Рішення від 23.06.2025 по справі 610/4356/24

Справа № 610/4356/24

провадження № 2/610/436/2025

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23.06.2025 Балаклійський районний суд Харківської області в складі:

головуючого - судді Тімонової В.М.,

за участю секретаря Черепахи А.А.,

представника позивача Гаврилюк О.В. (в режимі відеоконференції),

відповідача ОСОБА_1 (в режимі відеоконференції),

розглянувши у відкритому судовому засіданні в порядку загального позовного провадження в м. Балаклія Харківської області цивільну справу № 610/4356/24 (пр. № 2/610/436/2025) за позовом Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав, -

ВСТАНОВИВ:

25.11.2024 до Балаклійського районного суду Харківської області надійшла позовна заява Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, у якій просять позбавити ОСОБА_2 батьківських прав по відношенню до малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

В обґрунтування позовних вимог представник позивача зазначив, що малолітня дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , перебуває на обліку Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, як дитина, що опинилась у складних життєвих обставинах з 22 лютого 2021 року. Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24 жовтня 2023 року малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , було відібрано без позбавлення батьківських прав у ОСОБА_1 та стягнуто аліменти на утримання дитини. Рішенням № 25 від 19 січня 2024 року виконавчого комітету Донецької селищної ради дитині надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування та влаштовано з 28 лютого 2024 року до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3 .

ОСОБА_1 за час перебування дитини у дитячому будинку не цікавилася життям та станом здоров`я доньки, розвитком і навчанням, не виявляла інтересу до її внутрішнього світу, не створювала сприятливих умов для проживання, розвитку, не бере участі у вихованні, утриманні.

Враховуючи, що відповідач тривалий час ухиляється від виконання батьківських обов`язків, не створює доньці належних умов для проживання, виховання та розвитку, не забезпечує повноцінним харчуванням та доглядом, не піклується про її внутрішній світ та підготовку до самостійного життя, з метою соціального захисту малолітньої дитини, позивач звернувся до суду із зазначеним позовом.

Ухвалою судді Балаклійського районного суду Харківської області від 02.12.2024 відкрито провадження у цій справі та призначено підготовче засідання.

Ухвалою Балаклійського районного суду Харківської області від 29.01.2025 закрито підготовче провадження у справі та призначено справу до судового розгляду.

У судовому засіданні представник позивача позов підтримала з наведених у ньому підстав та наполягала на його задоволенні.

Відповідачка у судовому засіданні позов не визнала, просили відмовити у задоволенні позову за необгрунтованістю. Зазначила, що після прийняття рішень судів служба у справах дітей не роз`яснила їй порядок повернення дитини. Вона кожен день спілкується з донькою по телефону. Останній раз її бачила, коли вона була в інтернаті с. Шевелівка у 2022 році. На теперішній час вона хворіє, тривалий час перебуває на лікуванні, у зв`язку із чим не має можливості утримувати доньку.

Заслухавши представника позивача, відповідачку, дослідивши надані докази, суд дійшов висновку про задоволення позову за наступних підстав.

Судом встановлено, що відповідачка ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , є матір`ю ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , що підтверджується копією свідоцтва про народження, серії НОМЕР_1 від 09.02.2012 (а.с. 8).

Згідно витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження із зазначенням відомостей про батька відповідно до частини першої статті 135 Сімейного кодексу України від 06.12.2019, відомості про батька ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , зазначено за вказівкою матері (а.с. 9).

Відповідно до наказу № 55-СЖО від 26.02.2021 служби у справах дітей Донецької селищної ради, дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік дітей, які перебувають у складних життєвих обставинах , у зв`язку з ухиленням батьків від виконання батьківських обов`язків (а.с. 14).

Рішенням Балаклійського районного суду Харківської області від 01.11.2021 у задоволенні позову Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав відмовлено (а.с. 54).

Заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 24.10.2023 позов Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про відібрання малолітньої дитини та стягнення аліментів задоволено повністю; відібрано у ОСОБА_1 малолітню дитину ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , без позбавлення батьківських прав; стягнуто з ОСОБА_1 на користь законного представника дитини аліменти на утримання малолітньої дитини - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , у твердій грошовій сумі у розмірі 1255,00 грн., але не менш ніж 50% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, починаючи з 12 листопада 2021 року та до досягнення дитиною повноліття (а.с. 15-20).

