Постанова

від 08.12.2010 по справі 44/416-б

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУ Д УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 грудня 2010 р. № 44/416-б

Вищий господарський суд У країни у складі колегії судд ів:

Полякова Б.М., - головуюч ого,

Коваленка В.М. (доповідач у справі),

Заріцької А.О.,

розглянувши матеріали ка саційної скарги Державної податкової інс пекції у Голосіївському райо ні м. Києва

на постанову

та постанову від 06.10.2010 р. Київського апеля ційного господарського суду

від 20.07.2010 р. господарського су ду м. Києва

у справі № 44/416-б господарського суд у м. Києва

за заявою боржника закритого акціонерного то вариства "ЛБК", м. Київ

про визнання банкрутом

ліквідатор арбітражний керуючий Є сін Б.Ю.

в судовому засіданні взяв участь представник:

ліквідатора - арбітражн ого керуючого Єсіна Б.Ю, Десятник (Нестерчук) Н.П., довір.,

ВСТАНОВИВ:

Ухвалою господарсь кого суду м. Києва від 21.06.2010 року порушено провадження у спра ві № 44/416-б про банкрутство зак ритого акціонерного товарис тва "ЛБК" (далі - Боржник, Тов ариство) за заявою останньог о в порядку ст. 51 Закону Україн и "Про відновлення платоспро можності боржника або визнан ня його банкрутом" (далі - Зак он про банкрутство).

Постановою господарсько го суду м. Києва від 20.07.2010 року (су ддя - Чеберяк П.П.) Товариство в изнано банкрутом, відносно н ього відкрито ліквідаційну п роцедуру, а ліквідатором при значено арбітражного керую чого Єсіна Б.Ю.

Не погодившись з цією постановою суду першої інст анції, Державна податкова і нспекція у Голосіївському ра йоні м. Києва звернулася до Київського апеляційного гос подарського суду із апеляцій ною скаргою, в якій просила ск асувати постанову господарс ького суду м. Києва від 20.07.2010 рок у та передати справу на новий розгляд до суду першої інста нції.

Постановою Київськог о апеляційного господарсько го суду від 06.10.2010 року (головуюч ий суддя - Л.Л. Гарник, судді: Я .Л. Іваненко, В.О. Пантелієнко) а пеляційну скаргу залишено бе з задоволення, а постанову го сподарського суду м. Києва ві д 20.07.2010 року - без змін.

Не погоджуючись із вк азаною постановою суду апеля ційної інстанції, Державна податкова інспекція у Голос іївському районі м. Києва (дал і - Інспекція, ДПІ) звернулася до Вищого господарського с уду України з касаційною ска ргою, в якій просить скасуват и постанову Київського апеля ційного господарського суду від 06.10.2010 року та постанову гос подарського суду м. Києва від 20.07.2010 року, а справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.

Касаційна скарга моти вована порушенням судами пер шої та апеляційної інстанцій норм матеріального права, зо крема, ст.ст. 25, 51 Закону про банк рутство, ст.ст. 105, 110, 111 Цивільного кодексу України, ст. 60 Господа рського кодексу України, а та кож норм процесуального прав а.

Заслухавши пояснення уча сника судового засідання, об говоривши доводи касаційної скарги, перевіривши наявні м атеріали справи, проаналізув авши застосування апеляційн им судом норм матеріального та процесуального права, кол егія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підляга є частковому задоволенню, ви ходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи, суд апеляційної інст анції порушив апеляційне про вадження за скаргою Інспекці ї на постанову, відновивши пр опущений ДПІ процесуальний с трок на апеляційне оскарженн я, встановлений ст. 93 ГПК Украї ни. Між тим, відновляючи Інспе кції вказаний пропущений стр ок, суд апеляційної інстанці ї не звернув увагу на порядок та умови застосування змін т а доповнень, внесених, зокрем а, до норм ст.ст. 91, 93 ГПК України Законом України "Про судоуст рій і статус суддів" від 07.07.2010 ро ку, який набрав чинність 30.07.2010 р оку - до звернення Інспекції з апеляційною скаргою у даній справі.

