Рішення від 30.06.2025 по справі 913/133/25

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61612, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 червня 2025 року м.Харків Справа № 913/133/25

Провадження №8/913/133/25

Суддя Господарського суду Луганської області Іванов А.В., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) представників сторін справу

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», м. Київ

до відповідача Комунального закладу «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик», м. Рубіжне Луганської області

про стягнення 10370,66 грн

ОБСТАВИНИ СПРАВИ:

Суть спору: Товариство з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою від 21.04.2025 без номера до Комунального закладу «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик» в якій просить стягнути з відповідача 10370,66 грн з яких: основний борг в сумі 6255,76 грн, пеня в сумі 1217,33 грн, три проценти річних у сумі 543,10 грн; інфляційні втрати в сумі 2354,47 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 28.10.2021 між сторонами було укладено Договір № 11-1000/21-БО-Т постачання природного газу, відповідно до умов якого позивач зобов`язався поставити відповідачу природний газ, а останній зобов`язався прийняти його та оплатити на умовах цього Договору.

Як зазначає позивач, у період з листопада 2021 року по лютий 2022 року він передав у власність відповідачу природний газ на загальну на суму 42358,69 грн.

В свою чергу, відповідач за поставлений природний газ розрахувався частково в сумі 36102,93 грн, в зв`язку з чим у нього виникла заборгованість в сумі 6255,76 грн.

Позивач вказує, що у зв`язку з невиконанням відповідачем умов Договору щодо оплати отриманого природного газу, останній зобов`язаний сплатити не лише суму боргу, а й пеню, три проценти річних та інфляційні втрати, що стало підставою для звернення позивача до суду з даним позовом.

Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 22.04.2025 справу № 913/133/25 передано на розгляд судді Іванову А.В.

Ухвалою Господарського суду Луганської області від 28.04.2025 позовну заяву залишено без руху. Надано позивачу 10 днів з дня вручення даної ухвали для усунення недоліків позовної заяви та подання до суду відповідної заяви.

29.04.2025 через систему «Електронний суд» від ТОВ «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» надійшла на виконання ухвали суду від 28.04.2025 заява від 29.04.2025 про усунення недоліків позовної заяви, до якої позивачем долучено докази надсилання копії позовної заяви з додатками та заяви про усунення недоліків позовної заяви на адресу електронної пошти відповідача (specinter@ukr.net).

Ухвалою від 30.04.2025 господарський суд прийняв позовну заяву до розгляду та відкрив провадження у справі за правилами спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без виклику сторін.

Запропоновано відповідачу у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення даної ухвали надати відзив на позовну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи; за наявності заперечень про розгляд даної справи в порядку спрощеного позовного провадження, у п`ятнадцятиденний строк з дня вручення цієї ухвали, подати відповідну заяву з доказами направлення іншим учасникам справи; у разі отримання відповіді на відзив, у п`ятиденний строк з дня її вручення, подати суду обґрунтовані заперечення з доказами направлення іншим учасникам справи; подати контррозрахунок заборгованості в разі незгоди з її розміром, визначеним позивачем, з доказами направлення іншим учасникам справи.

Запропоновано позивачу у разі отримання відзиву на позовну заяву, у п`ятиденний строк з дня його отримання подати суду обґрунтовану відповідь на відзив, з доказами направлення іншим учасникам справи.

Вказану ухвалу від 30.04.2025 було надіслано позивачу до електронного кабінету в Електронному суді ЄСІТС.

24.02.2022 почалась військова агресія Російської Федерації проти України, у зв`язку з чим, на час розгляду справи територія Рубіжанської міської територіальної громади де зареєстрований відповідач, знаходиться в тимчасовій окупації (Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджений наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376).

Статтею 12-1 Закону України «Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України» передбачено наступне:

« 1. Якщо остання відома адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи учасників справи знаходиться на тимчасово окупованій території, суд викликає або повідомляє учасників справи, які не мають електронного кабінету, про дату, час і місце першого судового засідання у справі через оголошення на офіційному веб-порталі судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за двадцять днів до дати відповідного судового засідання.

Суд викликає або повідомляє таких учасників справи про дату, час і місце інших судових засідань чи про вчинення відповідної процесуальної дії через оголошення на офіційному веб-сайті судової влади України, яке повинно бути розміщене не пізніше ніж за десять днів до дати відповідного судового засідання або вчинення відповідної процесуальної дії.

З опублікуванням такого оголошення відповідач вважається повідомленим про дату, час і місце розгляду справи.

2. Учасники справи, остання відома адреса місця проживання (перебування) чи місцезнаходження яких знаходиться на тимчасово окупованій території і які не мають електронного кабінету, повідомляються про ухвалення відповідного судового рішення шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень або шляхом розміщення тексту відповідного судового рішення на офіційному веб-порталі судової влади України з урахуванням вимог, визначених Законом України «Про доступ до судових рішень», у разі обмеження доступу до Єдиного державного реєстру судових рішень.

З моменту розміщення такої інформації вважається, що особа отримала судове рішення.

3. Передбачений цією статтею порядок виклику в суд та повідомлення про судове рішення може застосовуватися стосовно інших учасників судового процесу, адреса місця проживання (перебування), місцезнаходження чи місця роботи яких знаходиться на тимчасово окупованій території, якщо від цього залежить реалізація ними своїх процесуальних прав і обов`язків.».

У зв`язку з тим, що остання відома адреса місцезнаходження відповідача знаходиться на тимчасово окупованій території, відсутністю електронного кабінету у відповідача, було повідомлено відповідача про ухвалу суду від 30.04.2025 про відкриття провадження у справі шляхом розміщення інформації на офіційному веб-порталі судової влади України з посиланням на веб-адресу такого судового рішення в Єдиному державному реєстрі судових рішень.

Додатково ухвалу про відкриття провадження у справі від 30.04.2025 було надіслано відповідачу на адресу електронної пошти яка вказана позивачем в позовній заяві та в договорі постачання природного газу від 28.10.2021 № 11-1000/21-БО-Т.

Відповідач відзивом на позовну заяву від 09.05.2025 зазначив, що він підтверджує обставини викладені позивачем у позовній заяві щодо укладення договору постачання позивачем та споживання відповідачем природного газу у періоді листопад 2021 р. лютий 2022 р; отримання від позивача: акту № 11 приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 на суму 11405,70 грн; акту б/н приймання-передачі природного газу від 31.12.2021 на суму 12 382,39 грн; акту б/н приймання-передачі природного газу від 31.01.2022 на суму 12 314,84 грн; оплати отриманого обсягу природного газу згідно отриманих від позивача актів приймання-передачі природного газу за листопад і грудень 2021 року та січень 2022 року.

