Постанова від 24.06.2025 по справі 904/6771/23

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.06.2025 року м. Дніпро Справа № 904/6771/23

Центральний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чередка А.Є. (доповідач)

суддів: Мороза В.Ф., Верхогляд Т.А.,

при секретарі судового засідання: Кишкань М.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області

на рішення Господарського суду Дніпропетровської області (суддя Ніколенко М.О.) від 11.09.2024р. у справі № 904/6771/23

за позовом Нікопольської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації, м. Дніпро

до Покровської міської ради Дніпропетровської області, м. Покров, Дніпропетровська область

За участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача: Державного спеціалізованого господарського підприємства "Ліси України", м. Дніпро

За участю третьої особи-2, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача: Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, м. Дніпро

про скасування державної реєстрації права комунальної власності; витребування земельної ділянки у власність держави, -

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024р. у справі № 904/6771/23:

- позовні вимоги задоволено;

- скасовано державну реєстрацію права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради №56028196 від 30.12.2020;

- витребувано у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації (місце реєстрації: пр. Олександра Поля, буд. 1, м. Дніпро, 49004, ідентифікаційний код: 00022467) з незаконного володіння Покровської міської ради (місце реєстрації: аул. Центральна, м. Покров, 48, Дніпропетровська область, 53300, ідентифікаційний код: 34081234) земельну ділянку лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022;

- стягнуто з Покровської міської ради (місце реєстрації: аул. Центральна, м. Покров, 48, Дніпропетровська область, 53300, ідентифікаційний код: 34081234) на користь Дніпропетровської обласної прокуратури (місце реєстрації: 49044, м. Дніпро, пр-т Дмитра Яворницького, 38; ідентифікаційний код: 02909938) витрати зі сплати судового збору у розмірі 4 294,40 грн.

Не погодившись з цим рішенням господарського суду, до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулася Покровська міська рада Дніпропетровської області, в якій посилаючись на неповне з`ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення норм матеріального і процесуального права, просить скасувати рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024р. у справі № 904/6771/23 та прийняти нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог прокурора відмовити у повному обсязі.

В обґрунтування апеляційної скарги апелянт, зокрема зазначає наступне:

- суд першої інстанції не врахував, що прокурором не надано жодних доказів існування рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування щодо передачі третій особі - ДСГП «Ліси України» спірної земельної ділянки у постійне користування та не навів причин відхилення необхідності застосування правових висновків Верховного суду, що містяться у постанові від 15.09.2021 року у справі № 373/462/19;

- суд першої інстанції дійшов до помилкового висновку про перехід прав та обов`язків від ДП «Марганецький лісгосп» до ДСГП «Ліси України», оскільки це не підтверджується інформацією з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань;

- суд першої інстанції не звернув увагу на невідповідність площі спірної земельної ділянки відображеній у наданих прокурором доказах площі земель лісогосподарського призначення 23,3483га. з площею сформованої спірної земельної з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 - 28,3051 га. та безпідставно задовольнив позовні вимоги у повному обсягу;

- суд першої інстанції не врахував, що землі лісового фонду, які знаходяться на праві постійного користування ДСГП «Ліси України», наявність чого підтверджується картографічними матеріалами, не можуть бути об`єктом цивільних прав згідно з ч. 1, 3, 4, 9 ст. 79-1 Земельного кодексу України.

Ухвалою Центрального апеляційного господарського суду від 06.01.2025р. відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Покровської міської ради Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024р. у справі № 904/6771/23, розгляд апеляційної скарги призначено в судове засідання на 22.04.2025р.

У судовому засіданні по справі оголошувалась перерва з 22.04.2025р. по 24.06.2025р.

Нікопольською окружною прокуратурою подано до Центрального апеляційного господарського суду відзив на апеляційну скаргу, у відповідності до якого вона вважає оскаржуване рішення законним та обгрунтованим, прийнятим з правильним застосуванням норм матеріального та процесуального права, а апеляційну скаргу апелянта безпідставною, посилаючись при цьому на неправомірну передачу до комунальної власності земель лісового фонду у складі спірної земельної ділянки, що є підставою для скасування державної реєстрації права комунальної власності на цю ділянку та її витребування у власність держави.

