Рішення від 25.06.2025 по справі 368/645/25

Справа № 368/645/25

2-о/368/41/25

Рішення

Іменем України

"25" червня 2025 р. Кагарлицький районний суд Київської області

у складі: головуючого - судді Шевченко І.І.

присяжних Поліщук Л.В. та Салія В.П.

за участі секретаря Назаренко А.І.

заявника ОСОБА_1

заінтересована особа ОСОБА_2

представників заінтересованої особи Прохоренко Л.М.

розглянувши у закритому судовому засіданні в залі суду м. Кагарлик цивільну справу за заявою ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кагарлицька міська рада як орган опіки та піклування, Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про усиновлення дитини, -

в с т а н о в и в:

заявник просить суд прийняти рішення, яким оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем та батьком громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , внести зміни до актового запису № 464 від 09.09.2008 р., що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, про народження громадянки України ОСОБА_4 . ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінивши по-батькові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 , обґрунтовуючи заяву наступним.

08.10.2017 року ОСОБА_1 та ОСОБА_2 уклали шлюб, що був зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції Київської області.

На час укладання шлюбу дружина заявника - ОСОБА_2 мала доньку - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Батько ОСОБА_7 - ОСОБА_3 був позбавлений батьківських прав згідно з рішенням Фастівського районного суду Київської області від 16.12.2019 року у справі № 381/3274/19.

З 2017 року та по даний час заявник, ОСОБА_2 та неповнолітня ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , мають тісні сімейні відносини.

Заявник дбає про ОСОБА_8 як про власну дитину та бажає офіційно її усиновити, як і сама дитина, у зв`язку з чим виникла необхідність звернутися до суду з даним питанням.

Стосунки у сім`ї дружні, сімейні, характеризуються взаємодопомогою та підтримкою, а також спільним дозвіллям.

Право на усиновлення передбачене Сімейним кодексом України.

Згідно ч. 1 ст. 211 Сімейного кодексу України усиновлювачем дитини може бути повнолітня дієздатна особа.

Згідно ч. 1 ст. 211 Сімейного кодексу України усиновлювачем може бути особа, що стариш за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років.

Враховуючи те, що заявник є повнолітнім, дієздатним, більш ніж на 15 років старшими за дитину, яку він бажає усиновити, то відповідно до вищезазначених норм Сімейного кодексу України. Заявник можуть бути усиновителем неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 1 ст. 224 Сімейного кодексу України суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, враховує обставини, що мають істотне значення, зокрема:

?стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини;

?мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину;

?мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення;

?взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною;

?особу дитини та стан її здоров`я;

?ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Згідно з висновком про стан здоров`я від 28.03.2025 року. Заявник є здоровим, а тому об`єктивно спроможний виконувати батьківські обов`язки щодо дитини.

Згідно з Витягом з інформаційно-облікової системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» Заявник до кримінальної відповідальності не притягуються, незнятої чи непогашеної судимості не має та в розшуку не перебуває.

Згідно з актом обстеження умов проживання від 16.04.2025 року, житловий будинок за адресою АДРЕСА_1 , де мешкає заявник із сім`єю, має достатню житлову площу та складається із чотирьох кімнат, має газове опалення, водопостачання, умови проживання відповідають санітарним нормам. У будинку передбачено окрему кімнату для дитини, яка облаштована усім необхідним для здорового зростання, навчання та розвитку.

Мати дитини - ОСОБА_2 не заперечує проти усиновлення заявником своєї доньки ОСОБА_8 та дає свою повну і безумовну згоду на усиновлення, що підтверджується заявою про згоду матері на усиновлення дитини, посвідченою приватним нотаріусом Обухівського районного нотаріального округу Київської області Руденком А.В.. 18.06.2024 року за реєстровим №358.

Сама ж ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , також не заперечує проти її усиновлення заявником та дає свою згоду на усиновлення, що підтверджується Актом обстеження умов проживання від 16.04.2025 року.

Можливість усиновлення заявником неповнолітньої ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 підтверджується також висновком виконавчого комітету Обухівської міської ради Київської області про доцільність усиновлення одним із подружжя дитини другого з подружжя та відповідність його інтересам дитини від 22.04.2025 року №921/04-24.