Відповідно до ч. 4 ст.82 ЦПК України, обставини, встановлені рішенням суду у господарській, цивільній або адміністративній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді іншої справи, у якій беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини, якщо інше не встановлено законом.

Відповідно до наказу № 07/01-05/ПБП від 15.01.2021 служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, дитина ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , взята на облік дитини позбавленої батьківського піклування, яка тимчасово перебуває в КЗ «Харківський обласний центр соціальної підтримки дітей та сімей «Гармонія» Харківської обласної ради» (а.с. 21).

Рішенням виконавчого комітету Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області № 25 від 19.01.2024, малолітній ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , надано статус дитини, позбавленої батьківського піклування (а.с. 22).

Розпорядженням Богодухівської районної державної адміністрації Харківської області від 28.02.2024 № 15, малолітню дитину - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , з 28.02.2024 влаштовано до дитячого будинку сімейного типу ОСОБА_3 на виховання та спільне проживання дитини (а.с. 23-25).

Відповідно до довідки-характеристики Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області від 08.10.2024, за час проживання в селищі Донець Ізюмського району Харківської області ОСОБА_1 зарекомендувала себе з негативного боку: не працює, зловживає спиртними напоями, ухиляється від виконання батьківських обов`язків (а.с. 26).

З повідомлення центру надання соціальних послуг Донецької селищної ради від 25.09.2024 убачається, що 22.10.2021 до Центру надання соціальних послуг Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області надійшло повідомлення від спеціалістів Служби у справах дітей Донецької селищної ради про родину ОСОБА_1 як про таку, що перебуває в складних життєвих обставинах, а саме: мати не виконувала батьківські обов`язки, матеріальні труднощі, антисанітарні умови проживання, мати зловживала алкоголем. Фахівцем та завідувачкою відділення соціальної роботи було здійснено акт оцінки потреб сім`ї/особи у соціальних послугах, згідно якого було прийнято рішення про надання послуги соціального супроводу сімей/осіб, яка перебуває в складних життєвих обставинах. Відповідно до наказу Центру надання соціальних послуг № 86 від 27.10.2021 родину ОСОБА_1 було взято на облік і розроблено план соціального супроводу відповідно до Держстандарту. Згідно плану було здійснено наступні дії: Проведено консультативну роботу спрямовану на надання знань щодо виховання дітей; проведено консультативну бесіду «Планування бюджету та ведення домашнього господарства»; консультативна бесіда «Створення безпечних умов проживання дитини»; Бесіда: Стиль виховання в сім`ї, попередження соціального сирітства»; бесіда «Профілактика здорового способу життя». З початком повномасштабного вторгнення на територію України неодноразово надавалася гуманітарна допомога у вигляді продуктових наборів, засобів особистої гігієни, речей. Під час взаємодії та роботи з гр. ОСОБА_1 вона неодноразово порушувала умови договору надання послуги соціального супроводу, не відповідала на телефонні дзвінки фахівця, під час відвідувань була з ознаками вживання алкоголю. Відповідно до доповідної фахівця із соціальної роботи відповідального за здійснення соціального супроводу Мірошниченко Н.М , ОСОБА_1 було знято з обліку в зв`язку з невиконанням умов договору (а.с. 27).

З висновку комісії з питань захисту прав дитини Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області убачається доцільність позбавлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав відносно малолітньої - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 28.29).

Відповідно до частини третьої статті 51 Конституції України, сім`я, дитинство, материнство і батьківство охороняються державою.

Частина першою статті 8 Закону України «Про охорону дитинства» передбачає, що кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку.

Виховання в сім`ї є першоосновою розвитку особистості дитини. На кожного з батьків покладається однакова відповідальність за виховання, навчання і розвиток дитини. Батьки або особи, які їх замінюють, мають право і зобов`язані виховувати дитину, піклуватися про її здоров`я, фізичний, духовний і моральний розвиток, навчання, створювати належні умови для розвитку її природних здібностей, поважати гідність дитини, готувати її до самостійного життя та праці (частина перша статті 12 Закону України «Про охорону дитинства»).