В обґрунтування своїх заперечень проти доводів апеляційної скарги прокуратура також зазначає, що спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 частково накладається на землі державного лісового фонду та природо-заповідного фонду загальнодержавного значення, а отже не може у цій частині відноситися до земель сільськогосподарського призначення та існувати у встановлених межах, що обумовлює необхідність скасування державної реєстрації права власності на неї.

Інші учасники справи наданим їм правом участі у судовому засіданні не скористалися та не подали відзивів на апеляційну скаргу, про час та місце судового засідання були повідомлені апеляційним судом належним чином, що підтверджується матеріалами справи.

Враховуючи вищенаведене, а також те, що явка представників учасників справи в судове засідання апеляційним судом не визнавалася обов`язковою, а неявка представників інших учасників справи не перешкоджає розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе розглянути апеляційну скаргу по суті у відсутності інших учасників справи.

Перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників апелянта та прокурора, судова колегія дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення апеляційної скарги, виходячи з наступного.

Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено місцевим господарським судом, наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 № 37-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність, Покровській міській територіальній громаді передано у комунальну власність за актом приймання-передачі земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності загальною площею 836,3024 га.

Відповідно до п. 2 цього наказу, право власності на земельні ділянки, зазначені в додатку до акту приймання-передачі виникає з моменту державної реєстрації цього права та оформлюється відповідно до Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень.

Спірна земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 зазначена у пункті 14 акту приймання-передачі.

У подальшому, рішенням сесії Покровської міської ради від 17.12.2020 № 11 прийнято до комунальної власності землі сільськогосподарського призначення загальною площею 836,3024 га, у кількості 22 земельних ділянок, які розташовані на території Покровської міської територіальної громади за межами населених пунктів. В загальний масив земельних ділянок, які перейшли до комунальної власності також увійшла земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022.

На підставі вищевказаного рішення, державним реєстратором виконавчого комітету Покровської міської ради Нестреляй О.М. 30.12.2020 прийнято рішення за індексним номером 56028196 про реєстрацію за Покровською міською радою права комунальної власності на земельну ділянку з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, загальною площею 28,3051 га.

Разом з тим, відповідно до листа ДП Харківська державна лісовпорядна експедиція від 23.03.2023 № 118, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 частково знаходиться в межах державного лісового фонду кв. 8 виділ 14, 16-22 і кв. 9 виділ 1-6 Нікопольського лісництва ДП Марганецький лісгосп. Орієнтовна площа перетину меж земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 з межами кв. 8 виділ 14, 16-22 становить 17,6853 га і з межами кв. 9 виділ 1-6 становить 5,6630 га Нікопольського лісництва ДП Марганецький лісгосп із загальної площі ділянки 23,3483 га.

Зазначена інформація підтверджується й листом Дніпропетровського обласного управління лісового та мисливського господарства від 09.11.2022 за № 596, відповідно до якого, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 розташована у межах Нікопольського лісництва ДП Дніпровський лісгосп.

Також, згідно з листом Філії Дніпровське лісове господарство ДСГП Ліси України від 31.01.2023 № 01-05/16/36, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 розташована на землях Державного лісового фонду та перебуває у кварталах 8, 9 Нікопольського лісництва.

Крім цього, відповідно до таксаційного опису виділу 1, 3, 4, 5 кварталу 9 Нікопольського лісництва, на якому розташована земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, на цій земельній ділянці наявні лісові культури.

Відповідно до листа Департаменту екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 20.09.2023 за № 2/3695/0/261-23, земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 знаходиться на території Ландшафтного заказника Базавлуцький прибережно-річковий комплекс, який було оголошено на підставі Указу Президента України від 11.04.2019 № 139/2019 Про території та об`єкти природо-заповідного фонду загальнодержавного значення.

Положенням про ландшафтний заказник загальнодержавного значення «Базавлуцький прибрежно-річковий комплекс» затверджений наказом Міністерства екології та природних ресурсів України від 05.08.2019 № 284 визначено, що до встановлення меж Заказника в натурі його межі визначаються відповідно до Проекту створення Заказника. Вирішення цих питань покладається на Землекористувачів.

Отже, спірна земельна ділянка площею 28,3051 га з кадастровим номером 1222987000:03:001:022 сформована за результатами інвентаризації, у тому числі, за рахунок земель державної власності лісогосподарського призначення, що перебувають у постійному користуванні ДСГП Ліси України та використовується для ведення лісового господарства.