Щодо доводів представника позивача про надсилання проєкту акта б/н приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 та існування «простроченого та несплаченого основного боргу» відповідача перед позивачем за Договором у розмірі 6255,76 грн відповідач зазначив наступне:

- відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу. Надсилання проєкту акта приймання-передачі природного газу не передбачено умовами Договору, що в свою чергу підтверджує факт не відправлення відповідачу оформленого належним чином позивачем саме акта приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року;

- жодних проєктів акта приймання-передачі природного газу ні за листопад 2021 р., грудень 2021 р., ні за січень 2022 р., лютий 2022 р. відповідачем від позивача не отримувалось;

- освітнім закладом не допущено порушень Договору за всі періоди постачання продукції і всі зобов`язання на протязі листопада 2021 р.- лютого 2022 р. виконувались ним своєчасно у відповідності до умов укладеного Договору, а саме: відповідачем надавались своєчасно щомісячні показники обсягу отриманого/спожитого природного газу від позивача та щомісячно здійснювалась оплата на підставі отриманих первинних бухгалтерських документів акту приймання-передачі;

- відповідно до Переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затвердженого наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 22.12.2022 № 309, Рубіжанська територіальна громада Луганської області з 13.05.2022 віднесена до території України тимчасово окупованої Російською Федерацією;

- позивач до 13.05.2022 року об`єктивно мав можливість направити Акт приймання-передачі природного газу від 28.02.2022 на адресу відповідача і як наслідок здійснити передбачені Договором обов`язки та зобов`язання;

- Позивач обґрунтовує відсутність доказів надсилання відповідачу актів приймання-передачі наступним «Проекти актів за грудень 2021, січень 2022 та лютий 2022 направлялись, але в зв`язку з повномасштабним вторгнення рф на території України та як наслідок, переїздами Компанії, зміною офісу, переміщенням серверу - докази направлення актів було втрачено.»;

- юридична адреса позивача яка зазначена в Договорі та адреса позивача яка зазначена у позовній заяві є незмінною - вул. Шолуденка, 1, м. Київ, 04116;

- порядок і строки здійснення розрахунків позивач і відповідач визначили та встановили у розділі 5 Договору:

- відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період;

- остаточний обсяг фактично переданого природного газу встановлюється саме позивачем в акті прийманняпередачі;

- відповідно до п. 3.1 Договору право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі;

- відповідно до п. 3.5 Договору приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачу у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу;

- підпунктом 3.5.2. пункту 3.5. Договору саме на позивача покладене обов`язок, який ним не виконаний, а саме - «...Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі акт), підписані уповноваженим представником Постачальника.»;

- відповідач є бюджетною установою та фінансується з обласного бюджету і тому, у відповідності до вимог ст. 43 Бюджетного кодексу України, при здійсненні фінансово-господарських операцій обслуговується виключно в органах Державної казначейської служби України;

- згідно з вимогами Порядку казначейського обслуговування місцевих бюджетів, який затверджений наказом Мінфіну від 23.08.2012 № 938 (далі Порядок № 938) та Порядку реєстрації та обліку бюджетних зобов`язань розпорядників бюджетних коштів та одержувачів бюджетних коштів в органах Державної казначейської служби України, затверджений наказом Мінфіну 02.03.2012 № 309 (далі Порядок № 309), для здійснення та проведення оплати отриманих обсягів природного газу відповідач зобов`язаний надати органам казначейства підтвердні документи щодо виконання позивачем зобов`язань за Договором; всі фінансові зобов`язання бюджетних установ на підставі укладених договорів реєструються та надалі контролюються органами казначейства;

- порядок здійснення відповідачем розрахунків з позивачем визначається не лише умовами Договору, а регламентується в першу чергу вимогами законодавства, з якими умови Договору повинні узгоджуватись та відповідати;

- фактично у відповідача, через бездіяльність позивача, відсутній документ, передбачений умовами Договору, який є підставою для оплати за спожитий газ, що вказує на відсутність настання строку (події) здійснення оплати відповідачем за умовами Договору.

Щодо штрафних санкцій (пені, 3% річних та інфляційних нарахувань):

- позивач не здійснював (три роки) будь-яких дій спрямованих на погашення «заборгованості» під час дії Договору; не застосовував заходів по недопущенню спричинення шкоди та мінімізації її збільшення як під час терміну дії Договору (з 16.04.2022) так і після закінчення строку дії Договору (з 01.01.2023);

- Відповідач наполягає на відсутність документу, передбаченого умовами Договору, який є підставою для оплати за спожитий газ, що вказує на відсутність настання строку (події) здійснення оплати відповідачем за умовами Договору, а отже на відсутність прострочення зобов`язання;

- якщо позивач, юридична адреса якого зазначено місто Київ, вважає доведеним обставини своєчасного направлення/вручення освітньому закладу за умовами Договору акту приймання-передачі природного газу за лютий 2022 рік, то відповідно до пункту 5.1 Договору оплата за природний газ за розрахунковий період лютий 2022 повинна була здійснена в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу це 31.03.2022;

- остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період це 15.04.2022 рік;

- з 01.04.2022 року позивач вже мав остаточно знати про нібито невиконання оплати по акту за поставлений газ. Наявність у відповідача Акту приймання-передачі є обов`язковою умовою для здійснення оплати за Договором. Інший порядок і умови оплати сторонами Договору не передбачений;

- нарахування інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних входять до складу грошового зобов`язання і є особливою мірою відповідальності боржника (спеціальний вид цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступають способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат (збитків) кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отримання компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові;

- настання відповідальності в свою чергу розглядається, як застосування до правопорушника у разі вчинення ним протиправних дій або бездіяльності у виконанні умов передбачених договором чи встановлених норм законом;

- відповідач наголошує на відсутність вини у не оплаті отриманого природного газу за умовами Договору;

- позивач мав всі можливості з 01 квітня 2022 року звернутись з питання погашення заборгованості не лише до відповідача, а ще до Департаменту освіти і науки Луганської обласної державної адміністрації або до головного розпорядника бюджетних коштів - Луганської обласної державної адміністрації, так як освітній заклад є бюджетною установою, яка фінансується за рахунок обласного бюджету;

- позивач легковажно або умисно допустив настання та продовження негативних наслідків для себе і штучно збільшив розмір фінансової шкоди для свого підприємства, через бездіяльність у строк майже три роки;

