Ухвала від 30.06.2025 по справі 463/10733/24

Справа №463/10733/24

Провадження №1-кс/463/5914/25

У Х В А Л А

про відмову у задоволенні клопотання

про скасування арешту майна

30 червня 2025 року Личаківський районний суд м. Львова

Слідчий суддя ОСОБА_1 , з участю секретаря судових засідань ОСОБА_2 , слідчого ОСОБА_3 , представників власника майна ОСОБА_4 , ОСОБА_5 , розглянувши клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕД-МАР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, -

в с т а н о в и в:

адвокат ОСОБА_4 , діючи в інтересах власника майна ТОВ «ЕД-МАР», звернувся до слідчого судді з клопотанням про скасування арешту на майно, накладеного ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2024 року в справі №463/10732/24, яке було вилучене з транспортного засобу марки RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: CMR до INVOICE №ZJ-VT202411 на 1 арк., пакувальний лист №ZJ-VT202411/5 на 2 арк., комерційний INVOICE №ZJ-VT202411 на 1 арк., декларація типу Т1 на 2 арк., рулони металопрокату сталі - 4 рулони, та зобов`язання детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області та процесуального керівника у кримінальному провадженні №72024142500000038 негайно повернути арештоване майно законному володільцю/власнику ТОВ «ЕД-МАР».

Подане клопотання мотивує тим, що 29 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Личаківським районним судом м. Львова у справі №463/10732/24 (судове провадження №1-кс/463/9464/24) у кримінальному провадженні, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань за №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, було накладено арешт на майно, що належить ТОВ «ЕД-МАР». 21 листопада 2024 року на підставі ухвали слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19 листопада 2024 року проведено обшук транспортного засобу марки RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2 , в ході якого виявлено та вилучено: - CMR до INVOICE №ZJ-VT202411 на 1 арк. - пакувальний лист №ZJ-VT202411/5 на 2 арк. - комерційний INVOICE №ZJ-VT202411 на 1 арк. - декларація типу Т1 на 2 арк. - рулони металопрокату сталі - 4 рулони. 21 листопада 2024 року вищевказані речі та документи визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72024142500000038 та 29 листопада 2024 року ухвалою слідчого судді Личаківським районним судом м. Львова було накладено арешт на вищевказене майно, розгляд клопотання слідчим суддею було проведено за відсутності власника майна. Вказує, що жодного належного обґрунтування чи пояснень органом досудового розслідування щодо визнання речовими доказами усього вилученого майна під час згаданого обшуків не було вказано, на даний час відсутня потреба в подальшому накладенні арешту на вищевказане майно, а також арешт на дане майно було накладено безпідставно, адже органом досудового розслідування не було проведено жодних слідчих (розшукових) дій, які безпосередньо і мали б забезпечувати збереження речових доказів та всебічного, повного, об`єктивного дослідження всіх обставин кримінального правопорушення. У згаданому клопотанні про накладення арешту на майно детективом була вказана додаткова підстава для накладення арешту на вищевказане майно, а саме з метою виявлення та фіксації відомостей, щодо обставин вчинення кримінального правопорушення, проте така не відповідає встановленим вимогам КПК України. Зазначає, що вказане майно не є доказом кримінального правопорушення, не підлягає спеціальній конфіскації та конфіскації майна. Необхідність накладення арешту на перелічене вище майно детектив обґрунтовував необхідністю збереження начебто речових доказів. В згаданому клопотанні жодним чином не деталізовано, які саме слідчі та інші процесуальні дії були проведені чи плануються проводитися щодо арештованого майна в подальшому, а також як будуть використані такі докази в подальшому, оскільки жодних відомостей про те, з якою метою вони мають проводитись та задля доведення яких саме обставин та чи стосуються ці обставини арештованого майна, яке належить ТОВ «ЕД-МАР» не було наведено та не було підтверджено. Відсутньою є також інформація про те, який точно період часу необхідний органу досудового розслідування для реалізації слідчих (розшукових) дій що арештованого майна, в яких було достатньо часу належним чином зібрати та підготувати докази, та чи досі на даний час наявна потреба у продовженні накладення такого арешту, з моменту накладення якого пройшло майже 7 місяців. Вважають, що слідчим суддею не було повно і всебічно з`ясовано обставини цієї справи та неналежним чином оцінено докази, які були надані лише в односторонньому порядку стороною обвинувачення без можливості у законного власника майна ТОВ «ЕД-МАР» надати для підтвердження дотримання під час здійснення законної підприємницької діяльності усіх встановлених норм та вимог Митного кодексу України, а також навести аргументи безпосередньо під час вирішення питання щодо накладення арешту на майно у судовому засіданні. Водночас, повернення власнику майна ТОВ «ЕД-МАР» його арештованого майна буде відповідати завданням кримінального провадження та зумовить подальше законне користування своїм майном, в тому числі забезпечить можливість використання його в безпосередньо в основному первинному призначенні здійсненні ТОВ «ЕД-МАР» законної підприємницької/господарської діяльності та дотримання договірних зобов`язань перед третіми особами. З огляду на це, вважають, що арешт майна підлягає скасуванню у зв`язку необґрунтованістю такого накладення та через відсутність потреби в подальшому застосуванні цього заходу.

