Постанова

від 21.12.2007 по справі 7057-2006а

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

7057-2006А

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

АВТОНОМНОЇ РЕСПУБЛІКИ КРИМ

Автономна Республіка Крим, 95003, м.Сімферополь, вул.Р.Люксембург/Речна, 29/11, к. 322

ПОСТАНОВА

Іменем України

21.12.2007Справа №2-27/7057-2006А

За позовом ТОВ “Південькурортсервіс”, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11 а.  

До відповідача ДПІ в м.  Алушта, м. Алушта, вул. Леніна,  22 – а.

Про визнання протиправними і скасування повідомлень – рішень,  а також рішення.    

Суддя Н.В. Воронцова.

При секретарі Топоріщевої Т. П.

представники:

Від позивача –      Шелков, дор. у справі.           

Від відповідача –   Патраш, дор. у справі.

Сутність спору:          

Позивач – товариство з обмеженою відповідальністю «Південькурортсервіс» звернувся до Господарського суду АР Крим з позовом до відповідача  про визнання протиправними  і скасування   податкових повідомлень – рішень від 14.05.2005 р. №0000132301/2/1249 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 17951,19 грн., від 14.05.2005 р. №0000122301/2 про визначення суми податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 12940,00 грн., з якого 6520,00 грн. за основним платежем і 6420,00 грн. штрафних санкцій.   Також просив суд визнати протиправним і скасувати рішення ДПА України про залишення повторної скарги без розгляду від 05.07.2005 р. №6339/6/25-1015 та визнати скаргу позивача від 19.05.2005 р. №69/к такою, що задоволена у повному обсязі.

Позовні вимоги обґрунтовує тим,  що спірні податкові повідомлення – рішення і рішення винесені протиправному та у порушення норм чинного законодавства України.

На підставі викладеного, просить позов задовольнити у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам, викладеним у відзиві на позов.

Дослідивши матеріали справи,  суд дійшов висновку про те, що для з'ясування обставин, що мають значення для справи,   необхідно надіслати матеріали справи   до ТОВ “Кримське експертне бюро” для проведення судово – бухгалтерської експертизи.

В зв'язку з вказаним,  ухвалою ГС АР Крим від 06.06.2006 р. провадження по справі було зупинено.

До господарського суду АР Крим від експертної установи були повернені матеріали справи з висновком №64/06 судово – бухгалтерської експертизи.

В зв'язку з  вказаним, ухвалою ГС АР Крим від 24.04.2007 р. провадження по справі було поновлено.

Відповідач у запереченнях на висновки експертизи від 01.06.2007 р. повідомив про те, що з висновками експертизи №64/06 не згоден.   

Позивачем було заявлено клопотання про залучення до матеріалів справ квитанції про сплату витрат на проведення судово – бухгалтерської експертизи №ПН558РКО від 24.01.2007 р.

Суд вказане клопотання позивача задовольнив.

Позивач клопотанням від 21.12.2007 р. уточнив позовні вимоги та просить суд  визнати  протиправними  і скасувати   податкові повідомлення – рішення від 14.05.2005 р. №0000132301/2/1249 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 17951,19 грн., від 14.05.2005 р. №0000122301/2 про визначення суми податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 12940,00 грн., з якого 6520,00 грн. за основним платежем і 6420,00 грн. штрафних санкцій, від 24.01.2005 р. №0000122301/0/202 про визначення суми податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 27760,00 грн.,  з якого 6175,00 грн. – основний платіж та 21585,00 грн. штрафні санкції, від 24.01.2005 р. №0000132301/0/201 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 18047,03 грн., а також від 24.01.2005 р. №0000142301/0/200 про нарахування адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1802,00 грн.

Суд прийняв до уваги уточнення позивача. Відповідач з вказаним уточненням був ознайомлений.      

Позивач позовні вимоги підтримав у повному обсязі.

Відповідач проти позовних вимог заперечує по мотивам,  викладеним у відзиві на позов.

Розглянувши матеріали справи, дослідивши представлені докази,  заслухавши пояснення представників сторін,   суд,  -     

В С Т А Н О В И В :

В період  з 22.12.2004 р. по 24.01.2005 р. посадовими особами відповідача було проведено документальну перевірку дотримання вимог податкового і валютного законодавства позивачем за період з 28.10.2002 р. по 01.07.2004 р.

По результатам перевірки ДПІ в м. Алушта було складено акт № 8/23-2-8/32063339 від 24.01.2005 р.