- з 2023 року і по цей 2025 рік кошторисом на утримання освітнього закладу обласним бюджетом взагалі не передбачені фінансування комунальних витрат у зв`язку окупацією міста Рубіжне, отже користування утримуваними закладом цільовими грошовими коштами відсутнє;

- відповідач вважає що нарахування позивачем сум інфляційних втрат на суму боргу та 3% річних не відповідає та суперечить принципам та обґрунтованості застосування особливої міри відповідальності боржника (спеціального виду цивільно-правової відповідальності) за прострочення грошового зобов`язання;

- зазначені обставини вказують на обтяжливість та несправедливість стягнення фінансових санкцій з відповідача, уразі визнання судом факту прострочення виконання відповідачем зобов`язань з оплати отриманого газу за лютий 2022 року згідно відсутнього акту приймання-передачі природного газу;

- нараховані та заявлені в позові позивачем розміри пені, 3% річних та інфляційних нарахувань є істотними для освітнього закладу при їх стягненні;

- зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки є правом суду, а за відсутності в законі вичерпного переліку обставин як підстав для зменшення судом розміру неустойки (ч. 3 ст. 551 ЦК України) господарський суд, оцінивши надані сторонами докази та обставини справи в їх сукупності, на власний розсуд вирішує питання про наявність або відсутність у кожному конкретному випадку обставин, за яких можливе зменшення неустойки. У вирішенні судом питання про зменшення розміру заявленої до стягнення неустойки підлягають врахуванню й оцінюванню на предмет підтвердженості та обґрунтованості як ті підстави для зменшення неустойки, що прямо передбачені законом (ч. 3 ст. 551 ЦК України, ст. 233 ГК України), так і ті, які хоча й не передбачені законом, однак були заявлені як підстави для зменшення розміру неустойки та мають індивідуальний для конкретних спірних правовідносин характер.

На підставі викладених доводів відповідач просить відмовити у задоволенні позовних вимог про стягнення трьох процентів річних у сумі 543,10 грн та інфляційних втрат в сумі 2 354,47 грн. Розглянути клопотання відповідача щодо зменшення розміру неустойки до розміру 1,00 грн.

Позивач відповіддю на відзив відповідача від 16.05.2025 просив задовольнити позовні вимоги у повному обсязі та зазначив наступне:

- договір, укладений між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» та Комунальним закладом «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик» двостороннє підписаний та скріплений печатками;

- пункт 13.1 Договору постачання природного газу зазначає, що даний Договір набирає чинності з дати підписання і діє в частині поставки до 31.12.2022 (включно), а в частині розрахунків до повного їх виконання;

- відповідно до п.1.1 Договору Постачальник зобов`язується поставити Споживачеві природний газ (надалі газ), а Споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього Договору;

- умовами договору постачання природного газу №11-1000/21-БО-Т від 28.10.2021 передбачена оплата за газ Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу-до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу.(пункту 5.1 Договору);

- остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому Споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період;

- відповідач, у порушення п.5.1. Договору не здійснив оплату за спожитий природній газ у встановлені строки (що підтверджується розрахунком наданим до матеріалів справи);

- підписуючи уповноваженими особами договір постачання природного газу та відповідно в подальшому скріплюючи його печатками підприємства, Відповідач чітко розумів всю юридичну відповідальністю за невиконання або неналежне виконання умов підписаного договору;

- у зв`язку з тим, що Відповідач прострочив виконання грошового зобов`язання відповідно до умов Договору (п.5.1) та неповністю розрахувався за поставлений природний газ, Позивач правомірно нарахував пеню, 3% річних та інфляційних втрат у зазначених у позовній заяві розмірах, відповідно до умов Договору та положень чинного законодавства, що підтверджується матеріалами справи. Доказів, які спростовують вищевикладене, Відповідачем суду надано не було;

- предметом розгляду поточної справи є стягнення заборгованості за поставлений природний газ, пені, 3% річних та інфляційних втрат за неналежне виконання грошового зобов`язання;

- пунктами 3.5.-3.5.1 Договору визначено, що приймання-передача газу, переданого Постачальником Споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу;

- Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ;

- вкзаний обов`язок було проігноровано з боку Відповідача та не надано актів розподілу природного газу Позивачу за період лютого 2022 року;

- така поведінка Відповідача є свідченням допущеного з боку останнього прострочення виконання зобов`язання з документального оформлення обсягів спожитого природного газу в лютому 2022 року, що передувало подальшим діям Позивача;

- первинне порушення умов Договору було допущено саме Відповідачем;

- пунктами 3.5.2-3.5.4 Договору визначено, що на підставі отриманих від Споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС Постачальник готує та надає Споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі акт), підписані уповноваженим представником Постачальника;

- Споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути Постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником Споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання;

- у випадку неповернення Споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від Споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів Споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність Споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього Договору;

- відповідно до пункту 5.1 Договору, оплата за природний газ за розрахунковий період (місяць) здійснюється Відповідачем виключно грошовими коштами в наступному порядку:

- 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється Споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем в якому Відповідач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного Споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4 пункту 3.5 цього Договору;

- акт за грудень 2021 та січень 2022 також не підписаний з боку Відповідача, тим не менш сплачені. Тому не відповідають дійсності (п.2 Відзиву на позовну заяву) твердження Відповідача щодо: «Звертаю увагу суду, що освітнім закладом не допущено порушень Договору за всі періоди постачання продукції і всі зобов`язання на протязі листопада 2021 р.- лютого 2022 р. виконувались ним своєчасно у відповідності до умов укладеного Договору»;

- період поставки лютого 2022 не сплачений-розрахунок в матеріалах справи;

- споживання природного газу відбулось до окупації;

- у зв`язку з тим, що Відповідачем не було підписано відповідні Акти приймання-передачі природного газу, враховуючи дані Інформаційної платформи щодо обсягів спожитого природного газу є встановленими, а вартість природного газу визначена з урахуванням ціни такого газу, що узгоджена сторонами в Договорі;

- вказані обставини підтверджують факт споживання Відповідачем природний газ в лютому 2022, а також наявність несплаченої заборгованості за цей період;

- факт споживання природного газу саме Відповідачем за відповідним EIC кодом доведено листом оператора за №ТОВВИХ-24-17917 від 21.11.2024 з алокаціями щодобового споживання за лютий 2022 року;

- аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.06.2023 у справі № 904/2867/22;