Пунктом 1 наказу Державного агентства лісових ресурсів України Про припинення ДП Марганецьке лісове господарство від 27.09.2021 за № 585 припинено ДП Марганецьке лісове господарство (код 00991657) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до ДП Дніпровське лісове господарство (код 00991686).

Пунктом 7 наказу Державного агентства лісових ресурсів України Про

припинення ДП Марганецьке лісове господарство від 27.09.2021 за № 585 визначено, що ДП Дніпровське лісове господарство є правонаступником прав та обов`язків ДП Марганецьке лісове господарство.

В подальшому, відповідно до п.1 наказу Державного агентства лісових ресурсів Про припинення ДП Дніпровське лісове господарство від 04.11.2022 за № 988, припинено ДП Дніпровське лісове господарство (код 00991686) шляхом реорганізації, а саме - приєднання до державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України (код 44768034).

Пунктом 8 наказу Державного агентства лісових ресурсів Про припинення ДП Дніпровське лісове господарство від 04.11.2022 за № 988 визначено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником прав та обов`язків ДП Дніпровське лісове господарство.

Пунктом 5 постанови Кабінету міністрів України від 07.09.2022 за № 1003 Деякі питання реформування управління лісової галузі, встановлено, що Державне спеціалізоване господарське підприємство Ліси України є правонаступником:

- майна, прав та обов`язків спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються;

- права постійного користування земельними ділянками лісогосподарського призначення, затверджених матеріалів лісовпорядкування, затверджених розрахункових лісосік, затверджених поділів лісів на категорії, виділених особливо захисних лісових ділянок спеціалізованих державних лісогосподарських підприємств, які належать до сфери управління Державного агентства лісових ресурсів, що реорганізуються.

Таким чином, відбувся повний перехід прав та обов`язків від ДП Марганецьке лісове господарство до Державного спеціалізованого господарського підприємства Ліси України, а відповідні доводи апелянта про непідтвердження обставин правонаступництва ДСГП Ліси України за ДП "Марганецьке лісове господарство" є безпідставними.

Також, відхиляє колегія суддів і посилання апелянта на правові висновки Верховного суду, що містяться у постанові від 15.09.2021 року у справі № 373/462/19, адже вони здійснені за інших фактичних обставин, тому не є релевантними для даної справи.

Враховуючи, що спірна земельна ділянка та права на неї на землях лісогосподарського призначення є об`єктом земельних правовідносин, то суб`єктний склад і зміст таких правовідносин має визначатися згідно з нормами земельного законодавства та лісового законодавства у частині використання й охорони лісового фонду.

Відповідно до статті 152 Земельного кодексу України (тут і надалі в редакції, чинній станом на момент видачі спірного наказу від 07.12.2020 № 37-ОТГ), держава забезпечує громадянам та юридичним особам рівні умови захисту прав власності на землю. Власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.

Ліси України є її національним багатством і за своїм призначенням та місцем розташування виконують водоохоронні, захисні, санітарно-гігієнічні, оздоровчі, рекреаційні, естетичні, виховні, інші функції та є джерелом для задоволення потреб суспільства в лісових ресурсах (частина друга статті 1 Лісового кодексу України; тут і далі - у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин).

В Україні ліси та землі лісогосподарського призначення є об`єктами підвищеного захисту зі спеціальним режимом використання та спеціальною процедурою надання.

Усі ліси на території України, незалежно від того, на землях яких категорій за основним цільовим призначенням вони зростають, та незалежно від права власності на них, становлять лісовий фонд України і перебувають під охороною держави (частина третя статті 1 ЛК України).

Лісова ділянка - ділянка лісового фонду України з визначеними межами, виділена відповідно до цього кодексу для ведення лісового господарства та використання лісових ресурсів без вилучення її у землекористувача або власника землі (частина четверта статті 1 ЛК України).

За змістом частини другої статті 3 ЗК України, земельні відносини, що виникають при використанні лісів регулюються ЗК України, а також нормативно-правовими актами про ліси, якщо вони не суперечать цьому кодексу.

Самостійною категорією земель за основним цільовим призначенням є землі лісогосподарського призначення (пункт е частини першої статті 19 ЗК України).