На підставі вказаного акту перевірки, відповідачем  було винесено податкові повідомлення – рішення від 24.01.2005 р. №0000132301/0/201,  від 24.01.2005 р. №122301/0/202 і від   24.01.2005 р. №0000142301/0/200.

Не погодившись з вказаним, позивач оскаржив вказані рішення в адміністративному порядку до ДПІ в м. Алушта, на підставі ст.. 5 Закону України «Про порядок погашення забовязань платників податків перед бюджетами і державними цільовими фондами» від 21.12.2000 р. №2181.

По результатам розгляду скарги,  відповідачем було винесено рішення вих.. №1088/10/23 від 04.03.2005 р. , відповідно до якої  у задоволенні скарги було відмовлено.

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з повторною скаргою вих.. №19/к від 14.03.2005 р. до ДПА в АР Крим.

ДПА в АР Крим рішенням №902/10/25-007  від 05.05.2005 р. скасувала податкові повідомлення – рішення ДПА в м. Алушта  №0000122301/0/202 в частині застосування штрафних санкцій по податку на прибуток в сумі 15165,00 00 грн. ( 21585,00 – 6420,00 грн. ); донараховано податкове забовязання по податку на прибуток в сумі 345,00 грн. ( 6520,00 грн. – 6175,00 грн. ); скасовано податкове повідомлення – рішення ДПА в м. Алушта №0000132301/0/201 в сумі 95,84 грн. ( 18047,03 грн. – 16149,19 грн. + 1802,00 грн. ); також було скасовано рішення ДПА в м. Алушта №1088/10/23 від 04.03.2005 р., прийняте по результатам розгляду первинної скарги позивача, у вказаних частинах.

Також було винесено податкові повідомлення – рішення   від 14.05.05 р. №0000132301/2/1249 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 17951,19 грн. та від 14.05.05 р. №0000122301/2 про визначення суми податкового забовязання по податку на прибуток у розмірі 6520,00 грн. – основний платіж та 6420,00 грн. -  штрафні санкції.  

Не погодившись з вказаним, позивач звернувся з  повторною скаргою вих.. №69/к від 19.05.2005 р. до ДПА України.

Рішенням ДПА України від 09.06.2005 р. №5283/6/25-1015 строк розгляду скарги було продовжено до 20.07.2005 р.

Рішенням ДПА України від 05.07.2005 р. №6339/6/25-1015 скарга позивача по справі була залишена без розгляду.  

При таких обставинах справи, позовні вимоги підлягають задоволенню  частково виходячи з наступних підстав.

Відповідно до акту перевірки донарахування по податку на прибуток склало 6520,00 грн.

Судом встановлено, що донарахування податку на прибуток проведено за наступні порушення.

Заниження валового доходу за 2 квартал 2003 р. в сумі 135000 грн., 3 квартал 2003 р. на суму 16600,00 грн., 2 квартал 2004 р. в сумі 17800,00 грн.

По факту заниження валового доходу на суму 135000,00 грн. судом встановлено наступне: Відповідно до розділу 5 статуту позивача, зареєстрованого управлінням з економіки Алуштинського міськвиконкому 28.10.2002 р. під №04055736100010344 зі змінами, зареєстрованими 19.03.2003 р. і 08.08.2003 р., одним з джерел формування майна позивача є внески засновників до статутного фонду.

П. п. 7.3.2 п. 7.3 статуту визначено, що до компетенції збору засновників товариства відносяться зміни до статуту позивача.

Рішенням збору засновників позивача від 05.05.2003 р. ( протокол №6 ) затверджено збільшення статутного фонду до суми 151500,00 грн., раніш зареєстрованого в сумі 16500,00 грн. Відповідно до протоколу загального збору учасників позивача №6 від 05.05.2003 р. зміни до статуту позивача зареєстровано Управління з економіки Алуштинського міськвиконкому.

В бухгалтерському обліку позивача внесення грошових коштів в сумі 135000,00грн. до статутного фонду відображено в травні 2003 р.

Відповідно до п.п. 7.6.1 ст. 7 Закону України   «Про оподаткування прибутку підприємств» з метою оподаткування  платник  податку  веде  окремий облік  фінансових результатів операцій з торгівлі цінними паперами та деривативами.

Операція по збільшенню розміру статутного фонду позивача не змінює податкових показників емітента.