При цьому вказує, що підставою для кримінального провадження та подальшого арешту стала виявлена Львівською митницею невідповідність у товаросупровідних документах, однак ця розбіжність виникла не внаслідок злочинного умислу ТОВ «ЕДМАР», а через технічну помилку іноземного контрагента (продавця). Стверджує, що ТОВ «ЕД-МАР» придбало товар у законний спосіб, відповідно до контракту №VT-ED 02102023, та з боку ТОВ «ЕД-МАР» жодних дій для порушення митних правил та вчинення кримінально караних діянь не було. Вважає, що органу досудового розслідування необхідно належним чином навести повне належне обґрунтування ризиків, передбачених абзацом 2 ч. 1 ст. 170 КПК України. Зазначає, що на неодноразові клопотання ТОВ «ЕД-МАР» до слідчого судді про скасування арешту майна, у відповідь ТУ БЕБ подає заперечення, наполягаючи на продовженні арешту, обґрунтовуючи його необхідність проведенням призначеної експертизи, однак лише 24 березня 2025 року постанову про призначення експертизи було відправлено на виконання. Вважає, що така тривала бездіяльність з боку органу досудового розслідування свідчить про штучне затягування та недотримання розумних строків під час досудового розслідування та є ознакою недобросовісної поведінки. Також вважає, що органу досудового розслідування необхідно зазначити, які саме сліди або інші відомості кримінального правопорушення може зберегти на собі виявлене та арештоване майно, яким чином воно може бути використане, як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження. Стверджує, що слідів кримінального правопорушення чи будь-яких інших важливих для досудового розслідування відомостей, на арештованому майні, яке належить ТОВ «ЕД-МАР» немає, а тому таке не є речовими доказами. Також при вирішенні питання про скасування арешту майна просить врахувати розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження, а також наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, вказуючи, що арешт майна ТОВ «ЕД-МАР», яке в згаданому кримінальному провадження під час вирішення питання щодо накладення арешту на майно є третьою особою та власником майна, адже вказане майно воно отримало законним шляхом внаслідок законної господарської діяльності, в розумінні ЄСПЛ надмірним індивідуальним тягарем, надмірним процесуальним примусом та не відповідає завданню кримінального провадження. Вважає, що виходячи з даних, що здобуті під час розслідування кримінального провадження, а також тієї обставини, що однією із засад кримінального провадження є змагальність сторін та свобода у поданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості, можна дійти до висновку, що потреби в арешті вилученого згаданого вище майна немає, адже органом досудового розслідування не надано достатніх доказів про те, що згадане майно було використане для вчинення злочину або зберегли на собі сліди кримінального правопорушення. Стверджує, що скасування арешту на вищезазначене майно не призведе до можливого приховування, пошкодження, псування, зникнення, втрати, знищення чи перетворення вилученого майна, а тому на даний час арештоване майно може бути повернуте власнику майна у повне законне володіння, користування та розпорядження, оскільки відсутня подальша потреба в накладеному арешті, що не може заподіяти шкоду кримінальному провадженню. У зв`язку з викладеним просить скасувати арешт.

Матеріали клопотання надійшли до Личаківського районного суду м. Львова через систему «Електронний суд» 26 червня 2025 року, клопотання призначене до розгляду в судовому засіданні на 30 червня 2025 року.

30 червня 2025 року старший детектив Підрозділу детективів (на правах самостійного управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області ОСОБА_6 скерував на електронну адресу суду заперечення на клопотання про скасування арешту майна, в якому клопотання просить залишити без задоволення.

