Постанова від 25.06.2025 по справі 902/1572/23

ПІВНІЧНО-ЗАХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

33601 , м. Рівне, вул. Яворницького, 59

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

25 червня 2025 року Справа № 902/1572/23(902/1359/24)

Північно-західний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Розізнана І.В., суддя Миханюк М.В. , суддя Павлюк І.Ю.

секретар судового засідання Дика А.І.

за участю представників сторін:

ТОВ "Тандем Інвестбуд" - Іванов В.І.

АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" - Горобець Р.В.

ТОВ "Рауль Груп" - Бовкун В.І.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025, повний текст судового рішення складено 08.04.2025 у справі №902/1572/23(902/1359/24) (суддя Тісецький С.С.)

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рауль Груп"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Тандем Інвестбуд"

до: ОСОБА_1

третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача - Акціонерне товариство "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус"

про визнання недійсними іпотечних договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права іпотеки

в межах справи №902/1572/23

за заявою: Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент Актив"

до: Товариства з обмеженою відповідальністю "Рауль Груп"

про банкрутство

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Рауль Груп" до ТОВ "Тандем Інвестбуд", ОСОБА_1 про визнання недійсними іпотечних договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права іпотеки у справі №902/1572/23(902/1359/24), в межах справи №902/1572/23 про банкрутство ТОВ "Рауль Груп".

Не погоджуючись з оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" 28.04.2025 надійшла апеляційна скарга від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 у справі №902/1572/23(902/1359/24). Із підстав висвітлених у апеляційній скарзі третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача просить скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове, яким позов задоволити.

Листом суду апеляційної інстанції №902/1572/23(902/1359/24)/2324/25 витребувано матеріали справи у місцевого господарського суду. 13.05.2025 від Господарського суду Вінницької області до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №902/1572/23(902/1359/24).

Ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 19.05.2025 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 у справі №902/1572/23(902/1359/24). Розгляд апеляційної скарги призначено на 20.06.2025 об 10:30 год. у приміщенні Північно-західного апеляційного господарського суду за адресою: 33601, м. Рівне, вул. Яворницького, 59, у залі судових засідань №1 (з врахуванням ухвали від 11.06.25 про виправлення описки).

20.05.25 через підсистему "Електронний Суд" від ОСОБА_1 до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач 2 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги, а оскаржуване судове рішення залишити без змін.

26.05.25 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Тандем Інвестбуд" до суду апеляційної інстанції надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому відповідач 1 просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін.

05.06.25 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Тандем Інвестбуд" до Північно-західного апеляційного господарського суду надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.

06.06.25 ухвалою суду апеляційної інстанції клопотання ТОВ "Тандем Інвестбуд" про проведення судового засідання в режимі відеоконференції задоволено.

06.06.25 від АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний Суд" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.

10.06.25 від ТОВ "Рауль Груп" до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний Суд" надійшло клопотання про проведення судового засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.

Ухвалою суду від 11.06.25 задоволено клопотання представників ТОВ "Тандем Інвестбуд", АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" та ТОВ "Рауль Груп" про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів.

11.06.25 від ТОВ "Рауль Груп" до суду апеляційної інстанції через підсистему "Електронний Суд" надійшов відзив на апеляційну скаргу, у якому позивач просить задоволити апеляційну скаргу та скасувати оскаржуване судове рішення, яким було відмовлено у задоволенні позовної заяви.

20.06.2025 у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явились представники ТОВ "Тандем Інвестбуд" - Іванов В.І., АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" - Горобець Р.В., ТОВ "Рауль Груп" - Бовкун В.І.. Представники учасників справи надали свої пояснення з приводу апеляційної скарги та оскаржуваного судового рішення. Представник Сироти О.В. у судове засідання не з`явився, про дату та час судового засідання належним чином повідомлений.

Із метою повного, всебічного та об`єктивного розгляду апеляційної скарги, всесторонньої перевірки законності і обґрунтованості оскаржуваного судового рішення, керуючись принципами господарського судочинства, закріпленими у ст.ст. 13, 14 ГПК України, ухвалою Північно-західного апеляційного господарського суду від 20.06.25 оголошено перерву в судовому засіданні до 25.06.25 об 14:00 год.

24.06.25 через підсистему "Електронний Суд" від ТОВ "Рауль Груп" до суду апеляційної інстанції надійшли додаткові пояснення, у яких представник позивача зауважує на відсутності майна у боржника, що підтверджується інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта.

25.06.25 у судове засідання в режимі відеоконференцзв`язку за допомогою власних технічних засобів з`явились представники ТОВ "Тандем Інвестбуд" - Іванов В.І., АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" - Горобець Р.В., ТОВ "Рауль Груп" - Бовкун В.І.. Представники учасників справи надали додатково свої пояснення та зауважили на доказах, які наявні в матеріалах справи й потребують дослідженню судом апеляційної інстанції під час ухвалення судового рішення.

Згідно з ст.ст. 269, 270 ГПК України апеляційна інстанція переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Під час дослідження матеріалів справи апеляційним судом встановлено наступне.

18.11.2015 року між ПАТ "Діамантбанк" (правонаступником якого є АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус") та ТОВ "АЛЗО" (з 13.05.2021 змінено назву на ТОВ "Рауль Груп") було укладено Договір кредитної лінії № 127 (надалі - Кредитний договір-1), умови якого змінювалися Додатковими угодами до цього договору №1 від 18.11.2015, №2 від 02.06.2016, №3 від 07.11.2016.

З усіма змінами та доповненнями, банком було надано ТОВ "Рауль Груп" кредит у тимчасове користування у розмірі 950 000,00 грн. для поповнення обігових коштів (в редакції додаткової угоди № 3 від 07.11.2016), зі сплатою процентів 21,25% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення до 20.05.2017 року.

Також, 23.11.2015 року між ПАТ "Діамантбанк" (правонаступником якого є АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус") та ТОВ "АЛЗО" (з 13.05.2021 змінено назву на ТОВ "Рауль Груп") було укладено Договір кредитної лінії № 128 (надалі - Кредитний договір-2), умови якого змінювалися додатковими угодами до цього договору №1 від 23.11.2015, №2 від 02.06.2016, №3 від 07.11.2016.

З усіма змінами та доповненнями, банком було надано ТОВ "Рауль Груп" кредит у тимчасове користування у розмірі 1 950 000,00 грн. для поповнення обігових коштів (в редакції додаткової угоди № 3 від 07.11.2016), зі сплатою процентів 21,25% річних за користування кредитом та кінцевим терміном повернення до 20.05.2017 року.

Банк на виконання умов кредитних договорів видав позичальнику кредитні кошти, в свою чергу позичальник зобов`язання за кредитними договорами не виконав належним чином у зв`язку з чим у боржника утворилась заборгованість.

З метою захисту порушених прав АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" звернувся з позовом до боржника про стягнення заборгованості за кредитним договором.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.11.2021 року по справі № 902/829/21 стягнуто з ТОВ "Рауль Груп" на користь АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" інфляційні втрати та 3% річних від суми простроченої заборгованості за Договором кредитної лінії №127 від 18.11.2015 та Договором кредитної лінії №128 від 23.11.2015 в розмірі 1 663 306, 73 гривень, а також 24 949, 60 гривень - витрат на сплату судового збору.

У подальшому АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" як кредитор позивача, звернувся до Господарського суду Вінницької області із заявою про порушення справи про банкрутство.

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.02.2024 відкрито провадження у справі № 902/1572/23 про банкрутство ТОВ "Рауль Груп".

Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 16.10.2024 у справі № 902/1572/23 визначено перелік та розмір визнаних вимог, що підлягають внесенню арбітражним керуючим (розпорядником майна) Кучаком Ю.Ф. до реєстру вимог кредиторів ТОВ "Рауль Груп", у справі № 902/1572/23 АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє на підставі договору № 20/10-2023-1 про управління активами корпоративного інвестиційного фонду від 20.10.2013 ТОВ "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент Актив" в розмірі: 1 663 306,73 грн - інфляційні витрати та 3 % річних від суми прострочення заборгованості за Договором кредитної лінії № 127 від 18.11.2015 та Договором кредитної лінії № 128 від 23.11.2015 (четверта черга задоволення); 24 949,60 грн - витрат на сплату судового збору за рішенням суду у справі № 902/829/21 від 09.11.2021 року (четверта черга задоволення); 26 840,00 грн - сплачений судовий збір за подання заяви про відкриття провадження у справі про банкрутство (перша черга задоволення). 8 052 593,58 грн - заборгованість за основними зобов`язаннями та заборгованість зі сплати відсотків за користування кредитами (четверта черга задоволення); 3 598 996,29 грн - інфляційні втрати за порушення зобов`язань за кредитними договорами та погашення відсотків за користування кредитом (четверта черга задоволення); 777 134,51 грн - заборгованість щодо сплати 3% річних за порушення зобов`язань щодо користування кредитами та погашення відсотків за користування кредитами (четверта черга задоволення); 6 056,00 грн. - судового збору за подання заяви про визнання кредитором у справі № 902/1572/23 (перша черга задоволення).

Загальний розмір незадоволених вимог кредиторів у справі про банкрутство ТОВ "Рауль Груп" становить 14 144 932,12 грн.

Існування у позивача заборгованості перед АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" по договору кредитної лінії № 127 від 18.11.2015 та № 128 від 23.11.2015 починаючи з 20.05.2017, а також правонаступництво третьої особи встановлено у рішенні Господарського суду Вінницької області від 09.11.2021 року по справі № 902/829/21, ухвалах Господарського суду Вінницької області від 28.02.2024 та від 14.08.2024 по справі № 902/1572/23.

У ході виконання обов`язків ліквідатора, арбітражним керуючим встановлено, що у власності боржника перебувало нерухоме майно за рахунок якого можна було погасити всю кредиторську заборгованість, яке вибуло з власності боржника в період коли у ТОВ "Рауль Груп" вже існувала заборгованість по кредитних договорах, на пов`язану із колишнім засновником ТОВ "Рауль Груп" компанію.

Так, 03.07.2019 між ТОВ "Готекс" та ТОВ "Рауль Груп" (колишня назва ТОВ "Алзо") укладено договори купівлі продажу, посвідчені приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Н.В.:

- за реєстровим № 1029, відповідно до якого боржник набув у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", що розташоване за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, загальною площею 2 758,8 м.кв, РНОНМ 1857760163101;

- за реєстровим № 1032, відповідно до якого боржник набув у власність нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-:-18, І, ІІ та 2-го поверху № 19-:-25, ІІІ в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, загальною площею ......РНОНМ 1857630963101.

07.02.2020 року боржник в особі директора Сироти О.В., довіреністю, посвідченою приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Бородіною О.В. за реєстровим № 333, уповноважив Огнєва Юрія Юрійовича бути його представником в усіх органах та установах у тому числі нотаріату з питань укладання та підписання, зокрема договорів іпотеки щодо нерухомого майна:

- нежитлова будівля літ. "Ш-4", загальною площею 2 509,5 м.кв., що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 14, РНОНМ 1985913863101;

- нежитлова будівля літ. "Ч-1" загальною площею 5 327,6 м.кв, що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 14, РНОНМ 1985934963101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, РНОНМ 1857760163101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-:-18, І, ІІ та 2-го поверху № 19-:-25, ІІІ в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, РНОНМ 1857630963101.

10.02.2020 року ТОВ "Алзо" в особі директора Сироти О.В. уклало з ТОВ "Тандем Інвестбуд" договір позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2.

14.02.2020 року ТОВ "Алзо" в особі представника Огнєва Юрія Юрійовича, уклало з ТОВ "Тандем Інвестбуд" іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Н.В. за реєстровим № 197 (далі - оспорюваний договір іпотеки № 197 від 14.02.2020), в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2 від 10.02.2020 року, укладеним між тими самими сторонами.

Відповідно до п. 1 іпотечного договору, боржник передав в іпотеку ТОВ "Тандем Інвестбуд" нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", що розташоване за адресою:. нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-:-18, І, ІІ та 2-го поверху № 19-:-25, ІІІ в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, загальною площею 391,7 м.кв., РНОНМ 1857630963101.

Також, 14.02.2020 року ТОВ "Алзо" в особі представника Огнєва Юрія Юрійовича, уклало з ТОВ "Тандем Інвестбуд" іпотечний договір, посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Н.В. за реєстровим № 198 (далі - оспорюваний договір іпотеки № 198 від 14.02.2020), в забезпечення виконання зобов`язань за Договором позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2 від 10.02.2020 року, укладеним між тими самими сторонами.

Відповідно до п. 1 іпотечного договору, боржник передав в іпотеку ТОВ "Тандем Інвестбуд" нерухоме майно: нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", що розташоване за адресою:. м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, загальною площею 2 758,8 м.кв, РНОНМ 1857760163101.

У пунктах 17.2.-17.2.3. іпотечного договору від 14.02.2020, реєстр № 197 та Іпотечного договору від 14.02.2020, реєстр № 198 міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя.

Як слідує з умов оскаржуваних договорів іпотек, вони були укладені в забезпечення виконання зобов`язань позивача перед ТОВ "Тандем Інвестбуд" за договором позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2 від 10.02.2020 року за умовами якого, ТОВ "Тандем Інвестбуд" надав позивачу в позику кошти у сумі 535 803,94 грн. з кінцевою датою повернення 30.03.2020.

31.03.2020 року ТОВ "Тандем Інвестбуд" надіслало ТОВ "Алзо" письмову вимогу про усунення порушення основного зобов`язання, зокрема Договору позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2 від 10.02.2020 року та виконання умов іпотечних договорів, яку боржник отримав 10.04.2020 року.

У відповідь на вимогу ТОВ "Тандем Інвестбуд", 16.04.2020 року ТОВ "Алзо" в особі представника Огнєва Юрія Юрійовича подало посвідчену приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Тарасовою Н.В. за реєстровим № 430 заяву в якій повідомило про неможливість повернення коштів (у зв`язку з їх відсутністю) за договором позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2 від 10.02.2020 року й не заперечувало та надало згоду на реєстрацію права власності за ТОВ "Тандем Інвестбуд" на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, РНОНМ 1857760163101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-:-18, І, ІІ та 2-го поверху № 19-:-25, ІІІ в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, РНОНМ 1857630963101 в рахунок погашення заборгованості за договором позики із заставним забезпеченням № 1002/20/2 від 10.02.2020 року.

При цьому позивач вважає таку заяву подану від його імені Огнєвим Ю.Ю. безпідставною, оскільки згідно виписок наданих тільки АТ "Прокредит Банк" на запит арбітражного керуючого за період дії іпотечних договорів, впродовж 2020 року боржником були здійснені платежі на користь ТОВ "Тандем Інвестбуд" по інших правочинах на загальну суму 831 396,08 грн. (хоча борг за позикою був лише 535 803,94 грн.).

При цьому, згідно виписок тільки АТ "Прокредит Банк" видно, що за період з 10.02.2020 по 16.04.2020 (період коли у позивача виникли зобов`язання перед відповідачем 1 і звернення ним стягнення), боржником перераховано своїм контрагентам кошти на загальну суму 71 817 364,88 грн. (кредит) та отримано від інших контрагентів кошти на загальну суму 75 831 105,96 грн. (дебет).

На переконання позивача та апелянта, ця обставина вказує на те, що в 2020 році ТОВ "Рауль Груп" в момент вчинення оскаржуваних правочинів, активно провадило свою господарську діяльність, що вказує на нормальну платоспроможність підприємства та здатність виконувати зобов`язання перед іншими кредиторами.

16.04.2020 ТОВ "Тандем Інвестбуд" на підставі вищезазначених іпотечних договорів шляхом задоволення вимог іпотекодержателя, зареєструвало за собою на праві власності на:

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, РНОНМ 1857760163101;

- нежитлові приміщення 1-го поверху № 4-:-18, І, ІІ та 2-го поверху № 19-:-25, ІІІ в літ. "А-1-2", що знаходиться за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30, РНОНМ 185763096, що підтверджується інформацією з державного реєстру речових прав.

