Рішення

від 08.12.2010 по справі 11/170-10

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

  

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

РІШЕННЯ

08.12.10

          Справа № 11/170-10.

 За позовом        фізичної особи – підприємця ОСОБА_1, смт. Недригайлів Сумської області                                                                           

до відповідача  фізичної особи – підприємця ОСОБА_2

про виселення орендаря  з орендованого  нежитлового приміщення

                                                                              СУДДЯ  ЗРАЖЕВСЬКИЙ Ю.О.

Представники сторін:

Від позивача:           ОСОБА_3

Від відповідача:      не прибув

За участю секретаря судового засідання Чижик С.Ю.

Суть спору: позивач просить суд виселити  відповідача з орендованого приміщення за адресою: смт. Недигайлів, вул. Комінтерна, 3А ,а також  стягнути з відповідача 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

Відповідач відзив на позовну заяву суду не надав,  в  засідання суду не з’явився, про час та місце судового засідання був належним чином повідомлений.

Явка представників сторін не визнавалася судом обов’язковою, а тому не з’явлення представника відповідача  та третьої особи не перешкоджає розгляду справи.

Тому, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається на підставі наявних в ній матеріалів.

Розглянувши матеріали справи та дослідивши наявні докази, що мають значення для вирішення спору по суті, суд встановив:

Як вбачається з матеріалів справи,  нерухоме майно - приміщення за адресою: смт. Недигайлів, вул. Комінтерна, 3А належить позивачу на праві власності, що підтверджується Свідоцтвом  про право власності на нерухоме майно  від 12.04.2007р.

21 листопада 2006р. між позивачем та відповідачем укладено договір оренди нежитлового приміщення.  

Відповідно до розділу 1 цього  договору  позивач (орендодавець)  зобов’язувався передати відповідачу (орендарю) у строкове платне користування, а відповідач (орендар) зобов’язувався прийняти у строкове платне користування приміщення, що знаходиться за адресою: смт. Недигайлів, вул. Комінтерна, 3А, загальною площею 55 кв.м, та зобов’язувався сплачувати позивачеві орендну плату.

Відповідно до пункту 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав та обов’язків, зокрема, є договори та інші правочини.

Відповідно до розділу 4 вказаного договору  строк оренди складає 364 дні та починає перебіг з моменту підписання договору; пунктом 4.2 договору передбачено, що сторона, яка ініціює припинення договору оренди повинна повідомити в строк за три місяці до дати закінчення дії цього договору про  намір не продовжувати його дію.

Як пояснює позивач,  він  не мав наміру пролонговувати договір оренди на 2011 рік, тому ним було направлене 31.05.2010р. цінним листом  відповідачу через засоби поштового зв’язку  попередження від 31.05.2010р. про не продовження договору  від 21.11.2006р. З відміткою відділення пошти № 34  «за закінченням терміну зберігання»  цінний  лист з  попередженням відповідача від 31.05.2010р.  був повернутий позивачу 02.07.2010р., що підтверджується матеріалами справи.

Повторне повідомлення з  попередженням від 27.07.2010р.  направлено позивачем відповідачу рекомендованим листом 27.07.2010р. та отримано відповідачем 06.08.2010, що підтверджується матеріалами справи. Додатково  позивачем  вручено  працівникам  аптеки (працівникам відповідача) попередження від  10.11.2010р. про  не продовження договору оренди, про що свідчить підпис працівника аптеки на попередженні.

13.11.2010р. позивач отримав письмову відповідь на попередження від 27.07.2010р., в якій повідомлялось, що вказане попередження відхилялось по причині укладення  договору суборенди від 02.02.2009р. між відповідачем та ПП ОСОБА_2

Договір є підставою виникнення господарського зобов‘язання, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Господарським Кодексом України.

Згідно ст. 629, 530 Цивільного кодексу України договір є обов‘язковим для виконання сторонами. Зобов‘язання повинні  виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Якщо у зобов‘язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

Відповідно до  п. 1.4. оглядового листа ВАС України від 20.04.2001р. № 01-8/481 «Про деякі питання практики вирішення спорів про визнання угод недійсними об’єкт оренди у період дії відповідного договору не може  бути об’єктом оренди за іншим договором, укладеним пізніше.

Обґрунтовуючи свої вимоги, позивач зазначив, що на момент підписання договору суборенди від 02.02.2009р. між ПП ОСОБА_4 та ПП ОСОБА_2 діяв договір оренди, укладений між позивачем та відповідачем від 21.11.2006р.

Позивач, як власник спірного приміщення письмової згоди на укладення договору суборенди не надавав. Також позивач пояснює, що єдиним  чинним договором оренди є договір оренди нежитлового приміщення за адресою: смт. Недригайлів, вул. Комінтерна, 3А., укладений між позивачем та відповідачем 21.11.2006р., а тому є підстави вважати договір суборенди від 02.02.2009р., на який посилається відповідач, неукладеним, тобто таким, який не породжує для його сторін права та обов’язки.

Відповідно до ст. 22-24 Господарського процесуального кодексу України, сторони мають право…подавати докази, брати участь у дослідженні доказів, заявляти клопотання, давати усні та письмові пояснення господарському суду..., а також користуватися іншими процесуальними правами.

Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести суду ті обставини, на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.

Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України, Господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.

За приписами ст. 526 ЦК України зобов‘язання повинні виконуватись належним чином і відповідно до умов договору.

За приписами п. 1 ст. 759 ЦК України, за договором найму (оренди) наймодавець передає або зобов’язується передати наймачеві майно у користування за плату на певний строк.

Як встановлено матеріалами справи, строк дії договору оренди від  21.11.2006 р. закінчився  21.11.2010р.

Відповідно до  п. 1 ч. 2 ст. 291 Господарського Кодексу України встановлено, що договір оренди припиняється у разі закінчення строку, на який його було укладено.

Відповідач, в порушення умов договорів оренди, не звільняє приміщення позивача. Відповідно  до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном. На підставі чого, позивач був вимушений звернутися до суду  з позовними вимогами про виселення відповідача.

Відповідно до ч. 1 ст. 785 Цивільного Кодексу України у разі припинення договору найму, наймач  зобов’язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була  одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено у договорі.

Відповідно до ч.1 ст. 16 ЦК України кожна особа, має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу, а ч. 2 вказаної статті ЦК України одним із способів захисту цивільних прав та інтересів визначено визнання права.

На підставі викладеного, позовні вимоги про виселення орендаря з орендованого нежитлового приміщення є обґрунтовані, правомірні та підлягають задоволенню.

Відповідно до ст. 44, 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню 85 грн. 00 коп. витрат по сплаті державного мита та 236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

На підставі вищевикладеного, керуючись ст.ст. 33-34, 44, 49, 82-85 ГПК України, суд

ВИРІШИВ:

1.          Позов  задовольнити .

2.          Виселити фізичну особи – підприємця ОСОБА_2 з орендованого приміщення за адресою: Сумська область, смт. Недигайлів, вул. Комінтерна, 3А.

3.          Стягнути з фізичної  особи – підприємця ОСОБА_2 (40000, АДРЕСА_1, ід.номер НОМЕР_1) на користь фізичної особи – підприємця ОСОБА_1 (42100, Сумської область, АДРЕСА_2, ід.номер НОМЕР_2)                                                                                                                 85 грн. 00 коп. держмита,  236 грн. 00 коп. витрат на інформаційно–технічне забезпечення судового процесу.

   СУДДЯ                                                                                  Ю.О. ЗРАЖЕВСЬКИЙ

  Повне рішення складено 13.12.2010р. .

    Суддя