Згідно ст. 55 Земельного кодексу України, до земель лісогосподарського призначення належать землі, вкриті лісовою рослинністю, а також не вкриті лісовою рослинністю, нелісові землі, які надані та використовуються для потреб лісового господарства.

До земель лісогосподарського призначення не належать землі, зайняті зеленими насадженнями у межах населених пунктів, які не віднесені до категорії лісів; окремими деревами і групами дерев, чагарниками на сільськогосподарських угіддях, присадибних, дачних і садових ділянках.

До земель лісогосподарського призначення належать лісові землі, на яких розташовані лісові ділянки, та нелісові землі, зайняті сільськогосподарськими угіддями, водами й болотами, спорудами, комунікаціями, малопродуктивними землями тощо, які надані в установленому порядку та використовуються для потреб лісового господарства (частина перша статті 5 ЛК України).

Ведення лісового господарства полягає у здійсненні комплексу заходів з охорони, захисту, раціонального використання та розширеного відтворення лісів (стаття 63 ЛК України).

Використанню лісогосподарських земель за їх цільовим призначенням законодавство надає пріоритет: складовою охорони земель є захист лісових земель та чагарників від необґрунтованого їх вилучення для інших потреб (пункт б частини першої статті 164 ЗК України).

Згідно ч. 1 ст. 57 Земельного кодексу України, земельні ділянки лісогосподарського призначення за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування надаються в постійне користування спеціалізованим державним або комунальним лісогосподарським підприємствам, іншим державним і комунальним підприємствам, установам та організаціям, у яких створено спеціалізовані підрозділи, для ведення лісового господарства.

За приписами статей 45, 47, 48, 54 Лісового кодексу України, облік лісів включає збір та узагальнення відомостей, які характеризують кожну лісову ділянку за площею, кількісними та якісними показниками. Основою ведення обліку лісів є матеріали лісовпорядкування.

Лісовпорядкування включає комплекс заходів, спрямованих на забезпечення ефективної організації та науково обґрунтованого ведення лісового господарства, охорони, захисту, раціонального використання, підвищення екологічного та ресурсного потенціалу лісів, культури ведення лісового господарства, отримання достовірної і всебічної інформації про лісовий фонд України.

Лісовпорядкування є обов`язковим на всій території України та ведеться державними лісовпорядними організаціями за єдиною системою в порядку, встановленому центральним органом виконавчої влади з питань лісового господарства.

Планово-картографічні матеріали лісовпорядкування складаються на підставі натурних лісовпорядних робіт та камерного дешифрування аерознімків, містять детальну характеристику лісу. Перелік планово-картографічних лісовпорядкувальних матеріалів, методи їх створення, масштаби, вимоги до змісту та оформлення, якості виготовлення тощо, регламентується галузевими нормативними документами. Зокрема, за змістом пункту 1.1 Інструкції про порядок створення і розмноження лісових карт, затвердженої Держлісгоспом СРСР 11.12.1986, планшети лісовпорядкування відносяться до планово-картографічних матеріалів лісовпорядкування, а частина друга зазначеної Інструкції присвячена процедурі їх виготовлення.

До одержання в установленому порядку державними лісогосподарськими підприємствами державних актів на право постійного користування земельними лісовими ділянками, документами, що підтверджують це право на раніше надані землі, є планово-картографічні матеріали лісовпорядкування (пункт 5 розділу VIII Прикінцеві положення ЛК України).

Відповідно до приписів статті 8 ЛК України, у державній власності перебувають усі ліси України, крім лісів, що перебувають у комунальній або приватній власності.

Право державної власності на ліси набувається і реалізується державою в особі Кабінету Міністрів України, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій відповідно до закону.

Статтею 9 ЛК України передбачено, що у комунальній власності перебувають ліси в межах населених пунктів, крім лісів, що перебувають у державній або приватній власності.

У комунальній власності можуть перебувати й інші ліси, набуті або віднесені до об`єктів комунальної власності в установленому законом порядку.

Право комунальної власності на ліси реалізується територіальними громадами безпосередньо або через утворені ними органи місцевого самоврядування.