Що стосується мотивів усиновлення неповнолітньої ОСОБА_7 , то заявник бажає усиновити дитину з метою офіційного визнання державою того, що вони є сім`я. Заявник надає дитині батьківську турботу та піклування, виховує та утримує ОСОБА_8 як рідний батько та бажає бути записаний як батько дитини.

Таким чином, є всі підстави та передбачені законодавством необхідні умови для усиновлення заявником ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно ч. 1 ст. 223 Сімейного кодексу України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення.

Заінтересована особа: ОСОБА_2 вважає, що заява ОСОБА_1 підлягає до задоволення, оскільки її теперішній чоловік давно опікується її дитиною, яка його вважає батьком.

Заінтересована особа: ОСОБА_3 в судове засідання не з`явився, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у його відсутність. Вимоги заяву визнає та не заперечує проти їх задоволення.

Представник органу опіки та піклування Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області Прохоренко Л.М. в судовому засіданні пояснила, що вони проводили перевірку даної сім`ї, вислухавши думку дитини з приводу її усиновлення ОСОБА_1 та прийшли до наступного, виклавши у висновку, про доцільність усиновлення заявником ОСОБА_4 , оскільки саме дане питання піднімала неповнолітня дитина ОСОБА_2 .

Представник заінтересованої особи в особі - Кагарлицького відділу державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління Міністерства юстиції (м. Київ) в судове засідання не з`явилася, подавши до суду заяву, в якій просить розгляд справи проводити у відсутність представника відділу.

Представник заінтересованої особи в особі Міністерства оборони України в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить довідка про отримання судової повістки. Заяв та клопотань не надходило.

Представник заінтересованої особи в особі військової частини НОМЕР_2 в судове засідання не з`явився, будучи належним чином повідомлений про час та місце судового розгляду, про що свідчить довідка про отримання судової повістки. Заяв та клопотань не надходило.

Вислухавши учасників процесу, думку неповнолітньої дитини, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок наявних у справі доказів у їх сукупності, суд дійшов наступного.

Так, частиною першою статті 15 ЦК України визначено право кожної особи на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання.

За частиною першою статті 16 ЦК України, частиною першою статті 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому законом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Із матеріалів справи вбачається, що між заявником ОСОБА_1 та ОСОБА_2 08 жовтня 2011 року зареєстровано шлюб у Відділі державної реєстрації актів цивільного стану Кагарлицького районного управління юстиції у Київській області, актовий запис № 134.

Згідно паспорту НОМЕР_3 виданого на ОСОБА_1 , який ІНФОРМАЦІЯ_1 , та місце реєстрації зазначено: АДРЕСА_1 .

Згідно свідоцтва про народження серії НОМЕР_4 , виданого повторно 05.05.2020 року Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, ОСОБА_4 народилася ІНФОРМАЦІЯ_3 . Батьками ОСОБА_4 є: мати - ОСОБА_2 , батько - ОСОБА_3 .

Згідно паспорту НОМЕР_5 виданого на ОСОБА_4 , яка ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно витягу з реєстру територіальної громади ОСОБА_4 зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 .

Рішенням Фастівського міськрайонного суду Київської області від 16.12.2019 року було позбавлено ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 , батьківських прав щодо його малолітньої дитини ОСОБА_10 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Згідно висновку про стан здоров`я від 28.03.2025р. ОСОБА_1 не має медичних протипоказань щодо усиновлення дитини, придатний для всиновлення.

Згідно висновку про стан здоров`я, фізичний і розумовий розвиток дитини від 28.03.2025 ОСОБА_4 є здорова.

Згідно витягу з інформаційно-аналітичної системи «Облік відомостей про притягнення особи до кримінальної відповідальності та наявності судимості» виданого про те, що громадянин України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 відомостей про притягнення до кримінальної відповідальності відсутні, відомості про наявність незнятої чи непогашеної судимості відсутні, відомості про розшук відсутні.

