Рішення

від 15.12.2010 по справі 5020-1/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД М. СЕВАСТОПОЛЯ

5020-1/125

ГОСПОДАРСЬКИЙ  СУД  МІСТА СЕВАСТОПОЛЯ

Іменем України

РІШЕННЯ

15 грудня 2010 року справа № 5020-1/125

За позовом:

Приватного підприємства “Спец-Кран-Монтаж”

(Фіолентівське шосе, буд. 1В, м. Севастополь, 99053)

до Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства “Севастопольжитлобуд”

(вул. Кулакова, буд. 6, м. Севастополь, 99011)

про стягнення 24 915,28 грн.  

                                                                                    Суддя  Алсуф'єв В.В.

Представники:

Від позивача – Рудюк І.В., представник, довіреність б/н від 30.11.2010;   

Від відповідача  - Накопало О.А., довіреність від 27.04.2010.    

 Суть спору:

Приватне підприємство «Спец-Кран-Монтаж»(надалі –Позивач) звернулось до господарського суду міста Севастополя з позовом до Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства «Севастопольжитлобуд»(надалі –Відповідач) про стягнення заборгованості за договором підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК в сумі 47 273,94 грн., а також 4 715,71 грн. –пені, 8 381,09 грн. –суми 9% річних від простроченої суми, 11 818,48 грн. –суми інфляційних втрат, всього 72 189,22 грн.  

Ухвалою суду від 01.12.2010 провадження у справі було припинено у частині вимог про стягнення заборгованості за договором підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК у розмірі             47273,94 грн. відповідно до пункту 4 частини першої статті 80 Господарського процесуального кодексу України.

Представник Позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримав у повному обсязі та просив їх задовольнити.

Представник Відповідача проти позову заперечує з підстав вказаних у відзиві на позовну заяву від 30.11.2010 /а.с.31-32/.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази, заслухавши представників Позивача та Відповідача,  суд,

в с т а н о в и в :

19.11.2007 між Позивачем та Відповідачем укладено договір підряду № 19/11-БК          /а.с. 6-8/.

Відповідно до п. 1.1 вказаного договору Позивач прийняв на себе зобов'язання по виконанню будівельно-монтажних робіт за допомогою баштового крану КБ-405 на будівництві житлового будинку К-17 у мікрорайоні «Омега-2а»м. Севастополя, що здійснюється замовником. Підрядчик (Позивач) виконує облаштування верхньої будівлі кранового шляху (без земляних робіт, лотків і огорож), перебазування, монтаж, демонтаж кранових шляхів, перебазування,  збирання, розбирання, монтаж, демонтаж, технічний огляд, технічне обслуговування баштового крану під час виконання робіт, під керівництвом своїх ІТР та свого обслуговуючого персоналу.

Згідно з пунктом 1.2 вказаного договору Відповідач зобов'язався сплатити виконані роботи.

Пунктом 2.4 договору підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК встановлено обов'язок Відповідача здійснювати оплату виконаних робіт щомісячно, протягом семі днів з моменту підписання актів вартості виконаних робіт.

Судом встановлено виконання Позивачем робіт за договором підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК на загальну суму 62 192,64 грн., що підтверджується актами про вартість виконаних робіт машинами і механізмами, а саме: від 28.08.2008 на суму 42 849,02 грн. та від 30.09.2008 на суму 19 343,62 /а.с.9-10/.

Відповідач здійснив часткову оплату робіт відповідно до зазначених актів про вартість виконаних робіт машинами і механізмами.

Позивачем та Відповідачем надано суду спільну заяву про підтвердження факту наявності станом на 29.10.2010, тобто на момент подання позову, заборгованості у розмірі  47 273,94 грн. Окрім того, цією заявою сторони підвередили факт погашення вказаної суми станом на 01.12.2010 /а.с. 61/.   

Несплата суми основного боргу за договором підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК і стала причиною для звернення позивача до Господарського суду міста Севастополя з відповідними позовними вимогами, зокрема, з вимогами про стягнення з Відповідача 4 715,71 грн. –пені, 8 381,09 грн. –суми 9% річних від простроченої суми, 11 818,48 грн. –суми інфляційних втрат.

Відповідно до частини першої статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки, зокрема, з договорів та інших правочинів.

Згідно зі статтею 837 Цивільного кодексу України за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов'язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов'язується прийняти та оплатити виконану роботу.

                    За приписами частини першої статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічні положення містяться у статтях 525, 526 Цивільного кодексу України.

В силу частини другої статті 20 Господарського кодексу України, захист прав і законних інтересів суб'єктів господарювання здійснюється, зокрема, шляхом застосування до особи, яка порушила право, штрафних санкцій, а також іншими способами, передбаченими законом.

До інших способів відноситься, зокрема, передбачений статтею 549 Цивільного кодексу України пеня, яка є грошовою сумою, яку боржник повинен передати кредиторові у разі порушення ним зобов'язання та обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Згідно зі статтею 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший  розмір процентів не встановлений договором або законом.

Пунктом 5.3. договору підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК встановлено, що за неналежне виконання грошових зобов'язань нараховується пеня у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми заборгованості за кожен день прострочення без урахування строку позовної давності за весь період прострочення. Окрім того, відповідно до статті 625 ЦК України, замовник (Відповідач) повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення і 9% річних від простроченої суми. Нарахування штрафних санкцій припиняється з дня виконання зобов'язань.