Крім цього, спірна земельна ділянка відповідно до наданої інформації Департаментом екології та природних ресурсів Дніпропетровської обласної військової адміністрації від 20.09.2023 за № 2/3695/0/261-23 знаходиться на території Ландшафтного заказника «Базавлуцький прибережно-річковий комплекс», який було оголошено на підставі Указу Президента України від 11.04.2019 №139/2019 «Про території та об`єкти природо-заповідного фонду загальнодержавного значення».

Згідно з частиною другою статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 2 Земельного кодексу України встановлено, що віднесення земельних ділянок до певної категорії та виду цільового призначення земельних ділянок здійснюється щодо:

- земельних ділянок, якими розпоряджаються Верховна Рада Автономної Республіки Крим, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, - за рішенням відповідного органу;

- земельних ділянок приватної власності - їх власниками.

Зміна цільового призначення земельних ділянок державної та комунальної власності, віднесених до категорій земель житлової та громадської забудови, земель промисловості, транспорту, електронних комунікацій, енергетики, оборони та іншого призначення, а також земельних ділянок (крім земельних ділянок, розташованих на територіях, об`єктах природно-заповідного фонду, та земельних ділянок лісогосподарського призначення), на яких розташовані будівлі, споруди, що є у приватній власності землекористувача, який використовує земельні ділянки на правах постійного користування, оренди, емфітевзису, суперфіцію, може здійснюватися землекористувачем. У такому разі зміна цільового призначення земельної ділянки не потребує прийняття рішень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, органу виконавчої влади та органу місцевого самоврядування, який здійснює розпорядження відповідною земельною ділянкою.

Частиною 7 ст. 20 Земельного кодексу України визначено, що зміна цільового призначення земельних ділянок природно-заповідного та іншого природоохоронного призначення, історико-культурного, лісогосподарського призначення, що перебувають у державній чи комунальній власності, здійснюється за погодженням з Кабінетом Міністрів України.

Згідно з ч. 4 ст. 122 Земельного кодексу України, центральний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин та його територіальні органи передають земельні ділянки сільськогосподарського призначення державної власності, крім випадків, визначених частиною восьмою цієї статті, у власність або у користування для всіх потреб.

Частиною 8 ст. 122 Земельного кодексу України встановлено, що Кабінет Міністрів України передає земельні ділянки із земель державної власності у власність або у користування у випадках, визначених статтею 149 цього Кодексу, та земельні ділянки дна територіального моря, а також у користування земельні ділянки зони відчуження та зони безумовного (обов`язкового) відселення території, що зазнала радіоактивного забруднення внаслідок Чорнобильської катастрофи.

Відповідно до ч. 9 ст. 140 Земельного кодексу України, Кабінет Міністрів України вилучає земельні ділянки державної власності, які перебувають у постійному користуванні, - ріллю, багаторічні насадження для несільськогосподарських потреб, ліси для нелісогосподарських потреб, а також земельні ділянки природоохоронного, оздоровчого, рекреаційного призначення та суб`єктів господарювання залізничного транспорту загального користування у зв`язку з їх реорганізацією шляхом злиття під час утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування відповідно до Закону України "Про особливості утворення публічного акціонерного товариства залізничного транспорту загального користування" і земельні ділянки, на яких розташовані об`єкти газотранспортної системи, що передаються суб`єкту господарювання у зв`язку з відокремленням діяльності з транспортування природного газу, крім випадків, визначених частинами п`ятою - восьмою цієї статті, та у випадках, визначених статтею 150 цього Кодексу.

Враховуючи викладене, на час передачі спірної земельної ділянки із державної до комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями лісового та природно-заповідного фонду, які перебувають у державній власності, здійснювались виключно Кабінетом Міністрів України.

Згідно з листом Секретаріату Кабінету Міністрів України № 25923/0/2-23 від 06.10.2023 наданого на запит Нікопольської окружної прокуратури встановлено, що Кабінетом Міністрів України рішень про погодження зміни цільового призначення, вилучення із державної власності спірної земельної ділянки не приймалось.

Отже, Головне управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області, як територіальний орган виконавчої влади з питань земельних ресурсів у галузі земельних відносин, не мало повноважень щодо передачі земель лісового та природно-заповідного фонду загальнодержавного значення державної форми власності у комунальну власність Покровської міської об`єднаної територіальної громади.

Наказ Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області № 37-ОТГ від 07.12.2020, в частині земель лісового та природно-заповідного фонду, прийнятий з перевищенням повноважень та всупереч вищенаведеним нормам чинного у той час законодавства України.

