Ухвала від 25.06.2025 по справі 607/20792/23

25.06.2025

Справа №607/20792/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

25 червня 2025 року м.Тернопіль

Тернопільський міськрайонний суд Тернопільської області в складі:

- головуючої судді Черніцької І.М.

- за участю секретаря судового засідання Кокітко І.В.

з участю: адвоката Кавійчик В.П., державного виконавця Кацан А.Б.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м.Тернополі звіт Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року у справі №607/20792/23 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в частині поновлення на роботі,-

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 , в інтересах якої діє адвокат Кавійчик В.П., звернулася до суду із заявою та просила встановити судовий контроль за виконанням рішення суду у справі № 607/20792/23 в частині поновлення її на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. В. Гнатюка з 19 вересня 2023 року та зобов`язати відповідача подати до суду звіт про виконання рішення суду в частині поновлення її на відповідній посаді.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 10 березня 225 року встановлено судовий контроль за виконанням рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 19.09.2023 року

Зобов`язано Тернопільський національний педагогічний університет імені Володимира Гнатюка подати до суду звіт про виконання вказаного судового рішення в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 19.09.2023 року, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання боржником ухвали суду.

14 квітня 2025 року на адресу суду надійшов звіт про виконання судового рішення.

У звіті Тернопільський національний педагогічний університет імені В.Гнатюка зазначає, що Університет звертався до суду із заявою про роз`яснення порядку виконання рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на роботі, однак ухвалою суду від 11 липня 2024 року відмовлено у роз`ясненні.

Вказує, що у разі затримки виконання рішення суду про поновлення на роботі, позивач має право на звернення до суду із позовом про стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення згідно з вимогами ст. 236 КЗпПУ.

18 липня 2024 року Університетом видано наказ про поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання, визначено кабінет №65 робочим місцем, встановлено графік роботи, внесено відповідний запис у трудову книжку. З часу поновлення позивача на роботі, Університет не позбавляв позивача можливості виконувати свої обов`язки згідно мов контракту і отримувати за це грошову винагороду. У керівництва Університету відсутні повноваження на створення кафедри та формування групи підлеглих працівників для виконання позивачем обов`язків керівника. Згідно укладеного між ними контракту, на Університет не покладено обов`язку відводити години викладацької діяльності. Кафедра створюється виключно за рішення вченої ради Університету. 25 березня 2025 року на засіданні вченої ради розглядалось питання створення кафедри української мови та методики її навчання, однак рішення не прийнято. Університет є бюджетною установою, що фінансується з держаного бюджету, а діяльність регламентується нормативно-правовими актами і розпорядженнями Міністерства освіти та науки. Університет не вправі самостійно створювати структурний підрозділ та змінювати штатний розпис посеред бюджетного року, без попереднього погодження Міністерства освіти та науки України.

Позивачу було запропоновано рівнозначну посаду з оплатою доцента кафедри української мови, від якої ОСОБА_1 відмовилась. Створення кафедри української мови без згоди вченої ради є об`єктивно неможливим та не залежить від волі Університету.

В межах виконавчого провадження державним виконавцем не вживались жодні заходи до боржника щодо невиконання рішення суду, в тому числі не накладався штраф та така бездіяльність стягувачем не оскаржувалась, що свідчить про виконання ними рішення суду в частині поновлення на роботі.

Посилаючись на наведене, Університет просить прийняти звіт про виконання рішення суду.

ОСОБА_1 подала заперечення на звіт. Зазначила, що рішення суду по даний час не виконано, кафедри не створено, відповідно її не поновлено та не допущено до виконання попередніх обов`язків завідувача кафедри української мови та методики її навчання. Проте, створення кафедри не єдиний спосіб виконання рішення суду, ОСОБА_1 можна призначити на посаду завідувача кафедри української мови та славістики, яка є рівнозначною посадою. Однак, будь-яких пропозиції зі сторони відповідача не надходило. Ухвала суду, якою відмолено у роз`ясненні рішення суду, відповідачем не оскаржувалась.

Посилаючись на наведене та те, що відповідач не вживає жодних дій щодо поновлення ОСОБА_1 на попередній посаді, а звіт не містить будь-яких даних, які б свідчили про виконання рішення суду в частині поновлення на роботі, просила відмовити у його прийнятті.