Частиною сьомою статті 7 СК України передбачено, що дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини від 20 листопада 1989 року, ратифікованою постановою Верховної Ради України від 27 лютого 1991 року № 789-XII (далі - Конвенція про права дитини), іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Відповідно до частин першої, другої статті 3 Конвенції про права дитини права дитини в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється якнайкращому забезпеченню інтересів дитини. Дитині забезпечується такий захист і піклування, які необхідні для її благополуччя, беручи до уваги права й обов`язки її батьків, опікунів чи інших осіб, які відповідають за неї за законом.

Статтею 9 Конвенції про права дитини визначено, що держави-учасниці поважають право дитини, яка розлучається з одним чи обома батьками, підтримувати на регулярній основі особисті відносини і прямі контакти з обома батьками, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

Підстави позбавлення батьківських прав передбачені частиною першою статті 164 СК України.

Зокрема, вказаною нормою визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він: не забрали дитину з пологового будинку або з іншого закладу охорони здоров`я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини, примушують її до жебракування та бродяжництва; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

Пунктом 2 частини першої статті 164 СК України визначено, що мати, батько можуть бути позбавлені судом батьківських прав, якщо вона, він ухиляються від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини.

Тлумачення наведених норм права дозволяє зробити висновок, що ухилення від виконання своїх обов`язків по вихованню дитини може бути підставою для позбавлення батьківських прав лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов`язками.

Статтею 165 СК України визначено, що право на звернення до суду з позовом про позбавлення батьківських прав мають один з батьків, опікун, піклувальник, особа, в сім`ї якої проживає дитина, заклад охорони здоров`я, навчальний або інший дитячий заклад, в якому вона перебуває, орган опіки та піклування, прокурор, а також сама дитина, яка досягла чотирнадцяти років.

Позбавлення батьківських прав є виключною мірою, яка тягне за собою серйозні й остаточні правові наслідки (втрата прав, заснованих на спорідненості) як для батька (матері), так і для дитини (стаття 166 СК України).

Суд може у виняткових випадках при доведеності винної поведінки когось із батьків або їх обох з урахуванням її характеру, особи батька і матері, а також інших конкретних обставин справи відмовити в задоволенні позову про позбавлення батьківських прав, попередивши відповідача про необхідність змінити ставлення до виховання дитини (дітей) і поклавши на органи опіки та піклування контроль за виконанням ним батьківських обов`язків.

Таким чином, позбавлення батьківських прав допускається лише тоді, коли змінити поведінку батьків у кращу сторону неможливо, і лише при наявності вини у діях батьків.

Відповідно до частини першої статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

Європейський суд з прав людини у справі «Хант проти України» від 07 грудня 2006 року (заява № 31111/04) наголошував на тому, що питання сімейних відносин має ґрунтуватися на оцінці особистості заявника та його поведінці. Факт заперечення заявником проти позову про позбавлення його батьківських прав також міг свідчити про його інтерес до дитини (§ 57, § 58).

У частині першій статті 9 Конвенції про права дитини передбачено, що держави-учасниці забезпечують те, щоб дитина не розлучалася з батьками всупереч їх бажанню, за винятком випадків, коли компетентні органи згідно з судовим рішенням визначають відповідно до застосовуваного закону і процедур, що таке розлучення необхідне в якнайкращих інтересах дитини. Таке визначення може бути необхідним у тому чи іншому випадку, наприклад, коли батьки жорстоко поводяться з дитиною або не піклуються про неї, або коли батьки проживають окремо і необхідно прийняти рішення щодо місця проживання дитини.

У справі «Мамчур проти України» (заява № 10383/09) від 16 липня 2015 року Європейський суд з прав людини зауважував, що оцінка загальної пропорційності будь-якого вжитого заходу, що може спричинити розрив сімейних зв`язків, вимагатиме від судів ретельної оцінки низки факторів та залежно від обставин відповідної справи вони можуть відрізнятися. Проте необхідно пам`ятати, що основні інтереси дитини є надзвичайно важливими. При визначенні основних інтересів дитини у кожному конкретному випадку необхідно враховувати дві умови: по-перше, у якнайкращих інтересах дитини буде збереження її зв`язків із сім`єю, крім випадків, коли сім`я виявляється особливо непридатною або явно неблагополучною; по-друге, у якнайкращих інтересах дитини буде забезпечення її розвитку у безпечному, спокійному та стійкому середовищі, що не є неблагополучним (§ 100).