Суд не приймає довід Відповідача про неможливість застосування пункту 5.3 договору підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК, через те, що вказаний договір був підписаний з протоколом розбіжностей, з огляду на наступне.  

Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.

Відповідач не надав суду текст протоколу розбіжностей до договору підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК, тобто не виконав обов'язку з доказування обставин на які він посилається. При цьому, як випливає із змісту відзиву на позовну заяву, Відповідач не заперечує сам факт укладання та виконання  вказаного договору.

Слід також зазначити, що в актах про вартість виконаних робіт машинами і механізмами  від 28.08.2008 та від 30.09.2008, а також у платіжних дорученнях від 15.10.2008 № 1793 та від 05.11.2010 № 1141, наявне посилання на договір підряду від 19.11.2007              № 19/11-БК як на підставу складення документу та здійснення платежу /а.с.9-10, 13, 33/.

Отже, довід Відповідача про виключення пункту 5.3 з тексту договору підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК не підтверджується наявними у матеріалах справи доказами.

Згідно із статтями 256 та 258 Цивільного кодексу України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Для вимог про стягнення неустойки (штрафу, пені) встановлено спеціальний строк позовної давності в один рік.

Частинами третьою та четвертою статті 267 Цивільного кодексу України встановлено,  що позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. При цьому, сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.

У відзиві на позовну заяву від 30.11.2010 Відповідач наголосив на застосуванні  позовної давності щодо вимоги про стягнення суми пені.

Відповідно до частини першої статті 259 Цивільного кодексу України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі.

Суд дійшов висновку, що визначення «без урахування строку позовної давності», зазначене у пункті 5.3 договору підряду від 19.11.2007 № 19/11-БК, не є угодою про збільшення строку позовної давності, оскільки фактично не встановлює збільшений строк позовної давності, а виключає його застосування взагалі.

Слід зазначити, що відповідно до частини третьої статті 6 Цивільного кодексу України сторони в договорі не можуть відступити від положень актів цивільного законодавства, якщо в цих актах прямо вказано про це, а також у разі, якщо обов'язковість для сторін положень актів цивільного законодавства випливає з їх змісту або із суті відносин між сторонами.

У даному випадку сторони були не вправі відступити від положень статей 256, 258 та частини першої статті 259 Цивільного кодексу України, оскільки вказаними  нормами чітко встановлені межі дозволеної поведінки сторін у питаннях встановлення строку, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу, а також порядку визначення цього строку.  

З огляду на наведене, через сплив, встановленого пунктом 1 частини другої статті 258 Цивільного кодексу України, строку позовної давності, не підлягають задоволенню позовні вимоги про стягнення суми пені у розмірі 4 715,71 грн., нарахованої Позивачем за період з 01.11.2008 по 01.04.2009.

Судом встановлено, що сума 9% річних від суми заборгованості за період з 01.11.2008 по 20.10.2010  становить 8 381,09 грн., а саме:

47273,94/365 X 9%  X 719 = 8381,09, де 719 –кількість днів прострочення.

Судом встановлено, що сума інфляційних втрат за період з 01.11.2008 по 20.10.2010 становить 11 818,48 грн., а саме:

47273,94 X 125,00% -  47273,94 = 11818,48, де 125,00% - середній індекс інфляції за вказаний період.

На підставі викладеного, суд вважає позовні вимоги про стягнення з Відповідача 8 381,09 грн. –суми 9% річних від простроченої суми, та 11 818,48 грн. –суми інфляційних втрат, - такими, що підлягають задоволенню.  

Витрати позивача по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України при задоволенні позову покладаються на відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Керуючись частиною першою статті 193 Господарського кодексу України,  статтями 6, 11, 256, пунктом 1 частини другої статті 258, частиною першою статті 259, частинами третьою та четвертою статті 267, статтями 525, 526, 625, 837 Цивільного кодексу України,  статтями 49, 82 –85 Господарського процесуального кодексу України,  суд –

В И Р І Ш И В:

1.          Позов задовольнити частково.

2.          Стягнути з Закритого акціонерного проектно-будівельного товариства “Севастопольжитлобуд” (вул. Кулакова, буд. 6, м. Севастополь, 99011  ідентифікаційний код 01267260, р/р 2600200016572 в СФ ВАТ «Укрексімбанк»МФО 384986, або з інших рахунків) на користь  Приватного підприємства “Спец-Кран-Монтаж” (Фіолентівське шосе, буд. 1В, м. Севастополь, 99053, ідентифікаційний код 35400530, р/р 26002013023846 в Відділенні «Севастопольська регіональна дирекція»ВАТ ВТБ Банк, МФО 321767, або на інші рахунки)                       20 199,57 грн. (двадцять тисяч сто дев'яносто дев'ять грн., 57 коп.), в тому числі                 8381,09 грн. - 9% річних від суми заборгованості, 11818,48 грн. інфляційних втрат, а також витрати по сплаті державного мита у розмірі 674,81 грн. (шістсот сімдесят чотири грн., 81 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі  236,00 (двісті тридцять шість) гривень.

3.          В іншій частині позову відмовити.

           Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Суддя                                                                                                                В.В. Алсуф'єв

Розсилка:

1. Приватне підприємство «Спец-Кран-Монтаж»

(Фіолентівське шосе, буд. 1В, м. Севастополь, 99053)

2. Закрите акціонерне проектно-будівельне

товариство “Севастопольжитлобуд”

(вул. Кулакова, буд. 6, м. Севастополь, 99011)