Вказує втакому зокрема,що законність клопотання про арешт вищевказаного майна обґрунтовується тим, що вилучені в даному кримінальному провадженні під час проведення обшуку предмети, речі та документи є речовими доказами (постанова про визнання речовим доказом у кримінальному провадженні від 21 листопада 2024 року), у зв`язку з чим існує необхідність збереження речових доказів для проведення товарознавчої судової експертизи, яка призначена 4 березня 2025 року постановою детектива, а також проведення у подальшому слідчих та процесуальних дій з вилученим майном, як речовим доказом, після отримання стороною обвинувачення висновків експертних досліджень, які на даний момент перебувають на стадії виконання експертною установою. Також повідомляє, що 26 березня 2025 року, 16 квітня 2025 року та 5 червня 2025 року у Личаківському районному суді м. Львова відбувалися розгляди аналогічних клопотань про скасування арешту майна адвоката ОСОБА_4 , який діє в інтересах ТОВ «ЕД-Мар», за результатами розгляду яких у клопотаннях адвокату відмовлено. При цьому стверджує, що підстави щодо арешту майна не змінилися. Вважає, що у даному випадку втручання держави в право володіння майном є цілком виправданим, законним і обґрунтованим, оскільки таке втручання здійснено на підставі чинного кримінального процесуального закону, який є доступним для заінтересованих осіб, чітким та передбачуваним у питаннях застосування та наслідків дії його норм, сумісних з принципами Конвенції, а також здійснено з метою задоволення «суспільного інтересу» і за наявності об`єктивної необхідності в цьому у формі публічного, загального інтересу, який включає інтерес держави та громади, втручання було здійснено з дотриманням принципу «пропорційності», тобто «справедливої рівноваги (балансу)» між інтересами держави (суспільства), пов`язаними з втручанням, та інтересами особи, яка так чи інакше страждає від втручання. Зважаючи на вищевикладене, в сукупності з обставинами кримінального провадження вважає, що слідчий суддя, приймаючи рішення про накладення арешту на майно, діяв у спосіб та у межах законодавства, арешт застосував на засадах розумності та співмірності. При цьому звертає увагу на те, що всупереч доводам адвоката, арешт майна з підстав, передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна поряд з забезпеченням цивільного позову та конфіскацією майна та, на відміну від двох останніх правових підстав, не вимагає оголошення підозри у кримінальному провадженні і не пов`язує особу підозрюваного з можливістю арешту такого майна.

В судовому засіданні 30 червня 2025 року представники власника майна ОСОБА_4 та ОСОБА_5 клопотання підтримали з мотивів, вказаних у такому, просили його задовольнити.

Представник Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області старший детектив ОСОБА_3 в судовому засіданні 30 червня 2025 року клопотання заперечив з мотивів, викладених в запереченні, в задоволенні такого просив відмовити. Додатково надав в судовому засіданні копію постанови про призначення в кримінальному провадженні товарознавчої експертизи та копію супровідного листа про скерування постанови до експертної постанови.

Заслухавши думку учасників судового засідання, оглянувши матеріали клопотання, справи №463/10732/24, провадження №1-кс/463/9464/24, за клопотанням про арешт майна, слідчий суддя приходить до наступного.

Відповідно до ч. 5 ст. 9 КПК України, кримінальне процесуальне законодавство України застосовується з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, а саме: у рішенні по справі «Жушман проти України» зазначається, що «кожна фізична або юридична особа має право мирно володіти своїм майном. Ніхто не може бути позбавлений своєї власності».

У відповідності до ч. 1ст. 174 КПК Українипідозрюваний, обвинувачений, їх захисник, законний представник, інший власник або володілець майна, які не були присутні при розгляді питання про арешт майна, мають право заявити клопотання про скасування арешту майна повністю або частково. Таке клопотання під час досудового розслідування розглядається слідчим суддею, а під час судового провадження - судом.

Арешт майна також може бути скасовано повністю чи частково ухвалою слідчого судді під час досудового розслідування чи суду під час судового провадження за клопотанням підозрюваного, обвинуваченого, їх захисника чи законного представника, іншого власника або володільця майна, якщо вони доведуть, що в подальшому застосуванні цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано.