Так, нормами, що викладені п ередостанньому абзаці п. 2 Пер ехідних положень Закону Укра їни "Про судоустрій і статус с уддів" від 07.07.2010 року, що набрав ч инності з 30.07.2010 року, передбачен о, що судові рішення, прийнят і судами першої інстанції до набрання чинності цим Закон ом, набирають законної сили т а можуть бути оскаржені в кас аційному порядку протягом строків, що діяли до набрання чинності цим Законом. Отже , оскаржувана Інспекцією пос танова підлягала оскарженню протягом строків, передбаче них ст. 93 ГПК України (в редакці ї станом на 01.06.2010 року).

Крім цього, відновляючи про пущений Інспекцією строк на апеляційне оскарження, суд а пеляційної інстанції в ухвал і від 08.09.2010 року (а.с. 94-95) визнав кло потання про відновлення стр оку подання апеляційної скар ги обґрунтованим, не надавши правової оцінки причинам пр опуску вказаного строку та н е визнавши такі причини пова жними. Обґрунтовуючи ж причи ни пропуску Інспекцією встан овленого ст. 93 ГПК України стр оку на апеляційне оскарження , Інспекція в клопотанні зазн ачила, що про оскаржувану пос танову їй стало відомо лише 12. 08.2010 року. При цьому, Інспекція т акож обґрунтувала своє право на апеляційне оскарження по станови з посиланням на норм и ст.ст. 91, 93 ГПК України в редакц ії, що набули чинності згідно Закону України "Про судоустр ій і статус суддів" від 07.07.2010 рок у, а не в редакції, яка була чин ною на момент прийняття оска ржуваної постанови суду перш ої інстанції.

При цьому слід зазначити, що протягом встановлених ст. 93 Г ПК України строків на апеляц ійне оскарження постанови су ду першої інстанції від 20.07.2010 ро ку діяли положення ст. 91 ГПК Ук раїни в редакції із змінами т а доповненнями станом на 01.06.2010 р оку; а на момент звернення Інс пекції із апеляційною скарго ю у даній справі вже набули чи нності зміни та доповнення д о норм ст. 91 ГПК України (згідно Закону України "Про судоустр ій і статус суддів" від 07.07.2010 рок у), які надають право особам, щ о не є стороною у справі, зверт атись із апеляційною скаргою , якщо господарський вирішив питання про їх права та обов'я зки.

Таким чином, суд апеляційно ї інстанції, не надавши належ ної правової оцінки причинам , за яких Інспекцією був пропу щений строк на апеляційне ос карження, безпідставно (за ві дсутності поважних, у розумі нні ст. 53 ГПК України причин) ві дновив Інспекції строк на ап еляційне оскарження постано ви у даній справі - без врахува ння передбачених ст.ст. 53, 93 ГПК України підстав та умов для в ідновлення процесуальних ст років у господарській справі , а також неправомірно прийня в апеляційну скаргу Інспекц ії до провадження із застосу ванням положень ст. 91 ГПК Укра їни в редакції, яка набрала чи нності після прийняття поста нови від 20.07.2010 року.

При цьому слід врахувати, що особливості та порядок заяв лення кредиторами претензій до боржника, що ліквідується в порядку ст. 51 Закону про банк рутство, визначений положенн ями п. 3 вказаної статті та пер едбачає право кредиторів за явити свої претензії до борж ника, який ліквідується, в міс ячний строк з дня публікац ії оголошення про визнання б оржника, який ліквідуєтьс я, банкрутом.

Отже, у справі про банкрутст во боржника, що ліквідується власником (в порядку ст. 51 Зако ну про банкрутство), особа мож е набути статусу кредитора - сторони у справі про банкрут ство, лише після прийняття постанови про визнання банк рутом та у разі звернення і з кредиторськими вимогами до боржника.