- відповідно до п. 39 ч.1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу», суб`єкт ринку природного газу - оператор газотранспортної системи, оператор газорозподільної системи, оператор газосховища, оператор установки LNG, замовник, оптовий продавець, оптовий покупець, постачальник, газовидобувне підприємство, споживач;

- абзацем 1 та 2 пункту 2 глави 3 розділу IV Кодексу ГТС, Інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом; для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень;

- ураховуючи положення чинного законодавства та Договору, з урахуванням даних свого комерційного вузла обліку, а також доступу Відповідача до Інформаційної платформи, Відповідач був обізнаний про обсяги природного газу, що було ним спожито у спірний період поставки;

- ціна природного газу визначена пунктом 4.1 Договору;

- з урахуванням обізнаності Відповідача про спожиті обсяги природного газу та ціни природного газу, що визначена в Договорі, Відповідач знав про вартість природного газу яка мала бути ним сплачена за відповідний період поставки та мав можливість здійснити таку оплату навіть не очікуючи відповідного акту приймання-передачі природного газу;

- підпунктом 4 пункту 6.2 Договору визначено, що Споживач зобов`язаний прийняти газ на умовах цього Договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим Договором;

- пункт 11 розділу ІІ Правил визначає, що Споживач самостійно контролює власне газоспоживання;

- аналогічну правову позицію викладено в постанові Верховного Суд від 22.01.2019 у справі № 904/887/18 та постанові Верховного Суду від 11.02.2025 у справі № 902/371/24;

- пунктом 3.1 Договору визначено, що Постачальник передає Споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи;

- право власності на природний газ переходить від Постачальника до Споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ Споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ;

- ураховуючи умови пункту 3.1 Договору та частини 2 статті 664 ЦК України можна дійти висновки, що та обставина, що між сторонами не підписано акт прийому-передачі природного газу за лютий 2022 року, не може бути підставою для звільнення Відповідача від обов`язку сплатити його вартість за ціною, що узгоджена сторонами в Договорі;

- аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 29.01.2020 у справі №916/922/19;

- згідно з п. 4.1. укладеного сторонами правочину ціна природного газу за 1000 куб. м газу з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу становить 16 554,00 грн;

- поставка природного газу Відповідачу доведена наступними доказами:

- копією листа оператора ГТС від 11.11.2024 № ТОВВИХ-24-17917 з алокаціями за лютий 2022, що не сплачений;

- копіями актів приймання-передачі природного газу за заявлений період Отже, позовні вимоги обґрунтовані та доведені належними доказами;

- обов`язковою умовою поставки природного газу є на момент підписання Договору постачання наявний укладений договір на розподіл природного газу між Споживачем та Оператором ГРМ -п.1.4.Договору;

- відповідальність за достовірність інформації зазначеної в цьому пункті несе Споживач;

- Споживач зобов`язується самостійно контролювати обсяги використання природного газу і своєчасно обмежувати (припиняти) використання природного газу у разі перевищення замовлених обсягів.-п. 2.4.Договору; 2.5.Режим використання природного газу протягом розрахункового періоду (в т.ч. добове використання) Споживач визначає самостійно в залежності від своїх виробничих потреб. 3.4. Постачальник із застосуванням ресурсів Інформаційної платформи Оператора ГТС та Споживач здійснюють щоденний моніторінг фактично відібраного Споживачем обсягу природного газу;

- Споживач зобов`язується надати Постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що укладений між Оператором(ами) ГРМ та або/Оператором ГТС та Споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку Споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ;

- на підставі зазначеного слідує про інформованість Споживача щодо фактично спожитих обсягів природного газу;

- на підставі ст. 625 ЦК України позивачем заявлено три проценти річних;

- нараховані три проценти річних входять до складу основного боргу. Чинне цивільне

законодавство не передбачає можливості суду зменшувати основний борг (постанова

ВП ВС від 07.04.2020 у справі № 910/4590/19);

- не може бути зменшено і розмір процентів, передбачених частиною другою статті 625 ЦК України;

- у постанові Верховного Суду від 31.03.2020 у справі № 910/8698/19 зазначено, що на іншого учасника справи (позивача) не покладається обов`язок з доведення (доказування) спричинення йому матеріальної або іншої шкоди внаслідок несвоєчасного виконання відповідачем своїх грошових зобов`язань;

- при стягненні неустойки шкода кредитору, завдана порушенням зобов`язання презюмуються (її не треба доводити) і компенсується за рахунок неустойки.

Згідно зі ст. 248 ГПК України суд розглядає справи у порядку спрощеного позовного провадження протягом розумного строку, але не більше шістдесяти днів з дня відкриття провадження у справі.

На підставі ст. 252 ГПК України суд розглядає справу в порядку спрощеного позовного провадження без проведення судового засідання, без повідомлення учасників справи за наявними у справі матеріалами.

Дослідивши матеріали справи суд

ВСТАНОВИВ:

Між Товариством з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг», EIC-код 56Х930000010610Х, (далі постачальник, позивач) та Комунального закладу «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик» EIC-код 56ХS0000K48IF00O (далі споживач, відповідач) укладено договір постачання природного газу від 28.10.2021 № 11-1000/21-БО-Т (далі договір), за умовами якого постачальник зобов`язується поставити споживачеві природний газ, а споживач зобов`язується прийняти його та оплатити на умовах цього договору (п. 1.1. договору).

Відповідно до п. 1.3. договору за цим договором може бути поставлений природний газ (за кодом згідно з УКТЗЕД 2711 21 00 00) власного видобутку (природний газ, видобутий на території України) та/або імпортований природний газ, ввезений на митну територію України.

У відповідності до п. 2.1. постачальник передає споживачу на умовах цього договору замовлений споживачем обсяг (об`єм) природного газу у період з листопада 2021 року по грудень 2022 року (включно) в кількості 11,8 тис. куб. метрів.

За умовами п. 2.3. договору підписанням цього договору споживач дає згоду постачальнику на включення його до Реєстру споживачів постачальника (надалі Реєстр або Реєстр споживачів), розміщеного на інформаційній платформі Оператора ГТС відповідно до вимог Кодексу ГТС.

Згідно з п. 3.1. договору постачальник передає споживачу у загальному потоці природний газ у внутрішній точці виходу з газотранспортної системи. Право власності на природний газ переходить від постачальника до споживача після підписання актів приймання-передачі. Після переходу права власності на природний газ споживач несе всі ризики і бере на себе відповідальність, пов`язану з правом власності на природний газ.

Приймання-передача газу, переданого постачальником споживачеві у відповідному розрахунковому періоді, оформлюється актом приймання-передачі газу (п. 3.5. договору).