У судове засідання представник Тернопільського національного педагогічного університету імені В.Гнатюка не з`явився, хоча про час та місце його був повідомлений належним чином. Попередньо не повідомив суд про причини неявки та заяв про відкладення судового засідання суду не подавав.

Присутня у судовому засіданні адвокат Кавійчик В.П. пояснила, що рішення суду не виконано, боржник лише формально видав наказ, але до виконання попередніх обов`язків працівника ОСОБА_1 так і не допущено, зміни в штатний розпис не внесено, будь -якої іншої рівнозначної посади не запропоновано.

Посилаючись на наведене, просила відмовити у прийнятті звіту, встановити додатковий строк для подання звіту щодо виконання рішення суду та накласти на боржника штраф.

Державний виконавець Кацан А.Б. пояснила, що 24 червня 2025 нею винесено постанову про закінчення виконавчого провадження, оскільки отримано наказ від 18 липня 2024 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі. Вказала, що в її обов`язки не входить перевірка допуску працівника до роботи, його фактичне поновлення на роботі та виконання трудових обов`язків. Сам факт видання наказу про поновлення на роботі працівника є підставою для закінчення виконавчого провадження у зв`язку із його виконанням.

Неявка учасників справи, належним чином повідомлених про час та місце розгляду справи не є перешкодою для розгляду заяви.

Судом встановлено, що рішенням Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року позов ОСОБА_1 до Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка задоволено. Скасовано наказ №357-к/тр від 31.08.2023 року Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка «Про звільнення ОСОБА_1 ».

Поновлено ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 19.09.2023 року.

Стягнуто з Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка на користь ОСОБА_1 95 517,18 гривень середньомісячного заробітку за час вимушеного прогулу, з відрахуванням установлених законодавством України податків і зборів, за період з 19.09.2023 року по 04.07.2024 року. Вирішено питання судових витрат.

Рішення суду в частині поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за один місяць звернуто до негайного виконання.

Вказане рішення суду залишено без змін постановою Тернопільського апеляційного суду від 31 жовтня 2024 року та набрало законної сили.

На підставі вказаного рішення суду, 08 липня 2024 року Тернопільським міськрайонним судом Тернопільської області видано виконавчий лист про поновлення позивача на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 19.09.2023 року, який звернуто до виконання до Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління міністерства юстиції.

На підставі даного виконавчого листа, 10 липня 2024 року державним виконавцем Тернопільського відділу державної виконавчої служби Тернопільської області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції Кацан Аллою Борисівною винесено постанову про відкриття виконавчого провадження № 75499112 щодо поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання. Зазначено, що боржнику необхідно виконати рішення суду протягом 10 робочих днів.

З листа Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка від 10 липня 2024 року адресованого державному виконавцю, після отримання постанови про відкриття виконавчого провадження, встановлено, що відповідач повідомляє про неможливість негайно виконати рішення суду в частині поновлення на роботі позивача у зв`язку з відсутністю посади завідувача кафедри української мови та методики її навчання, а тому вони звернулись до суду із заявою про роз`яснення рішення суду.

Ухвалою Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 11 липня 2024 року у задоволенні заяви представника відповідачапро роз`яснення рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області у справі № 607/20792/23 від 05 липня 2024 року в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім.Володимира Гнатюка з 19.09.2023рокувідмовлено. Ухвала суду не оскаржувалась та набрала законної сили.

18 липня 2024 року відповідач видав наказ № 345-к/тр, яким поновив позивача на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання з 19 вересня 2023 року.

24 червня 2025 року державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження у зв`язку із отримання наказу №345-к/тр від 18.07.2024 про поновлення ОСОБА_1 на роботі та виконанням рішення суду в повному обсязі

Суд, вивчивши матеріали справи, оцінивши в сукупності наявні у справі докази, прийшов до наступних висновків.