Згідно акту обстеження умов проживання від 16.04.2025 р. було встановлено, що є всі умови для проживання та проведена розмова з ОСОБА_4, яка ОСОБА_2 , дає свою згоду на усиновлення її чоловіком громадянином України, ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_5 , її дитини громадянки України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , при чому вона не має будь-яких заперечень щодо присвоєння її дитині іншого відмінного від актуального на сьогоднішній день - по-батькові усиновлювача, і дає на це також цією ж заявою свою згоду. Суть згоди на усиновлення, умови та наслідки її надання, право на відкликання згоди, передбачені статтями 217, 232 Сімейного кодексу України, їй нотаріусом роз`яснені. Нотаріусом також роз`яснено, що угода про надання усиновлювачу плати за згоду на усиновлення дітей є нікчемною і може бути підставою для кримінальної відповідальності за статтями 149,169 Кримінального кодексу України. З правовими наслідками усиновлення ознайомлений(на). Зміст частини 2 статті 217 Сімейного кодексу України, а саме: згода батьків на усиновлення дитини має бути безумовною; угода про надання усиновлювачем плати за згоду па усиновлення дитини батьками, опікунами чи іншими особами, з якими вона проживає, є нікчемною, їй роз`яснено. Зміст частини 6 ст. 217 Сімейного кодексу України, а саме: мати, батько дитини мають право відкликати свою згоду на усиновлення до набрання чинності рішенням суду про усиновлення, їй роз`яснено. Зміст ст. 220 Сімейного Кодексу України їй роз`яснено.

Заявою, завіреною нотаріально, він, ОСОБА_1 , цією заявою стверджує про своє бажання усиновити дитину його дружини, громадянки України ОСОБА_2 , а саме громадянку України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , та надає цією ж заявою свою згоду на це усиновлення. За бажанням громадянки України: ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , не заперечує щодо присвоєння їй його імені по батькові, і дає на це також цією ж заявою свою згоду. Суть згоди на усиновлення, умови та наслідки її надання, право на відкликання згоди батьків на усиновлення їх дітей, передбачені статтями 217, 232 Сімейного кодексу України, йому нотаріусом роз`яснені. Нотаріусом також роз`яснено, що угода про надання мені, як усиновлювачу, плати за згоду на усиновлення дітей є нікчемною і може бути підставою для кримінальної відповідальності за статтями 149, 169 Кримінального кодексу України.

Висновком Кагарлицької міської ради Обухівського району Київської області про доцільність усиновлення та відповідність його інтересам дитини вважає із забезпечення найкращих інтересів дитини, тоді як при усиновленні такий найвищий інтерес полягає в тому, аби дитина жила в сім`ї в оточенні матері та батька, які забезпечать їй атмосферу любові та розуміння та вивчивши матеріали даної справи наданої до Відділу (Служби) у справах дітей та сім`ї, Кагарлицька міська рада як орган опіки та піклування вважає доцільним громадянину ОСОБА_1 бути усиновителем дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , що повністю відповідає інтересам дитини.

Так, відповідно положень ст. 3 СК України сім`я є первинним та основним осередком суспільства. Сім`ю складають особи, які спільно проживають, пов`язані спільним побутом, мають взаємні права та обов`язки. Сім`я створюється на підставі шлюбу, кровного споріднення, усиновлення, а також на інших підставах, не заборонених законом і таких, що не суперечать моральним засадам суспільства.

Згідно з п. 3 ст. 4 СК Україникожна особа має право на проживання в сім`ї.

Статтями 3, 4, 5, 7 СК України передбачено, що кожна особа має право на проживання в сім`ї. Сім`я створюється, в тому числі, і на підставі усиновлення. Держава створює пріоритет сімейного виховання дитини. Дитина має бути забезпечена можливістю здійснення її прав, установлених Конституцією України, Конвенцією про права дитини, іншими міжнародними договорами України, згода на обов`язковість яких надана Верховною радою України.

Як передбачено ст.3 Конвенції про права дитини від 20 листопада 1989 року, яка ратифікована постановою Верховної Ради від 27 лютого 1991 року, в усіх діях щодо дітей, незалежно від того, здійснюються вони державними чи приватними установами, що займаються питаннями соціального забезпечення, судами, адміністративними чи законодавчими органами, першочергова увага приділяється як найкращому забезпеченню інтересів дитини.

Згідно зі ст.6 Конвенції про права дитини, держави-учасниці забезпечують у максимально можливій мірі виживання і здоровий розвиток дитини.