Встановлено, що Відділ детективів Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області здійснює досудове розслідування кримінального провадження №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 19листопада 2024року у справі №463/10732/24, провадження №1-кс/463/9164/24, за клопотанням старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 було надано дозвіл детективам підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління БЕБ у Львівській області, які входять в склад визначеної слідчої групи у кримінальному провадженні №72024142500000038, за попередньою правовою кваліфікацією кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України на проведення обшуку в транспортному засобі марки RENAULT MAGNUM д.н.з. НОМЕР_3 , власником якого є ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_1 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_5 від 30.01.2021 та напівпричіп марки SCHMITZ S 01 д.н.з. НОМЕР_6 , власником якого є ОСОБА_7 (іпн. НОМЕР_4 , адреса реєстрації: АДРЕСА_2 ) на підставі свідоцтва про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_7 від 27.11.2019, з метою виявлення та вилучення товарів (об`єктів оподаткування), документів, предметів та речей (чорнових записів в паперовій та електронній формах на відповідних носіях), що можуть мати силу доказів у справі і вказувати на місцезнаходження всіх учасників злочинної діяльності.

21 листопада 2024 року на підставі вказаної ухвали слідчого судді старшим детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 було проведено в присутності представника ТОВ «Ед-Мар» обшук в транспортному засобі марки RENAULT MAGNUM д.н.з. НОМЕР_3 , в ході якого виявлено та вилучено: CMR до INVOICE №ZJ-VT202411 на 1 арк., пакувальний лист №ZJ-VT202411/5 на 2 арк., комерційний INVOICE №ZJ-VT202411 на 1 арк., декларація типу Т1 на 2 арк., рулони металопрокату сталі - 4 рулони.

Постановою старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 від 21 листопада 2024 року вказане вище майно було визнано речовими доказами у кримінальному провадженні №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року.

Ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 29листопада 2024року у справі №463/10732/24, провадження №1-кс/463/9464/24, за клопотанням старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 накладено арешт на майно, вилучене 21 листопада 2024 року, в ході обшуку транспортного засобу RENAULT д.н.з. НОМЕР_1 з причіпом д.н.з. НОМЕР_2 , а саме: CMR до INVOICE № ZJ-VT202411 на 1 арк.; пакувальний лист № ZJ-VT202411/5 на 1 арк.; комерційний INVOICE № ZJ-VT202411 на 1 арк.; декларація типу Т1 на 2 арк.; рулони металопрокату сталі 4 рулони. Арешт накладено у формі заборони відчуження, розпоряджання та користування вищевказаним майном.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України, арешт майна допускається з метою забезпечення збереження речових доказів.

Частиною 3 ст. 170 КПК України визначено, що у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

Так відповідно до положень ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом або отримані юридичною особою внаслідок вчинення кримінального правопорушення.

При цьому згідно з ч. 10 ст. 170 КПК України арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

Відповідно до ч. 2 ст. 171 КПК України у клопотанні слідчого, прокурора про арешт майна повинно бути зазначено: підстави і мету відповідно до положень статті 170 цього Кодексу та відповідне обґрунтування необхідності арешту майна; перелік і види майна, що належить арештувати; документи, які підтверджують право власності на майно, що належить арештувати, або конкретні факти і докази, що свідчать про володіння, користування чи розпорядження підозрюваним, обвинуваченим, засудженим, третіми особами таким майном; розмір шкоди, неправомірної вигоди, яка отримана юридичною особою, у разі подання клопотання відповідно до частини шостої статті 170 цього Кодексу. До клопотання також мають бути додані оригінали або копії документів та інших матеріалів, якими слідчий, прокурор обґрунтовує доводи клопотання.

При вирішенні питання про арешт майна, якщо такий накладається у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої статті 170 цього Кодексу, слідчий суддя, суд відповідно до ч. 2 ст. 173 КПК України повинен враховувати: правову підставу для арешту майна; можливість використання майна як доказу у кримінальному провадженні; розумність та співрозмірність обмеження права власності завданням кримінального провадження; наслідки арешту майна для підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб.

Так з вказаної ухвали вбачається, що при накладенні арешту на майно слідчим суддею було враховано наведені вище положення, зокрема те, що органом досудового розслідування здійснюється досудового розслідування за ч.1ст.201-3КК України у якому перевіряються обставини щодо надання для здійснення митного контролю та оформлення товару: «Прокат плоский з вуглецевої сталі…» за електронною митною декларацією типу ІМ40ДЕ 24UA209230102686U7 товаросупровідних документів, які містять неправдиві відомості щодо виробника та фактичного відправника товару, вартість якого становить 11918794,37 грн., що слугувало підставою для зменшення розміру обов`язкових платежів на суму 7654239,14 гривень, а також що органом досудового розслідування за наслідками проведення слідчих (розшукових) дій встановлено, що вищевказані предмети (речі), які вилучено, мають значення для кримінального провадження, оскільки містять відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження.