Відповідно до ст.. 12 Закону України «Про господарські товариства» товариство з  обмеженою відповідальністю є власником майна, переданого йому засновниками ( учасниками  )  у власність.

Відповідно до п. п. 1.28.2 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» Пряма інвестиція  -  господарська  операція,  яка  передбачає внесення  коштів  або  майна до статутного фонду юридичної особи в обмін на корпоративні права, емітовані такою юридичною особою.

У платника податку на прибуток суми грошових коштів, які надходять у вигляді прямих інвестицій до корпоративних прав, емітовані таким платником податків, не включаються до складу валового доходу відповідно до п. п. 4.2.5. ст.. 4 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств».

Такі грошові кошти не є безоплатно отриманими,  вони плата інвестора за корпоративні права.

Судом встановлено, що позивачем було порушено п'ятиденний строк подачі документів для перереєстрації, визначений ст.. 7 Закону України «Про господарські товариства».

Суд дійшов висновку, що висновки відповідача про те, що внесені до статутного фонду грошові кошти в сумі 135000 грн. є наданими позивачу безоплатно не відповідають чинному законодавству України.

Відповідно до п.п. 1.22.1 п. 1.22 ст. 1 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» безповоротна фінансова допомога – це, зокрема, сума коштів,  передана  платнику  податку згідно з договорами дарування,  іншими  подібними  договорами,  які  не   передбачають відповідної  компенсації  чи  повернення таких коштів (за винятком бюджетних дотацій і субсидій), або без укладання таких угод. Надання безповоротної фінансової допомоги не потребує внесенню змін до статних документів і не дає права на управління підприємством.

Таким чином, операція по поповненню статутного фонду на суму 135000 грн. не є безповоротною фінансовою допомогою, а є господарською операцією по внесенню грошових коштів в обмін на корпоративні права і не є валовим доходом.

По факту заниження валового доходу на суму 4900,00 грн. в 3 кварталі 2003 р. суд встановив наступне.

За даними бухгалтерського обліку станом на 01.01.2003 р. залишки запасів були відсутні. На 01.10.2003 р. залишок товарно – матеріальних цінностей по рахунку 201 «сировина та матеріали» склала 4900,00 грн.

Відповідно до п. 5.9 ст. 5 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» платник  податку веде облік приросту (убутку) балансової вартості покупних матеріалів,  сировини,  комплектуючих виробів та напівфабрикатів   на   складах,  у  незавершеному  виробництві  та залишках готової продукції.  У разі коли балансова вартість  таких запасів   на  кінець  звітного  кварталу  перевищує  їх  балансову вартість  на   початок   того   ж   звітного   кварталу,   різниця вираховується  з  суми  валових  витрат  платника податку у такому звітному кварталі.

У разі  коли  вартість  таких  запасів  на  початок  звітного кварталу перевищує їх вартість на кінець того ж звітного кварталу, різниця  додається  до  складу  валових  витрат платника податку у такому звітному періоді.

Таким чином, приріст ( убуток ) запасів за 9 місяців 2003 р. склав: 0,00 – 4900,00 = - 4900,00 грн. – приріст,  який необхідно було включити до складу валового доходу за 9 місяців 2003 р.

В декларації за 9 місяців 2003 р. позивач не відобразив  приріст запасів в сумі 4900,00 грн.

В декларації по податку на прибуток за 2003 р. приріст запасів за результатами за 4 квартал відображена в сумі 4900,00 грн. При цьому декларація по податку на прибуток позивачем була складена з наростаючим підсумком.  Таким чином, за результатами 2003 р. приріст запасів включено в базу оподаткування податку на прибуток.

Всього за валовий дохід за 3 квартал 2003 р. склав 265151,05 грн. приріст запасів за 3 квартал 2003 р. – 4900,00 грн. Скоригований дохід за 3 квартал 2003 р. – 270051,05 грн. або 270,1 тис. грн..

Заданими дерларації по податку на прибуток позивача за 9 місяців 2003 р. задекларовано скоригований  валовий дохід в сумі 537,6 тис. грн.. Встановлено розходження скоригованого валового ходу за 9 місяців 2003 р. з даними акту перевірки відповідача на суму 4,5 тис. грн.. з даними декларації по податку на прибуток позивача – 21,1 тис. грн..

Такими чином, висновки відповідача відносно заниження валового доходу за 3 квартал 2003 р. в сумі 11700,00 грн. ( 16600,00 – 4900 ) є вірними.