Пунктом 3.5.1. договору визначено, що споживач зобов`язується надати постачальнику не пізніше 5-го (п`ятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між Оператором(ами) ГРМ та/або Оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ.

На підставі отриманих від споживача даних та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС постачальник готує та надає споживачу два примірники акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період (далі також акт), підписані уповноваженим представником постачальника (п. 3.5.2. договору).

Відповідно до п. 3.5.3. договору споживач протягом 2-х (двох) робочих днів з дати одержання акту зобов`язується повернути постачальнику один примірник оригіналу акту, підписаний уповноваженим представником споживача, або надати в письмовій формі мотивовану відмову від його підписання.

У випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору (п. 3.5.4. договору).

Пунктом 3.6. договору передбачено, що звірка фактично використаного обсягу газу за цим договором на певну дату чи протягом відповідного розрахункового періоду ведеться сторонами на підставі даних комерційних вузлів обліку газу та інформації про фактично поставлений споживачу обсяг газу згідно з даними Інформаційної платформи Оператора ГТС.

В розділі 4 договору сторони погодили ціну природного газу.

Згідно з п. 4.1. договору ціна та порядок зміни ціни на природний газ, який постачається за цим договором, встановлюється наступним чином:

Ціна природного газу за 1000 куб. м газу без ПДВ 13 658,42 грн, крім того податок на додану вартість за ставкою 20%, крім того тариф на послуги транспортування природного газу для внутрішньої точки виходу з газотранспортної системи 124,16 грн без ПДВ, коефіцієнт, який застосовується при замовленні потужності на добу наперед у відповідному періоді на рівні 1,10 умовних одиниць, всього з коефіцієнтом 136,576 грн, крім того ПДВ 20%, всього з ПДВ 163,89 грн за 1000 куб. м.

Всього ціна газу за 1000 куб. м з ПДВ, з урахуванням тарифу на послуги транспортування та коефіцієнту, який застосовується при замовленні потужності на добу, за цим договором становить 16554,00 грн (п. 4.1. договору).

Загальна вартість цього договору на дату укладання становить 162781 грн, крім того ПДВ 32556,20 грн, , разом з ПДВ 195337,20 грн (п. 4.3. договору).

Пунктом 5 договору сторони погодили порядок та умови проведення розрахунків.

У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки або до початку розрахункового періоду (п. 5.1. договору).

Оплата за природний газ здійснюється споживачем шляхом перерахування коштів на поточний рахунок постачальника, зазначений в розділі 14 цього договору.

Споживач зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі розрахуватися за поставлений природний газ відповідно до пункту 5.1 цього договору (п. 5.3 договору).

Пунктом 6.2 договору визначені обов`язки споживача, зокрема, споживач зобов`язаний самостійно контролювати власне використання природного газу за цим договором і своєчасно коригувати замовлені обсяги шляхом підписання додаткової угоди; прийняти газ на умовах цього договору, своєчасно оплачувати вартість поставленого природного газу в розмірі та порядку, що передбачені цим договором.

Відповідно до п. 7.2. договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку згідно пункту 5.1. та/або строків оплати за пунктом 8.4. цього договору, споживач зобов`язується сплатити постачальнику 3% річних, інфляційні збитки та пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла в період, за який сплачується пеня, розраховані від суми простроченого платежу за кожен день прострочення.

Відповідно до п. 13.1. договору даний договір набирає чинності з дати його укладання і діє до 31 грудня 2022 року включно, а в частині розрахунків до повного їх виконання.

Згідно з п. 13.3. договору у разі припинення дії цього договору шляхом його розірвання споживач втрачає право до 31 грудня 2022 року включно отримувати природний газ з ресурсу постачальника за ціною, визначеною пунктом 4.1 договору.

На виконання умов укладеного сторонами договору позивач у період:

- листопад 2021 року передано природного газу в обсязі 0,68900 тис. куб. м на суму 11405,70 грн Акт приймання-передачі природного газу від 30.11.2021 № 11 (підписано обома сторонами);

- грудень 2021 року передано природного газу в обсязі 0,74800 тис. куб. м на суму 12382,39 грн (акт не підписаний з боку відповідача);

- січень 2022 року передано природного газу в обсязі 0,74392 тис. куб. м на суму 12314,84 грн (акт не підписаний з боку відповідача);

- лютий 2022 року передано природного газу в обсязі 0,37790 тис. куб. м на суму 6255,76 грн (акт не підписаний з боку відповідача).

Відповідач, у порушення умов договору, отриманий природний газ оплатив частково за період з листопад 2021 січень 2022 року на загальну суму 36102,93 грн.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем складає 6255,76 грн за лютий 2022 року.

У зв`язку з несвоєчасним виконанням відповідачем договірних зобов`язань із своєчасної оплати природного газу, позивачем на підставі п. 7.2 договору нараховано пеню в сумі 1062,62 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022; а відповідно ст. 625 ЦК України три проценти річних в сумі 543,10 грн за період з 16.04.2022 по 31.03.2025 та втрати від інфляцій в 2354,47 грн за загальний період з травня 2022 року по березень 2025 року.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно зі ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав і обов`язків (зобов`язань) є, зокрема, договір.

Згідно з ч. 1 ст. 638 ЦК України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору.

Відповідно до ч.1 ст. 639 ЦК України договір може бути укладений у будь-якій формі, якщо вимоги щодо форми договору не встановлені законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст.6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до ст. 509 Цивільного кодексу України (далі ЦК України) зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від вчинення певної дії (негативне зобов`язання), а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку. Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Згідно приписів ч. 2 ст. 11 ЦК України підставою виникнення цивільних прав та обов`язків, зокрема, є договори.

Згідно із ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Приписами ч. 1 ст. 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Зобов`язання, строк (термін) виконання якого визначений вказівкою на подію, яка неминуче має настати, підлягає виконанню з настанням цієї події.

Порушенням зобов`язання, у відповідності до ст. 610 ЦК України, є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання, тобто неналежне виконання.

Відповідно до ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до статті 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Згідно зі ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

За своєю правовою природою укладений між сторонами у справі договір від 28.10.2021 № 11-1000/21-БО-Т є договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст. 714 ЦК України за договором постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу одна сторона (постачальник) зобов`язується надавати другій стороні (споживачеві, абонентові) енергетичні та інші ресурси, передбачені договором, а споживач (абонент) зобов`язується оплачувати вартість прийнятих ресурсів та дотримуватись передбаченого договором режиму її використання, а також забезпечити безпечну експлуатацію енергетичного та іншого обладнання. До договору постачання енергетичними та іншими ресурсами через приєднану мережу застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, положення про договір поставки, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин сторін.