Відповідно до ст. 18 вказаної Конвенції, держави-учасниці докладають всіх можливих зусиль до того, щоб забезпечити визнання принципу загальної та однакової відповідальності обох батьків за виховання і розвиток дитини. Батьки або у відповідних випадках законні опікуни несуть основну відповідальність за виховання і розвиток дитини. Найкращі інтереси дитини є предметом їх основного піклування. 3 метою гарантування і сприяння здійсненню прав, викладених у цій Конвенції, Держави-учасниці надають батькам і законним опікунам належну допомогу у виконанні ними своїх обов`язків по вихованню дітей та забезпечують розвиток мережі дитячих установ.

Згідно зі ст. 207 СК України усиновленням є прийняття усиновлювачем у свою сім`ю особи на правах дочки чи сина, що здійснене на підставі рішення суду, крім випадку, передбаченого статтею 282 цього Кодексу. Усиновлення дитини провадиться у її найвищих інтересах для забезпечення стабільних та гармонійних умов її життя.

Усиновлювачем може бути дієздатна особа віком не молодша двадцяти одного року, за винятком, коли усиновлювач є родичем дитини. Усиновлювачем може бути особа, що старша за дитину, яку вона бажає усиновити, не менш як на п`ятнадцять років. (ч.ч. 1, 2 ст. 211 СК України).

Статтею 218 СК України передбачено, що для усиновлення дитини потрібна її згода, якщо вона досягла такого віку та рівня розвитку, що може її висловити. Згода дитини на її усиновлення дається у формі, яка відповідає її вікові та стану здоров`я. Дитина має бути проінформована про правові наслідки усиновлення. Усиновлення провадиться без згоди дитини, якщо вона у зв`язку з віком або станом здоров`я не усвідомлює факту усиновлення. Згода дитини на усиновлення не потрібна, якщо вона проживає в сім`ї усиновлювачів і вважає їх своїми батьками.

Відповідно до роз`яснень, які містяться у пункті 6 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 року №3 «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав», вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч. 1 - 3 ст. 218 СК України щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Відповідно до ч.1 ст. 220 СК Українина усиновлення дитини одним із подружжя потрібна письмова згода другого з подружжя, засвідчена нотаріально.

Згідно зі ст. 8 Європейської конвенції про усиновлення дітей (ETS N58), прийнятої 24 квітня 1967 року в Страсбурзі, і яка, відповідно до ст.9 Конституції України, є складовою частиною національного законодавства України, компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише тоді, коли впевниться, що воно здійснюється в інтересах дитини. Кожного разу компетентний орган звертає особливу увагу на те, щоб це усиновлення забезпечило дитині стабільні та гармонійні домашні умови.

У відповідності до ст. 223 СК України особа, яка бажає усиновити дитину, подає до суду заяву про усиновлення. Подання такої заяви через представника не допускається. Заява про усиновлення може бути відкликана до набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Статтею 225 СК України передбачено, що усиновлення вважається здійсненим у день набрання чинності рішенням суду про усиновлення.

Відповідно до ст. 232 СК Україниз моменту здійснення усиновлення припиняються особисті та майнові права і обов`язки між батьками та особою, яка усиновлена, а також між нею та іншими її родичами за походженням. З моменту усиновлення виникають взаємні особисті немайнові та майнові права і обов`язки між особою, яка усиновлена (а в майбутньому - між її дітьми, внуками), та усиновлювачем і його родичами за походженням. Усиновлення надає усиновлювачеві права і накладає на нього обов`язки щодо дитини, яку він усиновив, у такому ж обсязі, який мають батьки щодо дитини. Усиновлення надає особі, яку усиновлено, права і накладає на неї обов`язки щодо усиновлювача у такому ж обсязі, який має дитина щодо своїх батьків.

Частиною 1 статті 229 СК України передбачено, що особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертоюстатті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Згідно з ч.ч. 2, 3, 4 ст. 231 СК України, якщо усиновлювач записується батьком дитини, відповідно змінюється по батькові дитини. Якщо усиновлюється повнолітня особа, її прізвище, ім`я та по батькові можуть бути змінені у зв`язку з усиновленням за заявою усиновлювача та усиновленої особи. Про зміни, передбачені у цій статті, суд зазначає у рішенні про усиновлення.