У подальшому, будучи власником зазначених вище нежитлових приміщень, 26.12.2023 року ТОВ "Тандем Інвестбуд" отримало довідку про можливість об`єднання № DТ01:2261-8913-0452-3424 в якій зазначалося, що "згідно витягів з Державного реєстру прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 20.04.2020 р., належать нежитлові приміщення 1-го поверху №№4, 18,І,ІІ та 2-го поверху №№ІІІ, 19,25 в літ. А-1-2 загальною площею 391,7 м.кв. (група приміщень 1) та нежитлові приміщення 1-го поверху №№1,3,1а,1б,1в,1г, в літ. А-1-2 загальною площею 2758,8 м.кв.. (група приміщень 2), розташовані за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30. При проведені поточного обстеження виявлено, що приміщення фактично складають нежитлову будівлю літ. А-1-2 в цілому, при цьому внаслідок уточнення лінійних розмірів приміщень загальна площа нежитлової будівлі складає 3182,8 м.кв. Склад новоутворених об`єктів нерухомого майна і їх адреси: - нежитлова будівля літ. А-1-2 загальною площею 3182,8 м.кв., розташована за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30.".

Того ж дня ТОВ "Тандем Інвестбуд" зареєструвало за собою в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, нежитлову будівлю літ. А-1-2 загальною площею 3182,8 м.кв., що розташована за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, 30 з реєстраційним номером об`єкту нерухомого майна 2856012763120, яка була утворена в результаті об`єднання нерухомого майна, котре було власністю ТОВ "Рауль Груп".

У подальшому, 29.08.2023 на підставі договору іпотеки-2, реєстр. № 692, в редакції договору про внесення змін до договору іпотеки-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 257, ТОВ "Тандем Інвестбуд" передало, а ОСОБА_1 прийняв в іпотеку, в забезпечення виконання зобов`язань за договором позики, зокрема нежитлову будівлю літ. А-1-2 загальною площею 3182,8 м.кв., розташована за адресою: АДРЕСА_1 , реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна 2856012763120.

Позивач та апелянт зауважують на пов`язаності ТОВ "Рауль Груп" та ТОВ "Тандем Інвестбуд" через спільних керівників/власників/уповноважених осіб ОСОБА_1 та Огнєва Ю.Ю.

Так, на момент отримання кредитів (18.11.2015, 23.11.2015) та їх неповернення банку, єдиним засновником ТОВ "Рауль Груп" був ОСОБА_1 , а на момент укладення оспорюваних правочинів (14.02.2020), власниками ТОВ "Рауль Груп" були зокрема, ОСОБА_1 (52%) та ОСОБА_2 (25%), а ОСОБА_1 також був керівником.

Оспорювані договори іпотеки укладались від імені ТОВ "Рауль Груп" Огнєвим Юрієм Юрійовичем, який діяв на підставі довіреності виданій директором позивача ОСОБА_1 , а станом на момент подання позову, власниками ТОВ "Тандем Інвестбуд" є, зокрема ОСОБА_2 (75%).

Зазначене підтверджується наступним.

Засновники та бенефіціарні власники ТОВ "Рауль Груп" (ТОВ "Алзо"):

- відповідно до витягу № 34225423 від 12.12.2024 станом на 18.11.2015 рік єдиним засновником, бенефіціарним власником та керівником був ОСОБА_1 ;

- відповідно до витягу № 34225509 від 12.12.2024 станом на 03.07.2019 рік засновниками були: ОСОБА_1 , розмір частки статутного капіталу 2 609 620,00 грн. 52%; ОСОБА_3 , розмір частки статутного капіталу 1 154 255,00 грн. 23%; ОСОБА_2 розмір частки статутного капіталу 1 254 625,00 грн. 25%;

- відповідно до витягу № 34225551 від 12.12.2024 станом на 14.02.2020 рік засновниками були: ОСОБА_1 , розмір частки статутного капіталу 2 609 620,00 грн. 52%, ОСОБА_3 , розмір частки статутного капіталу 1 154 255,00 грн. 23%; ОСОБА_2 , розмір частки статутного капіталу 1 254 625,00 грн. 25%;

- керівником станом на дату видачі кредиту (18.11.2015), купівлі нерухомого майна (03.07.2019), яке було передано в іпотеку відповідачу 1 (14.02.2020) був ОСОБА_1 .

Засновники та бенефіціарні власники ТОВ "Тандем Інвестбуд":

- відповідно до витягу № 34225636 від 12.12.2024 станом на 14.02.2020 рік єдиним засновником, бенефіціарним власником та керівником був ОСОБА_4 ;

- відповідно до витягу № 34225730 від 12.12.2024 станом на 20.04.2020 рік єдиним засновником, бенефіціарним власником та керівником був ОСОБА_4 ;

- відповідно до витягу № 34225811 від 12.12.2024 станом на 12.12.2024 рік засновниками були: ОСОБА_2 , розмір частки статутного капіталу 4 021 800,00 грн. 75%; ОСОБА_5 , розмір частки статутного капіталу 1 340 600,00 грн. 25%;

Додатково пов`язаність полягає (як зазначає позивач та апелянт) у тому, що: оспорювані договори іпотеки укладались від імені ТОВ "Рауль Груп" ОСОБА_2 , який діяв на підставі довіреності виданій директором позивача ОСОБА_1 . Майно на яке ТОВ "Тандем Інвестбуд" звернуло стягнення за оскаржуваними договорами іпотеки на даний час перебуває в іпотеці ОСОБА_1 , який був постійним керівником та власником ТОВ "Рауль Груп".

Як зазначалось раніше, внаслідок укладення оскаржуваних договорів іпотек, ТОВ "Рауль Груп" відчужив на користь ТОВ "Тандем Інвестбуд" належне йому нерухоме майно, шляхом задоволення вимог іпотекодержателя відповідно до умов оскаржуваних договорів іпотек.

Оскільки в період укладення оспорюваних договорів іпотек (14.02.2020) і звернення стягнення на нерухоме майно позивача (16.04.2020) у ТОВ "Рауль Груп" існувала заборгованість за двома кредитними договорами перед АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус", то оспорювані договори іпотек за своєю правовою природою є фраудаторними правочинами та підлягають визнанню недійсними, оскільки боржник позбавив третю особу (Кредитора), як можливості звернути стягнення на спірне майно, так і отримати погашення своїх кредиторських вимог за рахунок коштів, отриманих від його продажу.

При цьому, правові наслідки з відчуження нерухомого майна згідно оскаржуваних правочинів не настали, так як такі правочини є недійсними з моменту їх укладення.

Як зазначає позивач та апелянт, у разі визнання судом недійсними оспорюваних договорів іпотек від 14.02.2020, підлягають задоволенню і похідні вимоги позивача про витребування з чужого незаконного володіння та повернення до складу ліквідаційної маси позивача нерухоме майно, зареєстроване на праві власності в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майне за ТОВ "Тандем Інвестбуд", яке було утворено в результаті об`єднання нерухомого майна, котре було власністю ТОВ "Рауль Груп".

Також підглядатимуть задоволенню і похідні вимоги про визнання недійсним договору іпотеки-2, реєстр. № 692, в редакції Договору про внесення змін до Договору іпотеки-2, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Алексашиною Ю.Б., зареєстрованого в реєстрі за № 257, укладеного між ТОВ "Тандем Інвестбуд" та ОСОБА_1 в частині майна, що належить ТОВ "Рауль Груп", оскільки у відповідача 1 не було повноважень на укладення такого договору іпотеки, а записи про державну реєстрацію іпотеки за відповідачем 2 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно створюють перешкоди у вільному користуванні позивачем своїм майном.

Позивач, звертаючись з цим позовом зазначає, що оспорювані правочини мають ознаки фраудаторних, оскільки були укладені між позивачем та відповідачем 1, коли у ТОВ "Рауль Груп" настав строк виконання зобов`язання за договором кредитної лінії № 127 від 18.11.2015 року (строк повернення 20.05.2017 року) та договором кредитної лінії №128 від 23.11.2015 року (строк повернення 20.05.2017 року).