За таких обставин, частина земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, що була віднесена до земель лісогосподарського та природно-заповідного призначення, неправомірно включена до загального масиву земель, переданих за наказом Головного управління Держгеокадастру у Дніпропетровській області від 07.12.2020 № 37-ОТГ Про передачу земельних ділянок державної власності у комунальну власність Покровській міській територіальній громаді у комунальну власність зі зміною цільового призначення землі на землі сільськогосподарського призначення.

Крім цього, виходячи із приписів ст. 79-1 Земельного кодексу України та положень Закону України «Про Державний земельний кадастр» у межах земельної ділянки із кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 не може існувати різні об`єкти речових прав, тобто різні земельні ділянки за категорією, цільовим використанням та межами та площею.

Право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні (ст. 321 Цивільного кодексу України).

Власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним (ч. 1 ст. 387 Цивільного кодексу України).

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 10 квітня 2024 року у справі № 496/1059/18 вказано, що серед способів захисту речових прав цивільне законодавство виокремлює, зокрема, витребування майна з чужого незаконного володіння у порядку статей 387, 388 ЦК України (віндикаційний позов) й усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження майном згідно зі статтею 391 ЦК України (негаторний позов).

Позовом про витребування майна (віндикаційним позовом) є вимога власника, який не є володільцем належного йому на праві власності індивідуально визначеного майна, до особи, яка ним заволоділа, про витребування (повернення) цього майна з чужого незаконного володіння.

Негаторний позов - це вимога власника, який є володільцем майна, до будь-якої особи про усунення перешкод, які ця особа створює у користуванні чи розпорядженні відповідним майном. Позивач за негаторним позовом вправі вимагати усунути існуючі перешкоди чи зобов`язати відповідача утриматися від вчинення дій, які можуть призвести до виникнення таких перешкод. Схожі висновки викладені, зокрема, у пункті 88 постанови Великої Палати Верховного Суду від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17.

Власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном (стаття 391 ЦК України). За змістом цієї статті негаторний позов застосовується для захисту від порушень, які не пов`язані із позбавленням володіння (див. пункт 71 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц).

За висновками Великої Палати Верховного Суду, викладеними, зокрема, у пункті 72 постанови від 23.11.2021 у справі № 359/3373/16-ц та пункті 100 постанови від 18.01.2023 у справі № 488/2807/17, визначальним критерієм для розмежування віндикаційного та негаторного позовів є відсутність або наявність у позивача володіння майном; відсутність або наявність в особи володіння нерухомим майном визначається виходячи з принципу реєстраційного підтвердження володіння; особа, до якої перейшло право власності на об`єкт нерухомості, набуває щодо нього всі правоможності власника, включаючи право володіння.

В постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 19 квітня 2024 року у справі № 707/2477/22 викладено правовий висновок про те, що ефективним способом захисту права власності на земельні ділянки лісогосподарського призначення є пред`явлення вимоги про витребування земельної ділянки лісогосподарського призначення з незаконного володіння (віндикаційний позов) в порядку статті 387 ЦК України (з посиланням на постанови Великої Палати Верховного Суду від 30 травня 2018 року у справі №368/1158/16-ц, провадження № 14-140цс18, від 22 травня 2018 року у справі № 369/6892/15-ц, провадження № 14-96цс18, від 7 листопада 2018 року у справі № 488/5027/14-ц, провадження №14-256цс18, від 23 листопада 2021 року у справі № 359/3373/16-ц, провадження № 14-2цс21).

Виходячи з вищенаведеного, суд першої інстанції дійшов до вірного висновку про обгрунтованість позовних вимог прокурора про витребування у власність держави в особі Дніпропетровської обласної державної адміністрації - Дніпропетровської обласної військової адміністрації з незаконного володіння Покровської міської ради земельної ділянки лісогосподарського призначення площею 28,3051 га з кадастровим номером 122987000:03:001:0022.

При цьому, колегія суддів відхиляє доводи апелянта щодо віднесення до земель лісогосподарського призначення лише частині земель, що перебувають у складі земельної ділянки із кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, адже неможливість виокремлення ділянки лісогосподарського призначення із загального масиву земель земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 без виготовлення нової технічної документації із землеустрою не є підставою для протиправного вилучення земельної ділянки лісогосподарського призначення із власності держави та відмови у задоволенні відповідних вимог прокурора.