Відповідно до ст. 234 СК України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Статтею 224 СК України визначено обставин, що мають істотне значення для справи, які враховує суд, постановляючи рішення про усиновлення дитини, зокрема: 1) стан здоров`я та матеріальне становище особи, яка бажає усиновити дитину, її сімейний стан та умови проживання, ставлення до виховання дитини; 2) мотиви, на підставі яких особа бажає усиновити дитину; 3) мотиви того, чому другий із подружжя не бажає бути усиновлювачем, якщо лише один із подружжя подав заяву про усиновлення; 4) взаємовідповідність особи, яка бажає усиновити дитину, та дитини, а також те, як довго ця особа опікується вже дитиною; 5) особу дитини та стан її здоров`я; 6) ставлення дитини до особи, яка бажає її усиновити.

Вказаною нормою також передбачено, що при дотриманні всіх умов, встановлених цим Кодексом, здатності особи, яка бажає усиновити дитину, забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя дитини суд постановляє рішення, яким оголошує цю особу усиновлювачем дитини.

Відповідно до частини другої статті 311 ЦПК України, до заяви про усиновлення дитини за наявності мають бути додані такі документи: копія свідоцтва про шлюб, а також письмова згода на це другого з подружжя, засвідчена нотаріально, - при усиновленні дитини одним із подружжя; медичний висновок про стан здоров`я заявника; довідка з місця роботи із зазначенням заробітної плати або копія декларації про доходи; документ, що підтверджує право власності або користування жилим приміщенням; інші документи, визначені законом.

У статті 4 Європейської конвенції про усиновлення дітей, проголошено, що компетентний орган не приймає рішення про усиновлення, якщо не є переконаним, що усиновлення відповідатиме найвищим інтересам дитини.

У кожному випадку компетентний орган приділяє особливу увагу важливості того, що усиновлення забезпечує дитину стабільними та гармонійними домашніми умовами.

Згідно з частинами першою - третьою статтею 10 цієї Конвенції Компетентний орган приймає рішення про усиновлення лише після належного попереднього встановлення обставин стосовно усиновлювача, дитини та її сім`ї. Під час такого встановлення обставин і після цього дані можуть збиратися, оброблятися й розповсюджуватися лише відповідно до правил, які стосуються професійної конфіденційності й захисту персональних даних.

Установлення обставин в належному обсязі в кожній справі стосується настільки, наскільки це є можливим, та inter alia, таких питань:

a) особистості, стану здоров`я та соціального середовища усиновлювача, подробиць про його домівку та умови проживання, його здатності виховувати дитину;

b) причин, з яких усиновлювач бажає усиновити дитину;

c) причини, через які інший з подружжя або зареєстрованих партнерів не приєднується до заяви, коли лише один з подружжя або зареєстрованих партнерів звертається із заявою про усиновлення;

d) взаємної сумісності дитини й усиновлювача, а також тривалості часу, протягом якого дитина перебувала під його опікою;

e) особистості, стану здоров`я й соціального середовища дитини, а також з урахуванням встановлених законом обмежень її сімейного походження та її цивільного стану;

f) етнічного, релігійного та культурного походження усиновлювача й дитини.

Таке встановлення обставин повинно бути доручено особі чи установі, які визначено із цією метою законом або компетентним органом. Воно повинно здійснюватися настільки, наскільки це є практично можливим, соціальними працівниками, які мають кваліфікацію в цій сфері завдяки своїй професійній підготовці та власному досвіду.

Пленумом Верховного Суду України в абз. першому п. 6 своєї постанови від 30.03.2007 №3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав" (із змінами, внесеними згідно з постановою Верховного Суду України №20 (v0020700-08 від 19.12.2008). Так, вирішуючи заяву по суті, суд зобов`язаний перевірити наявність передбачених законом підстав для усиновлення, зокрема: чи дали батьки дитини згоду на це (якщо вона необхідна); чи може заявник бути усиновлювачем; чи є дитина відповідно до законодавства суб`єктом усиновлення і чи виконано вимоги ч.ч. 1-3 ст. 218 СК України (2974-14) щодо наявності згоди дитини; чи відповідають висновок органу опіки та піклування і дозвіл на усиновлення уповноваженого органу виконавчої влади необхідним вимогам.