У даній справі застереження про задоволення вимог іпотекодержателя міститься безпосередньо у пунктах 17.2.-17.2.3. іпотечного договору від 14.02.2020, реєстр № 197 та іпотечного договору від 14.02.2020, реєстр № 198, які були укладені між ТОВ "Рауль Груп" та ТОВ "Тандем Інвестбуд" в період коли у позивача вже існувала непогашена заборгованість перед банком за договорами кредитної лінії № 127 від 18.11.2015 року та №128 від 23.11.2015 року.

Відчуження майна боржника відбулося на підставі рішення державного реєстратора.

Тобто, іпотечний договір у якому міститься застереження про задоволення вимог іпотекодержателя може визнаватись судом недійсним з підстав його фраудаторності, оскільки на його підставі було відчужено майно боржника в період існування боргу перед іншими кредиторами.

Рішенням Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 відмовлено у задоволенні позову ТОВ "Рауль Груп" до ТОВ "Тандем Інвестбуд", ОСОБА_1 про визнання недійсними іпотечних договорів, витребування майна з чужого незаконного володіння та скасування державної реєстрації права іпотеки у справі №902/1572/23(902/1359/24), в межах справи №902/1572/23 про банкрутство ТОВ "Рауль Груп".

Мотивуючи оскаржуване судове рішення суд першої інстанції зазначив наступне:

- на момент укладення оскаржуваних іпотечних договорів (14.02.2020 року) та на момент надання згоди позивачем на реєстрацію права власності на заставне майно в рахунок сплати заборгованості за договором позики (16.04.2020), ТОВ "Рауль Груп" (ТОВ "Алзо") та ТОВ "Тандем Інвестбуд" не були пов`язані між собою компаніями через спільних бенефіціарів (контролерів) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 , в розумінні положень закону, викладених у оскаржуваному судовому рішенні. При цьому, ОСОБА_2 значиться в переліку засновників ТОВ "Тандем Інвестбуд" з розміром частки статутного капіталу 4 021 800,00 грн. 75% - вже станом на 12.12.2024 року, відповідно до витягу № 34225811 від 12.12.2024 року (зі спливом більше чотирьох років після укладення оскаржуваних іпотечних договорів);

- позивач вказав, що стягнення на майно передане в іпотеку ТОВ "Рауль Груп" здійснено за цінами, суттєво нижчими від ринкових, та повідомив, що докази, які це підтверджують будуть надані під час розгляду справи судом. Однак, такі докази позивачем до матеріалів справи додано не було. Водночас в матеріалах справи містяться копії звітів суб`єкта оціночної діяльності ФОП Семенченка Ю.О., виготовлених на замовлення ТОВ "Алзо" з метою визначення оціночної вартості для укладання цивільно-правових угод та оподаткування нежитлового приміщення 1-го поверху № 4-:-18, І, II та 2-го поверху № 19-:-25, III в літ. "А-1-2", загальною площею 391,7 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Згідно звіту ціна зазначеного нежитлового приміщення становить 75 000,00 грн.. Також матеріали справи містять звіт щодо вартості нежитлового приміщення 1-го поверху № 1-:-3, 1а, 1б, 1в, 1г в літ. "А-1-2", загальною площею 2758,8 кв. м, яке розташоване за адресою АДРЕСА_1 . Згідно звіту ціна зазначеного нежитлового приміщення становить - 495 000,00 грн. Отже, на переконання місцевого господарського суду, наведені обставини спростовують доводи позивача, що відчуження майна було здійснено за цінами, суттєво нижчими від ринкових;

- доводи позивача, щодо зловживання сторонами оскаржуваних іпотечних договорів своїми цивільними правами на шкоду правам інших осіб та щодо наявності недобросовісної поведінки сторін оскаржуваних іпотечних договорів не знайшли свого підтвердження доказами, які наявні в матеріалах справи;

- позивачем не надано відповідних доказів на підтвердження доводів, що внаслідок укладення оскаржуваних іпотечних договорів боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, позивач перестав бути платоспроможним, та саме з укладенням цих договорів пов`язаний момент погіршення його фінансового становища;

- лише сам факт укладення оскаржуваних договорів в період настання строку на виконання зобов`язань з іншими кредиторами не може свідчити про фраудаторність таких договорів та не спростовує презумпції правомірності правочинів;

- позивач, посилаючись на відомості з виписок АТ "Прокредит Банк" по рахунку про рух коштів позивача, зазначає, що в 2020 році позивач активно провадив свою господарську діяльність, що вказує на нормальну платоспроможність підприємства та здатність виконувати свої зобов`язання перед іншими кредиторами, та поряд з цим зауважує, що укладення оскаржуваних іпотечних договорів призвело до неплатоспроможності позивача.

Не погоджуючись із оскаржуваним судовим рішенням через підсистему "Електронний Суд" від Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" до суду апеляційної інстанції надійшла апеляційна скарга рішення Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 у справі №902/1572/23(902/1359/24).

Апелянт не погоджується з оскаржуваним рішенням. Також як убачається з доводів, викладених у відзиві на апеляційну скаргу позивач також не згідний з оскаржуваним судовим рішенням. Доводи апелянта та позивача зводяться до того, що суд першої інстанції неправильно застосував норми матеріального права та як наслідок необґрунтовано відмовив у задоволенні позовної заяви, адже дії відповідачів вчинені недобросовісно, зі зловживанням правами та направлені на шкоду боржнику та кредиторам, про що свідчать наступні обставини:

- на момент укладення між позивачем і ТОВ "Тандем Інвестбуд" оспорюваних договорів іпотеки (14.02.2020) у ТОВ "Рауль Груп" перед банком, правонаступником якого є АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус", вже існувала заборгованість за договором кредитної лінії № 127 від 18.11.2015 року (строк повернення 20.05.2017 року) та Договором кредитної лінії №128 від 23.11.2015 року (строк повернення 20.05.2017 року), про яку посадові особи ТОВ "Рауль Груп" достеменно знали;

- зазначена заборгованість ТОВ "Рауль Груп" перед АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус" підтверджується рішенням Господарського суду Вінницької області від 09.11.2021 року по справі № 902/829/21 та ухвалами Господарського суду Вінницької області від 28.02.2024 та від 14.08.2024 по справі № 902/1572/23;

- ТОВ "Рауль Груп" та ТОВ "Тандем Інвестбуд" є пов`язаними компаніями через їх бенефіціарів (кінцевих вигодонабувачів), оскільки: на момент отримання кредитів та їх неповернення банку, єдиним засновником ТОВ "Рауль Груп" був ОСОБА_1 ; на момент укладення оспорюваних правочинів (14.02.2020), власниками ТОВ "Рауль Груп" були зокрема, ОСОБА_1 (52%) та ОСОБА_2 (25%), а ОСОБА_1 також був керівником; оспорювані договори іпотеки укладались від імені ТОВ "Рауль Груп" Огнєвим Юрієм Юрійовичем, який діяв на підставі довіреності, виданій директором позивача ОСОБА_1 ; станом на момент подачі позову, власниками ТОВ "Тандем Інвестбуд" є, зокрема ОСОБА_2 (75%); майно, на яке ТОВ "Тандем Інвестбуд" звернуло стягнення за оскаржуваними договорами іпотеки на даний час перебуває в іпотеці ОСОБА_1 ;

- заява ТОВ "Рауль Груп" від 16.04.2020 про визнання позивачем заборгованості перед ТОВ "Тандем Інвестбуд" та надання згоди на звернення стягнення на іпотечне майно, яка була мотивована неможливістю розрахуватись за кредитними договорами, спростовується банківською випискою, де після 14.02.2020 ТОВ "Рауль Груп" перерахував на рахунок ТОВ "Тандем Інвестбуд" грошові кошти у загальному розмірі 831 396,08 грн. за іншими правочинами;

- за період з 10.02.2020 по 16.04.2020 (період коли у позивача виникли зобов`язання перед відповідачем 1 і відбулось звернення стягнення на майно), боржником перераховано своїм контрагентам кошти на загальну суму 71 817 364,88 грн. (кредит) та отримано від інших контрагентів кошти на загальну суму 75 831 105,96 грн. (дебет);

- звернення стягнення на майно передане в іпотеку ТОВ "Рауль Груп" було здійснено за цінами, суттєво нижчими від ринкових;

- виконання оспорюваних правочинів призвело до зменшення обсягу майнових активів боржника та його неплатоспроможності;

- відчуження майна боржника було здійснено без огляду на права кредиторів (АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус") щодо забезпечення їхніх вимог активами боржника.