Акт приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року відповідачем не підписано.

Суд зауважує, що обов`язку відповідача, передбаченому пп. 3.5.1 п. 3.5 договору щодо надання постачальнику не пізніше 5-го числа місяця, наступного за розрахунковим, завірену належним чином копію відповідного акту надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, на підставі даних комерційного вузла обліку споживача, відповідно до вимог Кодексу ГТС/Кодексу ГРМ, кореспондує обов`язок постачальника, передбачений пп. 3.5.2 п. 3.5 договору щодо підготовки та надання споживачу двох примірників акту приймання-передачі за відповідний розрахунковий період, підписаних уповноваженим представником постачальника.

Проте, саме відповідачем як споживачем були порушені указані умови пп. 3.5.1 п. 3.5 договору та не надано позивачу акт надання послуг з розподілу/транспортування газу за такий період, що складений між оператором(ами) ГРМ та/або оператором ГТС та споживачем, тому позивач не виконав свого обов`язку щодо своєчасного складання та надання споживачу відповідних актів приймання-передачі.

Акти приймання-предачі природного газу повинні складатися на підставі, в тому числі даних отриманих від Відповідача до 5 числа, в такий спосіб сторони узгоджують обсяги спожитого газу за відповідний розрахунковий період.

У договорі передбачено, що оплата за природний газ за відповідний розрахунковий період (місяць) здійснюється споживачем виключно грошовими коштами в наступному порядку: 70% вартості фактично переданого відповідно до акту приймання-передачі природного газу до останнього числа місяця, наступного за місяцем, в якому було здійснено постачання газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий відповідно до акту приймання-передачі природний газ здійснюється споживачем до 15 числа (включно) місяця, наступного за місяцем, в якому споживач повинен був сплатити 70% грошових коштів за відповідний розрахунковий період. У разі відсутності акту приймання-передачі, фактична вартість використаного споживачем газу розраховується відповідно до умов підпункту 3.5.4. пункту 3.5. цього договору. Споживач має право здійснити оплату та/або передоплату за природний газ протягом періоду поставки (п. 5.1. договору).

Ураховуючи наведене, суд наголошує, що у разі недотримання споживачем умов пп.3.5.1 п.3.5 договору та відсутності належним чином оформленого між сторонами акту приймання-передачі природного газу обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних інформаційної платформи оператора ГТС та переданим у власність споживачу.

За умовами п.п. 3.5.4 договору у випадку неповернення споживачем підписаного оригіналу акту до 15-го (п`ятнадцятого) числа місяця, наступного за розрахунковим періодом, а також у випадку розбіжностей між даними, отриманими від споживача відповідно до підпункту 3.5.1 цього пункту, та даних щодо остаточної алокації відборів споживача на Інформаційній платформі Оператора ГТС, обсяг (об`єм) спожитого газу вважається встановленим (узгодженим) відповідно до даних Інформаційної платформи Оператора ГТС та переданим у власність споживачу, а вартість поставленого протягом відповідного розрахункового періоду газу розраховується з урахуванням цін, визначених в розділі 4 цього договору.

Факт поставки позивачем відповідачеві природного газу у листопаді 2021 року лютому 2022 року підтверджується інформацією щодо остаточної алокації відборів споживача з EIC-код 56ХS0000K48IF00O в період листопада 2021 року по лютий 2022 року, згідно умов п. 3.5, п. 3.5.4, п. 5.1, укладеного сторонами договору.

Відповідно до пп. 19 п. 1 ст. 1 Закону України «Про ринок природного газу» оператор газотранспортної системи суб`єкт господарювання, який на підставі ліцензії здійснює діяльність із транспортування природного газу газотранспортною системою на користь третіх осіб (замовників).

Національною комісією, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг 24.12.2019 прийнято постанову №3011 «Про видачу ліцензії з транспортування природного газу ТОВ «Оператор ГТС України» на право провадження господарської діяльності з транспортування природного газу Товариству з обмеженою відповідальністю «Оператор газотранспортної системи України».

Правове регулювання технічних, організаційних, економічних та правових засад функціонування газотранспортної системи України здійснюється Кодексом газотранспортної системи (далі Кодекс ГТС), затвердженим постановою НКРЕКП № 2493 від 30.09.2015.

Згідно з п. 5 глави 1 розділу І Кодексу ГТС інформаційна платформа - електронна платформа у вигляді веб-додатка в мережі Інтернет, функціонування та керування якою забезпечується оператором газотранспортної системи, яка використовується для забезпечення надання послуг транспортування природного газу відповідно до вимог цього Кодексу.

Оператор газотранспортної системи відповідно до п. 5 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС виконує функції адміністратора інформаційної платформи.

Відтак, суб`єкти ринку природного газу користуються ресурсами інформаційної платформи, адміністратором якої є Оператор ГТС.

Згідно з абз. 1, 2 п. 2 глави 3 розділу ІV Кодексу ГТС інформаційна платформа має бути доступною всім суб`єктам ринку природного газу та операторам торгових платформ у межах їх прав, визначених цим Кодексом, для забезпечення ними дій, пов`язаних із укладанням угод за короткостроковими стандартизованими продуктами, замовленням, наданням та супроводженням послуг транспортування природного газу, у тому числі для подання номінацій/реномінацій, перевірки величин грошових внесків (фінансової гарантії), а також інших дій, передбачених цим Кодексом. Для вчинення вищезазначених дій веб-додаток інформаційної платформи має бути доступним у мережі Інтернет цілодобово, сім днів на тиждень.

Як вбачається з матеріалів справи, з метою отримання інформації про фактичне споживання відповідачем природного газу позивач звернувся до ТОВ «Оператор ГТС України» із запитом від 15.11.2024 № 125/3/2-16003.

ТОВ «Оператор ГТС України» листом від 21.11.2024 № ТОВВИХ-24-17917 надало відповідь на адвокатський запит від 15.11.2024 та повідомило, що обсяг природного газу, використаний споживачем з EIC-код 56ХS0000K48IF00O становить:

01.11.2021 по 30.11.2021 у обсязі 689,00 куб. м;

01.12.2021 по 31.12.2021 у обсязі 748,00 куб. м;

01.01.2022 по 31.01.2022 у обсязі 743,92 куб. м;

01.02.2022 по 28.02.2022 у обсязі 377,90 куб. м;

01.03.2022 0,00 куб. м.