Відповідно до вимог ст. 129-1 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

Виконання судових рішень у цивільних справах є складовою права на справедливий суд та однією з процесуальних гарантій доступу до суду, що передбачено статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

Одним із засобів юридичного захисту сторін виконавчого провадження при проведенні виконавчих дій є судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах,

Згідно з вимогами ст. 447 ЦПК судовий контроль за виконанням судових рішень у цивільних справах здійснює суд, який розглянув справу як суд першої інстанції . Суд може здійснювати судовий контроль за виконанням судового рішення у порядку, встановленому цим розділом.

В силу вимог ст. 453-1 ЦПК суд, який розглянув справу як суд першої інстанції, за письмовою заявою стягувача може зобов`язати боржника подати у встановлений судом строк звіт про виконання судового рішення в цивільних справах , у тому числі, що виникають із трудових правовідносин.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 453-3 ЦПК суд розглядає звіт про виконання судового рішення протягом десяти днів з дня його надходження в порядку письмового провадження, а за ініціативою суду чи клопотанням сторін - у судовому засіданні за правиламистатті 450цього Кодексу.

Положеннями ст. 453-4 ЦПК встановлено, що за наслідками розгляду звіту боржника суд постановляє ухвалу про прийняття або відмову у прийнятті звіту, яку може бути оскаржено в апеляційному порядку за правиламичастини п`ятоїстатті 453-2цього Кодексу.

Оскарження ухвали не зупиняє її виконання.

Суд відмовляє у прийнятті звіту, якщо боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, або заходи, які вживаються боржником для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

У разі постановлення ухвали про відмову у прийнятті звіту суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу, а також додатково може встановити новий строк для подання звіту відповідно дочастини третьоїстатті 453-2цього Кодексу або за власною ініціативою розглянути питання про зміну способу і порядку виконання судового рішення.

Суд застосовує до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу за правиламистатті 148цього Кодексу.

Згідно з вимогами ч. 1 ст. 148 ЦПК під час здійснення судового контролю за виконанням судового рішення суд може стягнути в дохід державного бюджету з відповідача, боржника чи їх керівників (якщо відповідач, боржник є юридичною особою) штраф у сумі від двадцяти до сорока розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, прийняте органом, який розглядає трудовий спір, підлягає негайному виконанню (частина сьомастатті 235 КЗпП України).

Обов`язковість рішень суду віднесенаКонституцією Українидо основних засад судочинства, а тому судові рішення, які відповідно до закону підлягають негайному виконанню, є обов`язковими для виконання посадовими особами, від яких залежить реалізація прав особи, підтверджених судовим рішенням.

Належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником наказу про це, що дає можливість працівнику приступити до виконаннясвоїх попередніх обов`язків.

Виконання рішення вважається закінченим з дня видачі відповідного наказу або розпорядження власником підприємства, установи, організації або уповноваженим ним органом, який прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом (частина другастатті 18 ЦПК України).

Згідно зістаттею 65 Закону України «Про виконавче провадження»рішення про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного працівника виконується невідкладно в порядку, визначеномустаттею 63 цього Закону. Рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Відповідно до вимог частин першої-третьоїстатті 63 Закону України «Про виконавче провадження»за рішеннями, за якими боржник зобов`язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, визначеного частиною шостоюстатті 26 цього Закону, перевіряє виконання рішення боржником. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, виконавець перевіряє виконання рішення не пізніш як на третій робочий день після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання без поважних причин боржником рішення виконавець виносить постанову про накладення на боржника штрафу, в якій також зазначаються вимога виконати рішення протягом 10 робочих днів (за рішенням, що підлягає негайному виконанню, - протягом трьох робочих днів) та попередження про кримінальну відповідальність. Виконавець наступного робочого дня після закінчення строку, передбаченого частиною другою цієї статті, повторно перевіряє виконання рішення боржником. У разі повторного невиконання без поважних причин боржником рішення, якщо таке рішення може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та вживає заходів примусового виконання рішення, передбачених цим Законом. У разі невиконання боржником рішення, яке не може бути виконано без участі боржника, виконавець надсилає до органу досудового розслідування повідомлення про вчинення боржником кримінального правопорушення та виносить постанову про закінчення виконавчого провадження.