За таких обставин, як вірно вказав суд першої інстанції, оскільки до масиву земель земельної ділянки з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022, що була передана із державної у комунальну власність, протиправно увійшла частина земель лісогосподарського призначення, усі землі, що визначені як земельна ділянка з кадастровим номером 1222987000:03:001:0022 слід повернути у державну власність з подальшим проведенням уповноваженими органами повторної інвентаризації земель, виготовлення технічної документації із землеустрою та передачі спірних земель у комунальну власність із дотриманням встановленого чинним законодавством порядку (за відсутності у складі спірної земельної ділянки земель лісогосподарського призначення або з передачею останніх за погодженням з уповноваженим органом).

Погоджується апеляційний суд і з висновками суду першої інстанції про обгрунтованість позовних вимог прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності на земельну ділянку площею 28,3051 га, кадастровий номер 1222987000:03:001:0022, проведену на підставі рішення державного реєстратора виконавчого комітету Покровської міської ради № 56028196 від 30.12.2020;

Так, відповідно до частини 13 статті 79-1 ЗК України, земельна ділянка припиняє існування як об`єкт цивільних прав, а її державна реєстрація скасовується у разі, зокрема, скасування державної реєстрації земельної ділянки на підставі судового рішення внаслідок визнання незаконною такої державної реєстрації.

Статтями 16, 25 Закону України «Про Державний земельний кадастр» передбачено, що кадастровий номер скасовується лише у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки. Також, у разі скасування державної реєстрації земельної ділянки закривається і відповідна Поземельна книга.

Статтею 24 Законом України Про Державний земельний кадастр встановлено, що ухвалення судом рішення про скасування державної реєстрації земельної ділянки допускається виключно з одночасним припиненням таким рішенням усіх речових прав, їх обтяжень, зареєстрованих щодо земельної ділянки (за наявності таких прав, обтяжень). Ухвалення судом рішення про визнання нечинним рішення органу виконавчої влади, органу місцевого самоврядування про надання дозволу на розроблення документації із землеустрою, за якою була сформована земельна ділянка, щодо якої виникли речові права, а також про скасування державної реєстрації такої земельної ділянки, що допускається за умови визнання нечинним рішення про затвердження такої документації (за його наявності) та припинення таких прав (за їх наявності) (абзац 5 частини 10).

З огляду на викладене, єдиною підставою для скасування в Державному земельному кадастрі незаконної державної реєстрації земельної ділянки є судове рішення про скасування такої державної реєстрації разом із скасуванням рішення органу державної виконавчої влади, яким затверджено документацію на підставі якої сформовано відповідну земельну ділянку.

Аналогічний правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 20 грудня 2023 року у cправі № 916/1517/22.

За змістом частини 3 статті 26 Закону України Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень, у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, відповідні права припиняються.

З огляду на те, що при формуванні земельної ділянки кадастровий номер 1222987000:03:001:0022 були порушені норми чинного законодавства України вимоги прокурора про скасування державної реєстрації права комунальної власності на цю земельну ділянку є правомірними.

З урахуванням усього вищенаведеного, колегія суддів апеляційного господарського суду вважає, що доводи апеляційної скарги є безпідставними та не спростовують обґрунтованих висновків суду першої інстанції, оскаржуване рішення відповідає фактичним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, тому підстави, передбачені ст. 277 ГПК України, для задоволення апеляційної скарги та скасування рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024р. у цій справі відсутні.

Згідно з ст. 129 ГПК України судові витрати по сплаті апелянтом судового збору за подання апеляційної скарги слід покласти на останнього.

З підстав наведеного та керуючись ст.ст. 129, 269, 270, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Покровської міської ради Дніпропетровської області на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024р. у справі № 904/6771/23 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 11.09.2024р. у справі № 904/6771/23 залишити без змін.

Судовий збір, сплачений за подання апеляційної скарги, покласти на Покровську міську раду Дніпропетровської області.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом двадцяти днів з дня складення повного тексту постанови.

Повна постанова складена та підписана 30.06.2025 року.

Головуючий суддя А.Є. Чередко

Суддя В.Ф. Мороз

Суддя Т.А. Верхогляд