Таким чином, у листі ТОВ «Оператор ГТС України» фактично підтверджено зазначений позивачем у акті приймання-передачі природного газу за лютий 2022 року обсяг переданого відповідачу природного газу.

На виконання умов договору відповідач сплатив вартість поставленого природного газу лише частково на загальну суму 36 102,93 грн підтверджується інформацією про надходження коштів за період з 28.10.2021 по 15.11.2024, наданою АТ «Державний ощадний банк України» від 18.11.2024 № 77/4-11/142124/2024.

Таким чином, заборгованість відповідача перед позивачем становить 6255,76 грн розмір якої підтверджено матеріалами справи, належними та допустимими доказами.

Ураховуючи викладене, суд дійшов висновку, що позовні вимоги про стягнення з відповідача боргу в сумі 6255,76 грн є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Доводи відповідача суд не приймає до уваги з підстав їх безпідставності та необґрунтованості.

Відповідно до ст. 611 ЦК України у разі порушення зобов`язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.

Стаття 216 ГК України передбачає відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим кодексом, іншими законами і договором.

Штрафними санкціями відповідно до ч. 1 ст. 230 ГК України визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов`язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов`язання.

Відповідно до ч. 1 ст. 546 ЦК України виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком, правом довірчої власності.

Частиною 1 ст. 549 ЦК України визначено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов`язання.

Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов`язання за кожен день прострочення виконання (ч. 3 ст. 549 ЦК України).

Згідно з ч. 2 ст. 551 ЦК України якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі, якщо таке збільшення не заборонено законом.

Частиною 2 ст. 343 ГК України визначено, що пеня за прострочку платежу встановлюється за згодою сторін господарських договорів, але її розмір не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України.

Частиною 6 ст. 232 ГК України встановлено, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов`язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов`язання мало бути виконано.

За умовами п. 7.2 договору у разі прострочення споживачем строків остаточного розрахунку споживач зобов`язується сплатити постачальнику пеню в розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який нараховується пені, розрахована від суми простроченого платежу за кожний день прострочення.

Позивачем за порушення строків оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення пеню в сумі 1217,33 грн за період з 16.04.2022 по 15.10.2022.

Перевіривши зроблений позивачем розрахунок пені, суд зазначає, що він є арифметично правильним та не суперечить чинному законодавству, у зв`язку чим позовна вимога позивача про стягнення пені є обґрунтованою.

За приписами ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов`язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Нарахування інфляційних втрат на суму боргу та трьох процентів річних відповідно до ст. 625 ЦК України є мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов`язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов`язання. Ці кошти нараховуються незалежно від вини боржника, зупинення виконавчого провадження чи виконання рішення суду про стягнення грошової суми.

Зазначені правові висновки сформульовані, зокрема, в постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.06.2019 у справах № 703/2718/16-ц та № 646/14523/15-ц, від 13.11.2019 у справі № 922/3095/18, від 18.03.2020 у справі № 902/417/18.

Позивачем за прострочення оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року нараховано та заявлено до стягнення три проценти річних у сумі 543,10 грн за період з 16.04.2022 по 31.03.2025 та втрати від інфляції в сумі 2354,47 грн за загальний період з травня 2022 року по березень 2025 року.

Перевіривши здійснений позивачем розрахунок трьох процентів річних та інфляційних втрат, суд зазначає, що він є арифметично вірним, зробленим відповідно до приписів діючого законодавства, у зв`язку чим позовні вимоги позивача про стягнення трьох процентів річних та інфляційних втрат є обґрунтованими.

Щодо клопотання відповідача про зменшення розміру пені, суд зазначає наступне:

За приписами ч. 1 ст. 233 ГК України передбачено, що у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов`язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов`язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Згідно з ч. 3 ст. 551 ЦК України розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

Правовий аналіз зазначених приписів свідчить про те, що вони не є імперативними та застосовуються за визначених умов та на розсуд суду.

За своєю правовою природою штрафні санкції виконують стимулюючу функцію, спонукаючи боржника до належного виконання своїх зобов`язань під загрозою застосування до нього цього виду відповідальності та стягуються в разі порушення такого зобов`язання. Отже, питання про зменшення розміру неустойки вирішується судом на підставі аналізу конкретної ситуації, тобто сукупності з`ясованих ним обставин, що свідчать про наявність підстав для вчинення зазначеної дії.

Вирішуючи, в тому числі й з власної ініціативи, питання про зменшення розміру неустойки (штрафу, пені), яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов`язання, господарський суд повинен об`єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеню виконання зобов`язання, причини (причин) неналежного виконання або невиконання зобов`язання, незначності прострочення виконання, наслідків порушення зобов`язання, невідповідності розміру стягуваної неустойки (штрафу, пені) таким наслідкам, поведінки винної сторони (в тому числі вжиття чи невжиття нею заходів до виконання зобов`язання, негайне добровільне усунення нею порушення та його наслідків), тощо.

Водночас, як зазначено в рішенні Конституційного Суду України від 11.07.2013 № 7-рп/2013, наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми як неустойку змінює її дійсне правове призначення. Оскільки неустойка має на меті, в першу чергу, стимулювати боржника до виконання основного грошового зобов`язання та не може лягати непомірним тягарем для споживача і бути джерелом отримання невиправданих додаткових прибутків для кредитора.

У постанові Верховного Суду у складі об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 19.01.2024 у справі № 911/2269/22 викладено висновок про те, що індивідуальний характер підстав, якими у конкретних правовідносинах обумовлюється зменшення судом розміру неустойки (що підлягає стягненню за порушення зобов`язання), а також дискреційний характер визначення судом розміру, до якого суд її зменшує, зумовлюють висновок про відсутність універсального максимального і мінімального розміру неустойки, на який її може бути зменшено, що водночас вимагає, щоб цей розмір відповідав принципам верховенства права.

Розмір неустойки, до якого суд її зменшує (на 90%, 70% чи 50% тощо), у кожних конкретно взятих правовідносинах (справах) також має індивідуально-оціночний характер, оскільки цей розмір (частина або процент, на які зменшується неустойка), який обумовлюється встановленими та оціненими судом обставинами у конкретних правовідносинах, визначається судом у межах дискреційних повноважень, наданих суду відповідно до положень ч. 1, 2 ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, тобто у межах судового розсуду.

Отже, в питаннях підстав для зменшення розміру неустойки правовідносини у кожному спорі про її стягнення є відмінними, оскільки кожного разу суд, застосовуючи дискрецію для вирішення цього питання, виходить з конкретних обставин, якими обумовлене зменшення штрафних санкцій, які водночас мають узгоджуватись з положенням ст. 233 ГК України і ч. 3 ст. 551 ЦК України, а також досліджуватись та оцінюватись судом в порядку статей 86, 210, 237 ГПК України.