Інспекцією в апеляційній с карзі вказується на порушенн я Боржником досудової процед ури звернення із заявою про п орушення справи про банкрутс тво в порядку ст. 51 Закону про б анкрутство, а також вказуєть ся на звітування Товариства до податкових органів про по казники фінансово-господарс ької діяльності у 2007-2009 роках. Од нак, слід наголосити на тому, щ о в апеляційній скарзі не з азначається про звернення із заявою із кредиторськими ви могами до Боржника у даній сп раві. Натомість, матеріали справи містять довідку ДПІ в ід 09.06.2010 року № 1429, в якій Інспекці я повідомляє про відсутність у Боржника станом на 09.06.2010 року заборгованості із сплати по датків, зборів (обов'язкових п латежів)(а.с. 85).

Крім цього, слід зазначити, що заявником апеляційної ска рги не викладено обґрунтуван ь, з посиланням на відповідні норми законодавства, яким чи ном прийнята у даній справі о скаржувана постанова про виз нання банкрутом порушує її п рава і охоронювані законом і нтереси, враховуючи, що у наст упному ДПІ не позбавлена пра ва звернутись із кредиторськ ими вимогами до Боржника у по рядку, встановленому Законом про банкрутство.

Отже, враховуючи викладен і обставини та аналіз норм за конодавства - щодо порядку в изначення та визнання кредит ором у справі про банкрутств о, передбаченого ст.ст. 1, 14, 15, а та кож ст. 51 Закону про банкрутст во, касаційна інстанція дійш ла висновку, що Інспекція н а момент прийняття оскаржува ної постанови суду першої ін станції (ст. 91 ГПК України) н е набула статусу кредитора Б оржника, у зв'язку з чим вона, в ідповідно, не була стороною у справі про банкрутство Борж ника, а оскаржувана нею поста нова про визнання Товариства банкрутом не стосується її п рав та обов'язків, а тому Інспе кція не має права апеляційно го оскарження прийнятої у сп раві постанови про визнання банкрутом саме відповідно до положень ст. 91 ГПК України (в редакції, що діяла станом на момент прийняття цієї поста нови).

Згідно п. 1 частини першої ст . 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у с праві, якщо спір не підлягає в ирішенню в господарських суд ах України.

Враховуючи наведене та ви ходячи із системного аналізу норм ГПК України, колегія суд дів вважає, що спір згідно под аної Інспекцією апеляційної скарги на постанову господа рського суду м. Києва від 20.07.2010 р оку не підлягав вирішенню в г осподарському суді в порядку апеляційного провадження.

За таких обставин, суд ка саційної інстанції зазначає , що здійснивши апеляційне пр овадження та розглянувши по суті апеляційну скаргу ДПІ н а постанову господарського с уду м. Києва від 20.07.2010 року, суд ап еляційної інстанції припуст ився порушень, зокрема, вимог ст. 91 ГПК України, у зв'язку з чи м оскаржувана постанова апел яційної інстанції підлягає с касуванню, як незаконна, а апе ляційне провадження за скарг ою Інспекції на згадану пост анову господарського суду м. Києва підлягає припиненню. Д ійшовши вказаного висновку, касаційні вимоги про скасува ння постанови суду першої ін станції задоволенню не підля гають, так як вказані наслідк и наступають самостійно, у зв 'язку зі скасуванням постано ви суду апеляційної інстанці ї від 06.10.2010 року.

З урахуванням викладеног о та керуючись нормами ст.ст. 1 , 14, 15, 51 Закону України “Про відн овлення платоспроможності б оржника або визнання його ба нкрутом” та п. 1 ст. 80, ст.ст. 91, 1115, 1117, 1 119 - 11111 Господарського процесу ального кодексу України, Вищ ий господарський суд України , -

ПОСТАНОВИВ:

1. Касаційну скаргу Державної податкової інспек ції у Голосіївському районі м. Києва задовольнити частко во.

2. Постанову Київськог о апеляційного господарсько го суду від 06.10.2010 р. у справі № 44/416-б скасувати.

3. Прийняти нове рішенн я (ухвалу): "Припинити апеляцій не провадження за апеляційно ю скаргою Державної податков ої інспекції у Голосіївськом у районі м. Києва на постанову господарського суду м. Києва від 20.07.2010 р. у справі № 44/416-б."

Головуючий Б.М. Поляков

Судді В.М. Коваленко

А.О. Заріцька

Постанову виготовлено та підписано 09.12.2010 року.