Відтак арешт накладено обґрунтовано, доказів протилежного слідчому судді не надано. Посилання представника власника майна на те, що невідповідність у товаросупровідних документах, яка стала підставою для кримінального провадження та подальшого арешту майна, є технічною помилкою продавця, не може братись слідчим суддею до уваги, оскільки вказані обставини є предметом дослідження в кримінальному провадженні та мають бути підтверджені відповідними доказами.

Окрім того представник власника майна вважає, що у зв`язку з тим, що з моменту накладення арешту на майно пройшов тривалий час, на даний час відсутня необхідність продовження арешту вказаного майна.

Водночас, постановою старшого детектива Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 від 4 березня 2025 року призначено у кримінальному провадженні товарознавчу судову експертизу, проведення якої доручено експертам Львівського науково-дослідного інституту судових експертиз, на вирішення експерта поставлено запитання щодо ринкової вартості товару та характеристик, яким відповідають надані на дослідження об`єкти.

Супровідним листом від 24 березня 2025 року старшим детективом Підрозділу детективів (на правах самостійного Управління) Територіального управління Бюро економічної безпеки у Львівській області ОСОБА_3 скеровано вказану постанову на виконання та з наданих ним в судовому засідання пояснень і письмових доказів вбачається, що проведення такої на даний час триває.

При цьому з матеріалів справи за клопотанням про накладення арешту майна вбачається, що представник власника майна вже звертався до слідчого судді з клопотаннями про скасування арешту майна з аналогічних підстав. Зокрема ухвалою слідчого судді Личаківського районного суду м. Львова від 16квітня 2024року у справі №463/10732/24, провадження №1-кс/463/3373/25, було відмовлено у задоволенні клопотання представника власника майна ОСОБА_4 , який діє в інтересах власника майна ТОВ «Ед-Мар» було відмовлено у зв`язку з тим, що кримінальне провадження №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року знаходиться на стадії досудового розслідування, речові докази у вказаному кримінальному провадженні не дослідженні судом, крім того вказане майно, на думку органу досудового розслідування містить у собі сліди вчинення кримінального правопорушення, а власником майна не доведено, що в подальшому застосування цього заходу відпала потреба або арешт накладено необґрунтовано. Зазначив, що посилання заявника на порушення його прав власника майна, у даному випадку не можна прийняти, оскільки заявник не позбавлений можливості володіти ним, а обмеження у праві власності та розпорядженні ним носить тимчасовий характер та прямо передбачено кримінальним процесуальним законом на час, необхідний для розгляду кримінального провадження. Крім того слідчий суддя зазначив, що за вказаних обставин певне тимчасове втручання в реалізацію права власності, яке прямо передбачено законом, не суперечить змісту статті 1 Першого протоколу Європейської конвенції з прав людини, оскільки переслідує легітимну мету в суспільних інтересах розгляду кримінального провадження, з дотриманням справедливого балансу інтересів.

Обставини, встановлені у вказаній ухвалі слідчого судді станом на час розгляду даного клопотання про скасування арешту майна не змінились.

Враховуючи вищенаведене, з урахуванням того, що кримінальне провадження №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року станом на день розгляду даного клопотання не завершено, майно, на яке накладено арешт, є речовим доказом у кримінальному провадженні, обставини, які стали підставами для застосування даного заходу забезпечення кримінального провадження, не змінилися, арешт накладено обґрунтовано, при цьому в кримінальному провадженні триває товарознавча експертиза щодо частини вилученого та арештованого майна, доказів того, що відпала потреба в арешті майна представником власника майна не надано, а тривалість такого арешту не може бути сама по собі підставою для скасування такого, з заперечення детектива вбачається, що на даний час існує потреба подальшого застосування арешту даного майна, та існуюче обмеження прав особи відповідає справедливому балансу між загальним інтересом суспільства та вимогами захисту її основоположних прав, відтак слідчий суддя приходить до переконання, що в задоволенні клопотання про скасування арешту слід відмовити.

Керуючись ст.ст.174,303,305-307,309 КПК України, слідчий суддя, -

п о с т а н о в и в:

в задоволенні клопотання адвоката ОСОБА_4 в інтересах власника майна Товариство з обмеженою відповідальністю «ЕД-МАР» про скасування арешту майна у кримінальному провадженні №72024142500000038 від 15 листопада 2024 року, за ознаками вчинення кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 201-3 КК України, - відмовити.

Ухвала слідчого судді може бути оскаржена безпосередньо до Львівського апеляційного суду протягом п`яти днів з дня її оголошення.

Слідчий суддя ОСОБА_1