Зазначені обставини дозволяють стверджувати, що оспорювані правочини не були економічно обґрунтованими (не мали очевидної економічної мети); вчинені з метою уникнення сплати боргу та унеможливлення задоволення вимог інших осіб (кредиторів); боржник безпідставно та сумнівно зменшив розмір активів; сторони оспорюваних правочинів діяли очевидно недобросовісно та зловживали правами стосовно кредиторів; оспорювані правочини мають ознаки фраудаторних, тобто таких, що вчинені на шкоду кредиторам; оспорювані правочини мали на меті ухилення від виконання зобов`язань перед кредиторами.

Виходячи з наведених обставин апелянт та позивач вважають, що оспорювані іпотечні договори від 14.02.2020, реєстр № 197 та від 14.02.2020, реєстр № 198, на підставі яких було відчужено нерухоме майно боржника, що були укладені між ТОВ "Рауль Груп" та ТОВ "Тандем Інвестбуд", підлягають визнанню недійсними на підставі загальних засад цивільного законодавства (п. 6 ст. 3 ЦК України) та недопустимості зловживання правом (ч. 3 ст. 13 ЦК України), а також спеціальної норми - ст. 234 ЦК України, як такі, що укладені з метою приховання цього майна від звернення стягнення на вказане майно в рахунок погашення боргу, що свідчить, про те що їх правова мета є іншою, ніж та, яка безпосередньо передбачена правочинами.

Після того, як ТОВ "Тандем Інвестбуд" звернуло стягнення на нерухоме майно, що було предметом іпотеки за недійсними договорами іпотеки (п. 2.34 позову), відповідач 1 на підставі довідки про можливість об`єднання № DТ01:2261-8913-0452- 3424 здійснив об`єднання двох об`єктів нерухомого майна в один, про що 26.12.2023 були внесені відповідні зміни до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (п. 2.35-2.36 позову).

Позивач та апелянт вважають, що зазначені об`єкти нерухомого майна підлягають витребуванню з чужого незаконного володіння ТОВ "Тандем Інвестбуд" на користь ТОВ "Рауль Груп".

Оскільки ТОВ "Тандем Інвестбуд" не було належним власником майна, то відповідно не могло передати спірне майно в іпотеку ОСОБА_1 .

Ураховуючи вищезазначене, апелянт (із чим погоджується й позивач) просить суд апеляційної інстанції скасувати оскаржуване судове рішення та ухвалити нове судове рішення, яким позов задоволити повністю.

У відзиві на апеляційну скаргу ОСОБА_1 зауважує, що оскаржуване судове рішення є законним, обґрунтованим і справедливим та таким, яке повністю відповідає нормам матеріального і процесуального права. Обставини, зазначені в рішенні суду першої інстанції повною мірою підтверджуються матеріалами справи. Позиції позивача і третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору на стороні позивача вважає необґрунтованими та такими, що спростовуються матеріалами справи.

У відзиві на апеляційну скаргу від 26.05.25 ТОВ "Тандем Інвестбуд" просить відмовити в задоволенні апеляційної скарги та залишити оскаржуване судове рішення без змін з огляду на те, що:

- матеріалами справи не підтверджується пов`язаність між юридичними особами на момент укладання оспорюваних іпотечних договорів;

- ТОВ "Рауль Груп" (ТОВ "Алзо") та ТОВ "Тандем Інвестбуд" не були пов`язані між собою компаніями через спільних бенефіціарів (контролерів) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 в розумінні чинного законодавства;

- матеріалами справи не підтверджується зловживання сторонами оскаржуваних іпотечних договорів цивільними правами на шкоду правам інших осіб;

- позивач не довів, що ціна на майно є підозріло нижчою від ринкової аніж та, за якою було звернуто стягнення на майно згідно договорів іпотеки;

- позивачем не доведено обставин того, що укладення оскаржуваних іпотечних договорів пов`язані з моментом погіршення фінансового становища боржника;

- апелянт не зазначає, яку саме норму матеріального права порушив суд першої інстанції та яким чином не врахування певної норми вплинули на висновки суду першої інстанції.

Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що відповідно до ч. 1 ст. 2 Кодексу України з процедур банкрутства провадження у справах про банкрутство регулюється цим Кодексом, ГПК України, іншими законами України.

Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути визнання правочину недійсним, відновлення становища, яке існувало до порушення.

Згідно з п. 8 ч. 1 ст. 20 ГПК України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема, справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати.

Згідно ч.ч. 1, 2 ст. 42 КУзПБ, господарський суд у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора, поданою в порядку, визначеному статтею 7 цього Кодексу, може визнати недійсними правочини або спростувати майнові дії, вчинені боржником після відкриття провадження у справі про банкрутство або протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, якщо вони порушили права боржника або кредиторів, з таких підстав: боржник виконав майнові зобов`язання раніше встановленого строку; боржник до відкриття провадження у справі про банкрутство взяв на себе зобов`язання, внаслідок чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов`язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим; боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами, відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови що в момент прийняття зобов`язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів; боржник оплатив іншій особі або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів до боржника перевищувала вартість майна; боржник узяв на себе заставні зобов`язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Правочини, вчинені боржником протягом трьох років, що передували відкриттю провадження у справі про банкрутство, можуть бути визнані недійсними господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або кредитора також з таких підстав: боржник безоплатно здійснив відчуження майна, взяв на себе зобов`язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог; боржник уклав договір із заінтересованою особою; боржник уклав договір дарування.

Відповідно до ч. 1-5 ст. 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Загальні вимоги щодо недійсності правочину встановлені ст. 215 ЦК України, згідно якої підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається. У випадках, встановлених цим Кодексом, нікчемний правочин може бути визнаний судом дійсним.

Якщо недійсність правочину прямо не встановлена законом, але одна із сторін або інша заінтересована особа заперечує його дійсність на підставах, встановлених законом, такий правочин може бути визнаний судом недійсним (оспорюваний правочин).

Статтею 204 ЦК України передбачено, що правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України визначено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Згідно ч.1 ст. 627 ЦК України відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 575 ЦК України іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи, а також застава об`єкта незавершеного будівництва, майбутнього об`єкта нерухомості. Подільний об`єкт незавершеного будівництва може бути переданий в іпотеку лише у випадках, визначених законом.

Відповідно до ст. 1 ЗУ "Про іпотеку" іпотека - вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном (неподільним об`єктом незавершеного будівництва, майбутнім об`єктом нерухомості), що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання задовольнити свої вимоги за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами такого боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Щодо незгоди Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" із оскаржуваним судовим рішенням, колегія суддів апеляційної інстанції зазначає наступне.

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №905/2030/19(905/2445/19) дійшла таких висновків:

Фраудаторні угоди - це угоди, що завдали шкоди боржнику (як приклад, угода з метою виведення майна). Мета такого правочину в момент його укладання є прихованою, але проявляється через дії або бездіяльність, що вчиняються боржником як до, так і після настання строку виконання зобов`язання цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку.

Слід звернути увагу, що фраудаторним правочином може бути як оплатний (договір купівлі-продажу), так і безоплатний договір (договір дарування), а також може бути як односторонній, так і двосторонній чи багатосторонній правочин.

Формулювання критеріїв фраудаторності правочину залежить від того, який правочин на шкоду кредитору використовує боржник для уникнення задоволення їх вимог.

Вчинення власником майна правочину з розпорядження належним йому майном з метою унеможливити задоволення вимоги іншої особи - стягувача за рахунок майна цього власника може бути кваліфіковане як зловживання правом власності, оскільки власник використовує правомочність розпорядження майном на шкоду майновим інтересам кредитора (висновок, викладений у постанові об`єднаної палати Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 07.12.2018 у справі №910/7547/17).