Донарахування податку на прибуток по податковому повідомленню – рішенню №0000122301/2  за 2003 р. в сумі 2040,00 грн. підтверджується ( 11700 – 4900  х 30% - 2040 грн. ).

Що ж стосується заниження валового доходу за 1 півріччя 2004 р. на суму 17800,00 грн., суд вважає за необхідне вказати наступне.

Фірмою «Адоніс і К» в вересні 2003 р. було надано позивачу по справі послуги по підготовці матеріалів і розробці рекламного видання на суму 20500 грн., про що свідчить акт виконаних робіт від 30.09.2003 р. Позивачем було оплачено 29.12.2003 р. 1200 грн., 20.01.2004 р. 1500 грн.  Кредиторська заборгованість позивача перед фірмою «Адоніс і К» в сумі 17800 грн. відображена в бухгалтерському звіті позивача станом 01.07.2004 р. Відповідачем дана заборгованість визнана сумнівною кредиторською заборгованістю, за якою сплинув 90 – календарний день від дня граничного строку ї погашення.

Відповідно до положень п.п. 12.1.5 ст. 12 Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств» віднесенню до валових доходів належить не вся наявна непогашена заборгованість, а тільки та, за якою кредитор почав процедуру досудового врегулювання ( тобто надіслав до боржника претензію ) або яка вже визнана судом ( тобто  є рішення суду про її стягнення з боржника ).

Крім того, збільшувати валові доходи на суму 17800 грн., не сплачену на протязі 90 календарних днів не слідувало,  оскільки кредитор не розпочав процедуру досудового врегулювання.  

Що ж стосується факту необгрунтованного включення до складу валових витрат в першому кварталі 2004 р. суми від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2003 р. у розмірі 4800 грн.  в наслідок чого завищена сума валових витрат в першому півріччі 2004 р. на 4800 грн.. то суд стосовного цього вважає за необхідне вказати наступне.

Даними бухгалтерського і первинним документами підтверджується заниження скоригованого валового доходу за 2003 р. в сумі 11700 грн., в зв'язку з чим дії відповідача з виключення від'ємного значення об'єкту оподаткування за 2003 р. в сумі 4800 грн. за перше півріччя 2004 р. є вірними.

Також судом встановлено, що між позивачем по справі ( продавець ) було укладено договір купівлі – продажу туристичного продукту №11-18 від 03.03.2003 р. з некомерційним партнерством «Санаторно – курортне об'єднання «Профтургаз» ( покупець ).

Відповідно до п. 1 вказаного договору Продавець ( позивач ) передає туристичний продукт у власність покупця, а покупець приймає і сплачує туристичний продукт на умовах, викладених в договорі і в додатках  до нього.

Туристичним продуктом вважається право на тур, яке належить реалізації туристам. Туром вважається комплекс послуг по перевозке,  розміщенню,  годування туристів, екскурсійні послуги і інші послуги в залежності послуги в залежності від цілей і умов замовлення відповідно до п. 2.1 вказаного договору.

П. 3 вказаного договору визначено, що ціни на тур встановлюються в національній валюті України ( гривня ),  оплата  - в рублях Російської Федерації по офіційному курсу НБУ на день оплати. Загальна сума договору визначена у розмірі 1000 000 рублей Російської Федерації.

Відповідно до п. 6.1 вказаного договору строк дії даного договору з моменту його підписання і до 31.12.2003 р.

За період з червня по серпень 2003 р. було надано послуги по відпочинку на загальну суму 428501,45 грн., надійшло грошових коштів від НП «СКО «Профтургаз» - 405500,76 грн. В жовтні 2003 р. в рахунок сплати наданих послуг в червні – серпні 2003 р. проведено рахунки – фактури від НП «СКО «Профтургаз»  №685/27-У від 30.08.2003 р. на суму в еквіваленті 4650,00 грн. за послуги проживання у відрядженні, №948/57-У від 01.10.2003 р. на суму в еквіваленті 18350,00 грн. за послуги в організації участі у туристичних ярмарках. Факт надання послуг НП «СКО «Профтургаз» підтверджено первинними документами, що також відображено в акті перевірки відповідача.

Проведений залік однородних вимог між позивачем по справі і НП «СКО «Профтургаз» на суму 23000,00 грн. ( 4650,00 + 18350,00 ) не протирічить чинному законодавству України на момент здійснення господарської операції.