Згідно з вимогами статті 236 КЗпП Україниу разі затримки власником або уповноваженим ним органом виконання рішення органу, який розглядав трудовий спір про поновлення на роботі незаконно звільненого або переведеного на іншу роботу працівника, цей орган виносить ухвалу про виплату йому середнього заробітку або різниці в заробітку за час затримки.

Виходячи з лексичного значення (тлумачення) поняття «затримка» (синонім - зволікання), за змістом нормстатті 236 КЗпП Українизатримкою виконання рішення суду про поновлення працівника на роботі слід вважати невидання власником (уповноваженим органом) наказу про поновлення працівника на роботі без поважних причин негайно після проголошення судового рішення (див. постанову Верховного Суду України від 01 липня 2015 року у справі № 6-435цс15).

У постанові Верховного Суду від26 лютого 2020 року у справі № 702/725/17 (провадження № 61-12857св18) вказано, щоКЗпП Українине містить визначення поняття «поновлення на роботі», як і не встановлює порядку виконання відповідного рішення. Частково умови, за яких рішення суду про поновлення на роботі вважається примусово виконаним, закріплені устатті 65 Закону України «Про виконавче провадження». Так, згідно з цією статтею рішення вважається виконаним боржником з дня видання відповідно до законодавства про працю наказу або розпорядження про поновлення стягувача на роботі, після чого виконавець виносить постанову про закінчення виконавчого провадження. При розумінні роботи як регулярно виконуваної працівником діяльності, обумовленої трудовим договором, поновлення на роботі також включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення.

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 21 червня 2023 року у справі № 461/7423/21 зазначено, що: «належним виконанням судового рішення про поновлення на роботі необхідно вважати видання власником про це наказу, що дає можливість працівнику приступити до виконання своїх попередніх обов`язків (аналогічний висновок зазначений у постанові Верховного Суду від 14 грудня 2022 року у справі № 501/4019/21-ц, провадження № 61-9103св22).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 08 вересня 2021 року у справі №721/910/19 зазначено, що у разі скорочення посади, на якій працював незаконно звільнений працівник, для виконання рішення суду роботодавець повинен поновити працівника на рівнозначній посаді або внести відповідні зміни до штатного розкладу-ввести скорочену посаду,а якщо підприємство, установа реорганізовано - рішення про поновлення працівника на роботі має бути виконано правонаступником.

Таким чином, виконання рішення про поновлення на роботі вважається закінченим з моменту фактичного допуску працівника, поновленого на роботі рішенням суду, до виконання попередніх обов`язків на підставі відповідного акта органу, який раніше прийняв незаконне рішення про звільнення або переведення працівника.

При цьому мається на увазі не формальне, а фактичне забезпечення поновленому працівнику доступу до роботи і можливості виконання своїх обов`язків.

Аналізуючи у сукупності вищенаведенні вимоги закону та встановленні обставини справи, суд доходить до висновку, що по даний час рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання не виконано. Університетом лише формально видано наказ від 18 липня 2024 року про поновлення ОСОБА_1 на роботі, але до виконання попередніх обов`язків її так і не допущено, зміни в штатний розпис не внесено, будь- якої іншої рівнозначної посади не запропоновано.

Доказом того, що ОСОБА_1 не поновлено на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання та рішення суду по даний час не виконано є факт відсутності Кафедри української мови та методики її навчання в Університеті, чого не заперечує сам відповідач у своєму Звіті.

За відсутності такої кафедри, на посаді завідувача якої мала б бути поновлена позивачка, та відсутність пропозиції щодо зайняття інших рівнозначних посад, суд вважає, що факт невиконання рішення суду в частині поновлення на роботі, доведений у судовому засіданні.

Боржником не наведено обґрунтовані обставини, які ускладнюють виконання судового рішення, а заходи, які наведені боржником у звіті, що вживаються для виконання судового рішення, на переконання суду, є недостатніми для своєчасного та повного виконання судового рішення.

Безпідставними є доводи божника про те, що ОСОБА_1 має право на стягнення середнього заробітку за час затримки виконання рішення суду, оскільки це є правом, а не обов`язком стягувача, який користується правами на власний розсуд, і не позбавляє її права на встановлення судового контролю за виконанням рішення суду про поновлення на роботі .

