини НОМЕР_1 . Таким чином, відмовляючи позивачу у задоволенні заяви про застосування заходів забезпечення позову, судом першої інстанції допущено неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи, а висновки суду - не відповідають обставинам справи.

Переглядаючи оскаржуване судове рішення в межах доводів та вимог апеляційної скарги, перевіряючи дотримання судом першої інстанцій норм процесуального права при встановленні фактичних обставин у справі та правильність застосування ним норм матеріального права, колегія суддів виходить із наступного.

Відповідно до законодавства, військове командування має право визначати місце служби військовослужбовців для забезпечення виконання ними військового обов`язку. Це право, як правило, реалізується шляхом видання наказів та розпоряджень.

Військовослужбовець, який не погоджується з рішенням командування щодо визначення місця служби, має право звернутися до суду з позовом про визнання такого рішення незаконним та його скасування. Однак, до набрання законної сили рішенням суду, рішення командування залишається чинним. Це означає, що військовослужбовець зобов`язаний виконувати рішення командування, навіть якщо він подав позов до суду.

У разі, якщо рішення суду буде на користь військовослужбовця, рішення командування буде скасовано, і він зможе повернутися на попереднє місце служби або бути переведеним на інше місце, яке буде визначено з урахуванням рішення суду.

Важливо зазначити:

- оскарження рішення командування в судовому порядку не припиняє його виконання,

- військовослужбовець зобов`язаний виконувати рішення командування до його скасування судом,

- у випадку, якщо військовослужбовець відмовляється виконувати рішення командування, він може бути притягнутий до дисциплінарної або кримінальної відповідальності.

Водночас, суд може заборонити військовій частині переміщувати військовослужбовця, якщо це переміщення оскаржується в судовому порядку. Військовослужбовець може подати заяву про забезпечення позову, щоб запобігти переміщенню до набрання рішенням суду законної сили

З матеріалів справи встановлено, у квітня 2025 року до Дніпропетровського окружного адміністративного суду надійшла позовна заява ОСОБА_1 ( АДРЕСА_1 ; ПН НОМЕР_2 ) в особі представника Макаренко Наталії Анатоліївни до Військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 ( АДРЕСА_2 ) ІНФОРМАЦІЯ_2 ( АДРЕСА_2 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_3 ), Військової частини НОМЕР_1 ( АДРЕСА_3 ; ІК в ЄДРПОУ НОМЕР_4 ), з вимогами:

- визнати протиправною та скасувати постанову (у формі довідки) військово-лікарської комісії при ІНФОРМАЦІЯ_1 , якою 07.03.2025 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 визнано придатним до військової служби за гр. II розкладу хвороб (наказу Міноборони від 14.08.2008 № 402);

- визнати протиправним та скасувати наказ начальника ІНФОРМАЦІЯ_2 від 08.03.2025 р., в частині призову ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправними та скасувати дії ІНФОРМАЦІЯ_2 щодо призову 08.03.2025 р. ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 на військову службу під час мобілізації та направлення його для проходження військової служби до Військової частини НОМЕР_1 ;

- визнати протиправним та скасувати наказ керівника Військової частини НОМЕР_1 від 08.03.2025 р., в частині зарахування ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 до списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 ;

- зобов`язати Військову частину НОМЕР_1 звільнити ОСОБА_1 ІНФОРМАЦІЯ_3 з подальшим виключенням його зі списків особового складу Військової частини НОМЕР_1 .

В обґрунтування вимог заяви про забезпечення позову позивач зазначає, що вжиття забезпечення позову сприятиме збереженню існуючого становища майна до розгляду справи по суті позовних вимог, оскільки відносно позивача може бути прийнято рішення про переміщення на нове місце військової служби до іншої частини, в тому частину в зону бойових дій, що може унеможливити ефективний захист та поновлення порушених прав.

Відповідно до наданих медичних документів встановлено, що ОСОБА_2 ІНФОРМАЦІЯ_3 спостерігається лікарем психіатром, неодноразово перебував на стаціонарному обстеженні у КЗ «Дніпропетровська клінічна психіатрична лікарня» ДМР» з приводу встановленого діагнозу «розлад особистості та поведінки».

Положенням про військово-лікарську експертизу в Збройних Силах України та Законом України "Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію" передбачено, що особи з розладами особистості та поведінки, які мають тяжкі та помірно виражені стійкі психічні розлади, не підлягають призову до армії.

Тяжкі та помірно виражені стійкі психічні розлади, включаючи розлади особистості та поведінки, є підставою для визнання непридатним до військової служби.

Важливість медичного висновку полягає в тому, що для встановлення придатності до служби або звільнення від призову необхідний медичний висновок ВЛК, що підтверджує наявність відповідного розладу та його ступінь тяжкості.

Отже, у разі визнання незаконності, як самого призову позивача на військову службу, так і подальше його переміщення до інших військових частин, в тому числі в зону бойових дій значно ускладнить виконання рішення суду.

За своєю суттю інститут забезпечення позову в адміністративному судочинстві є інститутом попереднього судового захисту. Метою його запровадження є гарантування виконання рішення суду у випадку задоволення позову за існування очевидної небезпеки заподіяння шкоди правам, свободам та інтересам позивача до ухвалення рішення у справі.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд здійснив оцінку необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності ускладнення виконання або невиконання рішення адміністративного суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що не є учасниками даного судового процесу.

Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що невжиття заходів забезпечення позову може істотно ускладнити чи унеможливити ефективний захист, поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, оскільки позивач 08.03.2025 року вже призваний на військову службу та направлений для проходження служби до військової частини НОМЕР_1 , а в подальшому може бути переміщений до іншого місця служби або іншої військової частини.

Водночас, будь-яке забезпечення позову в адміністративній справі є наданням тимчасового захисту до вирішення справи по суті, який застосовується у виключних випадках за наявністю об`єктивних обставин, які дозволяють зробити обґрунтоване припущення, що невжиття відповідних заходів потягне за собою більшу шкоду, ніж їх застосування.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 20.03.2019 у справі № 826/14951/18 та від 28.10.2020 у справі № 140/2474/20.

Вжиття визначених заходів забезпечення позову не зумовлює фактичного вирішення спору по суті, а насамперед спрямоване лише на забезпечення права позивача доступу до правосуддя та збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог.

Такого ж висновку в подібних правовідносинах зробив Верховний Суд в постанові від 24.06.2020 у справі № 420/7613/19 та від 23.09.2021 у справі № 420/11076/20.

Види забезпечення позову застосовуються для того, щоб гарантувати виконання можливого рішення суду, а таке рішення може бути постановлено тільки відповідно до заявлених позовних вимог. Заходи забезпечення позову повинні застосовуватись лише у разі необхідності та бути співмірними із заявленими вимогами.

З огляду на викладене, суд зробив висновок, про задоволення заяви про забезпечення позову та наявність підстав для вжиття заходів адміністративного позову є співмірним із заявленими позовними вимогами, оскільки на час розгляду заяви позивач вже проходить військову службу та у разі визнання незаконним його призову на військову службу, існує очевидна небезпека заподіяння шкоди правам та інтересам позивача до ухвалення рішення в адміністративній справі.

Окрім цього суд враховує, що в силу положень п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України не допускається забезпечення позову шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

Отже, процесуальний закон містить пряму заборону вживати заходи забезпечення позову, шляхом зупинення наказу або розпорядження командира (начальника), відданого військовослужбовцю в умовах воєнного стану чи в бойовій обстановці.

На час проходження позивачем служби та на дату звернення до суду із заявою про забезпечення позову в Україні діє воєнний стан, в умовах якого існує заборона зупинення дії наказів відданих військовослужбовцю.

Разом з тим, в матеріалах справи відсутній наказ про переміщення позивача до іншої військової частини.

Більш того, позивач ставить вимогу про заборону вчинення дій, тому норми п. 10 ч. 3 ст. 151 КАС України на спірні правовідносини не поширюються.

При цьому, суд звертає увагу, що в разі наявності відповідного наказу прийнятого до чи на дату постановлення даної ухвали про переміщення позивача, є підставою для звернення до суду із заявою про скасування вжитих судом заходів забезпечення адміністративного позову в порядку визначеному ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України.

Таким чином, підсумовуючи викладене, слід зазначити, що якщо військовослужбовець оскаржує законність свого призову до військової служби, він може звернутися до суду з позовом про визнання призову незаконним.

Суд, розглядаючи такий позов, може застосувати заходи забезпечення позову, щоб зберегти стан, який існував на момент подання позову. Це може бути заборона на переміщення військовослужбовця до іншої частини або місцевості.

Якщо переміщення відбувається в період оскарження призову, це може свідчити про те, що військова частина намагається перешкодити оскарженню або вплинути на хід справи.

Суд може ухвалити рішення про заборону переміщення, якщо вважатиме, що це необхідно для забезпечення об`єктивного розгляду справи або для захисту прав військовослужбовця, а в даному випадку і для захисту інших військових, оскільки медичним висновком не встановлено ступінь психічного захворювання ОСОБА_2 , отже невідомо ступінь його соціальної безпеки для оточуючих з урахуванням отриманої зброї .

У відповідності із ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно із ч. 1 ст. 317 КАС України, підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, обставинам справи; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Зважаючи на те, що ухвала суду першої інстанції є незаконною та необґрунтованою, що призвело до неправильного застосування заходів забезпечення адміністративного позову, ухвалу суду першої інстанції належить скасувати і постановити нову про задоволення заяви про застосування заходів забезпечення адміністративного позову.

Керуючись ст. ст. 242, 250, 308, 310, 315, 317, 321, 322, 325, 328, 329 КАС України суд,-

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 22.04.2025 в адміністративній справі №160/10381/25 скасувати.

Заяву ОСОБА_1 про забезпечення позову задовольнити.

Вжити заходи забезпечення адміністративного позову шляхом заборони військовій частині НОМЕР_1 , в особі її командира та іншим компетентним особам вчиняти будь-які дії щодо переміщення ОСОБА_1 для проходження військової служби до іншого місця служби або іншої військової частини, до набрання законної сили рішення суду у справі.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та підлягає касаційному оскарженню, відповідно до статті 328 КАС України.

Головуючий - суддяН.А. Олефіренко

суддяЛ.А. Божко

суддяЮ. В. Дурасова