Особа, яка є боржником перед своїми контрагентами, повинна утримуватися від дій, які безпідставно або сумнівно зменшують розмір її активів. Угоди, що укладаються учасниками цивільних відносин, повинні мати певну правову і фактичну мету, яка не має бути очевидно неправомірною та недобросовісною. Угода, що укладається "про людське око", таким критеріям відповідати не може.

Слід звернути увагу, у контексті цього спору, на правову позицію, викладену в постанові Верховного Суду у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду від 02.06.2021 у справі №904/7905/16: "Боржник, який відчужує майно (вчиняє інші дії, пов`язані, із зменшенням його платоспроможності), після виникнення у нього зобов`язання діє очевидно недобросовісно та зловживає правами стосовно кредитора. Тому правопорядок не може залишати поза реакцією такі дії, які хоч і не порушують конкретних імперативних норм, але є очевидно недобросовісними та зводяться до зловживання правом, спрямованим на недопущення (уникнення) задоволення вимог такого кредитора".

Отже, будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам (висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 28.11.2019 у справі №910/8357/18, від 03.03.2020 у справі №910/7976/17, від 03.03.2020 у справі №904/7905/16, від 03.03.2020 у справі №916/3600/15, від 26.05.2020 у справі №922/3796/16, від 04.08.2020 у справі №04/14-10/5026/2337/2011, від 17.09.2020 у справі №904/4262/17, від 22.04.2021 у справі №908/794/19(905/1646/17), від 28.07.2022 у справі №902/1023/19(902/1243/20), на які в тому числі посилається скаржник).

Судова палата для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду у справі №904/7905/16 від...... дійшла висновку, що фраудаторним може виявитися будь-який правочин, що здійснюється між учасниками господарських правовідносин, який укладений на шкоду кредиторам, отже, такий правочин може бути визнаний недійсним в порядку позовного провадження у межах справи про банкрутство відповідно до статті 7 КУзПБ на підставі пункту 6 частини першої статті 3 ЦК України як такий, що вчинений всупереч принципу добросовісності, та частин третьої, шостої статті 13 ЦК України з підстав недопустимості зловживання правом, на відміну від визнання недійсним фіктивного правочину лише на підставі статті 234 ЦК України. У такому разі звернення в межах справи про банкрутство з позовом про визнання недійсними правочинів боржника на підставі загальних засад цивільного законодавства та недопустимості зловживання правом є належним способом захисту, який гарантує практичну й ефективну можливість захисту порушених прав кредиторів та боржника.

Водночас, категорія фраудаторності у галузі банкрутства спрямована на недопущення недобросовісного виведення активів з метою уникнення відповідальності цим майном перед кредиторами, зважаючи, що частина друга статті 96 ЦК України вимагає, щоби юридична особа відповідала за своїми зобов`язаннями усім належним їй майном. Тобто, боржник має усвідомлювати повне виконання свого обов`язку перед кредитором. У зв`язку з цим можна розмежувати також критерії фраудаторності: об`єктивний - коли вчиняється правочин цілеспрямовано на ухилення від виконання обов`язку за наявності існуючої вже заборгованості; суб`єктивний - усвідомлення боржником появи боргу в результаті укладення правочину, що повинно аналізуватися через призму економічної мети договору, сумлінність та добросовісність дій боржника, які мають бути спрямовані на погашення боргу, а не навпаки, на неможливість виконання зобов`язання.

Зазначена правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 28.05.2025 у справі № 904/1271/23 (904/20990/24).

У контексті усього вищезазначеного колегія суддів апеляційної інстанції зазначає, що майно, яке є предметом іпотеки за оскаржуваними договорами у даній справі, було набуте позивачем після укладення кредитних договорів з ПАТ "Діамантбанк" (правонаступником якого є АТ "ЗНВКІФ "Інвестохіллс Хеліантус"),(2019, 2015 відповідно), а також після виникнення грошових зобов`язань перед кредитором (2017).

Варто зазначити, що актуальна судова практика свідчить про те, що будь-який правочин, вчинений боржником у період настання у нього зобов`язання з погашення заборгованості перед кредитором, внаслідок якого боржник перестає бути платоспроможним, має ставитися під сумнів у частині його добросовісності і набуває ознак фраудаторного правочину, що вчинений боржником на шкоду кредиторам.

Водночас як правильно зазначив місцевий господарський суд у оскаржуваному судовому рішенні, згідно доказів, які наявні в матеріалах справи, вибуття оспорюваного майна із власності позивача згідно оспорюваних правочинів не стали наслідком неплатоспроможності боржника ( не є тією обставиною, яка довела боржника до банкрутства), адже після відчуження зазначеного майна боржник і надалі провадив свою господарську діяльність та вчиняв відповідні господарські операції довідка .............. Зазначене підтверджується й тим, що лише 22.12.2023 року до місцевого господарського суду надійшла заява АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" від імені, в інтересах та за рахунок якого діє Товариство з обмеженою відповідальністю "Компанія з управління активами "Стронг Менеджмент Актив" б/н від 14.12.2023 року (вх. № 1605/23) до ТОВ "Рауль Груп" про відкриття провадження у справі про банкрутство. Ухвалою Господарського суду Вінницької області від 28.02.2024 відкрито провадження у справі № 902/1572/23 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "Рауль Груп".

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що предметом оскарження в даній справі не є договір позики із заставним забезпеченням № 1002/2/2 від 10.02.20, а тому і дослідження обставин виконання відповідачем 1 п. 1 договору позики не входить в об`єкт дослідження у даній справі. При цьому згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним.

Варто зазначити, що даний спір подано в рамках окремого позовного провадження в межах справи про банкрутство, а відтак колегія суддів апеляційної інстанції враховує при розгляді даної справи принцип диспозитивності та змагальності сторони у процесі (ст. 2 ГПК України)

У постанові Верховного Суду від 25.08.2022 у справі № 922/1978/16 (922/2045/21), суд зазначив, що за загальним правилом, у спорі про визнання правочинів недійсними, суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків, та в разі задоволення позовних вимог зазначати в судовому рішенні, в чому конкретно полягає неправомірність дій сторони та яким нормам законодавства не відповідає оспорюваний правочин (див. висновки у постановах Великої Палати Верховного Суду від 27.11.2018 у справі № 905/1227/17, від 02.10.2019 у справі № 587/2331/16-ц, від 22.10.2019 у справі № 911/2129/17, від 19.11.2019 у справі № 918/204/18).

Однією з фактичних обставин справи, яка підлягає доведенню в даній справі є пов`язаність юридичних осіб.

Колегією суддів апеляційної інстанції встановлено, що на момент укладання оскаржуваних іпотечних договорів (14.02.2020 року) та на момент надання згоди позивачем на реєстрацію права власності на заставне майно в рахунок сплати заборгованості за договором позики (16.04.2020), ТОВ "Рауль Груп" (ТОВ "Алзо") та ТОВ "Тандем Інвестбуд" не були пов`язані між собою компаніями через спільних бенефіціарів (контролерів) ОСОБА_1 та ОСОБА_2 з огляду на таке.

Так, згідно ст. 1 КУзПБ, заінтересовані особи стосовно боржника - юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює або протягом останніх трьох років здійснювала контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює або протягом останніх трьох років здійснював боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває або протягом останніх трьох років перебував під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; особи, з якими чи на користь яких боржник вчиняв правочини з відчуження майна боржника, які не відповідають критеріям розумності (економічної доцільності, наявності ділової мети) та добросовісності; сторона фраудаторного правочину, вчиненого боржником, або правочину, який згідно із статтею 42 цього Кодексу визнано недійсним; а також особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою - боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки, а також інші особи, стосовно яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими. Для цілей цього Кодексу заінтересованими особами стосовно арбітражного керуючого чи кредиторів визнаються особи в такому самому значенні, як і заінтересовані особи стосовно боржника. Кредитор є заінтересованим стосовно боржника також у разі, якщо він протягом шести місяців до дати відкриття провадження у справі про банкрутство (неплатоспроможність) або процедури превентивної реструктуризації прямо чи опосередковано набув право вимоги до боржника від кредитора, заінтересованого стосовно боржника.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 31.07.2024 року у справі № 904/4790/21 (904/6975/21), згідно статті 1 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та статті 1 Закону України "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення" кінцевий бенефіціарний власник (контролер) - фізична особа, яка незалежно від формального володіння має можливість здійснювати вирішальний вплив на управління або господарську діяльність юридичної особи безпосередньо або через інших осіб, що здійснюється, зокрема, шляхом реалізації права володіння або користування всіма активами чи їх значною часткою, права вирішального впливу на формування складу, результати голосування, а також вчинення правочинів, які надають можливість визначати умови господарської діяльності, давати обов`язкові до виконання вказівки або виконувати функції органу управління, або яка має можливість здійснювати вплив шляхом прямого або опосередкованого (через іншу фізичну чи юридичну особу) володіння однією особою самостійно або спільно з пов`язаними фізичними та/або юридичними особами часткою в юридичній особі у розмірі 25 чи більше відсотків статутного капіталу або прав голосу в юридичній особі.