Суд не приймає до уваги твердження боржника про те, що рішення суду виконано шляхом видання наказу про поновлення на роботі від 18 липня 2024 року, оскільки доказом належного виконання рішення суду про поновлення є не лише сам факт видання наказу про поновлення роботі, а включає допущення працівника до фактичного виконання трудових обов`язків, тобто створення умов, за яких він може їх здійснювати у порядку, що мав місце до незаконного звільнення, чого судом, із поданого звіту, не встановлено.

Доводи Університету про те, що в їх обов`язки не входить забезпечення позивача годинами викладацької діяльності спростовуються положеннями контрактів із науково-педагогічним працівником Університету від 24 червня 220 року (п. 3.2. контракту) та завідувача кафедри від 24 червня 2020 року (п. 2,3 контракту).

Не заслуховують на увагу суду доводи відповідача про те, що Університет є бюджетною організацією, а тому сам не вправі вносити зміни до штатного розпису, створювати структурний підрозділ без погодження з МОН, оскільки боржником не надано жодних доказів на підтвердження того, що він вживав будь-які заходи щодо належного виконання рішення суду про поновлення на роботі.

Твердження про те, що ОСОБА_1 було запропоновано зайняти рівнозначні посади, від яких остання відмовилась, не підтвердженні жодними належними доказами.

Безпідставними також є твердження боржника щодо необґрунтованої відмови суду у роз`ясненні рішення суду в частині поновлення на роботі, оскільки відповідач ухвалу суду від 11 липня 2024 року про відмову у роз`ясненні судового рішення не оскаржував, хоча право на її оскарження встановлено п. 21 ч. 1 ст. 353 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене, аналізуючи в сукупності наявні у справі докази, суд доходить висновку, що рішення суду в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання по даний час не виконано, а тому слід відмовити у прийняття звіту, застосувати до боржника захід процесуального примусу у виді штрафу в розмір 20 (двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, який стягнути у дохід держави та встановити новий строк для подачі до суду звіту про виконання судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року у справі №607/20792/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання протягом 30 календарних днів з дня отримання боржником ухвали суду.

На підставі наведеного, керуючись ст. 148, 260, 261, 447-453-4, 353, 354, Цивільного процесуального кодексу України, суд,-

П О С Т А Н О В И В :

Відмовити у прийнятті звіту Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка про виконання рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року у справі №607/20792/23 за позовом ОСОБА_1 до Тернопільського національного педагогічного університету імені Володимира Гнатюка в частині поновлення на роботі

Застосувати доТернопільського національногопедагогічного університетуімені ВолодимираГнатюка (адресамісце знаходження:вул.М.Кривоноса,2м.Тернопіль,код ЄДРПОУ02125544)захід процесуальногопримусу увиді штрафув розмір20(двадцяти) розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, що становить 60 560 грн, який стягнути у дохід держави.

Встановити Тернопільському національному педагогічному університету імені Володимира Гнатюка новий строк для подачі до суду звіту про виконання судового рішення Тернопільського міськрайонного суду Тернопільської області від 05 липня 2024 року у справі №607/20792/23 в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді завідувача кафедри української мови та методики її навчання Тернопільського національного педагогічного університету ім. Володимира Гнатюка з 19.09.2023 року, протягом 30 (тридцяти) календарних днів з дня отримання боржником ухвали суду.

Ухвала про стягнення штрафу є виконавчим документом.

Стягувачем за таким виконавчим документом є Державна судова адміністрація України (вул. Липська, 18/5 м. Київ, код ЄДРПОУ 26255795).

Строк пред`явлення ухвали до виконання в частині стягнення штрафу протягом трьох місяців.

Роз`яснити особам, яких стосується виконання ухвали, що застосування заходів процесуального примусу не звільняє їх від виконання обов`язків, встановленихЦПК України.

Ухвала може бути оскаржена шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Тернопільського апеляційного суду протягом 15 днів з дня складання повного судового рішення.

Учасник справи, якому повна ухвала суду не була вручена у день її проголошення або складення, має право на подання апеляційної скарги з клопотанням про поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження протягом 15 днів з дня вручення йому відповідної ухвали суду.

Головуюча: І.М. Черніцька