Згідно з положеннями статей 12, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною першою статті 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Опитана в судовому засіданні дитина ОСОБА_4 пояснила, що рішення про усиновлення її ОСОБА_11 було особисто її, оскільки саме його вона називає давно батько, а її біологічний батько був позбавлений батьківських прав щодо неї.

Отже, враховуючи наведені вище вимоги закону та встановлені обставини справи, які свідчать про те, що заявник ОСОБА_1 має бажання усиновити ОСОБА_4 , суд з урахуванням норм СК України, та з метою надання ОСОБА_4 батьківської любові та домашнього затишку, бажає і має можливість займатися їх вихованням, здатний забезпечити стабільні та гармонійні умови для життя, є дієздатним, має добрий стан здоров`я, здатний створити для дитини належний матеріально-побутовий рівень проживання, може бути усиновлювачем та повністю прийняв на себе обов`язки по вихованню, піклуванню за ОСОБА_4 , створив усі необхідні умови для нормального фізичного, духовного і морального її розвитку, а тому, суд приходить до висновку про наявність правових підстав для задоволення заяви ОСОБА_1 про усиновлення дитини.

У відповідності з частиною 1 статті 229 СК України особа, яка подала заяву про усиновлення, може виявити бажання бути записаною у Книзі реєстрації народжень матір`ю, батьком дитини або повнолітньої особи. Якщо усиновлюється дитина, яка досягла семи років, то для запису усиновлювача матір`ю, батьком потрібна згода дитини, крім випадку, передбаченого частиною четвертою статті 218 цього Кодексу. Суд задовольняє таку заяву усиновлювача у рішенні про усиновлення, якщо це відповідає інтересам дитини.

Відповідно до статті 234 CK України на підставі рішення суду орган державної реєстрації актів цивільного стану вносить відповідні зміни до актового запису про народження, складеного органами державної реєстрації актів цивільного стану України, та видає нове свідоцтво про народження. Свідоцтво про народження, що було видане раніше, анулюється.

Відповідно до підпункту 20 пункту 1 Розділу III Правил державної реєстрації актів громадянського стану в Україні, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 18 жовтня 2000 року № 52/5, при вирішенні судом спорів про визнання батьківства, материнства, оспорювання батьківства чи материнства, встановлення фактів батьківства та материнства зміни до актових записів про народження вносяться відповідно до законодавства, яке регулює порядок внесення змін до актових записів цивільного стану. Згідно з пунктом 2.13.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року №96/5, підставою для внесення змін в актовий запис цивільного стану є рішення суду про визнання батьківства (материнства), усиновлення (удочеріння), про скасування раніше винесеного рішення суду про визнання батьківства, виключення відомостей про батька (матір) дитини з актового запису про народження, скасування або визнання усиновлення (удочеріння) недійсним, про визнання шлюбу недійсним, установлення неправильності в актовому записі цивільного стану та інші, у яких зазначено про внесення конкретних змін в актові записи цивільного стану.

Суд також вважає за необхідне, у відповідності до ст. ст. 229, 231 СК України, задовольнити уточнену заяву заявника.

На підставі викладеного і керуючись СК України, ЦК України, ЦПК України суд, -

в и р і ш и в:

Заяву ОСОБА_1 , заінтересовані особи: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , Кагарлицька міська рада як орган опіки та піклування, Кагарлицький відділ державної реєстрації актів цивільного стану в Обухівському районі Київської області Центрального міжрегіонального управління юстиції (м. Київ), Міністерство оборони України, Військова частина НОМЕР_1 про усиновлення дитини - задовольнити.

Оголосити громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , усиновлювачем та батьком громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 .

Внести зміни до актового запису № 464 від 09.09.2008 р., що зареєстрований Відділом державної реєстрації актів цивільного стану Фастівського міськрайонного управління юстиції Київської області, про народження громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , зазначивши батьком громадянки України ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , громадянина України ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , та змінивши по-батькові ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 з « ОСОБА_5 » на « ОСОБА_6 ».

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Київського апеляційного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Учасник справи, якому повне рішення не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин.

Повне рішення суду складено 01.07.2025 р.

Суддя І.І. Шевченко

Присяжні Л.В. Поліщук

В.П. Салій