Відповідно до наведеного у Податковому кодексі України визначення терміну "пов`язані особи" - це юридичні та/або фізичні особи, взаємовідносини між якими можуть впливати на умови або економічні результати їх діяльності чи діяльності осіб, яких вони представляють і які відповідають таким ознакам, юридична особа, що здійснює контроль за господарською діяльністю платника податку або контролюється таким платником податку чи перебуває під спільним контролем з таким платником податку; фізична особа або члени її сім`ї, які здійснюють контроль за платником податку (п.п.14.1.159 п.14.1 статті 14 Податкового кодексу України).

У статті 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції" міститься визначення поняття контролю, як вирішального впливу однієї чи декількох пов`язаних юридичних та/або фізичних осіб на господарську діяльність суб`єкта господарювання.

Як убачається з матеріалів ОСОБА_2 значиться в переліку засновників ТОВ "Тандем Інвестбуд" з розміром частки статутного капіталу 4 021 800,00 грн. 75% - вже станом на 12.12.2024 року відповідно до витягу № 34225811 від 12.12.2024 року (зі спливом більше чотирьох років після укладення оскаржуваних іпотечних договорів).

При цьому згідно наявних доказів в матеріалах справи під час укладання спірних правочинів не підтверджується пов`язаність між собою ТОВ "Рауль Груп" (ТОВ "Алзо") та ТОВ "Тандем Інвестбуд", про що правомірно зазначив місцевий господарський суд.

Колегія суддів апеляційної інстанції вважає за необхідне наголосити й на темпоральному критерію при вирішені даного спору.

Як убачається з положень ст. 1 КУзПБ, ст. 42 КУзПБ, однією з ознак, яка визначається законодавцем є часовий вимір у всіх випадках трьох річний період.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що оскаржувані договори були вчинені поза межами "підозрілого періоду", що передував відкриттю провадження у справі про банкрутство, про що також наголосив і місцевий господарський суд при ухваленні оскаржуваного судового рішення.

Колегія суддів апеляційної інстанції враховує правові висновки Верховного Суду та доводи апелянта, що визнання недійсними договорів можливе й на підставі загальних норм ЦК України, адже КУзПБ є частиною цивільного/господарського законодавства, а тому до правовідносин, які регулює цей Кодекс як спеціальний нормативно-правовий акт можуть застосовуватись і норми ЦК, ГК України (зокрема у постанові судової палати для розгляду справ про банкрутство від 02.06.2021 у справі № 904/7905/16).

Водночас надаючи оцінку складній за своєю правовою природою конструкції фраудаторного правочину (у даному випадку правочинів) суд апеляційної інстанції повно та всебічно надає оцінку як окремому доказу, так і групі доказів вцілому.

Також одним із критеріїв добросовісності під час укладання спірних правочинів є й ціна майна відносно правочинів, за яким це майно було відчужено для ТОВ "Тандем Інвестбуд".

Матеріали справи містять:

- звіт з оцінки майна нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 1-:-3,1а,1б,1в,1г в літ. "А-1-2", загальною площею 2758,8 м2 за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП Семенченко Ю.О. згідно сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 744/17 від 26.07.2017 р., згідно якого оціночна вартість для укладання цивільно-правових угод та оподаткування станом на 08.04.2020 становить 495 000 грн (том 2, а.с. 30-35);

- звіт з оцінки майна нежитлових приміщень 1-го поверху №№ 4-:-18, I, II та 2-го поверху №№ 19-:-25, III в літ. "А-1-2", загальною площею 391,7 м2 за адресою: м. Харків, вул. Велико-Бурлуцька, буд. 30, складений суб`єктом оціночної діяльності ФОП Семенченко Ю.О. згідно сертифіката суб`єкта оціночної діяльності № 744/17 від 26.07.2017 р., згідно якого оціночна вартість для укладання цивільно-правових угод та оподаткування станом на 08.04.2020 становить 75 000 грн (том 2, а.с. 36 на звороті 40).

Загальна сума двох об`єктів майна згідно оцінки суб`єкта оціночної діяльності становить 570 000 грн.

Відповідно до ст. 5 ЗУ "Про іпотеку" вартість предмета іпотеки визначається за згодою між іпотекодавцем і іпотекодержателем або шляхом проведення оцінки предмета іпотеки відповідним суб`єктом оціночної діяльності у випадках, встановлених законом або договором.

Наявність проведеної оцінки суб`єктом оціночної діяльності згідно вимог ЗУ "Про іпотеку" додатково підтверджує обставини того, що майно не вибуло за підозріло нижчою ціною.

Колегія суддів апеляційної інстанції наголошує, що ні позивач, ні апелянт не надають інших доказів, які б у своїй сукупності свідчили про протилежне та вказували б на те, що зазначені об`єкти майна мають значно більшу вартість. Водночас суд апеляційної інстанції вкотре наголошує, що окремому позовному провадженню в межах справи про банкрутство притаманні загальні засади господарського судочинства, зокрема, змагальність сторін та диспозитивність.

При цьому згідно оскаржуваних іпотечних договорів від 14.02.2020 загальна вартість двох об`єктів (до об`єднання) згідно домовленості сторін та, зокрема, п. 6 договорів іпотеки від 14.02.2020 становить 535 803 грн (66 616 грн + 469 187 грн).

На переконання суду апеляційної інстанції різниця в сумі 34 197 грн (570 000 535 803) не є настільки великою аби вважати, що дії сторін під час укладання договорів іпотеки від 14.02.2020 були недобросовісними, суперечать розумній економічній меті підприємства та були укладені на шкоду третій особі .

До того ж суд апеляційної інстанції звертає увагу, що позивач та апелянт не враховують і тієї обставини, що надаючи згоду на реєстрацію права власності та як наслідок передачу майна в рахунок погашення зобов`язання за договором позики від 10.02.2020, ТОВ "Рауль Груп" (ТОВ "Алзо") в особі ОСОБА_2 та Сироти О.В. не вбачали станом на 16.04.2020 економічної потреби/доцільності залишати за собою оспорюване майно замість погашення заборгованості грошовим еквівалентом.

Варто наголосити на тому, що застосування конструкції фраудаторності при оплатному цивільно-правовому договорі має певну специфіку, яка проявляється в обставинах, що дають змогу кваліфікувати оплатний договір як такий, що вчинений на шкоду кредитору. До таких обставин, зокрема, відноситься: момент укладення договору; контрагент (контрагенти), з яким (якими) боржник учиняє оспорюваний договір; ціна договору (ринкова / неринкова), наявність / відсутність оплати ціни договору контрагентом боржника; дотримання процедури (черговості) при виконанні зобов`язань, якщо така процедура визначена законом імперативно. Подібних висновків дійшов Верховний Суд у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду в постанові від 02 червня 2021 року у справі № 904/7905/16.

Колегія суддів апеляційної інстанції зауважує, що іпотечні договори від 14.02.2020 укладались між ТОВ "Тандем Інвестбуд" та ТОВ "Алзо" (ТОВ "Рауль Груп") з метою забезпечення виконання зобов`язання, що виникло у іпотекодавця за договором позики із заставним забезпеченням №1002/20/2 від 10.02.2020, укладеним між іпотекодержателем та іпотекодавцем.