Такий підхід є усталеним в судовій практиці, зокрема Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (постанови від 11.07.2023 у справі № 914/3231/16, від 10.08.2023 у справі № 910/8725/22, від 26.09.2023 у справі № 910/22026/21, від 02.11.2023 у справі № 910/13000/22, від 07.11.2023 у справі № 924/215/23, від 09.11.2023 у справі № 902/919/22).

В даному випадку суд вбачає наявність виняткових обставин, які свідчать про можливість зменшення заявленого до стягнення розміру з огляду на наступне:

У зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України, на підставі пропозиції Ради національної безпеки і оборони України Указом Президента України від 24.02.2022 № 64/2022 «Про введення воєнного стану в Україні», затвердженого Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24.02.2022 № 2102-ІХ, введено в Україні воєнний стан із 05 годин 30 хвилин 24.02.2022, який триває й до теперішнього часу.

Відповідні обставини, в силу приписів ч. 3 ст. 75 ГПК України є загальновідомими та такими, що не підлягають доведенню.

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань місцезнаходженням відповідача є: 93000, м. Рубіжне Луганської області, вул. Будівельників, б. 27.

Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від Згідно з постановою Кабінету Міністрів України від 06.12.2022 № 1364 «Деякі питання формування переліку територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією» перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окупованих Російською Федерацією, затверджується Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій.

Наказом Міністерства з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України від 28.02.2025 № 376 затверджений Перелік територій, на яких ведуться (велися) бойові дії або тимчасово окуповані Російською Федерацією, до якого включена Рубіжанська міська територіальна громада, територія якої є тимчасово окупованою з 24.02.2022 до теперішнього часу.

Суд враховує, що відповідач є спеціальним освітнім закладом.

Згідно з п. 1.2. Статуту Комунального закладу «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик» спеціальна школа є закладом загальної освіти для дітей з порушенням зору, який забезпечує здобуття початкової, базової та профільної середньої освіти, відновлення і зміцнення здоров`я та надання медичної допомоги, що перебуває у спільній власності територіальних громад сіл, селищ, міст Луганської області, управління яким здійснює Луганська області рада або уповноважений нею орган.

Ураховуючи викладене, а також з огляду на кризову ситуацію, яка склалася в державі внаслідок військової агресії Російської Федерації проти України, та не могла не вплинути негативно на фінансовий стан відповідача як бюджетної установи, суд вважає за можливе зменшити розмір заявленої до стягнення пені.

Вирішуючи питання щодо доцільності зменшення суми пені у цій справі суд також враховує: ступінь виконання відповідачем своїх зобов`язань за спірним договором (сумлінне проведення розрахунків до повномасштабного вторгнення на територію України); відсутність жодного доказу на підтвердження погіршення фінансового стану позивача; виникнення ускладнень у здійсненні ним господарської діяльності чи завдання останньому збитків в результаті прострочення відповідача, а також окупацію території України (міста Рубіжне), внаслідок чого нормальна та повноцінна діяльність відповідача є об`єктивно неможливою.

Таким чином, суд доходить до висновку щодо можливості зменшення розміру заявлених штрафних санкцій у вигляді пені, що підлягає до стягнення з відповідача, до 50% в сумі 608,66 грн, від заявленої позивачем суми пені за несвоєчасну оплату вартості поставленого природного газу, що є адекватною мірою відповідальності за неналежне виконання відповідачем зобов`язань, проявом балансу між інтересами кредитора і боржника, узгоджується з нормами закону, які регулюють можливість такого зменшення, та є засобом недопущення використання неустойки ані як інструменту позивача для отримання безпідставних доходів, ані як способу відповідача уникнути відповідальності.

Суд враховує, що чинним законодавством не врегульований граничний розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій. Відповідно, таке питання вирішується господарським судом згідно із приписами ст. 86 ГПК України, тобто за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Отже, позовна вимога про стягнення пені за порушення строків оплати відповідачем поставленого природного газу у лютому 2022 року підлягає частковому задоволенню в сумі 608,66 грн. У задоволенні решти позовних вимог про стягнення пені в сумі 608,67 грн слід відмовити.

При цьому, суд враховує, що стягнуті з відповідача на користь позивача три проценти річних та інфляційні втрати у сумі, що були заявлені позивачем, компенсують позивачу негативні наслідки у вигляді несвоєчасного виконання відповідачем взятих на себе зобов`язань з оплати поставленого природного газу, у тому числі за рахунок таких грошових коштів.

Щодо розподілу судових витрат, суд зазначає наступне:

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 129 ГПК України судовий збір покладається у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Проте, у разі зменшення судом розміру неустойки на підставі ст. 233 ГК України та ч. 3 ст. 551 ЦК України, судовий збір покладається на відповідача повністю без урахування зменшення неустойки, оскільки таке зменшення є наслідком не необґрунтованості позовних вимог в цій частині, а виключно застосування судами свого права на таке зменшення, передбаченого наведеними нормами.

Аналогічна правова позиція щодо розподілу судових витрат викладена у постановах Верховного Суду від 03.04.2018 у справі № 902/339/16, від 05.04.2018 у справі № 917/1006/16, від 04.05.2018 у справі № 917/1068/17.

Ураховуючи викладене, сплачений позивачем при подачі позову судовий збір в сумі 2422, грн покладається на відповідача в повному обсязі.

На підставі викладеного, керуючись ст. 2, 86, 123, 129, 232, 233, 237, 238, 240, 241 Господарського процесуального кодексу України суд

В И Р І Ш И В:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» до Комунального закладу «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик» задовольнити частково.

2. Стягнути з Комунального закладу «Рубіжанська обласна спеціальна школа «Кришталик» (93000, Луганська область, місто Рубіжне, вулиця Будівельників, будинок 27, ідентифікаційний код 20152663) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Газопостачальна компанія «Нафтогаз Трейдинг» (вул. Шолуденка, буд. 1, м. Київ, 04116, ідентифікаційний код 42399676) основний борг у сумі 6255,76 грн, пеню в сумі 608,66 грн, три проценти річних в сумі 543,10 грн, втрати від інфляції в сумі 2354,47 грн, витрати на судовий збір в сумі 2422,40 грн.

3. У задоволенні решти позовних вимог відмовити.

4. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 30.06.2025.

Суддя Антон ІВАНОВ