У пунктах 15, 16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року № 3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав» судам роз`яснено, що позбавлення батьківських прав (тобто прав на виховання дитини, захист її інтересів, на відібрання дитини в інших осіб, які незаконно її утримують, та інші), що надані батькам до досягнення дитиною повноліття і ґрунтуються на факті спорідненості з нею, є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, а тому питання про його застосування слід вирішувати лише після повного, всебічного, об`єктивного з`ясування обставин справи, зокрема ставлення батьків до дітей. Ухилення батьків від виконання своїх обов`язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти.

У статті 12 Конвенції про права дитини встановлено, що держави-учасниці забезпечують дитині, здатній сформулювати власні погляди, право вільно висловлювати ці погляди з усіх питань, що стосуються дитини, при чому поглядам дитини приділяється належна увага згідно з її віком і зрілістю. 3 цією метою дитині, зокрема, надається можливість бути заслуханою під час будь-якого судового чи адміністративного розгляду, що стосується дитини, безпосередньо або через представника чи відповідний орган у порядку, передбаченому процесуальними нормами національного законодавства.

Суд зазначає про те, що позбавлення батьківських прав є крайнім заходом впливу на осіб, які не виконують батьківських обов`язків, але з урахуванням попередніх рішень судів, оскільки відповідачці надавався час змінити ставлення до батьківства. Проте відповідачка не змінили свою поведінку по вихованню дитини.

Відповідно до пункту 17 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» судам роз`яснено, що вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен урахувати: стан здоров`я та матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.

Враховуючи вищевказане суд вважає, що відповідачка ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, так як ОСОБА_1 , будучи неодноразово попередженою про необхідність слідкувати за дитиною, забезпечувати їй необхідні умови проживання, знаючи, що за нею здійснюється соціальний супровід, ніяких дій, які б свідчили про її реальне бажання змінити своє ставлення до виконання своїх батьківських обов`язків, не вчинила. Одного її бажання замало, необхідно для цього ще щось робити, чого ОСОБА_1 в достатній мірі не здійснює, виправдовуючи це різними причинами.

Все це свідчить про те, що вона свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов`язків щодо забезпечення необхідних умов життя малолітній доньці, нехтуючи та знецінюючи свої численні обіцянки виправитись, змінити свою поведінку, усунути неналежні умови проживання, що не може свідчити про її реальне бажання це зробити.

Крім того, позбавлення батьківських прав ОСОБА_1 відповідає інтересам малолітньої дитини, так як вона ухиляється від виконання своїх обов`язків по вихованню доньки, тривалий час не піклується про її фізичний і духовний розвиток, її навчання, підготовку до самостійного життя, не забезпечує необхідного харчування, медичного догляду, лікуванню, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання, своєю негативною поведінкою показує поганий приклад і створює небезпеку для її життя та здоров`я.

Такого правового висновку дійшов і Верховний Суд у Постанові від 26.01.2022 по справі № 203/3505/19 (пр. № 61-14351св21).

Питання щодо розподілу судових витрат вирішується відповідно до положень ст. 141 ЦПК України.

Враховуючи вищенаведене та керуючись ст.ст. 81, 89, 141, 263-265 ЦПК України, суд -

ВИРІШИВ:

Позов Служби у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області до ОСОБА_1 про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , батьківських прав стосовно малолітньої доньки ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір у сумі 3028,00 грн.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення може бути оскаржене до Харківського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до суду апеляційної інстанції протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Позивач: Служба у справах дітей Донецької селищної ради Ізюмського району Харківської області, місце знаходження: 64250, смт Донець Ізюмського району Харківської області, вул. Центральна, 40.

Відповідач: ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , рнокпп НОМЕР_2 .

Повний текст рішення складено 01 липня 2025 року.

Суддя В. М. Тімонова