Так, у постанові Верховного Суду від 18.12.2024 від....... зауважено на наступній правовій позиції:

"Колегія суддів зазначає, що розрізняють основні зобов`язання та додаткові (акцесорні) зобов`язання. Основні зобов`язання можуть існувати самостійно без додаткового (акцесорного) зобов`язання, тоді як додаткові (акцесорні) зобов`язання виникають лише за наявності основного зобов`язання та нерозривно пов`язані з ним.

За положення частини 1 статті 546 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України) виконання зобов`язання може забезпечуватися заставою. В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов`язання, забезпеченого заставою, а також в інших випадках, встановлених законом, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави), що передбачено частиною 1 статті 572 ЦК України. Іпотекою є застава нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи (частина 1 статті 575 ЦК України). Право застави припиняється у разі припинення зобов`язання, забезпеченого заставою (пункт 1 частини 1 статті 593 ЦК України).

Іпотека за визначенням у статті 1 Закону України "Про іпотеку" є видом забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

У наведених нормах права чітко простежується акцесорність іпотеки та її додатковий характер, який проявляється у неможливості існування іпотеки окремо від основного зобов`язання.

Іпотека є акцесорним видом забезпечення виконання зобов`язання, а тому поділяє долю права вимоги, яку вона забезпечує. Тому в разі неможливості задоволення вимоги є неможливим і звернення стягнення на предмет іпотеки (пункт 102 постанови Великої Палати Верховного Суду від 15.09.2022 у справі № 910/12525/20)".

Колегія судів апеляційної інстанції зауважує, що у даному спорі правомірність укладання основного договору договору позики від 10.02.2020 сторонами не ставиться під сумнів. При цьому договір іпотеки є акцесорним видом зобов`язання для забезпечення виконання основного зобов`язання. Відсутність оскарження основного зобов`язання, за яким здійснювалось забезпечення виконання зобов`язання позбавляє суд можливості повного дослідження конструкції фраудаторності правочинів та надання всебічної оцінки діям сторін в частині їх добросовісності (чи були дотримані всі умови договору позики; яка була необхідність станом на 2020 рік укладати зазначений правочин, тощо).

При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що вибуття майна із власності боржника відбулося саме за порушення основного зобов`язання.

Ураховуючи все вищезазначене, суд апеляційної інстанції виснує, що:

- іпотека є акцесорним (похідним) зобов`язанням, яке є залежним від основного зобов`язання. Досліджуючи конструкцію фраудаторності правочину суд повинен системно дослідити усі обставини, які містять ознаки недобросовісної поведінки учасників правочину, зокрема договірного оплатного правочину договору позики із заставним забезпеченням від 10.02.2020. Водночас у даному спорі позивач не оскаржує договір позики із заставним забезпеченням від 10.02.2020, за яким та на підставі якого і були укладені оскаржувані договори іпотеки від 14.02.2020, що як наслідок унеможливлює суд повністю дослідити мотиви сторін та виникнення зобов`язання за оплатним правочином, яке було забезпечене іпотекою. При цьому згідно ч. 1 ст. 204 ЦК України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним, а таким є договір позики із заставним забезпеченням від 10.02.2020;

- матеріали справи не містять доказів того, що під час укладення оскаржуваних договорів ТОВ "Тандем Інвестбуд" та ТОВ "Алзо" (ТОВ "Рауль Груп") були пов`язаними чи заінтересованими особами між собою (у розмінні положень ст. 1 КУзПБ, п.п.14.1.159 п.14.1 ст. 14 ПК України, ст. 1 Закону України "Про захист економічної конкуренції", ст. 1 ЗУ "Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" та ст. 1 ЗУ "Про запобігання та протидію легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та фінансуванню розповсюдження зброї масового знищення"). При цьому співставлення різних часових проміжків між собою не свідчить про те, що саме станом на момент укладання правочинів сторони були пов`язані та заінтересовані між собою, мали контроль тощо, що у своїй сукупності свідчило б про їх недобросовісну поведінку;

- матеріали справи містять докази того, що звернення стягнення на майно було здійснено за ціною, яка не є підозріло нижчою за ринкову ціну. Водночас ні апелянт, ні позивач не надали належних, допустимих доказів протилежного;

- оскаржувані правочини були вчинені поза межами "підозрілого періоду" (ст. 1 КУзПБ, ст. 42 КУзПБ);

- згідно наданих доказів позивачем, зокрема виписок з АТ "ПроКредит Банк", після надання згоди на реєстрацію права власності на нерухоме майно за ТОВ "Тандем Інвестбуд", ТОВ "Алзо" (ТОВ "Рауль Груп") продовжило активну господарську діяльність, що свідчить про те, що іпотечні договори від 14.02.2020 та перехід права на майно не вплинули негативно на платоспроможність боржника. При цьому лише 22.12.2023 року до місцевого господарського суду надійшла заява про відкриття провадження у справі про банкрутство ТОВ "Рауль Груп", тобто поза трьох річний "підозрілий період". При цьому лише сам факт укладання оскаржуваних договорів в період настання строку на виконання зобов`язань з іншими кредиторами не може свідчити про фраудаторність таких договорів та не спростовує презумпції правомірності правочинів. При цьому суд апеляційної інстанції наголошує, що згідно ч. 1,2,4,5 ст. 3 ГК України під господарською діяльністю у цьому Кодексі розуміється діяльність суб`єктів господарювання у сфері суспільного виробництва, спрямована на виготовлення та реалізацію продукції, виконання робіт чи надання послуг вартісного характеру, що мають цінову визначеність. Господарська діяльність, що здійснюється для досягнення економічних і соціальних результатів та з метою одержання прибутку, є підприємництвом, а суб`єкти підприємництва - підприємцями. Сферу господарських відносин становлять господарсько-виробничі, організаційно-господарські та внутрішньогосподарські відносини. Господарсько-виробничими є майнові та інші відносини, що виникають між суб`єктами господарювання при безпосередньому здійсненні господарської діяльності. Тому судом допускається, що укладення спірних договорів було результатом ведення звичайної господарської діяльності позивача. Будь яких бухгалтерських, економічних підрахунків/аналізів в підтвердження умисної недоцільності/шкідливості укладання таких договорів в період належної платоспроможності позивача і поза межами "підозрілого періода", матеріали справи не містять.

Ураховуючи все вищезазначене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що апелянтом не надано достатніх та належних доказів того, що дії сторін під час укладання оскаржуваних договорів були недобросовісними, суперечать розумній економічній меті підприємства та були укладені на шкоду третій особі ПАТ "Діамантбанк", правонаступником якого є АТ "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" у майбутньому. При цьому зміна керівництва ТОВ "Тандем Інвестбуд" та ТОВ "Алзо" (ТОВ "Рауль Груп") через значний період часу не може свідчити про те, що попередні дії юридичних осіб між собою свідчать виключно про недобросовісну поведінку сторін правочину.

Із огляду на зазначене колегія суддів апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд повністю та всебічно дослідив обставини справи, надав оцінку кожному доводу та як наслідок ухвалив законне рішення, що у свою чергу є підставою для відмови в задоволенні апеляційної скарги.

На підставі ст. 129 ГПК України судовий збір за розгляд апеляційної скарги на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 у справі №902/1572/23(902/1359/24) покладається на апелянта.

Керуючись ст. ст. 269, 270, 271, 272, 273, 275, 276, 277, 278, 279, 280, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, суд

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Акціонерного товариства "Закритий недиверсифікований венчурний корпоративний інвестиційний фонд "Інвестохіллс Хеліантус" на рішення Господарського суду Вінницької області від 03.04.2025 у справі №902/1572/23(902/1359/24) залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції - без змін.

2. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів з дня складання повного судового рішення до Верховного Суду, відповідно до ст.ст. 287-291 ГПК України.

3. Справу №902/1572/23(902/1359/24) повернути до Господарського суду Вінницької області.

Повний текст постанови складений "27" червня 2025 р.

Головуючий суддя Розізнана І.В.

Суддя Миханюк М.В.

Суддя Павлюк І.Ю.