Між позивачем і НП «СКО «Профтургаз» було підписано акт звірки взаємних розрахунків від 31.12.2003 р., що підтверджує двосторонню згоду проведеного заліку.

Таким чином, станом на 05.11.2003 р. – ( граничний строк оплати послуг, наданих в серпні 2003 р. ), прострочена заборгованість склала 8331, 65  грн., яка була погашена  09.01.2004 р.  

Вказане підтверджується також висновком судово – бухгалтерської експертизи №64/06 судово – бухгалтерської експертизи, відповідно до яких висновки перевіряючих, викладені в акті перевірки № 8/23-2-8/32063339 від 24.01.2005 р. частково не відповідають первинним документам бухгалтерської і податкової звітності ТОВ «Південькурортсервіс».

Відповідно до п. 11 ст. 171 КАСУ резолютивна   частина   постанови   суду   про   визнання нормативно-правового акта незаконним або таким,  що не  відповідає правовому акту вищої юридичної сили,  і про визнання його нечинним невідкладно публікується відповідачем у виданні, в якому його було офіційно оприлюднено, після набрання постановою законної сили.

В даному випадку, приймаючи до уваги той факт, що  опублікуванню належить постанова суду,  яка виноситься по справі,  результати якого зачіпають права і інтереси широкого кола осіб, суд дійшов висновку про те, що спор, який виник між сторонами по справі  зачипає тільки їх інтереси. Результат розгляду даного  спору носить локальний характер. Таким чином, суд не баче ніякої необхідності в опубліковані результатів розгляду даної справи.

При таких обставинах справи, позовні вимоги необхідно задовольнити частково.   

Судові витрати у розмірі 1,70 грн., понесені позивачем, підлягають стягненню на його користь з Державного бюджету України на підставі ч. 1 ст. 94 КАС України, а зайво сплачена сума у розмірі 81,60 грн. підлягає поверненню  з бюджету на підставі виконавчого листа ГС АР Крим.

Судові витрати за проведення експертизи суд покладає на позивача, оскільки експертиза була проведена саме за його ініціативою.

Вступну і резолютивну частини постанов  проголошено 21.12.2007 р.

Постанову у повному обсязі складено 26.12.2007 р.    

На  підставі викладеного та керуючись ст. ст.. 94, 98, 122, 158 – 164, 167  Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ПОСТАНОВИВ:

     1. Позов задовольнити частково.

2. Визнати протиправним і скасувати податкові повідомлення – рішення Державної Податкової Інспекції в м. Алушта від 14.05.2005 р. №0000132301/2/1249 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків в сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 17951,19 грн., від 24.01.2005 р. №0000132301/0/201 про нарахування пені за порушення термінів розрахунків у сфері зовнішньоекономічної діяльності у розмірі 18047,03 грн., а також від 24.01.2005 р. №0000142301/0/200 про нарахування адміністративних штрафів та інших санкцій у розмірі 1802,00 грн.

3. Визнати протиправним і скасувати податкове повідомлення – рішення Державної Податкової Інспекції в м. Алушта від 14.05.2005 р. №0000122301/2 і від 24.01.2005 р. №0000122301/0/202 в частині донарахування податку на прибуток у розмірі 4480,00 грн.

           4. Стягнути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Південькурортсервіс”, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11 а,  ( ЄДРПОУ 32063339, банківські реквізити не відомі )   судовий збір у розмірі 1,70 грн.

          5. Повернути з Державного бюджету України (р/р 31115095700002 у банку отримувача: Управління Державного казначейства в АР Крим, отримувач: Держбюджет м. Сімферополь, МФО 824026, ЗКПО 34740405 ) на користь товариства з обмеженою відповідальністю  “Південькурортсервіс”, м. Сімферополь, вул. Пушкіна, 11 а,  ( ЄДРПОУ 32063339, банківські реквізити не відомі )  зайво сплачену суму судового збору у розмірі 81,60 грн.

          6. В іншій частині позову відмовити.

          Виконавчий документ видати після вступу Постанови в закону силу, за заявою особи на користь якої воно винесено.  

У разі неподання заяви про апеляційне оскарження, Постанова набирає законної сили через 10 днів з дня її проголошення.

Якщо після подачі заяви про апеляційне оскарження, апеляційна скарга не подана, Постанова вступає в закону силу через 20 днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

Постанова може бути оскаржена в порядку і строки, передбачені ст.. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя Господарського суду

Автономної Республіки Крим                                        Воронцова Н.В.